CC BY
99
ггу^М / Н. 1_. Вог^агепко, К. I. Уакоуепко. - №. : 05ПОуа, 2001. - 370 э
4. РоврекИоу В. А. МеЮс1ука ро1еуоИо оры1а : [исИеЬпук] / В. А. РоэрекЬоу. -Yzd. 5-е, dop. у регегаЬ. - М.: АЬгорготугЬа!, 1985. - 352 э.
5. ОБТи 6014:2008 Могкуа 51о1оуа \ Ьипак Б^оуук ТекИпо1оЬма уугоБИсЬи-уапта. - К.: □ег2И5рогИууБ1апс1а|^: икгату, 2010. - 18 б. - (Nats¡onalny¡ standart икгату).
6. гагуэЬгиак А.Б. Рогакогепеуе упеэепта ггакгое^тепйу и (тэпта котр1ек5с>-па^у те1аМу па киПип 1эикгоуукЬ Ьипак™/А.Б. гагу51т1ак, 1.М. Zherdetsky¡ // Тэикгоу| Ьипаку. - 2007- № 3. - Б. 18-20.
7. Кагаэшк I. М., КИотсИак М. Уи., КИотсИак О. М. \Zyvchennia 5ро5оЫу
гаэ1:05иуапта т1кгое1етеп1:1у и Г05|уппу1з1у| у итоуак11 и5051ери икгату // 2Ь. паик. рга15. итапэкоЬо ОАи. СИ. 1. АИгопотМа. - Уур. 61. - итап, 2011. - Б. 55-63.
8. ЫИосИуог V. ОБоЬеппоБЫ 1^оуо] podkoгmk¡ // Хето. - 2008. - №5. -Б. 48-53.
9. М1кго]е1етегКу V БеГБкот hozjajstve / S.Ju. Ви1удт, 1_.Р. ОеггпБЬеу, У.А. Оогопт П йг.]; pod red. Б.:)и. Ви1удта. - 3-е \гй., регегаЬ. \ dop. -□ тргоре^оуэ'к: Б1с|1, 2007- 100 э.
10. ShkoГn¡kM.Ja. М1кгое1етеп1у угМгт га51еп^/ MJa. БЬкоГгпк. - 1_еп1пдгас1: Nauka/ 1974. - 322 5.
Г. М. Господаренко
доктор с.-г. наук, професор Уманського нацЮнального университету сад1вництва
УДК 664.7:633.111
В. В. Любич
кандидат с.-г. наук, доцент Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва [email protected]
I. О. Полянецька
кандидат с.-г. наук, викладач Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва
В. В. Воз1ян
асгпрант
Уманського нацЮнального уыверситету сад1вництва
ХЛ1БОПЕКАРСЬК1 ВЛАСТИВОСТ1 ЗЕРНА СПЕЛЬТИ ЗАЛЕЖНО В1Д УДОБРЕНИЯ
Анотащя. Наведено результати дослщжень хл/бопекарських властивостей зерна пшениц'/ спельти, а саме, пщвищення вм/сту б/лка,клейковини, крохмалю '/ активност/' а-ам'/лази за рахунок покращення умов азотного живлення. У середньому за два роки дослщжень встановлено, що найб/льше на показник вм/сту б/'лка та клейковини випливае застосування сульфату амон1ю та ам/ачно/ сел/три у вар/ант'/ Рб0К60 + 1Чса60 + А/б0.
Вм'/ст б/'лка в зерн/' спельти, залежно вщ удобрения та року дослщження, становить 19,5-24,5 %. Найвищий показник вм/сту б/лка становить 24,4 % у вар/ант/' фон + Л/са 60 + Л/60. Таким чином, найб/'льший вплив на вм'/ст б/лка мае внесения азотних добрив.
На вм/ст клейковини в зерн/ спельти також найб/'льше впливае внесения азотних добрив. Досл/дженнями встановлено високу ефективн/сть першого пщживлення сульфатом амон/ю, оскшьки при цьому вм'/ст клейковини е найбшьшим -53,7 % або бшьшим на 3 % пор/'вняно з ам/ачною сел/трою.
Кр/м бтка /' клейковини на хл'/бопекарськ/ властивост/' впливае вм/ст крохмалю, оскшьки в/'н е сировиною для брод/'ння. Доведено, що зерно спельти характеризуемся високим вм/стом крохмалю. Проте пол'/пшення умов азотного живлення знижуе цей показник до 57,0-59,0 % залежно вщ вар/анту досл'щу.
Встановлено, що зерно спельти мае вищу кислотн'/сть зерна пор/'вняно з пшеницею м'якою, для якоТ цей показник становить 3 град. Вища кислотн'/сть зерна спельти зумовлена бшьшим вм/стом бшка, оскшьки пщвищення вм/сту бшка зумовлюе вищий вм/ст карбоксильних труп.
Ключов/ слова: спельта, вм'/ст бшка, вм/ст клейковини, вм'/ст крохмалю, кислотн '/сть. Г. Н.Господаренко
доктор сельскохозяйственных наук, профессор, Уманский национальный университет садоводства В. В. Любич
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент, Уманский национальный университет садоводства И. О. Полянецкая
кандидат сельскохозяйственных наук, преподаватель, Уманский национальный университет садоводства В. В. Возиян
аспирант, Уманский национальный университет садоводства
ХЛЕБОПЕКАРНЫЕ СВОЙСТВА ЗЕРНА СПЕЛЬТЫ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ УДОБРЕНИЯ
Аннотация. Приведены результаты исследований хлебопекарных свойств зерна пшеницы спельты, а именно, повышение содержания белка, клейковины, крахмала и активности а-амилазы за счет улучшения условий азотного питания.
В среднем за два года исследований установлено, что больше всего на показатель содержания белка и клейковины
следует применение сульфата аммония и аммиачной селитры в варианте Р60К60 + Л/с э ы. + Nf...
Содержание белка в зерне спельты, в зависимости от удобрения и года исследования, составляет 19,5-24,5%. Самый высокий показатель содержания белка составляет 24,4% в варианте фон + Nca 60 + N60. Таким образом, наибольшее влияние на содержание белка имеет внесение азотных удобрений.
На содержание клейковины в зерне спельты также больше влияет внесение азотных удобрений. Исследованиями установлено высокую эффективность первой подкормки сульфатом аммония, поскольку при этом содержание клейковины является наибольшим - 53,7% или больше на 3% по сравнению с аммиачной селитрой. Кроме белка и клейковины на хлебопекарные свойства влияет содержание крахмала, так как именно она является сырьем для брожения. Доказано, что зерно спельты характеризуется высоким содержанием крахмала. Однако улучшение условий азотного питания снижает этот показатель до 57,0-59,0% в зависимости от варианта опыта. Установлено, что зерно спельты имеет большую кислотность зерна по сравнению с пшеницей мягкой, для которой этот показатель составляет 3 град. Выше кислотность зерна спельты обусловлена большим содержанием белка, так как повышение содержания белка приводит к высокому содержанию карбоксильных групп.
Ключевые слова: спельты, содержание белка, содержание клейковины, содержание крахмала, кислотность.
G. М. Gospodarenko
Doctor of Agricultural Sciences, Professor Uman National University of Horticulture V. V. Lubich
PhD of Agricultural Sciences, Uman National University of Horticulture I. O. Polyanetska
PhD of Agricultural Sciences, Lecturer, Uman National University of Horticulture V. V. Voziyan
Postgraduate, Uman National University of Horticulture
BAKING PROPERTIES DEPENDING ON GRAIN SPELLED FERTILIZATION
Abstract. The results of research baking properties of wheat spelled, namely, increased protein content, starch and a-amylase activity by improving nitrogen nutrition conditions.
Established that most of the figure derived protein use ammonium sulfate and ammonium nitrate in option P60K60+ Nsa60 + N60. We found that the protein content in grain spelled, depending on fertilization and year of research, is 19,5-24,5%. The highest protein content was 24.4% in the variant background + Nsa 60 + N60. Thus, the greatest impact on the protein content was of nitrogen fertilizers.
At the gluten content in grain spelled as most affected of nitrogen fertilizers. The high efficiency of the first feeding of ammonium sulfate as gluten content was the highest - 53.7% or higher by 3% compared with ammonium nitrate. In addition to protein and gluten in baking properties affect starch content as a raw material for fermentation.
Established that spelled grain has a high starch content. However, improving conditions of nitrogen nutrition reduces the figure of 61.1% in the variant without fertilizers to 57,0-59,0% depending on the variant of the experiment and was not changed by the introduction of phosphate and potash fertilizers (61.0%). Grain spelled grain had higher acidity compared to soft wheat, for which the figure is 3 degrees. Higher acidity caused by higher grain spelled protein as the increased protein content leads to higher content of carboxyl groups.
Keywords: spelled, protein content, gluten content, starch content, acidity.
Постановка проблеми. Одним з найважлив1ших завдань агропромислового комплексу Украши в сучасних умовах е ¡стотне збшьшення та стабш1зацт виробництва зерна, осктьки ця продукцт - стратепчний запас продо-вольства будь-якоТ кра'ши св1ту [1].
Добрива е одним з найефектившших \ швидкод1ючих факторш пщвищення врожайносп пшениц озимоТ та полтшення якосп м зерна. Вплив добрив на продуктив-шсть культури пояснюеться тим, що у фунт1 азот м1ститься у форм1 сполук, що важко пдрол1зуються, а фЫолопчна актившсть кореневоТ системи м недостатньо висока. Тому внесения азотних добрив забезпечуе досить висою прирости врожаю пшениц на вах типах фунту [2].
Анал1з останшх дослщжень та публшацш. Роботами багатьох авторш [1-5] встановлено, що в тдвищенш якосп зерна провщну роль вщ1грають азотш добрива. Науковий досвщ та виробнича практика переконливо показали, що дефщит в фунт1 азоту мшеральних форм призводить до зниження вм1сту бшка \ клейковини в зерш пшеницк Однак слщ зазначити, що за надмфного збшьшення вм1сту азоту мшеральних сполук рослини вилягають, внаслщок чого попршуеться яюсть зерна [1-4].
Вщзначено, що внесения окремо фосфорних \ калш-них добрив або Тх поеднання також знижуе яюсть зерна пшениц м'якоТ озимоТ, зменшуючи тим самим вмют бшка \ клейковини. Проте сумюне застосування фосфорних, калшних \ азотних добрив позитивно впливае на яюсть зерна ц1еТ важливоТ продовольчоТ культури [4].
Ефектившсть добрив значною мфою залежить вщ фунтово-клтатичних умов вирощування [6]. Тому важ-ливо виявляти комбшаци добрив, яю одночасно сприяли б пщвищенню врожаю зерна \ покращенню його якосп.
Господаренко Г.М. [7] встановлено, що в середньому
за роки дослщжень вм1ст бшка в зерш спельти змшювався залежно вщ особливостей азотного живлення. Так, у вар1ант1 без добрив (контроль) цей показник сгановив 14,2 %. Найвищий показник бшка (23,1 %) було отримано у вар1ант1, де пщ основний оброб1ток фунту вносили Р60К60, - напровесш, по - у фазу кущшня та коло-сшня \ проводили позакореневе пщживлення. Високий вм1сг бшка в зерш також було отримано при дворазовому пщживленш - напровесш та в фазу кущшня дозою -21,2 %.
Численними дослщженнями [8-11] встановлено, що вм1ст бшка та клейковини значно зросгае за рахунок внесения азотних добрив. Причому внесения пщвищених норм азотних добрив може забезпечувати зросгання вм1сту клейковини на 10 % \ бшьше, тод1 як вмют бшка -на 1,5-4,0 % у абсолютних величинах залежно вщ умов вирощування.
Мета статп. Встановити показники, вмют бшка, вм1ст клейковини, вмют крохмалю, кислотшсть, що впливають на хл1бопекарсью властивосп зерна у сорту пшениц1 спельти Европа за р1зних видш, норм \ строюв внесения азотних добрив.
Методика дослщження. Досгпдження з вивчення хл1бопекарських властивостей зерна спельти за р1зних видш, норм \ строюв внесения азотних добрив сорту Европа вивчали за такою схемою: 1) 1) Без добрив (контроль); 2) Рб0 + 1\1120; 3) Кб0 + 4) Р^ - фон; 5) Фон + ^20; 6) Фон + + 7) Фон + Мс., б0 +
Загальна площа дослщно! дшянки становила 72 м2, облковоТ - 40 м2, повторшсть дослщу триразова, розмЬ щення дшянок послщовне. Закладання польових дослав, проведения спостережень \ дослщжень проводили вщпо-вщно з методичними рекомендацтми [12].
В1СНИКУМАНСЫЮГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА 12
Для яюсноТ оцшки врожаю в зерш спельти сорту Европа визначали bmíct бшка ГОСТ 10846-91 [13], bmíct i яюсть клейковини - ГОСТ 13586.1-68 [14], bmíct крохмалю - ГОСТ 29177-91 [15], кислотшсть зерна -ГОСТ 10844-74 [16].
Результати дослщжень та i'x обговорення. A. Ceglinska [17] доведено, що bmíct бшка в зерш спельти може сягати 19,2 %. Нами встановлено, що bmíct бшка в зерш спельти становить 19,5-24,5 % залежно bífl удобрения та року дослщження (табл. 1). У середньому за два роки дослщжень bmíct бшка становив 19,8 %, який найбшьше зростав до 24,4 % у BapiaHTÍ фон + Na60 + N60 (табл. 1). Найбшьше на bmíct бшка впливало внесения азотних добрив. Так, на фосфорно-калшному фош цей показник становив лише 19,8%, так як внесения 120 кг/га д.р. азотних добрив напровесш сприяло тдвищенню BMÍCTy бшка до 23,2-23,6 %. Роздр1бне внесения азотних добрив ефективне на piвнi з одноразовим внесениям, оскшьки температура фунту i пов1тря за два роки дослщжень була не оптимальною, що однаково впливало на поглинання азоту мшеральних добрив.
Bmíct бшка в зерш спельти майже не змшювався за роки проведения дослщжень.
На bmíct клейковини в зерш спельти також найбшьше впливало внесения азотних добрив. Так, на неудобрених
Bmíct бшка в зерш спельти
дшянках bmíct клейковини становив 43,6 %, яка за внесения лише фосфорно-калшних добрив були на 1 % мен-шою поршняно з контролем (табл.2). Проте внесения азотних дорив нормою 120 кг/га д.р. на фосфорному, калшному та фосфорно-калшному фонах пщвищило цей показник на 17-20 % портняно з дшянками без добрив. Роздр1бне внесения азотних добрив за ефектившстю було аналопчне одноразовому пщживленню. Встановлено ви-соку ефектившсть першого пщживлення сульфатом амо-híkd, оскшьки bmíct клейковини був найбшьшим - 53,7 % або бшьшим на 3 % поршняно з ам1ачною сел1трою. Впродовж poKÍB проведения досл1джень bmíct клейковини майже не змшювався, оскшьки погодш умови були под1бними.
KpÍM бшка i клейковини на хл1бопекарсью властивосп впливае bmíct крохмалю, оск1льки е сировиною для бродшня.
Так, Н. Zielinski [18] та ¡hmi [19] зазначають, що в зерш спельти bmíct крохмалю може становити 72-85 %.
Дослщженнями встановлено, що зерно спельти характеризуемся високим bmíctom крохмалю (табл.3). Проте пол1пшення умов азотного живлення знижуе цей показник з 61,1 % у BapiaHTÍ без добрив до 57,0-59,0 % залежно вщ вар1анту дослщу та не змшювався за внесения фосфорних i калшних добрив (61,0 %). Bmíct
Таблиця 1
залежно вщ удобрения, %
Вар ¡ант досл1ду Pík досл1дження Середне
2013 2014
Без добрив (контроль) 19,5 20,0 19,8
Рй„ + 23,5 22,8 23,2
Квп + 23,5 22,9 23,2
РВПКВП - фон 19,6 19,7 19,7
Фон + Ы„п 23,6 23,5 23,6
Фон + ЫЙП + ЫЙП 23,4 24,0 23,7
Фон + Ыайп + ЫЙП 24,2 24,5 24,4
Н1Р„5 1Д 1,3
Таблиця 2 Bmíct клейковини в зерш спельти залежно вщ удобрения, %
Вар ¡ант дослщу Pík дослщження Середне
2013 2014
Без добрив (контроль) 43,0 43,9 43,6
Р60 + Nl20 51,8 50,2 51,0
квп + N„n 51,7 50,4 51,1
PfinKfin - Фон 43,1 43,3 43,2
Фон + N„n 52,0 52,8 52,4
Фон + Nsn + Nsn 51,5 53,8 52,7
Фон + Na йп + Nfin 53,3 54,0 53,7
HIP05 2,4 2,5
Таблиця 3
Bmíct крохмалю в зерш спельти залежно вщ удобрения, %
Вар ¡ант дослщу Pík дослщження Середне
2013 2014
Без добрив (контроль) 60,1 62,1 61,1
рй„ + N„n 57,4 60,6 59,0
Kfin + N„n 57,3 60,4 58,9
pfinKfi„ " Фон 60,0 62,0 61,0
Фон + N„n 56,6 59,5 58,1
Фон + N + N "fin "fin 56,2 59,0 57,6
Фон + Na fin + Nfin 55,3 58,7 57,0
hip„. 2,8 3,0
крохмалю у 2013 р. був нижчим, а в 2014 р. - вищим.
Результати проведених нами досл1джень показали, що м1ж вмятом крохмалю та вм1стом бтка з зерна спельти встановлено обернений дуже сильний кореляцшний зв'язок (г = -0,97±0,07), що описуеться р1вняння ре-гресм: у = -1,1732х + 91,682; де у - вмют бтка, %; х - вмют крохмалю, % (рис. 1). Результати регресшного анал1зу вказують про високу ступшь апроксимацп цього показника Я2 = 0,94.
Зерно спельти мало вищу кислотшсть зерна пор1вняно з пшеницею м'якою, для якоТ цей показник становить 3 град. Так, у середньому за два роки дослщження вони зростали з 4,2 град (табл. 4). До 4,5-4,7 град залежно вщ удобрения. Показник кислотносп бтьшим був у 2013 р. (3,4-4,1 град), а меншим - у 2014 р. (5,05,4 град.). Вища кислотшсть зерна спельти зумовлена бшьшим вмятом бтка. ГПдвищення вм1сту бтка зумовлюе вищий вм1ст карбоксильних груп.
Висновки. Отже, зерно спельти за вм1стом бтка, крохмалю \ актившстю а-амтази мае висою хл1бопекар-сью властивосп. Встановлено, що 1_и показники ¡стотно полтшуються покращенням умов азотного живлення. Найбтьше на показник вм1сгу бтка випливае застосу-вання сульфату амошю та ам1ачноТ сел1три у вар1ант1
Р60К60 + ^са.бО + "V
Лп-ература
1. Господарей ко Г. М. Ос нови ¡нтегрованого застосування добрив / Г. М. Господаренко. - М.: ЗАТ Н1ЧЛАВА, 2002. - 344 с.
2. Оверченко Б. Особливосп ранньовесняного пщживлення озимо! пшенищ / Б. Оверченко // Пропозицт. - 2002. - №2. - С. 31-32.
3. Жемела Г. П. Добрива, урожай \ яюсть зерна / Г. П. Жемела. - К.: Урожай, 1991.- 136 с.
4. Хохлов О. М. Сгпввщношення вмюту бтка та сироТ клейковин и в зеры сорт1в м'якоТ пшенищ р1зноТ хл1бопекарськоТ якост1 / О. М. Хохлов, Н. А. Литвиненко// В1сн. аграр. науки - 1999. - Вип. 1. - С. 22-27.
5. Лихочвор В. В. Шляхи пщвищення якосп зерна озимоТ пшениш в умовах Люостепу захщноТ УкраТни / Володимир Володимирович Лихочвор // В1сн. Льв1вського держ. аграр. ун-ту. (Агрономт). - Льв1в, 2001. - № 5. - С. 170177.
6. Каленська С.М. Ф1зичн1 та технологий властивост1 зерна тритикале ярого залежно вщ абютичних \ бютичних фактсрв / С.М. Каленська, Л.Ю. Блаже-вич, Л.О. Кравченко // Науков1 доповщ1 НУБ1П. - 2010. - Вип. 18. - С.1-8.
7. Господаренко Г.М. Формування якосп пшениш спельти пщ впливом азотного пщживлення / Г.М.Господаренко, 1.Ю.Ткаченко // 2013. - С. 8-14.
8. Бабт Ю.В. Особливосп вирощування, урожай Hi сть та яюсть зерна озимого тритикале / Ю.В. Бабт, М.М. Солодушко, M.I. ПихтЫ, M.I. Громов // На-укове забезпечення виробництва зерна тритикале i продукт в його перероб-ки": тези допов1дей м1жнародноТ науко во-практично! конференци. - Харю в, 2005. - С. 56-57.
9. Бт1тюк А.П. Вплив норм виаву, м1нерального удобрения на picT i розви-ток рослин, урожайнють та яюсть зерна тритикале озимого / А.П. Бт1тюк // Агроном. - 2007. - №3. - С. 82-85.
10. Городнм М.М. Вплив мЫеральних добрив на продукгивнють ярих ко-лосових культур / М.М. Городай, Л.1. Мазуркевич, A.M. Кудрявицька, В.А. Богданець // 36. наук. пр. 1нституту землеробства УААН. - К., 2006. -Вип 3-4. - С. 215-220.
11. Ступенко О.В. Оптим1зацт азотного живлення тритикале ярого /
0.В. Ступенко, O.I. Ткаченко, В.В. Прник // 36. наук. пр. 1нституту землеробства УААН. - К., 2006. - 250 с.
12. Основи наукових дослщжень в агроном и / [В. О. вщенко, П. Г. Копитко, В.П. Опришко, П.В. Костогриз]. - К.: ¿¡я, 2005. - 286 с.
13. Зерно и продукты его переработки. Метод определения белка: ГОСТ 10846-91. - M.: Государственный комитет Совета Министров СССР по управлению качеством продукции и стандартам, 1991. - 4 с.
14. Зерно. Методы определения количества и качества клейковины в пшенице: ГОСТ 13586.1-68. - M.: Государственный комитет СССР по управлению качеством продукции и стандартам, 1968. - 10 с.
15. Зерно. Методы определения состояния (степени деструкции) крахмала: ГОСТ 29177-91. M.: Государственный комитет Совета Министров СССР по управлению качеством продукции и стандартам - 1991. - 8 с.
16. Зерно. Метод определения кислотности по болтушке: ГОСТ 10844-74. -М.: Государственный комитет Совета Министров СССР по управлению качеством продукции и стандартам, 1974. - 3 с.
17. Ceglihska A. Technological value of a Spelt and common wheat hybrid. -Режим доступу: http://www.ejpau.media.pl/volume6/issuel/food/art-02.html.
18. Zielihski H. Bioactive compounds in spelt bread / H. Zielinski, A. Ceglihska, A. Michalska // Eur. Food Res. Technol. - 2008. - №226. - P. 537-544.
19. Bojnanska T. The use of spelt wheat (Triticum spelta L.) for baking application / T. Bojnanska, H. Francakova // Rostl. Vyr. - 2002. № 48. - P. 141-147.
References
1. Hospodarenko, G.M. Essentials integrated use of fertilizers, 2002, ZAO Nichlava, 344 p. (in Ukrainian)
2. Overchenko, B. Features of early spring fertilizing winter wheat, 2002, no. 2, pp. 31-32. (in Ukrainian)
3. Zhemela, G.P. Fertilizer, yield and quality of grain, 1991, 136 p. (in Ukrainian)
4. Khokhlov, O. M. Value crude protein content and gluten in wheat grain varieties of different baking qualities, 1999, pp. 22-27. (in Ukrainian)
5. Likhochvar, V.V. Ways to improve grain quality of winter wheat under steppes of western Ukraine, 2001, pp. 170-177. (in Ukrainian)
6. Kalensky, S.M. Physical and technological properties of grain triticale spring depending on abiotic and biotic factors, 2010, no. 18, pp. 1-8. (in Ukrainian)
7. Hospodarenko, G.M. Formation of spelled wheat quality under the influence of nitrogen fertilization, 2013, pp. 8-14. (in Ukrainian)
8. Babich, Y.V. Features of cultivation, yield and grain quality of winter triticale. Scientific support of production of triticale grain and its processed products, 2005, pp. 56-57. (in Ukrainian)
y=-l,1732x+ 91,682 R2= 0,94
25
0 24
23
1 22 >
'S 20
0Q
19 18
57 58 59 60 61 62
Вшст крохмалю, %
Рис. 1. Кореляцшна залежшсть м1ж врпстом крохмалю i bmIctom бтка в зерш, 2013 - 2014 pp.
Таблиця 1
Вм1ст бтка в зерш спельти залежно вщ удобрения, %
Вар1ант дослщу PiK дослщження Середне
2013 2014
Без добрив (контроль) 3,4 5,0 4,2
Р,п + 4,0 5,2 4,6
КЙП + 4,0 5,2 4,6
Р,пКйп - фон 3,6 5,4 4,5
Фон + М120 4,1 5,3 4,7
Фон + Мвп + Мвп 4,0 5,2 4,6
Фон + Ыайп + 4,1 5,3 4,7
Н1Р„, 0,2 0,4
9. Bilityuk, A.P. Effect of seeding, mineral fertilization on plant growth and development, yield and grain quality of winter triticale, 2007, no. 3 pp. 82-85. (in Ukrainian)
10. Gorodniy M.M. Influence of fertilizers on productivity of spring crops, 2006, no. 3-4. pp. 215-220. (in Ukrainian)
11. Stupenko A.V. Optimization of spring triticale nitrogen nutrition, 2006, 250 p. (in Ukrainian)
12. Eshchenko V.O. Basic scientific research in agronomy, 2005, 286 p. (in Ukrainian)
13. Grain and produkty processing. The method for determining protein: GOST 10846-91. - M .: Hosudarstvenny USSR Ministers council committee on quality control and production standards, 1991, pp. 4. (in Ukrainian)
14. Grain. Methods for determining the gluten. Quantity and quality in wheat: GOST 13586.1-68. - M .: USSR Hosudarstvenny committee on quality control
and production standards, 1968, 10 p. (in Ukrainian)
15. Grain. Methods for determining STATUS (destruktsyy degree) starch: GOST 29177-91. Hosudarstvenny USSR Ministers council committee on quality control and production standards, 1991, 8 p. (in Ukrainian)
16. Grain. The method for determining acidity in batter: GOST 10844-74. Hosudarstvenny USSR Ministers council committee on quality control and production standards, 1974, 3 p. (in Ukrainian)
17. Cegliriska A. Technological value of a Spelt and common wheat hybrid. Access mode: http://www.ejpau.media.pl/volume6/issuel/food/art-02.html. (in English)
18. Zieliriski H. Bioactive compounds in spelt bread. Eur. Food Res. Technol., 2008, no. 226, pp. 537-544. (in English)
19. Bojfianska T. The use of spelt wheat (Triticum spelta L.) for baking application. Rostl. Vyr., 2002, pp. 141-147. (in English)
OBÎ3RBÎ
видавничо-пол1графнний центр РЕЖИМ РОБОТИ: ПН-ПТ 8.00-18.00, СБ 8.00-15.00
м. Умань, вул. Тищика, 18/19 тел.: (04744) 4-64-88 ( 4744) 4-67-77 (067) 104-64-88 e-mail: [email protected] vizavi-Drint.iimdo.com
Л
■ оперативна пол1граф1я ■ видавництво ■ друкарня
■ палпурна майстерня ■ дизайнерська студ1я
■ зовшшня реклама, ■ широкоформатний друк
■ торпвля канцелярськими товарами
ДРУК СХЕМ, ТАБЛИЦЬ
ЗШИТТЯ ДИПЛОМНИХ РОБ1Т
ЗШИТТЯ ДИСЕРТАЦ1ЙНИХ
РОБ1Т
№1, 2015 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
