CC BY
26
печила повну вщсутшсть ураження в 2009 р. В середньо-му за роки дослщжень, обробка 1-МЦП знизила втрати продукцiT вщ плодовоТ гнилi у 2,5 рази, порiвняно з не-обробленими плодами.
Висновки. Пюлязбиральна обробка 1-МЦП яблук сорту Голден Делшес забезпечуе залежно вщ року урожаю вищий на 0,6-16,9 % вихщ товарноТ продукцп впродовж зберiгання з подальшою семидобовою експо-зицiвю за температури 20 °С, в тому числi вищий рiвень вищого i першого товарних сор^в. Рiвень технiчного браку на 3-14,1 % нижчий та на 0,2-2,3 % меншi природы втрати, у 1,5 рази меншi втрати вщ в'янення та у 2,5 -вщ плодовоТ гнил^ порiвняно з необробленими плодами.
Лiтература
1. Poldervaart G. Correct use of SmartFresh considerably improves eating quality / G. Poldervaart // European fruitgrowers magazine. - 2009. - № 7. - Р. 6-7.
2. Tomala K. Zbior i przechowywanie / K. Tomala, K. Jeziorek, U. Grzymala // Sad. - 2010. - № 8. - Р. 9-11.
3. Binard P. European apple outlook 2014 «a quantitative and qualitative reviev» // 38-th International conference Prognosfruit 2014. 6-8.08.2014. - Istanbul, 2014. - 52 pp.
4. Beaudry R. Use of 1-MCP on apples / R. Beaudry, C. Watkins / Perishables handling quarterly. - 2001. - № 108. - Р. 12-16.
5. Гудковский В. А. Инновационные технологии хранения плодов, ягод и овощей / В. А. Гудковский, Л. В. Кожина, А. Е. Балакирев, Ю. Б. Назаров // Проблемы развития АПК региона. - 2010. - № 3 (3). - С. 78-83.
6. Методические рекомендации по хранению плодов, овощей и винограда (организация и проведение исследований) / [С. Ю. Дженеев, В. И. Иванченко, Э. Л. Дженеева и др.]; под ред. С. Ю. Дженеева и В. И. Иванченко. - Ялта: Институт винограда и вина «Магарач», 1998. - 152 с.
References
1. Poldervaart G. Correct use of SmartFresh considerably improves eating quality / G. Poldervaart // European fruitgrowers magazine. - 2009. - № 7. - Р. 6-7.
2. Tomala K. Harvesting and storage / K. Tomala, K. Jeziorek, U. Grzymala // Orchard. - 2010. - № 8. - Р. 9-11.
3. Binard P. European apple outlook 2014 «a quantitative and qualitative reviev» // 38-th International conference Prognosfruit 2014. 6-8.08.2014. - Istanbul, 2014. - 52 pp.
4. Beaudry R. Use of 1-MCP on apples / R. Beaudry, C. Watkins / Perishables handling quarterly. - 2001. - № 108. - Р. 12-16.
5. Hudkovskyi V. A., Kozhyna L. V. et al. (2010). Innovative technology for storage of fruits, berries and vegetables. Problems of development of agribusiness in the region, 2010, no.3, pp. 78-83 (in Russian).
6. Ivanchenko V. Y., Dzheneeva E. L. et al. (1998). Guidelines for the storage of fruits, vegetables and grapes (organizing and conducting research). Yalta: the Institute of Vine and Wine «Magarach», 1998. 152 p. (in Ukrainian).
Г. М. Господаренко
доктор с.-г. наук, професор, Уманського нацюнального ушверситету садiвництва Hospodarenko@mail.ru
УДК 665.939.4:633.11
I. О. Полянецька
кандидат с.-г. наук, старший викладач Уманського нацюнального ушверситету садiвництва Polyanetska@mail.ua
В. В. Любич
кандидат с.-г. наук, доцент Уманського нацюнального ушверситету садiвництва LyubichV@gmail.com
АМ1НОКИСЛОТНИИ СКЛАД Б1ЛКА ПШЕНИЦ1 СПЕЛЬТИ ЗАЛЕЖНО В1Д ПОХОДЖЕННЯ СОРТУ ТА Л1НИ
Анотац/'я. Наведено результати дослджень вм1сту основних амнокислоту зерн1 пшениц/ спельти залежно вд походження сорту, ¡ндекс комплексного ошнювання вмсту незамнних ам/'нокислот / забезпечення ¡х б/'олоп'чно! потреби в харчуванн/ людини. В результат/' проведених дослщжень встановлено, що вм/'ст основних ам/'нокислот змнювався вщ 115,0 у л/'нн LPP 3117 до 183,6 п/кп зерна стандарту (сорт Зоря Украни). Блок зерна пшениц/ спельти найбльше м/'стить плютам1ново¡' кислоти, прол/'ну та лейцину. Вм/'ст плютам1ново¡' кислоти змнювався вд 32,5 до 47,8 п/кп зерна, прол/'ну - вд 8,6 до 18,3, лейцину - вд 8,0 до 13,1 п/кп зерна залежно вд походження сорту та л/'нн пшениц/ спельти.
Найбльшим вм1стом незамнних ам/'нокислот характеризувалося зерно сорту Зоря Украни - 55,5 п/кп. У зерн/ сорт/'в NSS 6/01 цей показник був на 8 %, Schwabenkorn - на 9, а Австралйська 1 - на 14 % менший порвняно з сортом Зоря Украни (st). Зерно л/'н/'й, отриманих п'бридизац/'ею ТгШсит aestivum / Тп^сит spelta, мало ¡стотно менший вм/'ст незамнних ам/'нокислот порвняно з1 стандартом. Найбльший ¡х вм/'ст мав блок зерна л/'н/'й LPP1305 / LPP 3218 вдповдно 42,4 та 42,0 п/кп, а найменший вн був у л/'нн LPP 3117 - 38,1 п/кп.
Вм/'ст незамнних ам/'нокислот найкраще збалансований у зерн/ сорту Зоря Украни, що пдтверджено найбльшим ¡ндексом комплекснопо ошнювання (1КО) - 1,62. Найпрший показник 1КО встановлено в зерн/ л/'н/'й LPP 1224 / LPP 3117, отриманих пбридизац'ею Тп^сит aestivum / Тп^сит spelta, в яких вн становив вдповдно 1,08 / 1,05. Обраховано, що 100 п зерна пшениц/ спельти найбльше задовольняе бюлопчну потребу доросло¡' людини фен/'лалан/'ном - 22-42 %, а найменше л/'зином - 12-19 % залежно вд походження сорту. 1з дослджуваних сорт/'в / л/'н/'й найбльше забезпечувало цю потребу 100 п зерна сорт1в Зоря Украни - 19-42 %, NSS 6/01 - 17-32 / Schwabenkorn - 16-32, а найменше зерно л'/нИ LPP 3117 - 14-24 % залежно вд амнокислоти.
Ключов'1 слова: пшениця спельта, ам/'нокислота, б/'олоп'чна потреба, ¡ндекс комплекснопо оц'1нювання. Г. Н. Господаренко
доктор сельскохозяйственных наук, профессор кафедры агрохимии и почвоведения Уманский национальный университет садоводства
В. В. Любич
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент Уманский национальный университет садоводства И. О. Полянецкая
кандидат сельскохозяйственных наук, старший преподаватель Уманский национальный университет садоводства
АМИНОКИСЛОТНЫЙ СОСТАВ БЕЛКА ПШЕНИЦЫ СПЕЛЬТЫ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ПРОИСХОЖДЕНИЯ СОРТА И ЛИНИИ
Аннотация. Приведены результаты исследований содержания главных аминокислот в зерне пшеницы спельты в зависимости от происхождения сорта, индекс комплексной оценки содержания незаменимых аминокислот и обеспечения их биологической потребности в питании человека. В результате проведенных исследований установлено, что содержание главных аминокислот менялся от 115,0 в линии LPP 3117 до 183,6 г/кг зерна стандарта (сорт Заря Украины). Белок зерна пшеницы спельты наибольше содержит глютаминовой кислоты, пролина и лейцина. Содержание глютаминовой кислоты менялся от 32,5 до 47,8 г/кг зерна, пролина - от 8,6 до 18,3, лейцина - от 8,0 до 13,1 г/кг зерна в зависимости от происхождения сорта и линии пшеницы спельты.
Наибольшим содержанием незаменимых аминокислот характеризовалось зерно сорта Заря Украине - 55,5 г/кг. В зерне сортов NSS 6/01 этот показатель был на 8 %, Schwabenkorn - на 9 и Австралийская 1 - на 14 % меньше по сравнению с сортом Заря Украины (st). Зерно линий, полученных гибридизацией Triticum aestivum / Triticum spelta, имело существенно меньшее количество незаменимых аминокислот по сравнению со стандартом. Наибольшее содержание аминокислот имел белок зерна линий LPP 1305 и LPP 3218 соответственно 42,4- 42,0 г/кг, а наименьший в линии LPP 3117 - 38,1 г/кг.
Незаменимые аминокислоты лучше сбалансированы в зерне сорта Заря Украины, что подтверждено наивысшим индексом комплексной оценки (ИКО) - 1,62. Меньший показатель ИКО установлено в зерне линий LPP 1224 и LPP 3117, полученных гибридизацией Triticum aestivum / Triticum spelta, в котором он составил соответственно 1,08 и 1,05. Рассчитано, что 100 г зерна пшеницы спельты удовлетворяет биологическую потребность взрослого человека фенилаланином на 22-42 %, а наименьше лизином - 12-19 % в зависимости от происхождения сорта. Установлено, что эту потребность обеспечивало 100 г зерна сортов Заря Украине - 19-42 %, NSS 6/01 - 17-32 и Schwabenkorn -16-32, а наименьше зерно линии LPP 3117 - 14-24 % в зависимости от аминокислоты.
Ключевые слова: пшеница спельта, аминокислота, биологическая потребность, индекс комплексной оценки.
G. М. Hospodarenko
Doctor of Agricultural Science, Professor Uman National University of Horticulture V. V. Liubych
PhD of Agricultural Sciences, Associate Professor Uman National University of Horticulture I. O. Polianetska
PhD of Agricultural Sciences, Senior Teacher Uman National University of Horticulture
THE AMINO ACID CONTENT OF SPELT WHEAT PROTEIN DEPENDING ON THE ORIGIN OF VARIETY AND STRAIN
Abstract. Results of studies on content of basic amino acids in spelt wheat according to the origin of the variety, an integrated assessment index of the content of essential amino acids and ensuring their biological needs for human nutrition, are shown. As a result of studies, it was found that the content of basic amino acids varied from 115.0 in LPP 3117 strain to 183.6 g/kg of grain in the standard strain (Zoria of Ukraine). The protein of spelt wheat contains at most glutamic acid, proline and leucine. Glutamic acid content varied from 32.5 to 47.8 g/kg of grain, proline content varied from 8.6 to 18.3 g/kg and leucine content varied from 8.0 to 13.1 g/kg of grain, depending on the origin of varieties and strains of spelt wheat. Grain of Zoria of Ukraine was characterized by the highest content of essential amino acids, which was 55.5 g/kg. Compared with Zoria of Ukraine, grain of NSS 6/01 had 8% less, Schwabenkorn had 9% less, and Australian 1 had 14% less. Grain of strains obtained by hybridization of Triticum aestivum/Triticum spelta, had a significantly lower content of essential amino acids compared to the standard. The protein of grain of LPP 1305 strain had the largest content of essential amino acids (42.4 g/kg) and LPP 3218 strain (42.0 g/kg). The lowest content was in LPP 3117 strain (38.1 g/kg). The content of essential amino acids is the most balanced in grain of Zoria of Ukraine, as confirmed by the highest integrated assessment index (IAI) of 1.62. The worst IAI indicator was found in grain of LPP 1224 and LPP 3117 strains obtained by hybridization of Triticum aestivum/Triticum spelta, in which it was 1.08 and 1.05 respectively. It was calculated that 100 g of spelt wheat satisfies biological needs of an adult with 22-42% phenylalanine at the most, and with 12-19% lysine at the least, depending on the origin of the variety. 100 grams of grain of Zoria of Ukraine (19-42%), NSS 6/01 (17-32%) and Schwabenkorn varieties (16-32%) provided this need the most, and grain of LPP 3117 strain (14-24%) provided it the least depending on the amino acid among the studied varieties and strains. Keywords: spelt wheat, amino acid, biological need, integrated assessment index.
Постановка проблеми. Серед провщних сшьсько-господарських культур пшениця посщае чшьне м1сце I е основою харчового рацюну населення багатьох краТн. Провщну роль у виробництв1 рослинного бтка, цшного для хл1бопекарського та кондитерського виробництва, на-лежить пшениц! спельт1, значення якоТ у майбутньому зростатиме завдяки високш еколопчнш пластичносп та здатносп формувати врожай на грунтах, де не вирощують пшеницю м'яку. Харчова та бюлопчна цшшсть бтка за-лежить не лише в1д його вмюту, а й в1д збалансованост за амшокислотним складом. Проте анал1з ц1еТ шформацп для пшениц! спельти утруднюеться великим р1зноман1т-тям генотитв, що р1зняться морфолопчною та ф1зюлопч-
ною будовою.
Аналiз останшх дослщжень i публшацш. Яюсть поеднуе у соб1 р1зн1 показники, залежно в1д яких зерно пшениц! може використовуватися на продовольч1, тех-жчж або кормов! ц1л1. Змша показниюв якосп може в1д-буватися внаслщок впливу погодно-кл1матичних умов, елемент1в агротехнологп, режим1в переробки I збер1гання, а також ютотно залежить в1д сорту [1].
Велике значення для оцшювання якосп зерна мае амшокислотний склад бшюв. Есенц1альн1 амшокислоти не можуть синтезуватися в орган1зм1 людини, тому Тх не-обхщно отримувати з продукт1в харчування. Замшш амЬ нокислоти можуть утворюватись ендогенним синтезом, а
№2, 2016
тому ix наявшсть в íжi не е життево необхщною. Проте 3aMÍHHÍ амiнокислоти мають не менше значення, нiж есенцiальнi, i ix також необxiдно споживати [2].
У зерш пшеницi най-бшьше глютамшово' кислоти. Амiнокислотний склад сумарних бшюв зерна пшеницi, порiвняно до еталонного бшка, бiднiший на лiзин та iзолейцин. Для бiлка пшеницi характерний вiдносно не-високий вмiст метюншу (1,6-1,7 мг/100 г бiлка). Бшки пшеницi також мiстять недостатню кшьюсть треонiну [3, 4]. Встановлено [5], що амiнокислотний склад бiлка пшениц спельти iстотно змiнюеться залежно вщ сорту. Так, вмiст лiзину в зерш змшювався вiд 2,63 до 3,78 мг/г, а сума амшокислот - вщ 109,1 мг/г у сорту Samanta до 141,2 мг/г зерна у сорту Bauländer Spelz.
Мета статп. Вивчення амшокислотного складу, ш-дексу комплексного оцiнювання вмюту незамiнниx амшо-кислот у зерш пшениц спельти залежно вiд сорту i за-безпечення бiологiчноi потреби людини
Методика дослiдження. Експериментальну час-тину роботи проводили в лабораторп кафедри технологи збер^ання i переробки зерна Уманського нацюна-льного ушверситету садiвництва та лабораторп 1нституту продовольчих ресурсiв упродовж 2013-2015 рр. Вико-ристовували сорти пшеницi спельти, отримаш методом добору з мюцевих сортiв - Schwabenkorn, NSS 6/01, Австралшська 1 i лiнii, отримаш пбридизацею Tr. aestivum / Tr. spelta - LPP 3218, LPP 1305, LPP 1224, LPP 3117, що вирощувалися в умовах Правобережного Люостепу Украши. Контролем (стандартом) був районований сорт пшениц спельти Зоря Украши (st). Вмют амiнокислот визначали методом юнообмшно' рiдинноi хроматографп на аналiзаторi амiнокислот ТТТ-339.
1ндекс комплексного оцшювання (1КО) вмiсту незамш-них амшокислот визначали за такою формулою:
де Ф - фактичне значення показника;
О - оптимальне значення показника;
Д - допустиме значення показника;
ф
О - вщношення, що застосовують для показниюв, фактичне значення яких повинно бути бшьше оптимального;
ф
О - вщношення, що застосовують для показниюв, фактичне значення яких повинно бути меншим допустимого рiвня;
п - кшьюсть показниюв, як використовуються в моделi.
Математичну обробку даних проводили методом дис-персiйного аналiзу однофакторного польового дослiду [7].
Основш результати дослiдження. У результатi проведених дослiджень встановлено, що амiнокислотний склад бшка ^отно змiнювався залежно вщ походження сорту та лiнií пшениц спельти. Так, вмiст основних амшокислот зерна пшениц спельти змшювався вщ 115,0 у лiнií LPP 3117 до 183,6 г/кг зерна в стандарту (сорт Зоря Украши). Бшок зерна пшеницi спельти найбшьше мiстить глютамiновоí кислоти, пролiну та лейцину (табл. 1). Вмют глютамшово!' кислоти змшювався вщ 32,5 до 47,8 г/кг зерна, пролшу - вщ 8,6 до 18,3, лейцину - вщ 8,0 до 13,1 г/кг зерна залежно вщ походження сор^в i лiнiй пшеницi спельти.
Найбтьшим вмiстом незамiнних амiнокислот харак-теризувався бiлок зерна сорту Зоря Украши, який ста-новив 55,5 г/кг зерна. В зерш сор^в NSS 6/01 цей по-казник був на 8 %, Schwabenkorn - на 9, Австралiйська 1 - на 14 % менший порiвняно з сортом Зоря Украши ^Ц. Зерно лiнiй, отриманих пбридизацею Triticum aestivum / ТгШсит spelta, мали ютотно менший вмiст незамшних амiнокислот порiвняно зi стандартом (Н1Р05=2,6). Най-бiльший 'х вмiст мав бшок зерна лшш LPP 1305 i LPP 3218 вiдповiдно - 42,4 та 42,0 г/кг, найменший - у лшп LPP 3117 - 38,1 г/кг.
Таблиця 1
Bmíct амiнокислот у 3epHi пшениц спельти залежно вщ походження сорту та лшш (2013-2015 рр.), г/кг
Амшо-кислота Зоря Укра'ши (st) NSS 6/01 Schwabenkorn Австралшська 1 LPP 3218 LPP 1305 LPP 1224 LPP 3117 3 I
Вал 8,4 8,7 8,6 8,0 8,1 7,6 6,1 6,7 0,4
1ле 8,4 7,3 7,6 6,4 5,5 6,3 6,1 5,8 0,3
Лей 13,1 11,6 12,0 10,2 10,6 11,7 8,2 8,0 0,6
Лiз 6,2 5,6 5,2 4,9 4,0 4,0 4,6 4,7 0,2
Мет 1,7 1,4 1,3 4,3 1,4 0,9 1,2 1,3 0,1
Тре 7,2 7,4 7,1 6,3 5,0 3,3 4,1 4,5 0,3
Три 2,0 1,6 1,5 1,5 1,4 1,5 2,6 1,3 0,1
Фен 8,5 7,8 7,6 6,9 6,0 7,1 6,8 5,8 0,3
Всього 55,5 51,4 50,9 48,5 42,0 42,4 39,7 38,1 2,6
Ала 7,4 6,8 6,6 5,8 5,7 6,4 5,4 5,3 0,2
Арг 8,7 7,2 7,3 5,9 6,0 5,8 6,8 5,7 0,2
Асп 9,5 9,3 8,9 8,8 7,9 6,4 6,9 5,7 0,4
Пс 7,5 6,2 5,8 5,5 4,3 5,3 5,2 4,9 0,2
Гт 8,5 8,8 9,4 7,5 6,3 6,5 6,0 5,0 0,3
Глу 47,8 46,1 42,6 43,1 38,1 37,8 32,9 32,5 2,2
Про 18,3 15,4 15,7 14,8 12,0 13,3 11,0 8,6 0,6
Сер 9,5 9,0 9,0 8,5 5,6 5,2 4,8 4,9 0,3
Тир 6,6 3,7 3,5 3,2 4,8 3,8 3,9 2,1 0,2
Цис 4,3 2,7 2,5 2,2 3,0 3,1 2,4 2,2 0,2
Всього 183,6 166,6 162,2 153,8 135,7 136,0 125,0 115,0 -
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
№2, 2016
Рис. 1. 1ндекс комплексно! оцiнки BMicTy незамiнних амiнокислот пшеницi спельти в зерж
залежно вiд и походження, 2013-2015 рр.
Таблиця 2
Бiологiчна потреба доросло! людини у незамiнних амiнокислотах та и забезпечення 100 г зерна
пшениц спельти, %
Амшо-кислота Бюлогпчна потреба ФАО/ВООЗ, г/добу
Зоря Укра'ши (st) NSS 6/01 Schwabenkorn Австра-лшська 1 LPP 3218 LPP 1305 LPP 1224 LPP 3117
Вал 3,0 28 29 29 27 27 25 20 22
1ле 2,4 35 30 32 27 23 26 25 24
Лей 4,2 31 28 29 24 25 28 20 19
Лiз 3,3 19 17 16 15 12 12 14 14
Мет + цис 2,1 29 20 18 31 21 19 17 17
Тре 2,4 30 31 30 26 21 14 17 19
Три 0,6 33 27 25 25 23 25 43 22
Фен + тир 3,6 42 32 31 28 30 30 30 22
У складi незамшних амiнокислот найбiльше лейцину, вмют якого змiнювався вiд 8,0 до 13,1 г/кг зерна, найменше метюншу та триптофану, вмiст яких змшювався вiд 0,9 до 2,6 г/кг зерна залежно вщ походження сорту та лшш пшеницi спельти. Проте частка незамшних амЬ нокислот вщ Тх суми становила лише 30-33 % залежно вщ дослщжуваних форм пшеницi спельти. Слiд зазначити, що глютамiнова кислота бере участь у синтезi багатьох амiнокислот в органiзмi людини, а пролiн в^грае важливу роль у метаболiчних процесах [2, 6].
Вмют незамiнних амшокислот найкраще збалансо-ваний в зерш сорту Зоря УкраТни, про що свщчить iндекс комплексного оцiнювання (1КО) - 1,62 (рис. 1). Найпрший показник 1КО встановлено в зерш лшш LPP 1224 i LPP 3117, отриманих гiбридизацieю ТгШсит aestivum / ТгШ-сит spelta, в яких вш становив вщповщно 1,08 i 1,05. Величина 1КО решти дослiджуваних форм пшеницi спельти змшювалась вiд 1,14 до 1,41.
Дослщженнями встановлено, що 100 г зерна пшениц спельти найбiльше задовольняе бiологiчну потребу дорослоТ людини феншалашном - на 22-42 %, а найменше лiзином - на 12-19 % залежно вщ походження сорту та лшш (табл. 2). 1з дослщжуваних сортiв i лiнiй найбшьше забезпечувало цю потребу 100 г зерна сор^в Зоря УкраТни - на 19-42 %, NSS 6/01 - 17-32 i Schwabenkorn -16-32, а найменше зерно лшп LPP 3117 - на 14-24 % залежно вщ амiнокислоти.
Висновки. Встановлено, що вмют амiнокислот в зерш пшениц спельти iстотно змшюеться залежно вiд походження сорту та лшп, проте частка незамшних амшокислот вщ Тх суми залишаеться вщносно стабшь-
ною i становить 30-33 %. Оптимальним амiнокислотним складом характеризуемся зерно пшеницi спельти Зоря УкраТни, про що свщчить найвищий шдекс комплексного оцiнювання та на 19-42 % задовольняе бюлопчну потребу дорослоТ людини амшокислотами 3i 100 г зерна. Зерно сор^в пшениц спельти NSS 6/01 i Schwabenkorn, а також лiнiй, отриманих Triticum aestivum / Triticum spelta, мае нижчий шдекс комплексного оцшювання та забезпечення бюлопчноТ потреби амшокислотами.
Лггература
1. Кирпа Н.Я. Качество и особенности послеуборочной обработки зерна в заготовках / Н.Я. Кирпа, Н.А. Пащенко // Науковi прац ОНАХТ. - Одеса, 2008. - Вип. 34. - Т. 1. - С. 59-69.
2. Voet D. Biochemistry / D. Voet, J.G. Voet. - Wiley, 2011. - 496 p.
3. Nelson D.L. Lehninger Principles of Biochemistry / D.L. Nelson, M.M. Cox. -Freeman, 2008. - 189 p.
4. Черенков А.В. Яюсть зерна озимоТ пшениц на твды УкраТни та шляхи ТТ пщвищення / А.В. Черенков, М.С. Шевченко, О.Л. Романенко, А.С. Бон-даренко // Бюл. 1н-ту зерн. госп-ва. - Дыпропетровськ, 2009. - № 37. -С. 8-12.
5. Galova Z. Biochemical characteristics of five spelt wheat cultivars (Triticum spelta L.) / Z. Galova, H. Knoblochova // Acta fytotechnica et zootechnica. -Nitra, 2001. - Vol. 4. - Р. 85-87.
6. Zielinski H. Bioactive compounds in spelt bread. / H. Zielinski, A. Ceglinska,
A. Michalska // Eur.Food Res. Technolol. - 2008. - № 226. - P. 537-544.
7. Основи наукових дослщжень в агрономи / [В.О. бщенко, П.Г. Копитко,
B.П. Опришко, П.В. Костогриз]. - К.: Дiя, 2005. - 286 с.
References
1. Kirpa, N., Pascenco, N.A. The quality and features of post-harvest grain in the blanks. Naukovi pratsi Onaft, 2008, no. 34 (1), рр. 59-69. (in Russian)
2. Voet, D., Voet, J.G. (2011). Biochemistry, Wiley, 496 p. (in English)
3. Nelson, D.L., Cox, M.M. (2008). Lehninger Principles of Biochemistry,
№2, 2016
Freeman, 189 p. (in English)
4. Cherenkov, A.V., Shevchenko, M.S., Romanenko, O.L. et al. (2009). Grain quality of winter wheat in southern Ukraine and ways to improve it. Bull. Inst grain. households Islands, no. 37, pp. 8-12. (in Ukrainian)
5. Galova, Z., Knoblochova, H. (2001). Biochemical characteristics of five spelt wheat cultivars (Triticum spelta L.). Acta fytotechnica et zootechnica, no. 4,
pp. 85-87. (in English)
6. Zielinski, H., Ceglinska, A., Michalska, A. (2008). Bioactive compounds in spelt bread. Eur.Food Res. Technolol, no. 226, pp. 537-544. (in English)
7. Eshchenko, V.O., Kopytko, P.H., Opryshko, V.P. et al. (2005). Basic scientific research in agronomy. Kyiv: Diya, 2005. 286 p. (in Ukrainian)
N. M. Osokina
Doctor of Agricultural Sciences, Professor of Department of Technology of Storage and Processing of Grain Uman National University of Horticulture ninaosokina53@mail.ru
UDC 664.64.016.3:664.71
K. V. Kostetska
PhD of Agricultural Sciences, Lecturer of Department of Technology of Storage and Processing of Grain katarin182@mail.ru
PHYSICAL AND MECHANICAL PROPERTIES AND QUALITY INDICATOR OF BARLEY
Abstract. The study has been conducted during 2011-2015 in the Department of Technology of storage and grain processing of Uman National University of Horticulture and on the production complex farm «Prolisok+» in the village of Graniv, Haysyn ditrict, Vinnytsia region. The aim of the research is to study the physical and mechanical properties and quality of barley grain depending on weather conditions and properties of the variety.
Studies of eligibility of certain varieties of barley grain for the use in the processing industry is new.
Barley grain of Zvershennya, Komandor and Svagor varieties has marked peculiarities of type and variety, meets the requirements in terms of external geometric parameters, volume, area of the outer surface, sphericity, specific and volume weight, volume of surface layers of grains and mass fraction of endosperm starch, indicating its suitability for processing. There was a tendency of changes in the geometric characteristics of the grain of the varieties studied under the influence of weather conditions of the year of study. Significant difference in physical indicators of grains of different growing years was recorded in the barley grain of Zvershennya variety in terms of external surface area, specific surface and volume of surface layers; Komandor - thickness, volume and specific surface; Svagor - volume. Large linear dimensions are found in the barley grain of Svagor variety. Keywords: grain, barley, variety, physical and mechanical properties, quality.
Н. М. Осокша
доктор стьськогосподарських наук, професор кафедри технологи збер^ання i переробки зерна Уманський нацюнальний ушверситет садiвництва К. В. Костецька
кандидат стьськогосподарських наук, доцент кафедри технологи збер^ання i переробки зерна Уманський нацюнальний ушверситет садiвництва
Ф1ЗИКО-МЕХАН1ЧН1 ТА ЯК1СН1 ПОКАЗНИКИ ЗЕРНА ЯЧМЕНЮ
Анотащя. Дослдження проведено впродовж 2011-2015 рр. на кафедрi технологи зберiгання i переробки зерна Уманського НУС та виробничому комплекс фермерського господарства «Пролiсок+» в с. Гран/'в Гайсинського району В/нницькоi област/'.
Мета дослдження - вивчення ф/'зико-механ/'чних та як/сних властивостей зерна ячменю залежно в/д погодних умов i особливостей сорту.
Досл/дження придатностi зерна ячменю певних сорт/в для використання в переробн/й промисловостi е новим. Зерно ячменю сорт/в Звершення, Командор та Свагор мае вираженi особливостi роду та сорту, в/дпов/дае вимогам за зовн/шн/ми геометричними показниками, об'емом, площею зовн/шньоi поверхн/', сферичн/стю, питомою i об'емною масою, об'емом поверхневих шар/в зерн/вки та масовою часткою крохмальноi частини ендосперму, що св/дчить про його придатн/сть для переробки.
Спостер/галась тенденц/я зм/ни геометричних характеристик зерна ячменю сорт/в, що вивчали п/д впливом погодних
умов року дослдження. 1стотну р/'зницю за ф/'зичними показниками зерна р/'зних рок/в вирощування заф/ксовано в
зернi ячменю сорту Звершення за величиною площi зовн/шньоi поверхнi, питомоi поверхнi й об'ему поверхневих шар/в
зерн/вки; Командор - товщини, об'ему, питомоi поверхнi; Свагор - об'ему.
Б/льшi л/н/йнi розм/ри визначено в зернi ячменю сорту Свагор.
Ключовi слова: зерно, ячм/нь, сорт, ф/'зико-механ/'чнi властивост/', як/сть.
Н. М. Осокина
доктор сельскохозяйственных наук, профессор кафедры технологии хранения и переработки зерна Уманский национальный университет садоводства Е. В. Костецкая
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры технологии хранения и переработки зерна Уманский национальный университет садоводства
ФИЗИКО-МЕХАНИЧЕСКИЕ И КАЧЕСТВЕННЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ ЗЕРНА ЯЧМЕНЯ
Аннотация. Исследование проведено в течение 2011-2015 гг. на кафедре технологии хранения и переработки зерна Уманского НУС и производственном комплексе фермерского хозяйства «Пролисок+» в с. Гранов Гайсинского района
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦ1ОНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №2, 2016
