CC BY
39
Г. М. Господаренко удк 633ii:63i 8
доктор с.-г. наук, професор Уманського нацюнального университету сад1вництва [email protected]
О. Д. Черно
кандидат с.-г. наук, доцент, Уманського нацюнального ушверситету сад1вництва [email protected]
ЯК1СТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦ1 03ИМ01 ЗА ТРИВАЛОГО ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ У ПОЛЬОВШ С1ВОЗМ1Н1
Анотац1я. Висв/тлено результати дослщжень впливу тривалого застосування добрив на чорноземi оп/дзоленому у польовт ciB03MiHi в умовах Правобережного flicocreny Укра'/ни на (pi3H4Hi та 6ioxiMi4Hi показники якостi зерна пшениц/ м'якоI озимоI, попередником яко'/ був горох. З'ясовано, що за рахунок добрив можна пщвищити врожайн/сть культури (за мшерально'!' системи удобрения на 31-71%, орган/чно! - 28-60 та органо-мшерально)' на 35-73%). Встановлено, що найвищ '1 показники якост/ забезпечило застосування високих норм орган/чних i м/неральних добрив у польовш ciB03MiHi (^135^135^135 на 1 га ПЛ°Щ1 с!возм1ни) - 14,2-14,4% б'шка та 28,2-28,6% клейковини I групп якост/'. За екв 'талентних норм N, ^¿Ор К20 в складi м'!нерально1' та органо-мшерально)' систем удобрения iстотних вщм/нностей м!ж ними не виявлено. Встановлено, що на дшянках, де добрив не вносили, зерно вщповщало 3-у класу, за одинарних / подвшних норм добрив - 2-у i на д 'шянках з потр/йними нормами добрив за ycix систем удобрения -1-у класу.
Встановлена т'/снота зв'язку за коеф'щ!ентом кореляцп м/ж масою 1000 зерен / натурою зерна була значною (г = 0,65), а м/ж масою 1000 зерен i врожайн/стю - сильною (г = 0,76). Погоднi умови та добрива /стотно впливали на скл0видн1сть зерна. За умов достатнього зволоження воно формувалося нап'шскловидним, а внесенi добрива сприяли деякому збшьшенню цього показника (на 5-13 вщн. %) залежно вщ fx норм.
Ключовi слова: пшениця озима, добрива, натура зерна, маса 1000 зерен, скловидн/сть, бшок, клейковина. Г. Н.Господаренко
доктор сельскохозяйственных наук, профессор Уманский национальный университет садоводства О. Д. Черно
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент Уманский национальный университет садоводства
КАЧЕСТВО ЗЕРНА ПШЕНИЦЫ ОЗИМОЙ ПРИ ДЛИТЕЛЬНОМ ПРИМЕНЕНИИ УДОБРЕНИЙ В ПОЛЕВОМ СЕВООБОРОТЕ
Аннотация. Освещены результаты исследований влияния длительного применения удобрений на черноземе оподзоленном в полевом севообороте в условиях Правобережной Лесостепи Украины на физические и биохимические показатели качества зерна пшеницы мягкой озимой, предшественником которой был горох. Выяснено, что за счет удобрений можно повысить урожайность культуры (при минеральной системе удобрения на 31-71%, органической -28-60 и органо-минеральной на 35-73%).
Установлено, что самые высокие показатели качества обеспечило применение высоких норм органических и минеральных удобрений в полевом севообороте (N135P135K135 на 1 га площади севооборота) - 14,2-14,4% белка и 28,2-28,6% клейковины 1 группы качества. При эквивалентных нормах N, Р2Ов, К20 в составе минеральной и органо-минеральной системах удобрения существенных различий между ними не выявлено. Установлено, что на участках, где удобрений не вносили, зерно соответствовало 3-у классу, при одинарных и двойных нормах удобрений - 2-у и на участках с тройными нормами удобрений при всех системах удобрений - 1-у классу.
Установленная теснота связи по коэффициенту корреляции между массой 1000 зерен и натурой зерна была значительной (г = 0,65), а между массой 1000 зерен и урожайностью - сильной (г = 0,76). Погодные условия и удобрения существенно влияли на стекловидность зерна. В условиях достаточного увлажнения оно формировалось полустекловидным, а внесенные удобрения способствовали некоторому увеличению этого показателя (на 5-13 отн. %) в зависимости от их норм.
Ключевые слова: пшеница озимая, удобрения, натура зерна, масса 1000 зерен, стекловидность, белок, клейковина.
Н. М. Hospodarenko
Doctor of Agricultural Sciences, Professor
Uman National University of Horticulture
O. D.Cherno
PhD of Agricultural Sciences
Uman National University of Horticulture
THE QUALITYOF GRAIN OF WINTER WHEAT UNDER LONG-TERM FERTILIZATION IN FIELD CROP ROTATION
Abstract. The results of research of influence of the protracted application of fertilizers are reflected on podzolized chernozem in the field crop rotation in the conditions of Right-bank Forest-steppe of Ukraine on the physical and biochemical indexes of quality of grain of soft winter wheat, the predecessor of that were peas. The 50-years fertilizing application led to the derivation of different levels of soil status. The fertilizing had positive, but different impact on the yield of winter wheat. On average, over the three years of research the yield was the lowest on unfertilized soils (at the mineral system of fertilizer
on 31-71 organic - 28-60 and organo-mineral it is Set on 35-73%), that the greatest indexes of quality were provided by application of high norms of organic and mineral fertilizers in the field crop rotation (of N13SP13SK13S on 1 hectare areas of crop rotation) - 14,2-14,4 protein, and 28,2-28,6 gluten 1 groups of quality. Although, fertilizers changed the indicators but they remain within the same group. In 2014 its quality was satisfactory, that fact was caused by rainy weather conditions during grain-filling period and harvest. On average, over three years of research the fibrin compliance was 25 cm (without fertilizing application). Applying high fertilizer quantity caused the slight increase of this index. At the terms of the sufficient moistening it was formed by semiglassy, and top-dressed assisted some increase of this index (on 5-13%) depending on their norms.
Set crowd conditions of connection after the coefficient of correlation between mass 1000 grains and nature of grain was considerable (r = 0,65), and between mass 1000 grains and by the productivity - strong (r = 0,76). Weather terms and fertilizers substantially influenced on grain hardness. At the terms of the sufficient moistening it was formed by semiglassy, and top-dressed assisted some increase of this index (on 5-13%), depending on their norms. When the norms of N, P20s, K20 in mineral, organic and organo-mineral fertilization programs were equal, the significant differences were not found. Keywords: winter wheat, mineral fertilizers, grain unit, weight per 1000 grains, grain hardness, protein, gluten.
Постановка проблеми. Дефицит бшка е одшею з найгострших проблем сучасносп. Св1тове споживання його на душу населения становить бшя 60 г на добу за бюлопчноТ нормм 70 г. 3 усю загальноТ кшькосп бшка, що виробляеться в свт 75% становить бшок рослинного походження. За рахунок зернових культур населения земноТ кул1 забезпечуеться бшком в середньому на 5060% [1]. За масштабами накопичення рослинного бшка в сшьському господарств1 провщне мкце серед хл1бних злаюв належить пшениц1 - на и частку припадав майже 20% св1тового запасу харчових калорш.
Анал1з останшх дослщжень та публшацш. Незважаючи на вирощування в УкраТш досить високих урожаТв зерна пшениц1 озимоТ, його яюсть ще досить низь-ка, а в останш 15-20 роюв попршилась \ не вщповщае сучасним вимогам. Якщо в 1940-х роках вм1ст бшка в зерш пшениц^ вирощеноТ на Сход1 УкраТни, становив 18,5% (це був один з найкращих показниюв у бврот), то вже до 1998 р. вш знизився спочатку до 15,5%, а пот1м -до 13,4%. Ниш е непоодиною випадки, коли вмют становить 8,0-9,5, а мшнародш зернотрейдери зараз купують не стшьки зб1жжя, скшьки вм1ст у ньому бшка [2]. За даними О. I. Рибалки, Б. В. Моргуна [3], за останш иметь роюв тшьки 8 % зерна пшениц1 м'якоТ озимоТ твдня УкраТни мали оптимальш для хл1бопекарноТ промисло-восп показники стану вуглеводно-амтазного комплексу I 35% - бшково-протешазного. Бшьцмсть партш вирощеного зерна потребують коригування якосп за цими показника-ми. Аналопчна тенденцт спосгер1гаеться \ за кордоном, не двилячись ¡нтенсивну технолопю вирощування культури. Тому проблема збшьшення валового збору зерна та пщви-щення його якосп завжди була \ залишаеться актуальною. Даш тривалих стацюнарних дослщв з цих питань забезпе-чують найбтьш д1алектично взаемозв'язану ¡нформац1ю.
Мета статп. Вистановити вплив тривалого (50-р1чно-го) застосування р1зних систем удобрения \ норм добрив на врожайшеть, фгёичш та бюх1мнш показники якост1 зерна пшениц1 озимоТ.
Методика дослщження. Дослщження проводились у тривалому (з 1964 р.) стацюнарному дослщ кафедри агрох1ми \ фунтознавства Уманського НУС на чорнозем1 опщзоленому важкосуглинковому. Основою дослщу е 10-п1льна польова с1возм1на (конюшина, пшениця озима, буряк цукровий, кукурудза, горох, пшениця озима, кукурудза на силос, пшениця озима, буряк цукровий, ячмшь ярий + конюшина), розгорнута в чаа \ простор! та реал1зуеться на десяти фонах.
У дослщ1 вивчався вплив трьох ршшв удобрения за мшеральноТ, оргашчноТ та органо-мшеральноТ систем удобрения. Дози добрив за мшеральноТ системи скла-дали 1\145Р45К45, 1\190Р90К90, М135Р135К135 на 1 га авозмшноТ площ1 (1ЫРК, 2ЫРК ЗЫРК), за орган1чноТ - 9, 13,5 \ 18 т/га гною (1Гн, 2Гн, ЗГн), за органо-мшеральноТ системи удобрения дози гною складають 4,5; 9 \ 13,5 т/га, а загальна кшьюсть внесения основних елементш жив-лення скорегована з мшеральною системою удобрения додатковим внесениям мшеральних добрив (ОМ1, ОМ2, ОМЗ). Добрива вносили диференц1йовано пщ кожну культуру с1возм1ни. За контроль був взятий вар1ант без внесения добрив.
Безпосередньо пщ пшеницю озиму за мшеральноТ системи застосовували норми 1\145Р45К45, М90Р90К90, М135Р135К135' за органо-м1неральноТ- Ы22 5Р22 5К22 5, И45Р45К45, та Ыб7 5Рб7 5Кб7 5. Гнш вносився п1д попёредник та перед-попередник. Азотн1 добрива вносились у два ршновели-ких п1дживлення напровесш та у фазу виходу в трубку, за виключенням вар1анту М135Р135К135, де Ы45 вносили п1д основний оброб1ток. Попередником пшениц1 озимоТ був горох. Сорт Мюя одеська.
Основш результати досл1дження. Погодн1 умови в роки проведения дослщжень були контрастними (посуш-лив1 в 2012 роц1 та оптимально зволожен1 в 2013 р.), що, безумовно, впливало на формування врожаю пшениц1 озимоТ.
Добрива, що вносились у дослщ впродовж 50 роюв зумовили створення р1зних ршшв родючост1 Грунту, що позитивно, але неоднаково впливали на врожайшеть пшениц! озимоТ. В середньому за два роки дослщжень на дтян-ц1, де добрив не вносили, и врожайшеть була найменшою. 31 збшьшенням норм добрив вона пщвищувалась за мшеральноТ системи удобрения на 31-71%, оргашчноТ - 2860, та органо-мшеральноТ - 35-73% (рис. 1).
Умовно показники якосп зерна подшяють натри групи: ф1зичш, бюх1мнш, технолопчш. До ф1зичних належать натура, маса 1000 зерен, скловидшсть, виршняшеть, колф \ запах зерна та деяю ¡н. Борошномельна промисловють надае великого значения такому показнику як маса 1000 зерен. Вш безпосередньо залежить вщ норм добрив, бюлопчних особливостей сорту \ може змшюватись у межах 25-50 г [4, 5].
Пщ д1ею внесених орган1чних \ м1неральних добрив покращувалась \ яккть зерна пшениц1 озимоТ, зокрема так1 м ф1зичш показники, як натура, маса 1000 зерен, скловидшсть (табл.1).
Як вщомо, найбшьшу масу 1000 зерен формують рослини, вирощуваш у сприятливих метеоролопчних умовах упродовж пер1оду наливу \ достигання зерна. За ршноТ кшькост1 стебел \ озерненост1 колоса врожай вищий там, де бшьша маса 1000 зерен [4-6]. Найвищ1 показники якост1 в досл1д1 - маса 1000 зерен, натура зерна одержано за бшьш сприятливих погодних умов 2013 року.
31 збшьшенням норм добрив маса 1000 зерен дещо зменшувалась, проте суттевоТ р1зниц1 м1ж показниками у р1зних вар1антах не спостер1галось.
В середньому за роки дослщжень маса 1000 зерен була високою (бшьше 40 г), проте спостер1галась ¡нша тенденц1я: з1 збшьшенням норм добрив вона дещо зменшувалась \ найменшою була на високоудобрених дшянках.
Натуру зерна зазвичай розглядають як ознаку, що вказуе на борошномельш його властивосп. Зерно з високою натурою мае потенцшно бшьший вихщ борошна. Встановлено, що на натуру зерна також впливали погод-ш умов та добрива, що застосовувались у дослщ. Найви-щою вона була у сприятливому за погодою 2013 роц1. В середньому за роки дослщжень натура зерна збшьшилась залежно вщ норм добрив на 42-54 г/л за мшеральноТ, 24-31 - за оргашчноТ та 34-38 г/л за органо-мшеральноТ системи удобрения.
Встановлено, що якщо маса 1000 зерен змшюеться вщ 15 до 40 г, то ¡снуе тюний зв'язок м1ж м показниками та натурою зерна, з\ збтьшенням вщ 40 до 60 г цей зв'язок стае слабким [5, 7].
Подгний зв'язок спостер1гався \ в нашихдосгндженнях. За посушливих погодних умов 2012 року маса 1000 зерен зменшувалась з 43,0 г (на дтянках без добрив) до 35,2 (у вар1атч 1\1135Р135К135), а натурна маса -збтьшувалась \ становила вщповщно 773 та 804 г/л. В наших дослщженнях тюнота зв'язку за коефМентом кореляци м1ж масою 1000 зерен \ натурою зерна була значною (г = 0,65), а м1ж масою 1000 зерен \ врожай-шстю - сильною (г = 0,76).
Скловидшсть зерна - один з головних показниюв його якосп. 3 ним зазвичай пов'язують вихщ борошна та його хл1бопекарсью властивосп. Доведено, що найваж-лившими умовами, яю визначають скловидшсть зерна
9 8
é
"Н ^ -в
4
3
Кончит М1 М} МЗ С>1 02 > >.< ОМ1 ОМ2 иМ(
Н.||>|||[ дос.таду
Рис. 1. Вплив тривалого застосування р1зних норм \ систем удобрения на врожайшсть пшениц1 озимо!,
середня 2012-2013 рр.
Таблиця 1
Вплив тривалого застосування добрив у стозмЫ на ф1зичш показники якосп зерна пшениц1 озимо!
Вар1ант досл1ду Маса 1000 зерен, г Натура зерна, г/л Скловидшсть, %
2012 р. 2013 р. середня 2012 р. 2013 р. середня 2012 р. 2013 р. середня
Без добрив (котроль) 43,0 49,7 46,4 773 770 772 79 70 75
М1 43,8 53,6 48,7 777 851 814 82 75 79
М2 39,9 52,1 46,0 799 840 820 85 77 81
МЗ 35,2 51,9 43,6 804 848 826 87 80 84
01 43,8 52,0 47,9 779 816 798 84 74 79
02 44,5 51,4 48,0 783 823 803 85 75 80
03 43,0 50,2 46,6 776 816 796 88 79 84
ОМ1 42,6 52,8 47,7 769 848 809 82 77 80
ОМ2 40,6 52,5 46,6 791 820 806 86 80 83
ОМЗ 39,4 50,3 44,9 805 815 810 89 81 85
Н1Рт 2Д 2,6 - 32 36 - 2Д 2,6 -
Таблиця 2
Вмкт клейковини та и яюсш показники за тривалого застосування добрив у авозмш1
Вар1ант дослщу Bmíct клейковини,% Розтяжшсть, см 1ДК, од.
2012 р. 2013 р. середня 2012 р. 2013 р. середня 2012 р. 2013 р. середня
Без добрив (котроль) 21,4 22,7 22,1 18 25 21,5 68 79 74
М1 26,5 23,6 25,1 16 25 20,5 65 75 70
М2 28,7 24,8 26,8 17 26 21,5 62 80 71
МЗ 30,0 26,4 28,2 17 28 22,5 60 82 71
01 26,7 23,2 25,0 15 24 19,5 58 72 65
02 28,2 24,7 26,5 16 26 21,0 60 70 65
03 30,2 27,0 28,6 17 26 21,5 63 73 68
ОМ1 26,1 23,9 25,0 15 24 19,5 64 72 68
ОМ2 28,9 24,1 26,5 16 27 21,5 60 75 68
ОМЗ 30,3 26,6 28,5 16 27 21,5 58 75 67
1,12 1,10 - - - - - - -
пшениц^ е фунтова \ пов1тряна волога та забезпече-н1сть елементами живлення [2, 4, 6]. В роки проведения досгпджень у контрольному вар1ант1 зерно було натвскло-видним, у рент вар1ант1в - скловидним. Добрива сприяли деякому збшьшенню цього показника (на 5-13 вщн. %) залежно вщ Тх норм.
Дотехнолог1чних властивостей борошна належать таю показники якосп пшениц^ що забезпечують отримання високого, пористого \ м'якого хл1ба з однорщною структурою м'якуша, специфнним ароматом, приемним на смак \ кол1р. До них належать: вм1ст «сиро!» клейковини та м яюсть, хл1бопекарськ1 властивост1 борошна. Добрива в досгпд1 позитивно впливали на вмют клейковини у зерн1 пшениц1 озимо! (табл. 2).
В середньому за роки дослщжень добрива сприяли пщвищенню вмюту клейковини на 3,0-6,1 абс. % за мше-ральноТ, 2,9-6,5 - оргаычно! та 2,9-6,4 абс.% за органо-
мшеральноТ систем удобрения. На дшянках, де добрив не вносили, зерно вщповщало 3 класу, за одинарних \ подвшних норм добрив - 2 \ на дшянках з потршними нормами добрив за уах систем удобрения - 1 класу.
Яюсть клейковини оцшюють за и кольором, розтяж-шстю, еластичшстю, пружшстю, розпливанням кульки у чаа. Добрива, тдвищуючи вм1ст клейковини, впливали на и яюсть по р1зному, залежно вщ погодних умов у перюд наливу, дозршання \ збирання зерна.
У посушливому 2012 роц1 за розтяжшстю клейковина вщносилась до середньоТ, у 2013 р., коли перед збиран-ням випала значна ктьюсть опад1в, - була довгою \ зм1-нювалась в межах 22,7-27,0 см. В середньому за роки дослщжень розтяжшсть клейковини на дшянках без добрив становила 21,5 см.
У 2012 рощ посушлив1 умови сприяли утворенню мщ-шшоУ клейковини, пор1вняно з 2013 роком. У середньому за 2012-2013 рр. на дшянках без добрив клейковина пшениц озимоТ була задовшьно слабкою \ вщповщала II грут якосп, а на дшянках, де застосовувались добрива за вах систем удобрения, вона була доброю, оскшьки ¡ндекс и деформацм змшювалась в межах 65-71 од., що вщповщало першш груп1 якосп. Добрива, зумовили деяк1 змши показника 1ДК, але вш також залишався в межах т1еТ ж групи.
Результатами дослщжень встановлено, що в роки проведения дослщжень погодш умови \ добрива суттево впливали на вм1ст бшка в зерш (табл. 3).
У посушливих умовах 2012 року у фазу наливу зерна температура пов1тря ¡нколи перевищувала 31оС, що за вщсутносп опад1в призводило до збтьшення вм1сту бшка \ клейковини. Вони певною м1рою гальмували фотосинтетичш процеси, а дихання рослин пщсилюва-лось \ збшьшувались витрати вуглевод1в. За таких умов переважало накопичення бшкш, особливо з пщвищенням норм добрив. Найвищим Ух вм1ст був за третього р1вня мшеральноТ (14,9%) та органо-мшеральноТ (15,1%) систем удобрения. Аналопчна законом1рн1сть спостер1га-
лась\ в 2013 роцк
В середньому за роки дослщжень у контрольному вар1ант1 вм1ст б1лка в зерш був найнижчим \ вщповщав 3-у класу. 31 зб1льшенням норм добрив вш зб1льшувався за мшеральноТ' системи на 1,5-3,0 абс. %, оргашч-ноТ' - 1,5-3,2 та органо-мшеральноТ - 1,6-3,1 абс. %. За потршних норм внесения добрив у польовш с1возм1н1 зерно вщповщало1-у класу, в решт1 вар1ант1в удобрения -2-у класу. Вм1ст клейковини дуже сильно корелював з вм1стом бшка (г = 0,98).
Розрахунки умовного виходу бшка показують, що з1 збшьшенням норм добрив цей показник збтьшувався на 46-98, 49-88 та 51-107% залежно в1д норм добрив вщповщно за м1неральноУ, оргашчноУ та органо-м1нера-льноУ систем удобрения (рис. 2).
Зазвичай, умовний зб1р бшка добре корелюе з уро-жайшстю. У наших досл1дженнях т1снота зв'язку за коеф1-ц1ентом кореляци була дуже сильною (г = 0,99).
Висновки. У дослщженш встановлено, що погоды умови вегетацтного перюду пшениц1 озимоТ, особливо п1д час формування зерна, ¡стотно впливають на показники його якосп. Кращими вони формуються за пом1рного забезпечення рослин вологою. Найвищ1 показники якос-т1 забезпечило застосування високих норм добрив у по-льов1й с1возм1н1 (М135Р135К135 на 1 га площ1 авозмши) -14,2-14,4% б1лка та 28,2-28,6% клейковини I групи якосп. За екв1валентних норм 1\1, Р205, К20 в склад1 м1не-ральноТ'та органо-мшеральноТ систем удобрения ¡стотних в1дм1нностей м1ж ними не виявлено.
/Итература
1. Гаитов, Т. А. Влияние некорневой подкормки на урожай и качество зерна яровой пшеницы / Т. А. Гаитов, Е. А. Кантюкова // Достижения науки и техники АПК. - 2010. - №1. - С. 32-34.
2. Крамарьов С. М. Продуктивысть та яюсть зерна пшениц1 м'якоТ озимоТ залежно вщ мшерального живлення в умовах ГПвобережного ГПсостепу УкраТ-ни / С. М. Крамарьов, Г. П. Жемела, С. М. Шакалм // Бюлетень 1нституту сшь-ського господарства степово! зони НААН Украши. - 2014. - №6. -С. 61- 67.
Таблиця 3
Вм1ст бшка в зерш пшениц1 озимоТ гпсля тривалого застосування добрив у польовш авозмш
Вар1ант дослщу YMicT бшка, % Клас зерна
2012 р. 2013 р. середтй за два роки ± до контролю
Без добрив (котроль) 11,0 11,4 11,2 - 3
М1 13,5 11,9 12,7 1,5 2
М2 14,4 12,5 13,5 2,3 2
МЗ 14,9 13,5 14,2 3,0 1
01 13,4 12,1 12,8 1,6 2
02 14,3 12,4 13,4 2,2 2
03 14,9 13,6 14,3 зд 1
ОМ1 13,3 12,0 12,7 1,5 2
ОМ2 14,5 12,6 13,6 2,4 2
ОМЗ 15,1 13,7 14,4 3,2 1
Н1Рпч 0,5 0,5 - -
Т»оПТ|имь Ml М2 МЗ
\ 1 i тчt-|1.1 тт.исистеми
01 О2 ОЗ
(>1 >т .| тп■ Iн.1 системи
ом1 ом: омз
< >| П .1 TI u Ml И t'| 1.1 п. и .1
Рис. 2. Вплив р1зних норм \ систем удобрения на умовний вихщ бшка, кг/га
(середнш за 2012-2013 рр.)
3. Рибалка О. I. Сучаа-ii дослщження якост1 зерна пшениц у свт: генетика, бютехнолопя та харчова щннють запасних бтюв / О. I. Рибалка, Б. В. Моргун, В. М. Починок// Физиология и биохимия культурных растений. - 2012. - Т. 44. - №1. - С. 3-22.
4. Черенков А. В. Яюсть зерна озимоТ пшениц на niBflHi УкраТни та шляхи и пщвищення /А. В. Черенков, М. С. Шевченко, О. Л. Романенко, А. С. Бондарен ко // Бюлетень 1нституту зернового господа рства. - 2009. -№37. - С.25-30.
5. Кваснщька Л. С. Формування показниюв якосп зерна пшениц озимо! в польових авозмЫах Подшля /Л. С. Кваснщька // В1сник Житомирського нацю-нального-агроеколопчного уыверситету. - 2012. - №1 (30). - Т.1.-С. 149 - 156.
6. Жемела Г. П. Вплив морального живлення на елементи продуктивное^ та яюсть зерна пшениц озимоТ / Г. П. Жемела, С. М. Шакалм // Вюник ПолтавськоТ державно! аграрноТ академи. - 2012.- № 4. - С. 14-16.
7. Господаренко Г. М. Реакцт р1зних copTiB пшениц озимоТ на удобрения / Г. М.Господаренко, О. Д. Черно, О. Ю. Стааневич // Вюник Харювського НАУ ¡м. В.В. Докучаева. - 2009. - №1. - С. 184-192.
References
1. Haitov Т. A. Influence of foliar application on yield and quality of grain of spring wheat / T. A. Haitov, E. A. Kantyukova // Advances in science and agribusiness
technology in the agro-industrial complex. - 2010. - №1. - P. 32-34.
2. Kramarov S. M. Efficiency and quality of winter wheat depending on mineral nutrition in terms of Left-Bank forest-Steppe of Ukraine / S. M. Kramarov / H. P. Zhemela, S. M. Shakalii // Bulleting of the Institute of Agriculture of Steppe zone of NAAS of Ukraine. - 2014. - №6. - P. 61- 67.
3. Ribalka O. I. Modern research quality wheat in the world: genetics, biotechnology and food value storage proteins / O. I. Ribalka, B. V. Morgun, V. N. Pochinok // physiology and biochemistry cultural plants. - 2012. -T. 44. - №1. - P. 3-22.
4. Cherenkov A. V. Grain quality of winter wheat in southern Ukraine and the ways of its improvement /A.V. Cherenkov, M.S. Shevchenko, O.L. Romanenko, A. S. Bondarenko // Bulleting of the Grain Farming Institute. - 2009. -№37. - P.25-30.
5. Kvasnitska L. S. The formation of winter wheat quality properties in field crop rotations of Podolia / L.S. Kvasnitska // Scientific journal of Zhytomyr National Agroecological University. - 2012. - №1 (30). - Vol.1.- P. 149 - 156.
6. Zhemela H. P. The impact of mineral nutrition on the efficiency and quality of winter wheat / H. P. Zhemela, S. M. Shakalii // Scientific journal of Poltava State Agrarian Academy. - 2012.- № 4. - P. 14-16.
7. Hospodarenko H. M. The response of different grades of winter wheat to fertilization / H. M. Hospodarenko, O. D. Cherno, O. Y. Stasinievych // Scientific journal of Kharkiv NAU named after V. V. Dokuchaev. - 2009. - №1. - P. 184-192.
