CC BY
62
УДК 631.42 Астр. К. В. МирончуК - НЛТУ Украти, м. Львiв
ВПЛИВ ГРУНТОВИХ УМОВ НА Р1СТ I РОЗВИТОК ЖИВОПЛОТ1В
Встановлено параметри показниюв ф1зико-х1м1чних та агрох1м1чних властивостей грунпв шд живоплотами, що зростають у смт Берегомет та м. Чершвщ. Висв^лено вщ-мшност впливу Грунту з кислою реакщею середовища, поршняно з грунтом i3 нейтральною реакщею, на рют i розвиток живоплотш. Охарактеризовано вмiст i про-фшьний розподiл рухомих форм елементiв мшерального живлення у грунтах рiзного генезису та ступеня антропогенно! перетворюваностi. Виокремлено показники властивостей грунтiв, як найiстотнiше впливають на прирiст певного виду рослин. Подано та проаналiзовано кореляцiйнi зв'язки мiж фiзико-хiмiчними, агрохiмiчними показниками Грунту та приростом пагошв дослiдних живоплотiв.
Ключовi слова: Грунт, живоплоти, фiзико-хiмiчнi властивостi Грунту, агрохiмiчнi властивостi грунту, кореляцшний зв'язок, прирют пагонiв, фактор впливу.
Створення живоплотш у населених пунктах неможливе без врахування фактор1в та умов навколишнього середовища, а також бюлопчних особливос-тей рослин, що 1х формують. Серед низки фактор1в, що визначають 1нтенсив-нкть росту живоплопв, пров1дну роль вдаодять грунтовим умовам. Встанов-лення реально!' придатносп грунпв щодо забезпечення вимог рослин - першо-чергове завдання шд час створення живоплопв, особливо зважаючи на високий антропогенний вплив i грунтовий покрив населених пункпв, а отже - i змшу властивостей грунпв.
У зв'язку з штенсивною дiяльнiстю людини, трансформация грунтового покриву у Чершвцях досягла свого максимального рiвня. Кр1м цього, вагомими чинниками погiршення еколопчного стану е транспортнi засоби, промислове виробництво, непродуманий архiтектурно-планувальний ансамбль мкта, збшь-шення антропогенного навантаження та ш. [6]. Встановлено, що в умовах дег-радацií фiзичних та водно^зичних властивостей грунт1в, погiршуються умови живлення i розвиток кореневих систем рослин мкьких насаджень [3, 4]. Аеро-техногенне забруднення теж негативно впливае на якiсний стан грунтового середовища [3, 9]. Бшьша частина вах пилогазових викидав автотранспорту пот-рапляе на поверхню землг гази переважно у вигляд опадiв, а пил пiд дiею сили тяжiння. Погiршення властивостей грунтiв залежить вiд кiлькостi, тривалостi впливу, виду забрудниюв, а також вiд стшкосп цих грунтiв [4, 5].
Завдання дослщження. У зв'язку з потребою розроблення елементiв технологií створення живоплотав й оптимiзацií мiнерального живлення рослин потрiбно встановити фактори грунтового середовища, що визначальним чином впливають на штенсившсть 1х росту. Це дасть змогу рекомендувати заходи для полшшення властивостей мiських грунпв, зокрема 1х поживного режиму.
Мета досл1дження - прослщкувати залежнiсть мiж загальним приростом живоплопв й агрохiмiчними та фiзико-хiмiчними властивостями грунтiв. Проаналiзувати приркт живоплотав рiзного видового складу на антропогенно перетворених грунтах рiзного генезису.
1 Наук. кергвник: доц. 1.В. Шукель, канд. с.-г. наук
Методика дослщження. На територп' Чернiвцiв дослiджували темно-сь рий опiдзолений грунт по вул. Геро'1'в Майдану (po3pi3 1 - живоплгт i3 Cornus alba) та вул. PÏBeHCbKffi (pозpiз 2 - живоптт i3 Fagus silvatica), урбочорнозем ви-лугуваний по вул. Геро'1'в Майдану (pозpiз 3 - живоплгг i3 Forsythia suspense) та чорнозем вилугуваний по вул. Федьковича (pозpiз 4 - живоплгг i3 Carpinus betu-lus). У смт Берегомет дослщжували експеpиментальнi живоплоти i3 Cornus alba, Fagus silvatica, Forsythia suspense та Carpinus betulus зростають в умовах незначно'1 дп урбогенних фактоpiв на дерново-буроземному гpунтi в саду (роз-pi3 та прикопки 1-4).
У тдготовлених до аналiзу зразках грунту визначали: рН водно'1 та сольово'1 суспензш - потенцiометpичним методом (ДСТУ ISO10390-2001), об-мiнну кислотнiсть та обмiнний алюмiнiй - методом Соколова, пдролггачну кислотнiсть - методом Капена-Гшьковиця (ГОСТ 28721-88), вмкт гумусу - методом Тюрша в модифiкацií Шмакова (ДСТУ 4289:2004), азот лужногiдpолiзо-ваний - методом Корнф1лда (ДСТУ 4115-2002), рухомий фосфор та обмiнний калш - методом Кipсанова (ДСТУ 4115-2002), математичне оброблення отри-маних результапв та коpеляцiйно-pегpесiйний аналiз - за допомогою Statistica 6 [1, 2, 7].
Оргашчна речовина - один з найбшьш важливих i характерних компо-нентiв грунту, що мае виняткове значення для грунтоутворення i формування pодючостi. Проведеними дослiдженнями встановлено, що вмкт гумусу в дерно-во-буроземному гpунтi невисокий. Зокрема, у верхтх генетичних горизонтах pозpiзу 1 вш становить 2,4-2,9, знижуючись у материнськш поpодi до 0,48 % (рис.). Профтьний його розпод1л мае регресивно-акумулятивний характер. Вмiст гумусу в межах профтю у piзних точках дослщно'1 дiлянки виявився до-сить близьким, зокрема в шаpi 0-20 см вш становить 2,28-2,58, а в шаpi 4060 см - змшюеться в межах 0,61-0,75 %.
30
СВО Пдрсиптична н А13+ Обмшна рНкс1 кислотшсть кислотшсть
Рис. Агрох1м1чт та ф1зико-х1м1чт властивостi Грунту
Запаси гумусу в грунл зумовлюють вмiст у ньому елеменлв мшерально-го живлення рослин, насамперед азоту, фосфору, ^рки та мкроелеменлв. У
дерново-буроземному грунта визначали bmîct азоту, що легко riдролiзуeться за методом Корнфiлда. Bmîct ще1" форми азоту в грунта зростае з пiдвищенням вмiсту азоту, що цшком закономiрно. У верхньому генетичному горизонтi грунту дослвдно!' дiлянки вiн виявився найвищим (11,30-12,40 мг/100 г грунту). До глибини 40-60 см вмкт цieï форми азоту знижуеться майже в 2 рази. 1стотних вiдмiнностей мiж рiзними точками дослiджуваноï дшянки не спостережено. Вщповвдно до прийнятого в агрох1мц групування, забезпеченiсть дерново-буро-земного грунту азотом, що легко riдролiзуeться, оцшено як низьку.
Bmîct рухомого фосфору та обмшного калiю визначено за методом Юр-санова, який передбачае вилучення ïx з грунту 0,2Н розчином хлорно1 кислоти. Профiльний розподш рухомого фосфору в грунтi дослщжувано!' дшянки виявився аналогiчним з профшьним розподалом гумусу та азоту, що легко пдроль зуеться. У верхньому генетичному горизонта вмiст його становить 7,849,68 мг/100 г грунту. Вiдповiдно до групування грунтав за вмiстом рухомого фосфору, це вщповщае середнiй забезпеченостi. Оптимальним для рослин вва-жають вмiст рухомого фосфору на ршш 15-20 мг/100 г грунту.
Bmîct обмшного калда в грунта залежить, передуем, ввд вмiсту мулу та калiевмiсниx глинистих мiнералiв. Встановлено, що навiть в межах одше1' невелико!' земельно!' дшянки його вмiст може сильно вардавати [8]. Чтаких законо-мiрностей щодо профiльного розподiлу обмшного калда на дерново-бурозему грунтi в рiзниx точках не проявляеться: в одних випадках вмiст його з глиби-ною знижуеться, в шших - навпаки, зростае. Вищим вмктом вирiзняеться грунт прикопок 2 (живоплгт iз Cornus alba) i 3 (живоплта iз Forsythia suspense) - 6,55 i 5,75 мг/100 г грунту у шарi 0-20 см вiдповiдно. В iншиx точках дослщжувано' дiлянки у цьому шарi грунту його мктиться 2,37-3,75 мг/100 г грунту.
В уСх випадках забезпеченкть цього грунту обмiнним калiем вважають низькою з огляду на те, що оптимальний вмiст цiеï форми калда в грунп становить 17-22 мг/100 г грунту. Поршняно невисокий вмкт у грунп обмшного калда може бути зумовлений невисоким вмктом мулувато1 фракцiï та калквмк-них мiнералiв. Дерново-буроземному грунту, через специфку його генезису, притаманна кисла реакция грунтового розчину. Величини ступеня актуально1 (рНН2О) та обмшно1 (рНка) кислотностi, зазвичай, зростають з глибиною. У верхньому генетичному горизонта ïx величини змiнюються в межах 5,26-5,75 та 4,02-4,22 одинищ pH вiдповiдно, тобто вони належать до сильнокислих.
1ншою характерною ознакою кислотно-основного стану дерново-буро-земного грунту е поршняно висою значения обмiнноï кислотноста. Вони, зазвичай, зростають у середнш частинi профшю грунту (до 2,36-3,41 мг-екв/100 г грунту). Обмшна кислотнiсть дерново-буроземного грунту зумовлюеться пере-важно рухомим (обмiнним) алюмiнiем. Вмкт обмшного водню незначний (0,12-0,48 мг-екв/100 г грунту). Шдвищення вмiсту обмшного алюмшда у се-реднiй частиш профiлю грунту свiдчить про штенсифжацда процесiв внут-рiшньогрунтового вивiтрювания. Перехвд алюмiнiю в рухомий стан ввдбу-ваеться також i пiд впливом процесiв оглеення.
Отже, дерново-буроземний грунт дослщно1 дшянки характеризуеться низьким вмктом гумусу та доступних для рослин форм елементав живлення,
еильнокиелою pеaкцieю cеpедовищa та виеоким вмicтом обмiнного aлюмiнiю. Cеpед доcлiджyвaниx покaзникiв найвищою вapiaбельнicтю xapaктеpизyeтьcя вмicт обмiнного калда.
Доcлiджения влаотивоотей фунтового покpивy Чеpнiвцiв показали, що найнижчий вмicт гуму€у пpитaмaнний темно-cipомy опiдзоленомy фунту. У гу-мycово-aкyмyлятивномy cлaбоелювiйовaномy гоpизонтi вш становить 1,54-1,б0 %, що e найнижчим показником cеpед ycix фунтш (див. pиc.). З глибиною вмкт його поступово знижyeтьcя. В ypбочоpноземi значення цього показника становить 2,51-3,12 %, а в чоpноземi вилyгyвaномy - 2,16-3,04 %. Для цж фун-тiв xapaктеpне бшьш поcтyпове зниження вмicтy гуму€у з глибиною, на вiдмiнy вiд темно-cipого опiдзоленого фунту, що пов'язано з ïx генетичними ошбли-востями, зо^ема iнтенcивнiшим pозвитком деpнового пpоцеcy.
Як i в деpново-бypоземномy фунта ^о^ежено чiткy yзгодженicть вмк-ту гуму€у iз вмicтом aзотy, що легко гiдpолiзyeтьcя. У веpxнix генетичниx rop^ зонтax ypбочоpноземy та чоpноземy вилугуваного його вмicт майже в 2 paзи ви-щий, нiж у темно-cipомy опiдзоленомy фунта (12,3 i 14,3 мг/100 г фунту вщпо-вiдно). Haйнижчий вмicт pyxомого фоcфоpy пpитaмaнний темно-cipомy отдзо-леному фунту в paröm установи Бyковинacтaндapтметpологiï та ypбочоpнозе-му вилугуваному (0,5-2,6 i 0,6-8,6 мг/100 г фунту в межax ^офшю вiдповiдно). Haйкpaще забезпечений pyxомим фоcфоpом чоpнозем вилугуваний - 3,218,4 мг/100 г фунту в межax пpофiлю. Пpоте вмкт pyxомого фоcфоpy у веpxньомy генетичному гоpизонтi фунтав cвiдчить пpо ïx cеpедню забезпече-нicть цим елементом живлення pоcлин.
За вмicтом обмшного кал1ю ypбочоpнозем i чоpнозем вилугуваний вщ-но€ять до гpyпи фунтш з ви€оким вмicтом цього елемента. Забезпеченкть тем-но-cipого опiдзоленого фунту обмшним кaлieм e низькою, xочa вмicт його piз-ко зpоcтae в мaтеpинcькiй поpодi, що може бути пов'язане iз зpоcтaниям вмкту кaлieвмicниx мiнеpaлiв.
Tемно-cipомy опiдзоленомy фунту ^таманна близька до нейтpaльноï pеaкцiя cеpедовищa. Величина cтyпеия актуально!' киcлотноcтi у веpxиьомy го-pизонтi становить 6,5 одиниць pH. З глибиною вона пiдвищyeтьcя, до€ягаючи мак€имуму в мaтеpинcькiй поpодi (7,2-7,3 одиницi pH). Реакщя cеpедовищa yp-бочоpноземy та чоpноземy вилугуваного €лаболужна. Maкcимaльнi величини pHH20 (7,4-7,5) пpиypоченi до мaтеpинcькоï поpоди.
Як показують пpоведенi доетадження, з величинами pHH20 в межax пpо-ф1лю чiтко узгоджують€я величини гiдpолiтичноï киcлотноcтi. У веpxнix гене-тичниx гоpизонтiв темно-cipого опiдзоленого фунту ïï значення €тановлять 1,13-1,31 мг-екв/100 г гpyнтy, знижуючи€ь у мaтеpинcькiй поpодi до 0,340,43 мг-екв/100 г фунту. Уpбочоpноземy та чоpноземy вилугуваному пpитaмaн-на неви€ока гiдpолiтичнa киcлотнicть, яка дещо пiдвищyeтьcя у rnx генетичниx гоpизонтax, де вщзначено зниження величини pHH20.
Хapaктеp ^оф^ьного pозподiлy €уми ввiбpaниx о€нов e ^отлежним до пpофiльного pозподiлy о^ол^иино! киcлотноcтi. У пpофiлi темно-cipого ошдзоленого гpyитy ïï величини зpоcтaють з глибиною, що пов'язано з пеpебi-гом ^оце^в вилуговування. Cпецифiкa генезжу, мaтеpинcькиx поpiд i вищий
вмiст гумусу в урбочорноземi та чорноземi вилугуваному зумовили формуван-ня високо! мкткосп катiонного обмiну й зокрема високого вмкту ввiбраних основ. Аналопчний показник у темно-сiрого опiдзоленого грунту в 1,5 раза мен-ший. Отже, дерново-буроземному грунту притаманнi сильнокисла реакщя сере-довища, високий вмкт обмiнного алюмiнiю, невисокий вмiст гумусу, низька за-безпеченiсть лужногiдролiзованим азотом та обмшним калieм i середня - рухо-мим фосфором. До^джуваш грунти Чершвщв характеризуються нейтральною або слаболужною реакцieю грунтового розчину. Урбочорнозем та чорнозем ви-лугуваний краще забезпеченi гумусом та елементами мшерального живлення рослин порiвняно з темно-срим опiдзоленим грунтом.
Одним iз завдань дослвджень був пошук кореляцiйних зв'язкгв мiж за-гальним приростом пагошв живоплотiв рiзного видового складу та показника-ми агрохiмiчних i фiзико-хiмiчних властивостей грунту. Дерново-буроземного грунту наявнкть i ткноту кореляцiйних зв'язкiв встановлювали окремо для ша-рiв грунту 0-20, 20-40 i 40-60 см (табл.). Встановлено, що в уах цих випадках проявляеться прямий кореляцшний зв'язок мiж загальним приростом рослин та вмктом у грунтi гумусу.
Коефщкнт кореляцií становить 0,82-0,86 для шарш грунту 0-20 i 2040 см вiдповiдно i е статистично значущим. З наведеного випливае висновок, що пiдвищення вмiсту гумусу в грунп буде зумовлювати зростання величини загального рiчного приросту видових живоплотiв. Пояснения цьому факту вба-чаеться в тому, що гумус вмiщуе елементи живлення рослин, яю вивiльняються у процесi його мiнералiзацií та покращуе фiзичнi, фiзико-механiчнi, фiзико-хi-мiчнi та iншi властивостi грунту, а отже, й шдвищуе ргвень його родючостi.
Тiсний кореляцiйний зв'язок мiж загальним приростом i вмктом у грунп азоту, що легко гiдролiзуеться, характерний лише для шару 0-20 (г = 0,81 i е статистично значущим). З глибиною ткнота кореляцшного зв'язку мiж цими показниками знижуеться, очевидно, через зменшення вмiсту ще! форми азоту. Аналопчна закономiрнiсть характерна i для кореляцшно! залежностi мiж загальним приростом i вмiстом у грунтi рухомого фосфору. Однак у цьому випад-ку найвищi значення коефiцiентiв кореляцп (г = 0,59; 0,43 i 0,26 для окремих шарiв грунту) не е статистично значущими. Простежуються кореляцiйнi зв'язки середньо! тiсноти (г становить 0,55-0,66) мiж загальним приростом i вмiстом у грунтi обмшного калiю. Однак лише для шару 40-60 см коефщкнт кореляцп е статистично значущим i складае 0,66.
Цлком логiчним видаеться наявнiсть кореляцшних зв'язк1в мiж загальним приростом i показниками ступеня актуально! (рНН2О) й обмiнноí (рНка) кислотностi. Значення коефщкнта кореляцií мiж ними для шару 0-20 см станов-лять 0,97 i 0,93 вiдповiдно i е статистично значущими. Аналогiчнi кореляцшш залежностi встановлено мiж загальним приростом i показниками кiлькостi об-мшно! кислотностi, вмiсту рухомого алюмiнiю та обмшного водню. За сприят-ливших показникiв кислотно-основного стану грунту щодо агроеколопчних вимог рослин !х прирости будуть кращими.
Табл. Результати кореляцшно-регресшного anwii3y мiж загальним приростом досйдних живоплотiв та показчиками властивостей Грунту (смт Берегомет) *
Ознака Коефiцieнт кореляцц (r) Рiвняння регресп
Y Х
Шар грунту 0-20 см
Загальний прирют паготв у дослщжува-них живоплотах Гумус 0,82 y=288,205-78,66 гумус
N 0,81 y=-81,619+14,7298 N
P2Ü5 0,59 y=11,20+9,91 P2O5
K2O 0,55 y=115,24-4,139 К2О
PHH2O 0,97 y=-248,636+61,99 pHH2O
pHkci 0,93 y=889,06-194,77
Обмiнна кислотнiсть -0,48 y=186,536-68,038 ОК
Al3+ -0,218 y=96,327-0,289 Al3+
H+ -0,978 y=-0,485+0,008 H+
Шар грунту 20-40 см
Загальний прирют паготв у дослщжуваних живоплотах Гумус 0,86 y=199,987-73,059 гумус
N 0,22 y=-82,967+1,602 N
P2O5 0,43 y=122,005-5,79 P2O5
K2O 0,58 y=13,55-0,09 K2O
PHH2O 0,88 y=3,7+0,02 pHH2O
PHKCl 0,55 y=3,495+0,008 pHKCl
Обмiнна кислотнiсть -0,50 y=-176+0,029 ОК
Al3+ -0,71 y=-1,217+0,017 Al3+
H+ -0,77 y=-1,236+0,017 H+
Шар грунту 40-60 см
Загальний прирют пагошв у дослiджува-них живоплотах Гумус 0,82 y=215,15-176,71 гумус
N 0,064 y=99,41-0,51 N
P2O5 0,26 y=6,089-0,025 P2O5
K2O 0,66 y=17,879-0,13 K2O
PHH2O 0,57 y=3,77+0,002 pHH2O
PHKCl 0,23 y=4,69-0,002 pHKCl
Обмiнна кислотнiсть -0,53 y=-2,011+0,05 ОК
Al3+ -0,41 y=-0,47+0,029 Al3+
H+ -0,74 y=-1,56+0,021 H+
Приштка: *статистично значущi коефшденти кореляцн видшено.
Отже, бiльш сприятливi показники кислотно-основного стану, вищий вмкт гумусу та елеменпв мiнерального живлення рослин забезпечать крашд умови для росту й розвитку живоплотав.
Лiтература
1. Городнш М.М. Агрохiмiчний аналiз : шдручник [для студ. ВНЗ] / М.М. Городнш, А.П. Жсовал, А.В. Бикн та ш; за ред. М.М. Городнього. - К. : Вид-во "Арiстей", 2005. - 468 с.
2. Аринушкуна Е.В. Руководство по химическому анализу почв / Е.В. Аринунушкина. - М. : Изд-во "Наука", 1989. - 486 с.
3. Вовк О.Б. Особливост грунтового мониторингу в умовах мiста (на прикладi м. Львова) / О.Б. Вовк // Екологш та ноосферологш : зб. наук. праць. - 2007. - Т. 18, № 1-2. - С. 57-63. 57-63.
4. Геник Я.В. Вплив антропогенних навантажень на стан грунтового покриву паркових i ль сопаркових насаджень мiст Карпатського регiону Украши / Я.В. Геник, А.П. Дида // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.13. - С. 110-113.
5. Колядинський П. Мжроклшатичш та орограф1чш чинники функционального зонування територи великого м1ста (на приклад1 м1ста Чершвщ) / П. Колядинський // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 434. - С. 49-61.
6. Ландшафти мюта Чершвщ : морфологш / за ред. В.М. Гуцуляка. - Чершвщ : Вид-во "Рута", 2006. - 168 с.
7. Миннев В.Г. Практикум по агрохимии / В.Г. Миннев, Е.П. Дурынина, А.В. Кочетавкин и др.; под ред. В.Г. Минеева. - М. : Изд-во МГУ, 1989. - 304 с.
8. Макаров И.П. Пладородие почв и устойчивость земледелия (агроэкологические аспекты) / И.П. Макаров, В.Д. Муха, И.С. Качетов и др.; под ред. И.П. Макарова и В.Д. Мухи. - М. : Изд-во "Колос", 1995. - 288 с.
9. Шорина Т.С. Влияние автомобильного транспорта на свойства почв придорожных территорий города Оренбурга / Т.С. Шорина, А.В. Попов, Б.С. Укенов // Вестник Оренбургского государственного университета : сб. науч. тр. - 2013. - № 6 (155). - С. 134-137.
Мирончук К.В. Влияние грунтовых условий на рост и развитие живых изгородей
Приведены физико-химические и агрохимические свойства почв под исследуемыми живыми изгородями, растущие в пгт Берегомет и г. Черновцы. Освещены различия влияния почвы с кислой реакцией среды, по сравнению с почвой с нейтральной реакцией, на рост и развитие живых изгородей. Охарактеризовано профильное распределение подвижных форм элементов минерального питания. Выделены показатели свойств почв, которые влияют на прирост определенного вида растений. Поданы и проанализированы корреляционные связи между физико-химическими, агрохимическими показателями почвы и приростом побегов исследовательских живых изгородей.
Ключевые слова: почва, живые изгороди, физико-химические и агрохимические свойства почвы, корреляционная связь, интенсивность прироста побегов, фактор влияния.
Myronchuk K. V. The Influence of Urban Soil Characteristics on the Growth and Development of Hedges
Some physical - chemical and agrochemical soil properties studied under hedges that grow in the village of Berehomet and the city of Chernivtsi are identified. The impact of differences in soil acidic environment compared to the soil with a neutral reaction to the growth and development of hedges is described. Some profile characteristics and the distribution of mobile forms of mineral nutrients are specified. The indicators of soil properties that affect the growth of certain plant species are determined. The correlation between physical, chemical, and agrochemical indices of soil and growth of shoots of research hedges is analysed.
Keywords: soil, hedges, physical - chemical and agrochemical properties of soil, correlation, intensity growth of shoots, impact.
УДК 582:635.[054+925](477.46/41) Доц. О.В. Спрягайло,
канд. бюл. наук - Черкаський НУ т. Б. Хмельницького
БОТАН1КО-ГЕОГРАФ1ЧНИЙ АНАЛ1З КУЛЬТИВОВАНО' ДЕНДРОФЛОРИ СЕРЕДНЬОГО ПОДНШРОВ'Я
Ощнено стушнь використання штродукованих вищв деревних рослин у ф^омель оративних системах Середнього Подншров'я та проаналiзовано походження рослинно-го матерiалу, що використовуеться в об'ектах озеленения регюну. Встановлено, що у складi об'екйв озеленення регюну зростае 62 аборигенних види та 217 штродукованих. Найбшьшим представництвом вщзначаються Схщноазшська флористична область -66 видiв, Атлантично-Швшчноамерикшська - 56 i Циркумбореальна - 55, а 69 видiв походять iз кшькох ботаиiко-географiчних областей.
