CC BY
22
бюлопчних стимуляторiв, догляду за саджанцями та ¡н., C06iBapTiCTb вирощених саджанщв, затрати працi та iншi eKOHOMi4Hi показники зменшились у 4 рази.
Л1тература
1. Андр1енко М. В. Малопоширенл яг1дн1 i плодов1 культури / М. В. Андр1енко,
1. С. Роман. - К.: Урожай, 1991. - 168 с.
2. Андрмчук В.Г. Економка аграрних пщприемств : [Пщручник] / В. Г. Андрмчук. - К.: КНЕУ, 2004. - 624 с.
3. Андрмчук В. Г. Економка пщприемств агропромислового комплексу : [Пщручник] / В. Г. Андрмчук. - К.: КНЕУ, 2013. - 779 с.
4. Балабак А.Ф. Кореневласне розмноження малопоширених плодових i ягщних культур / А.Ф. Балабак. - Умань: УВПП «Графка», 2003. - 109 с.
5. Високов^амЫнл плодовi культури / [1.М.Шайтан, С.В. Клименко, Р.Ф.Клеева, В.А .Анптогова]. - К.: Урожай, 1987. - 102 с.
6. Дiхтяренко А.В. Вплив типу пагона i метамерност на регенерацмну спроможнiсть стеблових стеблових зелених жившв лимонника китайсь-кого / А.В. Дiхтяренко // Сaдiвництво. Мiжв. тем. наук. зб. - К., 2007. -Вип. 60 - С. 190-194.
7. Дiхтяренко А.В. Розмноження зеленими живцями та вирощування саджаншв лимонику китайського в Правобережному ГЛсостепу Укра'ни / А.В. Дiхтяренко // Вiсник Полтавсько'' ДАА. - Полтава, 2008. - № 2. С. 78-82.
8. Pery/mTopu pocTy Ha 0CH0Bi npupoflHo'i cmpobmhm Ta ix 3acTocyBaHHA b pocriMHHM^Bi / [^BopcbKa B. K., flpar0B03 I. B., KproHKOBa n. O., KypniM B. O. Ta iH.] - K.: florae, 2006. - 176 c.
References
1. Andrienko, M.V., Roman, I.S. 1991. Rare berry and fruit crops. Kyiv: Urozhai.
2. Andriichuk, V.G. 2004. Economy of agricultural enterprises: Textbook. Kyiv: KNEU.
3. Andriichuk, V.G. 2013. Economy of enterprises of agroindustrial complex: Textbook. Kyiv: KNEU.
4. Balabak A.F. 2003. Rooted propagation of rare fruit and berry crops. Uman: UPPC "Graphics".
5. Shaitan, I.M., Klymenko, S.V., Kleeva, R.F., Anpilogova, V.A. 1987. Highly vitamin fruit crops. Kyiv: Urozhai.
6. Dikhtiarenko, A.V. 2007. Impact of the shoot type and metamerism on the regenerative capacity of stem green cuttings of Chinese magnolia. Gardening. Interuniversity Thematic Scientific Collection, 60: 190-194.
7. Dikhtiarenko, A.V. 2008. Propagation of green cuttings and growing of seedlings of Chinese magnolia in Right-bank Forest Steppe of Ukraine. Bulletin of Poltava SAA, 2: 78-82.
8. Yavorska, V.K., Dragovoz, I.V., Kriuchkova, L.O., Kurchii, B.O. 2006. Growth regulators based on natural raw materials and their use in crop production. Kyiv: Logos.
УДК 634.54:631.559 П. Г. Копитко
доктор с.-г. наук, професор Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва
ОСОБЛИВОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ СИДЕРАТ1В У ПЛОДОВИХ НАСАДЖЕННЯХ
Анотащя. Розглядаються результати динамки трансформацп (розкладання, м/нерал/зацп та гум'ф'кацП ) сидеральноi маси пшеницi озимоi, гороху i прчиц'1 в р/зних фунтах за однакових природних умов садового агрофтоценозу (яблуневий сад на темно-арому оп/дзоленому tрунт впродовж р'чного пер'юду. 1нтенсивнсть ii процеав залежала в'щ гранулометричного складу, ф/зико-х/м/чних i болог/чних властивостей досл'щжуваних фунт'/в, ф/зичного стану i х'/м 'чного складу самоi сидеральноi маси та гiдро-термiчних умов у ?рунт'1 саду п'щ час компостування. Ключов '1 слова: сидеральна маса, фунт, сад, розкладання, м'шерал'зац'я, гум/ф/кац/я.
П. Г. Копытко
доктор сельскохозяйственных наук, профессор кафедры общего земледелия Уманский национальный университет садоводства
ОСОБЕННОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ СИДЕРАТОВ В ПЛОДОВЫХ НАСАЖДЕНИЯХ
Аннотация. Рассматриваются результаты динамики трансформации (разложения, минерализации, гумификации) сидеральной массы пшеницы озимой, гороха и горчицы в разных почвах при одинаковых природных условиях садового агрофитоценоза (яблоневый сад на темно-серой оподзоленной почве) в течение годового периода. Интенсивность ее процессов зависела от свойств исследуемых почв, физического состояния и химического состава самой сидеральной массы и гидротемпературных условий в почве сада в период компостирования. Ключевые слова: сидеральная масса, почва, разложение, минерализация, гумификация.
P. G. Kopytko
Doctor of Agricultural Science, Professor Uman National University of Horticulture
PECULIARITIES OF GREEN MANURE CROPPING IN FRUIT PLANTATIONS
Abstract. The article reviews the dynamics of transformation (moldering, mineralization and humification) of green manure weight of winter wheat, peas and mustard under the same environmental conditions of garden agrophytocenoses (apple orchard on dark gray podzolics) in the summer season. The intensity of these processes depends on grain-size distribution, physiochemical and biological soil characteristics, consistency and chemical content of green manure weight and climatic conditions during composting.
Keywords: green manure weight, soil, garden, moldering, mineralization, humification.
Постановка проблеми. Через нестачу традицшних оргашчних добрив - вiдходiв вщ тваринницько' гaлузi в сучасному землеробств^ у тому числ й сaдiвництвi, все бшьшого значення набувае застосування зеленого удобрення, тобто зароблення в фунт сидерально' маси рiзних рослин, як спешально вирощуються для збага-чення його в першу чергу оргашчними речовинами та мшеральними сполуками елемен^в живлення. При цьому важливо враховувати особливосп трансформацп сидерально' маси в Грунт тсля и зароблення, що залежить вщ фiзико-хiмiчних i бюлопчних властивостей
самого грунтового середовища та фiзичного стану i хiмiчного складу зароблено''' рослинно''' маси.
За и штенсивного розкладання й швидко''' мiнерaлiзaцií Грунт збагачуеться на мшеральш сполуки елемен^в живлення, а на оргашчш гумусовi речовини може нав^ь збщнюватись через посилення мкробюлопчних мiнерaлiзaцiйних процеав, внаслщок чого частково трансформуються Грунтовi запаси гумусу. А нaдмiрне пщвищення вмюту в Грунт розчинних поживних речо-вин, як не вс зможуть бути використаш плодовими рослинами, призводить в умовах саду до непродуктивних
FRUIT GROWING
утрат Тх через вимивання за межi кореневоТ системи. Особливо це актуально за парового утримання фунту в плодових агроекосистемах, де мiнералiзацiйнi про-цеси в ньому переважають над гумiфiкацiйними, i для пщтримання ГрунтовоТ родючостi на вищому рiвнi потрiбно застосовувати паро-сидеральну систему в мiжряддях замiсть паровоТ.
Аналiз дослiджень i публiкацiй. Паро-сидеральна система утримання Грунту в плодових насадженнях застосовуеться з метою додаткового поповнення його оргажчними речовинами та мшеральними елементами живлення, якi не були використаж плодовими деревами, а вирощуваними сидеральними рослинами i знову повернув в Грунт пiсля зароблення та мiнералiзацiТ ТхньоТ бiомаси. Це важливо у незрошуваних садах, зокрема в Люостеповш зонi за умов нестшкого й недостатнього зволоження, де доводиться утримувати грунт у паровому стаж для полтшення забезпечення плодових дерев Грунтовою вологою як основним у цих умовах обмежу-вальним фактором рiвня продуктивностi плодових на-саджень. Однак довготривале утримання Грунту в паровому стаж призводить до зниження його родючосп через дегумiфiкацiю ^ вiдповiдно, попршення фiзичних, фiзико-хiмiчних та бiологiчних властивостей, посилення ерозiйних процесiв i непродуктивних утрат поживних речовин через вимивання нав^ь за межi глибокоТ кореневоТ системи плодових дерев, про що свщчать численнi дослiдження [1-4].
В результат дослiджень також встановлено, що на вщмшу вiд парового утримання Грунту найбшьш ефективно сприяе тдвищенню його родючостi дерново-перегнiйна система в мiжряддях саду [5-10]. Але застосування шеТ альтернативноТ до паровоТ системи в зазначених к^матичних умовах досить проблематичне, особливо в сучасних штенсивних насадженнях, де вирощуються слабо- i середньорослi дерева на вегетативних пщщепах з порiвняно мiлко поширеною в Грунт кореневою системою. Вони не можуть використовувати Грунтову вологу з глибоких шарiв, а у верхжх вiдбуваеться кон-куренцiя за неТ з трав'янистою рослиннiстю, що вирощуе-ться в мiжряддях. До того ж верхнш шар Грунту швидше i в бiльшiй мiрi висихае особливо в затяжж жаркi лпн перiоди мiж дощами, що досить часто повторюються в останнi роки через глобальне планетарне потеплшня к^мату. За таких умов послаблюеться наростання над-земноТ маси трав у мiжряддях саду, в результатi чого не створюеться достатнiй шар мульчi на поверхнi Грунту або й бувае вш зовсiм вiдсутнiй.
Дослщження в яблуневому саду Уманського НУС показали, що сорти Айдаред i Спартан на сильнорослш насiнневiй тдщет дещо ряснiше плодоносили за дерново-перегнiйноТ системи утримання Грунту порiвняно з паровою i паро-сидеральною, а Айдаред на вегетативнш пiдщепi М.4, навпаки, плодоносив слабкiше - врожайжсть була нижча за першоТ, вщповщно, на 1,0 i 1,8 т/га, або на 4 i 7% [11]. Урожайжсть сорту Спартан була найвища за паро-сидеральноТ системи (вирощування в мiжряддях жита озимого, надземна маса якого зароблялась у третш декадi травня).
У цьому дослщ встановлено, що за вирощування лише в осшньо-весняний перiод жита озимого в Грунт був менш дефщитний водний режим для плодових дерев порiвняно iз залуженими мiжряддями трав'янистою рослинжстю, яка вирощувалась упродовж усього вегетацшного сезону з ранньоТ весни до тзньоТ осенi. Крiм того, за паро-сидеральноТ системи в перюд формування врожаю плодiв iз червня мюяця до осенi i поживж речовини використовувались iз Грунту лише плодовими деревами.
Як вщомо, в садiвництвi, як i загалом в землеробств^ вирощуються й iншi сидеральж культури, крiм злакових озимих (жита, пшениц тощо). I досить часто недостатньо враховуеться неоднаковий Тхнш вплив на процеси, що вщбуваються в Грунтовому середовищi i в кшцевому результатi на його стан. Ще 1.В. Тюрiн [12] зазначав, що
роль зеленого удобрення як джерела поживних речовин для рослин залежить вщ Грунтово-^матичних умов, а в близьких умовах - у великш мiрi вщ складу заорюваноТ рослинноТ маси з певним вiдношенням у нш С : N. За бшьш вузького вiдношення процеси ТТ розкладання i мiнералiзацiТ вiдбуваються швидше, а за широкого вони сповшьнюються i бiльше маси гумiфiкуеться.
^зжше К.А. Блек [13] на основi узагальнення ре-зультатiв багатьох дослщжень визначив критичне вщно-шення С : N рiвне 22 та вмют азоту в удобрювальному матерiалi - 2% i стверджував, що за вщношення С : N нижчого та вмюту азоту вищого критичного значення вщбуватиметься розкладання оргажчноТ маси до повноТ мiнералiзацiТ в Грунт. А за вiдношення бшьшого та вмiсту азоту меншого вщ критичного вiдбуватиметься iмобiлiзацiя азоту й утворення оргажчних речовин. В подальших дослiдженнях вiн прийшов до висновку, що критичж рiвнi в рiзнiй органiчнiй масi характеризуються значним вар^ванням: С : N - у межах 15-33 i вмiст азоту - 1,2-2,6 %, що зумовлюе штенсивжсть i тривалiсть процесiв розкладання залежно вщ вологостi, температури та збагачення Грунтового середовища мшеральними елементами, зокрема азотом, а також вщ яюсного складу удобрювального матерiалу, зокрема вмюту в ньому води i сухоТ речовини та хiмiчних сполук: л^ншу, клiтковини, розчинних вуглеводiв, азотистих та шших речовин.
Зазначенi узагальнення пщтверджуються даними багатьох дослiджень, як показали, що внесена в Грунт дуже волога, багата бшками i цукрами зелена маса молодих рослин, особливо бобових (гороху, вики, люпину), швид-ко розкладаеться i внаслщок iнтенсивного розвитку мiкробiологiчних процесiв сприяе мiнералiзацiТ навiть Грунтових органiчних речовин, в тому чи^ гумусових. При цьому значно зростае вмют у Грунт мiнеральних сполук елементiв живлення, особливо азоту, а запаси гумусових речовин можуть зменшуватись [14-17]. Таю ж результати пщтверджеж дослщженнями з використанням iзотопу 15N [15, 18, 19]. А за розкладання в Грунт злакових сидератв та Тх сумiшей з бобовими в бшьшосп випадкiв вiдбувалось збагачення його оргажчними сполуками вуглецю й азоту [14-16, 20].
Узагальнивши результати численних дослщжень, Г. Кант [16] запропонував роздшити сидеральж рослини на групи залежно вщ Тх впливу на Грунтовi процеси. Це одна група тих сидера^в, яю збагачують Грунт мшеральним азотом (однорiчнi бобовi рослини), друга -оргажчним вуглецем (злаковi рослини), третя (рослини, що полтшують структуру й шшм фiзичнi параметри Грунту (бобово-злаковi травосумiшi) i четверта (рослини, яю захищають Грунт вiд ерозп та вимивання з нього азоту в осшньо-зимово-весняний перiод (багаторiчнi траво-сумiшi, озимi покривнi культури - злаков^ хрестоцвiтi тощо). Автор сам визнае, що це роздтення досить умовне i радить застосовувати в землеробс^ тi чи iншi групи сидера^в або окремi сидеральнi рослини творчо залежно вщ конкретних умов i потреб впливу на Грунт у рiзних фiтоценозах.
Методика дослщження. Для вивчення процесiв трансформацiТ в рiзних Грунтах сидеральноТ маси пшениш озимоТ, гороху та гiрчицi в умовах садового агрофтоценозу було проведено лабораторно-польове дослщження проблемною лабораторiею Уманського СГ1 у яблуневому саду на темно-арому опiдзоленому Грунтi. Дослiд закладено з дерново-пiдзолистим супiщаним Грунтом, завезеним iз саду радгоспу Чернiгiвський ЧержпвськоТ областi, з сiрим лiсовим легкосуглинковим з саду ПодшьськоТ дослiдноТ станцп садiвництва, з сiрим лiсовим Грунтом важкосуглинковим i чорноземом опiдзоленим важкосуглинковим iз саду Уманського СГ1 та з чорноземом звичайним важкосуглинковим iз саду в Донецькш областi. Ва зразки Грунтiв вiдiбрано з шару 0—20 см у мiжряддях на межi проекцiТ крон дерев яблуж. 60 кг кожного Грунту змшували з наважками подрiбненоТ маси сидеральних рослин, що вщповщали тiй Тхнш
кшькосп, яка могла б попасти в Грунт при заробленш на площi 0,25 м2 за врожайност 20 т/га зеленоТ маси. Так тдготовлеш зразки розважували по 10 кг i цi наважки помщали у густi пластиковi сiтки, яю закопували в яблуневому саду на темно-арому опiдзоленому Грунтi до глибини 25 см, прикриваючи Тх п'ятисантиметровим шаром Грунту. Таким чином дослщ було закладено в шестиразовому повторены. Компостування сидеральноТ маси з дослщжуваними Грунтами вiдбувалось протягом року в однакових природних умовах.
Результати дослщження. В результатi дослiдження виявлено, що динамка розкладання сидеральноТ маси дослщжуваних рослин значно вiдрiзнялась (табл.1). Впродовж першого мюяця (з 6-го червня по 6-те липня) найбiльш штенсивно розкладалась маса гiрчицi, бiльшу частину якоТ складало зелене соковите листя легко доступне для мiкроорганiзмiв. П вологiсть була 37%. Найменше розклалась маса пшениц озимоТ, особливо у важкосуглинкових Грунтах. П подрiбненi стебла i листки на початок червня були бшьш огрубiлими, нiж гороху й прчиц, та менш обводненими - з волопстю 17,8%. Така закономiрнiсть розкладання сидеральноТ маси рiзних рослин спостерiгалась впродовж усього рiчного перiоду компостування, хоч його штенсившсть вiдносно змiнювалась не однаково. З часом розкладання маси пшениц пришвидшувалось, а гороху й прчиц сповшьнювалось. Тому на юнець рiчного перюду вiдсоток маси, що розклалась, пом^но зблизився порiвняно з по-казниками тсля першого мiсяця компостування. Однак, i пiсля рiчного перiоду не розкладена маса пшениц озимоТ залишилась у бшьшш кшькосп 23,9—29,9%, а гороху i прчиц, вiдповiдно, лише 9,4—18,0% i 7,3—15,6%.
При розкладанш сидеральноТ маси пшеницi озимоТ в перший перюд компостування в уах Грунтах виявлено значне зниження вмюту нiтратного азоту порiвняно з його показниками без сидератв (табл. 2.) А за компостування маси гороху й прчиц воно спостер^алось у меншш мiрi лише в легких Грунтах: дерново-тдзолистому та сiрому люовому, де рiзко, вiдповiдно, в 2,3 i 3,4 та 2,5 i 3,1 разiв, збiльшився вмiст амоншного азоту. В Грунтах важкосуглинкових його зростання вщбувалось менш iнтенсивно ^ разом з цим, у них тдвищувався вмiст нiтратного азоту. Вiрогiдно, такi результати продукування мiнеральних сполук азоту зумовлювались пригшченням процесiв штрифкацп в перших двох Грунтах бшьш кислою реакцею середовища, що перешкоджало перетворенню амоншного азоту в штрати. ^м того, у важкосуглинкових
Грунтах процеси мiнералiзацiТ сидеральноТ маси вщбу-вались менш iнтенсивно порiвняно з сутщаним i легко-суглинковим, тому й менше продукувалось мшерального азоту, зокрема амоншного. Останнш у цих бшьш нейтра-льних Грунтах з сидеральною масою гороху та, особливо, прчиц штенсившше трансформувався в штратш сполуки, вмют яких пiсля першого мюяця компостування був бiльшим, жж без сидератiв, на 6,5—121,4%.
Пюля першого мiсяця компостування сидератiв аналЬ зами виявлено деяке пiдвищення вмюту гумусових ре-човин. Найбiльшим воно було у важкосуглинкових Грунтах iз сидеральною масою пшениц, а найменше з горохом. Таю закономiрностi змш умюту гумусових речовин спостерiгалися впродовж усього рiчного перiоду. При цьому в Грунтах з горохом i прчицею в основному виявлялась лише тенденця до збiльшення Тх умюту, а в деяких випадках тсля три- та шестимюячного пе-рiодiв компостування аналiзи показували навiть деяке зменшення вмюту гумусу. Про таю результати процеав гумiфiкaцiТ в Грунтах сидеральноТ маси дослщжуваних культур свщчать i нaведенi в табл. 2 дан про вмiст вуглецю оргажчних речовин пiсля рiчного перiоду ком-постування.
Щодо мiнерaлiзaцiТ в Грунтах сидеральноТ маси, то тсля першого м^яця компостування зростання вм^у мiнерaльного азоту вщбувалось в основному за рахунок посиленого продукування амоншних сполук. ^зжше до трьох мiсяцiв поряд з ними значно збшьшилась кiлькiсть жтратв. Пiсля пiврiчного та рiчного перiодiв уже переважав умiст нiтрaтного азоту, особливо в легких кислих Грунтах, а в нейтральних важкосуглинкових чорноземах його було менше на юнець рiчного перюду. Коливання вмюту амоншного та штратного азоту в рiзнi строки визначення також залежали вщ неоднакових вологосп та температури Грунтового середовища, в якому компостувались Грунти з сидератами, за рiзних погодних умов на час вщбору проб для aнaлiзiв.
Вщмшносп мiж штенсившстю розкладання та мiнерa-лiзaцiТ i гумiфiкaцiТ сидеральноТ маси рiзних рослин також зумовлювались неоднаковим хiмiчним складом ТТ (табл. 3). Маса пшениц озимоТ була менш волога з вищим вщсотком сухоТ речовини, в склaдi якоТ знаходилось бiльше сполук стшюших до розкладання мiкрооргaнiзмaми: л^ншу, клiт-ковини, гемiцелюлози. Вона також вiдрiзнялaсь ширшим вiдношенням С : N - 36,9, що зумовлюе в бшьшш мiрi iмо-б^зацю мiнерaльних елементiв, зокрема азоту в Грунт, а не мiнерaлiзaцiю, як при компостуванш з масою гороху й,
Таблиця 1
Динамка розкладання маси сидеральних рослин у рiзних Грунтах, %
Грунти Сидеральнi рослини Тривал^ть компостування
один м^яць три м^я^ ш^ть м^я^в р^
Дерново- пiдзолистий супiщaний Пшениця озима 22,2 40,2 56,2 70,1
Горох 33,9 48,6 71,4 88,8
Прчиця 50,2 53,7 69,5 84,4
Орий лiсовий лег-косуглинковий Пшениця озима 25,8 43,9 57,0 74,4
Горох 40,1 60,3 69,6 88,3
Прчиця 54,1 58,5 73,4 90,2
Сiрий люовий важкосуглинко- вий Пшениця озима 18,8 32,0 49,0 71,6
Горох 33,6 46,3 74,3 82,0
Прчиця 45,6 68,3 75,6 85,6
Чорнозем опiдзолений важ-косуглинковий Пшениця озима 13,5 34,6 45,3 74,0
Горох 47,7 53,3 70,9 89,5
Прчиця 48,2 54,4 71,2 92,7
Чорнозем звичай-ний важкосуглин-ковий Пшениця озима 16,6 38,7 46,4 76,1
Горох 32,2 60,3 73,2 90,6
Прчиця 53,9 56,1 71,2 88,5
НР 4,8 6,2 10,7 11,1
я
О п
X
т: <
з >
х
г>
(Г
т: О —1 О
х
>
с
I—I
о
х
0" X
О
Таблиця 2
Продукування мшеральних сполук азоту \ врпст органичного вуглецю при компостуванш сидерально! маси в р1зних Грунтах
я с
Г'рунт Сидерати Врпст в фунт! сполук азоту шсля р1зних терм1н1в ком посту вання, мг/кг Вуглець гумусових речовин в г'рунт! шсля ршного перюду компостування, %
М-1ЧН4 N-N03
м1сяць три м1сяц1 1ШСТЬ м1сяц1в р1к |«МСЯЦЬ три м1сяц1 1ШСТЬ м1сяц1в р1к
Дерново-гмдзолистий сугмщаний Без сидератт 48 20 3 10 11 12 22 10 0,69
Пшениця озима 54 22 6 12 4 16 18 16 0,84
Горох 111 32 8 11 5 35 45 49 0,70
Прчиця 163 27 12 17 7 48 27 70 0,68
Орий ЛЮОВИЙ легкосуглинковий Без сидератт 40 31 3 21 37 16 25 15 1,41
Пшениця озима 59 26 4 14 12 22 27 24 1,60
Горох 99 69 12 12 18 29 37 92 1,47
Прчиця 124 70 13 16 25 58 34 75 1,44
Орий ЛЮОВИЙ важкосуглинковий Без сидератт 32 22 2 11 26 9 5 14 1,63
Пшениця озима 43 26 2 10 9 8 9 26 1,84
Горох 49 25 3 10 34 25 33 24 1,77
Прчиця 78 31 3 10 58 49 46 28 1,69
Чорнозем огндзолений важкосуглинковий Без сидератт 26 15 2 12 35 13 12 7 3,24
Пшениця озима 68 18 2 14 25 21 21 9 3,38
Горох 85 20 2 12 43 48 30 12 3,26
Прчиця 90 21 3 13 65 66 47 22 3,28
Чорнозем звичайний важкосуглинковий Без сидератт 38 22 2 14 28 10 5 9 3,53
Пшениця озима 60 14 2 11 20 18 9 9 3,78
Горох 66 19 2 10 30 30 40 10 3,59
Прчиця 77 22 3 16 55 53 63 12 3,63
Н1Р05 8 4 2 3 5 4 3 5 0,12
о <
X
ни
Л т ■о
г>
< г>
л
X
л >
ю о
Таблиця 3
Хiмiчний склад сидеральноУ маси рiзних рослин, %
Вид сидератв Вода Суха речовина Клггковина Гемщелюлоза Протеши Л^шн Вщношення С : N
Пшениця озима 17,8 82,2 33,6 8,2 7,9 13,8 36,9
Горох 34,3 65,7 19,3 4,4 16,8 8,0 23,0
Прчиця 37,0 63,0 22,7 3,3 15,2 11,3 18,9
Н1Р05 4,3 6,0 4,9 1,4 3,7 1,8 5,2
особливо, прчиц з вужчим вщношенням C : N. Остання, KpiM того, як зазначалось рашше, була найбшьш волога, що пiдвищувало ïï досгупшсть для Грунтово''' мiкрофлори, особливо в перший перюд компостування.
Таке значення бшьшо' свiжостi й вологостi зелено!' маси сидератв для iнтенсифiкацiï процеав ïï розкладання та мiнералiзацiï тдтверджуеться результатами паралельно проведеного дослiду з компостуванням у тих же фунтах висушено' маси дослiджуваних сидератiв. Ц процеси у всiх Грунтах помто сповiльнювались, а закономiрностi вiдмiнностей 'хнього протiкання залежно вiд властивостей рiзних Грунтв i стану компостованого Грунтового середовища при неоднаковихумовахтемпературитазволоження в окремi перiоди рiчного циклу, а також вщ хiмiчного складу сидерально' маси були аналопчш з тими, що при компосгуванш сиро' маси. В результат було виявлено, що за компостування сухо' маси в бшьшш мiрi вщбувалась ïï гумiфiкацiя й iмобiлiзацiя азоту, внаслiдок цього на юнець рiчного перiоду в Грунтах умют органiчного вуглецю гумусових речовин значно перевищував показники, отриманi в дослщ з сирою сидеральною масою (див. табл. 2). Таке пщтвердження встановлено i в польовому дослщ з вирощуванням у мiжряддях саду озимого жита як сидерально' культури. Його подрiбнена маса в юнц травня зароблялась у Грунт дискуванням зразу при скошуванш i через п'ять дiб пiсля ïi пщсушування на поверхнi Грунту. На дшянках останнього варiанта вмiст гумусових речовин у Грунт тдвищувався бтьше на 1720 % порiвняно з показниками у першому варiантi.
Висновки. 1. 1нтенсившсть розкладання та мшера-лiзацiï сидерально' маси залежить вщ ïi фiзичного стану та хiмiчного складу, а також вiд фiзико-хiмiчних i бю-логiчних властивостей Грунтового середовища, в яке вона заробляеться. Чим соковитша (бiльш обводнена) зелена маса молодих рослин прчиц й гороху, тим швидше вона розкладаеться й мiнералiзуеться. При цьому Грунт в основному збагачуеться мшеральними сполуками елементв живлення, зокрема азоту, а вмют гумусових речовин не збшьшуеться.
2. Стввщношення мiж процесами мiнералiзацiï й гумЬ фiкацiï сидерально' маси зумовлюються ïï хiмiчним складом, зокрема вщношенням C : N, яке в мас пшеницi озимо' сягае 37, а гороху i прчиц, вщповщно - 23 i 19, а також вищим умютом у першiй стiйкiших до розкладання речовин: л^ншу, клiтковини, гемiцелюлози.
3. За необхщносп першочергового збагачення Грунту мшеральними сполуками елементв живлення варто ви-рощувати в мiжряддях плодових насаджень сидеральш рослини, маса яких швидко розкладаеться й мшералЬ зуеться, зокрема хрестоцвт та бобовi, а для пщвищення рiвня гумусованостi ефектившшм злаковi сидерати, зокрема озимi жито й пшениця, маса яких у бшьшш мiрi гумiфiкуеться, особливо при заробленш в Грунт у пщсу-шеному станi.
4. Для забезпечення кращого врiвноваження процесiв мiнералiзацiï й гумiфiкацiï сидерально' маси в Грунт та, вщповщно, збагачення його мшеральними сполуками елементв живлення i гумусовими речовинами варто вирощувати в мiжряддях саду травосумш злакових i бобових рослин, зокрема жита чи пшениц з озимими чи зимуючими формами вики й гороху.
Лггература
1. Неговелов С.Ф. Почвенные условия и рост плодовых деревьев / С.Ф. Не-говелов// Содержание почвы в садах. - К: Сельхозгиз, 1963.- С.119-128.
2. Кондаков А.К. Агрохимические изменения по профилю почвы в яблоневом саду / А.К. Кондаков // Науч. труды НИИ садоводства им. И.В. Мичурина.-Мичуринск, 1964, вып. 10. - С. 98-101.
3. Сенин В.И. Продуктивность яблони на юге Украины /В.И. Сенин.-Днепропетровск: ПромЫь, 1975.- 152 с.
4. Копитко П.Г. Удобрення плодових i ягщних культур: навч поаб. / П.Г. Копитко - К.: Вища шк., 2001. - 206 с.
5. Копитко П.Г. Формування врожаю плодiв яблун залежно вщ системи утри-мання фунту в мiжряддях та удобрення саду /П.Г. Копитко, В.М. Жмуденко// Зб. наук. пр. Уманського ДАУ.— Умань, 2006.— Вип. 62.— С. 159-166.
6. Бутило А.П., Берегуля Л.1. Багаторiчнi трави в саду як зааб окультурен-ня фунту / А.П. Бутило, Л.1. Берегуля // Вюник УДАУ, 2007.- Вип. 1-2. -С. 18-25.
7. Копитко П.Г. ЗмЫи показниюв родючост темно-арого опщзоленого фунту залежно вщ утримання мiжрядь та удобрення яблуневого саду / П.Г. Копитко, В.М.Жмуденко // Вюник Сумського НАУ. - Суми, 2007. -№10 - 11. - С. 114-117.
8. Копитко П.Г. Гумусоваысть i бюлопчна активысть фунту за рiзних систем його утримання й удобрення в саду та врожайнють яблун / П.Г.Копитко, Р.В.Яковенко, В.М.Жмуденко // Еколопчы проблеми садiвництва та штродукци рослин: зб. наук. пр. Нютського ботан. саду - Ялта, 2008. -Т. 130.- С. 102 - 111.
9. Муравьев А.А. Уход за кроной и почвой в плодовом саду / А.А. Муравьев,
H.И. Халепова, Т.П. Уколова // Садоводство и виноградарство. - 2001. -№4. - С.14-15.
10. Придорогин М.В. Эффективность дерново-перегнойной системы содержания почвы в интенсивном карликовом саду яблони/ М.В. Придорогин,
B.К. Придорогин // Садоводство и виноградарство. - 2010.- №3.- С.- 44-45.
11. Жмуденко В.М. Продуктивысть яблун залежно вщ систем утримання фунту та удобрення а насадженнях Правобережного Люостепу УкраУни: ав-тореф. дис. ... канд. с.-г. наук: 06.01.07 / В.М. Жмуденко; Уман. нац. ун-т садiвництва. - Умань, 2014.- 22 с.
12. Тюрин И.В. О количественном участии живого вещества в составе органической части почв / И.В. Тюрин // Почвоведение.- 1946.- №1.- С11-29.
13. Блэк К.А. Растения и почва / К.А. Блэк. - М.: Колос, 1973. - 503 с.
14.Тюрин И.В. Влияние зеленого удобрения на содержание гумуса и азота в дерново-подзолистой почве / И.В. Тюрин, В.К. Михновский// Изв. АН СССР. Сер биол. - 1961.- №3.- С. 337- 351.
15. Лаврентьев В.В. Мобилизация азота гумуса в черноземных почвах Европейской части СССР / Лаврентьев В.В.// Органическое вещество целинных и освоенных почв.- М.: Наука, 1972.- С. 142-182.
16. Кант Г. Зеленое удобрение / Г. Кант - М.: Колос, 1982.- 128 с.
17. Валагурова Е.В. Азотсодержащие удобрения - регулятор жизнедеятельности почвенной микрофлоры /Е.В. Валагурова // Структура и функции микробных сообществ с различной антропогенной нагрузкой. - Киев, 1982. -
C. 20-28.
18. Jansson S. L. Balanse shut a arensidual effects of fertilizer nitrogen in a 6-years study with N15.- Soil Sci. Sos. Amer. Proc. - 1963, v.95, № 1. -р. 116-127.
19. Broadbent F.E. Effect of Fertilizer Nitrogen on the Release of Soil Nitrogen.-Soil Sci. Amer. Procid., - 1965, v.29, № 5.- р. 692-699.
20. Negash G. Green manuring and soil organic matter. - Afric. Soils, 1963, v.XI, №3.- р. 72-79.
References
I. Negovelov S.F. Pochvennye uslovija i rost plodovyh derev'ev / S.F. Negovelov // Soderzhanie pochvy v sadah. - K: Sel'hozgiz, 1963.- S.119-128.
2. Kondakov A.K. Agrohimicheskie izmenenija po profilju pochvy v jablonevom sadu / A.K. Kondakov // Nauch. trudy NII sadovodstva im. I.V. Michurina.-Michurinsk, 1964, vyp. 10. - S. 98-101.
3. Senin V.I. Produktivnost' jabloni na juge Ukrainy /V.I. Senin.-Dnepropetrovsk: Promin', 1975.- 152 s.
4. Kopytko P.H. Udobrennia plodovykh i iahidnykh kul'tur: navch posib. / P.H. Kopytko - K.: Vyscha shk., 2001. - 206 s.
5. Kopytko P.H. Formuvannia vrozhaiu plodiv iabluni zalezhno vid systemy utrymannia gruntu v mizhriaddiakh ta udobrennia sadu /P.H. Kopytko, V.M. Zhmudenko // Zb. nauk. pr. Umans'koho DAU.— Uman', 2006.— Vyp. 62.—
5. 159-166.
6. Butylo A.P., Berehulia L.I. Bahatorichni travy v sadu iak zasib okul'turennia gruntu / A.P. Butylo, L.I. Berehulia // Visnyk UDAU, 2007.- Vyp. 1-2.- S. 18-25.
7. Kopytko P.H. Zminy pokaznykiv rodiuchosti temno-siroho opidzolenoho gruntu zalezhno vid utrymannia mizhriad' ta udobrennia iablunevoho sadu / P.H. Kopytko, V.M.Zhmudenko // Visnyk Sums'koho NAU. - Sumy, 2007. -№10 -11. - S. 114-117.
8. Kopytko P.H. Humusovanist' i biolohichna aktyvnist' gruntu za riznykh system joho utrymannia j udobrennia v sadu ta vrozhajnist' iabluni / P.H. Kopytko, R.V.Yakovenko, V.M.Zhmudenko // Ekolohichni problemy sadiv-nytstva ta introduktsii roslyn: zb. nauk. pr. Nikits'koho botan. sadu - Yalta, 2008. -
№1, 2016 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
FRUIT GROWING
T. 130.- S. 102 - 111.
9. Murav'ev A.A. Uhod za kronoj i pochvoj v plodovom sadu/ A.A. Murav'ev, N.I. Halepova, T.P. Ukolova // Sadovodstvo i vinogradarstvo. - 2001. -№4. - S.14-15.
10. Pridorogin M.V. Jeffektivnost' dernovo-peregnojnoj sistemy soderzhanija pochvy v intensivnom karlikovom sadu jabloni/ M.V. Pridorogin, V.K. Pridorogin // Sadovodstvo i vinogradarstvo. - 2010.- №3.- S.- 44-45.
11. Zhmudenko V.M. Produktyvnist' iabluni zalezhno vid system utrymannia gruntu ta udobrennia a nasadzhenniakh Pravoberezhnoho Lisostepu Ukrainy: avtoref. dys. ... kand. s.-h. nauk: 06.01.07 / V.M. Zhmudenko; Uman. nats. un-t sadivnytstva. - Uman', 2014.- 22 s.
12. Tjurin I.V. O kolichestvennom uchastii zhivogo veshhestva v sostave organicheskoj chasti pochv / I.V. Tjurin // Pochvovedenie. - 1946. - №1. -S. 11-29.
13. Bljek K.A. Rastenija i pochva / K.A. Bljek. - M.: Kolos, 1973. - 503 s.
14.Tjurin I.V. Vlijanie zelenogo udobrenija na soderzhanie gumusa i azota v
dernovo-podzolistoj pochve / I.V. Tjurin, V.K. Mihnovskij // Izv. AN SSSR. Ser biol. - 1961.- №3.- S. 337- 351.
15. Lavrent'ev V.V. Mobilizacija azota gumusa v chernozemnyh pochvah Evropejskoj chasti SSSR / Lavrent'ev V.V.// Organicheskoe veshhestvo celinnyh i osvoennyh pochv.- M.: Nauka, 1972.- S. 142-182.
16. Kant G. Zelenoe udobrenie / G. Kant - M.: Kolos, 1982.- 128 s.
17. Valagurova E.V. Azotsoderzhashhie udobrenija - reguljator zhiznedejatel'nosti pochvennoj mikroflory /E.V. Valagurova // Struktura i funkcii mikrobnyh soobshhestv s razlichnoj antropogennoj nagruzkoj. - Kiev, 1982.- S. 20- 28.
18. Jansson S. L. Balanse shut a arensidual effects of fertilizer nitrogen in a 6-years study with N15.- Soil Sci. Sos. Amer. Proc. - 1963, v.95, № 1. -p. 116-127.
19. Broadbent F.E. Effect of Fertilizer Nitrogen on the Release of Soil Nitrogen.-Soil Sci. Amer. Procid., - 1965, v.29, № 5.- p. 692-699.
20. Negash G. Green manuring and soil organic matter. - Afric. Soils, 1963, v.XI, №3.- p. 72-79.
Р. В. Яковенко
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри плод1вництва i виноградарства Уманського нацюнального уыверситету сaдiвництвa
УДК 634.13.003.13:631.82
П. Г. Копитко
доктор с.-г. наук, професор Уманського нацюнального уыверситету сaдiвництвa
ПРОДУКТИВН1СТЬ МОЛОДИХ НАСАДЖЕНЬ ТА ЯК1СТЬ ПЛОД1В ГРУШ1 ЗАЛЕЖНО В1Д ГРУНТОВОГО УДОБРЕННЯ Й ПОЗАКОРЕНЕВОГО П1ДЖИВЛЕННЯ
Анотащя. Розглянуто результати дослдження продуктивностi дерев та якост плодов сорту груш'! Золотовортська на пдщеп! айвi А, вирощувано/ повторно псля розкорчованого старого саду на темно-арому опдзоленому ?рунт в Правобережному Лсостепу, залежно в'щ застосування позакореневого п'щживлення азотом сумсно з м'кродобривом РЕАКОМ СР-СО на оптим'зованому фонi фунтового живлення головними макроелементами (р'вень NO3 за показниками н!триф!кац!йно'1 здатност фунту доводився до оптимального, вм'ст К2О був оптимальний i Р2О5 - значно вищий). Таке комплексне удобрення сприяло пдвищенню врожайност на 33%, а середня маса i вих'д товарних плод'в при цьому стотно не змiнювались.
Ключов'1 слова: груша, удобрення, урожайн^ь, яюсть, продуктивнсть.
Р. В. Яковенко
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры плодоводства и виноградарства Уманский национальный университет садоводства П. Г. Копытко
доктор сельскохозяйственных наук, профессор кафедры общего земледелия Уманский национальный университет садоводства
ПРОДУКТИВНОСТЬ МОЛОДЫХ НАСАЖДЕНИЙ И КАЧЕСТВО ПЛОДОВ ГРУШИ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ПОЧВЕННОГО УДОБРЕНИЯ И ВНЕКОРНЕВОЙ ПОДКОРМКИ
Аннотация. Рассмотрены результаты исследования продуктивности деревьев и качества плодов сорта груши Золотоворотская на подвое айве А, выращиваемой повторно после выкорчеваного старого сада на темно-серой оподзоленой почве в Правобережной Лесостепи, в зависимости от применения внекорневой подкормки азотом совместно с микроудобрением РЕАКОМ СР-СО на оптимизированном фоне почвенного питания главными макроэлементами (уровень NO3 по показателям нитрификационной способности почвы доводился до оптимального, содержание К2О было оптимальное и Р2О5 - значительно выше). Такое комплексное удобрение способствовало повышению урожайности на 33%, а средняя масса и выход товарных плодов при этом существенно не изменялись. Ключевые слова: груша, удобрение, урожайность, качество, продуктивность.
R. V.Yakovenko
PhD, Associate Professor of the Department of Fruit Growing and Viticulture Uman National University of Horticulture P. G. Kopytko
Doctor of Agricultural Science, Professor of the Department of General Agriculture Uman National University of Horticulture
THE PERFORMANCE OF YOUNG PLANTINGS AND FRUIT QUALITY OF PEARS DEPENDING ON FERTILIZATION AND FOLIAR APPLICATION
Abstract. The article reviews the results of the research of the performance of trees and fruit quality of the variety "Zolotovoritska" (seedling stock - queen apple A), regrown after old garden eradication on dark gray podzolics in terms of Right-Bank Forest Steppe, depending on nitrogen foliar application in association with micronutrient REAKOM CP-CO on optimized nutrient status (in terms of nitrification soil capacity: concentration of NO3 - optimal, concentration of К2О -
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
№1, 2016
