CC BY
22
нен здшснюватися для iнших категорiй природно-заповiдного фонду (заказ-никiв, нацiональних природних парюв та iн.). Оскiльки пiдтримання яюсного стану навколишнього природного середовища, яюсних умов життя i здоров'я населення можливо тiльки за умови забезпечення стшкосп природно-запо-вiдних об'егав з метою виконання ними 1х основного призначення.
Лггература
1. Андр1енко Т.Л., Клестов М.Л., Прядко О.1. Мережа репональних ландшафтних паркiв Укра1ни: науков1 та оргашзацшш основи створення. - К.: Либщь, 1996. - 35 с.
2. Грищенко Ю.М. Основи заповщно'1 справи. - Р1вне: РДТУ, 2000. - 234 с.
3. Грищенко Ю.М., Якимчук А.Ю, Яковишина М.С., Мартинюк А.М. Репональш ландшафтш парки Р1вненсько'1 обласп// Еколопчний вюник. - 2003, № 9-10. - С. 26-30.
4. Кислый В.Н. К проблеме оптимизации воспроизводства и использования ресурсного потенциала лесов в условиях многоцелевого лесопользования// Вюник Сумського державного утверситету: Науково-методичш основи природокористування. - Суми: "Ризоцентр" СумДУ, 1995, № 4. - С. 44-56.
5. Клементова Е., Гейниге В. Оценка экологической устойчивости сельскохозяйственного ландшафта// Мелиорация и водное хозяйство. - 1995, № 5. - С. 24-35.
6. Оптим1защя природно-заповщного фонду Гощанського, Р1вненського 1 Здолбушвсь-кого райошв Р1вненсько'1 области Зв1т про НДР. - Кшв-Р1вне, 2000. - 124 с.
УДК 631.4:631.47 Викл. В.М. 1ваницька - Закарпатський
лкотехшчний коледж, м. Хуст
ЗМ1НА ВЛАСТИВОСТЕЙ П1ДЗОЛИСТО-БУРОЗЕМНИХ ПОВЕРХНЕВО-ОГЛЕСНИХ ГРУНТ1В ПРИ ЗАСТОСУВАНН1 ДОБРИВ, ЦЕОЛ1Т1В I МЕЛ1ОРАНТ1В
Подано характеристику пiдзолисто-буроземних грунпв. Встановлено позитив-ну змiна фiзичних, фiзико-хiмiчних i протиерозiйних властивостей тдзолисто-буро-земних rрyнтiв пiд екологiчним впливом добрив, цеолтв i мелiорантiв.
Ключов1 слова: властивосп грунту, родючiсть, протиерозiйна стшкють, доб-рива, цеолiти, мелiоранти.
Teacher V.M. Ivanytska - Transcarpatian Forest College, Khust
The change of properties of pidzol-red surfaced soils in using the fertilizers,
ceolitis and melioration means
The description of pidzol-red soils is given. The positive change of physical, physical-chemical and antierrosive properties of pidzol-red soils under the influence of fertilizers, ceolitis and melioration is given.
Keywords: properties of soils, productivity, antierrosive stability, fertilizers, ceolitis, melioration means.
Вступ. Педосфера e найважлившим компонентом бюсфери i вщ И стану залежить не тшьки продовольче забезпечення населення, але й еколо-пчне благополуччя отриманих продуклв, водних джерел i, у кшцевому результат^ здоров'я людини.
Основними ресурсними багатствами Закарпаття e грунтовий покрив, кшмат i водш ресурси. 1з них шддаються управлшню, як не прикро, тшьки грунтов!. Освоення схилових земель тд плодов1 культури без урахування
еколопчних вимог, недостатнi протиерозiйнi заходи на цих землях ведуть до збшьшення площ еродованих едафотопiв, погiршення стану навколишнього середовища.
Проблема покращення родючосл еродованих едафотопiв, охорони i ра-цiонального використання схилових земель Закарпаття е особливо актуальною не тшьки у зв'язку iз складнiстю рельефу, грунтово-кшматичних умов, малозе-меллям, а й значним попршенням еколопчно! ситуаци у даному регiонi.
Природна люова i лучна рослиннiсть зменшуе стж поверхневих вод i надiйно охороняе грунт вщ змиву та розмиву. При доброму розвитку i вели-кiй густотi рослинностi грунтозахисна та водорегулювальна роль 11 шдви-щуеться. Лiсовi насадження - невiд,емна частина протиерозшного улашту-вання територп, своерщний складний бiологiчний комплекс, покликаний, по-ряд з протиерозiйною i еколопчною функцiями, забезпечити бiологiчну рiв-новагу у прилеглих плодових культурбюгеоценозах, агроценозах i одержання екологiчно чисто! продукци, забезпечення стiйкостi функцiонування екосис-теми [1, 4-6, 8, 9].
На Закарпатп у передгiрнiй зонi значну питому вагу займають шдзо-листо-буроземш середньо- i легкосуглинковi грунти, поверхнево глеюват та оглеенi 1х вщмши. Бiльша частина пiдзолисто-буроземних грунтiв (захщне передгiр,я) утворилась на елювп-делюви магматичних порщ i значно менша (схщне передгiр,я) - на елюви-делювп Карпатського флша (глинистих слан-цiв та шсковиюв). Пiдзолисто-буроземнi грунти характеризуються неглибо-ким гумусовим горизонтом, структура 1х розпилена i обумовлена низьким вмютом гумусу та увiбраних основ. Ц грунти погано вбирають вологу, а вода атмосферних опадiв стiкае по схилах, змиваючи дрiбнозем. Шдзолисто-буро-земш грунти мiстять значну кiлькiсть рухомого алюмшда, недостатньо забез-печенi основними поживними елементами, особливо рухомим фосфором. ВЫ грунти ще! генетично! групи ки^ [2, 7].
У Закарпатськш областi на таких грунтах ростуть основш насадження сливи, яка е тут другою за значенням плодовою культурою. А тому покращення 1х родючост^ а на цш основi пiдвищення бюгеоценотично! функци грунту, мае важливе значення i е головним резервом збшьшення виробництва високояюсних плодiв.
Дослiдження проводилися з метою завдання вивчити еколопчш особ-ливост впливу добрив, цеолiтiв i мелюранпв (фосфатшлаку, вапняку) на фь зичш, фiзико-хiмiчнi й протиерозiйнi властивостi шдзолисто-буроземних поверхнево оглеених грунтiв та продуктившсть сливи.
Матерiали та методика дослвджень. Польовi дослiди було закладено у радгоспi-заводi мВиноградiвськийм Виноградiвського району Закарпатсько! областi на схилi крутизною 2-3° швденно-захщно! експозицп. Дослiдження проводилися протягом 1991-2000 р.
Сад посаджено весною 1980 р., площа тд дослщом становить 2,85 га. Порода - слива, сорти - Угорка звичайна i Ренклод фюлетовий. Площа жив-лення дерев - 6*4 м. Повторнiсть дослiду - триразова, по кожному варiанту дослiду - 15 облжових дерев. Грунти дослщно! дiлянки пiдзолисто-буроземнi
оглееш середньосуглинковi на елюви вулканiчних порiд середньосуглинко-вого складу.
Схема дослiду:
• Внесения гною 30 т/га + N90P45K60 - фон (контроль) + сидерати.
• Внесення гною 30 т/га + N120P75K90 + сидерати.
• Фон + фосфатшлак P300 кг/га + сидерати.
• Фон + цеотти 5 т/га + сидерати.
• Фон + цеолгги 10 т/га + сидерати.
• Фон + вапняк (повна норма за пдрол1тичиою кислоттстю) + сидерати.
• Фон + вапняк (твтори норми за гвдролгшчиою кислоттстю) + сидерати.
У цьому дослщ з вивчення еколопчних особливостей впливу добрив, цеолтв i мелюранлв на змшу фiзико-хiмiчиих i фуикцiоиальиих властивос-тей грунлв, пiдвищеиия ix родючостi та продуктившсть сливи використову-вали гнш, мiиеральиi добрива, цеолiти, мелiораити (фосфатшлак, вапияк) зпдно дослiду.
У процес дослiджень зразки грунту для аналiзiв вiдбирали з шарiв 020, 20-40, 40-60, 60-80 i 80-100 см. У них визначали: рН сольовоi витяжки (потенцiометричним методом), пдролггачну кислотнiсть (за Каппеном-Гшь-ковiчем), гумус (за Тюршим), рухомий алюмiнiй (за Соколовим), легкопдро-лiзований азот (за Корнфшдом), рухомий фосфор (за Юрсановим), обмiнний калiй (за Масловою), кальцш i магнiй, обмiннi основи (трилонометричним методом), польову волопсть грунту (термоваговим методом), мехашчний аналiз грунту (за Качинським), структурно-агрегатний склад i водостшюсть грунтових часток (за Савиновим), об'емну масу (за Кауричевим), вмiст важ-ких металiв (Cu, Zn, Pb, Mn, Cd) у xлористоводневiй витяжщ (HCl) на атом-но-адсорбцiйному спектрофотометрi.
По кожному варiанту доошду визначали потовщення штамбiв шляхом вимiрювання ix обхвату на висотi 25-30 см, облжовували бiомасу сидераль-них культур на 10 м у десятиразовш повторност^ проводили оцшку еро-зiйноi ситуаци пiсля сшготанення i випадання зливових дощiв (за Со-болевим) та облiк урожаю плодiв. Облiк проводили по кожному варiанту дос-лiду на 15 деревах шляхом зважування плодiв при збиральнш стиглостi.
Результати дослiджень. Грунти дослщних дiлянок, як показали аналь зи, мають низький вмiст гумусу, високу пдрол^ичну кислотнiсть, значний вмют рухомого алюмiнiю (глибше 40 см), недостатню насичешсть основами, низьку забезпечешсть основними поживними речовинами, особливо фосфором (табл. 1).
Крiм того, грунти на дослщних дiлянкаx хоч i характеризуються задо-вiльним структурним станом, однак мають низьку протиерозшну стiйкiсть, а тому легко тддаються ерозiйним процесам (табл. 2).
Усе це може, за певних обставин, негативно впливати на грунтовий покрив, зумовлюючи не тшьки зниження потужност грунту, вмют у ньому гумусу, попршення фiзичниx властивостей, але iстотно змiнювати весь облж ландшафту територп, порушувати його еколопчний баланс, посилюючи роль абiотичного екзогенезу в бюсферь
Табл. 1. Фiзичнi й фiзико-хiмiчнi властивостi tрунту до закладки до^ду _(середт дат по дтянщ, 1990 р.)_
Показники Шар, см
0-20 20-40 40-60 60-80 80100
Об'емна маса грунту, г/см3 1,44 1,58 1,61 1,64 1,68
Гумус, % 2,5 1,5 2,1 1,9 1,8
рН сольово! витяжки 5,8 4,4 4,1 3,9 5,9
Пдрол1тична кислоттсть, мекв на 100 г грунту 3,5 5,3 8,2 10,3 10,1
Рухомий алюмшш, мг на 100 г грунту 0,9 3,3 17,5 28,2 25,0
Легкогвдрол1зований азот, мг на 100 г грунту 6,4 5,2 3,7 2,7 2,0
Рухомий фосфор, мг на 100 г грунту 1,3 1,2 0,9 0,0 0,0
Обмшний калш, мг на 100 г грунту 9,9 3,9 5,0 6,9 6,5
Обмшт основи, мекв на 100 г грунту
Са2+ 7,1 4,5 4,2 5,7 6,2
0,9 1,9 4,0 6,3 6,9
Ступ1нь насиченост! основами, % 69,5 54,7 50,7 57,9 56,4
Треба зазначити, що у шдзолисто-буроземних грунтах чггко спостерь гаеться диференщащя мулових частинок, яка проявляеться у збщнент ними елювiальних горизонтiв i збагаченню iлювiальних. Збшьшення мулу в шювь альному горизонт iстотно змiнюе водопроникнiсть грунту. У волоп перiоди року цей горизонт стае екраном, який уповшьнюе фшьтращю води, що сприяе створенню сезонного перезволоження грунлв.
Табл. 2. Структурний склад tрунту сливових культурбюгеоценозах перед _закладкою до^ду (1990 р.)_
М1сцепо-ложення д1лянки Шар, см Вм1ст фракцш, %
сухий розшв мокрий розшв
>10 мм 10-0,25 мм <0,25 мм >10 мм 10-0,25 мм <0,25 мм
Нижня частина 0-20 23,1 70,6 6,3 - 33,7 66,3
20-40 21,1 71,5 7,4 - 14,6 85,4
Середня частина 0-20 12,7 74,3 13,0 - 36,8 63,2
20-40 29,1 61,3 9,6 - 34,4 65,6
Верхня частина 0-20 11,5 78,6 9,9 - 29,5 70,5
20-40 16,2 74,9 8,9 - 20,3 79,7
Середне 0-20 15,8 74,5 9,7 - 33,3 66,7
20-40 22,1 69,2 8,7 - 23,1 76,9
Дослщженнями встановлено, що тсля внесення фосфатшлаку, цеоль тiв i вапнякових вiдходiв уже через два роки (1992 р.) на дослщних дiлянках покращився структурно-агрегатний склад грунту порiвняно з вихiдними по-казниками (1990 р.). При внесенш в грунт мелюранлв вмiст найбiльш цшних фракцiй (0,25-10,0 мм) у шарi 0-20 см збiльшився на 8,2-9,3 %, тодi як на кон-трольних дiлянках - тiльки на 1,7 %. У шарi грунту 20-40 см вмют агрегатiв на дшянках з внесенням мелiорантiв зрю на 5,1-15,2 %. При цьому значно зменшилася питома вага грунтових часток розмiром менше 0,25 мм, як у шарi 0-20 см (на 4,7-7,2 %), так i в шарi 20-40 см (на 2,0-3,5 %), якi найбiльше тд-даються воднiй ерози.
У подальшому (1996 р.) результати аналiзiв показали, що пiд еколопч-ним впливом добрив, фосфатшлаку, цеолiтiв i вапняку (повна i пiвтори норми за гщролличною кислотнiстю) в шарi 20-40 см вмют агрегатiв розмiром 0,2510,0 мм на дослiдних дшянках збiльшився на 3,6-9,2 %. При цьому вмют час-ток розмiром менше 0,25 мм (крiм дшянок, де вносився вапняк у дозi пiвтори норми за гiдролiтичною кислоттстю) зменшився на 2,9-5,3 % порiвняно з ви-хiдними даними (1990 р.).
Дослщженнями встановлено, що в результат екологiчних особливос-тей впливу добрив, цеолтв i вапняку на дослщних дiлянках значно покращи-лися водно^зичт властивостi грунтiв, що знайшло свое вiдображення, на-самперед, у шдвищенш 1х протиерозшно1 стiйкостi. При цьому вмют водот-ривких агрегата розмiром 0,25-10,0 мм у шарi 0-20 см збiльшився на 3,810,3 %. Водночас на контрольних дiлянках цей показник зменшився на 4,4 % порiвняно з результатами до закладки до^ду. Характерно, що на вшх дослщ-них дшянках вмют водотривких часток розмiром 0,25-10,0 мм у бшьш глибо-ких шарах (20-40 см) був на 0,5-19,2 % бшьшим, шж до закладки дослщу.
Особливостi структурного стану, гранулометричного складу, власти-востей i режимiв грунту, населяючi И бiоти мiстять обширну iнформацiю про природне середовище.
Завдяки позитивному впливу оргашчних i мшеральних добрив, цеоль тiв i мелюранлв, на дослiдних дiлянках значно покращилися фiзичнi власти-востi пiдзолисто-буроземних грунлв. Так, об'емна маса грунту на дослщних дiлянках зменшилась i в шарi 0-20 см була в межах 1,24-1,41 г/см , 20-40 см -1,32-1,42, 40-60 см - 1,30-1,44, 60-80 см - 1,35-1,61 г/см3, а на глибит 0100 см - в межах 1,34-1,48 г/см . Тод^ як до закладки дослщу (1990 р.) об'емна маса грунту в шарi 0-20 см становила 1,44 г/см , 20-40 см - 1,58, 4060 см - 1,61, 60-80 см - 1,64 i на глибиш 80-10 см - 1,68 г/см , а в метровому
3
шарi грунту цей показник був 1,59 г/см .
Дослщження поживного режиму показало, що при застосуванш фосфатшлаку у дозi Р300 кг/га, цеолтв (5 i 10 т/га) i вапняку (повна i швтори норми за гщрол^ичною кислоттстю) вщбулася значна змша фiзико-хiмiчних властивостей грунту, збагачення його кореневмюного шару легкодоступними поживними речовинами. На дослщних дшянках рН грунту в шарi 0-20 см збшьшилася на 0,1-1,0, гщроллична кислотшсть зменшилася на 1,9-3,1 мекв на 100 г грунту, вмют рухомого алюмшш зменшився на 0,4-0,9 мг на 100 г грунту порiвняно з показниками до закладки дослщу.
Бшьш помгтна змша рН грунту вщбулася в шарi 20-40 см - збшьшення на 0,7-1,5, гщролгтична кислотшсть знизилася на 2,8-4,0 мекв на 100 г грунту, вмют рухомого алюмшш зменшився на 2,5-5,3 мг на 100 г грунту (табл. 3).
Важливу роль в оздоровленш еколопчного стану грунту шляхом пок-ращення водно^зичних i фiзико-хiмiчних властивостей, з метою ефективно-го використання схилових земель при вирощуванш плодових культур, вщш-рае застосування фосфатшлаку. За своею дiею вш бшьш пщходить для кис-лих i слабокислих грунтiв, застосовуеться в якос^ основного добрива. А як показали нашi дослiдження, фосфатшлак е високоефективним мелюрантом.
Фосфоритування кислих, збiднених фосфором пiдзолисто-буроземних грунта сприяе покращенню ïx еколопчних функцш, а завдяки цьому створенню високопродуктивних плодових культурбiогеоценозiв i оптимальному ïx фун-кцiонуванню.
Табл. 3. Змша фiзико-хiмiчних властивостей тдзолисто-буроземного tpyHmy _nid впливом добрив, цеолimiв i мелiоранmiв (1996 р.)_
Вар1анти Шар, см рН сольово1 Рухомий алюмшш, мг Пдрол1тична кислотшсть, мекв на Стутнь на-сиченост1
витяжки на 100 г грунту 100 г грунту основами, %
Внесения гною 0-20 5,1 0,5 1,6 75,0
30 т/га + 20-40 5,1 0,4 1,7 78,7
N90P45K60 кг/га - 40-60 3,9 0,7 2,9 65,2
фон (контроль) 60-80 3,5 0,7 5,4 72,5
+ сидерати 80-100 3,5 0,9 4,8 74,8
Фон + фосфатшлак Р300 кг/га + сидерати 0-20 6,3 0,1 0,6 91,9
20-40 4,3 0,3 2,5 82,8
40-60 3,8 0,4 3,1 79,2
60-80 3,7 1,1 3,5 60,1
80-100 3,5 0,3 4,1 76,0
0-20 6,1 0,5 0,7 93,0
Фон + цеол1ти 20-40 5,1 0,5 1,7 80,4
10 т/га + сиде- 40-60 3,6 3,2 3,8 66,4
рати 60-80 3,6 1,0 4,2 72,2
80-100 3,6 1,2 4,7 73,1
Фон + вапняк 0-20 6,6 0 0,5 93,9
(повна норма за 20-40 5,6 0 1,0 85,3
гвдрол1тичною 40-60 3,7 0,5 3,3 73,7
кислоттстю) + 60-80 3,6 2,4 4,7 66,4
сидерати 80-100 3,6 4,1 5,1 50,9
Сьогодш визначилися найбшьш перспективы напрямки використання природних сорбента. Надзвичайно велике еколопчне значення, як свщчать нашi дослiдження, мае використання природних сорбента, зокрема цеолiтiв, для покращення функцюнальних властивостей кислих i бiдниx фосфором грунта, зменшення ерозiйниx процесiв.
Найбшьш корисш серед природних сорбентiв - цеолгги, як характе-ризуються найбшьшими величинами обмiнноï емностг й вологоемностг, що дае змогу вгдносити ïx до природних молекулярних сит. З екологiчноï точки зору, досить цгнна властивгсть цеолтв - вбирати, утримувати в грунтах i по-вшьно витрачати воду, амiак, мiкроелементи та гншг необxiднi поживш ком-поненти, створювати сприятливг режими рН, бактерiальноï дгяльностг [3].
Отже, позитивних результата можна досягти застосуванням вщповщ-них еколопчних заxодiв, як забезпечують шдвищення родючост^ покращення екологiчниx функцш еродованих грунта, захист вгд ерозiï, оптимальне фун-кцiонування плодових рослин, одержання необхщних урожа1'в плодгв високо1" якост та збереження екологiчноï рiвноваги навколишнього середовища.
Слива дуже реагуе на родючють грунту, особливо на забезпечешсть його фосфором i калiем. В умовах Закарпаття сливу можна вирощувати на
схилах крутизною до 18-20°, що вщповщае вимогам рацюнального викорис-тання земельних i природних ресуршв. Одночасно треба проводити залужен-ня, а в окремих випадках i облiснення еродованих i ерозiйно небезпечних земель. Особливо! уваги заслуговуе такий пiдхiд, як облюнення сшьськогоспо-дарських угiдь на дуже крутих (бшьше 18°) змитих схилах; рекультиващя шляхом залiснення кар,ерiв, вiдвалiв.
Ми вважаемо, що еколопчш заходи впливу на едафотоп доцшьно вип-робувати у лiсових розсадниках та шд час розроблення ново! прогресивно! технологи вирощування лiсових культур.
Висновки. Бiльш мобiльними при антропогенному впливi щодо змiни екологiчних властивостей грунту були рН, пдрол^ична кислоттсть, вмют вологи i обмiнного алюмшш.
Створення люозахисних насаджень та вирощування плодових культур на схилових землях - важливi складовi частини своерщного бiологiчного комплексу, який забезпечуе рацiональне !х використання та захист грунлв вiд ерози.
Пiдвищення бюлопчно! продуктивностi едафотопiв на схилах необ-хiдно проводити диференцiйовано з урахуванням еколопчних вимог.
Лiтература
1. Белова Н.А., Травлеев А.П. Естественные леса и степные почвы (экология, микроморфология, генезис). - Днепропетровск.: ДГУ, 1999. - 345 с.
2. Галян В.Г. Грунти Закарпатсько! область - Ужгород: Карпати, 1969. - 70 с.
3. Гомонай В.1., Голуб Н.П., Гомонай П.В., Секереш К.Ю. Еколопчна безпека i цеоль ти// Наук. вюник Ужгородського державного ушверситету: Сер1я бюлопя. - Ужгород: Карпати. - 1988, № 5. - С. 85-90.
4. Добровольский Г.В., Никитин Е.Д. Функции почв в биосфере и экосистемах. - М.: Наука, 1990. - 260 с.
5. Карпачевский Л.О. Лес и лесные почвы. - М.: Лесн. пром-сть. - 1981. - 261 с.
6. Кучерявий В.П. Еколопя. - Видання друге. - Льв1в: Свгг, 2001.-499 с.
7. Поплико С.М., Попович I.A., Луговий В.А., Чанад1 Г.А. Агрох1м1чш властивосп грунпв Закарпаття. - Ужгород: Карпати, 1972. - 95 с.
8. Постолаке ГГ., Лазу С.Н. Основные принципы конструирования садозащитных лесных полос// Экологические аспекты защиты почв от эрозии. - Кишинев, 1990. - С. 129-134.
9. Роде A.A. Почвоведение. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1955. - 524 с.
УДК 630*165.61 Мол. наук. ствроб. В.Г. Григорьева - УкрНДШГА, м. Харшв
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КЛОНОВИХ НАС1ННИХ ПЛАНТАЦ1Й МОДРИНИ
Наведено результати обстеження клонових насшних плантацш модрини в Ль вобережнш та Центральнш частиш Украши, здшснеш протягом 2002-04 роюв.
Junior researcher V.G. Grygorjeva - UkrRIFFM, Kharkiv The actual state and development prospects of larch clonally seed orchards
The results of inspection of clonally seminal plantations of larch in Left-bank and Central part of Ukraine, carried out during 2002-04 years, are resulted.
Одним з найбшьш важливих для люового господарства питань е пло-доношення та яюсть насшня люових порщ. Особливо це стосуеться штроду-
