CC BY
12
14. Б1гун 1.В. Формування синергетичного ефекту у кластерних об'еднаннях / 1.В. Б^н // Проблеми рацiонального використання соцiально-економiчного та природно-ресурсного потенцiалу репону : зб. наук. праць. Серiя: Пщприемництво, менеджмент та маркетинг. - PiB-не : Вид-во НУВГП. - 2006. - Вип. XII, № 2. - С. 13-32.
15. Соколенко С.1. Кластери в глобальнш економщ / С.1. Соколенко. - К. : Вид-во "Логос", 2004. - 848 с. _
УДК 631.42 Викл. В.М. 1ваницька, канд. бюл. наук - Закарпатський
лкотехшчний коледж
ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ РОДЮЧОСТ1 СХИЛОВИХ ЗЕМЕЛЬ П1Д ПЛОДОВ1 КУЛЬТУРБ1ОГЕОЦЕНОЗИ У ЗАКАРПАТТ1
Розглянуто проблемнi питання, пов'язаш з головним засобом сшьськогоспо-дарського виробництва i лiсового господарства - земельними ресурсами. Показано шляхи тдвищення продуктивносп грунту на схилових землях Закарпаття. Встанов-лено, що одним iз шляхiв вiдродження грушив е запобiгання воднiй ерозп, зменшен-ня ураженостi рослин хворобами i забур'яненостi - посiв на схилах сидеральних культур (люцерна, конюшина, люпин вузьколистий, озимi вика + жито, суршиця, перко, озимий рiпак).
Ключов1 слова: властивостi грунту, ерозiя, добрива, вапняк, цеолiти, сидераль-нi культури.
Lecturer V.M. Ivanytska - Transcarpathian forest technical college
Ways of sloppy lands fertility modernization under fruit culturebiogeocenosis in the Transcarpathian region
The problem questions connected with the principal means of agricultural production and forest industry - land resources are viewed. The ways of soil productivity enhancement on the slopy lands of Transcarpathia are shown. It is set that one of ways of revival of soils there is prevention water erosion, diminishing of staggered of plants, by illnesses and excrescence of weeds - occupied on the slopes of sideral cultures (alfalfa, clover, lupin, narrow-leaved, winter vetch + rye, суршиця, perco, winter ripak).
Keywords: soil properties, erosion, fertilizers, whitewash, ceolitis, sideral cultures.
Вступ. У комплекс умов, як впливають на виробництво продукт1в рослинництва i продуктившсть люових насаджень, одне is провщних мюць належить грунту. У комплекс з рослинним покривом грунт забезпечуе круго-об1г елеменпв у природь Захист грунлв вщ ерозп та 1х рацюнальне використання - надзвичайно важлива, загальнолюдська проблема.
Земельний фонд Закарпатсько! обласп становить на сьогодш 340 тис. га сшьськогосподарських упдь, з них лише 162 тис. га - ршля. Загальна площа ерозшно небезпечних земель становить 194,3 тис. га, або 45,2 %. Проблема покращення родючосл еродованих едафототв, охорони й ращ-онального використання схилових земель Закарпаття е особливо актуальною не тшьки з огляду на складшсть рельефу, грунтово-кшматичних умов, мало-земеллям, а й з причини попршення еколог1чно! ситуацИ в цьому регюш.
1нтегральна функц1я грунту - родючють, визначаеться його природни-ми властивостями i господарською д1яльн1стю людини. Бшьш характерно це проявляеться на схилових землях, яю характеризуються недостатшм запасом основних поживних речовин i т1ею чи 1ншою м1рою шддаються ероз1йним
процесам. Висока кислотшсть грунлв Карпат i !хтх передпр'!в е перешкодою прогресивному росту родючость До надзвичайно негативних ознак грун-tíb Карпат, передпр'!в i Закарпатсько! низовини належать наявшсть велико! кiлькостi в них рухомого амомшда, який знижуе мобiльнiсть фосфа^в i вод-ночас токсичний для сшьськогосподарських рослин. Дослiдженнями доведено, що зменшення вмiсту в грунт органiчних речовин i гумусу призводить до зниження його протиерозшно! стшкост [1-5].
Питання рацiонального природокористування i захисту бюсфери на-бувають дедаш бiльшого соцiально-економiчного значення.
Матерiали та методика дослвджень. Об'ектами дослiджень були сли-вовi культурбiогеоценози у передпрнш зонi Закарпаття на бурих люових опiдзолених грунтах терасованих схилiв i на ошдзолено-буроземних повер-хнево оглеених грунтах та продуктившсть рiзних сортв сливи (Prunus domestica L.) на нетерасованих схилах.
Зразки грунту для аналiзiв вщбирали з шарiв 0-20, 20-40, 40-60, 60-80 i 80-100 см. У них визначали зазначеш у методицi дослiджень фiзичнi, фiзико-хiмiчнi та агрохiмiчнi показники. Здшснювали оцiнку ерозшно! ситуаци тс-ля снiготанення i випадання зливових дошдв - за Соболевим (1960) та облж урожаю плодiв. Облж виконували для кожного варiанта дослщу на 15-24 деревах шляхом зважування достиглих плодiв.
Результати дослвджень. Еродованi грунти терасових схилiв не мо-жуть повною мiрою виконувати функци джерела вологи, елементiв живлення й бiохiмiчно! енергп для плодових культур. Тому важливим заходом е окуль-турення грунтiв з метою покращення !хтх екологiчних властивостей.
Варiанти дослiду: 1 - чорний пар з внесенням гною 40 т/га один раз на три роки (контроль); 2 - чорний пар з внесенням гною 120 т/га один раз на три роки; 3 - сидеральний пар; 4 - довгострокове задерншня (починаючи з другого року шсля садшня) зi скошуванням зелено! маси. Грунти дшянки -бурi лiсовi опiдзоленi суглинковi на елюво-делювiйних глинистих сланцях з шаруватим пiшаником.
Дослiдження показали, що формування гумусового горизонту в еродо-ваних грунтах на терасах вщбувалось за рахунок внесення оргашчних добрив, сидераци i вiдмирання залишюв надземних i пiдземних частин рослин на дшянках довгострокового задернiння зi скошуванням зелено! маси. Окульту-рення орного (0-20 см) шару еродованих грунпв терасованих схилiв за дос-татнього вапнування, внесення гною, сидераци, оранки, штенсивно! мшераль заци оргашчних речовин шдвищило вмiст гумусу на 0,3-1,0 %.
Установлено, що внаслщок окультурення помпташе змiнюються фiзи-ко-хiмiчнi показники, якi залежать вiд вмюту гумусу й реакци грунтового розчину (табл. 1).
За перюд окультурення полотна терас, з 1985 по 2000 рр., умют найцiннiших частинок грунту величиною 0,25-10,0 мм у верхньому (0-20 см) шарi грунту, який найбшьше шддаеться ерозiйним процесам, на дшянках чорного пару з внесенням 40 т/га гною збшьшився на 4,9-12,1 %, а з внесенням гною 120 т/га - на 7,2-14,3 %, сидерального пару - на 11,8-15,7 % i на дь лянках довгострокового задерншня з вщчуженням зелено! маси - на 8,1-
19,1 %. За цей перюд водостiйкiсть грунтових частинок розмiром 0,2510,0 мм на дшянках чорного пару з внесенням гною 120 т/га зросла на 7,114,2 %, сидерального пару - на 16,9-23,4 0%, довгострокового задернiння з вiдчуженням зелено! маси - на 21,2-23,6 % i на дшянках чорного пару з вне-сенням гною 40 т/га - на 23,5-25,4 %.
Табл. 1. Змша фiзико-хiмiчних властивостей бурих лкових омдзолених tрунтiв _тд впливом окультурення (середина полотна терас)_
Вар1анти Шар, см рН сольово! витяжки Пдрол1тична кислотшсть, мг-екв на 100 г грунту Рухомий амомшш, мг на 100 г грунту
роки
1981 1986 1996 1981 1986 1996 1981 1986 1996
Чорний пар з внесенням гною 40 т/га 0-20 4,0 4,7 6,6 6,6 3,3 0,3 24,3 2,0 1,2
20-40 4,6 4,0 4,6 6,7 6,2 4,2 28,9 30,1 7,7
Чорний пар з внесенням гною 120 т/га 0-20 4,6 5,5 6,8 5,8 2,2 0,4 10,2 0,4 0,2
20-40 4,2 4,2 4,6 6,6 5,9 3,6 21,7 14,5 6,4
Сидеральний пар 0-20 4,5 4,6 6,0 4,8 4,6 1,2 8,0 6,9 4,2
20-40 4,1 4,0 4,4 6,2 6,7 4,2 15,2 13,5 8,4
Довготермшове задерншня з1 скошуванням зелено! маси 0-20 4,1 5,3 6,8 6,1 3,6 0,6 10,1 8,7 4,6
20-40 4,1 4,3 4,4 6,4 6,3 4,6 14,8 21,9 10,4
Пригшчуючи рют коренево! системи сливових культурбiогеоценозiв i негативно впливаючи на водний режим грунту, задерншня з вдауженням зелено! маси або вщведенням !! на сiно помiтно попршуе рiст надземно! части-ни плодових рослин на терасах. Дерева тут мали найменшi висоту (6,1 м), обхват штамба (48,2 см), сумарний прирют однорiчних пагонiв (759,3 см) i пло-щу листкового апарату (16,8 см ).
Метою другого дослщу було виявлення впливу грунтотвiрних чинни-кiв як еколопчного чинника на мiсце зростання сливових культурбюгеоцено-зiв. Грунти дослщно! дiлянки - опiдзолено-буроземнi поверхнево оглееш се-редньосуглинковi на елювi!' вулкашчних порiд середньосуглинкового складу. До проведення дослщжень вони мали низький умют гумусу, високу пдроль тичну кислотшсть, значний умiст рухомого амомiнiю (глибше 40 см), недос-татню насичешсть основами, низьку забезпеченiсть основними поживними речовинами, особливо фосфором.
Дослщження свiдчать, що грунти на дослiдних дшянках хоч i характе-ризуються задовшьним структурним складом, однак мають низьку протиеро-зiйну стiйкiсть, а тому легко шддаються ерозiйним процесам. У верхньому (0-20 см) шар^ який найбшьше шддаеться ерозiйним процесам, умют найщн-нiших з агрономiчного погляду частинок грунту величиною 0,25-10,0 мм був 74,5 %, 10,0 мм - 15,8 %, а решту становили частинки менш шж 0,25 мм (9,7 %). При цьому з грунтових частинок величиною 0,25-10,0 мм водостшки-ми були лише 33,3 %. Все це може, за певних обставин, негативно впливати на грунтовий покрив, зумовлюючи не тшьки зниження потужност грунту,
але й ютотно змiнювати весь облiк ландшафту територи, порушувати його екологiчний баланс, посилюючи роль абiотичного екзогенезу в бюсферь
Пiд екологiчним впливом добрив, фосфатшлаку, цеолiтiв (кристалiчнi алюмосилiкати) i вапняку (повна i пiвтори норми за пдролггичною кислотшс-тю) вмют водостiйких агрегатiв величиною 0,25-10,0 мм у шарi 0-20 см збшьшився на 3,8-10,3 %, а на контрольних дшянках вш зменшився на 4,4 % по-рiвняно з результатами до проведення дослщу. У шарi 20-40 см умют агрега-тiв величиною 0,25-10,0 мм на дослщних дiлянках збiльшився на 3,6-9,2 %. Характерно, що на вЫх дослщних дiлянках умiст водостшких частинок величиною 0,25-10,0 мм у бшьш глибоких шарах (20-40 см) був на 0,5-19,2 % бшьший, шж до закладення до^ду.
Завдяки позитивному впливу органiчних i мшеральних добрив, цеоль тiв, фосфатшлаку i вапняку на дослщних дшянках нетерасованих схилiв знач-но покращилися фiзичнi властивостi опiдзолено-буроземних грунтв. Так, щшьшсть складення грунту на дослщних дiлянках зменшилась у шарi 0-20 см на 0,03-0,20 г/см3; 20-40 см - на 0,16-0,26 г/см3; 40-60 см - на 0,17-0,31 г/см3; 60-80 см - на 0,03-0,29 г/см3; 80-100 см - на 0,09-0,29 г/см3, а в метровому шарi грунту - на 0,11-0,25 г/см .
Внаслщок застосування фосфатшлаку дозою Р300 кг/га, цеолтв (5 i 10 т/га) i вапняку (повна i швтори норми за пдролггичною кислотшстю) вщ-булася значна змша фгзико-хгмгчних властивостей грунту, збагачення його кореневмюного шару легкодоступними поживними речовинами. На дослщ-них дшянках рН грунту в шарi 0-20 см збшьшилася на 0,1-1,0, идролпична кислотшсть зменшилася на 1,9-3,1 мг-екв на 100 г грунту, умют рухомого амомшш зменшився на 0,4-0,9 мг на 100 г грунту поргвняно з показниками до закладення дослгду. Бшьш помина змша рН грунту вщбулася в шарi 2040 см - збшьшення на 0,7-1,5, идролпична кислотшсть знизилася на 2,84,0 мг-екв на 100 г грунту, умют рухомого амомшш зменшився на 2,5-5,3 мг на 100 г грунту (табл. 2).
Пгд час створення сливових культурбiогеоценозiв на гектар вносять 70-100 т гною, 12-16,5 т вапняку або 2-3 т фосфатшлаку, 10 т цеолтв. Максимальна кшьюсть вношуваних одноразово перед закладанням насаджень фосфорних добрив не повинна перевищувати 600 кг/га, а калшних - 800 кг/га поживного елемента. З метою нагромадження в грунт оргашчних речовин та його оздоровлення виЫвають не менше одного разу на рж сидеральш культу-ри - люпин вузьколистий (Lupinus angustifolius L.), вику озиму + жито (Vicia villosa L. + Secale cereale L.), озимий ршак (Brassica olcifera L.), прчицю бшу (Sinapis alba L.) та ш. Заплановаш норми мшеральних добрив i вапняку вносять пошарово.
Закарпаття - ерозшно небезпечний район Украши. Деяк рекомендацп щодо розвитку плодiвництва в Закарпатськш област оргснтують господарни-кгв на ргвниннг земль Проте вщомо, що розширення площ промислових садiв i ялдниюв може призвести до зменшення площ ршш, а звщси - й посгвгв зер-нових, техшчних i овочевих культур. Щоб уникнути цього, треба ширше ви-користовувати шд новГ плодовГ культурбiогеоценози насамперед земл^ невщ-повщш або малопридатш для вирощування польових культур, але за вщпо-
вщно! передпосадково! пiдготовки грунту придатнi пiд плодовi культури, а саме такими е землi схилiв у низиннiй зонi й передг1р'1. Схиловi, зокрема еро-дованi, землi займають значну площу, яка використовуеться в багатьох ви-падках неефективно i нерацiонально. А тому !х освоення пiд високопродук-тивнi плодовi культури, i насамперед шд сливовi культурбiогеоценози, вщпо-вщае вимогам рацiонального використання земельних i природних ресурсiв.
Табл. 2. Змша фiзико-хiмiчних властивостей отдзолено-буроземного tрунту тд _впливом добрив, цеолiтiв I мелiорантiв (1996 р._
о 1, мг на > г грунту Пдрот- -и -о с
Вар1анти Шар, см ви 0 2 Й Ы 1 В ° К тична кислот-тсть Са2+ Мв2+ ««о ^ К о ^ Л ы" дна • Д о 2 Д О ^
К м а мг-екв на 100 г грунту ^ Д м н <и О V
Внесения гною 30 т/га + 0-20 5,1 0,5 1,6 4,8 0 75,0
N90 Р45 К60 кг/га - фон (контроль) + сидерати 20-40 5,1 0,4 1,7 6,3 0 78,7
Внесення гною 30 т/га + 0-20 5,9 0,3 1,1 6,5 0 85,4
^20 Р75 К90 кг/га + сидерати 20-40 5,4 0,4 1,6 5,5 0 67,6
Фон + фосфат-шлак 0-20 6,3 0,1 0,6 6,8 0 91,9
Р300 кг/га + сидерати 20-40 4,3 0,3 2,5 4,3 7,8 82,5
Фон + цеол1ти 5 т/га + 0-20 6,0 0,3 1,0 7,5 0 88,2
сидерати 20-40 5,8 0,3 1,0 7,0 0 87,5
Фон + цеол1ти 10 т/га + 0-20 6,1 0,5 0,7 9,3 0 93,0
сидерати 20-40 5,1 0,5 1,7 7,0 0 80,4
Фон + вапняк (повна норма 0-20 6,6 0 0,5 6,8 1,0 93,9
за гвдрол1тичною кислот-тстю) + сидерати 20-40 5,6 0 1,0 5,8 0 85,3
Фон + вапняк (твтори нор- 0-20 6,8 0 0,4 8,0 0 95,2
ми за гвдрол1тичною кис-лоттстю) + сидерати 20-40 5,9 0,8 2,0 5,4 0 77,1
Отже, враховуючи позитивний середовищеперетворювальний вплив сливових культурбiогеоценозiв, розширення !х вирощування на схилових землях у Закарпатт зумовлене не тiльки метою одержання необхщних уро-жа!в високояюсно! продукцп, але й потребою пiдтримання стшкост бюсфе-ри, вiдтворення й шдвищення родючостi грунтiв, зменшення негативного впливу на еколопчш системи, полiпшення природокористування, ефективно-го й рацiонального використання земельних ресурЫв.
Висновки. В умовах Закарпаття ефективне i рацiональне використання схилових земель мае важливе господарське та природоохоронне значення.
Шд час вибору дшянки i розмщення плодових культур на схилових землях виникае потреба загально! оцiнки того або шшого грунтового типу за комплексом найважливших показникiв.
Один iз шляхiв вiдродження грунтiв - запобшання воднiй ерози, зменшення ураженост рослин хворобами i забур,яненостi - поЫв на схилах сиде-ральних культур (люцерна, конюшина, люпин вузьколистий, озимi вика+жи-то, сурiпиця, перко, озимий ршак).
Лггература
1. Захист грунлв вщ ероз1Т' / за ред. В. А. Джамаля 1 М.М. Шеляюна. - К. : Вид-во "Урожай", 1986. - 237 с.
2. Охорона природи УкраТнських Карпат та прилеглих територш // С.М. Стойко, Л.1. Мшкша, Т.1. Солодкова та ш. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1980. - 263 с.
3. Почвоохранное земледелие на склонах // Составитель Л.Я. Мильчевская. - К. : Вид-во "Урожай", 1988. - 127 с.
4. Скородумов А.С. Земледелие на склонах. - К. : Вид-во "Урожай", 1970. - 427 с.
5. Черемисинов Г.А. Эродированные почвы и их продуктивность. - М. : Изд-во "Колос", 1968. - 215 с. _
УДК 630*1 Ст. наук. ствроб. В.Д. Ваколюк -Державне тдприемство
Втницька лкова науково-доШдна станцш
РАД1АЛЬНИЙ ПРИР1СТ ДЕРЕВ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО У Л1САХ ПОД1ЛЛЯ, ПОШКОДЖЕНИХ I НЕПОШКОДЖЕНИХ
ЛЬОДОЛАМОМ 2000 РОКУ
Наведено результати визначення радiального приросту дерев дуба звичайного у насадженнях Подшля, пошкоджених та непошкоджених льодоламом 2000 р. Уточнено р1зницю радiальних прироспв дерев дуба ранньо'1 та тзньо! деревини у пошкоджених та непошкоджених деревостанах. Визначено вплив ^матичних чинниюв на прирют дерев дуба звичайного у вказаних люах. Встановлено, що льодолам спричи-нив падшня радiального приросту дерев дуба звичайного на 15 % в еш^н^ пошко-дження пор1вняно з контролем у наступному 2001 р. Внаслщок обламуванням гшок вщбулося зменшення розм1р1в крон i вщповщно зменшення асимшяцшного апарату дерев та штенсивносп наростання деревини.
Ключов1 слова: радiальний прирют, рання та тзня деревина, льодолам.
Senior research officer V.D. Vakoljuk - Vinnitsa wood research station
Radiai gain of trees of an oak ordinary in plantings Podolii, damaged and intact by hoarfrost of 2000
Is given results of definition of a radial gain of trees of an oak ordinary in plantings Podolii, damaged and intact by hoarfrost of 2000. Is specified a difference to a radial gain of trees of an oak of early and late wood at damaged and intact spreadings. The influence of the climatic factors on a gain of trees of an oak ordinary in the given woods is determined. It is set that hoarfrost entailed falling of radial increase of trees of oak ordinary on 15 % in the epicentre of damage by comparison to control in the following in 2001 As a result of diminishing of sizes of crowns and accordingly diminishing of assimilatory vehicle of trees and intensity of growth of wood took place breaking off of branches.
Keywords: a radial gain, early and late wood, hoarfrost.
Формування рад1ального приросту дерев дуба зумовлене впливом низки бютичних та абютичних чинниюв. На його величину насамперед вплива-ють змша вшу, люорослинш умови та кшмат. До змш у динамщ1 рад1ального приросту також призводять здшснення люогосподарських заход1в (доглядо-вих рубань, саштарних рубань), шюдники, хвороби та rnmi чинники. Динамь ка рад1ального приросту також е одним 1з найбшьш шформативних показни-юв реакци деревосташв на змшу та вплив абютичних i бютичних чинниюв як на окреме дерево, так i деревостан загалом.
