CC BY
26
5. Рубель О.Е. Формирование региональной политики использования природно-ресур-сного потенциала экотуризма в зонах водно-болотных угодий// Научный вестник аграрной науки Причерноморья. - В 2-х т, т. 2 - Николаев: НГАА, 2001. - С. 322-327.
6. Рубель О.Е. Эколого-экономические проблемы устойчивого использования природно-ресурсного потенциала водно-болотных угодий Украинского Придунайя// Экономические инновации, вып. 10: Тенденции глобализации и регионализации социально-экономического развития (экономические трансформации экономика и экология). Сб. науч. работ. - Одесса: Ин-т проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2001. - С. 265-271.
7. Степанов В.Н., Харичков С.К., Бердников И.А., Шмагина В.В. Организационно-экономические и правовые механизмы формирования и развития рекреационно-туристичес-кого комплекса Придунайского региона.// Региональная комплексная программа социально-экономического развития Придунайского региона. Подпрограмма "Формирование и развитие рекреационно-туристического комплекса в Придунайском регионе". - Одесса: Ин-т проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины (рукоп. фонд), 1999. - 42 с.
8. Харичков С.К., Шмагина В.В. Лизинг в решении инвестиционных проблем ту-ристско-рекреационной сферы// Экономические инновации: Совершенствование системы управления предпринимательством. - Одесса: Ин-т проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 1998, вып. 3. - С. 112-117.
9. Шмагина В.В. Система механизмов мобилизации природно-ресурсного потенциала объектов рекреации и туризма// Рекреацшна шдустр1я: досвщ, проблеми i перспективи роз-витку. - Львiв: 1н-т регюнальних дослщжень НАН Украйни, 2000. - С. 236-243.
10. ECOTOURISM IN BULGARIA/ Examples for sustainable practices. The project "The nature will help us to turn over a new leaf is financed by Federal Republic of Germany/ Federal Ministry for Economic Cooperation and Development (BMZ) and implemented by Deutsche Gesellschaft fuer Technische Zusammenarbeit (GTZ) and the Regional, 2003. - P. 35-42.
УДК 582.711.713:631.4 В.М. 1ваницька - Закарпатський
лкотехмчний коледж
БЮЛОГО-ЕКОЛОГШШ ВЛАСТИВОСТ1 СЛИВИ ТА II ВИКОРИСТАННЯ У Л1СОВОМУ ГОСПОДАРСТВ1
Дана бюлого-еколопчна характеристика сливи. Показаш шляхи ll використан-ня у люовому господарсга.
Ключов1 слова: еколопя, грунт, ерозiя, навколишне середовище, люове господарство.
V.M. Ivanytska - Transcarpathian Forest Technical College The bio-ecological property of plum-tree and its usage in timber industry
The bio-ecological characteristics of plum-tree was given. There were shown the ways of its utilizing in timber industry.
Keywords: ecology, soil, erosion, environment, timber industry.
Вступ. Формування i властивост грунлв значною м1рою, кр1м шших фактор1в, залежать вщ гранулометричного i мшералопчного складу грунто-твiрних (материнських) порщ. Сшьськогосподарське використання земель на схилах, яке проводилося у Закарпатт протягом останнього перюду, виклика-ло руйнування грунпв у результат ерозп, збшьшення грунтово! кислотностi i погiршення структури грунту. Багато грунпв оброблялися без достатнього внесення добрив i пiдтримання необхiдного рiвня вмюту оргашчно! речови-ни. Вiдомо, що безсистемш рубання на ерозiйно небезпечних дшянках, над-мiрний випас худоби, збiр пiдстилки негативно впливають на стан родючост едафотопiв у люових умовах.
Продуктившсть лiсових i плодових насаджень, насамперед на схилах, залежить вiд стану Грунтового покриву, потужност грунту, гранулометрич-ного складу, ступеня скелетностi i оглеення. Найцiннiшi iндикатори, якi свщ-чать про клiмат, родючiсть i зволоженiсть грунтiв найбiльш узагальнено-син-тетично, - це деревш породи [6]. Структура бюгеоценозу, способи утримання дернового покриву, властивост грунтiв i шдгрунтово! породи, гiдрологiчний режим мiсцезростання, а також властивост кожного середовища i особливос-тi взаемодп мiж ними, визначають бiологiчну активнiсть бiогеоценозу та спе-цифiку речовинно-енергетичного обмiну [1-5].
Вщновлення сiльськогосподарського виробництва, лiсового господар-ства i здiйснення природоохоронних заходiв можливi тiльки при умовi доско-налого вивчення грунтiв, дослiдження 1х екологiчних властивостей i режимiв, а на цш основi прийняття бшьш правильних рiшень по 1х використанню, за-хисту вiд деградацiйних змш, пiдвищенню родючостi. Вченими-лiсоводами i практиками люового господарства розроблено багато ефективних прийомiв впливу на деревнi рослини та середовище 1х мiсцезростання з метою одер-жання високопродуктивних люових насаджень. Сучасний екологiчний стан грунлв на схилах у Закарпаттi вимагае диференцшованого еколого-бюгеоце-нологiчного пiдходу до ефективного та ращонального використання схило-вих земель. Ми вважаемо, що на еродованих грунтах, малопридатних для ви-рощування однорiчних сiльськогосподарських культур i покращення 1х фун-кщональних властивостей, доцiльно створювати, поряд з люовими насаджен-нями i у поеднанш з ними, лiсо-плодовi насадження, а також чист плодовi насадження з захисними люовими узлiссями. При цьому заслуговуе на увагу такий напрямок, як створення на таких грунтах, до того ж шдвищено! крутиз-ни схилах, сливових культурбiогеоценозiв.
Завданням наших дослщжень було вивчення бюлопчних i еколопч-них властивостей сливи, еколопчних особливостей впливу систем утримання грунту, добрив, цеолтв i мелiорантiв на змiну властивостей грунлв i 1х про-тиерозшно! стшкост^ рiст i продуктивнiсть сливових бiогеоценозiв на тера-сованих i нетерасованих схилах.
Матерiали та методика дослвджень. Об'ектами дослiджень були сли-вовi культурбiогеоценози, розташованi на бурих люових опiдзолених грунтах терасованих i тдзолисто-буроземних поверхнево оглеених грунтах нетерасованих схилiв у передгiрнiй зонi Закарпаття.
Об'ект перший - дослiджувався вплив еколопчних заходiв окультурення полотна терас у сливових культурбюгеоценозах на терасованому схилi крутизною 9-12° швденно-захщно! експозици протягом 1983-2000 рр. Пщ дослiдом зайнято 1,30 га, ширина полотна терас - 5-6 м. Сорт Угорка звичайна. Дерева висаджеш на вiддалi 0,7-0,9 м вщ насипного укосу i через 3 м одне вщ одного.
Об'ект другий - дослщжувався екологiчний вплив застосування орга-нiчних, мiнеральних добрив, фосфатшлаку, цеолiтiв i мелiорантiв у сливових культурбюгеоценозах на схилi крутизною 2-3° швденно-захщно! експозици. Дослiдження проводили протягом 1991-2000 рр. Площа тд дослiдом стано-вить 2,85 га. Сорти - Угорка звичайна i Ренклод фюлетовий. Площа живлен-ня дерев - 6*4 м.
Зразки грунту для aHani3iB вiдбирали з шарiв 0-20, 20-40, 40-60, 60-80 i 80-100 см. У них визначали водно-фiзичнi, фiзико-хiмiчнi, xiMi4Hi показники, гранулометричний склад грунту, структурно-агрегатний склад i водостшюсть грунтових часток, вмiст важких меташв (Cu, Zn, Mn, Pb, Cd). Дослщжували кореневу систему плодових рослин. По кожному варiанту дооиду проводили оцiнку ерозшно! ситуаци, бюметричш вимiрювання, облiк бiомаси багаторiч-них трав, сидеральних культур i урожаю плодiв.
Результати дослiджень. Слива належать до родини розоцв^их (Rosa-ceae) пiдродини сливових (Prunoideae) роду Mill, який об'еднуе бiля 30 видiв. Найбiльш практичне значення мають таю види: домашня, тернослива, терн, алича, усуршська i китайська.
Слива (Prunus L.) - дерево висотою 4-12 м. Залежно вщ генетичних особливостей сорту, технологи вирощування, ряду еколопчних факторiв слива починае плодоносити з 3-7 рiчного вiку, продуктивний перюд тривае 10-25 ро-кiв, перюд виробничо! експлуатаци - 15-30 роюв, тривалiсть життя вшьнорос-тучих дерев в оптимальних умовах зовнiшнього середовища - до 35-40 рокiв.
Багато вчених i практикiв вважае сливу помiрно вимогливою до свгг-ла - значно тшьовитривалшою, нiж iншi кiсточковi породи (абрикос, персик, вишня). Свггло впливае на характер росту i форму крони дерева. Нестача свггла призводить до оголення гшок у серединi крони i перемщення плодо-ношення на периферiю. У добре освгглених мiсцях крони формуються плоди з кращими смаковими i товарними якостями.
Серед плодових порщ слива е одшею з найвимогливiших до вологи, проте це не в однаковш мiрi стосуеться всiх сортв. Високою вимогливiстю характеризуеться европейськi сорти сливи, осюльки формування !х вщбува-лося в умовах достатнього зволоження. У той же час таю види слив, як терен, слива канадська досить посухостшю. Взагалi райони, де найбшьш поширена слива (Подшля, Закарпаття, Тернопiльська i Чернiвецька обласп) характери-зуються достатньою кiлькiстю опадiв. Кiлькiсть опадiв на бiльшiй частиш Укра1ни достатня для культури сливи i тiльки у пiвденних степових областях - 1х випадае мало.
Основним фактором еколопчного середовища, який впливае на тери-торiальне розмiщення сортiв сливи в районах Карпат, е теплозабезпечешсть. На поширення насаджень сливи в гори великий вплив мае форма та мшро-рельеф схилiв, 1х експозицiя, спрямовашсть щодо напряму вiтрiв та ш. Слива вiдносно зимостiйка - у перюд спокою може витримувати зниження темпера-тури повггря до мшус 32-35 °С.
Коренева система сливи розгалужена головним чином у верхшх шарах грунту, а тому вш особливо повинен бути багатим на поживш речовини, мати достатню вологоемшсть i зволоженiсть, реакцiю грунту, близьку до нейтрально!. Для сливи меншою мiрою, нiж для шших плодових культур, мае значення пщгрунтя, тому що li коренi не проникають глибоко.
Вщомий помолог Л.П. Симиренко (1973, с. 134) писав: "Разветвленные корни сливы не уходят далеко вглубь, а располагаются у верхних слоях почвы: поэтому если она соединяет необходимые качества, нет надобности, чтобы пласт отличался особенной мощностью".
Зпдно з дослiдженнями Г.К. Карпенчука (1984) оптимальною для росту i плодоношення сливи реакщею грунтов е близька до нейтрально! i нейтральна (рН 5,5-7,5). Але, як показали нами анашзи, вона росте i плодоносить й на бшьш кислих грунтах (рН 4,0-4,5). Краще, нiж яблуня i груша, росте i плодоносить на кислих перезволожених грунтах. Добре росте на схилах крутизною до 18-20°.
Слива - досить теплолюбна рослина. За ступенем зимостшкост вона посщае четверте мiсце пiсля яблуш, вишнi й грушi. Проте зимостшюсть рiз-них видiв i сор^в сливи неоднакова. Так, окремi сорти сливи уссуршсько! витримують морози до -50 °С, тодi як бшьшють европейських сортiв пошко-джуються, а школи повнiстю вимерзають при -30 °С, -32 °С. Зимостiйкiсть дерев визначаеться насамперед !х спадковими бiологiчними властивостями. Вона формуеться при певних умовах i не залежить вщ вiку, умов вирощуван-ня, фiзiологiчного стану рослин, навантаження урожаем i не залишаеться пос-тiйною в рiзнi перiоди вегетаци i спокою.
Найчутливiшими до морозiв у сливи е плодовi бруньки. Це пояс-нюеться насамперед тим, що вони мають менш глибокий перiод бюлопчного спокою порiвняно з вегетативними органами, i пiд час потеплiння, особливо у юнщ зими та на початку весни, часто пробуджуються, а шсля настання мо-розiв вимерзають. Зимостшюсть плодових бруньок не впливае на загальну стушнь пiдмерзання дерева i не залежить вiд його зимостшкость
Екологiчна особливiсть окультурення з поганими фiзичними властивостями, бщних поживними речовинами грунтiв полотна терас, зумовлена антропогенним впливом шляхом застосування рiзних систем утримання грунту, оргашчних i мiнеральних добрив, вапнування та сидераци, полягала у покращенш екологiчних функцiй еродованих грунтiв, насамперед у позитив-нiй змiнi водно^зичних властивостей, збiльшеннi рН, зменшеннi пдроль тично! кислотностi i вмiсту обмшного алюмiнiю, полiпшеннi структури грунту та його протиерозшно! стiйкостi, одержанш добрих урожа!в плодiв висо-ко! якостi (табл. 1).
Табл. 1. Продуктившсть сливи при рiзних системах утримання
грунту на терасах (ц/га)
Вар1анти Роки
1987 1988 1989 середне за 1987-1992 рр. середне за 1993-2000 рр.
Чорний пар з внесениям гною 40 т/га 56,5 120,6 30,0 74,3 152,3
Чорний пар з внесенням гною 120 т/га 39,5 62,3 13,9 60,2 158,8
Сидеральний пар 28,5 52,3 7,4 53,9 136,9
Довготермшове задерншня з1 скошуванням зелено! маси 37,4 64,5 5,0 43,7 110,2
Н1Р при 0,95 15,0 27,8 14,9
Дослщженнями встановлено, що шд еколопчним впливом добрив, це-олiтiв i мелiорантiв (фосфатшлаку, вапняку) на дослiдних дiлянках нетерасо-ваних схилiв значно покращилися екологiчнi функцп пiдзолисто-буроземних поверхнево оглеених грунпв, що знайшло свое вщображення також, крiм ш-ших показниюв, у покращеннi структури, шдвищенш !х протиерозшно! стiйкостi та одержанш необхщних урожа!в плодiв (табл. 2).
Табл. 2. Продуктившсть сорту Угорка звичайна i Ренклод фюлетовий _при внесенш добрив, цеолiтiв I мелiорантiв (ц/га)_
Угорка звичайна Ренклод ф1 олетовий
Вар1анти середне за 1991-1995 рр. \0 о4 середне за 1996-2000 рр. \0 о4 середне за 1991-2000 рр. \0 о4 середне за 1991-1995 рр. \0 о4 середне за 1996-2000 рр. \0 о4 середне за 1991-2000 рр. \0 о4
Внесення гною 30 т/га + Ы90Рд5Кб0 кг/га - фон (контроль) + сидерати 132,3 100,0 195,1 100,0 163,7 100,0 119,2 100,0 192,3 100,0 155,6 100,0
Внесення гною 30 т/га + Ы120Р75К90 кг/га +сидерати 147,0 111,1 201,8 4, 0 174,4 106,5 154,7 129,8 195,9 101,9 163,2 104,9
Фон + фосфатшлак Р300 кг/га + сидерати 173,9 131,4 214,7 110,0 194,2 118,6 117,2 98,5 211,7 110,1 164,5 105,7
Фон + цеол1ти 5 т/га + сидерати 141,2 106,7 206,0 105,6 173,6 106,0 104,6 87,8 200,5 104,3 151,5 97,4
Фон + цеолгги 10 т/га + сидерати 146,0 110,4 212,7 109,0 178,3 108,9 108,2 90,8 209,8 109,1 158,9 о
Фон + вапняк (повна норма за гвдрол1тичною кислоттстю) + сидерати 133,0 100,5 200,1 102,6 166,5 101,7 98,1 82,3 200,2 о 149,1 95,8
Фон + вапняк (твтори норми за пдрол1тичною кислоттстю) + сидерати 127,6 4, 9 202,6 | 103,8 165,1 | 100,8 82,7 4, 6 195,2 5, о 138,4 9, 8
1з наведених у табл. 2 даних видно, що внесення фосфатшлаку у дозi Р300 кг/га, цеолтв 10 т/га i добрив К90Р45К60 кг/га забезпечило збiльшення продуктивност сорту Угорка звичайна у середньому за 1991-2000 рр. на 6,5-18,6 %, сорту Ренклод фюлетовий - на 2,1-5,7 % порiвняно з контролем.
Особливо важливо вщзначити, що за перюд дослiджень змиву грунту на дослщних дiлянках не спостер^алося. Встановлено також, що сорт Угорка звичайна характеризуемся бiльш високою продуктившстю i екологiчною пластичнiстю щодо умов мюцезростання, нiж сорт Ренклод фюлетовий, що необхщно враховувати при вирошуванш даних сортiв у культуру.
На сьогодш у сiльському та люовому господарствi е великi площi не-освоених терас, еродованих грунтiв, ерозшно небезпечних дiлянок ярiв, при-яружних смуг, кар'ерiв, вiдвалiв. Створення на них люо-плодових i чистих плодових протиерозшних насаджень, насамперед сливи (сорти Угорка звичайна, Угорка ажанська, Ганна Шлет) вщповщае вимогам рацюнального ви-користання земельних i природних ресурЫв. Вибiр певно! системи утримання грунту (чорний пар, паро-сидеральна, сидеральний пар, дерново-перегнiйна, суцiльне задернiння) буде залежати вiд конкретних умов мюцезростання.
Висновки. Слива - важлива скороплiдна юсточкова порода. У Закар-патт вона мае провщне мiсце серед юсточкових порiд. Поширенню сливи в област сприяе ранне вступання дерев у плодоношення, пристосовaнiсть до рiзних умов зростання й висока продуктившсть.
Пщвищення вмюту оргашчно! речовини в грунтах на схилах у результат припинення ерозшних процесiв е головним для виршення проблеми покращення структури грунту i пiдвищення грунтово! родючость
В умовах Закарпаття створення на еродованих грунтах люо-плодових i плодових протиерозшних насаджень, з широким застосуванням сливи, забез-печить не тшьки збереження природного середовища, але i дасть можливiсть додаткового одержання високояюсно! плодово! продукцп.
Лiтература
1. Белова Н.А., Травлеев А.П. Естественные леса и степные почвы. - Днепропетровск.: ДНУ, 1999. - 345 с.
2. Бельгард А.Л. Степное лесоведение. - М.: Лесн. пром-сть, 1971. - 336 с.
3. Добровольский Г.В., Зайдельман Ф.Р. О понятиях - "почва" и "земля" в связи с обоснованием мелиоративных решений// Почвоведение, 2005, № 5, с. 608-619.
4. 1ваницький С.М., Щирба Г.Р. Грунтознавство. - Тернопшь: Збруч, 2005. - 226 с.
5. Кучерявий В.П. Еколопя. - Вид. друге. - Льв1в: Св1т, 2001. - 499 с.
6. Ремезов Н.П., Погребняк П.С. Лесное почвоведение. - М.: Лесн. пром-сть, 1965. - 324 с.
7. Симиренко Л.П. Помология. - К.: Урожай, 1973. - Т.3. - 423 с.
УДК674.093.02 Доц. Л.Н. Горбачова, канд. техн. наук;
студ. М.О. Данчiвська; студ. 1.М. Стефанишин -НЛТУ Украти, м. Львiв
АРХ1ТЕКТУРНО-БУД1ВЕЛЬНА ЕКОЛОГ1Я -НАЙВАЖЛИВ1ША ПРОБЛЕМА XXI СТ.
У зв'язку з1 зростанням попиту на еколопчш дерев'яш будинки, необхщно вра-ховувати основш положення ново! галуз1 шженерно! екологп-арх1тектурно-буд1вель-но! екологп, науки про еколопчш, стал1 i здоров1 мюта, що охоплюе комплекси за-гальних еколопчних знань, як1 дають змогу сприяти еколопчного мислення фах1вщв i спещальних знань з еколопзаци арх1тектури, технологий i буд1вництва.
Assist. prof. HorbachovaL.N.; stud. М.О. Danchivsjka; stud. I.M. Stefanyshyn -NUFWTof Ukraine, L'viv
An architecturally-build ecology is a major problem of the XXI century
Basic maintenance of engineering ecology is given in the article - an architecturally-build ecology, science about ecological, steady and healthy cities, including the complexes of ecological knowledges, allowing to help forming ecological thought of specialists, and special knowledges for ecology of architectures, technologies and building.
Останшм часом спостершаеться одна закономiрнiсть, властива не тшьки Укра!ш, - по усьому свГту жт^т мегаполiсiв, утомившись вщ зростаючо! урбашзаци, прагнуть вшхати з мюта. I якщо рашше до замiського будинку ставилися як до будинку вихщного дня, те зараз вш скорiше розглядаеться як основне житло.
