CC BY
13
Лггература
1. Генирук С. А. Лiси Украши. - К.: Наук. думка, 1992. - 408 с.
2. Гордieнко М.1., Гойчук А.Ф., Гордieнко Н.М. Штучнi лiси в дiбровах. - Житомир: "Полiсся", 1999. - 591 с.
3. Жуков А.Б. Дубравы СССР/ ВНИИЛХ. М. - Л., 1949. - Т.1: Гослесбумиздат. - 351 с.
4. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии/ Генси-рук С.А., Шевченко С.В., Бондарь В.С. и др. - К.: Наук. думка, 1981. - 359 с.
5. Короткий довщник по люовому фонду Украши (за матерiалами чергового державного облшу лвдв Украши станом на 01.01.96)/ Державний комггет люового господарства Украши. - К., 1998. - 101 с.
6. Лакида П.1. Продуктившсть люових насаджень Украши за компонентами надзем-но! фiтомаси: Дис...д-ра с. - г. наук: 06.00.19. - К., 1996. - 304 с.
7. Строчинский А.А., Швиденко А.З., Лакида П.И. Модели роста и продуктивность оптимальных древостоев. - К.: УСХА, 1992. - 144 с.
8. Прохоров А.М. Подолье// Советский энциклопедический словарь. - 4-е изд. -М.: Советская энциклопедия, 1989. - С. 1033.
9. Углерод в экосистемах лесов и болот России/ Под ред. В.А. Алексеева и Р. А. Бердси. - Красноярск: Ин-т леса РО РАН и СЛЭС Лесной Службы США, 1994. - 232 с.
10. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Жси формаци дуба звичайного на теригори Украши та !х еволюцш. - К.: Наук. думка, 1974. - 240 с.
УДК631.48+630*181.342 П.С. Гнатв1, Д.В. Артемовська2
МОРФОЛОГ1ЧНА ТА ГЕОХ1М1ЧНА ТРАНСФОРМАЦ1Я ГРУНТ1В ЗЕЛЕНО1 ЗОНИ ЛЬВОВА
Дослщжено комплекс морфолопчних i фiзико-хiмiчних показникiв стану та забруднення грунпв зелено! зони Львова. Показано напрямки та cTyneHi трансфор-мацн 1х ознак пiд впливом урбашзацн територн. Визначено рiвень вмiсту поживних речовин у грунтах i доведено, що сприятливi умови минерального живлення фор-муються в парках, задовiльнi - у скверах i садах.
Ключовi слова: грунт, родючiсть, вологiсть, емю]я, деградаця, озеленення
P.S. Hnativ, D. V. Artemovs 'ka - USUFWT
Morphological and geochemical transformation of soils in ornamental zones of L'viv
Here are represented the results of complex investigation of city physical and chemical features of soils and pollution which were done to show the condition of environment of town green plantation in L'viv. Morphological, physical and chemical specials of typical soils are described here. The levels of consistence of nourishing and polluting chemical elements in the soils are designated. We proved that optimal environmental conditions of mineral nutrition and grow of wooden plants are in park plantation, can be stand - in the squares and can not be stand - on the streets.
Key word: soil, fertility, moisture, emission, degradation, gardening.
Напрямки i тенденцл антропогенно!' трансформацц Грунтового покриву як компонента природних i вторинних екосистем розглядаються переважно з огляду на зниження ефективносп сшьського й лкового господарства [8, 11].
1 канд. с.-г. наук - 1нститут екологп Карпат НАН Украши
2 наук. спгвроб. УкрДЛтУ
Поряд з цим не менш вДдчутними е негативнi екологiчнi наслiдки дегресií природных властивостей та ознак грунтДв зелених i захисних промислових зон великих мДст та iндустрiальних агломераций [3, 5, 6].
ЕкологДчна роль грунтДв у природних чи антропогенних екосистемах е унiкальною i зумовлена цдлим рядом íх незамiнних функцiй [2, 7, 8, 11]. На нашу думку, з огляду на фДтомелДоративне та середовищетвiрне значения життездатних зелених насаджень у великих мДстах слiд видДлити такi з них. Грунт нагромаджуе, утримуе i забезпечуе рослини вологою i поживними ре-човинами, лiмiтуе щiльнiсть i продуктивнiсть бiоти, при цьому зберДгае здат-нiсть природним шляхом нарощувати свою родючiсть за рахунок акумуляцп гумусу, бiофiльних речовин тощо. Потужний бiоактивний грунтовий профiль здiйсиюе функцдю своерiдноí "нашвпроникно1 мембрани" на шляху малого бДогеохДмДчного i великого геологДчного циклiв в екосистемах й виконуе пев-ну лiтосферозахисну роль. Грунт е потужним регулятором складу атмосфери й гДдросфери, а також середовищетвiрним компонентом екосистеми.
Грунти мiських зелених i промислових зон за походженням подд-ляються на два рДзновиди: природш й антропогеннi [7]. ОсобливостД íх будо-ви, функц^онування Д розвитку зумовленi потужним техногенним пресом, що характеризуеться такими абДотичними факторами як постДйна аероемДсДя га-зових Д дрДбнодисперсних полютантДв та Дстотно змДненими клДматичними Д пдролопчними параметрами середовища [3, 4]. Значний вплив мае рек-реацДйне навантаження й такД бютичш фактори як специфДка структури рос-линно!' Д тваринно!' бДоти [5, 6]. Особливу роль у функщонуванш природних Д штучних грунтДв зелених Д промислових зон вДдДграе ступДнь та способи Днже-нерного втручання (комушкацц, забудова, замощенДсть тощо). Часто неякДсне конструювання грунтДв пДд зеленД зони в ходД будДвництва нових мДкро-районДв, пДдприемств зумовлюють наперед визначений шлях 1х розвитку -дегресДю фДзичних Д пдролопчних, а, згодом, Д геохДмДчних параметрДв.
Мета нашо1 роботи полягала у дослДдженнД морфолопчно1 будови, фД-зико-хДмДчних показникДв та забрудненостД типових грунтДв основних екото-пДв зелено1 зони Львова з огляду на перспективи забезпечення адекватних умов культивування життездатного асортименту декоративних рослин у нДй.
Методи, об'екти i предмет дослщження. ГрунтовД шурфи було закла-дено у лДсовому масивД бДля с. Зубра (I екотоп - лДс), у парку Дм. 1в. Франка (II екотоп - парк) та у скверД, що прилягае до вулиць Кшвсько1 та Японсько1 (III екотоп - сквер). У зонД сущльно1 забудови використано розкопки пДд час ремонту пДдземних комушкацш по вулицях ГлибокДй та Новий СвДт (IV екотоп -вулиця). Профш описано та ДдентифДковано за традицдйною методикою [2, 7] з використанням латинсько1 символДки та ДндексДв потужностД горизоттв, зап-ропоновано1 АН. Соколовським [9] для означення формули грунту.
На цих же об'ектах методом бурДння до глибини 0-20, 20-40 Д 40-60 см за семикратно1 повторностД вДдДбрано Д проаналДзовано зразки грунту на вмДст гумусу (за ТюрДним), легкогДдролДзованого N (за КорнфДльдом), рухомого Р2О5 (за КДрсановим), обмДнного К2О (за КДрсановим), Са Д Mg (трилономет-ричним методом), доступних В, Мп Д Си (на атомно-адсорбцшному спектро-
фотометрД) [1]. У цих же зразках стандартним спектрографДчним методом Дз застосуванням СТЕ-1 Д IСП-51 (з камерою УФ-89) визначено валовий вмДст 22 хДмДчних елементДв. У лДсовому масивД (I екотоп) та по вулицД ВДтовського (IV екотоп) у перДод активного наростання листково1 фДтомаси (кДнець трав-ня) визначено вагову вологДсть Д розраховано запаси продуктивно1 вологи у 0-150 см товщд грунту.
Результати дослвдження. МорфологДя грунтового профДлю у лДсово-му екотопД описуеться такою формулою грунту - НЕ55Е!53!55Р).
НижнДй ярус представлений типовими для даного бДогеоцнозу трав'яними рослинами. ЛДсова пДдстилка - гДгромуль формуеться з опаду ши-роколистяних порДд, за будовою м'яка, пухка, перехДд вДд горизонту до горизонту поступовий, нечДткий. До початку нового опаду залишаеться частина решток гДлок, черешкДв, жилок листкДв, плодДв. У його розкладД беруть участь дощовД черв'яки, ДншД представники мезофауни та переважно аеробно1 мДк-рофлори. У складД мул переважають гумДновД кислоти, насичеш кальцДем (кальцДйгумати).
Забарвлення горизонтДв грунту змДнюеться плавно вДд чорного до гли-бини 55 см (НЕ), до темно-сДрого (ЕГ) Д коричневого (Р). ПерехДд вДд горизонту I до горизонту Р чДткий, пДдзолистий процес слабопомДтний на глибинД 40-70 см. ЗволоженДсть грунту визначена органолштично за п'ятиступеневою шкалою. Горизонт НЕ - вологий, Е! - свДжий, Р - вологий. За гранулометрич-ним складом горизонти грунту НЕ, ЕI належать до суглинкДв, а горизонт Р -до важких суглинкДв. Структура гумусового шару, елювДального та Длю-вДального - дрДбнозерниста, породи - пороховато-пилувата. Будова грунту за чотириступеневою шкалою в горизонтах НЕ, ЕI та I - пухка, Р - щдльна.
СпостерДгаються новоутворення кремнеземно1 присипки у виглядД вДд-митих дрДбних частин зернистого кварцу, а також бюгенш новоутворення -копролДти черв'якДв та личинок комах, ходи черв'якДв Д гризунДв, кореневини. Таким чином, за даними польових обстежень описана грунтова вДдмДна - тем-но-сДрий лДсовий слабоопДдзолений легкосуглинковий грунт на лесД.
У парку описано наступний грунтовий профДль - ЕН33ЕI10I24Р.
НижнДй ярус зрДджений, представлений рДзнотрав'ям Д злаками. ЛДсова пДдстилка - малопотужна, за ознаками належить до гДгромулД, що формуеться з частини не вилученого широколистяного опаду. Незважаючи на Дстотну ос-лабленДсть пДдстилки ц наявнкть вДдДграе позитивну роль у покращеннД гДд-рофДзичних, агрохДмДчних Д мДкробДологДчних умов живлення рослин та пДдви-щеннД потенщально1 родючостД грунту. Грунтотворний процес мае ознаки кальцДйгуматного типу.
Забарвлення горизонтДв грунту змДнюеться поступово вДд чорного, темно-сДрого з глибини 33 см до свДтло-сДрувато-коричневого з глибини 67 см (Р). ПДдзолистий процес слабовиражений. Гумусовий горизонт характери-зуеться як вологий, ДлювДальний Д порода - свДжД. Гранулометричний склад всього профДлю - суглинковий. Структура гумусового горизонту - дрДбнозер-ниста, I та Р - порохувато-пилувата. Будова верхнього шару (ЕН) щДльна, ДлювДальний горизонт переходить вДд пухкого до щДльного Д порода - щДльна.
Новоутворення спостеркаються в нижнiй частинi гумусового горизонту у виглядi кремнеземно! присипки, а у верхнiй трапляються бюгенш новоутворення - личинки комах, ходи черв'ятв, зрiдка кореневини.
Таким чином, обстеження свiдчить, що описана грунтова вiдмiна близька за ознаками до попередньо! i класифiкуeться як темно-арий лiсовий слабоопiдзолений легкосуглинковий грунт на лес! На основi наведених да-них можна зробити висновок, що грунт I екотопу належать до лкових при-родних, а грунт II екотопу за переважною бшьшктю сво'х морфологiчних особливостей не вiдрiзняeться вiд природного.
У III екотопi дослiджено грунтовий розрiз, в якому описано грунт антропогенного походження (формула грунту - ЕН43I15Р).
Поверхня грунту вкрита переважно злаками. Шдстилка слаборозвину-та, мiсцями майже вщсутня i не мае нiякого впливу на акумулятивний про-цес. Малий бiологiчний кругообiг зольних елементш живлення й азоту розiр-ваний, нагромадження органiчних речовин призупинене в наслщок збору й вiдчуження опаду. Поверхня грунту шддаеться частковому витоптуванню. Мезофауна i мiкрофлора - слаборозвинутi.
Забарвлення грунту по всiй глибинi гумусового шару темно-аре. Добре помiтний елювiальний процес у верхньому гумусовому горизонт! !лю-вiальний горизонт свiтлiший, з рiзким переходом до пiдстилаючоí сро! основи (Р) на глибинi 58 см. По всьому профшю - грунт вологий. За гранулометрич-ним складом до глибини 58 см ЕН та I - суглинки, тдстилаюча основа - суш-сок iз включениями цегли, щебеню, будавельного смiття, що лежить на мате-ринськш порода, порушенiй в минулому iнженерно-будiвельними роботами. Структура гумусового горизонту - дабнозерниста, основа - безструктурна. Будова горизонту ЕН - дуже щiльна, I - щшьна, основа (Р) - розсипчаста.
Новоутворення слабопомиш у виглядi видiлень кремнезему в тонких прожилках, бюгенш новоутворення представлен незначною кiлькiстю твер-дих решток плодiв рослин, личинок комах i ходiв черв'яюв у приверхневому горизонт!
Обстеження дозволяе зробити висновок, що грунтовий покрив даного скверу анропогенного походження, будувався 50-60 рокгв тому iз завезено!' грунтосумiшi (верхнiх пластгв природного темно-сiрого лiсового грунту) на шдстеляючш основi iз сумiшi тску, будiвельного смiття i девастованого ле-соподiбного суглинку. За цей час вш пiдлягав iнтенсивному впливу таких грунтотворних факторiв як пiдвищена температура i достатне зволоження iз пермацидним типом водного режиму. У малому бюлопчному циклi ввдбу-ваеться однобiчний рух елементiв живлення рослин в напрямку мiнералiзацií i збiднення оргашчно!' складово!' родючостi грунту. У даних умовах грунт не може бути вiднесений до жодно!' стадií грунтоутворення за традицiйною кла-сифiкацiею [7], оскшьки процес, що вiдбуваеться в ньому, пройшов четверту стадда зргвноваженого функцiонування i характеризуеться як руйшвний.
Грунти IV екотопу, де зростають вуличнi насадження, виключно штучнi й представлеш в наших до^дженнях котловинами, оточеними бе-тонними бордюрами, плитами й асфальтом на щебет та тску. Товщина за-
мощення Д пДску, що устеляе íх поверхню, сягае 20-25 см. Безпосередньо на пристовбуровДй площадцД описано наступний профДль грунту: Еh32I17Р.
На поверхнД грунту трав'янД рослини Д пДдстилка, як правило, повнДстю вДдсутнД. ВерхнДй шар (0-10 см) дуже ущДльнений витоптуванням, аерацДя мД-нДмальна. За межами пристовбурово1 площадки грунт вкритий тротуарною плитою, укладеною на шар пДску, тому його слДд вДдносити до частково похо-ваного (або замощеного) мДського грунту.
На пристовбуровДй площадцД гумусовий горизонт (ЕК) формувався, ймовДрно, Дз темно-сДрого лДсового грунту до глибини 49 см, мае характерне забарвлення, пДдстеляюча основа - сДрого кольору, перехДд рДзкий.
ЗволоженДсть горизонтДв слабка, ЕК та I характеризуются як свДжД, Р -волога. Гранулометричний склад гумусового горизонту суглинковий, основа представлена пДском Дз включеннями цегли, щебеню та будДвельного смДття. Структура ЕК та I - дрДбнозерниста до порохувато-пилувато1, основа -безструктурна. Будова горизонту ЕК у верхньому (0-10) шарД - дуже щДльна, глибше - щДльна, I - пухка, Р - розсипчаста.
Таким чином, описаний грунт вуличних насаджень е результатом три-валого процесу перетворення штучно створеного профДлю - технозему у тех-ногрунт. ВДн е найбДльш видозмДненим у морфологДчнДй будовД порДвняно з Дншими грунтами мДських насаджень, що Дстотно погДршуе його функцДональнД властивостД з огляду на потреби культивування дендрофлори.
Саме грунти вулиць Д бДльшостД скверДв у м. ЛьвовД за нашими дослДд-женнями е найменш адекватними до потреб деревних рослин. ПорушенДсть природно1 будови грунтових профшв, а також недбалДсть або помилки при 1х закладцД, зумовлюють формування несприятливих агрохДмДчних властивос-тей мДських грунтДв.
СереднДй вмДст гумусу у 0-60 см пластД залежно вДд об'ектДв дослДд-ження змДнювався в межах вДд 2,5 до 4,6 % Д поступово зменшувався з першо-го до четвертого екотопу (рис. 1). У верхньому (0-20 см) шарД грунту четвертого екотопу спостерДгаеться дещо бДльший вмДст гумусу порДвняно з третДм екотопом, що очевидно пояснюеться певною законсервованДстю поверхнД грунту внаслДдок ущДльнення, пересушеностД й, вДдповДдно, вДдсутностД ризос-фери. МДнералДзацДя органДки тут дуже сповДльнена або вДдсутня. Одночасно нижнДй (40-60 см) шар характеризуемся найменшим вмДстом гумусу (1,4 %), що, ймовДрно, свДдчить про його Днтенсивну мДнералДзацДю Д, згодом, збДднення грунту навиъ за умови закладки тут родючого пласту при садшш дерев.
Будучи досить Днертним Д хДмДчно стДйким компонентом грунту, гумус водночас здатний до швидкого зникнення у випадку порушення бДогеоцено-тичних зв'язкДв Д, у першу чергу, детритних ланцюгДв кругообДгу [10], особливо за шдвищення його температури й вологостД [12]. Саме у вуличних насад-женнях, скверах Д частково мДських парках з вДдчуженням опаду розриваеться природний хДд акумуляцп органДчно1 речовини в грунта з одночасним поси-ленням 11 мшералДзацп.
ПодДбна залежнДсть спостерДгаеться при розглядД вмДсту в грунтД лег-когДдролДзованого азоту, що характеризуе запаси доступноí форми елементу,
здатно! швидко перетворюватися в розчиннi сполуки i поступати в рослини за сприятливих властивостей грунту. У верхньому (0-20 см) шарi грунту ву-лищ його мiститься достатньо порiвняно з шшими об'ектами, що, ймовiрно, зумовлено надходженням з торфом при закладщ котловану та iншими джере-лами.
Гумус за Тюршим, %
N
легкогщролвований, мг/100 г грунту
Р рухомий, мг/100 г грунту
К обмшний, мг/100 г грунту
Са обмшний, мг-екв/100 г грунту
Mg обмшний, мг-екв/100 г грунту
0 5 10 15 20 25
□ Вулиця И Сквер Ш Парк ■ Лгс
Рис. 1. Змни запасу гумусу i вмiст доступних поживних речовин у 0-60 см пластi
rрунтiв зеленое зони Львова
Ршень забезпеченосп грунпв в П-^ екотошв рухомим фосфором характеризуемся як пiдвищений i високий, а у лiсi (I екотоп) - як дуже низький. Це свдаить про високу iммоболiзованiсть елементу шкробюлопч-ною бiотою. У мкьких грунтах переважають мiнералiзуючi мiкроорганiзми, що мобшзують фосфор iз фосфороорганiчних сполук у доступну рослинам для безпосереднього поглинання форму. Запаси обмiнного калда iстотно зростають вiд I до III екотопу в шарi 0-60 см, однак, в грунтах вулищ накопи-чуючись у верхньому (0-20см) шарi, вони iнтенсивно зменшуються у нижньому (40-60 см), де поширена основна маса всмоктуючого коршня.
Найбшьш сприятливими за BMicTOM кальщю е грунт II екотопу. За переходу вщ II до IV екотопу його запаси зменшуються, як i запаси магнда. Найбщш-ший на магшй грунт вуличних насаджень, де вмкт елементу зменшуеться у 0-60 см шарi майже у два рази.
Крш основних елементiв живлення в грунтах змiнюеться вмiст рухо-мих форм мiкроелементiв. Так, запаси бору у верхньому (0-20 см) шарi пос-тупово зростають ввд I до IV екотопу, а в нижньому (40-60 см) ввд II до IV екотошв ктотно зменшуються, що свiдчить про його женсивне використання ризосферою i збщнення грунту в цшому по профшю. Аналогiчна залежнiсть спостеркаеться за вмктом марганцю, який крш ризосферного поглинання шд-лягае вилугуванню. М1дь, як основний компонент окисно-вщновних метал-ор-гашчних комплекса, активно задiяний в живих тканинах органiзмiв грунту, особливо природного (I екотоп). Мкью грунти дефщиту мiдi не проявляють, а навпаки спостерiгаеться акумуляцiя елемента у поверхневому шарi.
Таким чином, ресурси доступних форм поживних речовин в грунтах мiськоí зелено!' зони за бшьшктю важливих показниюв вищi, шж у природному бiогеоценозi. Однак, родючкть грунту формуеться як штегральна функцiя багатьох його ознак i важливу роль у нiй ввдграють властивостi грунтового вбирного комплексу та водний режим [2, 4, 12].
Шляхом кореневого живлення рослини можуть засвоювати ri хiмiчнi елементи, котрi знаходяться у грунтi у формi сполук, розчинних у водi i слаб-ких кислотах, а також в обмiнно-увiбраному станi.
Природний грунтовий вбирний комплекс (ГВК) мiстить певну кiлькiсть (суму - S) катюшв Са2+, Mg2+, Н+, Na+, K+, NH4+, Al3+ тощо. Загальна кшьккть здатних до обмiну увiбраних катюшв характеризуе емнкть поглинання грунту (T). Високий вмiст гумусу зумовлюе велику емнiсть поглинання. Чим бiльше в грунтi коло'дних мшеральних частинок (менше 0,001 мм), тим вища емнiсть поглинання катiонiв. Склад увiбраних катiонiв визначае також фiзико-механiчнi i фiзико-хiмiчнi властивостi грунту. Насичеш кальцiем грунти мiстять бшьше водостiйких агрегатiв, багатi натрiем мають несприят-ливi воднi i фiзичнi властивостi. Грунти, насиченi воднем i алюмiнiем, дуже кислi й токсичш для багатьох рослин i мiкроорганiзмiв.
Реакцiя грунту мае великий вплив на рiст i розвиток рослин, швид-кiсть i спрямованiсть в ньому хiмiчних i бiохiмiчних процеав. Грунтова об-мiнна кислотнiсть (КС1-витяжки) включае у себе актуальну кислотнкть (водно!' витяжки) i перебувае в межах рН 4-8. Однак потенщальна кислотнкть грунту ще вища. Тому найповшшу iнформацiю про насиченкть його катiона-ми водню та алюмшда дае гiдролiтична кислотнiсть (ГК).
Аналiз витяжки грунту з рiзних екотопiв свiдчить, що гiдролiтична кислотнкть рiзко зменшуеться в мiських умовах порiвняно з лiсовими (рис. 2). Якщо у парку (II екотоп) ГК досягае 1,26 мг-екв на 100 г грунту у верхньому горизоип, то в шших мкьких екотопах вона знижена у два рази. Обмiнна кислотн1сть при цьому зменшуеться з переходом до лужно!' у скверi й вуличних насадженнях.
1-4
к
СР
10 9 8 7 6 5 4
Лс
Парк
Сквер
Вулиця
° рн
-О -8, мг-екв/100 г - -а - V, %
—д-
• ГК, мг-екв/100 г ■ Т, мг-екв/100 г
Рис. 2. Змти основних властивостей Грунтового вбирного комплексу у 0-60 см пластг tрунтiв вiд околиц до центру Львова
Сума увiбраних основ коливаеться в межах ввд 5,92 до 5,63 мг-екв. на 100 г грунту. бмшсть поглинання ГВК поступово зменшуеться за просування вщ лку до насаджень вулиць, однак, в лковому грунта ГВК на 58,6 % насиче-ний катiонами водню i лише на 41,4 % основами. У паркових, садових i ву-личних насадженнях (II-IV екотопи) ГВК на 92,7-94,7 % насичений Са2+, Мg2+ й iншими катiонами.
Таким чином, за комплексного урбо- i техногенного впливу в мкько-му середовищд рiзко змiнюються фiзико-хiмiчнi властивостi ГВК. Унаслвдок переходу вiд кисло! до нейтрально! i лужно! реакцií грунтово! витяжки, наси-чення грунту основами ктотно змiнюються умови мiнерального живлення деревних порiд, що зумовлюе необхвднкть подальших дослiджень щодо пи-тання адаптацií рослин чи коригування властивостей грунпв.
Роль достатку вологи, наприклад для лiсотвiрних порiд, настiльки велика, що 11 дефiцит у зош степу скорочуе максимальний вш вирощуваного там лiсу до 30-40 рокш. Iнколи лiси добре ростуть лише там, де високо шдш-маеться дзеркало грунтових вод, якого отримують коренi дерев. Загальновi-дома роль оптимально! зволоженостi грунтiв у перюд сезонно! вегетацií для зелених насаджень, а особливо у так званий критичний перiод - формування фотосинтетичного апарату рослин в кшщ весни на початку лiта. Запаси вологи у грунтовш товщд формуються пiд впливом як клшатичних факторiв, так i фiзико-хiмiчних властивостей самого грунту. Зокрема, велику роль ввдгра-
3
2
1
0
ють морфологiчна будова, гранулометричний склад та щшьшсть pi3Hnx пластав. Останнш показник i береться для розрахунтв запасу продуктивно!' воло-ги за вдаоввдною формулою.
У грунтах вуличних насаджень та лкового масиву нами визначено ва-гову вологiсть i запаси продуктивно! вологи у профш 0-150 см. Виявлено, що вагова вологкть грунту мкьких вулиць у 2-3 рази менша за вiдповiдний показник у лк! Розрахунок продуктивно! вологи показав, що з врахуванням властивостей грунту, а саме шдльносп пластiв та вологосп в'янення, ïï запас у 0-150 см шарi в три рази менший у центрi мiста. Спостереження проведенi в третiй декадi травня, що дозволяе зробити висновок про нершш стартовi, i значною мiрою подальшi, умови вегетацц рослин у природних та урбогенних умовах з огляду на забезпеченкть вологою.
На пiдставi аналiзу власних дослiджень рiвнiв акумуляцц ряду хiмiч-них елеменпв поверхневим шаром мiських грунтiв нами видалено такi техно-геннi забруднювачг Pb, Sn, Ag, Mo, As, Ge, Cu, B, Na. ïх вмкт поступово зростае за просування вiд околицi до центру м. Львова, що е одшею з голов-них ознак техногенно! трансформацц природного екологiчного середовища i формування неприродних ознак мiських екотопiв. Проаналiзованi елементи е лише окремою, але характерною часткою сумарного техногенного забруд-нення атмосфери, води i грунту в мктах, що зростае за аналопчною законо-мiрнiстю.
Висновки i пропозици. Урбанiзацiя територш i техногенний прес на природне середовище зумовлюють:
• перманентну антропогенну дегресiю або спорадичну iнженерну руйнащю природно! морфологiчноï будови грунтових профшв;
• корекцiю поживного режиму корененаселеного пласту грунту, зумовлену по-силеннням мiнералiзацïí органiчноï речовини та тдвищенням вмiсту доступ-них форм деяких елементiв живлення рослин;
• докоршну змiну властивостей ГВК через нейтратзащю рН та гiдролiтичноï кислотностi грунту, насичення його основами;
• втрату природно! вологоeмностi й запасiв продуктивно! вологи девастованих грунтових профiлiв, зумовлену порушенням його морфологiчноï будови а та-кож корекцieю клiмату;
• наростання iнтенсивностi забруднення грунтiв хiмiчними елементами, в т. ч. важкими металами, вiд околиць до центру мюта.
Наведенi ознаки деградацй' грунтав, як середовища iнтродукцi! та культивування рослин на територй' великих мкт i промислових агломерацiй, зумовлюють необхвднкть суттево! корекцп комплексу заходш як для забезпе-чення !х родючосп та функцiональностi, так i засад конструювання новоство-рюваних техногрунтiв та рекультивацц не остаточно знищених природних.
Лггература
1. Агрохимические методы исследования почв. - М.: Наука, 1975. - 656 с.
2. Андрущенко Г.О. Грунти захщних областей УРСР. - Львш-Дубляни, 1970. - 182 с.
3. Гна^в П. С. Екологiчнi проблеми штродукцн деревних рослин у техногенному се-редовищi Львова// Еколопчний збiрник НТШ. - Львш: Видавн. Наук. то-тва iM. Шевченка. -2001, № 7. - С. 238-249.
4. Гна^в П. С., Артемовська Д.В., Мазепа М.Г. Техногенна деградацiя грунтового вбирного комплексу та морфофiзiологiчнi особливостi адаптаци деревних рослин// Науковий вiсник. - Львш: УкрДЛТУ, 1998, вип. 8. - С. 6-11.
5. Голубец М.А Урбанизация - важнейший фактор преобразования биогеоценотичес-кого покрова/ Тезисы докл. III респ. сов. "Биогеоценотический исследования на Украине". -Львов: Изд. АН Украины, 1984. - С. 16-87.
6. Козловський М.П., Марискевич О.Г., Свтушенко AI., Яворницький В.1. Деструк-цiйнi комплекси i деструкцшш процеси// Антропогенн1 змши бiогеоценотичного покриву в Кар-патському регiонi/ За ред. акад. М. А. Голубця - К.: Наук. думка, 1994. - С. 89-96.
7. Почвоведение/ Под ред. И.С. Кауричева. - М.: Агропромиздат. - 1989. - С. 31-39.
8. Розанов А.Б., Розанов Б.Г. Экологические последствия антропогенных изменений почв// Итоги науки и техники: Почвоведение и агрохимия. - Том 7. - М.: ВИНИТИ, 1990. -156 с.
9. Соколовский А.Н. Сельскохозяйственное почвоведение. - М.: Наука, 1956. -
С. 17-35.
10. Чорнобай Ю.М. Трансформация рослинного детриту в екосистемах. - Львiв: Вид-во ДПМ НАН Украгни, 2000. - 352 с.
11. Amold R., Rozanov B. Concept of global soil change// ISSS Bulletin. - 1989. - №1. -(75). - P. 291-318.
12. Crutzen P.J., Müller M. Das Ende des blauen Planeten? - München: Becksche Reihe, 1989. - P. 22-34.
УДК630.52:674.032 ЗдобувачЛ.М. Матушевич* -НАУ, м. Кив
НОРМАТИВИ ОЦ1НКИ КОМПОНЕНТ1В Ф1ТОМАСИ КРОНИ ДЕРЕВ БЕРЕЗИ ПОВИСЛОÏ
Наведено результати дослщжень маси деревно! зелеш та гшок берези повисло!'. Для цих показниюв здiйснено статистичну оцiнку та розроблено i проаналiзовано нормативнi таблицi 1'хньо'1 оцiнки за двома входами - дiаметром i висотою стовбура.
Ключовi слова: Береза повисла, фггомаса, деревна зелень, гики, крона, статистики, модели нормативи.
Post-graduate L.M. Matushevych - National Agricultural University, Kiyv
The results of researches of green tree mass and branches of Betula pendula L.
Have been done. The indices were estimated by statistical methods and standard table by two keys - diameter and height of trunk was developed.
Key words: Birch, phytomass, wood green, branches, crown, statistics, models, standards.
Дослвдження складових бюлопчно!' продуктивной деревосташв го-ловних лкоутворювальних порвд мае багатопланову актуальнкть у виршен-ня багатьох проблем лкшництва, деревинознавства, екологiï та шших галу-зей лiсiвничоï науки. Вивченням бiологiчноï продуктивностi березових насаджень займались А.А. Молчанов [1], Н.1. Казимiров [2], Л.К. Поздняков [3], В.А. Усольцев [4], IK. feim [5], А.Ф. 1льюшенко [6, 7, 8] та багато шших дослвднишв. yd щ дослiдження, в основному, проводились у крашах ближнього та далекого зарубiжжя. Вони е вагомим внеском у вирiшеннi ба-
*Наук. кер1вник: проф. П.1.Лакида, д-р с.-г. наук - НАУ, м. Khïb
