CC BY
9
УДК 630*450 Мол. наук. ствроб. О.В. Струтинський1 -
Полкький фiлiал УкрНД1ЛГА
ВПЛИВ ДОГЛЯДОВИХ РУБАНЬ Р1ЗНО1 1НТЕНСИВНОСТ1 НА Л1СОПАТОЛОГ1ЧНИЙ СТАН I ТАКСАЦ1ЙН1 ПОКАЗНИКИ СОСНОВИХ КУЛЬТУР НА ЗЕМЛЯХ, ЩО ВИЙШЛИ З-П1Д С1ЛЬСЬКО-ГОСПОДАРСЬКОГО КОРИСТУВАННЯ В ЦЕНТРАЛЬНОМУ ПОЛ1СС1 УКРА1НИ
Проаналiзовано результати багаторiчних дослiджень саштарного стану i такса-цiйних пoкaзникiв соснових культур на дослщнш дiлянцi за доглядовими рубаннями pi3H0i iнтенcивнocтi.
Ключов1 слова: caнiтapний стан, пpoдуктивнicть, дoглядoвi рубання, cocнoвi культури, cтapoopнi землi, коренева губка.
Scientific employee A. V. Strutinsky - Polisskiy Branch of UkrSRIFA
The influence of different intensity of care chopping on sanitary condition and taxation indexes of pine cultures on the lands after agricultural use in
Central Polissia of Ukraine
Analysis of results of long-year studies of taxation indexes and sanitary condition of pine cultures on the experimental plot with different intensity of care chopping.
Keywords: sanitary condition, productivity, care chopping, pine cultures, old-arable lands, root rot.
Ще наприкшщ Х1Х - початку ХХ ст. вчеш почали виршувати проблему створення стшких соснових насаджень на староорних землях. Адже щ культури набагато сильшше вражаються р1зномаштними хворобами та шюд-никами: кореневою та сосновою губкою, опеньком осшшм, рудим та зви-чайним сосновим пильщиком, сосновою совкою та шовкопрядом, шшим (за-гальна кшьюсть шюдливих комах, що пошкоджують сосну становить близь-ко 650 вид1в, а хвороб нал1чуеться близько 570) [4]. Але ця проблема стала дуже гострою шсля того, як тд люове господарство передано велик плошд виснажених сшьськогосподарських земель у 20-30-х роках та на початку 60-х роюв. Кр1м того, шсля Друго! св1тово! вшни з'явились велик плошд зруб1в. В результат! цього, в 60-х роках ХХ столггтя на згаданих землях створено сос-нов1 культури. Тшьки на територп Укра!ни !х обсяг вим1рювався сотнями ти-сяч гектар1в.
В 70-х роках ХХ сташття пращвники Укра!нського науково-дослщно-го шституту люового господарства та агролюомелюрацп та його системи фь л1ал1в розпочали дослщження для того, щоб створити нов1 технологи догля-дових рубань, як б дали змогу покращити саштарний стан великих на той час площ молодих соснових насаджень з меншими затратами робочо! сили. Для цього було закладено постшт секцшш пробш плошд для проведення дослщв 1з вивчення впливу доглядових рубань р1зно! початково! штенсив-носл. На Полюькш агролюомелюративнш дослщнш станцп (ниш Полюький
1 Полкький фшал Украгнського науково-дослдного шституту тсового господарства та агротсомелюрацц т. Г.М. Висоцького (УкрНД1ЛГА). 10004, м. Житомир, проспект Миру, 38. Тел.: (0412)26-86-28. station@zt.ukrpack.net.
фшал УкрНД1ЛГА) щею роботою займався науковий сшвробггник М.Ф. Гу-менюк шд керiвництвом д-ра с.-г. наук П.П. 1зюмського.
Для аналiзу було використано результати дослщжень на пробнiй плошд №16, яка була закладена у дванадцятирiчних чистих культурах сосни, створе-них на сiльськогосподарських землях у видш 1, кварталi 85 Богунського лю-ництва Житомирського ДЛГ у 1970 р. [1]. Склад насадження в рш закладки дослщу - 10С+Б. Тип умов мюцезростання - В2. Пiдлiсок i пiдрiст вщсутнш. НадГрунтовий покрив вiдсутнiй. Грунт дерново-середньошдзолистий пщано-суглинистий. Пробна площа розбита на 5 секцш площею по 0,5 га: секщя А вщведена пiд контроль - на нш дерева не вирубались; секцiя Б - рiвномiрне зрiдження насадження середньо! iнтенсивностi; секцiя В - вирубка кожного 4-го ряду; секщя Г - вирубка кожного 3-го ряду; секщя Д - вирубка кожного 2-го ряду. Секци В, Г, Д роздшеш на шдсекци. На парних шдсекщях у залише-них рядах проведено саштарне рубання, а на непарних шдсекщях вирубались дерева, крона яких перепшталась iз кронами сусiднiх по ряду дерев.
На пробнш плошi влггку 1970 року проведено прочищення. Необхщно вiдзначити, що до цього вщпад в культурах проходив нерiвномiрно, тому на початок до^ду кiлькiсть дерев на рiзних секцiях пробно! площд сильно вiдрiз-нялась (в межах 5160-8849 шт./га). Пiсля рубання ця рiзниця значно зросла -вщ 2000 до 8089 шт./га. На секци Б i пiдсекцiях 2 секцш В i Г було застосовано середню iнтенсивнiсть зрiджування, при чому вибрано 21,6-28,1 % початково-го запасу. На вЫх шших секцiях, крiм секци А, проведено прочищення сильно! iнтенсивностi, в результат чого вибрано 35,7-55,6 % початкового запасу.
Надалi на цiй дослщнш дiлянцi проводились такi рубання: прочищен-ня - у 1979 i 1983 роках при середнш вибiрцi 11,5 м /га, прорщжування проведено у 1985, 1990 i 1998 роках - з вибiркою 17,5 м /га, саштарне рубання -в 1999 рощ, при якому вибрано 5,2 м /га. На контрольнш секци (секщя А) для рубання вщведено сухостшш, всихаючi та вражеш кореневою губкою дерева, на решт секцш рубання проводилось комбшованим методом з рiвно-мiрним зрiдженням деревостану.
На пробнш площд регулярно проводились фггопатолопчш облiки [2], в результатi яких стало зрозумшо, що загальний саштарний стан соснових культур був задовшьним. У 1977 р. дифузнi осередки коренево! губки (по 2 -3 дерева) вiдмiчались тiльки на шдсекщях Г-1 i Д-2, у 1983 р., шсля чергово-го прочищення вражених дерев знайдено не було, але вже у 1989 р., коли культури сосни досягли 30^чного вжу, дифузш осередки коренево! губки були знайдеш вже на вЫх секцiях, крiм Д-2, але найбшьше вражених дерев було на найбшьш зрiдженiй пiдсекцi! Д-1. На дослщнш дiлянцi регулярно проводились таксацшш облiки, результати яких вiдображено в табл. 1 у роз-рахунку на 1 га.
У першi роки дослщжень хщ росту за дiаметром i висотою характери-зувався поступовим зростанням на зрщжених секцiях, порiвняно з контролем, на яких проведено лшшш рубання (див. рис. 1). У 1973 рощ середнш дь аметр на контрольнш секци збшьшився на 16,7 %, на секци з вирубування четвертого ряду - на 17,5 %, третього ряду - на 21,2 %, другого - 26,7.
2. Лiсовi культури та ф^омелшращя
177
Табл. 1. Динамика. таксацШних показнитв сосни з 1970 по 2001 рш на ППП№16
Рк Секцп та пщсекцп
обль Таксацшш показники А Б В Г Д
ку 1 2 1 2 1 2
^ Кшьюсть дерев, шт. 8089 8849 4825 5160 5823 5531 7150 7479
о, „ о я т 2 Ъ площ перет., м 22,96 24,72 20,59 21,11 20,96 19,47 22,34 22,27
« X Запас, м3 105,9 113,4 93,7 113 99,4 91,7 106,1 109,9
Сер. д1аметр, см Сер. висота, м 6 5,6 6 5,6 7,4 6,2 7,3 6,1 6,8 5,9 6.7 5.8 6,3 5,7 6,1 5,6
1970 шсля рубання Кшьюсть дерев, шт. 8089 5264 2555 3550 2433 3471 2000 3829
Ъ площ перет., м Запас, м3 22,96 105,9 18,81 88,9 13,49 60,2 14,59 81,2 11,65 56,7 13,95 66,2 9,41 47,1 12,93 60,6
Сер. д1аметр, см Сер. висота, м 6 5,6 6,8 6 8,2 6,4 7,3 6,1 7,8 6,3 7 6,1 7,8 6,3 6,6 5,8
Кшьюсть дерев, шт. 7323 5000 2500 3525 2317 34,43 1900 3746
т Ъ площ перет., м Запас, м3 27,5 123,1 23 106,2 18,3 89,6 20,9 103,2 16,7 81,2 19,2 95,7 15,8 67,4 18,6 85,5
Сер. д1аметр, см Сер. висота, м. 7 7,3 7,7 7,4 9,7 8 8,7 8,3 9,7 8,3 8,5 8,7 10,3 8,3 8 7,3
Кшьюсть дерев, шт. 3940 4073 2380 2660 2120 2730 1800 2900
00 Ъ площ перет., м Запас, м3 27,3 169,4 32,7 201,3 30,6 202,3 29,2 193,9 25,3 165,5 26,7 178 22,3 145,5 26,4 167,3
Сер. д1аметр, см Сер. висота, м 9,4 11,4 10,1 10,9 12,8 12 11,8 12,1 12,3 11,8 11,1 12 12,5 11,8 10,8 11,5
Кшьюсть дерев, шт. 1985 2490 2050 2200 1930 2340 1650 2000
т 00 Ъ площ перет., м Запас, м3 19,9 159,4 26,6 177,1 34,1 250,3 32,3 242,8 28,4 198,1 33,4 225,5 28,5 204,7 26,2 177,2
Сер. д1аметр, см Сер. висота, м 11.3 12.4 11,7 12,5 14,5 13,7 13,7 13,5 13,7 13,1 13,5 12,7 14,7 13,5 13,8 13
Кшьюсть дерев, шт. 1840 1715 1800 1650 1500 1730 1240 1910
9 00 Ъ площ перет., м Запас, м3 30,81 263 30,79 263 40,57 343 37,09 315 34,69 292 40,70 338 33,37 284 36,37 315
Сер. д1аметр, см Сер. висота, м 14,6 16,3 15,1 15,8 16,9 16,3 16,9 16,4 17.2 16.3 17.3 16.4 18,5 16,5 15,6 16,1
Кшьюсть дерев, шт. 1035 840 91 [0 785 660
о о Ъ площ перет., м Запас, м3 39,4 420,2 32,6 323,4 35,4 355,2 32,2 282,5 25,2 251,4
Сер. д1аметр, см Сер. висота, м 22 23,6 22,2 22,5 22,2 22,7 22,8 20,8 22,2 22,1
Варто зазначити, що через 30 роюв шсля початку дооиду на дшянщ досить чiтко виявилась нерiвномiрнiсть умов мiсцезростання, яка у 12^чних культурах не була помина. Умови мiсцезростання пiвнiчних варiантiв досль ду - В, Г i Д характернi бiльшою сухiстю i бiднiстю (АВ2), нiж пiвденних - А i Б (В2-3). Це, звичайно, поряд з антропогенною дiею (рубання, рекреащя) та дiею шших чинникiв (ураження кореневою губкою, бурелом тощо), накладае свiй вiдбиток на рют i розвиток насадження. За кшьюстю дерев, сумою площ перетину, запасом на 1 га перевагу необхщно вщдати варiанту В, де на початку дослщу був вирубаний кожний четвертий ряд. Запас на 1 га тут становить 355,2 м3, що на 25,7 % бшьше, шж у деревосташ на варiантi Г з вирубкою кожного третього i на 41,3 % бшьше, шж варiант Д - з вирубуванням кожного другого ряду. Цей висновок шдтверджуе i той факт, що при незначнш рiз-ницi в штенсивност рубань за останне десятирiччя за кшьюстю дерев (варь ант В - 49,4 %, Д - 46,8 %) тiльки на варiантi В запас на 1 га з 1989 по
3
2001 роки збшьшився з 343,0 до 355,2 м . На вартнп Г в1н за цей час змен-
3 3
шився з 315 до 282,5 м , на вартнт! Д - з 299,5 до 251,4 м .
150 100 50
1970 1973 1978 роки 1983 1989 2001
I Сек^я А 1 Сек^я Б ■ Сек^я В ■ Секцiя Г ■ Секцiя Д
23 21
Р 19
8 17 ш
к 15
I? 13 ф
О 11
■ .пи 11
1970
1973
1978 Роки 1983
1989
2001
I Секця А
I Секцiя Б
I Секця В
; Секця Г
■ Секцiя Д
9
7
5
1970 1973 1978 роки 1983 1989 2001
■ Секця А и Секця Б ■ Секцiя В г. Секцiя Г ■ Секцiя Д
Рис. 1. Динамка таксацШних показнишв сосни на ППП №16 за перюд
з 1970 по 2001 рК
2. Лiсовi культури та фггомелюращя
179
У табл. 2 наведено дат фгтопатолопчного обстеження на сучасному етат дослiду.
Табл. 2. Саштарний стан дерев сосни наППП№16за обликом 2001 року
Секци Розподш дерев за категор1ями стану, % Ыдекс стану
I II III IV V VI Всього
А 51 28 14 4 1 2 100 1,82
Б 49 27 15 5 2 2 100 1,94
В 45 28 17 9 - 1 100 1,94
Г 42 28 19 8 2 1 100 1,97
Д 30 36 21 11 1 1 100 2,20
Отже шсля прорщжування та саштарних рубань останшх роюв на рiз-них варiантах дослщу санiтарний стан дослiджуваних культур сосни ютотно не вiдрiзняеться [3]. За шдексом санiтарного стану спостер^аеться ослаблен-ня деревостану (досить значне - у варiантi Д), не дивлячись на вибiрку сухос-тiйних i вiдмираючих дерев.
Виходячи з результатiв дослiдження на ППП №16, можна зробити висновок, що надмiрне початкове зрщжування молоднякiв сосни в умовах свiжого субору на староорних землях у майбутньому негативно впливае на продуктившсть деревостану, хоча серед варiантiв з рiзними способами рубань перевагу необхщно вiддати варiанту з вирубуванням кожного 4-го ряду, щодо саштарного стану культур у цих умовах, то на вЫх секщях вiн е задо-вiльним i приблизно однаковим (1с в межах 1,82-2,2), а на секци контролю вш навiть дещо кращий.
Лггература
1. Изучить микробиологические особенности корневой губки сосны и разработать мероприятия по борьбе с ней// Научные отчеты Полесской АЛОС по теме 4/ Исполнители: Г.Д. Белый, А.Г. Черных. - Житомир. - 1971. - 90 с.; 1972. - 59 с. (рукописи).
2. Усовершенствовать систему мероприятий по защите сосны от корневой губки в зоне интенсивного ведения лесного хозяйства// Научные отчеты Полесской АЛОС по теме 39/ Исполнитель А.Г. Черных. - Житомир. - 1986. - 65 с.; 1987. - 80 с. (рукописи).
3. Вдосконалити систему рубок, пов'язаних з веденням люового господарства в р1в-нинних люах Украши// Науковий зв1т Полюького фшалу по тем1 1/ Виконавщ: В.О. Бузун, Ф.М. Турчак, М.П. Головецький. - Житомир. - 2001. - 84 с.
4. Синадский Ю.В. Сосна: ее вредители и болезни. - М.: Изд-во "Наука" - 1983. - 326 с.
УДК 630*232 Астр. З.М. Юрмв1 - УкрДЛТУ
ПОШИРЕННЯ БАРХАТА АМУРСЬКОГО У Л1СОВИХ НАСАДЖЕННЯХ УКРА1НИ
Розглянуто питання поширення бархата амурського (РЬеПоёепёгоп ашигепБе Яирг.) в межах природного ареалу, в Укрш'ш та в трьох областях захщного регюну держави.
1 Наук. кер1вник: доц. Ю.М. Дебринюк, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
