CC BY
31
УДК 637.5:636.2.088
Козак С.Б., здобувач, Остап'юк Ю.1., професор, к.б.н., Каплшськнй В.В, к.вет.н. © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та б1отехнологт
¡мет С.З.Гжицького
ВМ1СТ М1КРОЕЛЕМЕНТ1В В РАЦ1ОНАХ ТА ШТЕНСИВШСТЬ РОСТУ БУГАЙЦ1В ЧЕРВОНО1 СТЕПОВО1 ПОРОДИ
Визначали пожиетсть кормге за мжроелементним складом. Встаноелено, що р1еень забезпеченост1 ращоте год\ел\ молодняку мтроелементами буе нижчим е1д естаноелених норм. Вм1ст зал1за еращонах станоеие 83,0 - 84,0%, м1д1 - 46,0 -47,0%, цинку - 62,8 - 63,3%, марганцю - 48,5 - 49,0% та кобальту - 60,2 - 61,7%, корегуеання ращоте годгелг за ем1стом дефщитних мтроелемент1е на 20% еищим е1д р1еня гх ем1сту е осноеному рацгонг тдеищуе енергЮ росту бугайще на егдгодгелг.
Ключо^^ слова: бугайщ, р1ст та розеиток, жиеа маса, приркт, корми, сол1 мжроелементге.
Вступ. Продуктившсть i здоров'я тварин залежать вщ повнощнност рацюшв та доброяюсност кормiв. Одним з основних завдань у пщвищенш продуктивност жуйних тварин е вдосконалення !х годiвлi на основi дет^зованих норм. Важливе мюце у загальному комплекс повнощнно! годiвлi сшьськогосподарських тварин займають мiнеральнi речовини, в тому чи^ мiкроелементи. Дослiдженнями вiтчизняних i зарубiжних вчених встановлено, що згодовування солей мжроелеменив сiльськогосподарським тваринам покращуе у них обмш речовин, пiдвищуе продуктившсть та не мае негативного впливу на якють м'ясно! продукци, [1-6].
Згщно з рекомендацiями з пщвищення ветеринарного благополуччя, зниження втрат вщ захворювань i загибелi тварин в умовах Причорномор'я, можливе тiльки при виключенш дефiциту мiкроелементiв в рацюнах !х годiвлi. Недостача мiкроелементiв у рацюнах обумовлюе специфiку клiнiко-фiзiологiчних, бiохiмiчних та морфо-фiзiологiчних особливостей у тварин регюну та в кiнцевому результат призводить до захворювань i обмежуе пiдвищення !х продуктивностi
[7].
У зв'язку з цим, вивчення потреби тварин в мшеральних речовинах, особливо мжроелементах, при рiзних типах годiвлi мае велике наукове та практичне значення. Вирiшення питань нормування мжроелеменив для бугайцiв на вiдгодiвлi в умовах Комштершвського району Одесько! област з вираженою недостачею в кормах мжроелеменив е важливим та актуальним.
© Козак е.Б., Остап'юк Ю.1., Каплшський В.В,, 2011
256
Метою роботи було дослщити вплив рiзного рiвня комплексу мжроелеменив в ращонах на ршт та розвиток вiдгодiвельних бугайцiв червоно! степово! породи.
Матер1ал 1 методи. Дослiдження проводили в ПСП «Укра!на» Комiнтернiвського району, Одесько! областi на бугайцях аналогах, вжом 12-, 15 та 18 мшящв з врахуванням !х живо! маси. Для до^ду було пiдiбрано клiнiчно здорових тварин i сформовано чотири дослiднi та одну контрольну групи по 10 голiв у кожнiй (табл. 1).
Таблиця 1
Схема дослщу_
Група Кшьюстъ гол1в Умови год1вл1
1(контрольна) 10 Основний рацюн (О.Р.), збалансований за поживними речовинами вщповщно до норм год1вл1 (1985)
Щдослщна) 10 О.Р. + на 10% вищий р1вень дефщитних мжроелеменпв (зал1зо, мщь, цинк, марганець, кобальт)
Ш(дослщна) 10 О.Р. + на 20% вищий р1вень дефщитних мжроелеменпв (зал1зо, мщь, цинк, марганець, кобальт)
Щдослщна) 10 О.Р. + на 30% вищий р1вень дефщитних мжроелеменпв (зал1зо, мщь, цинк, марганець, кобальт)
Тварини контрольно! групи отримували основний ращон кормiв, який був збалансований за поживними речовинами у ввдповщносп до норм годiвлi (1985). Дослщження поживностi кормiв проведенi в Одеськш обласнiй державнiй лабораторi!' ветеринарно! медицини та у Львiвському нацiональному ушверситет ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iменi С.З.Гжицького.
Рацiони годiвлi пiддослiдних тварин аналiзували за 20 показниками, вони складались з кормiв господарства. Хiмiчний склад кормiв визначали в бiохiмiчнiй лабораторi! за стандартними методиками зоотехшчного аналiзу, вмiст мiкроелементiв у кормах дослщжували атомно-абсорбцiйним методом (КАС-115С).
Для балансування рацiонiв за мжроелементним складом використовували сiрчанокислi солi залiза, мiдi, цинку, марганцю та хлористий кобальт, якi змiшували з концентрованими кормами методом стутнчастого перемiшування та роздавали вручну. Проводили корекцiю заданих в ращон мжроелеменив вiдповiдно до !х вмiсту в кормах, вщповщно до норм i схеми дослщжень.
Щомiсячно проводили зважування тварин, зранку до годiвлi. Вираховували середньодобовi прирости живо! маси тварин, а також абсолютну та вiдносну швидкiсть !х росту.
Статистичний аналiз отриманих результаив проведено за Плохiнським М.А. [8].
Результати дослщжень. Комштершвський район Одесько! областi належить до числа мало вивчених зон i мае сво! геохiмiчнi особливост щодо вмiсту мiкроелементiв у грунтах, водi та кормах.
Проведеними дослщженнями хiмiчного складу кормiв у ПСП «Укра!на», Комiнтернiвського району, Одесько! област встановлено, що за вмiстом
мжроелеменив вони не вщповщають показникам, наведеним у рекомендащях з годiвлi тварин.
Встановлено, що piBem з^за в рацiонi годiвлi молодняку був нижчим вiд норми на 16,2 - 17,0%, а забезпечешсть мщдю становила: 46,0 - 47,0%, цинком -62,8 - 63,3%, марганцем - 48,5 - 49,0% та кобальтом - 60,2 - 61,7%.
Для нормалiзацiï мжромшерального обмiну бугайцям з 12 до 15 мюячного вжу згодовували сульфат залiза - 490 мг, мвд - 155 мг. Солей цинку i марганцю було використано, вщповщно 611 та 767 мг на голову за добу, а сульфату кобальту - 9,2 мг.
Вщповщно зi схемою дослщжень бугайцям дослщних груп у ращони було внесено додаткову кшьюсть солей мжроелеменив.
У II груш кшьюсть додатково внесеного в перюд вiдгодiвлi сульфату залiза становила 79 - 80 мг, мвд - 30 i 36 мг на голову за добу, що збшьшило рiвень мiдi (елементу) в рацiонах на 7,1 i 8,5 мг, сульфату цинку, вщповщно - 164 i 200 мг (37,1 та 45,0 мг) та сульфату марганцю - 150 i 181 мг (33,1 та 40,0 мг), хлористого кобальту - 2,4 i 3,0 мг (0,5 та 0,6 мг).
У III груш, згщно зi схемою дослщжень, рiвень мжроелеменив у ращонах вiдгодiвельних тварин був на 20% бшьшим вщ рекомендованих. При цьому додаткова кшьюсть солей вщповщних мжроелеменив була наступна: сульфату залiза 110 - 125 мг, сiрчанокислоï мвд - 60 i 72 мг (14,2 та 17,1 мг елемента мвд), Ырчанокислого цинку - 330 i 400 мг (74,2 та 90,0 мг), арчанокислого марганцю -300 i 362 мг (66,3 та 80,0 мг) та хлористого кобальту - 4,8 i 6,0 мг (1,0 та 1,2 мг елемента кобальту).
У IV дослщнш груш кшьюсть дефщитних мжроелеменив у ращонах молодняку було збшьшено на 30%, що у перерахунку на елемент становить: мвд 21,3 i 25,6 мг (90 та 108 мг сульфату), цинку - 111,1 i 135,0 мг (494 та 600 мг сульфату), марганцю - 99, 0 i 120,0 мг (448 та 543 мг сульфату) та кобальту - 1,47 i 1,8 мг (7,1 та 8,7 мг хлориду). При розрахунку необхiдноï юлькост солей мжроелеменив використовували коефщенти перерахунку вмюту елемента в сшь i солi в елемент.
Встановлено, що жива маса пщдослщних бугайщв на початку дослщжень становила 272, 5 - 275,1 кг з середшм вщхиленням 2,42 - 3,56 кг, а в перюд вiдгодiвлi мала значш коливання (табл. 2).
Так, до 15 мюячного в^ швидюсть росту бугайщв III - групи була вища i становила 344,3 кг, що на 3,0% (Р<0,05) бшьше, шж у контрольнш (334,4 кг), в той час, як ïx ровесники з II та IV групи мали живу масу 341,3-341,5 кг, що бшьше, шж в контрольнш груш на 2,1% (Р>0,05). В юнщ дослщжень рiзниця за живою масою мiж II i IV группами була незначна та в 18 мюячному вщ становила, вщповщно 412,3 кг i 411,8 кг, що на 2,3-2,4% (Р>0,05) бшьше, шж в контрольнш. Максимальну живу масу (420,7 кг)
мали тварини III дослiдноï групи, яю достовiрно перевищували аналопв I групи на 18,1 кг (4,5%, Р<0,01).
Таблиця 2
Показники росту пщдослщних бугайщв, М±т_
Показники Г рупа
1 2 3 4
Жива маса,кг 12 мюящв 15 мюящв 18 мюящв 272,5±3,56 334,4±3,56 402,6±3,91 273,0±2,42 341,5±2,65 412,3±3,23 275,1±3,00 344,3+2,82 420,7±3,45 273,9±3,31 341,3±3,38 411,8±4,62
Середньодобовий прирют,г 12 мюящв 15 мюящв 18 мюящв % до контролю 688,1±16,14 768,5±9,75 722,7±4,81 100,0 761,5±6,93 789,8±7,04 773,6+6,74 107,0 768,9±10,96 849,1±13,98 809,7±8,84 112,0 749,6±12,82 781,5 + 12,85 765,7+8,45 105,9
Абсолютний прирют, кг 12 мюящв 15 мюящв 18 мюящв 61,9+1,45 69,2±0,88 130,1+0,87 68,5±0,62 71,1±0,63 139,3±1,21 69,2+0,99 76,4±1,26 145,8±1,59 67,5±1,15 70,3 + 1,16 137,8±1,52
Ввдносний прирют,% 12 мюящв 15 мюящв 18 мюящв 20,4±0,54 18,8±0,33 38,6±0,39 22,3+0,22 18,9±0,12 40,7+0,28 22,4±0,41 20,0+0,36 41,9±0,51 22,0±0,43 18,7+0,31 40,2±0,25
Показники, що характеризуют абсолютш i середньодобовi прирости живо!
маси тварин були вищими у дослiдних груп, що вказуе на пiдвищену енергш росту бичкiв II, IV ^ особливо, III групи.
Середньодобовий прирют е одним з основних показниюв м'ясно! продуктивностi тварин, який характеризуе енергш !х росту та розвиток. Отримаш нами данi середньодобових приросив тварин свiдчать, що при введенш в рацiони бугайцiв червоно! степово! породи додатково! кiлькостi дефiцитних мжроелеменив, у перiод з 12 до 18 мюящв, сприяе пiдвищенню приросив у II групi на 7,0%, III - на 12,0% i IV - на 5,9% (Р <0,001).
Для бшьш повного ан^зу закономiрностей росту пiддослiдних тварин нами була обчислена вщносна швидкiсть !х росту за перiод з 12 до 18 мюящв за формулою С. Бродi (1945):
К=Wt-Wo/(Wt+Wo/2)X100% де: К - вщносна швидюсть росту,%;
Wo - початкова жива маса, кг;
Wt - маса тварини в певному вщ, кг.
Як вщомо, вiдносна швидкiсть росту у вах тварин, в тому чи^ у велико! рогато! худоби, з вшом зменшуеться. Аналiзуючи данi таблищ, можна говорити про те, що i в нашому дослiдi збер^аеться ця загальна закономiрнiсть. Так, з 12 до 15 мюящв вщносна швидюсть росту становила у молодняка I групи 20,4%, II -22,3, III - 22,4 i IV - 22,0%, а за перюд з 15 до 18 мюящв вщповщно 18,8; 18,9; 20,0 i 18,7%.
За весь перюд вiдгодiвлi найвища вiдносна швидюсть зростання живо! маси була у тварин III групи - 41,9%, що на 3,3% (Р<0,001) бшьше, шж у контрольнiй групi.
Показники вщносного приросту бугайщв II i IV дослщних груп за перюд вiдгодiвлi також були вищими, шж в аналопв першо! групи з перевагою в 0,5% (Р <0,001) в II груш.
Таким чином, на пiдставi проведених дослщжень можна констатувати, що збшьшення рiвня мжроелеменив в ращонах вiдгодiвельного молодняку пiдвищуe енерпю росту тварин.
Висновки.
1. Ивень забезпеченост рацiонiв годiвлi молодняку м^оелементами був нижчим вiд встановлених норм. Вмкт залiза в ращонах становив 83,0 - 84,0%, мiдi -46,0 - 47,0%, цинку - 62,8 - 63,3%, марганцю - 48,5 - 49,0% та кобальту - 60,2 - 61,7%.
3. Встановлено, що корегування рацюшв годДвлД за вмютом мжроелеменив (залiзо, мщь, цинк, марганець, кобальт) на 20% вищим вщ рДвня ix вмюту в основному рацiонi пщвищуе енергш росту бугайцiв на вщгодДвлД.
Л1тература
1. Калашников А.П. О нормах и рационах кормления сельскохозяйственных животных (по поводу детализированных норм)/ А.П. Калашников// Зоотехния. - 2007. - № 5. - С. 7-9.
2. Кравщв Р.Й., Стояновський С.В., Чумаченко В.Ю. Мшеральш речовини: Довщник по застосуванню бюлопчно активних речовин у тваринництвь К.: Урожай, 1989. - С. 40-95.
3. Дисбаланс микроэлементов как фактор экологически обусловленных заболеваний / Боев В.М., Утенина В.В., Быстрых В.В. и др.// Гигиена и санитария. - 2001. - №5. - С.68.
4. Мышик А. Т. Питательность кормов, потребности животных и нормирование кормления/ А.Т. Мышик// Зоотехния. - 2007. - № 1. - С.7-13.
5. Хоффман М. Рационы, отвечающие потребностям жвачных, решающий фактор успеха/ М. Хоффман// Новое сельское хозяйство. Спец. выпуск "Зеленые корма". - 2007. - № 4. - С. 61-64.
6. Goginashvili K., Shevarnadze G., Aslanishvili M. Cytogenetic effect of nickel and lead salts of Allium sepa // Bull. Georg. Acad. Sci. - 2001. - Vol. 163, №2. - P. 324-325.
7. Роль мжроелеменив у життедДяльностД тварин / Захаренко М., Шевченко Л., Михальська В та ш. // Вет. медицина Украши. - 2004. - №2. - С. 13- 16.
8. Плохинский Н.А. Биометрия. - М.: Издательство Мос. унив., 1970. - 367с.
Summary Kozak E., Ostap'yuk Y., Kaplinskiy V. CONTENT OF MICROELEMENTS IN THE DIET INTENSITY AND GROWTH
BULL RED STEPPE CATTLE
Determined the nutritional value of feed for the microelement composition. Found that the level of provision of feeding rations of young minerals was below the established norms. The content of iron in the diets was 83.0 - 84.0%, copper - 46.0 -47.0%, zinc - 62.8 - 63.3%, manganese - 48.5 - 49.0% and cobalt - 60 2 - 61.7%, adjusting feed rations for the content of scarce micronutrients by 20% higher than the level of their contents basically the diet increases the growth energy bull fattening.
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Параняк Р.П.
