CC BY
83
УДК 636.4:636.084.423:636.087.7
Чехлатий О.М., ([email protected]) ® Полтавська державна аграрна академ1я
ДО ПИТАННЯ ВИВЧЕННЯ ТА НОРМУВАННЯ М1НЕРАЛЬНОГО I В1ТАМ1ННОГО ЖИВЛЕННЯ СВИНЕЙ
Висвтлет основт напрямки та результаты наукових дослгджень гз питань мшерального I втамшного живлення свиней, проведених вченими в1ддыу годгвлг 1нституту свинарства 1м. О.В. Квасницького УААН, показаний гх внесок у вивчення обмшу та нормування мшеральних речовин I втамШв у свиней, розвиток вчення про годгвлю стьськогосподарських тварин.
Ключовi слова: год\вля свиней, живлення, макро- I мжроелементи, обмш мшеральних речовин, втамши, рацюн.
Вступ. Використання у годiвлi сшьськогосподарських тварин мшеральних речовин практикувалося здавна. Ще Вергшй i Плшш, яю жили на рубежi старо! i ново! ери, рекомендували давати тваринам кухонну сшь [1, с.40].
Першi науковi дослщження з питань мшерального живлення свиней були проведеш з використанням речовин, що мютять макроелементи - кальцш, фосфор, калш. Дослщи, проведеш у Роуетшському шститут в Англи доказали, що ефективне вирощування свиней не може вщбуватися без вщповщно! кiлькостi вапна. Згiдно з цими дослщами поросятам у тримiсячному вщ потрiбно давати по 15 г вапна (СаО) на день. Дослiди Гейдена i бiльш пiзнi дослiди проведеш в Англи, засвщчили, що поросята, яю отримували фосфорно-вапняковi солi у виглядi юстково! муки, росли швидше i важили значно бшьше, нiж тi поросята, якi И не отримували [2, с.139].
Також було вщомо i про кнування деяких мiкроелементiв та про !х роль у життeдiяльностi органiзмiв. Щоправда великого значення мiкроелементам у системi травлення, крiм залiза, не надавалося до 1920 року, поки не з'явилися вщомосп про важливу роль мвд для синтезу гемоглобiну. Протягом наступного десятил^тя було виявлено, яке значення у житт людей i тварин вiдiграють цинк, марганець, кобальт, а в 50-х роках - молiбден i селен [1, с.40].
На сьогодш вiдомо, що фiзiологiчна роль мiнеральних речовин обумовлюеться насамперед ткнотою !х зв'язку з функщею основних регуляторних систем органiзму - гормошв, ферментiв, а особливо - вггашшв. Значна роль мiнеральних речовин i вiтамiнiв у репродуктивних процесах: статевш циклiчностi, заплiднюваностi, нормальному розвитку ембрюшв, народженнi здорових поросят [3, с.50].
Матер1ал 1 методи. Матерiалом нашого дослiдження послужили основнi науковi та практичнi розробки вчених у галузi годiвлi свиней iз питань мшерального i вiтамiнного живлення, статт у наукових збiрниках, науковi зв^и спiвробiтникiв вiддiлу годiвлi 1нституту свинарства iм. О.В. Квасницького
® Чехлатий О.М., 2010
263
УААН про результати виконання наукових дослщжень.
У ходi наукових дослщжень використовувалися методи джерелознавчого та iсторiографiчного ан^зу i синтезу.
Результати дослщження. Незважаючи на велику кiлькiсть проведених наукових дослiдiв та численш публжаци вчених i науковщв з визначення потреб свиней у мшеральних речовинах i вiтамiнах, вони навт на сьогоднi далеко не повною мiрою висвiтлюють дану проблему. Умови проведення дослдав, що включають у себе такi параметри, як вмкт основного рацiону, породнiсть тварин, вплив факторiв навколишнього середовища i критери !х оцiнки, настiльки рiзнi, що досить важко точно й об'ективно спiвставити отриманi результати. Крiм того, постiйно зростаючi вимоги до рiвня продуктивностi тварин призводять до того, що змшюються i норми, у тому чи^ мiнерального живлення. Слщ також обов'язково пам'ятати, що використання мшеральних речовин, а також рiзноманiтних мжродобавок повинно враховувати не лише фiзiологiчнi потреби органiзму свиней, але i фактичний !х вмкт у кормах стосовно умов кормовиробництва окремих природно-економiчних зон Укра!ни [4, с. 51].
Хоча абсолютш кшькосп окремих елементiв мiнерального живлення, що необхщш для рiзноманiтних функцiй оргашзму свиней були визначенi вже досить давно, однак !х взаемозв'язок i спiввiдношення у рацiонах при годiвлi досить довгий час перебували у стади наукового дослiдження i виробничо! перевiрки. Ряд дослiдникiв на той час вважали, що для отримання хороших результат необхiдно забезпечити свиней не тшьки потрiбною кiлькiстю окремих мшеральних елеменив, але i згодовувати !х у вiдповiдному спiввiдношеннi [5, с.70; 6,с.34]. Дослiдженням питання мшерального живлення i наукового обгрунтування ращонального спiввiдношення окремих мiнеральних елементiв в 1нститут свинарства iм. О.В. Квасницького УААН займалося багато вчених i науковцiв, а саме: 1.Г. Брюшинш, 1.К. Паламаренко, Б.£. Фесина та ш. Для визначення рiвня споживання та балансу використання мшеральних речовин, перетравност поживних речовин ращону й обмшу азоту, проводилися вiдповiднi аналiзи кормiв, питно! води, мiнеральних тдкормок, а також калу на вмкт органiчних i мiнеральних речовин (Са, Р, К, Na, Mg) i сечi на вмiст Са, Р, К, Ш, Mg, N [8, с. 96].
Так проведеними наприкшщ сорокових, а також на початку шктдесятих роюв минулого столiття дослщами на супоросних матках при рiзнiй кiлькостi i рiзному спiввiдношеннi основних мiкроелементiв у рацiонах було встановлено, що рiвень живлення свиней, а особливо рiзноманiтнiсть складу основного ращону, значно впливае на обмiн i засвоення органiзмом свиней кальцiю та фосфору (1.Г. Брюшинiн) [7, с. 48].
Наслщки проведених фiзiологiчних i науково-господарських дослiдiв свiдчать, що при сшввщношенш у рацiонах Р:Са в межах 0,4-0,6 краще перетравлюеться корм i використовуються азот, фосфор та кальцш. Те ж саме спостер^алось i при спiввiдношеннi Р:Са у межах 0,6-0,8, при цьому баланс натрш i калiю у свиноматок рiзко коливався.
Вивченням впливу на фiзiологiчнi показники i продуктивнiсть свиней
264
занижених i пщвищених даванок фосфору i кальцш (при сшввщношенш ïx у рацют 0,5-0,8; 0,6-0,9; 1,2-2,1) встановлено, що використання свиноматками фосфору та кальцш i стушнь вщкладання ïx у тш залежить вщ абсолютноï кiлькостi цих речовин у рацюш [7, с.48; 8, с.113].
На основi проведених дослвдв вченими було зроблено таю пропозици:
- спiввiдношення фосфору до кальцш у ращонах супоросних маток повинно бути близько 0,7-0,8 у другий перюд супоросност i 0,5 - у перший;
- для повного забезпечення супоросних маток фосфором i кальщем необхщно згодовувати на 1 к.од. ращону 6,5 г кальцш i 3,3 фосфору у перший перюд супоросност i 5,4-5,8 г - у другий.
У п'ятдесят роки минулого стол^тя важливкть i необхщшсть постшного надходження мiнеральниx речовин для лактуючих тварин, у тому чи^ для пiдсисниx свиноматок, не потребувала особливих доказiв. Однак бракувало даних, що обгрунтовували рацiональне мшеральне живлення пiдсисниx свиноматок. Вiдмiтимо насамперед недостаток даних щодо обмiну кальцш i фосфору i повну вщсутшсть ïx щодо обмiну натрiю i калш. Враховуючи недостаток даних щодо обмшу мшеральних речовин у пщсисних свиноматок та ïx важливiсть у життедiяльностi органiзму, вченими вiддiлу годiвлi 1нституту свинарства у спецiальниx дослщах було поставлено за мету вивчити обмш Р, Ca, Na i K при рiзниx кiлькостяx i сшввщношеннях фосфору до кальцiю i натрш до калiю, тим самим спробувати визначити як оптимальш кшькосп, так i оптимальне спiввiдношення мшеральних речовин у ращонах [9, с.189].
В результатi проведених дослiдiв було встановлено, що для забезпечення позитивного балансу мшеральних речовин у пщсисних свиноматок 1'м необхщно дати у рацюш на 1 кг кормових одиниць: кальцш -9,5-10,0 г, фосфору - 5,5 г, натрш - не менше 3,5 г i калш - 3 г при сшввщношенш Р:Са = 0,55-0,60 i Na:K = 0,8-1,0.
Позитивний баланс калш у пщсиосних свиноматок отримали при даванш його не менше 3 г на 1 кг кормових одиниць. У вщсотках до прийнятого на вщкладення у молощ, калш використовувався у межах вщ 7,5 до 11,7. Сшввщношення Р:Са у вщкладеннях завжди залишалося вищим вiд того, яке задаеться у ращонах. Сшввщношення фосфору до кальцш у молощ свиноматок дорiвнювало 0,58-0,65, однак могло вщхилятися до 1,11 [3, с.207].
Як правило, при годiвлi свиней i особливо пiдгодiвлi поросят-сисушв бiльшiсть вчених звертали увагу на вмют у рацiонаx достатньох' кiлькостi бiологiчно повноцiнниx бiлкiв, в^аммв та мiнеральниx речовин iз числа макроелемешпв: кальцiю, фосфору, натрiю, хлору. Що ж стосуеться мкроелеменив - залiза, мiдi, кобальту, марганцю, - то 1'м придiлялася недостатня увага. На свинях, зокрема поросятах-сисунах, вивчалися мiнеральнi пiдкормки, до складу яких входили залiзо та мiдь. Були також вщомоси про позитивнi ди на органiзм свиней кобальту як ефективного бiокаталiзатора [7, с.48; 10, с.73]. Слiд вiдмiтити, що в органiзмi рослин i тварин кобальт був виявлений ще у 1922 рощ В.1.Вернадським, а в листопадi 1934 року Ундервуд
265
довiв, що кобальт е важливим елементом у живленш тварин. Але тшьки у 1948 рощ Марстон, Л^ Бекер, Смгг вказали на роль кобальту у склащ вiтамiну Bi2 [1, с.47]. Виходячи з цього, вченими вщдшу годiвлi 1нституту свинарства було зроблено припущення, що мiнеральна пiдкормка, яка мктить комплекс мiкроелементiв i3 залiза, мiдi та кобальту буде бшьш ефективно впливати на рiст i розвиток поросят-сисунiв. Внаслiдок вiдсутностi таких даних у л^ератур^ вони виршили вивчити це питання шляхом постановки спещальних дослiдiв. Протягом трьох роюв (1947-1949) на фермi експериментально! бази та у лабораторiях 1нституту свинарства було проведено ряд лабораторних i науково-господарських дослдав з вивчення впливу комплексу мжроелеменив (залiза, мда, кобальту) на рiст i розвиток поросят-сисушв i вiдлучених поросят (1.К. Паламаренко). У дослiдах на 200 поросятах було встановлено, що пiдгодiвля поросят-сисунiв мiкроелементами вказаного комплексу як вл^ку, так i восени впливала на збiльшення вмiсту гемоглобiну в кровi i кiлькiсть еритроцитiв, пщвищувала перетравнiсть поживних речовин корму та використання азоту. Внаслщок цього покращувався розвиток поросят-сисунiв i пiдвищувалась стшккть 1х проти захворювань анемiею. Рiзниця за живою масою у двомкячному вiцi склала 3-4 кг на користь пщдослщних тварин. Встановлено дозування мжроелеменив поросятам-сисунам (на 1 голову на добу): арчанокислого залiза 25 мг, мда 10 мг, кобальту 3 мг [7, с.48; 11, с.133].
При нормуваннi мiкроелементiв для свиней, як доведено виробничою практикою та проведеними науковими дослщами, необхщно виходити iз зональних умов. У зош Лiсостепу данi про потребу свиней у мжроелементах були до середини 60-х роюв досить обмеженими. Виходячи з цього, були проведеш науковi дослщження з вивчення впливу рiзноï кшькосп цинку, марганцю i кобальту в ращош на обмш речовин i продуктившсть свиноматок та пщсвинюв на вiдгодiвлi. В результат дослiджень було визначено орiентовну норму потреби дослщних тварин у названих мжроелементах (в мг/кг абсолютно сухих речовин ращону), яка б повшстю забезпечувала ïx найвищу продуктивнiсть. Для поросних свиноматок щ норми склали: цинку - 56, марганцю - 46, кобальту - 2,6; для лактуючих свиноматок - 48, 37 i 0,9; для пщсвинюв на вiдгодiвлi - 44, 26, i 0,8 вщповщно [12, с.62].
Вивчався також вплив на обмш азоту ращошв свиней збагачених, ^м мжроелеменив, також i в^амшами. Використання азоту корму у дослщнш груш збшьшилося на 8,76%, перетравного азоту - на 10,0% [7, с.133].
Заслуговують на увагу також науковi дослщження, проведеш з вивчення вщносного впливу вмкту бшюв, вуглеводiв i жирiв рацiонiв на засвоення органiзмом свиней кальцш, фосфору, натрш i калш. Встановлення взаемного впливу органiчноï та мiнеральноï частини рацiону на обмш мшеральних речовин було необхщним для розробки нормативiв з мiнерального живлення у зв'язку з визначеною яюстю i складом рацiону.
Науковi дослщження показали, що добавка бшюв до основного ращону в умовах дослщу знизила використання i вщкладення фосфору, кальцш, а також натрш, i, навпаки, значно пщвищила використання калш Добавка вуглеводiв понизила використання кальцш i фосфору, i значно збшьшила
266
використання натрш i калш Добавка жиру дещо збшьшила вщкладення i використання кальцш та фосфору, знизила вщкладення натрш i калш Добавка бшюв, жирiв i вуглеводiв мало позначилася на сшввщношенш P:Ca у вщкладеннях. При добавлянш вуглеводiв i жиру в ращонах значно збшьшилося сшввщношення Na:K у вщкладеннях [13, с.122].
При дослщженш обмшу мшеральних речовин у молодняку свиней за даними 1.Л. Борца у пщсисний перюд поросята використовували кальцш на 7598% i фосфор на 60-86% вщ прийнятого у молощ, причому найбшьш високий вщсоток використання кальцiю i фосфору був тод^ коли вони отримували одне материнське молоко або при добавлянш до пiдгодiвлi ацидофiльного молока. При пiдгодiвлi поросят свiжим коров'ячим молоком вщсоток використання кальцш i фосфору понизився [13, с.100].
Використання мшеральних речовин з вжом у пщсвинюв знижуеться, а найбiльшi вщкладення кальцш, фосфору, калш i натрш було у тих тварин, ям його бшьше отримували та не залежало вщ сшввщношення фосфору до кальцш. При пщвищенш у два рази дозi кальцш, порiвняно з нормами, використання кальцш досягало 70-80% вщ прийнятого. У результат аналiзу отриманих даних вченими було запропоновано при зерново-картопляному i зерново-коренеплiдному типi годiвлi пiдсвинкам, починаючи з чотиримiсячного вiку, давати на одну кормову одиницю з урахуванням наявностi у рацiонаx 11,9 г кальцш, 7,8 г фосфору i 5,6 г натрш, а при перерахунку на мшеральш добавки - 12 г крейди i 6 г кухонно! солi [13, с.108].
Дослщи з вивчення ефективност згодовування вщлученим поросятам рiзниx даванок сумшок мiкроелементiв (1.Г. Брюшинiн) свiдчать, що добавка у ращон (на голову на добу) Ырчанокислого залiза (25 мг), сiрчанокислоï мiдi (15 мг) i хлористого кобальту (5 мг) збшьшуе приркт ваги поросят до 16% порiвняно з контролем [7, с.48].
Системш науковi дослiдження з вивчення в^амшного живлення та використання у годiвлi свиней вiтамiнiв розпочалися починаючи iз 1911 року, коли Казимиром Функом був запропонований сам термш вггамш [8, с.86]. У вщдш годiвлi 1нституту свинарства була проведена серiя науково-господарських i фiзiологiчниx дослiдiв на поросятах-сисунах i вщлучених поросятах з вивчення ефективност добавок у рацiони рiзниx втаммв (А.Т. Мисик). Застосовували добавки вггаммв Bi2, А i Д2. Ц вiтамiни добавляли у корм поросят-сисушв i вiдлучениx поросят. Вивчали окремi вiтамiни i ïx комплекс. Наслщки дослiдiв свiдчать, що доповнення ращошв для поросят вказаними вiтамiнами у комплекс сприяло пiдвищенню приростiв у вщлучених поросят на 24% при зменшенш затрат кормiв на 12,5% [7, с.49].
Збагачення рацiонiв комплексом в^аммв i мiкроелементiв дае змогу не тшьки пiдвищувати ïx бюлопчну повноцiннiсть, але i збiльшувати запаси в^аммв в органах i тканинах тварин, що е досить важливим фактором як для здоров'я поголiв'я свиней, так i для пщвищення якост отримуваноï продукцiï.
Щоправда слщ пам'ятати, що при надмiрному надходженш вiтамiнiв в органiзм свиней можуть спостер^атися гiпервiтамiнози. Однак дослiди, проведеш у вiддiлi годiвлi 1нституту свинарства (1.С. Трончук, Б.С. Фесина),
267
показали, що збшьшення рiвня вггамшу А у рацюнах свиноматок у 300-500 разiв вщ норми не викликае вiдxилень у перюд супоросностi i при опоросах, однак у багатьох поросят спостеркалося збшьшення маси серця та шших оргашв [1, с. 82; 3, с. 46].
Дослщження з балансування комбiкормiв мiнеральними речовинами, вiтамiнами та шшими бiологiчними стимуляторами росту вщповщно до потреб оргашзму тварин засвщчили значне полiпшення ïx бiологiчноï цшносп i продуктивноï ефективностi (1.С. Трончук). Завдяки цьому показники продуктивност свиней зросли на 25-30%, а витрати кормiв на одиницю приросту зменшилися на 20-25%. Результатами дослiджень було також пщтверджено, що використання мшеральних речовин i в^аммв доцiльне лише на основi врахування фiзiологiчниx потреб оргашзму свиней i фактичного ix вмiсту в кормах щодо умов кормовиробництва окремих природно-економiчниx зон Украши [14, с.49-51].
Висновки. У результат проведених протягом тривалого перiоду часу вченими вщдшу годiвлi Полтавського 1нституту свинарства iм. О.В. Квасницького УААН наукових дослщжень iз питань нормування мшерального i в^амшного живлення свиней був виконаний значний обсяг роб^ з визначення потреб тварин у мшеральних речовинах та в^амшах, наукового обгрунтування рацюнального спiввiдношення окремих мшеральних елеменив, впливу комплексу мiкроелементiв на ркт i розвиток свиней. Результатом наукових дослщжень вчених 1нституту свинарства стали розробка та вдосконалення нових нормативiв мiнерального та вiтамiнного живлення, повноцшних збалансованих рацiонiв з використанням рiзноманiтниx мiкродобавок i вiтамiнiв для свиней рiзниx статево-вiковиx груп.
Л1тература
1.Антоненко П.П.Основы полноценного кормления свиней / Антоненко П.П., Масюк Д.Н., Перетятько Л.Г. [и др.]; под ред. А.И. Свеженцова. - Днепропетровск: Арт-Пресс, 2000. - 360 с.
2.Иванов М.Ф. Свиноводство / Иванов М.Ф.; [пятое пересмотренное и дополненное издание]. - М.:Сельколхозиз, 1931. - 304 с.
3.Трончук И.С. Кормление свиней / Трончук И.С., Фесина Б.Е., Почерняева Г.М. [и др.] - М.: Агропромиздат, 1990.-175 с.
4.Трончук 1.С., Левченко 1.Г. Доцшьшсть збагачення комбiкормiв окремими мжродобавками / 1.С. Трончук, 1.Г. Левченко // Свинарство. - 1979. -Вип. 30. - С. 49-51.
5.Баканов В. Н. Кормление сельскохозяйственных животных / В. Н. Баканов, В. К. Менькин. - М.: Агропромиздат, 1989. - 511 с.
6.Белехов Г.П. Минеральное и витаминное питание сельскохозяйственных животных / Г.П. Белехов, А.А. Чубинская. - [издание 2-е переработанное и дополненное]. - Л.: Отделение издательства «Колос», 1965, - 300 с.
7.Коваленко М.А. Основш роботи по вивченню годiвлi та вiдгодiвлi свиней/ М.А. Коваленко // Свинарство. - К.: Урожай. - 1968. - Вип. 6. - С. 3654.
268
8.Брюшинин И.Г. Обмен кальция, фосфора, натрия, калия и магния у супоросных маток при различных количествах и соотношениях кальция и фосфора в рационах поросят / И.Г. Брюшинин // Вопросы кормления и разведения свиней. Труды научно-исследовательского института свиноводства. - 1953. - Вып. XVII и XVIII. - С. 94-114.
9.Брюшинин И.Г. Обмен кальция, фосфора, натрия и калия у подсосных свиноматок / И.Г. Брюшинин // Труды научно-исследовательского института свиноводства. - 1958. - Вып. XX.- С. 189-208.
10. Куна Т. Кормление свиней / Куна Т.; [пер. с англ. В.Е. Кондырева]; под ред. А.И. Овсянникова. - М.: Сельхозиздат, 1961. - 264 с.
11. Паламаренко И.К. Влияние комплекса микроэлементов (железа, меди, кобальта) на рост и развитие поросят-сосунов и отъемышей / И.К. Паламаренко // Вопросы кормления и разведения свиней. Труды научно-исследовательского института свиноводства. -1953. - Вып. XVII и XVIII. - С. 123-134.
12. Фесина Б.£. До нормування кшькосп цинку, марганцю та кобальту в ращонах свиней у зош Лкостепу Украши / Б.£ Фесина. // Свинарство. - 1972. -Вип. 17. - С. 62-67.
13. Брюшинин И.Г. Влияние качества органического питания на обмен минеральных веществ у свиней/ И.Г. Брюшинин // Вопросы кормления и разведения свиней. Труды научно-исследовательского института свиноводства. -1953. - Вып. XVII и XVIII. - С. 115-122.
14. Трончук 1.С., Левченко 1.Г. Дощльшсть збагачення комбiкормiв окремими мжродобавками / 1.С. Трончук, 1.Г. Левченко // Свинарство. - 1979. -Вип. 30. - С. 49-51.
Summary
Basic directions and results of scientific researches about the questions and vitamin feeding pigs realized by the scientists of feeding department from the pig-breeding Institute name of O.V. Kvasnytskyi Ukrainian academy of agrarian sciences are lighted up. Their contribution to the study of exchange and rate setting of mineral matters and vitamins for pigs and the development of studies about feeding of agricultural animals is shown.
Keywords: feeding pigs, feeding, macro- and oligoelements, exchange of mineral matters, vitamins, ration.
Стаття надшшла до редакцИ' 2.04.2010
269
