CC BY
44
УДК 577.121: 636.084: 546.39
Стецько Т.1.
Державний науково-дослщний контрольний шститут ветеринарних препарата
та кормових добавок, м. Львiв ОСНОВН1 ПРИНЦИПИ НОРМУВАННЯ ЖИВЛЕННЯ ТЕЛЯТ У ПЕР1ОД ФОРМУВАННЯ ПЕРЕДШЛУНК1В
У статт1 показат анатомо-морфолог1чш та фгзюлого-функщональш особлиеост1 оргашзму телят I наведет основт принципы нормування гх живлення у перюд переходу в1д молочного до рослинного типу годгвлг.
Ключовi слова: живлення, телята, рубець, проте!н, вуглеводи, лшщи, мшеральш речовини, вггамши.
Анатомо-морфолоНчш та ф1зшлого-функщональш особлнвост оргашзму телят у першд становлення рубцевого типу травлення. Характерною анатомiчною особливiстю жуйних тварин, зокрема велико! рогато! худоби, е наявшсть складного шлунку, що складаеться з чотирьох морфологiчно рiзних вiддiлiв: передшлунки (рубець, сiтка, книжка) i власне шлунок (сичуг). Основш процеси травлення у жуйних тварин вщбуваються в рубцi. Морфофункцiональний розвиток рубця залежить вiд вiку тварин. У новонароджених телят рубець розвинутий слабо i не вiдiграе суттево! ролi в процесах травлення в молочний перюд живлення. У новонароджених телят сшввщношення об'емiв передшлунки : сичуг становить 1 : 2. З вжом це сшввщношення змiнюеться, i вже у 3-мiсячному вiцi воно становить 2 : 1, а приблизно до 7-мкячного вжу досягае величини, характерно! для дорослих тварин [1]. Морфофункцюнальний розвиток передшлунюв у телят значною мiрою залежить вщ факторiв годiвлi. Найбiльш потужним фактором розвитку передшлунюв е перехiд вщ виключно молочно! годiвлi до змшано!, молочно-рослинно!. Ранне привчання телят до по!дання доброякiсного сiна стимулюе розвиток сосочкiв та збiльшуе поверхню слизово! оболонки рубця, що сприяе всмоктуванню поживних речовин.
Важливою функцiональною особливiстю рубця жуйних е наявшсть у ньому мiкроорганiзмiв, що вдаграють важливу роль у перетравленш корму, багатого на кл^ковину. Вже з перших днiв життя телят вони поступають у рубець з кормом. Якщо у молочний перюд у рубщ телят переважають в основному молочнокислi бактерi!, то при переходi до споживання рослинних кормiв !х кiлькiсть зменшуеться, тодi як, кiлькiсть целюлозолiтичних бактерiй, яю розщеплюють клiтковину корму збiльшуеться. Рання замша молочних кормiв рослинними прискорюе формування рубця в телят i заселення !х мiкроорганiзмами, в тому чи^ целюлозолiтичними. Найбiльш вираженi змши складу мiкроорганiзмiв у вмiстi рубця спостер^аються в 4-6-тижневому вiцi [2], а в цшому видовий склад мiкроорганiзмiв у рубцi телят стабшзуеться в 1,5-2-мiсячному вiцi [1]. У цей перюд серед мiкроорганiзмiв вмктимого рубця телят збiльшуеться кшьккть амiлолiтичних, протеолiтичних, целюлозолiтичних, метанопродукуючих бактерш. Поряд з бактерiями, важливу роль у процесах травлення в рубщ жуйних тварин вдаграють найпростiшi (шфузори). У молочний перiод живлення шфузори у вмктимому рубця телят вщсутш; вони з'являються пiсля переходу до споживання рослинних кормiв [3].
158
У рубщ одночасно проходить розпад i синтез бшюв за участю ферменив мiкроорганiзмiв. Мжрооргашзми рубця мiсячних телят у молочний перюд живлення характеризуються низькою протеазною i пептидазною активностю, яка з вжом зростае. Швидкiсть деградаци протешу в рубщ телят за перюд з 1,5-до 7-мкячного вжу пiдвищуeться в три рази [4]. Бшок у рубцi спочатку розщеплюеться до пептидiв, а потiм - до амшокислот, якi використовуються мжрооргашзмами рубця для синтезу бiлкiв власного тша або дезамiнують з утворенням амiаку, який, у свою чергу, використовуеться рубцевими бактерiями для синтезу власних амiнокислот. Рiвень синтезу амшокислот у рубщ, який властивий дорослим тваринам, у телят спостер^аеться в 5-6-мкячному вiцi [5]. У цей перюд завершуеться морфофункцiональний розвиток передшлунюв та заселення 1х симбютичною мiкрофлорою i мiкрофауною.
Енерг1я. Забезпечешсть телят енергiею е одним з головних факторiв, якi визначають рiвень 1х росту та розвитку. Основним показником рiвня енергетичного живлення, що визначае потребу телят в енерги, е кiлькiсть обмшно1 енерги в сухш речовинi кормового рацiону. Оптимальною концентращею обмшно1 енерги в сухш речовиш рацiону при вирощуваннi теличок з 3- до 6-мюячного вжу е 11,20 МДж/кг, що забезпечуе середньодобовий прирют на рiвнi 745 г [6]. Кусова Т.М. та ш [7] вважають, що висока штенсившсть росту телят забезпечуеться при рiвнi обмшно! енерги в 1х рацiонi 21,5-22,5 МДж на 100 кг живо! маси.
Витрати енерги на синтез i вщкладання у тканинах телят бшюв, лiпiдiв i глiкогену значною мiрою залежать вщ вiку. Так, витрати обмшно1 енерги на вщкладання бшка в тш телят в прерумiнантний перiод становлять 45-50 КДж/г, а в румшантний - 60-70 КДж/г бiлка, а добова потреба в обмшнш енерги в теличок з 20-денного до 6-мкячного вiку зростае з 16,9 до 34,9 МДж, проте ефектившсть И трансформаци у прирости знижуеться з з 34,0 до 11,6 % [8]. Основним шляхом збшьшення споживання енерги телятами е тдвищення И концентраци в одиницi сухо1 речовини рацiону, що позитивно впливае на перетравшсть поживних речовин корму, на обмш речовин в !х органiзмi та iнтенсивнiсть росту. Так, при пщвищенш концентрацil обмiнноl енерги в ращош телят з 6,7 до 14,2 МДж в 1 кг сухо1 речовини ращону вщкладення И в тiлi збiльшуеться з 33 до 68% [9].
Проте'ш. Важливим фактором iнтенсивного росту телят поряд з тдвищенням концентрацil обмшно1 енергil е забезпечення високого рiвня проте1ну в сухiй речовинi корму. За достатньо1 кiлькостi енергil для рубцево1 мiкрофлори з останнього синтезуеться високояюсний мiкробний бiлок. Саме у перюд формування рубцевого типу травлення спостер^аеться максимальна трансформащя проте1ну корму в бшки тiла телят. У перюд вирощування телят з 11- до 120-денного вiку при вмки енергil в рацiонi 3,8-4,0 МКал/кг i концентрацil сирого проте1ну 15-16% в сухш речовиш вщкладення спожитого протешу в !х тш перевищуе 30% [10]. При iнтенсивному вирощуванш телят енерго-проте1нове вiдношення в !х рацiонi повинно становити 0,20, або 10,711,6 г перетравного протешу на 1 МДж доступное' обмшно1 енергil [11].
Оптимальним рiвнем протешу в ращош телят 3-6-мюячного вжу вважаеться 16% сирого проте1ну в сухш речовиш корму. При низькому рiвнi протешу в ращош телят у рубщ зменшуеться синтез мжробного бшка i швидкiсть евакуац^ залишюв корму з рубця в тонкий кишечник, а надлишок
159
протешу в ращош приводить до нерацюнального та неефективного його використання через надмiрне утворення в рубщ амiаку, який, всмоктавшись у кров, у печшщ перетворюеться у сечовину з наступним виведенням И з сечею.
Частина потреби оргашзму жуйних тварин в проте!ш забезпечуеться за рахунок синтезованого у рубщ мжробного бшка, а частина покриваеться за рахунок кормового бшка, що надходить у кишечник, не розщепившись у рубщ. Тому, для забезпечення потреби молодняка ВРХ у бшку, особливо у перюд формування рубцевого типу травлення, важливо забезпечити не просто загальну кшькють сирого протешу в ращош, але й оптимальне сшввщношення легко- i важкорозщеплюваних у рубщ його компонента. Зниження ступеня розщеплюваност протешу в ращош телят найбшьш ефективне у першi мiсяцi життя - збiльшуеться вщкладення азоту в !х тiлi з розрахунку на одиницю живо! маси [12]. При пщвищенш ступеня розщеплюваност протешу корму в рацiонi телят з 8- до 20-тижневого вжу з 30 до 60% у вмют рубця зростае вмiст амiаку, а у кровi - сечовини [13]. Вважають, що у 3-мкячному вiцi телята потребують у 1,9 рази бшьше важкорозщеплюваного протешу, шж у 6-12-мiсячному i старшому вщ [14]. Нацiональна науково-дослiдницька рада США рекомендуе використовувати для телят живою масою 100 кг ращони з вмктом в 1хньому складi 84,7%, а живою масою 150 кг - 69,5% важкорозщеплюваних у рубщ фракцш протешу [15]. Збшьшення кшькост важко-розщеплюваного протешу в рацiонi тварин вище вказаного рiвня приводить до зменшення синтезу мiкробного бiлка в рубщ, що зумовлено дефщитом амiаку i вiльних амiнокислот, якi використовуються в синтезi бiлкiв мiкроорганiзмами.
Потреба телят в протеш залежить вщ його повноцiнностi, яка в свою чергу залежить вщ вмiсту в ньому незамшимих амiнокислот, особливо лiзину i метiонiну, якi е найбшьш лiмiтуючими амiнокислотами для телят. Вважають, що при переходi телят з молочно! годiвлi на рослинну знижуеться коефщент перетравностi енерги рацiону i поживних речовин в середньому на 11% [16]. Тому, згодовування телятам у цей перюд лiзину i метюншу у виглядi добавок до ращону пiдвищуе перетравнiсть поживних речовин корму та засвоення азоту. З вжом телят вплив амшокислотного складу протешу корму на амшокислотний склад бактерiального бiлка зменшуеться. Вважаеться, що шсля 20-тижневого вiку бiологiчна повнощншсть кормiв у рацiонi телят не вдаграе суттевого значення внаслiдок синтезу необхщних незамiнимих амiнокислот мiкроорганiзмами рубця.
Кращому засвоенню поживних речовин та використанню протешу корму телятами сприяе оптимальне вщношення в !х ращош бшкового i небiлкового азоту, яке повинно становити 2,8-3,0 : 1. Ряд вчених [17-19] вважають, що замша 10-20% бшкового азоту кормового протешу (у залежносп вщ морфофункщонального розвитку рубця) на небшковий азот синтетичних азотовмюних речовин в ращош телят у перюд переходу вщ прерумшантного до румшантного типу живлення не впливае негативно на асимшящю азоту мжрооргашзмами рубця за умови забезпечення достатньо! кiлькостi енергil, що звшьняеться при ферментацil вуглеводiв корму у вмюи рубця.
Вуглеводи. Вуглеводи - головна складова частина сухо! речовини ращошв. Вуглеводи поступають в рубець жуйних у виглядi цу^в, крохмалю, гемiцелюлози, целюлози та деяких шших сполук. Активнiсть мiкрофлори рубця i ефективнiсть засвоення продуктiв ферментаци поживних речовин корму у
160
великш мiрi залежить вщ наявност у рацiонi телят легкодоступних форм вуглеводiв. У першу чергу, вщ ступеня забезпечення потреби мiкроорганiзмiв рубця енергieю, особливо вщ кiлькостi та спiввiдношення в ращош крохмалю i цукрiв, залежить !х здатнiсть використовувати азот проте!ну. При цукрово-проте!новому вiдношеннi 0,6-0,8 i вiдношеннi крохмалю до цукрiв - 2,5-3 : 1 створюються сприятливi умови для утворення ЛЖК в тш кiлькостi, яка б забезпечувала максимальну ефективнiсть використання мiкроорганiзмами рубця амоншного азоту для синтезу амшокислот [20, 21]. Згодовування телятам у перюд становлення румшантнго типу травлення велико! кшькост цу^в може викликати ацидоз внаслiдок штенсивно! продукци коротколанцюгових жирних кислот, а при великш кшькост крохмалю в рацiонi телят знижуеться перетравнiсть клiтковини та штенсившсть синтезу мжробного бiлка. Максимальна перетравшсть поживних речовин корму спостерiгаeться при згодовуванш телятам рацiонiв з вмктом крохмалю в сухiй речовинi 11-14% [22].
У перюд переходу вщ виключно молочно! до змшано! молочно-рослинно! годiвлi телята набувають здатшсть використовувати як джерело енерги кл^ковину та iншi структурнi вуглеводи. Ефектившсть використання телятами у перехщний перюд кл^ковини кормiв залежить вiд активносп популяци целюлозолiтичних бактерiй в рубщ та складу ращону. Так, наприклад, перетравнiсть сиро! клiтковини в рубщ телят зменшуеться при збiльшеннi вмюту БЕР i зростае при збшьшенш вмiсту сирого проте!ну в сухш речовиш ращону. Г.1. Пивняк i Б.В. Тараканов [23] вважають, що найкраще перетравлюеться клiтковина при вмкт в рацiонi телят 2% азоту. Найбшьша перетравнiсть сухо! i оргашчно! речовини (68-70%) спостерiгаеться при вмют в рацiонi телят 14-18% клггковини [22].
Для забезпечення iнтенсивного росту у перюд становлення рубцевого типу травлення телята повинш, з одного боку, отримувати ращон iз високим вмютом безазотистих екстрактивних речовин, а з шшого боку, !м потрiбна певна кiлькiсть клiтковини, що стимулюе вщкладення бшюв у бiльшiй мiрi, нiж жиру в !х оргашзм^ а також ферментативну та синтетичну актившсть мiкроорганiзмiв рубця, у першу чергу целюлозол^ичних мiкроорганiзмiв. Вiдношення легко-розщеплюваних вуглеводiв до важкорозщеплюваних у ращош телят 1,61-1,73 забезпечуе найбшьшу швидюсть синтезу амiнокислот мiкроорганiзмами рубця [24].
Лшщи. Лiпiди корму мають високу енергетичну щншсть. Завдяки тому, що в жирах, у порiвняннi з шшими поживними речовинами, менше кисню i бiльше вуглецю та водню, при !х окисленнi видiляеться в 2,25 рази бiльше енерги, шж при окисленнi вуглеводiв. Роль жирiв не обмежуються лише !х енергетичною щншстю. Жири в якостi структурного матерiалу входять у склад протоплазми кл^ин. Згодовування телятам рацiонiв з низьким вмютом лiпiдiв зменшуе перетравшсть сухо! речовини корму, а ращошв з пщвищеним рiвнем -перетравшсть кл^ковини [25]. Вмiст лiпiдiв у ращош телят в перехщний перюд вщ молочно! до рослинно! годiвлi повинен становити 2,5-3,0 г/кг живо! маси [26].
Мшеральш речовини. Потреба телят у мшеральних речовинах неоднакове в рiзнi вiковi перiоди, що пов'язано зi змiнами iнтенсивностi росту, функщональним становленням травного тракту, типом годiвлi та хiмiчним
161
складом ращону. При нормуванш годiвлi телят враховують !х потребу в макро-i мжроелементах.
Кальцiй входить у склад вЫх клiтин органiзму телят, в основному вш знаходиться у складi юстково! тканини. Кальцiй приймае активну участь у процес збудження м'язово! та нервово! тканин, звертаннi кровi тощо. При нестачi кальцiю в ращош, телята використовують кальцiй скелету, що приводить до розвитку в них рах^у. Потреба у кальщю телят живою масою 50 кг становить 10,5 г/кг сухо! речовини корму. По мiрi росту вона зростае i вже для телят живою масою 100 кг становить максимум 14,8 г/кг сухо! речовини корму [27].
Фосфор необхщний для становлення мжрофлори рубця телят - рубцевi мжрооргашзми використовують фосфор для побудови власних нуклеопроте!дов. Нестача фосфору у ращош телят приводить до зниження ступеня використання азоту мжрооргашзмами рубця. З вжом телят !х потреба у фосфорi зменшуеться. Так, телят живою масою 50 кг потрiбно максимум 9,7 г, живою масою 100 кг - 7,8 г, а живою масою 150 кг - 6,6 г/кг сухо! речовини корму [27]. Для забезпечення максимального використання в органiзмi телят кальщю та фосфору найбшьш оптимальним !х стввщношенням у перюд становлення румшантного типу травлення е 1,3-2 : 1 у залежност вщ вжу [28].
Калш в рослинних кормах мктиться в достатнiй кiлькостi, тому телята зазвичай не вщчувають нестачi в ньому. Натрiй у кровi та рiдинах тканин приймае участь в нейтралiзацi! кислот. Хлористий натрш е матерiалом для утворення шлункового соку. У рослинних кормах натрш мало, тому рекомендуеться у ращон телят з раннього вжу включати кухонну сiль. Потреба телят у кали знаходиться на рiвнi 5-7, а у натри та хлорi - вщповщно, 1,4-1,7 i 1,7-1,9 г/кг сухо! речовини корму, при чому iз збшьшенням живо! маси телят потреба в кали та натри знижуеться, а у хлорi пщвищуеться [27].
Магнш активуе близько 300 ферментв. АТФ у кл^иш знаходиться у комплексi з магшем. Вiн приймае участь у передачi нервового iмпульсу, пiдтримуючи електричний потенщал у нервових закiнченнях. Потреба телят у магни, у залежностi вщ вiку та фiзiологiчного стану, становить 0,6-1,13 г/кг або 0,08-0,10% сухо! речовини корму [29].
Орка входить до складу амшокислот (метюншу, цисте!ну, цистину), вiтамiнiв групи В (иамшу, бiотину), глютатiону, iнсулiну та шших життево необхiдних сполук. Потреба телят у Ырщ у першi недш життя становить 2,372,5 г/кг сухо! речовини корму, при досягненш телятами живо! маси 100 кг вона знижуеться у 2 рази (1,25-1,31 г/кг) i залишаеться на такому рiвнi до 6-мкячнго вжу [29]. Обмiн сiрки в органiзмi жуйних тiсно пов'язаний з обмшом азоту. Оптимальне вiдношення азоту до арки в ращош телят - 10 : 1 [28].
У золi корму мктяться як лужш (кальцш, натрiй, калiй, магнiй), так i кислотнi елементи (фосфор, арка i хлор). Одним iз шляхiв пiдвищення ефективностi використання азоту в органiзмi тварин е оптимальне сшввщношення у рацiонi суми лужних (№+, К+, Са++, Mg++) та кислотних (С1-, S=, Р) мiнеральних грам-е^валентв. У рацiонi телят таке сшввщношення повинно становити 1,1-1,4 [30].
Мжроелементи входять у склад багатьох в^аммв, ферментв та гормонiв. У певних кшькостях вони проявляють стимулюючий вплив на життедiяльнiсть мiкроорганiзмiв рубця жуйних, активують мжробюлопчш
162
процеси i тдвищують використання тваринами поживних речовин корму. Найбшьш важливими мжроелементами для нормального розвитку телят е мщь, залiзо, марганець, кобальт, йод, селен, цинк, молiбден i нiкель. Оптимальним вмютом мiкроелементiв в сухiй речовинi ращону телят до 6-мiсячного вiку е: мда - 10, залiза - 80-120, кобальту - 0,1-1, марганцю - 30-40, молiбдену - 0,51,0, йоду - 0,2-0,3, цинку - 30-40, селену - 0,1, шкелю - 1,3-1,4 мг/кг [27].
Вггамши. Маючи високу бiологiчну актившсть i дiючи як каталiзатори у процесах обмшу речовин, вiтамiни життево необхщш для пiдтримки нормального росту та розвитку телят. Вггамши групи В синтезуються в органiзмi жуйних тварин мжрооргашзмами рубця, а в^амш К е в достатнiй кшькост в кормах. Однак, у перюд переходу телят з молочно! на рослинну годiвлю, особливо при згодовуванш !м замiнникiв молока, телята вщчувають потребу у вiтамiнах групи В. Тому, рекомендуеться у замшник молока додавати в^амши В до тих тр, поки не завершиться морфо-функцюнальний розвиток рубця. Вiтамiн С, який поступае з кормом, у рубщ розпадаеться, але синтез його проходить у печшщ. Для жуйних тварин обов'язково слщ нормувати в^амши А, D i Е. У розрахунку на 1 кг сухо! речовини ращону телят до 6-мюячного вжу потрiбно 45000-60000 МО вiтамiну А, 600-900 МО вггамшу D i 30000-50000 МО вiтамiну Е [31].
Висновки
Живлення - це складний процес взаемодi! мiж органiзмом тварини та кормами, що до нього надходять. Особливост живлення телят у перюд становлення рубцевого типу травлення обумовлеш анатомо-морфолопчними та фiзiолого-бiохiмiчними особливостями !х органiзму. Годiвля телят у цей перюд повинна забезпечити не тшьки ркт та розвиток тварин у вщповщност з !х потребами в енерги, проте!ш, вуглеводах, жирах, мшеральних речовинах та вiтамiнах, але й забезпечити вЫма необхiдними оргашчними та мiнеральними речовинами становлення мжрофлори рубця, його якiсного та кшькюного складу.
Лiтература.
1. Георгиевский В.И. Физиология сельскохозяйственных животных. - М.: Агропромиздат, 1990. - С. 299-341.
2. Vazquez-Anon M. et al. Postweaning age effects on rumen fermentation end-products and digesta kinetics in calves weaned at 5 weeks of age // J. Dairy Sci. -1993. - Vol. 76, № 9. - Р. 2742-2748.
3. Coleman G.S. Rumen ciliate rpotozoa // In."Biochemistry and Physiology of protozoa". - Acad. Press. N.Y., 1979. - V. 2. - P. 381-387.
4. Янович В.Г., Сологуб Л.1. Бюлопчш основи трансформаци поживних речовин у жуйних тварин. - Львiв: Трiада Плюс, 2000. - 384 c.
6. Курилов Н.В., Кроткова А.П, Физиология и биохимия пищеварения животных. - М.: Колос, 1971. - 403 с.
7. Борисюк О.Л. Влияние концентрации обменной энергии в сухом веществе рационов на рост и развитие ремонтных телок // Научные основы развития животноводства в БССР. - Минск. - 1989. - С. 81-86.
8. Кусова Т.М., Ивонин А.Н., Розанова Л. С. Энергетический обмен у телок мясных пород при разных уровнях обменной энергии в рационах // Нормированое кормление мясного скота. - Оренбург. - 1986. - С. 44-51.
163
9. Галеева Л.И. Динамика использования углерода, азота и энергии у телок // Бюл. ВНИИ физиологии, биохимии и питания с.-х. жив. - 1984. - Т. 2, № 74.
- С. 10-14.
10. Гофман Л., Шиманн Р. Использование питательных веществ жвачными животными. - М.: Колос, 1978. - С. 335-417.
11. Daniels L. Protein:energy pations of calf starter rations fed ad libitum to Holstein calves // Nutr. Rep. Internat. - 1979. - Vol. 20, № 1. - P. 107-113.
12. Биологическая полноценность кормов / Григорьев Н.Г. и др. - М.: Агропромиздат,1989. - 231 с.
13. Swartz L.A., Heinrichs A.J., Varga G.A. Effects of varying dietary undegradable protein on dry matter intake, growth and carcass composition of Holstein calves // J. Dairy Sci. - 1991. - Vol. 74. - Р. 3884.
14. Nocek J.E., Polan C.E. Influence of ration physical form and nitrogen availability on ruminal fermentation patterns and plasma of growing bull calves // J. Dairy Sci. - 1983. - Vol. 67, № 5. - P. 1038-1042.
15. NRC - National Research Council // Nutrient Requirements of Dairy Catlle. -Washington. D.C.: National Academy of Science, 1989.
16. NRC - National Research Council // Nutrient Requirements of Beef Cattle. -Washington. D.C.: National Academy of Science, 1995.
17. Ворик А.Б. Оптимизация аминокислотного питания телят до 6-ти месячного возраста // Оптим. потребностей с.-х. жив. в энергии и питательных в-вах. -СПб.: С.-Петерб. гос. аграрный ун-т. - 1992. - С. 47-49.
18. Вридник Ф.1., Путн 1.Г., Чубко В.А. Використання небшкових азотистих речовин у годiвлi худоби. - К.: Урожай, 1986. - 72 с.
19. Стецько Т.1. Особливост живлення телят у перюд становлення румшантного типу травлення // Бюлопя тварин. - 2003. - Т. 5. - № 1-2. - С. 138-143.
20. Bryant M.P. Nutritional requirements of the predominant rumen cellulolytic bacteria // Fed. Proc. - 1973. - Vol. 32. - Р. 1809-1813.
21. Blake J.S., Salter D.N., Smith R.U. Incorporation of nitrogen into rumen bacterial factions of strees given protein and urea-containing diets // Drit. J. Nutrit. - 1983.
- Vol. 50, № 3. - Р. 769-782.
1. 21. Miller E. The nitrogen meds of ruminants // Forage protein in ruminant animal production. - British Soc. of Anim. Produc. Ocass. Pub. - 1982. - № 6. -Р. 79-87.
22. Биологическая полноценность кормов / Григорьев Н.Г. и др. - М.: Агропромиздат,1989. - 231 с.
23. Пивняк Г.И., Тараканов Б.В. Микробиология пищеварения жвачных. - М.: Колос, 1982. - 245 с.
24. Тараканов Б.В., Николичева Т.А. Целюлозолитическая микрофлора и метаболистические функции в рубце молодняка КРС при раннем включении в рацион растительных кормов // C.-х. биология. - 1986. - № 4. - С. 89-94.
25. Kaert O. // Transactions of the-Estonian Academic Agricultural Society (Estonia).
- 1996. - № 2. - Р. 26-28.
26. Чистякова А.В., Чистяков А.Н. Обмен липидов и организма КРС в связи с возрастом и условиями кормления // Тезы докл. 1 Съезда физиол. Казахстана, ч. 2. - Алма-Ата. - 1988. - С. 136.
164
27. Кальницкий Б.Д. Оптимизация минерального питания телят // С.-х. за рубежом. - 1983. - № 10. - С. 38-40.
28. Мшеральне живлення тварин / Г.Т. Клщенко, М.Ф. Кулик, М.В. Косенко, В.Т. Лковенко / За редакщею Клщенка Г.Т. - Кшв : Свгг, 2001. - 428 с.
29. Grace N.D. The Mineral Reguirement of Grazing Ruminants / Ed. Grace N.D. -Occasional Publ. New Zeeland: Society of Animal Producers, 1983. - P. 80.
30. Кебко В.Г. Продуктивне засвоення азоту у бичюв при рiзному вмкп лужних i кислотних грам-е^валентв у ращонах // Тваринництво Украши. - 2001. - № 7. - С. 24-27.
31. Клейменов Н.И. Кормление молодняка КРС. - М.: Агропромиздат. - 1987. -271 c.
BASIC PRINCIPLES OF NUTRITION REGULATION FOR CALVES DURING PROVENTRICULUS FORMATION Stetsko T.I.
State Scientific Research Control Institute of Veterinary Preparations and Fodder
Additives, Lviv Summary
In the article anatomico-morfological and physiologico-functional peculiarities of calves organism as well as basis principles of their nutrition regulation in transition period from dairy to vegetative feeding are showed.
165
