CC BY
33
УДК 614.95:577.118:637.046
Ткачук В.М., кандидат сшьськогосподарських наук © Стапай П.В., доктор сшьськогосподарських наук 1нститут б1ологп тварин НААН, м. Львгв Кирил1в Я.1., доктор сшьськогосподарських наук, професор, членкор НААН Льв1вський нащональний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
Х1М1ЧНИЙ СКЛАД I ПОЖИВНА ВАРТ1СТЬ КОРМ1В ННВЦ „КОМАРНШСЬКЕ" ЛЬВ1ВСЬКОГО НАЩОНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ ВЕТЕРИНАРНО1 МЕДИЦИНИ ТА БЮТЕХНОЛОГШ
1МЕН1 с.з. Гжицького
У статт1 представлено результати дослгджень поживност1, мтерального та амтокислотного складу, а також вм1ст втамшв у кормах ННВЦ "Комартвське" ЛНУВМ та БТ ¡м. С.З. Гжицького. Показано, що у ращош в1вцематок в остантй перюд ютност1 спостер1гаеться нестача сгрки, м1д1, цинку та йоду.
Ключовi слова: корм, поживтсть, мшеральний склад, втамти, амшокислоти, в\вц\.
Вступ. Сучасш ращони для годiвлi тварин контролюються за 20-25-ма показниками, серед яких основними е поживш та бюлопчно активш речовини, зокрема мшеральш елементи, в^амши, амшокислоти [1]. Якщо вмют окремих компоненпв у кормах визначаеться досить точно, то кшьюсть шших визначаеться розрахунковим способом. У зв'язку з цим, щоби виключити деяку суб'ектившсть, потрiбно контролювати рацiони не лише за вмютом у них проте1ну чи жиру, але й за вмютом амiнокислот та довголанцюгових жирних кислот, оскшьки власне у такому сташ цi речовини використовуються в обмшних процессах в органiзмi. При цьому необхiдно також враховувати i динамiку рiзних компонентiв у кормах i тканинах органiзму, щоби, з одного боку, мати уяву про 1х доступшсть, а з шшого — чiтку потребу органiзму в даних компонентах [2].
З щею метою нами було проведено ан^з кормiв, якi використовуються у дослщному господарствi „Комаршвське" у годiвлi овець рiзних статево-вiкових груп, зокрема це сшо лучне, солома пшенична, сiнаж iз вико^всяно! сумiшi, жом буряковий та зерновi концентрати — пшениця, овес i ячмiнь.
Матерiали i методика дослiджень. Хiмiчний склад i поживну вартiсть кормiв проводили згщно з загальноприйнятими методиками [3]. Мшеральний склад кормiв визначали за допомогою атомно-абсорбцiйного спектрофотометра С-115 ПК; в^амшний склад — на рщинному хроматографi „Мшхром-4"; амiнокислотний склад — методом рщинно! юнообмшно! хроматографа на аналiзаторi амiнокислот марки ААА-400 (Чехiя).
© Ткачук В.М., Стапай П.В., Кирил1в Я.1., 2011
137
Результати дослщжень. У результат проведених дослщжень встановлено, що найбшьшою поживною вартiстю характеризуются концентрованi корми за рахунок високого вмюту у них сирого проте!ну, крохмалю, цукру i жиру. Найбшьший вмiст крохмалю (57,73%) i цукру (2,52%) е у пшеницi, а сирого протешу (13,55%) i жиру (3,75%) — у вiвсi. Серед уах концентрованих кормiв овес характеризуеться також найвищим вмiстом клiтковини (10,49%) та золи (3,57%).
За рахонок високого вмюту у зернових основних енергетичних компонентiв, величина обмшно! енереги у них також е найвищою, а саме: у пшеницi - 12,13, ячмеш - 10,87, вiвсi - 10,54 мДж.
Найменша кшьюсть сирого проте!ну мiститься у буряковому жомi (1,57%), соломi (3,54%) i сiнажнiй сумiшi (3,81%). Жом характеризуеться також найменшим вмiстом сирого жиру (0,31%) та обмшно! енерги (1,04 мДж). Серед грубих кормiв найбшьшим вмiстом сирого проте1ну i жиру вщзначаеться сiно (5,22% i 1,57%). До реч^ у сiнi е i найбiльший вмiст золи (6,69%) з-помiж усiх дослiджуваних кормiв.
Таблиця 1.
Показники поживност кормив, %_
Показники Назва корму
Сшо Солома Сшаж (вико-в1всяна сумш) Жом буря-ковий Пшениця Овес Ячмшь
Суха речовина 85,04 86,11 47,73 11,12 84,83 86,76 86,13
Волопсть 14,96 13,89 52,27 88,88 15,17 13,24 13,87
Сирий протеш 5,22 3,54 3,81 1,57 13,44 13,55 10,26
Жир 1,57 1,16 0,99 0,31 1,41 3,75 1,67
Цукор 2,04 0,93 2,15 0,25 2,52 1,07 2,27
Крохмаль 1,25 1,13 1,63 3,95 57,73 34,88 50,93
Клггковина 26,91 34,62 13,47 2,61 2,35 10,49 4,13
Зола 6,69 6,30 3,88 0,96 1,63 3,57 2,33
Обмшна енерпя, мДж 5,62 3,90 3,42 1,04 12,13 10,54 10,87
Вiдомо, що органiзм вiвцi вiдзначаеться пiдвищеними вимогами до пластичних, енергетичних та бiологiчно активних речовин, зокрема, мшеральних у зв'язку з рiзнобiчною И продуктивнiстю i, насамперед продукуванням ними тако! специфiчноl сировини як вовна. Тому балансування ращошв для овець за мiнеральними речовинами мае важливе значення. Так, з цифрових даних таблицi 2 видно, що сшо е найбагатшим джерелом практично уах дослiджуваних нами макро- та мшроелеменив, особливо таких як арка та йод. М^ж тим, аналiз даних таблицi також показав, що для овець ус корми е в достатньою мiрою забезпечеш кальцiем, фосфором, натрiем, магнiем, калiем, залiзом та марганцем, проте спостер^аеться нестача сiрки та деяких мжроелеменив, а саме: - мiдi, цинку, йоду. Одержат результати узгоджуються з наявними в лiтературi даними про нестачу цих макро- та мжроелеменив у грунтах i, як наслщок, в кормах захiдного регiону Укра!ни [4].
Засвоення мшеральних речовин вiвцями залежить вщ якост корму, вiку, фiзiологiчного стану, стаи та рiвня продуктивностi. Крiм цього, засвоення кожного окремого елементу рiзними групами овець вiдбуваеться по-рiзному. Ц обставини необхiдно враховувати при розробщ норм потреби i балансування рецепив за мiнеральними речовинами.
Пiд час лактаци вiвцематки використовують для утворення молока i вiдкладання в тЫ значно бiльше кальцiю нiж пщ час суягностi. З тривалiстю лактаци ступшь його засвоення знижуеться.
Таблиця 2.
Вмкт макро- i мжроелеменпв у кормах_
Назва корму
Сшаж
Показники С1но Солома (вико-в1всяна сумш) Жом буря-ковий Пшени-ця Овес Ячмшь
Кальцш, г/кг 9,84 2,59 1,24 1,57 1,18 1,31 1,20
Фосфор, г/кг 2,18 0,35 0,99 0,23 2,16 3,85 1,84
Натрш, г/кг 0,44 0,40 0,58 0,23 0,12 0,10 0,11
Магнш, г/кг 1,78 1,02 0,71 0,47 1,03 1,18 1,33
Калш, г/кг 16,04 8,11 7,86 0,72 3,81 5,71 6,73
С1рка, г/кг 1,69 1,46 0,52 0,34 0,34 1,19 1,17
М1дь, мг/кг 5,31 5,04 1,97 2,02 5,79 5,03 3,26
Зал1зо, мг/кг 197,02 409,58 123,46 26,19 93,55 106,46 246,88
Цинк, мг/кг 20,18 14,81 10,15 3,58 21,70 32,58 20,35
Кобальт, мг/кг 0,13 0,24 0,35 0,06 0,03 0,03 0,03
Марганець, мг/кг 81,77 21,08 17,59 11,40 44,35 62,70 23,87
Иод, мг/кг 0,23 0,21 0,09 0,00 0,14 0,14 0,10
У молодняку з вжом спостерiгаються значнi змши засвоення кальцiю порiвняно з вiвцематками. Так, ягнята в 15-20-денному вщ використовують кальцiй молока на 96,7 %, а у 3-мюячному вiцi засвоення цього елементу зменшуеться у 2,2-2,8 раза. Це пояснюеться тим, що 3-мюячш ягнята, поряд з материнським молоком, споживають корми рослинного походження, кальцш яких менш доступний для засвоення. Пюля вiдлучення ягнят вiд матерiв 1х травний тракт адаптуеться до перетравлення поживних i засвоення мшеральних речовин кормiв рослинного походження, ступшь використання кальцiю дещо пiдвищуеться i пiдтримуеться на вiдносно постiйному рiвнi до 12-мiсячного вiку [5].
Пщвищення продуктивностi i якостi продукци овець, значною мiрою залежить вiд збалансовано! годiвлi, у тому числi вщ забезпечення оптимальною кiлькiстю мiнеральних речовин, яю суттево впливають на обмшш процеси в органiзмi. Практичний досвщ показуе, що в господарствах часто не прид^ють необхщно! уваги мшеральному живленню овець. При цьому 1х рацiони бувають дефiцитними або надлишковими за тими чи iншими речовинами, що приводить до порушення обмiну речовин, специфiчних хвороб, зменшення продуктивности особливо кiлькiсних i якiсних показниюв вовни, вiдтворювальних властивостей, а також значно! перевитрати кормiв.
Тому доречним е додаткове включення у рацюни овець премшав iз використанням вищезгаданих мшеральних елеменив.
Стосовно амiнокислотного складу окремих кормiв, то з цифрових даних таблицi 3 видно, що в таких кормах як сшо, солома, сiнаж, пшениця, овес, ячмшь, у бiльшостi випадкiв домiнуючими амшокислотами е лейцин, iзолейцин, лiзин, глщин, аргiнiн i гiстидин, тобто переважно це незамшш амiнокислоти. Однак, в цих кормах усе ж таки е низький рiвень таких арковмюних амшокислот як метiонiн i цистин. Назваш амiнокислоти особливо потрiбнi для овець, для росту та формування вовняного покриву.
Таблиця 3.
Ампнокислотний склад кормiв, г/кг_
Показники Назва корму
С1но Солома Сшаж (вико-в1всяна сумш) Жом буря-ковий Пшениця Овес Ячмшь
Л1зин 4,03 2,35 1,17 0,17 2,98 4,66 3,06
Треонш 3,78 3,04 0,36 0,12 3,41 4,17 2,17
Метюнш 0,85 0,71 0,48 0,15 0,83 1,11 0,92
Цистин 0,51 0,48 0,17 0,13 0,68 1,04 0,98
Арпнш 4,05 4,00 0,32 0,12 4,25 6,48 4,45
1золейцин 2,37 2,09 0,42 0,10 6,77 3,16 2,58
Лейцин 4,73 4,32 0,87 0,07 3,90 6,59 5,84
Триптофан 0,17 0,14 0,15 0,09 0,74 0,42 0,56
Глщин 4,66 4,05 1,52 0,11 4,21 5,74 3,92
Феншаланш 3,52 3,63 0,93 0,10 4,08 4,67 3,63
Тирозин 2,21 2,07 1,07 0,18 2,95 2,90 2,58
Валш 3,58 3,45 1,22 0,08 4,85 5,23 3,60
Пстидин 1,60 1,58 0,74 0,13 2,55 2,75 2,05
Роль амiнокислот, особливо сiрковмiсних, як нутрiентiв, необхiдних для вовноутворення, добре вщома i достатньо вивчена. Однак, на сьогодш iснуе дещо видозмiнена концепщя щодо 1хньо1 дп у згаданих процесах. Це стосуеться, насамперед цистину, а також метiонiну. Говорячи про сам морфогенез волоса i рют вовни в овець, завжди потрiбно пам'ятати, що вовнова продуктивнiсть перебувае у ясному зв'язку iз живленням тварин i обмiном речовин у !х органiзмi. При недостатнiй годiвлi овець трансформацiя амiнокислот у бшки вовни зменшуеться. Ось чому в системi живлення овець головною проблемою завжди повинна бути бюлопчна повноцшшсть рацiонiв, балансування !х за уама поживними речовинами, особливо за протешом та амiнокислотами [6].
Вико-вiвсяна сумш, на вiдмiну вiд iнших кормових iнгредiентiв, яка енергетично бiдна, характеризуемся найбiльшим вмiстом каротину, вiтамiнiв Е та В2. Iншi вiтамiни групи В у найбiльшiй кiлькостi мютяться у вiвсi (вiтамiн В1), аш (вiтамiн В3) та ячменi (в^амш В5). Найбiднiшим за вмiстом в^ашшв е жом.
Таблиця 4.
Вмкт вггамтв у кормах, мг/кг_
Показники Назва корму
Сшо Солома Сшаж (вико-в1всяна сумш) Жом буря-ковий Пшениця Овес Ячмшь
Каротин 12,42 3,81 14,21 0,00 0,88 0,96 0,22
Втамш Е 23,18 20,63 37,57 0,00 11,34 23,12 37,88
Вггамш В] 1,42 1,18 1,94 0,00 4,21 4,47 3,76
Вггамш В2 3,37 3,11 4,97 2,11 1,15 0,84 0,84
Вггамш В3 13,78 10,74 7,13 3,42 11,24 10,33 8,19
Вггамш В5 14,40 11,92 10,74 0,00 33,46 10,79 46,11
З даних таблиц 5 видно, що у рацюш вiвцематок у останнш перiод кiтностi спостер^аеться завищений вмiст сиро! клiтковини. Унаслщок цього вiдмiчено дещо вищий рiвнь обмшно! енерги (на 0,4 мДж). Щодо мiнерального складу рацiону, то спостер^аеться нестача сiрки (на 39,44%), мвд (на 25,00%), цинку (на 16,27%) та йоду (на 40,54%).
Таблиця 5.
Ращон для в1вцематок в останнш першд кггносп_
Показники Норма Фактичш даш ± до норми
Сшо лучне, кг — 0,700 —
Солома пшенична, кг — 0,200 —
Сшаж (вико-в1всяна сумш), кг — 2,100 —
Жом буряковий, кг 1,000
Комбжорм всього, кг: у тому числт Пшениця, кг 0,400 0,133
Овес, кг — 0,133 —
Ячмшь, кг — 0,133 —
Кормов1 одинищ 1,50 1,57 +0,07
Обмшна енегр1я, мДж 17,00 17,40 +0,40
Суха речовина, кг 2,15 2,22 +0,07
Сирий протеш, г 185,00 187,87 +2,87
Сира клггковина, г 530,00 589,24 +59,24
Кальцш, г 9,80 12,07 +2,27
Фосфор, г 5,00 4,95 -0,05
Магнш, г 1,40 3,88 +2,48
С1рка, г 5,40 3,27 -2,13
Зал1зо, мг 105,00 564,72 +459,72
М1дь, мг 17,00 12,75 -4,25
Цинк, мг 62,00 51,91 -10,09
Кобальт, мг 0,94 0,95 +0,01
Марганець, мг 105,00 127,21 +22,21
Иод, мг 0,74 0,44 -0,30
Висновки. У кормах ННВЦ „Комаршвське", яю використовуються для годiвлi овець, спостерiгаeться нестача арки (на 39,44%), мвд (на 25,00%), цинку (на 16,27%) та йоду (на 40,54%), тому доречним е додаткове включення до ращошв овець премшав i3 використанням вищезгаданих мiнеральних елементiв.
Л1тература
1. Смирнова Л. Балансирование рационов / Л. Смирнова, А. Короткий // Животноводство России. - 2006. - №4. - С. 51-53.
2. Кравщв Р.Й. Мшроелементний склад кормiв, грунту та води у СФГ „Клен" Жовювського району Львiвськоl област / Р.Й. Кравщв, С.1. Микитин // Науковий вшник Львiвського нацiонального ушверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iменi С.З. Гжицького. — Львiв, 2009. — Т. 11, № 2 (4l). — Ч. 4. — С. 89-94.
3. Фiзiолого-бiохiмiчнi методи дослщжень у бюлоги, тваринництвi та ветеринарнш медицинi: довiдник / В.В. Влiзло, Р.С. Федорук, 1.А. Макар та ш. — Львiв, 2004. — 399 с.
4. Седшо Г.М. Роль мшеральних речовин у процесах вовноутворення / Г.М. Седшо. — Львiв: Афiша, 2002. — 184 с.
5. Новое в минеральном питании сельскохозяйственных животных / С.А. Лапшин, Б.Д. Кальницкий, А.Ф. Крисанов, В.А. Кокорев. — М.: Росагропромиздат, 1988. — 207 с.
6. Фiзiолого-бiохiмiчнi основи живлення овець / П.В. Стапай, 1.А. Макар, В.В. Гавриляк та ш. — Львiв: Лео-Бланк, 2007. — 98 с.
Summary
V. M. Tkachuk, P. V. Stapay, Ya. I. Kyryliv
Chemical composition and food value of fodder of scientific farming "Komarniv'ske" Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
named after S.Z. Gzhytskyj
The data about food value, mineral and amino acid composition, vitamine content in the fodder of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj have been presented. It has been shown, that ewe's diet in the last period ofpregnancy characterized by deficiency of sulfUr, copper, zink and iodine.
Стаття надшшла до редакцИ 14.04.2011
