CC BY
32
УДК 636.2.088:636.084.
Левицька Л.Г., науковий сшвробггаик ® 1нститут землеробства I тваринництва захгдного регюну.
Швторак Я.1., д.с.-г.н., професор кафедри годiвлi тварин та технологи кормiв. Льв1вський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
ПАЙЗОВО-БОБОВИЙ ЗЕРНОС1НАЖ У ГОД1ВЛ1 ЛАКТУЮЧИХ КОР1В
У статт1 наведено результати дослгджень гз використання злаково -бобового зерностажу (пайза 40% + вика озима 20% + кормовI боби 25% + горох 15%) у рацюш лактуючих коргв. При такт годгвлг баланс азоту був позитивним I вгдбувалося тдвищення добового надою молока на 1,7 кг, або на 9,2%. Ргвень рентабельност1 при цьому сягав 17%.
Ключовi слова: зерно стаж, пайза, рацюн, молочна продуктивтсть, азот, баланс, лактуюч1 корови, рентабельшсть, перетравшсть, сумшка.
Вступ. У рацюнах велико! рогато! худоби, зокрема корiв, вагому частку займають соковит корми, яю в зимовий перюд в основному представлеш кукурудзяним силосом. Кукурудза ж при збереженш правил агротехшки i сприятливих ^матичних умов, тобто при достатнш кшькосп тепла та опадiв дае врожа! 200 - 300 ц/га. Проте, як у зеленш мас кукурудзи, так i в силош виготовленому iз не!, е невелика кшькють перетравного проте!ну бiологiчна щншсть якого е низькою.
На перюд силосування у дощове i холодне л^о кукурудза не встигае достигнута до восково!, а в окремих випадках i молочно - восково! стиглостi, в результатi чого отримуемо закислений силос (рН 3,8), який неохоче по!даеться тваринами. Та й при споживанш такого силосу користь невелика. Одностороння годiвля корiв кукурудзяним силосом, особливо при його закисленш, попршуе рубцевий метаболiзм, сповiльнюе вуглеводно - жировий обмш i кислотно -лужну рiвновагу в оргашзм^ що призводить до ацидозу, знижуе перетравшсть клггковини, внаслiдок чого ще на спад молочна продуктивнiсть корiв [1,2,3].
Тому на заходi Укра!ни за останнi десять рокiв скоротили посiви кукурудзи на силос та збшьшили посiвнi площi пiд однорiчнi сумiшки злаково -бобового складу (овес, ячмшь, вика, горох, кормовi боби). Перевага цих сумiшок полягае в тому, що для них не потрiбен додатковий обробггок та тдживлення.
Матерiал i методи. Як свщчать власнi дослiдження та дослщження ряду авторiв особливо цiнною злаковою культурою для виготовлення силосу та зерносшажу зокрема е пайза [4,5,6,7,8].
Пайза - це просяна культура, що характеризуеться високою кущистктю та доброю облистяшстю.
Вегетацiйний перiод тривае 110 - 130 дшв.
® Левицька Л.Г., Швторак Я.1., 2010
116
Сшо, зелена маса i зерно пайзи мають добрi кормовi якосп. У 100 кшограмах сiна мiститься 56 кормових одиниць та 8,1 кшограма перетравного протешу. Норма виЫву насiння при використанш на зелену масу для чистих посiвiв 13 - 15 кг/га, а в сумiшi iз бобовими 11 - 12 кг. Тривалють використання пайзи в зеленому конвеeрi е досить високою. Пайзу можна виЫвати в декiлька строкiв, а перюд И збору вiд середини липня до першо! декади листопада.
За умови чотириукюного використання пайзи можна отримати 1300 ц/га зелено! маси. Врожай зелено! маси за висоти рослин 70 - 80 см становить 239 ц/га I укк, на початку викидання волотей - 323 ц/га II укю, у фазi повного викидання волотей - 356 ц/га III укю, при молочно - восковш стиглост зерна -375 ц/га IV укк.
Кормова цшшсть силосу чи сшажу значно покращуеться, коли його виготовляють iз сумшок пайзи з бобовими культурами. У нашому дослвд ми провели сумiсний посiв пайзи з кормовими бобами, викою озимою, горохом, поЫв проводили зерновою Ывалкою два проходи пайзи один кормових бобiв. Далi два проходи пайзи, один вики озимо! та чотири проходи пайзи й один кормового гороху (пелюшки). Норми виЫву насшня кг/га були такi: пайза 9, кормовий йб 83, вика озима 45, горох 90.
Результати дослщження. Зерносiнаж, виготовлений iз зелено! маси пайзи, кормових бобiв, вики озимо!, гороху мютить 45% сухо! речовини, 5,1 сирого проте!ну, 2,2 жиру, 14,8 сиро! клггковини, 19,2 БЕР. В одному кiлограмi такого корму е 0,35 кормових одиниць, 3,1 МДж обмшно! енергi!, 31 г перетравного проте!ну, 28 мг каротину, 23 г цукру.
Таблиця 1
Рацшнн год1вл1 дшних кор1в живою масою 500 кг, середньодобовим надоем
20 кг, з вщсотком жиру в молощ 4
Показники Групи
Контрольна | Дослщна
Кшьшсть корму, кг
Сшо злаково-бобове 4 4
Солома озимо!' пшениц 2 2
Силос кукурудзяний 30 -
Зерносшаж (пайза 40%+вика озима 20%>+кормов1 боби 25%+горох 15%) - 18
Макуха 0,8 0,8
Меляса 0,5 0,5
Дерть пшенично-в1всяно-ячмшнна 4,2 4,2
В рацюнах метиться
Кормових одиниць 14,24 14,54
Обмшно! енергп, МДж 161,65 184,40
Сухо! речовини, кг 17,16 17,76
Сирого протешу, г 2073,10 2079,10
Сирого жиру, г 584,60 680,60
Перетравного протешу, г 1319,00 1450,00
Сиро! клггковини, г 4193,00 4697,00
БЕР, г 9045,10 8931,00
Кальцш, г 94,81 147,60
Фосфору, г 42,70 71,80
Каротину, мг 628,40 592,40
Цукру, г 1054,50 1018,50
Цукрово-протешове вщношення 0,8:1 0,7:1
В!дношення Са:Р 2,2:1 2,0:1
Протешово - енергетичне вщношення (на 1 к. од. припадае проте!ну) 92,6 99,7
117
Згодовування цього зерносшажу в поеднанш iз макухою соняшниковою краще забезпечувало корiв перетравним протешом на 131 г, обмiнною енерпею на 22,75 МДж, сирим жиром - на 96 г, кальщем - на 53 г.
При годiвлi лактуючих корiв зерносiнажем зростала перетравнiсть поживних речовин рацiону, а саме сухо! речовини - на 4,97% при коефщентах перетравност - 73,74 у контрольнш та 78,71 у дослщнш групах; оргашчно! речовини - на 4,94% при коефщентах 75,77 i 80,71; протешу - на 5,33% при коефщентах 66,82 i 72,15; клiтковини на 4,5% при коефщентах перетравностi 60,78 у контрольнш та вщповщно 65,28% у дослщнш групах. Кшькють азоту, що надходила iз кормами не дуже вiдрiзнялась у контрольнiй i дослщнш групах. Проте у дослщнш грут вона була дещо вищою. У правильно виготовленому зерносiнажi протеши очевидно мали вищу бiологiчну цiннiсть, шж у кукурудзяному силосi. Замiна в рацюш силосу на зерносiнаж дозволила краще збалансувати вiдношення окремих компонента годiвлi. Це i посприяло пщвищенню бюлопчно! цiнностi протешу та створило позитивний баланс азоту.
Таблиця 2
Використання та баланс азоту у ^ шддослщннх тварин_
№ з/п Показники Групи
контрольна досл1дна
1 Спожито з кормом, г 328,17 341,96
2 Видшено з калом, г 105,07±2,55 86,40±0,12***
3 Те ж в % вш спожитого 32,01 26,26
4 Перетравлено, г 223,10±2,55 255,56±0,12***
5 Видшено з сечею, г 118,26±0,94 134,05±4,35*
6 % вш спожитого 36,03 39,20
7 % вш перетравленого 53,02±0,78 52,45±1,73
8 Видшено з молоком, г 87,52±1,95 98,57±2,68*
9 % вш спожитого 26,66 28,82
10 Баланс вшкладення азоту у дшних кор1в 17,32±1,63 22,95±6,53
11 Вшкладення азоту на 100 г прийнятого з кормом, г 104,84 121,58
12 Всього використано на продукцш 46,99±0,79 47,54±1,71
13 % вш перетравленого 31,95 35,53
14 % вш прийнятого 328,17 341,96
Достов1рно при Р<0,05*, Р<0,01**, Р<0,001***.
Бiлковi фракци злаково - бобового зерносiнажу i важкорозчиннi фракци бiлка соняшниково! макухи сприяли оптимальному поеднанню рiзних за розчиншстю форм проте!шв, що дозволяло тваринному оргашзму краще використовувати азот корму на утворення молока.
Проведеними дослщженнями встановлено, що використання такого зерносшажу в годiвлi дiйних корiв сприяло збшьшенню середньодобових надо!в молока на 1,7 кг, або на 9,2%, та покращувало його яюсть. Зокрема в молощ корiв дослщно! групи збшьшився вмiст сухо! речовини на 0,24%, що вщбувалося за рахунок пщвищення кiлькостi молочного жиру на 0,06%, бшка -на 0,15% та золи - на 0,011%.
118
Таблиця 3
Молочна продуктнвнкть ко|мв та хЬпчннй склад молока_
№ з/п Показники Групи
Контрольна Дослщна
1 Середньодобовий надш, кг 18,50 20,20***
2 Надш за час досладу 63 днi, кг 1147,00 1252,40
3 Суха речовина 11,84 12,08***
4 Жир 3,62 3,68*
5 Бшок 2,9 3,05***
6 Лактоза 4,70 4,72
7 Зола 0,617 0,628
Достовiрно при Р<0,05*, Р<0,01**, Р<0,001***.
Звичайно, що таке покращення показниюв продуктивност та якосл молока при використанш меншо! кшькосп пожившшого зерносшажу сприяло покращенню економ1чних показниюв. Зокрема знижувало витрати корму на виробництво одного центнера молока на 4,93 кормових одиниць, та соб1варткть одного центнера молока 4,56 гривень. В результат! чого збшьшувався прибуток при реал!заци одинищ продукци (1 ц молока) на 4,56 гривень та зросла рентабельшсть виробництва молока на 6,45%.
Таблиця 4
Економiчна ощнка результат1в дослщжень_
№ Показники Групи
з/п Контрольна Дослщна
1 Тривалкть дослвду, дшв 63 63
2 Середньо - добовий надш, кг 18,50 20,20
3 Надш за час дослвду, ц на одну корову 11,66 12,73
4 Затрати на одну корову за перюд достду 968,65 999,44
5 В тому числ собiвартiсть кормiв, грн. 246,20 276,99
6 1нш витрати, грн. 722,45 722,45
7 Затрачено корму в ц корм, од.: на одну корову 897,12 916,02
8 на виробництво одного центнера молока 76,94 71,96
9 Собiвартiсть одного центнера кормових одиниць, грн. 27,44 30,24
10 Собiвартiсть одного центнера молока, грн. 83,07 78,54
11 Реалiзацiйна цша одного центнера молока, грн. 91,90 91,90
12 Отримано вщ реалiзацii молока, грн. 1071,55 1169,89
13 Прибуток на корову, грн. 102,90 170,45
14 Прибуток при реалiзацii одного центнера молока, грн. 8,83 13,39
15 Рiвень рентабельности % 10,60 17,05
Внсновкн. Отже в умовах захщного регюну з метою рентабельного виробництва молока доцшьно використовувати зерносшаж !з однор1чних культур, а саме !з пайзи, вики озимо!, кормових боб1в, гороху.
Застосування такого корму в поеднанш !з соняшниковою макухою повшстю забезпечуе потребу тварин у перетравному проте!ш при менших затратах концентрованих корм1в. Окр1м цього, в зимово - стшловий перюд цей поживний д1етичний корм забезпечуе достатню кшькють каротину.
119
Л1тература
1.Вавилов П.П., Посыпанов Бобовые культуры и проблема растительного белка. - М: «Россельхозиздат», 1983. с. 214.
2.Калашников А.П., Клейменов Н.И. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных // Справочное пособие. - М. «Агропромиздат», 1985. с.550.
3.Клейменов Н.И. Кормление молодого крупного рогатого скота - М. «Агропромиздат», 1987. с. 271.
4.Бабенко А. Фактори тдвищення виробництва молока // Тваринництво Украши. - 1994, №4. С. 94-95.
5.Баканов В.И., Менькин В.К. Кормление сельскохозяйственных животных - М. «Агропромиздат», 1989. с. 510.
6.Архипенко Пайза з олшною редькою у зеленому конвеeрi // Тваринництво Украши. - 2000, №7-8. С. 28.
7.Шепель М. Сорговi культури просяться на лани Украши // Пропозищя. - 2004, №3. С. 54-56.
8.1гнатьева Т. Даремно забуте сорго // Пропозищя. - 2002, №4. С. 43-51.
Summary Levicka l.G.,Pivtorak Y.I., BOB-ECHINOECHLOA FRUMEN ZERNOSINAZH IN FEEDING OF LAKTUYUCHIKH OF COWS.
In the article the results of researches are resulted from the use of cereal -bob-cereal (Echinoechloa frumen 40% + a vetch is winter-annual 20% + forage bobs 25% + pea 15%) in the ration of milch cows. At such feeding balance of nitrogen was positive and there was an increase of day's milk yield on 1,7 kg or on 9,2%. Profitability here reach level 17%.
Стаття надшшла до редакцИ 1.04.2010
120
