CC BY
43
УДК 636.084/237.21
Савченко Ю.1., доктор стьськогосподарських наук, професор, академк НААНУ, Савчук 1.М., доктор стьськогосподарських наук, старший науковий ствробггаик, Савченко М.Г., кандидат стьськогосподарських наук, старший науковий ствробггник,
Карпюк Н.А., астрант ® 1нститут стьського господарства Пол1сся НААНУ, м. Житомир
ВПЛИВ Р1ЗНИХ ТИП1В ГОД1ВЛ1 БУГАЙЦ1В НА ÏX ПРОДУКТИВН1 ЯКОСТ1 ТА ПЕРЕТРАВН1СТЬ КОРМУ Й ОБМ1Н РЕЧОВИН
Наведено результати дослгдження впливу ргзних титв годгвлг бугайщв на ïx продуктивтсть, перетравтсть поживнихречовин, баланси азоту, кальцт та фосфору в оргатзм1. Встановлено тдвищення середньодобових прирост1в живоï маси молодняку ВРХ на 51 г, або на 4,6%, при використант силосно-коренеплодно-концентратного рацюну пор1вняно з силосно-концентратним, при цьому покращуються перетравтсть та баланси поживних речовин.
Ключовi слова: рацюн, годгвля, бугайц1, продуктивтсть, перетравтсть, баланс, азот, кальцт, фосфор.
Вступ. Виробництво яловичини повинно базуватись на бюлопчно повноцшнш год1вл1 молодняку вщ народження до забою залежно вщ в1ку, породи, живо1 маси тварин та з урахуванням типу i ф1зично1 форми рацюшв. Для досягнення запланованих показниюв росту необхщно оргашзувати год1влю тварин згщно з детал1зованими нормами год1вл1, що забезпечують худобу поживними, мшеральними та бюлопчно активними речовинами повною м1рою [1].
Типи год1вл1 тварин розр1зняються за сшввщношенням корм1в, що входять до складу рацюну - грубих, соковитих, концентрованих, або за сезонами -окремо л1тнього i зимового перюд1в.
Найбтьш поширеним типом вщгод1вл1 молодняку велико1 рогато1 худоби в зимовий перюд е силосний або силосно-концентратний. Доброяккним кукурудзяним силосом задовольняють потреби тварин в енерги i поживних речовинах, а за рахунок концентрованих корм1в балансують рацюн за перетравним протешом i доповнюють мшеральними речовинами.
Особливктю вщгод1вл1 молодняку на силосно-коренеплщних рацюнах е можливкть вести вщгод1влю протягом тривалого часу при збереженш високих прирост1в живо1 маси. При цьому тварини можуть пощати силос протягом довгого перюду майже без зниження апетиту, чого неможливо досягти при вщгод1вл1 на шших рацюнах.
Досвщ показуе, що згодовування коренеплод1в у поеднанш з кукурудзяним силосом в склад1 зимових рацюшв при штенсивнш вщгод1вл1 бугайщв дае змогу отримати за добу приркт живо! маси на 200 г бтьший пор1вняно з
® Савченко Ю.1., Савчук 1.М., Савченко М.Г., Карпюк Н.А., 2010
218
середньодобовими приростами молодняку, який споживав iз соковитих кормiв лише кукурудзяний силос [4].
Виходячи з вищенаведеного, метою нашо! роботи було визначити ефектившсть використання рiзних тишв годiвлi молодняку велико! рогато! худоби з метою пщвищення його продуктивности впливу дослщжуваних факторiв на обмш речовин в органiзмi тварин.
Матер1ал 1 методи. Дослiдження проведет на фiзiологiчному дворi 1нституту сшьського господарства Полiсся НААНУ в умовах стшлового перiоду на двох групах-аналогах бугайцiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи по 8 голiв у кожнш. Тривалiсть зрiвняльного та дослiдного перiодiв, вiдповiдно, становила 32 та 148 дшв.
У зрiвняльний перiод пщдослщш тварини утримувались на силосно-концентратному ращош, в якому кукурудзяний силос за енергетичною поживнiстю займав 55%, концентрати - 35%, грубi - 10%. Рiзниця в годiвлi молодняку велико! рогато! худоби в дослщний перюд полягала в тому, що бугайцям II (дослiдно!) групи в ращош 20% за пожившстю силосу було замшено на буряк.
Ращони годiвлi тварин були розрахованi на отримання 1000-1100 г середньодобового приросту живо! маси [1]. Утримання бугайщв - прив'язне, годiвля i догляд за тваринами обох груп були аналопчними.
Живу масу молодняку визначали за даними шдивщуальних зважувань до ранково! годiвлi на початку i в кiнцi кожного перiоду дослщу та щомiсячно. За результатами облжу спожитих тваринами кормiв i приросив живо! маси визначали в кормових одиницях витрати кормiв на 1 кг приросту.
Для вивчення перетравност поживних речовин, особливостей обмшу азоту, кальщю та фосфору на фош науково-господарського експерименту проводили фiзiологiчний (балансовий) дослiд на 3 бугайцях з кожно! групи згiдно з юнуючими методиками, рекомендованими О.I.Овсяннiковим [2]. У перюд дослщжень проводили iндивiдуальний облж спожитих кормiв i видiлених калу та сечi з вiдбором середшх проб для аналiзiв.
Бiометрична обробка отриманих результат проведена за М.О.Плохшським
[3].
Результати дослщження. Проведенi дослщження показали, що в основний перюд дослщу молодняк велико! рогато! худоби на вiдгодiвлi I (контрольно!) групи утримувався на силосно-концентратному ращош, в якому кукурудзяний i силос iз конюшини за пожившстю становили 54,9%, концентроваш - 36,3 та грубi корми - 8,8%. Тварини II (дослщно!) групи отримували аналогiчну кшьккть соковитих кормiв (55,1% за пожившстю, у т.ч. 20,3% цукрового та кормового буряку), концентрованих - 36,0 i грубих кормiв - 8,9% (табл.1).
За перюд проведення дослщу концентращя обмшно! енергi! в 1 кг сухо! речовини ращону бугайцiв контрольно! групи становила 8,4 МДж, дослщно! -11,5 МДж, або була бшьшою на 36,9%. На кожну кормову одиницю в дослщжуваних ращонах припадало 91-92 г перетравного проте!ну. Цукро-проте!нове спiввiдношення мiж групами рiзнилося суттево i становило у I груш 0,42:1, в II груш - 1,16:1.
219
Таблиця 1
Середньодобове споживання кормив шддослвдними бугайцями, _на голову на добу_
Корми та поживш речовини Групи
I - контрольна II - дослщна
кг % за пожившстю кг % за пожившстю
Силос кукурудзяний 19,92 36,8 12,74 23,4
Силос конюшини 7,80 18,1 4,95 11,4
Буряк кормовий - - 7,53 12,2
Буряк цукровий - - 2,96 8,1
С1но конюшини 0,65 3,4 0,65 3,4
Солома просяна 1,11 5,4 1,14 5,5
Дерть пшенична 1,11 15,0 1,22 16,4
Дерть в1всяна 1,02 12,8 0,63 7,8
Макуха соняшникова 0,72 8,5 1,00 11,8
Сшь кухонна 0,05 - 0,05 -
У ранили мктиться:
кормових одиниць, кг 8,65 8,71
обмшно! енергп, МДж 83,4 111,1
сухо!' речовини, кг 9,98 9,62
сирого протешу, г 1393 1339
перетравного протешу, г 792 790
сирого жиру, г 410 352
сиро! клггковини, г 2823 1929
цукру, г 327 916
кальщю, г 59,7 52,2
фосфору, г 26,0 25,5
кал1ю, г 180,8 217,3
м1д1, мг 70,6 82,7
цинку, мг 354 331
кобальту, мг 2,1 2,4
залпа, мг 2401 2305
Включення бугайцям на вiдгодiвлi в склад соковитих кормiв цукрових i кормових буряюв позитивно вплинуло на !х продуктивш якостi (табл. 2).
Таблиця 2
Показники продуктивного бугайц1в та витрати корм1в на
Показники Г рупи
I контрольна II дослщна
Жива маса на перюд дослщу, кг: початок 276,2 ± 4,4 270,0 ± 6,0
заюнчення 439,6 ± 13,2 441,0 ±10,6
Прир1ст живо! маси, кг: загальний 163,4 ± 9,5 171,0 ± 10,2
середньодобовий, г 1104 ±64 1155 ± 4
+ або - до контролю : г - + 51
% - + 4,6
Витрати корм1в на 1 кг приросту живо! маси, кг кормових одиниць 7,83 7,54
Середньодобовi прирости живо! маси молодняку дослщно! групи перевищували аналогiв iз контрольно! групи на 51 г, або на 4,6% (Р< 0,95). Витрати кормiв на 1 кг приросту живо! маси коливалися по групах вщ 7,54 до
220
7,83 кг кормових одиниць i були на 0,29 к.од., або на 3,7%, меншими у тварин II групи nopiBMTO з I групою.
Використання силосно-коренеплщно-концентратного рацюну при вiдгодiвлi бугайщв в умовах полюько1 зони Украши сприяло кращому перетравленню поживних речовин кормiв (табл. 3).
Таблиця 3
Перетравтсть поживних речовин кор]шв рацюшв залежно вщ
типу годiвлi тварин, % ( n=3; M±m )
Показники Групи
I - контрольна II - дослщна
Суха речовина 70,4 + 0,9 72,3 + 3,7
Оргашчна речовина 72,3 + 0,8 74,5 + 3,5
Протеш 65,5 + 2,3 66,0 + 4,1
Жир 67,8 + 4,2 68,2 + 7,3
Клггковина 65,9 + 1,1 63,9 + 5,9
БЕР 77,9 + 0,7 81,2 + 2,6
Так, перетравтсть сухо1 та органiчноï речовин, протешу, жиру, БЕР у тварин дослiдноï групи була вищою, вщповщно на 1,9% i 2,2, 0,5, 0,4, 3,3%, шж в ïx аналопв i3 контрольноï групи. Разом з тим, кл^ковина краще перетравлювалась молодняком I групи (на 2,0%).
Важливим показником ефективностi використання кормiв при вiдгодiвлi тварин е баланс азоту.
Проведет дослщження показали, що при порiвняно однаковому споживаннi азоту бугайцями обох пщдослщних груп його використання в органiзмi як вiд прийнятого, так i вщ перетравленого, було кращим у молодняку II групи, вщповщно на 1,7 та 2,3%, що зумовлено невiрогiдним зниженням екскрецп азоту з калом i сечею ( на 3,66 г, або на 2,5% ) (табл. 4).
Таблиця 4
Середньодобовий баланс азоту, г ( n=3; M±m )_
Групи
Показники I - контрольна II - досл1дна
Одержано азоту з кормом 189,83 189,30
Видшено з калом 62,46 + 4,07 61,44 + 7,63
Перетравлено 127,37 + 4,07 127,86 + 7,63
Видшено з сечею 82,65 + 5,94 80,01 + 0,69
Вшкладено в органiзмi 44,72 + 9,20 47,85 + 7,02
Засвоено, %: вщ прийнятого 23,6 + 4,8 25,3 + 3,7
вiд перетравленого 35,1 + 6,2 37,4 + 3,3
Загальне вщкладення азоту в тiлi молодняку дослiдноï групи становило 47,85 г, що бшьше за показник контрольних аналопв на 3,13 г, або на 7,0% (Р< 0,95). Це, певною мiрою, узгоджуеться iз вищими середньодобовими приростами живо1' маси тварин II групи протягом проведення експерименту.
Баланс кальщю та фосфору у пщдослщних бугайщв був позитивним. У тварин контрольное' групи щодобове вщкладення Ca становило 33,48 г, тодi як у молодняку дослiдноï групи - 34,82 г, що на 1,34 г (4,0%, Р< 0,95) бшьше. При цьому його бшьша кшьюсть видшялась iз калом i сечею у бугайщв I групи.
Включення до рацюну вiдгодiвельниx тварин разом iз силосом коренеплодiв позитивно вплинуло на обмiн кальцiю. Якщо у контрольного молодняку ВРХ
221
його використання складало 52,6%, то в аналопв i3 II (дослщно^ групи було значно бшьшим - 55,5%.
Баланс фосфору в органiзмi бугайщв також залежав вщ типу ïx годiвлi. При використанш силосно-коренеплiдно-концентратного рацiону для вiдгодiвлi тварин зменшувалось, порiвняно з силосно-концентратним, ендогенне видiлення фосфору з екскрементами на 9,3%. Тому при майже однаковому надходженш фосфору з кормами в оргашзм молодняку обох груп, загальне вщкладення цього макроелементу в тш бугайцiв дослiдноï групи було бшьшим на 35,5%, шж в аналопв iз контрольноï групи. У вщсотках вiд прийнятого його також бшьше вiдкладалося в тiлi тварин II групи.
Висновки:
1. Використання силосно-коренеплщно-концентратних рацiонiв (дослiдна група) порiвняно iз силосно-концентратним при вiдгодiвлi бугайщв в умовах полкько].' зони Украши позитивно позначилося на середньодобових приростах живоï маси тварин - вони були на 51 г, або на 4,6%, невiрогiдно бшьшими, шж у контролi. Витрати кормiв на 1 кг приросту живоï маси були нижчими у молодняку дослщнох' групи на 3,7% порiвняно з контрольними аналогами.
2. Згодовування бугайцям у складi ращошв коренеплодiв покращувало перетравнiсть та обмiн поживних речовин в оргашзм^ Коефiцieнт перетравностi сухо].' речовини у тварин дослiдноï групи був вищим вiдносно контролю на 1,9%, оргашчнох' речовини - на 2,2, протешу - на 0,5, жиру - на 0,4, БЕР - на 3,3%. Вщкладання азоту, кальщю i фосфору в ïx тiлi було також бiльшим, вщповщно на 7,0%, 4,0 i 35,5%.
Л1тература
1.Довiдник по годiвлi сшьськогосподарських тварин /[ Богданов Г.О., Караващенко В.Ф., Зверев О.1. та ш.]; за ред. Г.О.Богданова. - [2-е вид.]. - К.: Урожай, 1986. - 488 с.
2.Овсянников А.И. Основы опытного дела в животноводстве / Овсянников А.И. - М.: Колос, 1976. - 304 с.
3.Плохинский Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников / Плохинский Н.А. - М.: Колос, 1969. - 256 с.
4.Чучко Г.П. Интенсивный откорм молодняка красной степной породы на силосе и корнеплодах /Г.П.Чучко, В.Г.Миронов, И.Е.Григорович // Животноводство. - 1972. - № 4. - С. 38 - 41.
Summary
INFLUENCE of DIFFERENT PHYLUMS of FEEDING OF BULL-CALVES ON THEIR PRODUCTIVE QUALITIES, DIGESTIBILITY of the FORAGE
And METABOLISM
Findings of investigation of influence of different phylums offeeding of bull-calves on their efficiency, digestibility of nutrients, balances of nitrogen, calcium and phosphorus in an organism is resulted. Increase of daily average accretions of alive mass of a joung growth of the large cattle on 51 г, or on 4,6 % is established at use silosno-korneplodno-kontsentratnogo a ration compared with silosno-kontsentratnym, are thus enriched digestibility and balances of nutrients.
Стаття надшшла до редакцИ' 24.03.2010
222
