CC BY
20
УДК 636.2.083.637.1
Столярчук П.З., доктор с.-г. наук, професор, Наумюк О.С., кандидат с.-г. наук, доцент, Петришак Р.А., кандидат с.-г. наук, доцент, Голодюк 1.П., кандидат с.-г. наук, доцент, Козак Р.В., кандидат с.-г. наук, доцент, Матеуш В.Л., асистент ® Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iмет С.З. Гжицького
МОЛОЧНА ПРОДУКТИВН1СТЬ КОР1В-ПЕРВ1СТОК, ОДЕРЖАНИХ 13 РЕМОНТНИХ ТЕЛИЦЬ ПРИ СПРЯМОВАНОМУ IX ВИРОЩУВАНН1
Спрямоеане еирощуеання передбачае шляхом спещальног годiелi ремонтних телиць еисокоятсними об'емистими кормами еикликати у них кращий розеиток травного тракту та тших оргате, eid яких залежить молочна продуктиетсть майбутнх корie [3, 5].
Багатьма еченими [4, 6] естаноелено, що у телиць етом до 6 мкяще краще розеиеаеться передня частина тулуба й органи, ям тут розмщен (серце, легеш тощо). Вiд гхрозеитку залежить загальне здорое 'я теарин. У ещ телиць 6-12 мхсяще краще розеиеаеться задня частина тулуба i тих оргате, яю тут розмщенн (статеei, еим 'я, шлункоео-кишкоеий тракт).
Отже, для належного розеитку оргате траелення ^iд оргатзуеати праеильну годieлю телиць об 'емистими кормами, особлиео у ец 6-12 мкяще.
Високий рiст телиць шляхом згодоеуеання быьшог кiлькостi концкормie у цей перюд е небажаним, осктьки при цьому телиц стають ожирыими i несеоечасно приходять е охоту та перегулюють. 1х траена система стае недостатньо розеинутою, що знижуе перетраетсть пожиених речоеин осноених для худоби кормie: елтку - зеленог маси, а езимку - силосу, стажу, жому тощо [1, 2, 3]. Короеи, еирощен з таких телиць, не прояеляють еисоког продуктиeностi.
Для оргатзацп кращого погдання об 'емистих кормie телицями у ец 6-12 мкяще еикористоеують деа шляхи: перший - згодоеують еисокояюсш корми, як спещальний зерностаж [4, 5, 6] та другий - тдготоеляють об'емистi корми, обробляючи сучасною (перееажно зарубiжною) техшкою: силосозбиральний комбайн John Deer, який подрiбнюе стебла кукурудзи та кормороздаеач-емульгатор Mono Feeder. ВЫ корми (кргм ста) при цьому старанно подрiбнюються i еимшуються у пухку масу, яку поетстю погдае молодняк худоби. Обидеа ц шляхи апробоеан нами е до^дах.
Ключовi слова: спрямоеане еирощуеання ремонтних телиць, молочна продуктиетсть корie-перeiсток.
Вступ. Нашими дослщами встановлено, що на ремонт стада найкраще вщбирати телиць i3 весняних отелiв. Вони випивають до 6-мкячного вжу найбшьш щнне, багате бюлопчно активними речовинами молоко корiв,
® Столярчук П.З., Наумюк О.С., Петришак Р.А., Голодюк 1.П., Козак Р.В., Матеуш В.Л., 2010
231
одержане 13 молодо1 зелено1 трави, що саме поступав у веснянии 1 л1тн1и перюди.
У 6-12-мюячному вщ1 щ телищ переходять у зимово-стшловиИ перюд, коли основними в рацюнах е об'емист корми: сшо, силос, сшаж, що саме сприяе розвитку 1х шлунково-кишкового тракту [3, 4].
При такш технолог^ вирощування телиць парують у 16 мкящв, коли вони випасаються на пасовищах. Це, як вщомо, позитивно впливае на появу охоти I заплщнення телиць.
Матер1али 1 методи. Дослщи проводились у двох передових господарствах Волиш: ПОСП ¡меш 1вана Франка (2001-2004 рр.) та ПОСП ¡меш Тараса Шевченка (2006-2010 рр.) Горох1вського раИону. Надо1 молока на корову у господарствах перевищують 5,0 тис. кг молока за лактацш.
ВЫ дослщи були тривалими - 35-36 мкящв. У кожному дослщ1 було по 3 пщдослщних групи тварин вщ ремонтних теличок до кор1в-первюток.
У першому дослщ1 спрямоване вирощування проводилось при використанш такого об'емистого високопоживного корму, як високояккний бобово-злаковиИ зерносшаж. В другому дослвд спрямоване вирощування проводили при згодовуванш спещально тдготовлених (подр1бнених I вимшаних) з допомогою сучасно1 техшки кормових сумшок (дослщш групи). Основою ращошв при цьому був комбшований силос (кукурудза з олшною редькою - 3:1). Тварини контрольних груп одержували як основниИ корм у рацюнах зимового перюду кукурудзяниИ силос.
В л1тнш перюд основним кормом для нетелеИ I кор1в була зелена маса пасовищ. Це е також одшею з умов спрямованого вирощування, оскшьки вирощеш корови повинш вм1ти надежно використовувати траву пасовищ.
Ращон л1тнього перюду приведениИ у табл. 1.
Таблиця 1
Ращон год1вл1 первкток пщдослщних груп
Корми кг Кормов1 одинищ Обмшна енерпя, МДж « @ 1 « я ео рр <и С С Суха речовина, кг ,а н и в § ^ £ 'Н Цукор, г <3 и О и РС и Каротин, мг
норма - 18 198 1870 18 3410 1890 124 90 810
Трава пасовища 50 10,6 118 1100 12,2 2610 1050 105 41 1500
Зелена маса злаково-бобових сумшок (шдгод1вля) 20 3,8 40 390 3,8 1060 440 44 19 700
Комбжорм 3 3,5 42 390 5,8 180 610 4 8 20
Сшь кухонна з мжроелементами 0,12 - - - - - - - - -
Диамоншфосфат 0,1 - - - - - - - 23 -
Всього - 17,9 190 1880 21,8 3850 2100 153 91 2220
Ращон збалансованиИ за необхщними компонентами повнощнно1 год1вл1.
232
Результати дослщжень. Корови, одержат iз ремонтних телиць, до яких застосовувалось спрямоване вирощування (друга i третя групи) виявили вищу молочну продуктившсть (табл. 2).
Таблиця 2
Дослвд, господарство Щддослвдт групи Надш молока за лактацiю у перв1сток, кг Вм1ст жиру в молощ, %
Перший. ПОСП ш. 1.Франка I (контрольна) 4756±20,0 3,59±0,24
II 4830±24,6* 3,61±0,21
III 4995±32,8* 3,60±0,22
Другий. ПОСП 1м. Т.Шевченка I (контрольна) 4610±21,2 3,50±0,08
II 4900±26,8* 3,54±0,08
III 5065±25,8* 3,53±0,10
*Примтка. Р1зниця до показнишв контрольно! групи статистично в1ропдна, р<0,05.
При вивченнi по!дання зелених кормiв первiстками пiддослiдних груп вiдбирали по 4 корови з кожно! групи й утримували !х на прив'язi протягом 10 днiв. Зелену масу завантажували в годiвницi, а щоранку зважували пере!ди. В середньому за 10 дшв кiлькiсть з'!деного зеленого корму кожною первiсткою склала: перша група - 59,2 кг, друга група - 65,2 кг, третя група - 70,1 кг.
Як видно з приведених даних, найбшьшу кшьккть об'емистого корму (зелена маса) споживали первктки друго! та третьо! дослщних груп. Це вказуе, що в даних корiв був найбiльш розвинутий шлунково-кишковий тракт, що е бажаним для молочних корiв.
Для визначення собiвартостi молока визначали затрати на з'щеш корми. Вартiсть кормово! одинищ складае в середньому 1,126 грн. (табл 3).
Таблиця 3
Економпчш показники виробництва молока_
Дослвд, господарство Показники Пвддослвдш групи
I (контрольна) II III
Перший. ПОСП 1м. I.Франка Надш молока на перв1стку, кг 4756 4830 4995
Затрати корму на 1 кг молока, корм. од. 1,20 1,18 1,14
Соб1варт1сть 1 кг молока, грн. 1,35 1,33 1,28
Реал1зацшна цша, грн. 1,98 1,98 1,98
Прибуток ввд реал1заци, грн. 0,63 0,65 0,70
Рентабельшсть, % 46,7 48,9 54,7
Другий. ПОСП 1м. Т.Шевченка Надш молока на перв1стку, кг 4610 4900 5059
Затрати корму на 1 кг молока, корм. од. 1,19 1,12 1,09
Соб1варт1сть 1 кг молока, грн. 1,34 1,27 1,23
Реал1зацшна цша, грн. 2,05 2,05 2,05
Прибуток ввд реал1заци, грн. 0,71 0,78 0,82
Рентабельшсть, % 53,0 61,4 66,7
Висновки: 1. Корови, одержат iз ремонтних телиць, до яких застосовувалось спрямоване вирощування, краще використовують об'емистi корми, особливо зелену масу пасовищ, i дають бiльшу кiлькiсть молока.
233
2. Найкраще ремонтних телиць одержувати з весняних отелiв. В цьому випадку BiK !х спрямованого вирощування (6-12 мкящв) припадае на зимово-стiйловий перiод, коли штенсивно використовуються об'емистi корми: сшо, сшаж, зерносшаж, силос. Отелення первюток при цьому припадають на весняно-л^нш перiод, коли для виробництва молока е вдосталь зеленого корму.
3. Названа технолопя дозволяе одержати вищi надо! молока на корову, знизити його собiвартiсть та збшьшити рентабельшсть виробництва молока.
Л1тература
1. Гноевий I. Повнощнна годiвля корiв // Тваринництво Укра!ни. - 1998. -№ 1. - С. 24.
2. Зубець М.В., Орацький Й.З., Данилюв Я.Н. Формування молочного стада з програмованою продуктившстю. - К.: Урожай, 1994. - 224 с.
3. 1батулш I.I., Богданов Г.О., Мельничук Д.О., Столярчук П.З. Годiвля сшьськогосподарських тварин. - К.: Аграрна осв^а, 2005. - 460 с.
4. Матрос В.П., Конин П.А. Особенности формирования организма высокопродуктивных первотёлок // Зоотехния. - 1990. - №2. - С. 50-54.
5. Пшеничный П.Д. Проблема направленного воспитания молодняка сельскохозяйственных животных // Агробиология. - №6. - С 18-24.
6. Рой Дж. Х. Выращивание телят. - М.: Колос, 1982. - 348 с.
Summary
Stoljarchuk P.Z., Naumjuk O.S., Petryshak R.A., Golodjuk I.P., Kozak R.V.,
Mateush V.L.
Lviv National University of Veterenary Medicine and Biotecnologies named
after S.Z. Gzhytskyj
SUCKLING PRODUCTIVITY OF FIRST-CALF HEIFERS, GOT FROM REPAIR HEIFERS AT DIRECTED THEIR GROWING
The directed growing of repair heifers and the rationed feeding of cows is a reliable measure for creation in the farms of highly productive milk herds.
Keywords: the directed growing of repair heifers, milk productivity first-calf
heifers.
Стаття надшшла до редакцИ 16.03.2010
234
