CC BY
18
УДК 636.2.086. 3:636.2.084.523
Бомко B.C., доктор с.-г. наук © Бглоцермвсъкий нацюналъний аграрный ушверситет
ЕФЕКТИВШСТЬ ВИКОРИСТАННЯ НАТИВН01 ТА ЕКСТРУД0ВАН01 COI В ГОД1ВЛ1 ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ KOPIB
Вивчено вплыв ргзних pieme сирого протету, його легко- i важкорозчинних фракцш i критичных ам1нокислот на економгчну ефектиетстъ виробництва молока за рахунок згодовування в склаЫ рацютв нативног, екструдованог сог та соевогмакух.
Ключое1 слова: високопродуктивш корови, економ1чна ефектившстъ, прибуток, нативна соя, екструдована соя, макуха сог.
Постановка проблеми. Бшки, або протеши - важлива складова частина оргашчних речовин живого оргашзму. Життедшльшсть тварин т1сно пов'язана i3 станом обмшних процеав, основну роль в яких ввдграють бшков1 речовини [1, 8, 9, 13]. Дефщит протешу в кормах негативно впливае на оргашзм тварин, порушуе вщтворну функцш, знижуе продуктившсть та витрати корму [3, 7, 13]. Найпоширешшими джерелами балансування кормових рацюшв за вмктом протешу е соя та продукта И переробки, рибне, м'ясне або м'ясо-кюткове борошно, др1ждж1 кормов! та ш. [2].
Яюсть бшкового живлення залежить не тшьки вщ кшькосп бшюв у кормах, але й вщ оптимального стввщношення у них амшокислот [5, 10, 11]. При дефщит1 в рацюнах одше! з незамшних амшокислот, значна частина шших амшокислотпщдаетьсядезамшуванню [4, 6, 12].
Соя по повноцшност1 проте!ну наближаеться до корм1в тваринного походження, але значно дешевша за них. Так як у структур! витрат на виробництво молока на корми припадае вщ 40 до 65 %, тому необхщно здешевлювати варткть корм1в за рахунок заощадження енергоресурЫв при ix виробництв1, 36epiraHHi та використанш. Коли високоякюш корми матимуть низьку соб1вартост1, то молоко i м'ясо будуть дешевими i конкурентоспроможними. Тому для визначення соб1вартост1 i рентабельное^ виробництва молока, у ход1 науково-господарського дослщу ми облковували передуам варткть спожитих корм1в, яку визначали за цшами господарства, а також зароб1тну плату та iHmi витрати, з урахуванням фактично! реал1зацшно! цши 1 центнера молока.
Одним ¿з чинниюв зниження соб1вартост1 корму i тваринницько! сировини е збалансовашсть рацюшв за енерпею, протешом з умютом до 110-115 г перетравного протешу в 1 корм. од., цукро-протешовим стввщношенням 0,81,2:1.
Мета. Вивчити ефектившеть використання нативно! та екструдовано! coi, а також макухи coi в год1вл1 високопродуктивних дшних кор!в з використанням
©Бомко B.C., 2012
9
у рацюнах кормових буряюв у перш! 100 дшв лактаци та без них - в наступи! перюди лактаци.
Матер1али 1 методика дослвджень. Дослщ проводився на чотирьох трупах високопродуктивних кор1в (по 8гол1в у кожнш) чорно-рябо! породи ввдбраних по принципу аналопв. Умови утримання вщповщали загальноприйнятим нормам.
Дослщи проводили методом труп. При формуванш труп врахували походження, живу масу, вж та продуктившсть. Пщготовчий перюд у науково-тосподарському дослщ! тривав 30 дшв, дослщний - 275 дшв.
В пщготовчий перюд в рацюни п1ддосл1дних кор1в включав солому, сшо, силос, жом, буряки 1 коцентроваш корми (ОР). В дослщний до ОР додавали 10% макухи соево! за поживн1стю коровам 1-1 контрольно! групи, 2-1 досл1дно1 групи - 10 % макухи со!, 3-1 - 10 % сиро! натурально! со! 1 4-1 — 10 % екструдовано! со!.
Результата дослщжень показали, що зам1на макухи соняшнику на макуху со! ! сою нативну та екструдовану сприяла п1двищенню вм1сту важкорозчинно! фракц!! сирого проте!ну, л1зину ! жиру та кращому використанню азоту в рубщ. Краще використання азоту в рубщ спостер!галося також за включения в рацюни 3-! дослщно! групи нативно! со!, яка багата на легкорозчинну фракц1ю сирого протешу. За 305 дшв лактаци молочна продуктившсть кор1в досл1дних груп була вищою, пор1вняно з контрольною: у 2-й груш - на 206,5 кг, або 5,02 %, у 3-й - на 475,5 кг, або 11,55 % ! у 4-й - на 615,5 кг, або 14,95 % що, у свою чергу, пщвищило економ1чну ефектившсть виробництвамолока (табл. 1).
Таблиця 1
Еконо1\пчна ефективн1сть використання нативноТ та екструдовано*! со¥ у
рац1онах дшних кор1в
Показ ник Група
контрольна 1 дослщна
2 3 4
К1льк1сть кор1в у груп1, гол1в 8 8 8 8
Валовий надш молока 4 % жирност1 на 1 корову, кг 3664,3 3869,5 4443,2 4448,6
Валовий надш молока базово! жирносп на 1 корову, кг 4310,9 4552,4 5227,3 5233,7
Реал1зацшна ц1на 1 кг молока, грн. 0,25 0,25 0,25 0,25
Варт1сть уае! продукцИ, грн. 1077,73 1138,10 1306,83 1308,43
Загальн1 виробнич1 витрати, грн. 696,22 735,21 824,21 845,23
в тому числ1: зарплата 169,18 178,66 200,28 205,39
корми 422,61 446,27 500.30 513,06
шш1 прям1 витрати 71,99 76,02 85,22 87,40
накладш витрати 32,44 34,26 38,41 39,38
Прибуток, грн. 381,51 402,89 482,62 463,20
± до контролю, грн. - +21,38 +101,11 +81,69
± до контролю % - +5,60 +26,50 +21,41
10
Р1зниця валового надою молока та його загально! реал1зацшно1 вартост! м1ж дослщними трупами кор!в i контролем зумовила вищий прибуток, незважаючи на дещо пщвищеш витрати на зароб1тну плату, корми, прям1 та накладш витрати у цих трупах.
Якщо у контрольнш rpyni загальний прибуток становив 381,51 грн., то у 2-й, 3-й i 4-й дослщних трупах вш був бшьшим на 21,38; 101,11 i 81,69 грн., або 5,6; 26,5 1 21,41%.
Отже, використання дослщжуваних джерел сирого проте!ну в рацюнах високопродуктивних кор1в було досить ефективним, хоча за показниками економ1чного ефекту на першому мющ було використання нативно! со!, яку згодовували шсля замочення у водг
Висновки. 1. Використання в рацюнах високопродуктивних кор!в нативно! та екструдовано! со! позитивно вплинуло на економ1чну ефективн!сть виробництва молока.
.Штература
1.Бакай С., Валюх Е. Обогащение кормов белком микромицетов. Пзоизводство и использование растительного белка. - Краснодар, 1981 -С.304-305.
2. Богданов Г.О. Кормление сельскохозяйственных животных. - М.: Колос, 1981.- 432 с.
3. Кирилов М., Крохина В., Кумарин С. Снижения уровня протеина в рационах -несушек // Комбикорма. - 2001. - № 8. - С. 51-55.
4. Клиниическая лабораторная диагностика в ветеринарии: Справочное издание / Конрдрахин И.П., Курилов Н.В., Малахов А.Г. й др. - М.: Агропромиздат, 1985.-287с.
5. Симакова Е., Яров И. Биологическая ценность протеина кормов микробиологического происхождения // Производство и использование растительного белка. - Краснодар, 1981. - С. 318-319.
6. Тараненко Г.А. Лизин и метионин в кормлений // Животноводство. -1974. - №1.-С.43-44.
7. Тишенкова Д.Л., Удалова З.В. Автолизированные кормовые дрожжи в кормлении цыплят-бройлеров // Тез. докл. Всесоюз. конф. "Медико-биологическая оценка и эффективность применения в сельском хозяйстве белковых продуктов микробиологического синтеза". - М., 1989. - С. 89.
8. Carey J., Carlson C. Performance of laying hens fed increasing amounts of lysine / protein diets // Annual lectures. - 1979. -№11.-P. 7-8.
9. Elliot M.A., Edwards H.M. Effect of a synthetic zeolite (SZA) and a natural zeolite (NZ) on laying hens // Poultry Scien. - 1989. - Vol. 68. - P. 180.
10. Fancher B.I., Jensen L.S. Influence of performance of three to six-week-old broilers of varying dietary protein contents with supplementation of essential amino acid requirements // Poultry Sc. -1989. - Vol. 68. - P. 113-123.
11. Harms R.H. Life cycle amino acid and protein requirement of the Laying hen //|Maryland nutrition conference for feed manufactures Proceedings. -[Washington. - 1984. - P. 85-90.
11
12. Leeds H.S. Comparative aspects of protein metabolism // In.: Comparative ulrition. - Liblcy, London. - 1988. - P. 54-70.
13. Torev A. The protein problem and higher fungi mycelium // Systems analysis proach to the assessment of non-convertional protein production technologies. 1983.-P. 99-101.
Summary Bomko V.S., doctor of agricultural Science EFFICIENCY NATIVE AND EXTRUDED SOYBEANS FEEDING COWS HIGH
The influence of different levels of crude protein, easy and soluble fractions and amino acids critical for the economic efficiency of milk production by feeding rations consisting of native, extruded soybeans and soybean meal.
Рецензент - д.с.-г.н., професор, чл.-кор. НААНУ Киритв Я.1.
12
