CC BY
103
Лггература
1. Белоус А. М., Грищенко В. И. Криобиология. - Киев: Наук. думка, 1994.- 430 с.
2. Пушкарь Н. С., Цуцаева А. А., Иткин Ю. А., Шраго М.И. Консервирование костного мозга при ультранизких температурах с ПЭО-400: Метод. рекомендации. - М., 1984.- l 1 c.
3. Цуцаева А. А., Аграненко В. А., Федорова Л. И. Криоконсервирование клеточных суспензий. - Киев: Наук. думка, 1983. - 240 с.
4. Fuller B. J. Cryoprotectants: the essential antifreezes to protect role in the frozen state / Fuller B. J. // Cryoletters - 2004. - Vol. 25, №6. - P. 375-388.
5. Kushida T. A new method for bone marrow harvesting / Kushida T., Inaba M., Ikebukuro K., Ngahama T. et al. // Stem cells. - 2000. - Vol. 18, № 6. - P. 453-456.
6. Sppurr E. E. Cryopreserved human haematopoietic stem cells retain engraftment potential after extended (5-14 years) criostorage / Sppurr E. E., Wiggins N. E., Marsden K. A., Lowenthal R. M. Ragg S. S. // Cryobiology.- 2002.- Vol. 44, № 3 - P. 210-217.
7. Van de Ouweland F. Enrichement and cryopreservation of bone marrow progenitor cells for autologous reinfusion / Van de Ouweland F., De Witte T., Geerdink P., Haanen C. // Cryobiology. - 1982. - Vol. 19, № 3. - P. 292-298.
8. Willhite D. H. Dimethyl sulfoxide / Willhite D. H., Katz P. I. // J.Appl. Toxicol. - 1984. - Vol. 4, № 3. - P. 155-159.
References
Belous, A. M. Grischenko V. I. (1994). Kriobiologiya. - Kiev: Nauk. dumka, 430. (in Russian). Pushkar, N. S., Tsutsaeva, A. A., Itkin, Yu. A., Shrago, M. I. (1984). Konservirovanie kostnogo mozga pri ultranizkih temperaturah s PE0-400: Metod. rekomendatsii. - M., 11. (in Russian).
Tsutsaeva, A. A., Agranenko, V. A., Fedorova, L. I. (1983). Kriokonservirovanie kletochnyih
suspenziy. - Kiev: Nauk. dumka, 240. (in Russian). Fuller, B. J. (2004). Cryoprotectants: the essential antifreezes to protect role in the frozen state /
Fuller B. J. // Cryoletters. Vol. 25, № 6. - P. 375-388. Kushida, T. (2000). A new method for bone marrow harvesting / Kushida T., Inaba M.,
Ikebukuro K., Ngahama T. et al. // Stem cells. - Vol. 18, № 6. - P. 453-456. Sppurr, E. E.(2002). Cryopreserved human haematopoietic stem cells retain engraftment potential after extended (5-14 years) criostorage / Sppurr E. E., Wiggins N. E., Marsden K. A., Lowenthal R. M., Ragg S. S. // Cryobiology.- Vol. 44, №3 - P. 210-217. Van de Ouweland, F. (1982). Enrichement and cryopreservation of bone marrow progenitor cells for autologous reinfusion / Van de Ouweland F., De Witte T., Geerdink P., Haanen C. // Cryobiology. Vol. 19, № 3. - P. 292-298. Willhite, D. H. (1984). Dimethyl sulfoxide / Willhite D. H., Katz P. I. // J.Appl. Toxicol. - Vol. 4, №.3. - P. 155-159.
Стаття надтшла до редакцй 13.03.2016
УДК 614.95:636.4
Головаха В. I., д. вет. н., © Гарькавий В. О., Москаленко В. П., Смельяненко О. В., к. вет. н.
Бтоцерювський нацюнальний аграрный утверситет, Украгна
Суслова Н. I., к. вет. н. Днтропетровський державний аграрно-економ1чний утеерситет
ЯК1СНА ГОД1ВЛЯ СВИНЕЙ-ОСНОВА ПРОФ1ЛАКТИКИ ВНУТР1ШН1Х
ХВОРОБ
В статт1 наведет дат ргзних джерел, що висвтлюють питання виробництва кормгв для год1вл1, ттенсифжацп галузг свинарства у малих i середнх фермерських господарствах за рахунок замти зернових кормiв на твтра^онн сухi комбжорми. По причит, що концентрати в годiвлi свиней рiзко порушують у них фiзiологiчний процес травлення, значно послаблюють гх iмунimеm, знижують природню резистенттсть тварин, на^дком чого е факт, що вс свинокомплекси з термтом експлуатацп бтьше трьох роюв неблагополучн по рiзноманimних тфекщях, збудники яких при звичному
© Головаха В. I., Гарькавий В. О., Москаленко В. П., Смельяненко О. В., Суслова Н. I., 2016
16
годуванн не викликають патологп. Одним з доступним методгв виправлення такого стану е заповнення дефициту у вШамтах i мжроелементах премтсами, а натуральних БАР i стимуляторiв травлення введенням в корм рiзних фтодобавок.
Розглянуто рiзнi сировинт ресурси комбiкормiв з рiзними джерелами поживних речовин. Це дозволить оперативно вибирати найбтьш вигiдну сировину, оптимально використовувати гг й максимально зменшувати вартють комбiкормiв без втрати якостi. Наведен властивостi кормiв, що використовуються у свинарствi, правила гх тдготовки до згодовування. Також наведен дат, отримаш фахiвцями, що до^джували ефективтсть рiзних рацютв годiвлi свиней. Використання отриманих результатiв врозробц технологиприготування кормiв для годiвлi свиней буде сприяти зниженню захворюваностi поголiв 'я свиней на внутршн незаразн хвороби.
Ключов1 слова: свит, профшактика, хвороба, годiвля, комбжорм, яюсть, резистенттсть, патологiя, хвороби, втамти, премiкси, технологiя, корм, ттенсивтсть, продуктивтсть.
УДК 614.95:636.4
Головаха В. И., д. вет. н., Гарькавый В. О., Москаленко В. П., Смельяненко О. В., к. вет. н.
Белоцерковский национальный аграрный университет, Украина Суслова Н. И. к. вет. н.
Днепропетровский государственный аграрно-экономический университет
КАЧЕСТВЕННОЕ КОРМЛЕНИЕ СВИНЕЙ-ОСНОВА ПРОФИЛАКТИКИ
ВНУТРЕННИХ БОЛЕЗНЕЙ
В статье наведены данные из разных источников джерел, которые рассматривают вопросы производства кормов, интенсификацыи отрасли свиноводства в малых и средних фермерских хозяйствах за счет замены замти кормов из зерна на повлорацыонные сухие комбикорма. По причине нарушения физиологии пищеварения, снижения иммунитета, естественной резистентности свиней в результате кормления сухим комбикормом, все свинокомплексы со сроком эксплуатации больше трех лет неблагополучны по разнообразным инфекционным болезням, возбудители которых при кормлении за традиционными технологиями не вызывают патологии. Одним с доступних методов изменения такого состояния в свиноводстве есть замещение дефицита у витаминах и микроелементах премиксами, а естественных БАВ и стимуляторов пищеварения введением в корма разных фитодобавок.
Рассмотрены разные сырьевые ресурс комбикормов с разными источниками питательных веществ. Это позволит выбирать наиболее выгодное сырье, оптимально его использовать и максимально уменьшать стоимость кормов без потери их качества. Наведены свойства кормов, что используются в свиноводстве, правила их подготовки перед скармливанием. Также наведены рнзультаты, полученные специалистами, которые исследовали эффективность разных рационов кормления свиней. Использвание полученных результатов при разработке технологии приготовления кормов для свиней будет способствовать заболеваемости их поголовья на внутренние незаразные болезни.
Ключевые слова: свиньи, профилактика, болезнь, кормление, комбикорм, качество, резистентность, патология, болезни, витамины, премиксы, технология, корм, интенсивность, производительность.
UDC 614.95:636.4
Golovakcha V., doctor of veterinary science
Garkaviy V., Moskalenko V., Emeljanenko О., candidate of veterinary science Suslova N. I. candidate of veterinary science
Dnipropetrovsk state agrarian and ekonomic university
17
THE QUALITY FEEDING OF PIGS IS BASIS OF PROPHYLAXIS OF INTERNAL
DISEASES
In the articles are showed the resulting data of different sources that point the questions of forages production for feeding, intensifications of pig's breeding industry in small and middle farms due to substituting of grain-growing forage by the full ration dry mixed fodders.
On reason, that concentrates in feeding of pigs sharply violate the physiology process of digestion for them, considerably weaken their immunity, reduce natural resistance of animals, by a consequence what a fact, that all pig's farms with the term of exploitation more than three years is unhappy on various infections, the causative agents of that at the usual feeding do not cause pathology. One of accessible methods of correction of such state there is filling of deficit in vitamins and microelements premixes, and natural BAS and stimulators of digestion by addition to the feed the different plant-based supplements.
The different sources of raw materials of the mixed fodders are considered with the different sources of nutritive. It will allow operatively choose the most advantageous raw material, optimally to use it and maximally decrease the cost of the mixed fodders without the loss of quality. There are showed forage's properties that are used in the pig breeding, rules of their preparation to feeding. The also result is given, got specialists that investigated efficiency of different rations of pigs feeding. Using the got results in development of forage preparation's technology for pigs feeding will assist the morbidity decreasing of internal no contagious diseases in pigs' stock.
Key words: pigs, prevention, disease, feeding, feed, quality, resistance, pathology, disease, vitamins, premixes, technology, food, intensity, productivity.
Вступ. Ефективнють свинарства залежить ввд генетики, технологи вирощування, здоров'я тварин i наявносп кормiв. В структурi собiвартостi свинини найбшьшу частку складають витрати на корми (до 70-80 %). Нестача поживних речовин, особливо бшка, а також амшокислот, впаштв, макро- та мшроелеменпв, спричиняе зниження приростов, збшьшення строив вiдгодiвлi, перевитрат кормiв та, як наслвдок, собiвартiсть свинини, що вища, шж в крашах €С [1].
Зважаючи на показники виробництва свинини на даний час, виникае запитання, чи правильно ми використовуемо той ресурс, який у нас е?
Актуальтсть теми. Аналiз ринку показав, що бшьше 70 % свинини в Укра1ш виробляеться екстенсивно. Використовуються застарш технологи утримання та годiвлi свиней, багато виробнишв свинини, а особливо населення годують зерновими сумшами (кукурудза, пшениця, ячмiнь) або незбалансованими комбшормами. Останшм часом як на сучасних великих свинокомплексах, так i з ращошв свиней на невеликих фермах зникли природн для них корми з високим рiвнем клiтковини: трав'яне i сiнне борошно, силос i сшаж, в яких мiститься комплекс вгташтв, мiнералiв та iнших бiологiчних речовин, як активiзують травний процес. У господарствах стали ввддавати перевагу зерновим концентратам. Частка зерна в рацюнах свиней, наприклад, у Роси становить 75 % (для порiвняння: у Голланди - 17 %, Шмеччиш - 30 %, Франци i США - по 40 %), i цей показник з року в рш зменшуеться. Якщо в крупних господарствах Укра1ни частка зернових близька до таких у Роси, то у малих господарствах частка зернових сягае 95-98 %. Така ситуащя в свинарсти нашо! кра1ни породила рiзнi проблеми, iстотно заважаючи розвитку галузi. Концентрати в годiвлi свиней рiзко порушують у них фiзiологiчний процес травлення, значно послаблюють 1х iмунiтет: досить сказати, що в« свинокомплекси з термiном експлуатаци бiльше трьох рошв неблагополучнi по рiзноманiтних iнфекцiях, збудники яких при звичному годуваннi не викликають патологи. Становище можна виправити, заповнивши дефщит у вiтамiнах i мiкроелементах премшсами, а натуральних БАР i стимуляторiв травлення введенням в корм рiзних фiтодобавок, наприклад, таких як Дтестаром [1].
Прогнозувати вартють сировини для комбiкормiв досить важко, тому необхвдно мати широку перевiрену базу з рiзними джерелами поживних речовин. Це дозволить
18
оперативно вибирати найбшьш випдну сировину, оптимально використовувати ii й максимально зменшувати вартють комбiкормiв без втрати якост! Так, при зниженн в них рiвня дорогих компонентов (пшеницi, ячменю i кукурудзи, соевого шроту, рибного борошна) i одночасному пiдвищеннi дешевих ^вса, жита, гороху та рiпаку, ршаково! макухи, висiвок, дробини, барди, жому) можна скоротити вартють комбiкормiв на 2550 % [2].
Оргашзм свиней за рахунок вуглеводiв отримуе основну частку енергп - понад 50 % добового ращону. Проте в бшьшост дешевих компонентов мютиться пiдвищена кшьшсть рiзноманiтних важкоперетравлюваних i важкозасвоюваних вуглеводiв -некрохмалистих полiсахаридiв (НПС). Вони, у свою чергу, негативно впливають на рiвень обмшно! енергп у тварин [1].
Метою нашо! роботи було вивчення методiв профiлактики хвороб свиней, що спричинен неякiсною годiвлею.
Для досягнення мети слад було виконати наступнi завдання:
- на основi поввдомлень в науково-практичних виданнях вивчити стан кормово! бази в Укра1ш;
- на основi публiкацiй вивчити можливi шляхи пiдвищення якост кормiв i рацiонiв для свиней;
- вивчити продуктившсть свиней залежно вiд запроваджено! технологи приготування кормiв.
Матерiали i методи дослiдження. Матерiалом для дослвдження були дан перiодичних видань, звтв з електронних сайтов аграрного сектору Украши. Використовували статистичнi методи до^дження.
Результати роботи. За даними дослвднишв, единий шлях для широкого i устшного використання дешевих кормових компонентов - це застосування ефективних сучасних травних ферментов. У свiтовому твариннищи та птахiвництвi серед кормових ферменпв найбiльшу питому вагу займають продукти шмецько1 фiрми BASF: НАТУГРЕЙН i НАТУФОС. НАТУГРЕЙН призначений для кращого засвоення зернових i бiлкових компонентов корму свинями [1]. Однак, на малих фермах i домогосподарствах надають перевагу використанню зернових кондентратiв на основi зерна ячменю, кукурудзи, соевого шроту з мшмальним використанням премшив i бiлково-вiтамiнних добавок. З одного боку, використання зерна дозволяе отримувати оргашчну яшсну свинину, але разом з тим частiшають випадки зниження продуктивности свиней i розвитку в них дистрофп печiнки, мiокарда, що в свою чергу призводить до вибраковки тварин навт пiсля введения в ращон якiсних премiксiв.
Одна iз причин такого стану е згодовування зерна не фуражного призначення. При цьому саме зерно вщповщае всiм стандартам якост! Попробуемо з'ясувати, в чому негативний вплив годiвлi таким зерном.
Ярий ячмiнь вирощують в Укра1ш як продовольчу, кормову й техшчну культуру. Проте за обсягом використання його продукцп в господарствi вiн е, насамперед, одшею з цiнних зернофуражних культур, частка яко! в балансi концентрованих кормiв е значною.
В Укра1ш були районован пивоварн ячменi у Люостепу i Полiссi, на Пiвднi культивували здебiльшого кормовий ячмiнь.
Найбiльш щнними в пивоварiннi е сорти дворядного ячменю з добре виповненим i вирiвняним зерном, яке мае понижену плiвчастiсть (8-10 %), пiдвищений вмют крохмалю (за стандартом не нижче 63-65 %) i понижений - бшка (не бiльше 9-10 %). Мають значення i вiдходи пивоваршня, як використовують для вiдгодiвлi тварин (барда, пивна дробина) [3].
Але на сьогодн таке районування фуражних сортiв ячменю суттево порушено, що призводить до згодовування свиням пивних сортiв ячменю та недоотримання тваринами проте1ну (в кормовому ячменi його частка становить 12-14 %). Крiм того, як правило, згодовують вiдвiяне зерно, в якому частка протешу може бути на третину нижча мшмально1 вiд вмiсту в класному зерш.
19
Серед зернових злашв найвищу поживнють мае зерно кукурудзи. У ньому багато вуглевод1в, переважно крохмалю (до 70 % i бшьше), жиру (до 6 % i бшыле), проте найменша для злак1в кшькють протешу (9-12 %). Поживнють 1 кг зерна - 1,33 к. од. i 67-73 г перетравного протешу. При згодовуванш тваринам тшьки одше! кукурудзи вони погано засвоюють 1нш оргашчш речовини (вуглеводи, жири). Кр1м того, у склад1 бшшв кукурудзи замало незамшних амшокислот (л1зину, метюшну, триптофану та ш.), тому год1вля тварин лише кукурудзою спричинюе порушення в оргашзм1 тварин обмшу речовин i р1зке зниження !х продуктивности. Кукурудзу можна давати свиням вс1х статево-вшових груп. Проте при ii згодовуванш в1дгод1вельним свиням сало виходить м'яким, з жовтуватим ввдтшком. У рацюн свиней слад включати 25 % кукурудзяного борошна i до 50 % кукурудзяно! дертг. Для збалансуваня рацюну за проте!ном, тваринам згодовують кукурудзу у сум1ш1 з бобовими кормовими культурами, в яких на 1 к. од. припадае 130-250 г перетравного протешу з достатньою кшькютю незам1нних амшокислот.
Окр1м наведених переваг i недолтв зерна кукурудзи, слад звернути увагу на особливост окремих шдвид1в ще! культури.
За сучасною класифшащею кукурудза за пл1вчастютю, внутршньою i зовшшньою будовою зерна мае 8 тдвид1в:
1) розлусна (everta Sturt.) - зерно др1бне 1з загостреним верхом або округле, ендосперм скловидний, у зерш мютиться 10-14,5 % бшка, 62-72 % крохмалю. Використовують для виготовлення круп, пластгвщв, повгтряно! кукурудзи;
2) крохмалиста (amylacea Sturt.) - зерно гладеньке, округле, ендосперм борошнистий, рихлий, мютить крохмалю 71,5-82,6 %, бшка 6,9-12,1 %;
3) зубопод1бна (indentata Sturt.) - зерно крупне, сплющене, на верх1вщ мае вм'ятину, кр1м б1чних сторш зерна, вся шша частина борошниста; вмют крохмалю в зерш 68-75,5 %, бшка 9-13,5 %;
4) креме ниста (indurata Sturt.) - зерно округле, ендосперм скловидний, лише в центр борошнистий, крохмалю мютить 65-83 %, бшка 7,7-14,8 %. До цього шдвиду належать багато скоростиглих сортов i пбрид1в;
5) цукрова (saccharata Sturt.) - зерно зморшкувате, майже повнютю заповнене прозорим роговидним ендоспермом; мютить багато декстрину i протешу, до 30 % крохмалю, стшьки ж цукр1в та полюахарид1в, 12,8 % бшка, 8,1 % жиру; використовуеться у консервнш промисловостц
Нехтування цими особливостями кукурудзи при згодовуванш свиням може призвести до i розвитку у них дистроф1чних змш при начебто, на перший погляд, якюшй год1вл1.
Ячмшь - один 1з кращих зернових корм1в для вс1х вид1в сшьсько-господарських тварин. Поживнють 1 кг його становить близько 1,2 к. од. i 80 - 85 г перетравного проте1ну. При згодовуванш свиням вш позитивно впливае на якють сала. Ячм1нь широко використовують для виробництва комб1корм1в, а зерно без пл1вок — виготовлення кормосумшей для молодняку раннього вшу. При в1дгод1вл1 свиней з використанням ячменю отримують м'ясо високо! якост! Ячм1нь може становити в ращонах свиней 40-70 % за поживнютю [4].
Овес - щнний д1етичний корм i найважливший компонент комб1корм1в. Розмелене зерно без пл1вок (в1всянка) е основним у сум1ш1 з шшими легкоперетравними компонентами для молодняку тварин. Поживнють 1 кг в1вса - 1 к. од. i 79 г перетравного протешу, жиру - 4-5 %, кттковини - 9-10 %. Безазотист екстрактивш речовини представлен др1бнозернистим крохмалем, який легко перетравлюеться, а в жир1 виявлено незамшш жирш кислоти i гормонопод1бш речовини, що й зумовлюе його д1етичш властивостг
Непродовольче (але не зшсоване) зерно пшенищ використовують на кормов1 цш. Воно мютить 13-15 % протешу, представленого бшками проламшом та глютелшом, сум1ш яких називають пшеничною клейковиною. Поживнють 1 кг зерна пшенищ - 1,28 к. од. i 106-140 г перетравного протешу. Згодовують його у вигляд1
20
1Ру6ого pозмелy. Якщо дaють деpть тонкого pозмелy aбо боpошно, в пpоцесi pозжовyвaння yтвоpюeться клейкa мaсa, що ^изводить до поpyшення тpaвлення. тому для свиней пшеницю кpaще екстpyдyвaти. У paцiонi доpослих i вiдгодовyвaних свиней ^облета пшениця може стaновити 50 % i бшьше зa поживнютю.
У годiвлi твapин викоpистовyють зеpно тpитикaле (гiбpид пшеницi тa жига), яке непpидaтне зa яшстю як ^одовольче. 3a пожившстю воно подiбне до зеpнa пшеницi, пpосa, œpre [4].
3еpно бобових кyльтyp e пpотеïновим коpмом, га^вняно iз злaкaми мae бiльше вiтaмiнiв гpyпи В тa мiкpоелементiв. Воно мiстить 84-85 % сухо1' pечовини, 22-40 -пpотеïнy, 1,2-1,9 - жиpy i 30-35 % безaзотистих екстpaктивних pечовин. Кiлькiсть клiтковини коливaeться в межaх 4-7 %, i вонa мae високу пеpетpaвнiсть - 60-85 %. Пожившсть 1 кг зеpнобобових стaновить 1,1-1,4 к. од. i 195-290 г пеpетpaвного пpотеïнy. Для ^отешу бобових хapaктеpнa високa бiологiчнa щншсть зa вмiстом незaмiнних aмiнокислот. 3еpно бобових кyльтyp може стaновити до 20 % paцiонy [5].
Гоpох - основний зеpнобобовий коpм для твapин. Пожившсть 1 кг - 1,18 к. од. i 192-195 г пеpетpaвного ^отешу. Пpотеïн гоpохy легкоpозчинний, aле сиpим погaно пеpетpaвлюeться. Це пояснюеться нaявнiстю в зеpнi специфiчноï pечовини aнтитpипсинy, що пpигнiчye пеpетpaвлення бiлкiв, тому пеpед викоpистaнням гоpох слiд пiддaвaти темпеpaтypнiй обpобцi (в межaх 100 °С).
Соя - шйщншший пpотеïновий коpм, у якому 32-45 % пpотеïнy, 16-20 % ж^у i мaло вyглеводiв, ïï бiлок зa бiологiчною щншстю нaближaeться до бiлкiв твapинного походження, аде внaслiдок велико1' кiлькостi aнтипоживних pечовин (aнтитpипсин, гемaглютини, ypеaзa, солaнiн тa iн.) згодовyвaти зеpно со1' без попеpедньоï темпеpaтypноï обpобки (100-105 °С) недоцiльно. Викоpистовyють сою для виготовлення комбiкоpмiв.
1з нaсiння олiйних твapинaм дaють льон як дieтичний коpм. Вiн мae високу пожившсть: в 1 кг його мютиться 1,90 к. од. i 194 г пеpетpaвного пpотеïнy тa 34 % ж^у. Нaсiння льону бaгaте нa пектиновi pечовини, що зумовлюе його дieтичнi влaстивостi. Згодовують ^и зaхвоpювaннях оpгaнiв тpaвлення у вшлзд вiдвapy (1 кг pозмеленого зеpнa в 10 л води) aбо бовтaнки з iншими концкоpмaми. У гapячiй водi деpть бyбнявie, yтвоpюючи слизистий pозчин, який обволiкae слизовi оболонки тpaвного кaнaлy, зaхищaючи 1'х вiд подpaзнення.
Збеpiгaють фypaжне зеpно в зеpносховищaх aбо пpистосовaних i ввдповвдно облaднaних пpимiщеннях. Яшсть його визшчоють зa хiмiчним склaдом i зовшшшми ознaкaми - кольоpом, блиском, повнотою, нaтypою, чистотою, смaком, кислотшстю, вологiстю, ступенем ypaження комipними шк^днн^ми. 3a стaндapтом воно мae бути цшим, iз ноpмaльним зaпaхом тa смaком, вологiстю 15-16 %. Допусгаеться зaсмiченiсть нaсiнням бyp'янiв не бшьше шж 5 % (для ячменю i пшениц не бiльше шж 8 %).
3еpно ввaжaють недобpоякiсним зa зaсмiченостi понaд допyстимi ноpми, якщо мiстить шкодливого тa от^уйного нaсiння бyp'янiв бiльше 2 % i пpоpослого зеpнa понaд 15 %. Велико1' шкоди шд чaс його збеpiгaння зaвдaють комipнi шшдники: клiщi, комipний довгоносик, зеpновa мшь, боpошняний хpyщaк, a тaкож гризуни. Уpaжене зеpно погaно збеpiгaeться, в ньому pозвивaються мiкpооpгaнiзми, що спpичинюe сaмозiгpiвaння й плiснявiння. 3еpно, ypaжене мiкобiотою(плiснявa, гpиби тощо), для згодовyвaння свиням непpидaтне.
Згодовують зеpно шсля спецiaльноï шдготовки. Його подpiбнюють m деpть. Стушнь подpiбнення бyвae гpyбим, сеpеднiм i тонким. Пpи цьому основнa мaсa чaстинок мae pозмipи вiдповiдно 2-4, 1-2, 0,2-1 мм. Для згодовyвaння свиням в сухому aбо змоченому виглядi деpть мae бути гpyбого подpiбнення. 3еpно й деpть бобових тaкож вapять i зaпapюють [3, 4].
Поpосятaм-сисyнaм ячмшь, кyкypyдзy, пшеницю пiдсмaжyють. 3 щею метою зеpно зaмочyють у водi до нaбyбнявiння, пот^м нaсипaють тонким шapом нa жapовнi й тдсможують до свiтло-коpичневого кольоpy. Це нaдae коpмy пpиeмного смaкy тa
21
тдвищуе засвоення крохмалю.
Найпрогресившшими способами тдготовки зернових кормiв до згодовування е гранулювання, плющення, екструдування, мiкронiзацiя. Цi процеси грунтуються на мехашчно-температурнш обробцi корму. Шд час гранулювання й плющення маса пропарюеться, екструдування - на^ваеться пiд тиском i тертям, а мшрошзацл -опромiнюеться iнфрачервоним промшням. Пiд дiею температури корм знезаражуеться вiд мiкроорганiзмiв (крiм грибiв i плiсняви), вiдбуваються карамелiзацiя крохмалю та денатуращя бiлкiв. Це сприяе кращому перетравленню i засвоенню поживних речовин.
У домогосподарствах використовують i iншi корми для свиней.
Картопля - щнний вуглеводний корм, добре засвоюеться свинями. У ньому мiститься, %: води - 75,9, протешу - 1,66, жиру - 0,21, кттковини - 0,64, безазотистих екстрактивних речовин - 20,4, золи - 1,15. Розчинних вуглеводiв в картоплi бшя 20 %, основу яких становить крохмаль (14,1 %). Органiчна речовина перетравлюеться у свиней на 90 %. В 1 кг варено! картопл мютиться 0,36 к.од. i 14 г перетравного проте!ну. У зв'язку з тим, що картопля - водянистий корм, в приготовану з нього кормову сумiш не слiд додавати велико! кшькост води. Згодовують картоплю у вареному виглядi в сумiшi з концентратами i бiлковими добавками. Необхщно балансувати картоплянi рацiони за проте!ном, кальцiюем, фосфором i каротином, так як цих речовин у картопл мало. Картоплю можна включати в рацiон до 35 %. I! використовують також як едине джерело вуглеводiв, додаючи багатi проте!ном корми, вiтамiни i мiнеральнi речовини. У сумiшi з концентрованими кормами варену картоплю можна згодовувати свиням у таких кшькостях, кг: вiдлученим поросятам - 1, свиням на вiдгодiвлi - 2,5-3,5, маткам i хрякам - 4-6. У недостиглих бульбах i паростках проросло! картоплi мiститься глюкоалкало!д соланiн, який викликае отруення i захворювання органiв травлення. Тому таку картоплю треба обов'язково проварити, воду злити i не використовувати тваринам.
Буряк включають в ращон свиней у кшькосп 20-30 %. Вш добре впливае на обмш речовин порiсних i тдсисних маток, яким можна згодовувати сирi подрiбненi буряки по 6-8 кг.
Сироватка, що е вiдходом сироваршня, мiстить багато цукру, мiнеральних речовин, в нш немае бiлка i жиру. При згодовуваннi сироватки вiдгодiвельними свиням одержують гарну продуктивнiсть [4].
Таблиця 1
Витрати на вiдгодiвлю свиней зерносумшами без використання продук^в
переробки соТ, премiксiв, вiтамiнно-мiнеральних добавок
Група Перюд годiвлi, днi Середнш добовий прирiст, г Вага на шнець перюду, кг Потреба в комбшорм^ кг Цша комбжорму, грн Вартють готових кормiв, грн
всього на день
Поросята шдсисш 40 225 10 0 0,00 0,00 0
Старт (7-35 кг) 80 291 34 104 1,30 5,00 520,00
Гроуер (35-65 кг) 100 335 67 250 2,50 5,00 1250,00
Фшш (65-110 кг) 145 390 124 725 5,00 17,50 2537,50
Всього 365 298 110 1079 Х Х 4307,5
Ефективнють використання енергi! та поживних речовин рацюшв у свиней в значнш мiрi залежить вiд !х вiку та функщонування травно! системи. Поросята в першi 2-3 тижш життя добре перетравлюють i використовують поживш речовини кормiв тваринного походження (особливо молока) i значно прше - рослинних кормiв. З вшом (до 3-4 мiс.) використання поживних речовин кормiв поросятами поступово
22
тдвищуеться, що пояснюеться становленням травно! системи. Подiбна залежнiсть спостерiгаeться у свиней i у використаннi вуглеводiв. На вiдмiну вiд жуйних тварин, у свиней значно нижчий рiвень синтезу мiкробiального бiлка i вiтамiнiв групи В у шлунково-кишковому каналi. Тому вони бшьш вимогливi до забезпечення рацюшв амiнокислотами складу та вiтамiнами групи В [1].
Таблиця 2
Витрати на вiдгодiвлю свиней з використанням продук^в переробки соТ,
готових кормiв та вiтамiнно-мiнеральних добавок ТОВ «Сврокорм сучасна годiвля»
Група Перюд використання, дтв Середнш добовий прир1ст, г Вага на шнець перюду, кг Потреба в комб1корм1 всього, кг Варпсть готових корм1в, грн
Передстарт 0-42 281 13 5 49
I фаза дорощування 43-60 444 21 10 83
II фаза дорощування 61-77 529 30 20 164
I фаза в1дгод1вл1 78-119 619 56 90 630
II фаза в1дгод1вл1 120-175 964 110 170 1088
Всього 623 110 295 2014
Для переконливо! шюстраци необхiдностi дбайливого ставлення до годiвлi свиней як засобу профiлактики внутршшх хвороб i iнтенсифiкацп !х вирощування, нижче наведен результати, отриманi директором 1нституту кормiв НААН, членом-кореспондентом НААН, доктором сiльськогосподарських наук, професором Петриченко В. Ф. за час роботи над проектом «Ефективне свинарство», починаючи з 2009 року. Щни на зерно i комбiкорми ми взяли таш, що були у груди 2015 року.
За тако! ситуаци конверсiя корму становить 8-10 кг на 1 кг приросту, а вартють лише одних кормiв на 1 кг приросту складае близько 40 грн, це без вартост поросяти, працi, енергоносив i т.д. Звичайно, ми для розрахуншв взяли ринкову дрiбнооптову щну компонентов комбiкорму.
Набагато кращi результати продуктивност тварин i меншi затрати отриман при використанн повнорацiонних комбiкормiв з використанням продуктов переробки со!, готових кормiв та вiтамiнно-мiнеральних добавок.
Фахiвцями 1нституту кормiв НААН, асощаци «Украшська асоцiацiя виробнишв i переробникiв со!», «1нституту свинарства НААН», НДЦ ТОВ «Сврокорм сучасна годiвля» розроблено i впроваджуеться з листопада 2009 року проект «Ефективне свинарство», як i досягли у сво1й роботi таких результатов (див. таб. 2) [1].
Висновки. 1. Витрати на корми при використанш повнорацюнних комбiкормiв з використанням продукпв переробки со!, готових кормiв та вiтамiнно-мiнеральних добавок складають 18-19 грн. на 1 кг приросту, що на 10-12 % менше, шж за годiвлi зерном за найнижчими на момент до^дження цiнами.
2. Повнорацiонний комбiкорм е збалансованим за мiнеральними i вiтамiнними компонентами, що в свою чергу профiлактуе виникнення гiповiтамiнозiв, анеми, розладiв травлення у свиней, чого на можна досягти при годiвлi зерном.
Перспективи подальших дослiджень. Подальша робота в напрямку розробки нових технологш приготування кормiв, виведення кормових культур для свиней з необхвдними кормовими якостями дозволить звести нашвець хвороби внутршшх оргашв свиней, що виникають через неякiсну годiвлю, що в свою чергу забезпечить населення яшсними продуктами тваринного походження.
Л1тература
1. Петриченко В. Ф. Економ1чне пор1вняння ефективносп год1вт свиней:
23
екстенсивна модель i штенсивна / В. Ф. Петриченко / Спшьне дослвдження 1нституту KopMiB НААНУ, асощаци «Укра!нська асощащя виробникiв i переробникiв со!», «1нституту свинарства НААНУ», ТОВ «Сврокорм сучасна roдiвля» / Галузевий iнформацiйний портал «Свинарство в Укра!ш». - Режим доступу: www.pig.com.ua.
2. Бабич А. О. Сви^ земельш, продовольчi i кормовi ресурси / А. О. Бабич. - К.: Аграрна наука, 1996. - 556 с.
3. Зiнченко О. I., Очкар А. О. Кормовий клин Швденного Люостепу. Деяк1 аспекти теорп i практики / О. I. Зшченко, А.О. Счкар // Вiсник аграрно! науки. - 1999. - № 9. -С. 42-45.
4. Зшченко О. I. Кормоворобництво / О. I. З^енко. - К.: Вища шк., 2005. - 440 с.
5. Петриченко В. Ф. Зерновi бобовi культури / В. Ф. Петриченко // Рослинництво; за ред. О. I. Зшченка. - Вшниця: Нова Книга, 2008. - С. 187-230.
References
Petrychenko, V. F. Ekonomichne porivniannia efektyvnosti hodivli svynei: ekstensyvna model i intensyvna / Spilne doslidzhennia Instytutu kormiv NAANU, asotsiatsii «Ukrainska asotsiatsiia vyrobnykiv i pererobnykiv soi», «Instytutu svynarstva NAANU», TOV «Ievrokorm suchasna hodivlia» / Haluzevyi informatsiinyi portal «Svynarstvo v Ukraini». -Rezhym dostupu: www.pig.com.ua. (in Ukrainian). Babych, A. O. (1996). Svitovi zemelni, prodovolchi i kormovi resursy. - K.: Ahrarna nauka, 556. (in Ukrainian).
Zinchenko, O. I., Sichkar A. O. (1999). Kormovyi klyn Pivdennoho Lisostepu. Deiaki aspekty
teorii i praktyky / Visnyk ahrarnoi nauky. 9, 42-45. Zinchenko, O. I. (2005). Kormovorobnytstvo. - K.: Vyshcha shk., 440. (in Ukrainian). Petrychenko, V. F. (2008). Zernovi bobovi kultury / Roslynnytstvo; za red. O. I. Zinchenka. -Vinnytsia: Nova Knyha, 187-230. (in Ukrainian).
Стаття надтшла до редакцп 2.03.2016
УДК 619:618.39:636.3(477.74)
Гуменний О. Г., к. вет. н., зав. кафедри, 1овенко А. В., к. вет. н., доцент, Чорний В. А., к. вет. н., доцент © (fly1978@mail.ru)
Одеський державный аграрный утверситет, Одеса, Украгна
Л1КУВАЛЬНО-ПРОФ1ЛАКТИЧН1 ЗАХОДИ ЗА АБОРТ1В ДР1БНО1 РОГАТО1 ХУДОБИ НА ФЕРМ1 «ОВЕН» БЫЯШСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКО1 ОБЛАСТ1
У статтг висвтлет причини абортгв дргбног рогатог худоби на ферм1 з розведення к1з та овець «Овен» Бтягвського району Одеськог области. Серологгчними дослгдженнями (РМА) встановлено наявтсть антитт у вгвц та у кози до лептостр серотитв Cabura, Hebdomadis у титрах 1:50 та у цапа-плгдника - антитт ще й до лептостр серотипа Grippothyphosa у титрах 1:50.
В результатi етзоотологгчного обстеження ферми встановлено також брак ращону овець та тз за поживними речовинами i быку. Основними симптомами у тварин були:
- поодиною аборти у тварин вжом до 2-хротв у другт половит вагiтностi;
- народження нежиттездатного молодняка;
- агалактiя.
Ключов1 слова: аборти, кози, вiвцi, серологiчне до^дження (РМА), фармазин-200, тетравт, народження нежиттездатного молодняку, агалактiя, брак ращону, схуднення.
УДК 619:618.39:636.3(477.74)
Гуменный О. Г., к. вет. н., зав. кафедры, Иовенко А. В., к. вет. н., доцент, Чорный В. А., к. вет. н., доцент
Одесский государственный аграрный университет, Одесса, Украина
© Гуменний О. Г., Ъэвенко А. В., Чорний В. А., 2016
24
