CC BY
45
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^oHaibHoro ymBepcHrery BeTepHHapHoi' mcahuhhh
Ta 6ioTexHonoriH iMeHi C.3. I^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet7913
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
y^K 636.2.636:085.52
noTpeÖH та ocoß^HeocTi rogie^i giHHHx Kopie
H.r. HeBH^Ka [email protected]
iHcmumym cinbcbKoeo господарстeа Карпатсbкого pesioHy HÄÄHY, eyn. rpyrneecbKoeo, 5, c. OöpornuHo Пустомитieсbкого p-Hy HbeiecbKo'i o6n., 81115, YKpaiHa
ffocnidweHo ennue KopMie i3 pi3HUM eMicmoM y hux e neeHux cnieeidHorneHHnx neaKopo3HUHHoao ma ea^Kopo3HUHHoao npomeiHy Ha opaaHi3M diüHux Kopie. 3oxpeMa Ha mpaeneHHn e py6qi, nepempaeHicmb nowuemx peuoeuH KopMie, MonouHy npodyKmue-Hicmb i nKicmb MonoKa.
Bu3HaueHo pi3Huqm 3a denKuMu noKa3HUKaMu mpaeneHHn e pyßqi Kopie, 3aceoemn npomeiHy (öanaHcoeuü docnid) Ha mni eu-KopucmaHHn eKcnepwueHmcrnbHoao KoMÖiKopMy. Y HboMy 3epHoeuü KoMnoHeHm niddaeanu eKcmpy3ii ma eeodunu 3epHo KyKypyÖ3u, npomeiH MKoao ea^Kopo3uuHHuü. 3aednKu ijboMy 3Huw:eHo po3uuHHicmb npomeiHy KopMie i3 38 do 29%, moömo Ha 9%. Hk Hacni-öoK-npoöoeweHo uac ix 36podwyeaHHn y pyßiji. ToMy pyßqeea MiKpojmopa e docmamHiü Mipi nepemeopmeana aMiaK Ha docmyn-hwü dnn 3aceoeHHn MiKpoÖHwü npomeiH, ^o no3wmweHo ennwHyno Ha npoqecu mpaeneHHn ma 3aceoeHHn nowrnemx peuoeuH i cnpu-nno nidew^eHHm MonouHoi npodyKmweHocmi y Kopie. CmpyKmypa paqiome o6ox apyn 6yna ideHmuuHom i emmuana: apyöwx KopMie - 12,5%, coKoewmux - 75,0%, KoHqeHmpoeaHwx - 12,5%. Ha odHy KopMoey odumqm y KoHmponbHiü 3pyni npunadano 90,2 z nepe-mpaeHo3o npomeiHy, y docnidHiü - 89,6 г. UyKpoeo-npomeiHoee eidmrnemn y KoHmponbHoMy i docnidHoMy paijioHax cmaHoeumb 0,98. BidHomemn MiHepanbHwxpeuoeuH: Ca : P -y KoHmponi i docnidi - 1,6: 1, N: S eidnoeidHo 7,3 ma 6,9.
npo iHmeHcweHimwü nepeöiz oÖMiHHwx npoqecie ceiduamb $iзionoгo-6ioxiмiцнi noKa3HWKu y meapuH docnidHoi гpynw, a caMe: 3MeHrneHHn KinbKocmi aMiaKy ma 3ÖinbmeHHn KinbKocmi öaKmepiü y pyßiji. ffo cKnady ochobhozo paijioHy (OP) exodunu KopMu гocnodapcmea. Bci niddocnidHi meapuHu nid uac nidгomoeцoгo nepiody ompuMyeanu odHaKoeuü paqioH. Y docnidHuü oöniKoeuü nepiod II (docnidHa) гpyna - eKcnepuMeHmanbHuü KoMÖiKopM, e nKoMy i3 Memom 3MeHweHHn po3uuHHocmi npomeiHy 3epHoeuü KoMnoHeHm (oeec, nuMiHb, nrneH^n) eKcmpydyeanu ma dodamKoeo eeodunu 3epHo KyKypyd3u (15%), KoHmponbHa гpyna ompuMy-eana гocnodapcbкuü KoMÖiKopM
BcmaHoeneHo, ^o згodoeyeaннn eкcnepuмeнmanbнoгo KoMÖiKopMy cnpunno noninrneHHm oÖMmy a3omy e opгaнiзмi Kopie-nepeicmoK, ^o e KiHqeeoMy pe3ynbmami 3a6e3neuuno nideu^emn Hadoie Ha 4,4% (26,3 npomu 25,2 kz). 3Hu^eHHn 3ampam Ha KopMu ma 3ÖinbmeHHn Hadomy Kopie docnidHoi zp^u oöyMoeuno 3MeHrneHHn coöieapmocmi 1 ij MonoKa Ha 27,1 zph ma nideu^eH-HnpieHnpeHmaöenbHocmi Ha 2,3% npomu KoHmponm.
Knrnnoei cmea: npomeiH, MonouHa npodyKmueHicmb, po3^enneHuü npomeiH, po3uuHHuü npomeiH, 3epHo, KopMu, pyßeqb, mpa-eneHHn, nepempaeHicmb, paqiom.
nOTpeÖHOCTH H OCOÖeHHOCTH KOpM^eHHH ßOHHMX Kopoe
H.r. HeBH^aa [email protected]
MHcmumym cenbcmso xo3nücmea Kapnamcmso pe2uoHa YÄÄH, yn. rpyrneecKoeo, 5, noc. OöpornuHo nycmoMumoecKoso p-Ha flbeoecKoü oön., 81115, YKpauHa
MccnedoeaHo enunHue KopMoe c pa3nuuHbm codepwaHueM e hux e onpedeneHHUx coommrnemnx neгкopacmeopuмoгo u mpyd-нopacmeopuмoгo npomeuHa Ha opzühu3m doüHux Kopoe. B uacmHocmu Ha nu^eeapeHue e py6qe, nepeeapuMocmb numamenbHbx ee^ecme KopMoe, MonouHym npodyKmueHocmb u Kauecmeo MonoKa.
OnpedeneHbi pa3nuuun no HeKomopbM noKa3amennM nu^eeapeHun e pyßije Kopoe, yceoeHue npomeuHa (öanaHcoeuü onum) Ha $oHe ucnonb3oeaHun экcnepuмeнmanbнoгo KoMÖuKopMa. B HeM 3epHoeoü KoMnoHeHm nodeepгanu экcmpyзuu u eeodunu 3epHo KyKypy3u, npomeuH кomopoгo mpydHopacmeopuMuü. Enaгodapn эmoмy muweHa pacmeopuMocmb npomeuHa KopMoe c 38 do
Citation:
Levitskaya, L.G. (2017). The needs and characteristics of feeding dairy cows. Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 62-67.
29%, то есть на 9%. Как следствие продлено время их сбраживания в рубце. Поэтому рубцовая микрофлора в полной мере превращала аммиак на доступный для усвоения микробный протеин, что положительно повлияло на процессы пищеварения и усвоения питательных веществ и способствовало повышению молочной продуктивности у коров. Структура рационов обеих групп была идентичной и включала: грубых кормов - 12,5%, сочных - 75,0%, концентрированных - 12,5%. На одну кормовую единицу в контрольной группе приходилось 90,2 г переваримого протеина, в опытной - 89,6 г. Сахаро-протеиновое соотношение в контрольном и опытном рационах составляет 0,98. Соотношение минеральных веществ: Са: Р - в контроле и опыте - 1,6: 1, N: S соответственно 7,3 и 6,9.
О более интенсивном прохождении обменных процессов свидетельствуют физиолого-биохимические показатели у животных опытной группы, а именно: уменьшение количества аммиака и увеличение количества бактерий в рубце. В состав основного рациона (ОР) входили корма хозяйства. Все подопытные животные во время подготовительного периода получали одинаковый рацион. В исследовательский учетный период II (опытная) группа - экспериментальный комбикорм, в котором с целью уменьшения растворимости протеина зерновой компонент (овес, ячмень, пшеница) екструдирували и дополнительно вводили зерно кукурузы (15%), контрольная группа получала хозяйственный комбикорм
Установлено, что скармливание экспериментального комбикорма способствовало улучшению обмена азота в организме коров-первотелок, что в конечном итоге обеспечило повышение удоев на 4,4% (против 26,3 25,2 кг). Снижение затрат на корма и увеличение надоя у коров опытной группы обусловило уменьшение себестоимости 1 ц молока на 27,1 грн и повышение уровня рентабельности на 2,3% против контроля.
Ключевые слова: протеин, молочная продуктивность, расщепленный протеин, растворимый протеин, зерно, корма, рубец, пищеварение, переваримость, рационы.
The needs and characteristics of feeding dairy cows
L.G. Levitskaya [email protected]
Institute of agriculture of Carpathian region of Ukraine Hrushevskoho Str., 5, vil. Obroshyno Pustomyty district, Lviv region, 81115, Ukraine.
The influence offeed with different contents in them in certain ratios lekarstvennogo and insoluble protein on the body of dairy cows. In particular, digestion in the rumen, digestibility of nutrients of feed, milk productivity and milk quality.
Identify the differences in some indicators of digestion in the rumen of cows, the digestion ofprotein (carrying experience) on the background of the use of the experimental feed. In this grain component was subjected to extrusion and introduced maize, the protein which vikoristannya. Because of this, reduced the solubility ofprotein from 38% to 29% that is 9%. As a result, extended the time of their digestion in the rumen. So scar microflora sufficiently transformed the ammonia available for absorption of microbial protein, which has a positive impact on the processes of digestion and assimilation of nutrients and contributed to improving milk productivity in cows. The structure of the diets of both groups was identical and included: roughage is 12.5% juicy - 75.0%, concentrated to 12.5%. One fodder unit in the control group had 90.2 g digestible protein in experimental 89.6 g Sharapodinov attitude in control and experimental diets is 0,98. The ratio of mineral substances: CA : P in the control and experience is 1.6: 1, N: S respectively of 7.3 and 6.9.
On a more intensive course of metabolic processes show physiological and biochemical parameters in animals of the experimental group. Namely: reducing the amount of ammonia and the increase in the number of bacteria in the rumen. The composition of basic ration (PR), which included feed management. All experimental animals during the preparatory period received the same diet. Research in accounting period II (experienced) group - experimental mixed fodder in which to reduce the solubility of the protein component of grain (oats, barley, wheat) extrudable and additionally introduced maize grain (15%), the control group received commercial feed
Found that feeding the experimental feed, improved nitrogen metabolism in the organism of cows, heifers, which ultimately increased milk yield by 4.4% (vs. 26.3 to 25.2 kg). The reduction in feed costs and increase milk yield in cows of the experimental group resulted in a reduction of cost of 1 quintal of milk 27.1 UAH. and improve profitability by 2.3% against the control.
Key words: protein, milk productivity, the split protein, soluble protein, grain, feed, rumen digestion, digestibility of the rations. Потребности и особенности кормления дойных коров.
Вступ
Система прогнозування потреби i забезпечення енерпею та проте!ном передбачае визначення в кормах таких показнишв: вмют сухо! речовини та характеристики И розщеплювання, обмшну енерпю та И концентращю в сухш речовиш, чисту енергш лакта-цш, сирий проте!н та характеристики його розщеплювання, розщеплюваний в рубщ проте!н, не розщеплю-ваний в рубщ проте!н, перетравний проте!н, амшоки-слоти, нейтрально-детергентну клггковину, неволок-нисп вуглеводи та окремо вмют крохмалю i цукру, а також iншi показники (Ibatullin and Harkovenko, 2012) На швидшсть i рiвень розщеплення чи нерозщеплення
протешу в рубщ впливають так фактори: термообро-бка, розмiр часток кормiв, рiвень споживання (Ibatullin and Kostenko, 2013)
Потреба в нерозщеплюваному проте!ш становить 35-40 % вщ сирого протешу в ращонах високопроду-ктивних корiв. Мшмальний рiвень розщеплюваного сирого протешу необхщний для мiкроорганiзмiв руб-ця, становить 13%. До того ж, 45-50% розщеплюваного протешу мае швидко розчинятись, щоб забезпе-чувати стаб№ний рют мiкроорганiзмiв рубця (Ruban and Vasylevskyi, 2015).
Для ефективного використання азоту iз фракци розщеплюваного протешу важливо мати оптимальне енерго-проте!нове сшввщношення в ращош, що е
умовою стимуляцп росту мжрофлори рубця i ефекти-вного використання амiачного азоту в рубцi (Hnoievyi, 2006). В ращош необхвдне оптимальне сшввщношення проте!нових кормiв з низьким i висо-ким рiвнем розчинностi для забезпечення оргашзму корови не розщеплюваним у рубщ проте!ном, який проходить у тонкий кишшвник, та для мжрооргашз-мiв рубця (максимального синтезу мшробного бiлка) i його надходження в тонкий кишк1вник для розщеп-лення до амiнокислот (Nevostruieva and Vudmaska, 2008)
Метою наших дослвджень е вивчення впливу кор-мiв iз рiзним спiввiдношенням легкорозчинного та важкорозчинного проте!ну на органiзм дшних корiв, зокрема на травления в рубщ, перетравшсть проте!ну кормiв, окремi ланки обмiну речовин, молочну проду-ктивнiсть i як1сть молока.
Для досягнення мети були поставленi таш завдан-ня: 1) визначити фактичну поживнiсть та хiмiчний склад кормiв; 2) розробити повноцiннi рацiони годiвлi корiв; 3) провести балансовий дослщ; 4) встановити перетравнiсть поживних речовин кормiв: сухо! i ор-гашчно! речовини, клiтковини, проте!ну, жиру, БЕР; 5) визначити показники молочно! продуктивносп та якостi молока; 6) дослщити гематологiчнi показники кровi; 7) визначити показники вмюту рубця
Матерiал i методи досл1джень
Матерiалом для дослщжень слугували корми, кров, молоко, вмют рубця. Науково-господарський досл1д проведено на базi ФГ «Межирiччя» Жидачiв-ського району Львiвсько! областi на двох групах ко-рiв-первiсток укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи по 10 пшв у кожиiй, аиалогiв за вжом (27 мiс) та живою масою (500 кг) До складу основного ращону (ОР) входили корми господарства. Bti шддослщш тварини пвд час пiдготовчого перiоду отримували однаковий рацiон. У дослiдний облiковий перюд II (дослвдна) група - експериментальний комбiкорм, в якому iз метою зменшення розчинностi проте!ну зер-новий компонент (овес, ячмшь, пшениця) екструдува-ли та додатково вводили зерно кукурудзи (15%), контрольна група отримувала господарський комбiкорм. В ходi дослiджень проведено аиалiз хiмiчного складу та поживносп кормiв, що входили до ращону корiв первiсток Ращони збалансовано за деталiзованими нормами годiвлi (Bohdanov end Kandyba, 2012). Роз-чиннiсть проте!ну кормiв визначали in vitro в буферному розчиш (NH4O2SO4 (pH = 6,5) (Vlizlo et al., 2012).
Облiк молочно! продуктивносп корiв проведено за допомогою iндивiдуальних щодекадних контрольних надо!в. Середш проби молока ввдбирали три рази ввд п'яти корiв з кожно! групи. Визначили деякi показники хiмiчного складу. А саме: густину, вмiст жиру, бiлка, лактози, води, СЗМЗ, pH - за допомогою апара-ту «Ekomilk Total» зпдно з доданими до приладу ш-струкцiями. З метою контролю за деякими ланками метаболiзму вiд 3 найбшьш виражених аналогiв з кожно! групи ввдбирали проби кровi з яремно! вени та вмiст рубця (ротоглотковим зондом) через 2,5 години
вщ початку ранково! годiвлi. У кровi визначили: кшь-к1сть еритроципв в камерi Горяева i вмют гемоглобь ну гемоглобiнцiанiдним методом (УИ^о et а1., 2012). Вмiст сечовини - за кольоровою реакщею з дiацетил-монооксимом, фракцiйний склад бшка сироватки кровi - методом електрофорезу в гелi агар-агар (Г.В. Троицкий, 1962), загальний бiлок - рефрактоме-трично, вмiст летких жирних кислот - за методикою описаною В.В. Цюпко, В.А. Каплан (1967), кальцш в сироватцi кровi - за де Ваардом, фосфор неоргашчний - за Фюке-Суббароу. Для вивчення перетравносп поживних речовин корму та балансу азоту через 30 дiб вщ початку дослвдного перiоду проведено балансовий дослщ протягом трьох дiб щоденно здшснюва-ли облiк заданих i фактично спожитих тваринами кормiв, а також видiлених калу i сечi, контролювали показники молочно! продуктивносп корiв. У рубцевiй рiдинi визначали: загальний i залишковий азот - за К'ельдалем, бiлковий - за !х рiзницею, вмiст амiаку -в чашках Конвея, кшьшсть шфузорш - пiдрахунком в камерi Фухс-Розенталя, кiлькiсть амiлолiтичних, це-люлозолiтичних i протеолiтичних бактерiй - методом виаву на елективнi поживнi середовища, ЛЖК - паровою дистилящею в апарап Маркгама. (V1iz1o et а1., 2012) Бiометричне опрацювання результатiв проводили враховуючи критерш Стьюдента, з використанням стандартних комп'ютерних програм. (Р1окЬ.ущку^ 1969).
Результата та 1х обговорення
Встановлено, що суттево! рiзницi за хiмiчним складом кормiв м1ж контрольною та дослвдною гру-пою немае (табл. 1). За винятком господарського ком-бiкорму та комбiкорму експериментального. У комбь кормi експериментальному кормових одиниць було бшьше, анiж у господарському (1,28) на 0,02 к. од., вщповщно сухо! речовини (0,88) на 0,08 кг, сирого проте!ну (116) на 0,8 г. За вама наведеними нижче у таблицi 2.1 показниками теж е рiзниця. Тобто цих речовин метиться бiльше у експериментальному комбшорм^ можливо завдяки додатковому введеннi зерна кукурудзи.
Розроблено рецепт комбiкорму для корiв-первiсток. У експериментальному комбiкормi проведено екструзiю зернового компоненту (овес, ячмшь, пшениця) та додатково введено зерно кукурудзи (15%), чим було знижено розчиншсть проте!ну iз 38 до 29. (табл. 2).
Структура ращошв обох груп була iдентичною i включала: грубих кормiв - 12,5%, соковитих - 75,0%, концентрованих - 12,5%.
На 1 к. од. у контрольнш груш припадало 90,2 г перетравного проте!ну, у дослднш - 89,6 г.
Цукрово-проте!нове вiдношення у контрольному i дослiдному рацiонах становить 0,98. Ввдношення мiнеральних речовин: Са : Р - у контролi i дослiдi -1,6 : 1, N : S вiдповiдно 7,3 та 6,9.
Таблиця 1
Хiмiчний склад та поживмсть кормiв___
Показники, мктиться в 1 кг Силос куку-рудзяний С1но (люцерна, тимофпвка, райграс, вшсяниця) Сшаж (горох, вика, овес, коню-шина) Комбь корм госпо-дарський Комбжорм експериментальний ± до господар- ського комбжорму
Кормов1 од., кг 0,22 0,52 0,50 1,26 1,28 + 0,02
Обмшна енергiя, МДж 2,30 7,60 4,52 12,00 12,5 + 0,5
Суха речовина, кг 0,25 0,85 0,50 0,80 0,88 + 0,08
Сирий проте!н, г 25 150 56 115,2 116,0 + 0,8
Перетравний проте!н, г 16 104 46 70 70
Сирий жир, г 10 20 11 38 40 + 2
Сира клпковина, г 75 271 134 35 41,0 + 6
Крохмаль, г 8 4,8 21 506 510,6 + 4,6
Цукор, г 21 25 69 76 76,9 + 0,9
Кальцш, г 1,4 6,0 3,9 4,3 4,9 + 0,6
Фосфор, г 0,8 2,4 2,0 5,0 5,5 + 0,5
Магнш, г 0,5 2,1 1,1 1,1 1,6 + 0,5
Калш, г 2,9 17,8 7,5 7,8 9,9 + 2,1
Натрш, г 0,35 1,9 0,7 0,9 1,00 + 0,1
Сульфур, г 0,4 2,0 0.7 1,3 1,0 - 0,3
Купрум, мг 1,0 7 2,3 2,3 3,4 + 1,1
Цинк, мг 5,8 17 10,0 26,0 27,0 + 1,0
Манган, мг 4,0 40 29,4 33,1 33,3 + 0,02
Кобальт, мг 0,02 0,28 0,3 0,02 0,03 + 0,02
Иод, мг 0,06 0,20 0,4 0,9 1,2 + 0,3
Селен, мг - - -
Каротин, мг 20 47 35 0 0
Вггамш А, МО - - - 2,4 2,7 + 0,3
Вггамш D, МО - - - -
Вггамш Е, мг - - 54 22,9 23,2 + 0,3
рш в1дпов1дно на 0,28 та 1,58 млн/мл. У тварин досль дно! групи показник активно! кислотносп був ниж-чим, можливо бшьш1сть молекул ашаку повшьшше всмоктувалася в кров 1 в бшьш повнш м1р1 використо-вувалася м1крофлорою у синтетичних процесах, що тдтверджуеться вищою концентращею загального на 94 мг/% та бшкового азоту на 104 мг/%. Це узгоджу-еться з нижчим на 0,53 мл. моль/л (Р < 0,001) р1внем сечовини у кров1 кор1в-первюток дослщно! групи, яким згодовували експериментальний комбжорм пор1вняно з контролем.
М1ж концентращею ам1аку та амшного азоту в ру-бцевш рвдиш у тварин дослвдно! групи ввдзначено зворотнш зв'язок. Тварини, яш отримували експериментальний комбжорм, накопичували бшьше азоту вшьних амшокислот пор1внянш з контролем на 0,08 мг/% (Р < 0,001).
Гематолопчш показники кров1 тварин перебували в межах ф1зюлопчно! норми. В дослвднш груш в1д-значено тенденцш до збшьшення шлькосп еритроци-т1в на 0,32 млн/мкл та вм1сту гемоглобшу на 9,2 г/л. Анал1з б1лкового спектру сироватки кров1 показав тдвищення р1вня загального бшка на 0,46 г/% у кор1в - первюток дослвдно! групи.
За результатами балансового досаду визначено вищий вмют азоту у кор1в дослвдно! групи (табл. 4). Р1зниця ввдповвдно до контрольно! групи складала 5,62 г.
Баланс азоту був позитивний 1 становив 17,32; 22,94 г на добу, що на 3,2% бшьше ввд контролю.
Рецепт комбшо
Таблиця 2 рму для корiв-первiсток
Компонента I (контрольна) II (досл1дна)
Зерно 83 83
В т ч ячменю 28 28
пшенищ 40 25
в1вса 15 15
кукурудзи 15
Макуха соняшникова 5
Виавки пшеничш 6 6
Сшь кормова 2 2
Монокальцшфосфат 2 2
Глауберова сшь 2 2
Всього 100 100
Про штенсившший переб1г обмшних процеав свь дчать ф1зюлого-бюх1м1чш показники у тварин дослано! групи (табл. 3), а саме: зменшення юлькосп аша-ку та збшьшення юлькосп бактерш у рубщ. Ввдомо, що, зростанню 1 розвитку юлькосп р1зномаштно! за складом м1крофлори 1 мжрофауни сприяють певш умови середовища у рубщ, в т. ч. рН вмюту рубця, постшний юнний склад, безперервне постачання кормом.
Р1вень рН рвдини рубця кор1в-первюток, яким згодовували експериментальний комб1корм, був нижчим н1ж у контрольних, на 0,07. Встановлено зниження р1вня ам1аку у кор1в-первюток дослвдно! групи на 0,28 мг/%, що е наслвдком бшьш ефективного його вико-ристання м1крофлорою рубця, про що сввдчить пвд-вищення юлькосп амшо- та целюлозолггичних бакте-
Фiзюлоro-бюхiмiчм показники вмкту рубця та кровi корiв-первiсток (М ± т, п = 5)
Приметка: тут 1 надал * Р < 0,05; ** Р < 0,02; *** Р < 0,01
Таблиця 3
Показники Група
контрольна | дослщна
Вмкт рубця
рН 6,62 ± 0,07 6,55 ± 0,08
Ам!ак, мг% 6,33 ± 0,12 6,05 ± 0,10
Амшний азот, мг% 4,63 ± 0,10 4,71 ± 0,07
Азот, мг%
загальний 90,87 ± 0,38 110,32 ± 1,87***
залишковий 27,88 ± 0,79 29,66 ± 0,75
бшковий 62,99 ± 0,49 80,66 ± 1,50***
Кшьюсть бактерiй, млн/мл: амшолгтичних 8,94 ± 0,17 9,22 ± 0,20
целюлозолiтичних 8,62 ± 0,09 10,20 ± 0,12***
протеолiтичних 3,42 ± 0,11 3,86 ± 0,15***
1нфузори, тис/мл 806,20 ± 47,52 888,40 ± 41,50
Кров
Гемоглобш, г/л 97,40 ± 0,68 106,60 ± 1,21***
Еритроцити, млн./мкл 6,42 ± 0,09 6,74 ± 0,10*
Загальний бшок, г% 7,24 ± 0,11 7,70 ± 0,07**
Альбумши, % 41,80 ± 1,53 44,00 ± 1,52
Глобулши, % 45,78 45,14
а 10,00 ± 0,20 10,04 ± 0,21
в 7,98 ± 0,22 8,70 ± 0,12**
У 27,80 ± 1,56 26,40 ± 0,93
Азот, мг%
загальний 1766,00 ± 69,69 1860,00 ± 66,41
залишковий 71,40 ± 3,19 64,00 ± 3,48
бшковий 1692,00 ± 71,81 1796,00 ± 68,87
Амшний азот, мг% 3,88 ± 0,08 5,98 ± 0,06***
Сечовина, мл.моль/л 3,35 ± 0,02 2,82 ± 0,06***
Таблиця 4
Використання i баланс азоту в органiзмi пщдослвдних корiв-первiсток, г, (М ± т, п = 3)
Показники
Групи
контрольна
дослiдна
2016 рк
Спожито з кормами
Видшено з калом
Перетравлено, г
Видшено з сечею
Видшено з молоком
Баланс вщкладання азоту в органiзмi дшних корш
Бсього використано на продукцто
328,17
105,07 ± 2,55
223,10 ± 2,55
118,26 ± 0,94
87,52 ± 1,95
17,32 ± 1,63
104,84
341,96
86,40 ± 0,12*
255,56 ± 0,12*
134,05 ± 4,35*
98,57 ± 2,68*
22,94 ± 6,53
121,51
Така iнтенсивнiсть метабол!зму в оргвн1зм1 тварин дослвдно! групи е наслвдком забезпечення !х оптимальною шльшстю наведених вище поживних речовин (зпдно з нормою) ! узгоджуеться ¡з результатами по-д16ного напряму дослвджень (Taranov, 1976).
Завдяки зниженню розчинносл проте!ну корм1в ¡з 38 до 29%, тобто на 9%, продовжено час !х зброджу-вання у рубщ. I як наслщок - рубцева мiкрофлора в достатнш м1р1 перетворювала амiак на доступний для засвоення мшробний проте!н, що позитивно вплинуло на процеси травлення. 1з метою полiпшення утил!зацп (використання) бiлка та вуглеводiв в оргашзм! висо-копродуктивних кор1в згодовували концентроваш корми у 4 прийоми роздавали гру61 корми перед да-ванкою концентратiв, використовували корми у скла-д1 добре змiшаних кормосумшей.
Бищий рiвень обмшних процеав в оргашзм! кор1в дослвдно! групи позитивно позначився на !х молочнш
продуктивносп та як1сних показниках молока (табл. 5).
Таблиця 5
Хiмiчний склад молока пщдослвдних ко|)1в _(М ± т, п = 5)._
Показники Групи тварин
контрольна дослдаа
Середньодобовий надш, кг 25,22 ± 0,33 26,33 ± 0,22**
СЗМЗ, % 11,48 ± 0,04 11,70 ± 0,10
Жир, % 3,46 ± 0,06 3,50 ± 0,03
Бшок, % 3,02 ± 0,01 3,10 ± 0,04*
Лактоза, % 5,03 ± 0,09 5,10 ± 0,15
Густина, г/см3 1028 ± 1,58 1029 ± 1,30*
Бвдзначено шдвищення р1вня СЗМЗ на 1,11%, тен-денцiю до зростання вмюту жиру на 0,04, загального бшка на 0,08% ! як наслвдок - густини молока кор1в
gocgigHoï rpynu, ^o cBigrorb npo noginmeHHa Horo
aKOCTi.
CepegHbogo6oBHH Hagin HarypagbHoro MogoKa y go-cgigHift rpyni KopiB 3a gocgigHHH nepiog CTaHoBHB 26,3 Kr i 6yB Ha 4,4% bh^hm, hi® y Kompogi.
BlICIIOBK'll
BcTaHoB^eHo, ^o 3aBgaKH eKCTpy3iï 3epHa (oBec, m-MiHb, nmeHHua) Ta gogaTKoBoMy BBegeHHM 3epHa KyKy-pyg3H (15%) y cKgag eKcnepHMeHTagbHoro KoM6iKopMy 3MeHmeHo po3HHHHicrb npoTeïHy KopMiB i3 38 go 29% to6to Ha 9%, Ha BigMiHy Big rocnogapcbKoro KoM6iKop-My. 3aBgaKH BHKopHcraHHM eKcnepHMeHTagbHoro kom-6iKopMy oTpHMaHo cepegHbogo6oBHH Hagin Harypagb-Horo MogoKa y KopiB-nepBicToK gocgigHoï rpynu 26,3 Kr, ^o Ha 4,4% BH^e Big Kompogro, Ta noKpa^eHHH aKocTi MogoKa 3a paxyHoK 36igbmeHHa y HboMy KigbKocTi ®upy Ta 6igKa (Ha 0,04 i 0,08%).
nepcnexmueu nodanbwux docmdwenb. nogagbmi gocgig®eHHa 6ygyTb cnpaMoBaH Ha nomyK onTHMagb-Horo cniBBigHomeHHa Ba®Kopo3HHHoro Ta gerKopo3-HHHHoro npoTeïHy y KopMax gga noginmeHHa 3acBoeHHa no®HBHHx penoBHH i nigBH^eHHa MogonHoï npogyKTHB-HocTi KopiB.
Biô^iorpa^ÏHMi mocii. lainm
Ibatullin, I.I., Harkovenko, L.H. (2012) Normovana hodivlia velykoi rohatoi khudoby [Normalized feeding of cattle]. Manuals, Kiev, Ukraine. 63 (in Ukrainian). Ibatullin, I.I, Kostenko, V.I. (2013). Normy, oriientovni ratsiony ta praktychni porady z hodivli velykoi rohatoi khudoby [Standards the estimated diets and practical tips for feeding of cattle]. Handbook Zhitomir, PP «Ruta» (in Ukrainian).
Ruban, S.Yu., Vasylevskyi, M.V. (2015). Orhanizatsiia normovanoi hodivli v molochnomu skotarstvi. [Organization normalized feeding in dairy cattle]. Tutorial. Kyiv, Ukraine (in Ukrainian).
Hnoievyi, I.V. (2006). Hodivlia i vidtvorennia poholivia silskohospodarskykh tvaryn v Ukraini. [Feeding and reproduction of livestock of agricultural animals in Ukraine]: Handbook. Kharkov, Kontur, OOO, 400 (in Ukrainian).
Nevostruieva, I.V, Vudmaska, I.V. (2008). Peretravlennia pozhyvnykh rechovyn v ShKT koriv pry znyzhenni v ratsioni kilkosti rozshchepliuvanoho v rubtsi proteinu [Digestion of nutrients in the digestive tract of cows with reduction in diet quantity razmalyvanija in the rumen of protein]: Biology of animals: Scientific Journal. Lviv, Ukrain. 10(1/2), 205-210 (in Ukrainian).
Bohdanov, H.O., Kandyba, V.M. (2012). Normy i ratsiony povnotsinnoi hodivli vysokoproduktyvnoi velykoi rohatoi khudoby [Norms and rations of full feeding of highly productive cattle]. Handbook. Kiev, agricultural science (in Ukrainian).
Vlizlo, V.V, Fedoruk, R.S, Ratych, I.B.(2012). Laboratorni metody doslidzhen u biolohii, tvarynnytstvi ta veterynarnii medytsyni [Laboratory research methods in biology, animal husbandry and veterinary medicine]. Lviv, Handbook. SPOLOM (in Ukrainian).
Plokhynskyi, N.A. (1969). Rukovodstvo po byometryy dlia zootekhnykov [Guide to biometrics for livestock specialists]. Handbook: Moscow, Kolos (in Russian).
Taranov, M.T. (1976) Byokhymyia i produktivnost zhyvotnykh. [Biochemistry and productivity of animals]. Handbook, Moscow, Kolos (in Russian).
Received 15.09.2017 Received in revised form 29.09.2017 Accepted 6.10.2017
