CC BY
16
®
ребёнка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК[616.34-022.7: 616. 322-022-06: 616.12]-053.2 СМ1ЯН О.1., МОЗГОВА Ю.А., МОЩИЧ О.П. Сумський лержавний унверситет
ВПЛИВ ПРЕПАРАТУ АЦИДОЛАК ЮНЮР НА КИШКОВУ МкРОФЛОРУ Д|ТЕЙ, ХВОРИХ НА ХРОЫЧНИЙ ТОНЗИЛТ
Резюме. Стаття присвячена питаниям використання пробютишв у комплексному лшуванш хворих на хрошчний тонзилт 1з метою активацП Iмунних фактор1в оргатзму хворого. Наведет дат доЫдження ефективност1 симбштичного препарату Ацидолак Ютор у ц1еЧкатегорПпац1ент1в. Ключовi слова: хрошчний тонзилт, дти, лжування, пробштики, мтрофлора.
На сьогодш пщвищений рiвень захворюваносп дитячого вжу переважно реалгзуеться групою дгтей, яю часто i тривало хворiють на ресшраторш iнфекцГi.
Кiлькiсть таких дггей в Украш залежно вщ вжу, регiону та сощально-побутових умов коливаеться вщ 15 до 75 %. Несприятливий вплив на стан здоров'я дггей, необхщшсть бгльш частого звернення до лжа-ря-педгатра, тривале стащонарне лжування визна-чають не тгльки економгчний аспект дано! пробле-ми, а й ц велику медико-сощальну значущють [2]. У групг дггей, якг часто г тривало хворготь, ргвень за-хворюваностг лор-оргашв збгльшуеться переважно за рахунок хронгчного тонзилиу: кожен другий з них страждае вщ цього захворювання [3, 7, 8].
Проблема хрошчного тонзилиу протягом бага-тьох десятиргч залишаеться актуальною в практи-щ педгатргв, що пов'язано з недостатньою зршстю гмунно! системи, особливо лгмфощного апарату в ди-тячому вщ1, а також ¡мовгршстю розвитку тонзило-генних ускладнень та хрошчних захворювань шших оргашв та систем [3, 4]. Так, в УкраШ частота хротч-ного тонзилиу у дггей вжом 3 роки становить 2—3 %, 5—6 роюв — 6—7 %, а до 12 роюв досягае 12 % [5, 6].
За даними Мгжнародно! класифжацп хвороб 10-го перегляду, хрошчний тонзилп е захворюван-ням шфекцшно-алерпчного характеру з мюцевими проявами у виглядг стшко! запально! реакцп пщне-бшних мигдалиюв, що морфолопчно виражаеться альтеращею, ексудащею та пролгферащею [9].
На сьогодш не пщлягае сумшву, що пщнебш-н мигдалики в дитячому вщ! вщдграють захисну роль — знешкоджують мжробну флору завдяки фагоцитозу, сприяють виробленню антитгл — ¡му-ноглобултв А, М г G тощо. Мигдалики з сучасних позицш розглядають як гмунокомпетентний орган, що вщповщае за формування захисного бар'ера сли-
зово! оболонки дихальних шлях1в та адекватшсть гмунно! вщповщд на р1вн1 макрооргашзму. Особли-вють розташування лгмфаденощного глоткового к1льця дозволяе антигенам безпосередньо впливати на тканини мигдалиюв та активувати гмунну вщпо-в1дь. Таким чином, лгмфаденощне глоткове кгльце е аванпостом гмунно! системи, з якого починаеться реалгзацгя реакцш кл1тинного та гуморального ¡му-нгтету [3, 8].
У захисп мигдалиюв, ротово! порожнини, носоглотки вщ заселення патогенною мжрофлорою мае значення стан колошзацшно! резистентности який значно порушуеться у хворих на гострий або хронч-ний тонзил1т. Стрептококова та шша флора зумов-люе запальний процес у порожнин носа, глотщ, по-рушуе нормальну функщю мигдалиюв [4, 5].
Значну роль у пщвищенш гмунолопчно! реак-тивносп й загально! неспецифгчно! резистентност дитячого оргашзму вщграють представники нормально! шдигенно! мжрофлори (лакто- та бгфь добактерп), як1 е важливою складовою частиною захисного бар'ера кишечника, що здшснюе регулю-вання гмунно! системи на локальному та системному р1внях [10—12].
Так, змши складу нормально! мжрофлори шлун-ково-кишкового тракту на фон хро^чного тонзиль ту в дней призводять до порушення гмунгтету проти патогенних г умовно-патогенних мжрооргашзмгв, зниження 61одоступност1 та всмоктування впамь н1в, макро-, мжроелеменпв, що пржтачуе загальну резистентшсть макрооргашзму, сприяе виникнен-ню частих загострень хрошчного тонзилгту та тон© Смшн О.1., Мозгова Ю.А., Мощич О.П., 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
зилогенних уражень iнших оргашв i систем дитячо-го оргашзму [4, 6].
З огляду на вищезазначене актуальним питан-ням сьогодення залишаеться проблема лжування дiтей, хворих на хрошчний тoнзилiт, з урахуванням порушень кишково1 мжроекологп.
Метою нашого дoслiдження було вивчення впливу препарату Ацидолак Юнюр на кишкову Mi-крофлору дггей п1дл1ткового в1ку, хворих на хрошчний тонзилгг та вторинну кардюпатго.
На сучасному етaпi особлива увага придГляеться використанню про61отичних пpепapaтiв, яю спри-яють активацп 1мунних фактор1в мaкpoopгaнiзмy. Нaйбiльш ефективними з пробютичних бaктеpiй е б1ф1думбактерп та лактобацили. Лактобактерп за-хищають слизову оболонку кишечника вщ патоге-н1в, сприяють збiльшенню корисних бaктеpiй, на-приклад, бiфiдoбaктеpiй, стимулюють специфiчнy й неспециф1чну Гмунну вщповщь, забезпечують бар'ерну функщю кишечника, знижують ризик проникнення антигешв у внyтpiшне середовище людини. Б1ф1добактерп виробляють кислоти, л1-зоцим, бактерюцити, спирти, як1 перешкоджають проникненню мжроб1в у веpхнi в1ддгли шлунково-кишкового тракту. Б1ф1добактерп та лактобактерп пГдтримують та регулюють ф1з1олог1чну piвнoвaгy кишково! мжрофлори й забезпечують ii ф1зюлопч-н1 функцп: створюють неспpиятливi умови для роз-множення та життедiяльнoстi патогенних мжроор-гaнiзмiв. Отже, багато з aвтopiв рекомендують при ви6ор1 про61отичного препарату перевагу надавати тому, який мютить саме лакто- та бiфiдoбaктеpГi [13-16].
Неoбхiднo вщзначити, що ефективнiсть та без-печнiсть пробютиюв е строго штaмoспецифiчнoю. У цьому контекста на особливу увагу заслуговуе препарат Ацидолак Ютор, який мктить запатентований штам HOWARUTMProtect — комплекс Lactobacillus acidophilus NCFM i Bifidobacterium lactis Bi07 у загаль-тй ^bmcmi 2 • 109 КУО. Безпечшсть використання даних штaмiв була доведена в багатьох дослщжен-нях. Серйозна доказова база дослщжень гз добрими результатами дозволила Федеральному управлшню лжарських препарат1в i продукт1в харчування США (FDA — Food and Drug Administration) присвогги Lactobacillus acidophilus NCFM i Bifidobacterium lactis Bi07 статус GRAS (generally recognized as safe), тоб-то характеризувати !х як безперечно безпечн1 при застосуванш [18]. Препарат випускаеться у форм1 жувальних таблеток з1 смаком бГлого шоколаду, як1 м1стять по 1 млрд Lactobacillus acidophilus NCFM та Bifidobacterium lactis Bi07 та пребютик — фруктооль госахариди. Ацидолак Юнюр може застосовуватися в дггей в1ком понад 3 роки (по 1 таблетщ 2 рази на добу) протягом 2-3 тижшв [17].
Наявшсть у склад1 препарату Ацидолак Юнюр пре-бiотика (фруктоолиосахаридов) виб1рково стимулюе та регулюе р1ст проб1отичних компонента, подо-вжуе час життя бактерш та полегшуе колон1зац1ю кишечника, що дозволяе отримати б1льш швидкий
та тривалий результат порГвняно з моновикористан-ням пpoбioтикiв чи пpебioтикiв.
MaTepiaAM та методи досодження
Нами було обстежено 123 дитини, хворих на хрошчний тонзилгг, вжом вщ 13 до 17 роив, якi пе-ребували на лiкуваннi в Сумськш мiськiй дитячiй клiнiчнiй лiкаpнi iM. Св. Згнащи. I групу становили 63 пацieнти з дiагнoзoм «хрошчний тонзили" без ураження серцево-судиннох системи», II групу — 60 хворих на хрошчний тонзили" iз вторинною кардю-патieю. Залежно вiд проведеного лжування всi дiти були подлет на пiдгpупи. 1а та 11а шдгрупи становили пацieнти з хрошчним тoнзилiтoм, якi отри-мували терапго вiдпoвiднo до чинних методичних pекoмендацiй лiкування хpoнiчнoгo тoнзилiту [9], 1б та 11б пiдгpупи — респонденти, до лжування яких було додано Ацидолак Юнюр за схемою, що зазна-чена в шструкцщ а саме по 1 таблетщ 2 рази на добу.
Оцшка особливостей мжробюценозу товстох кишки була проведена у 123 хворих на хрончний тонзили" (I та II групи) до лiкування, у 33 пащен-тiв — на 12—14-й день стандартного лжування (пщ-групи !а та На) та у 34 — на 12—14-й день терапИ iз включенням симбioтичнoгo препарату (тдгрупи I6 та Нб).
Контрольну групу становили 39 практично здо-рових дiтей вiдпoвiднoгo вiку та стап, якi перебу-вали пад наглядом дiльничних педiатpiв у Сумськш мгськгй дитячiй пoлiклiнiцi № 1.
Для вивчення особливостей мжробюценозу тов-стох кишки проводили мiкpoбioлoгiчнi дослщження фекалiй iз визначенням видового складу та популя-цiйнoгo piвня мжрофлори за методикою Р. Б. Еп-штейн-Лиъак (1977) [18].
Дoслiдження калу проводилося на першу добу госшталГзацИ (1-2-й день госшталГзацИ) та на 12— 14-й день лiкування у стацюнарь
Статистична обробка отриманих pезультатiв проводилась за допомогою стандаpтнoï статистич-roï кoмп'ютеpнoï системи Microsoft Excel (2007), адаптoванoï для медикo-бioлoгiчних дoслiджень.
Дослщження стану кишкoвoï мiкpoфлopи у дь тей, хворих на хpoнiчний тонзилГт обох груп, у пер-шi днi гoспiталiзацïï показало порушення яюсного та/чи кiлькiснoгo складу анаеробних та аеробних представниюв у 78 (63,41 ± 4,36 %) пацiентiв. По-piвнянo з показниками практично здорових дггей у хворих на хрошчний тонзилГт змши кишково-го мжробного пейзажу проявлялися зниженням кГлькостГ бiфiдoбактеpiй до 5,61 ± 0,70 lgKyO/г та 4,30 ± 0,18 lgKyO/г у I та II групГ вГдповГдно (р < 0,01), лактобактерш до (6,10 ± 0,17) lgKyO/г та (4,50 ± 0,17) lgKyO/г (р < 0,001) вщповщно, кишково! палички з нормальною ферментативною актив-нГстю до (5,40 ± 0,14) lgKyO/г та (5,00 ± 0,15) lgKyO/г вщповщно (р < 0,001), а також збГльшенням вмГсту дргжджоподГбних гри6Гв ((2,72 ± 0,11) lgKyO/г та (3,15 ± 0,14) lgKyO/г вГдповГдно) (р < 0,01), стафшо-кокГв ((1,03 ± 0,20) lgKyO/г та (1,40 ± 0,22) lgKyO/г
вщповщно) (р < 0,001) та шших представник1в умовно-патогенно! флори ((3,11 ± 0,22) lgKyO/r та (3,60 ± 0,22) lgKyO/r вщповщно) (р < 0,001). Про-те зм1ни мжробюценозу в д1тей з тонзилогенними ураженнями серця були б1льш значними пор1вняно з даними хворих I групи та характеризувалися в1ро-г1дно меншою к1льк1стю лактобактер1й (р < 0,001) та бшьшою к1льк1стю гриб1в роду Candida (р < 0,05).
При вивченш ефективност препарату Аци-долак Юнюр у д1тей з хрошчним тонзил1том було встановлено, що у хворих, яю отримували цей препарат, значно покращувався стан мжробюценозу пор1вняно з даними до л1кування та показниками пац1ент1в, як1 л1кувалися за стандартною схемою (табл. 1).
Так, у пащенпв з хрон1чним тонзил1том без кард1ально1 патологи, як1 в динамщ захворювання отримували стандартне л1кування (пщгрупа 1а), рь вень обл1гатних ф1зюлопчно корисних б1ф1добакте-р1й та лактобактерш в1рог1дно не зм1нювався та ста-новив (5,74 ± 0,32) lgKyO/г i (6,20 ± 0,24) lgKyO/г вщповщно (р > 0,05). Тодi як у дiтей пiсля терапи пробiотичним препаратом (пщгрупа 1б) мало мюце вiрогiдне пiдвищення кiлькостi бiфiдобактерiй до (7,10 ± 0,23) lgKyO/г (р < 0,05) та лактобактерш до (7,15 ± 0,22) lgKyo/г (р < 0,001) порiвняно з показниками до л^вання.
У хворих на хрошчний тонзилiт без ураження серця (пiдгрупа 1а) на 12-14-й день стандартно! терапи спостерiгалась лише тенденцiя до тдвищення кiлькостi кишково! палички з нормальною фермен-тативною активнiстю (5,70 ± 0,19 lgKyO/г; р > 0,05), а в шд1руш дiтей з хрошчним тонзилггом, якi отримували симбютичний препарат (пiдгрупа 1б), й рь вень пiсля лiкування становив 6,25 ± 0,12 lgKyO/г, що вiрогiдно бшьше, н1ж при госпи^зацн (р < 0,05). Пiсля проведення стандартного л^ван-ня в 1а пщгруш рiвнi УПМ та грибiв роду Candida зменшувались невiрогiдно (3,11 ± 0,22 lgKyO/г та 2,63 ± 0,20 lgKyO/г вiдповiдно; р > 0,05), тодi як у 1б пiдгрупi 1х рiвнi на 12-14-й день терапи станови-ли 2,00 ± 0,35 lgKyO/г та 1,76 ± 0,22 lgKyO/г вщ-повiдно), що статистично вiдрiзнялися вщ даних у першi днi госпи^заци (р < 0,01) та майже досягали показникiв практично здорових оаб (р > 0,05). Порiвняно з даними до лiкування у респондента 1а пiдгрупи вiрогiдно високим залишався вмiст стафь лококiв (1,02 ± 0,28 lgKyO/г; р > 0,05), а у пащенпв 1б пiдгрупи вiн знижувався до 0,45 ± 0,21 lgKyO/г (р < 0,001), проте показниюв практично здорових оаб не досягав (р < 0,05).
Аналiзуючи вмiст мiкробiоти кишечника залеж-но вщ терапи у дггей iз незапальними захворюван-нями серцево-судинно! системи на фонi хрошчного
Таблиця 1. Динамка складу мiкрофлори товстоi кишки у дтей, хворих на хрон1чний тонзилт,
залежно вщ проведеноi терапи, M ± m
идi вид MiKpoopraHi3MiB, lgKyo/г До лжування, група 1 (n = 63) Пiсля лiкування, пщгрупа 1а (n = 17) Шсля лiкування, пiдгрупа 1б (n = 15) Практично здоровi Д^и (n = 39)
Бiфiдобaктерií 5,61 ± 0,70 р1 2 > 0,05 Pi з < 0,05 Pl-4 < 0,01 5,74 ± 0,42 P2 4 < 0,01 P2-4 < 0,001 7,10 ± 0,24 P4-4 > 0,05 7,60 ± 0,10
Лактобактери 6,10 ± 0,17 Pi 2 > 0,05 р14 < 0,001 P1_4 < 0,001 6,20 ± 0,24 P2 4 < 0,01 P2-4 < 0,001 7,15 ± 0,22 P4-4 > 0,05 7,21 ± 0,14
E.coli з нормальною фер-ментативною активнютю 5,40 ± 0,14 P1 2 > 0,05 P1 4 < 0,05 P1-4 < 0,05 5,70 ± 0,19 P2 4 < 0,05 P2-4 < 0,01 6,25 ± 0,12 P4-4 > 0,05 6,40 ± 0,10
УПМ (протей, стрептококи, ентеробактер, цитробак-тер та ш.) 4,11 ± 0,22 P1 2 > 0,05 P1-4 < 0,01 р1-4 < 0,001 2,90 ± 0,52 P2 4 > 0,05 P2-4 < 0,05 2,00 ± 0,45 P4-4 > 0,05 1,74 ± 0,26
Стафтококи (золотистий, гемолiзуючий) 1,04 ± 0,20 P1 2 > 0,05 P1-4 < 0,05 р1-4 < 0,001 1,02 ± 0,28 P2 4 > 0,05 P2-4 < 0,001 0,45 ± 0,21 P4-4 < 0,05 0
Гриби роду Candida 2,72 ± 0,11 P1 2 > 0,05 р1-4 < 0,001 P1_4 < 0,001 2,64 ± 0,20 P2 4 < 0,01 P2-4 < 0,01 1,76 ± 0,22 P4-4 > 0,05 1,88 ± 0,14
Примтки: р — в1рогщн1сть розбжностей; р12, р13 — мж показниками до л'1кування та дтей пщгруп 1а та 1б; р14 — мж показниками хворих до л'1кування та практично здорових дтей; р23 — мж показниками дтей пдгруп 1а та 1б; р24, р34 — м 'ж показниками практично здорових дтей та дтей пдгруп 1а та 1б.
тонзилиу, ми виявили 3Ha4Hi порушення мжробю-ценозу в першi днi госпи^зацп та покращання стану тсля проведення лiкування з уведенням симбю-тичного препарату (табл. 2).
Так, у респондента i3 хронiчним тонзилггом та вторинною кардiопатieю в динамщ стандартного лiкування (11а пщ1рупа) при дослщженш динамь ки кiлькостi бiфiдо- та лактобактерiй встановлено, що ix рiвень вiрогiдно не вiдрiзнявся вщ показни-кiв у першi дш шспiталiзащi (р > 0,05) i становив 5,74 ± 0,32 lgKyO/r та 6,20 ± 0,24 lgKyO/r вщпо-вiдно. Навпаки, у хворих на хрошчний тонзи-лiт з ураженням серця, якi отримували тератю з уведенням симбiотика (пiдгрупа 116), вмют фь зiологiчно корисних бiфiдобактерiй збшьшив-ся до 6,21 ± 0,22 lgKyO/r та лактобактерiй до 6,66 ± 0,21 lgKyO/r порiвняно з даними до л^ван-ня (р < 0,001). Рiвень кишковоi палички з нормальною ферментативною активнiстю пiсля стандартного л^вання майже не змiнювався (р > 0,05), тодi як пiсля терапп симбiотичним препаратом вГропд-но шдвищувався та становив 5,80 ± 0,19 lgKyO/r (р < 0,001). Подiбнi змiни вiдбувались i з динамь кою УПМ та грибiв роду Candida, титр яких зни-жувався в пiдгрупi дiтей iз введениям пробютика до 2,47 ± 0,25 lgKyO/r та 2,41 ± 0,17 lgKyO/r вщ-повiдно (р < 0,01), а у респондента, яю отримували
стандартне л^вання (пiдгрупа 11а), залишався на високому рiвнi (р > 0,05).
Шсля проведення стандартноi терапГi хворих на тонзилогенну кардюпатго юльюсть стафiлококiв не вiдрiзиялась вщ даних у першi днГ госпiталiзацГi (р > 0,05), причому в пщ1руш дiтей, якГ отримували симбютичний препарат, спостерiгалась тенденцiя до ix зниження (1,18 ± 0,27) lgKyO/r (р > 0,05), але зберпалась вiрогiдна рГзниця з даними практично здорових дггей (р < 0,001).
Висновки
1. У дiтей, хворих на хрошчний тонзилгт, у всгх фу-пах порушення мiкробiоценозу кишечника при госпгта-л1зац1У проявлялися яшсними та кiлькiсними змшами нормально!' мшрофлори у виглядГ зниження кГлькостГ бiфiдобактерiй, лактобактерiй, кишково'i палички з нормальною ферментативною активнютю та збшь-шення числа др1жджоподГ6них гри6Гв, золотистих та/чи гсмолГзуючих стафiлококiв, представникiв умовно-патогенно! флори (протей, ентеробактер, цитробактер). Проте змши складу кишково!' мжробь оти в дггей i3 тонзилогенними ураженнями серця були быьш значними порГвняно з даними хворих на хрошчний тонзилгт без ураження серця та характеризу-валися вГрогщно меншою юльюстю лактобактерiй та 6Гльшою кГлькГстю гри6Гв роду Candida.
Таблиця 2. Динамка складу мiкрофлори товстоi кишки у дтей ¡з вторинною кардопа^ею на фон хрон1чного тонзил '¡ту залежно в'щ проведеноi терапП', M ± m
Рщ i вид MiKpoopraHi3MiB, lgKyo/г До лшування, група II (n = 60) Шсля лжування, пiдгрупa IIa (n = 16) Пiсля лiкувaння, шдгрупа II6 (n = 19) Практично здоровi дiти (n = 30)
Бiфiдобактерií 4,30 ± 0,18 рг 2 > 0,05 р1-3 < 0,001 р^ < 0,001 3,12 ± 0,31 р2 3 < 0,001 р2-3 < 0,001 6,21 ± 0,22 р3-3 < 0,001 7,60 ± 0,10
Лактобактери 4,50 ± 0,17 р1 2 > 0,05 р1-3 < 0,001 р^ < 0,001 3,30 ± 0,21 р2 3 < 0,001 р.,-3 < 0,001 6,66 ± 0,21 р3-3 < 0,05 7,21 ± 0,13
E.coli з нормальною ферментативною активнютю 5,00 ± 0,15 р, 2 > 0,05 р, 3 < 0,001 р^ < 0,01 5,15 ± 0,23 р2 3 < 0,05 р2-3 < 0,001 5,80 ± 0,19 Р3-3 < 0,01 6,30 ± 0,10
УПМ (протей, стрептококи, ентеробактер, цитробактер та ш.) 3,60 ± 0,22 рг 2 > 0,05 р^з < 0,01 р1-3 < 0,001 3,55 ± 0,36 р2 3 < 0,05 р2-3 < 0,001 2,37 ± 0,25 р3-3 < 0,05 1,73 ± 0,26
Стафтококи (золотистий, гемолiзуючий) 1,30 ± 0,22 рг 2 > 0,05 рг з > 0,05 р1-3 < 0,001 1,37 ± 0,27 р2 3 > 0,05 р2-3 < 0,001 1,18 ± 0,27 р3-3 < 0,001 0
Гриби роду Candida 3,15 ± 0,13 рг 2 > 0,05 р1-З < 0,01 р1-3 < 0,001 3,03 ± 0,23 р2 3 < 0,05 р2-3 < 0,001 2,31 ± 0,17 р3-3 < 0,05 1,88 ± 0,13
Примтки: р — в1рогщн1сть розбжностей; р12, р13 — мж показниками до л'1кування та дтей пдгруп 11а та 11б; р14 — мж показниками хворих до л'1кування та практично здорових дтей; р23 — мж показниками дтей п'щгруп 11а та 11б; р24, р34 — м 'ж показниками практично здорових дтей та дтей п'щгруп 11а та 11б.
2. У пащенпв i3 хрон1чним тонзилтгом без кард1аль-но! патологи введення до терапи симбiотичного препарату Ацидолак Юнiор сприяло нормалГзацп складу кишково! мшрофлори, що проявлялось у вiрогiдному пiдвищеннi кiлькостi бiфiдобактерiй, лактобактерш та кишково! палички з нормальною ферментатив-ною активнiстю, а також зниженш ynM та гри-бiв роду Candida. Мало мюце вiрогiдне зменшення вмiсту стафiлококiв у хворих на хрошчний тонзилiт без ураження серця, яю отримували симбiотичний препарат (1б пiдгрупа), але нормалiзацп цього по-казника не вiдмiчалося.
3. При доповнент лшування симбiотичним препаратом Ацидолак Юшор у респондента i3 вторинною кардiопатieю на фонi хротчного тонзилiту спостерь галась поступова нормалГзашя показнимв кишково! мжрофлори порiвняно з даними до лiкування у ви-глядi вiрогiдного збiльшення вмiсту бiфiдобактерiй, лактобактерiй та кишково! палички з нормальною ферментативною активнiстю, а також зниження кiлькостi ynM та грибiв роду Candida, проте зна-чень практично здорових дiтей не досягали. Це, най-iмовiрнiше, зумовлено бшьш стiйкими порушення-ми кишково! мжроекологп у хворих з ураженнями серцево-судинно! системи тонзилогенного генезу, яю розвинулись унаслiдок бiльш частих загострень хрошчного тонзилиу в цiй груш пащенпв, вираже-них порушень iмунологiчного статусу та частiшого використання лжарських засобiв, що вiдповiдно негативно вплинули на склад мiкрофлори товсто! кишки.
Список л1тератури
1. Ершова И.Б. Проблема часто и длительно болеющих детей и методы оптимизации их лечения /И.Б. бршова, Т.В. Ширина, В.И. Ткаченко// Здоровье ребенка. — 2008. — № 2 (11). — С. 59-61.
2. Височта 1.Л. Дти, яК часто хворють, та значення препаратiв, що мктять бактерiальнi лiзати, у профыактищ гострих рестраторних захворювань / 1.Л. Височша // Здоровье ребенка. — 2008. — № 1 (10). — С. 59-64.
3. Буряк В.Н. Оптимизация тактики ведения детей, страдающих хроническим тонзиллитом/ В.Н. Буряк, Ю.В. Пошехо-нова, Н.И. Шабан // Совр. педиатрия. — 2011. — № 2 (36). — С. 48-51.
4. Бредун А.Ю. Хронический тонзиллит у детей: новое решение старой проблемы / А.Ю. Бредун // Здоровье Украины. — 2007. — № 18/1. — С. 37-39.
5. Крючко Т.А. Проблема тонзиллита в педиатрической практике / Т.А. Крючко, О.Я. Ткаченко, Т.В. Шпехт // Совр. педиатрия. — 2012. — № 2 (42). — С. 41-46.
6. Громада Н.А.. Хронический тонзиллит и его влияние на течение других заболеваний / Н.А. Громада // Вестн. КРСУ — 2003. — Т. 7, № 3. — С. 21-24.
7. Юлиш Е.И. Хронический тонзиллит у детей/Е.И. Юлиш// Здоровье ребенка. — 2009. — № 6 (21). — С. 58-66.
8. Мтт Ю.В. Хротчний тонзилт: сучасний стан проблеми та шляхи tt виршення / Ю.В. ММн, Ю.В. Шевчук // Клинич. иммунология. Аллергология. Инфектология. — 2007. — № 8. — С. 18-22.
9. Наказ МОЗ УкраГни № 181 вiд 21.04.2005 р. «Про за-твердження Протоколiв надання медичног допомоги дтям за спещальтстю «дитяча отоларингологiя». — К., 2005. — 54 с.
10. Крамарев С.А. Защитные функции микрофлоры кишеч-ника/С.А. Крамарев, О.В. Выговская, Д.С. Янковский//Здоровье ребенка. — 2008. — № 2 (11). — С. 83-90.
11. Белоусова Е.А. Возможности препаратов на основе микробных метаболитов для восстановления кишечной микро-биоты / Е.Н. Белоусова, Н.В. Никитина, Т.С. Мишуровская // Гастроэнтерология: [прил. к Consilium medicum]. — 2005. — Т. 7, № 1. — 8 с.
12. Белоусова Е.А. Синдром избыточного бактериального роста в тонкой кишке в свете общей концепции о дисбактери-озе кишечника: взгляд на проблему/Е.А. Белоусова// Фармате-ка. — 2009. — № 2. — С. 8-16.
13. Бондаренко В.М. Пробиотики и механизмы их лечебного действия/В.М. Бондаренко//Эксперим. и клинич. гастроэнтерология. — 2004. — № 3. — С. 83-87.
14. Янковский Д.С. Пробиотики — лекарства XXI столетия / Д.С. Янковский, Г.С. Дымент // Здоров 'я Украгни. — 2006. — № 7 (140). — С. 1-11.
15. Антонова С. С. Клинико-иммунологическое обоснование применения пробиотического препарата для профилактики обострений хронического аденоидита у детей / С.С. Антонова,
B.В. Ботвиньева, Л.С. Намазова // Педиатрическая фармакология. — 2007. — Т. 4, № 3. — С. 88-91.
16. Маев И.В Роль пробиотиков в коррекции нарушений кишечной микрофлоры/В.И. Маев, Д.Т. Дичева, Д.Н. Андреев// Врач. — 2012. — № 8. — С. 51-56.
17. Беш Л.В. Проблема дисбактерюзу кишечника у практищ дитячого алерголога: дискусшт питання i можливостi гх виршення/Л.В. Беш// Здоров'я Украгни. — 2010. — № 3 (14). —
C. 12-13.
18. Резникова Л.С. Серологические методы исследования при диагностике инфекционных болезней/Л.С. Резникова, Р.В. Эп-штейн-Литвак, М.И. Леви. — М., 1977. — 159 с.
Отримано 20.10.13 □
Смиян О.И., Мозговая Ю.А., Мощич О.П. Сумской государственный университет
ВЛИЯНИЕ ПРЕПАРАТА АЦИДОЛАК ЮНИОР
НА КИШЕЧНУЮ МИКРОФЛОРУ ДЕТЕЙ, БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ТОНЗИЛЛИТОМ
Резюме. Статья посвящена вопросам применения пробиотиков в комплексном лечении больных хроническим тонзиллитом с целью активации иммунных факторов организма больного. Представлены данные исследования эффективности симбиотического препарата Ацидолак Юниор у этой категории пациентов.
Ключевые слова: хронический тонзиллит, дети, лечение, пробиотики, микрофлора.
Smiyan O.I., Mozgova Yu.A., Moshchych O.P. Sumy State University, Sumy, Ukraine
EFFECT OF ACIDOLAC JUNIOR ON INTESTINAL
MICROFLORA OF CHILDREN WITH CHRONIC TONSILLITIS
Summary. The article deals with the questions of probiotics use in the complex treatment of patients with chronic tonsillitis to activate the immune factors of the patient's organism. The data of the study on the efficacy of symbiotic preparation Ac-idolac Junior in this category of patients are provided.
Key words: chronic tonsillitis, children, treatment, probiotics, microflora.
