CC BY
17
клшнна пед1атрт
УДК 616.233-002-036.11-007.271:616.34-008.87]-053.3+615.246
СМ1ЯН О.1., СЛИВА В.В., МОЩИЧ О.П., КОЗЛОВА К.Г., БЕЛАЙ A.B., ПОТАПОВА О.О.
стан мкробюценозу кишечника та оцнка ефективносл застосування лактовлу форте при гострих обструктивних броншах
у д1тей раннього в1ку
Резюме. У cmammi розгляну/mi питания порушення боценозу кишечника в дтей раннього вшу при го-строму обструктивному бронхiтi. Авторами встановлено, що в бiльшостi пацieнтiв спостеркалися порушення мжробшценозу товсто'1 кишки у виглядi диспепси й больового синдрому. nid час до^дження вивчено ефективтсть застосування в комплекснш терапП гострого обструктивного бронхту препарату Лактовт Форте. Доведено, що застосування препарату сприяе полтшенню динамки клжчних симптомiв бронхту й дисбактерозу кишечника. Шд час доЫдження вiдзначена добра переносимсть препарату й вiдсутнiсть побiчних ефектiв.
Ключовi слова: гострий обструктивний бронхт, мкробоценоз, Лактовт Форте.
Хвороби оргашв дихання у дггей знаходяться в цен-трi уваги педiатрiв не тшьки в Украгш, але й у всьому свт. Вони займають бшьше 60 % у структурi дитячо! захворюваность Проблема гострих запальних захво-рювань оргашв дихання, зокрема гострого обструктивного бронхГту у дггей раннього в1ку, залишаеться актуальною у пед1атричнш практищ в зв'язку з1 зна-чною поширешстю (250 випадыв на 1000 дггей) i ста-бшьним ростом кiлькостi хворих за останш роки (за 10 рокiв захворювашсть зросла в 3,6 раза) [1, 2].
Захворювання органiв дихання залишаються про-вiдною причиною смертi дггей першого року життя (21,8 на 10 000 народжених) i дггей вжом вiд 1 до 4 ро-кiв (55,6 на 100 тис. дггей цього вку порiвняно з 2,6 на 100 тис. дггей втэм вш 5 до 9 роыв). За даними ВООЗ, у свт щороку вiд ресшраторно! патологи помирае 2,2 млн дггей. Найбшьш поширеними причинами смертi е пневмошя — основне ускладнення бронхгту в ранньому дитячому вiцi, а також шзня дiагностика i несвоечасно призначена терашя.
Бронхит е найбшьш частою патолопею серед гострих i рецидивуючих захворювань нижнiх дихальних шляхов у дiтей. При цьому тк захворюваностi рееструеться у вiцi до 3 роив. На першому рощ життя захворювашсть становить 75, а до 3 роыв — 200 на 1000 дггей [3, 4].
За даними рiзних авторiв, приблизно в 20—25 % випадыв бронхи у дггей перебиае як гострий обструктивний бронхи, що ютотно вище, шж у дорослих [3, 5]. Найбшьш часто гострi обструктивш бронхiти зу-стрiчаються у датей раннього вiку.
Високi показники захворюваност й смертностi да-тей вш ресшраторно! патологи виявляють необхiднiсть
активного пошуку нових науково обГрунтованих захо-дiв з оптимiзацii дiагностики, лГкування та профшак-тики обструктивних бронхтв у дiтей раннього вiку з урахуванням сучасних вiдомостей про складш патоге-нетичнi й бiохiмiчнi процеси, що вгдбуваються в орга-шзмГ дитини.
Однieю з унiкальних систем, що забезпечують по-стiйнiсть внутршнього середовища макроорганiзму, e кишкова мГкрофлора. Наявнiсть у кишечнику зба-лансованого сшввшношення й оптимальноi кiлькостi аеробних i анаеробних мiкроорганiзмiв забезпечуе ряд найважливших функцiй: стримуе рiст i розмноження умовно-патогенних мiкробiв, бере участь у синтетич-нiй, травнiй та дезштоксикацшнш функцп кишечника; стимулюе синтез бiологiчно активних речовин, що впливають на функцiю травного тракту, печшки, сер-цево-судинноi системи, оргашв кровотворення та ш.; пiдтримуe високий рiвень лiзоциму, iмуноглобулiнiв, iнтерферону та шших компонентiв iмунноi системи (Н.В. Харченко, В.В. Черненко, 2007).
Процес становлення нормальноi мГкрофлори кишечника в дггей вш народження до 3 роыв перебпае повiльно i залежить вш безлiчi факторiв, що можуть негативно позначитися на складi нормальноi мкро-флори i спричинити надмГрний рют умовно-патоген-них мiкроорганiзмiв — дисбюз — першопричину чис-ленних захворювань i патологiчних сташв.
На жаль, сучасна медицина не завжди враховуе необхiднiсть пiдтримання симбюзу дитини з його мь крофлорою. Бшьшють методГв лГкування гострих обструктивних бронхтв у дией раннього вшу, що вклю-чають використання противГрусних, вгдхаркувальних,
антипстамшних препарат1в, мають негативнии вплив на бюпл1вки, зокрема, за рахунок руИнування муци-нового шару, пригн1чення росту найбшьш ц1нних лак-то- i б1ф1докомпонент1в i зб1льшення к1лькост1 умов-но-патогенно! флори.
Провiдна роль у розвитку порушень бiоценозу кишечника, за даними фахiвцiв, належить антибютико-терапп, яка, враховуючи переважно вiрусну етiологiю захворювання, на сьогоднiшнiИ день застосовуеться необГрунтовано широко [3, 4]. Вшомо, що антибюти-ки, навггь при парентеральному введеннi, призводять до мшроеколопчних порушень внаслiдок екскрецп !х iз жовчю, слиною, секретом броннв та кишечника. Ши-роке застосування !! призводить до виникнення цшого ряду проблем, перш за все таких, як порушення яыс-ного та кшьысного складу мiкрофлори кишечника.
Найбшьш надшним i безпечним способом виршен-ня ще! проблеми е тдтримання високого популяцшно-го рiвня нормально! мiкрофлори за допомогою препа-ратiв i бiологiчно активних добавок до ж, що мiстять пробютичш мiкроорганiзми у високiИ концентраций, що мають яскраво виражеш антагонiстичнi властивост проти умовно-патогенних мiкроорганiзмiв.
Мета роботи — дослшити якiснi та кшьысш змiни мiкробiоценозу кишечника та вивчити ефектившсть застосування комбiнованого препарату Лактовгт Форте фiрми «МЫ Хелскере Лтд.» (Великобриташя) у да-тей раннього вшу, хворих на гострий обструктивний бронхiт.
Аналiз доступних на фармацевтичному ринку Укра!ни лiкарських засобiв свiдчить, що препарати, якi мютять представникiв лише основно! мкрофло-ри (лакто- i бiфiдобактерi!), представленi в невелиый кiлькостi. Ряд препаратiв мютять мшрооргашзми, як при певних несприятливих умовах (а дисбюз сам по собi належить до несприятливих факторiв) можуть призвести до серйозних ускладнень, наприклад до розвитку генералiзовано! кишково! шфекцп (В.В. Бе-режний, С.А. Крамарев та ш., 2002). Тому, викорис-товуючи препарат, слiд враховувати, яка мкрофлора входить до його складу, i вщдавати перевагу тому, що мютить мiкроорганiзми основно! мкрофлори.
Лактовiт Форте фармацевтично! компанп «Мш Хелскере Лтд.» — комбiнацiя лактобактерш Lactic Acid Bacillus (Bacillus coagulans (Lb. sporogenes)), фолiево1 кислоти (вгтамш В9) та цiанокобаламiну (вiтамiн В12). Препарат стiИкиИ до дц високих температур, антибь отикiв та кислого середовища шлунка, запобiгае росту патогенних бактерш та сприяе стимуляцп росту власно! мiкрофлори. Вiдомо, що при дисбiозi виникае дефiцит вгтамшв унаслiдок блокування фермента-тивних систем кштин, що призводить до зниження ендогенного синтезу вгтамшв К i групи В, а також порушень !х всмоктування. Фолiева кислота та щано-кобаламiн, що мiстяться в препарат^ справляють си-нергiчниИ вшновлюючий вплив на слизову оболонку кишечника. Лактовгт Форте здатний пiдвищувати рь вень секреторного IgA i титри специфiчних секретор-них антитiл, шдсилювати фагоцитоз, що обумовлюе його репаративш та iмуномодулюючi властивостi.
Слiд вшмгтити, що препарат використовуеться з лкувальною та профiлактичною метою з перших дшв життя, а зручна форма випуску у виглядi порошку до-зволяе застосовувати його безпосередньо перед году-ванням, розчинивши в молощ.
Матер1али й методи досл1дження
Шд спостереженням знаходилось 60 дiтей вком вiд 1 мiсяця до 3 роыв, якi перебували на стацюнар-ному лiкуваннi в КУ «Сумська мiська дитяча клiнiчна лiкарня» з приводу гострого обструктивного бронхiту. Дослшження проводилося в першу добу, при надхо-дженнi до стацiонару, i на 10-14-ту добу пiсля вшмши лiкування.
Обстежених дiтей було розподшено на шiсть груп. До I групи входили 20 дггей з гострим обструктивним бронхитом вiком вщ 1 мiсяця до 1 року, серед них групу 1а становили 10 хворих, яы отримували стандартну те-рапiю (антибактерiальнi, муколiтичнi, бронхолгтичш, антигiстамiннi та iншi симптоматичнi засоби), а до групи 1б було зараховано 10 хворих, до лкування яких по-ряд з традицшними засобами був включений препарат Лактовгт Форте у дозуваннi 1/2 пакетика 2 рази на день.
До II групи входило 20 дггей, хворих на гострий обструктивний бронхи, вком вщ 1 року 1 мюяця до 2 роыв. Серед них 10 пащенлв, у яких використовували стандартне лкування, вщнесено до 11а групи та 10 хворих, що отримували тератю з додаванням пробютика (1 пакетик 2 рази на день), становили 11б групу.
III групу складали 20 пацiентiв вiком вiд 2 роыв 1 мюяця до 3 роыв, серед яких до Ша групи входило 10 дггей, яы отримували лише традицшне лкування, а до Шб групи було зараховано 10 пацiентiв, якi приймали, поряд iз традицiйними засобами, Лактовiт Форте у до-бовiй дозi 2 пакетики (1 пакетик 2 рази на день).
Контрольну групу становили 15 здорових дггей.
Ефектившсть застосування препарату Лакто-вгт Форте оцшювали на пiдставi динамiки клiнiчних i лабораторних даних. Для вивчення дисбiотичних процесiв кишечника проводили мiкробiологiчнi до-слiдження випорожнень з визначенням видового та популяцшного складу мiкрофлори.
Результати дослшження
При нaдходженнi до стацiонару в 100 % дiтей з гострим обструктивним бронхгтом визначався су-хий нав'язливий кашель, який зберкався в середньо-му 4,63 ± 0,20 доби та переходив у вологий. Синдром штоксикацп проявлявся шдвищенням температури тiлa в 39 дггей (86,7 ± 5,12 %), загальною слaбкiстю, кaпризнiстю у 42 хворих (93,3 ± 3,67 %), втратою або зниженням апетиту в 35 (77,8 ± 6,27 %) пащенлв. Ка-тaрaльнi явища у виглядi затрудненого носового ди-хання та нежитю спостерiгaлись у 40 (88,9 ± 4,74 %) дiтей. Явища дихально! недостaтностi (ДН) I ступеня були в 20 (44,4 ± 7,49 %) обстежених хворих. Серед фь зикальних даних спостерiгaлись таы: жорстке дихання у 45 (100 %), коробковий вщтшок перкуторного звуку в 27 (60,00 ± 7,39 %), суй свистячi та волоп рiзнокaлi-бернi хрипи у 45 (100 %) хворих дггей.
38
(^¿^рвИши
У бшьшосп пацieнтiв (85,71 %) спостеркались кт-нiчнi прояви порушення мкробюценозу товсто! кишки у виглядi диспептичного та больового синдромiв. Зригування вщшчалось у 20 (44,40 ± 7,49 %) дiтей, здуття живота та метеоризм — у 30 (66,70 ± 7,11 %), блювота — у 8 (17,80 ± 5,76 %), пронос — у 19 (42,20 ± 7,45 %), перiодичний бiль у живот — у 32 (71,10 ± 6,83 %) та нашарування на язицi — у 38 дiтей (84,40 ± 5,46 %), хворих на гострий обструктивний бронхи (табл. 1).
Отримаш нами данi дослiджень указують на ефек-тивнiсть застосування препарату Лактови Форте у дiтей раннього вку порiвняно з традицiйною тераш-ею. Так, при його включенш до стандартно! терапi! кашель тривав на 1,16 дня менше (р < 0,05), прояви штоксикацп, таи як гарячка та загальна слабысть, зникали ранiше на 1,18 (р < 0,05) та 1,14 (р < 0,05) дня вщповщно. Катаральш явища в дiтей, якi не приймали пробiотик, зберiгалися на 1,1 дня (р < 0,01) довше, шж у дiтей, що його застосовували. Використання пашен-тами Лактовиу Форте також скорочувало тривалiсть фiзикальних симптомiв: жорсткого дихання — на 1,15 дня (р < 0,01), коробкового вщтшку перкуторного звуку та хритв — на 1,18 (р < 0,05) i 1,12 (р < 0,01) дня вщповщно. Позитивна динамка спостеркалась i щодо диспептичного та больового синдрому в дией, яким, поряд з традицшними засобами, призначили пробю-тик, даш дослiдження вказують на зменшення !х три-валостi в середньому на 1,33 доби порiвняно з длъми, якi отримували лише стандартну тератю.
Вивчення мiкрофлори кишечника при гострих обструктивних бронхiтах у дiтей вск вiкових груп ви-явило порушення яысного та/чи кiлькiсного складу як анаеробних, так i аеробних представникк. Спосте-
рiгалися pi3Ki кiлькiснi змши анаеробно! флори, якi характеризувалися зниженням вмюту бiфiдо- та лак-тобактерш порiвняно з показниками здорових дией (табл. 2).
Так, у дггей першо! вiково! групи (вщ 1 Mic. до 1 року) кшьысть бiфiдобактерiй у гострому перiодi хвороби була вГропдно нижчою — 2,40 ± 0,57 lgKyO/r, шж у здорових ошб (8,27 ± 0,10 lgKyO/r) (р < 0,001). Вмют лактобактерiй дорiвнював 2,28 ± 0,64 lgKyO/r проти 8,37 ± 0,09 lgKyO/r в ошб контрольно! групи (р < 0,001). ВГдзначалися також яысш й кшьысш змши в популяцГ! ешерихiй, яы характеризувалися вГропдним зменшенням загально! кшькосп E.coli (5,43 ± 0,32 lgKyO/г) поркняно з групою контролю — 6,77 ± 0,24 lgKyO/г (р < 0,01). Видовий пейзаж умов-но-патогенно! мкрофлори у хворих на гострий обструктивний бронхи вГдрГзнявся вГд такого у здорових ошб. Найчаcтiше виявлялися гриби роду Candida, мь кробна кшьысть яких становила 3,43 ± 0,19 lgKyO/г, а у здорових ошб — 2,39 ± 0,28 lgKyO/г (р < 0,01). Умют cтафiлококiв у дней I вково! групи (золотистого та гемолГзуючого) становив 0,99 ± 0,51 lgKyO/г, тодГ як у здорових дггей вш дорiвнював 0,41 ± 0,51 lgKyO/г (р < 0,01). ^Гм того, в гострому перюдГ в дiтей дано! групи спостеркалось вГропдне збгльшення (р < 0,01) ылькосп умовно-патогенних бактерш (Enterococcus faecalis, Enterobacter cloacae, Citrobacter, Klebsiella рneumoniae та ш.) до 3,08 ± 0,12 lgKyO/г поркняно з показниками здорових дггей — 2,48 ± 0,18 lgKyO/г.
Залежно вщ проведено! терапГ! в дней I вково! групи з гострим обструктивним бронхиом у дина-мщ захворювання спостеркались таы змши. у па-Шентк, яы не отримували Лактови Форте, вщмка-лось подальше зниження ылькосп бГфгдобактерш до
Таблиця 1. Динам1ка основних кл1н1чних симптом1в у хворих на гострий обструктивний бронхт залежно
вд призначено/ терапИ (М ± m)
Кл^чна симптоматика Стандартна терапiя, тривалiсть, дiб (N = 30) Стандартна терашя з включенням Лактовiту Форте, тривалють, дiб (N = 30)
Сухий кашель 4,63 ± 0,20 3,95 ± 0,19*
Загальна слабкють, капризнють 4,53 ± 0,21 3,97 ± 0,17*
Гарячка 3,57 ± 0,16 3,02 ± 0,15*
Катаральн явища 5,82 ± 0,12 5,26 ± 0,16**
Дихальна недостатнють 3,80 ± 0,13 2,66 ± 0,11***
Жорстке дихання 6,82 ± 0,23 5,91 ± 0,19**
Коробковий вщтшок перкуторного звуку 5,28 ± 0,15 4,68 ± 0,11**
Сухi та волоп хрипи 6,40 ± 0,27 5,42 ± 0,25*
Зригування 3,62 ± 0,12 2,80 ± 0,23**
Здуття живота, метеоризм 3,16 ± 0,18 2,33 ± 0,09***
Блювота 2,37 ± 0,18 1,62 ± 0,18**
Нашарування на язиц 3,75 ± 0,18 3,00 ± 0,16**
Втрата апетиту або його зниження 3,60 ± 0,26 2,8 ± 0,2*
Пронос 3,52 ± 0,24 2,57 ± 0,26*
Перюдичний бть у живот 3,67 ± 0,27 2,73 ± 0,19*
Примтки: * - р1 < 0,05; ** - р1-2 < 0,01; *** - р1-2 < 0,001.
2,28 ± 0,42 ^КУО/г (р < 0,001), а серед хворих, що отримували пробiотик, нормальна кiлькiсть бiфiдо-бактерiй (108) видiлялась у 70 % хворих i цей показ-ник (7,09 ± 0,38 1§КУО/г) був значно вищим, нiж у гострий перюд (2,40 ± 0,57 ^КУО/г; р < 0,001), та наближався до даних групи контролю. Схожi змь ни вiдбувались i з показниками лактобактерiй у дь тей раннього вiку з гострим обструктивним бронхь том. У пащенпв 1а групи даний показник залишався низьким — 2,21 ± 0,38 1§КУО/г порiвняно з дiтьми при госшталiзацп (р < 0,01), тодi як у хворих групи 1б спостерiгалось вiрогiдне (р < 0,001) шдвищення кiлькостi лактобактерiй у товстш кишцi, яка досягала 6,84 ± 0,38 ^КУО/г.
Пiсля проведення традицшного лiкування у да-тей першо'1 вково'1 групи спостерiгалась тенденцiя до зниження загально'1 кiлькостi кишково'1 палички до 4,83 ± 0,44 1§КУО/г порiвняно з даними до лкуван-ня — 5,43 ± 0,32 ^КУО/г (р > 0,05). У пащенпв, як! отримували пробiотик перед випискою зi стацiонару, загальний титр кишково'1 палички вiрогiдно нормаль зувався i дорiвнював 6,38 ± 0,40 1§КУО/г (р < 0,05). У динамщ стандартного лiкування спостерiгалось подальше збшьшення кiлькостi УПМ (р < 0,05). У груш дией, яы отримували Лактовiт Форте, даний показ-ник, навпаки, знижувався та наближувався до даних групи контролю (р > 0,05). У хворих тсля проведено'1 традицшно'1 терапп зберiгався високий титр грибiв роду Сandida — до 4,80 ± 0,40 1§КУО/г та стафшо-
кококiв — 1,80 ± 0,67 1§КУО/г порiвняно з даними в гострому перiодi (р > 0,05), тодi як у дггей, до лку-вання яких було включено пробютик, цi титри знижу-валися i становили 3,43 ± 0,67 1§КУО/г (р < 0,001) та 0,99 ± 0,67 ^КУО/г (р > 0,05) вiдповiдно.
Аналiз отриманих даних серед пацiентiв друго'1 вь ково'1 групи (1 рк 1 мiс. — 2 роки) вказуе на виражеш дисбiотичнi процеси в товстому кишечнику в дггей з гострим обструктивним бронхггом, що проявлялися яысними та кшьисними змшами його мiкрофлори (табл. 3).
Так, у гострому перiодi захворювання серед обсте-жених дггей II групи нормальний умют бiфiдобактерiй (108) не вiдмiчався в жодного пащента i був вiрогiд-но нижчим — 2,32 ± 0,61 1§КУО/г, нiж у здорових — 8,27 ± 0,10 ^КУО/г (р < 0,001). Схож змши вiдбувались i з показниками лактобактерш, вмiст яких дорiвнював 2,24 ± 0,54 ^КУО/г порiвняно з 8,37 ± 0,09 ^КУО/г в ошб контрольно'1 групи (р < 0,001). У вшх хворих вияв-лено значне вiрогiдне (р < 0,001) зниження популяцп кишково'1 палички — до 4,53 ± 0,54 1§КУО/г порiвняно з 11 кiлькiстю у здорових дггей. Гриби роду кандида ви-являлися в значнш кшькосл, що в 2 рази перевищу-вала показники у групi порiвняння (р < 0,01). Титри УПМ також зростали i на вщмшу вiд здорових дiтей (2,48 ± 0,18 ^КУО/г) становили 3,04 ± 0,18 ^КУО/г (р < 0,01). Стафшококи (золотистий та гемолiзуючий) виявлеш в 40 % обстежених, що вiрогiдно бiльше, нiж в ошб без патологи (р < 0,01).
Таблиця 2. Динамка мкрофлори товсто/ кишки при гострому обструктивному бронхт в д 'ией вком
в д 1 мс. до 1 року (М ± m)
Рщ i вид MiKpoopraHi3MiB Контрольна група (n = 15) До л^ування, 1дКУО/г (n = 10) Пiсля лiкування, без застосування Лакто-вiту Форте, 1дКУО/г (п = 10) Пiсля лiкувaння, i3 за-стосуванням Лактов^ ту Форте, 1дКУО/г (n = 10)
Бiфiдобактерií 8,27 ± 0,10 2,40 ± 0,57 Р1-2 < 0,001 2,28 ± 0,42 Р1 3 < 0,001 Р--3 > 0,05 7,09 ± 0,38 P1—4 < 0,01 P24 < 0,001 P3_4 < 0,001
Лактобактерп 8,37 ± 0,09 2,28 ± 0,64 Р1-2 < 0,001 2,21 ± 0,54 Р1 3 < 0,001 Р2_3 > 0,05 6,84 ± 0,38 P1 4 < 0,001 P24 < 0,001 P^ < 0,001
Загальна кiлькiсть кишковоí палички 6,77 ± 0,24 5,43 ± 0,32 Р1-2 < 0,01 4,83 ± 0,44 Р1 3 < 0,01 р2_з > 0,05 6,38 ± 0,40 P1 4 > 0,05 P^ < 0,05 P^ < 0,05
УПМ (протей, клебаела, ентеро-бактер, цитробак-тер та iH.) 2,48 ± 0,18 3,08 ± 0,12 Р1-2 < 0,05 4,98 ± 0,6 Р1 3 < 0,05 Р^ > 0,05 2,43 ± 0,21 P1-4 > 0,05 P24 > 0,05 P^ > 0,05
Стафшококи (золотистий, гемолiзуючий) 0,41 ± 0,19 1,69 ± 0,29 Р1-2 < 0,01 1,88 ± 0,67 Р13 < 0,05 Рм > 0,05 0,99 ± 0,51 P1-4 > 0,05 P1-4 > 0,05 P3-4 > 0,05
Гриби родини Candida 2,39 ± 0,28 5,14 ± 0,17 Р1-2 < 0,001 4,8 ± 0,33 Р1 3 < 0,001 Р23 > 0,05 3,43 ± 0,19 P1-4 < 0,01 P24 < 0,001 P3-4 < 0,01
Прим1гка: УПМ — умовно-патогенна м'/крофлора.
40 -
(^^рвбёши
Оцшка динамiки складу мiкрофлори кишечника в дней з гострим обструктивним бронхггом залежно вiд лiкування у датей II групи вказувала на вщсутшсть позитивно! динамiки у хворих, як отримували стандарт-ну терашю, та значне покращення чи нормалiзацiю показникiв у пацieнтiв, якi додатково приймали Лак-товiт Форте.
Серед обстежених датей 11а групи ыльысть бiфi-добактерiй залишалась низькою порiвняно з даними при госпiталiзацi! (2,41 ± 0,52 lgKyO/r) та вiрогiдно (р < 0,001) пiдвищувалась (до 6,7 ± 0,3 lgKyO/r) у па-цieнтiв, як1 отримували пробютик. Умiст лактобакте-рiй у дней 11а групи характеризувався тенденцieю до зниження, а у пащенлв, яы входили до групи 11б, — вiрогiдно пiдвищувався — до 6,27 ± 0,30 lgKyO/г (р < 0,001). Сл1д зазначити, що при лкуванш пробю-тичним препаратом у хворих на гострий обструктив-ний бронхи дiтей спостерiгалось вiрогiдне (р < 0,001) шдвищення кiлькостi кишково! палички в товстiй кишцi, яка досягала 6,54 ± 0,21 lgKyO/г, тодi як при стандартному лкуванш даний показник залишався низьким — 4,14 ± 0,88 lgKyO/г порiвняно з даними при надходженнi (р > 0,05). Шсля проведення тради-цiйного лiкування в дiтей друго! вiково! групи спосте-рiгалась тенденщя до зростання загально! кiлькостi УПМ до 3,44 ± 0,12 lgKyO/г порiвняно з даними до лкування — 3,04 ± 0,15 lgKyO/г (р > 0,05). У пащ-eнтiв, якi отримували пробiотик, перед випискою зi стацiонару загальний титр yMn вiрогiдно нормаль
зувався i дорiвнював 2,43 ± 0,30 1§КУО/г (р < 0,05). На фош лiкування Лактовiтом Форте в 1,2 раза по-рiвняно з гострим перюдом знижувався вмiст грибiв роду Сandida (р > 0,05), тодi як у хворих зi стандарт-ним лiкуванням !х кiлькiсть продовжувала зростати до 5,10 ± 0,44 ^КУО/г (р > 0,05). У динамщ лiкування гострого обструктивного бронхгту без пробiотика спо-стерiгалась тенденщя до збшьшення кiлькостi стафь локоыв (р > 0,05). У той же час у груш дггей, яы отримували Лактовгт Форте, даний показник, навпаки, знижувався та наближався до даних групи контролю (р > 0,05).
Вивчення стану мкробюценозу кишечника при го-стрих обструктивних бронхгтах у дггей III втэво! групи (2 роки 1 мiс. — 3 роки) виявило значш порушення якiсного та/чи ыльысного складу як анаеробних, так i аеробних представникiв. Спостерiгалися рiзкi кшьыс-нi змiни анаеробно! флори та видового пейзажу умов-но-патогенно! мiкрофлори (табл. 4).
Так, у дггей дано! групи в гострому перiодi захво-рювання кiлькiсть бiфiдобактерiй була майже в 4 рази нижчою (2,40 ± 0,57 1§КУО/г), нiж у здорових осiб, у яких вона становила 8,27 ± 0,10 ^КУО/г (р < 0,001). Це стосувалося також i вмюту лактобактерiй, нормальна кiлькiсть яких не вщшчалась у жодно! дитини i дорГв-нювала 2,28 ± 0,64 ^КУО/г проти 8,37 ± 0,09 ^КУО/г в осiб контрольно! групи (р < 0,001). Крiм того, у дггей з гострим обструктивним бронхггом вщзначалися яысш й ыльысш змши в популяцп ешерихiй, яы характери-
Таблиця 3. Динам1ка м1крофлори товстоi кишки при гострих обструктивних бронхтах у дтей в1ком
вд 1 року 1 мсяця до 2 роюв (М ± m)
Рщ i вид MiKpoopraHi3MiB Контрольна група (n = 15) До лiкувaння, 1дКУО/г (n = 10) Пюля лiкування, без застосування Лакто-BiTy Форте, 1дКУО/г (n = 10) Пюля лiкувaння, i3 за-стосуванням Лaктовi-ту Форте, 1дКУО/г (n = 10)
Бiфiдобактерií 8,27 ± 0,10 2,32 ± 0,61 Р1-2 < 0,001 2,41 ± 0,52 P1 3 < 0,001 Р3-4 > 0,05 6,70 ± 0,30 P1 4 < 0,001 P24 < 0,001 P3_4 < 0,001
Лактобактерп 8,37 ± 0,09 2,24 ± 0,54 Р1-2 < 0,001 2,22 ± 0,53 P1 3 < 0,001 Р2-3 > 0,05 6,27 ± 0,30 P1 4 < 0,001 P2 4 < 0,001 P^4 < 0,001
Загальна кiлькiсть кишковоí палички 6,77 ± 0,24 4,53 ± 0,43 Р1-2 < 0,001 4,14 ± 0,48 P1 3 < 0,001 P23 > 0,05 6,54 ± 0,21 P1 4 > 0,05 P24< 0,001 P^4 < 0,001
УПМ (протей, клебаела, ентеро-бактер, цитробак-тер та iH.) 2,48 ± 0,18 3,04 ± 0,15 Р1-2 < 0,05 3,44 ± 0,12 F1 3 < 0,001 P23 > 0,05 2,43 ± 0,30 P1-4 < 0,01 P24 < 0,05 P^4 < 0,05
Стафiлококи (золотистий, гемолiзуючий) 0,41 ± 0,19 1,41 ± 0,69 Р1-2 > 0,05 1,71 ± 0,70 P1 3 < 0,001 Р2-3 > 0,05 0,99 ± 0,51 P1 4 < 0,05 P^4 > 0,05 ^ > 0,05
Гриби родини Candida 2,39 ± 0,28 4,95 ± 0,48 Р1-2 < 0,001 5,10 ± 0,44 P1 3 < 0,001 P2 3 > 0,05 3,92 ± 0,21 P1-4 < 0,01 P24 > 0,05 P2 4 < 0,05
зувалися вiрогiдним зменшенням загально! ылькосп E.coli (4,35 ± 0,21 lgKyO/г) порГвняно з групою контролю — 6,77 ± 0,24 lgKyO/r (р < 0,05). Видовий пейзаж умовно-патогенно! мкрофлори при цьому захворю-ванш вiдрiзнявся вiд такого у здорових ошб. Найви-щi титри виявлялися у грибiв роду Candida, мкробна кiлькiсть яких дорiвнювала 5,19 ± 0,35 lgKyO/г, тодi як у здорових ошб лише 2,39 ± 0,28 lgKyO/г (р < 0,01). Умют стафiлококiв (золотистого та гемолiзуючого) становив 2,52 ± 0,69 lgKyO/г, тодi як у здорових да-тей вiн дорiвнював 0,41 ± 0,51 lgKyO/г (р < 0,01). Kрiм того, в гострому перiодi в дiтей дано! групи спостерка-лось вiрогiдне збiльшення (р < 0,01) кшькосл умовно-патогенних бактерш (Enterococcus faecalis, Enterobacter cloacae, Citrobacter, Klebsiella рneumoniae та ш.) до 3,6 ± 0,26 lgKyO/г порiвняно з показниками здорових дiтей — 2,48 ± 0,18 lgKyO/г.
Аналiзуючи вмiст мiкробiоти кишечника залеж-но вщ призначено! терапп гострого обструктивного бронхггу, слiд вiдмiтити, що серед обстежених дггей III вiково! групи, як не отримували Лактовiт Форте, вщзначалася тенденцiя до зниження кшькосл 6ГФгдо-бактерiй до 1,89 ± 0,42 lgKyO/г. у пацieнтiв, яы при-ймали пробiотик, нормальна ыльысть бiфiдобактерiй (108) видiлялась у 50 % хворих i цей показник досягав 5,78 ± 0,30 lgKyO/г, що майже в 3 рази вище, шж у гострому перiодi (р < 0,001).
Схож! змши вiдбувались i з показниками лакто-бактерiй. Сл!д зазначити, що тсля стандартного лГку-вання дггей з гострим обструктивним бронхгтом цей
показник залишався низьким — 1,84 ± 0,38 lgKyO/r, тодi як при лкуванш пробiотичним препаратом спо-стерiгалось вiрогiдне (р < 0,001) шдвищення кгль-костi лактобактерiй в товстш кишцi, яка досягала 6,00 ± 0,35 lgKyO/r.
Проведення традицшного лiкування в дiтей III вь ково! групи супроводжувалося тенденцieю до подаль-шого зниження загально! кшькосп кишково! палички до 4,15 ± 0,29 lgKyO/r порiвняно з даними до лГкуван-ня — 4,35 ± 0,32 lgKyO/r (р > 0,05). У пащенпв, якi отримували пробютик перед випискою зi стацюнару, загальний титр кишково! палички вiрогiдно шдви-щувався i дорiвнював 5,84 ± 0,44 lgKyO/г (р < 0,01). У динамщ стандартного лкування гострого обструктивного бронхiту спостеркалась тенденцiя до збгль-шення ылькосл ynM (р > 0,05). у дiтей, якi отримували Лактовгг Форте, даний показник, навпаки, вiрогiдно знижувався (р > 0,05). У хворих 111а групи порiвняно з даними в гострому перiодi зберкався ви-сокий титр грибiв роду Сandida (5,19 ± 0,35 lgKyO/г) та стафшокоыв (2,72 ± 0,63 lgKyO/г) (р > 0,05), тодi як у дггей III6 групи щ титри зменшувалися i становили 3,51 ± 0,16 lgKyO/г (р < 0,001) та 2,07 ± 0,69 lgKyO/г (р > 0,05) вгдповгдно.
Таким чином, отримаш нами даш дослiджень до-водять наявшсть яисних та кшьысних порушень мь кробiоценозу кишечника у дiтей вшх вкових груп Гз гострим бронхГтом, яи характеризувалися зниженням кшькосп бГфгдо- та лактобактерш, ешерихш з нормальною ферментативною актившстю та збгльшен-
Таблиця 4. Д инамiка м1крофлори товстоi кишки в дтей в1ком вд 2 до 3 роюв (М ± m)
Рiд i вид MiKpoopraHi3MiB Контрольна група (n = 15) До лiкувaння, 1дКУО/г (n = 10) Пюля лiкування, без застосування Лакто-BiTy Форте, 1дКУО/г (n = 10) Пюля лiкувaння, i3 за-стосуванням Лaктовi-ту Форте, 1дКУО/г (n = 10)
Бiфiдобактерií 8,27 ± 0,10 2,10 ± 0,68 Р1-2 < 0,001 1,89 ± 0,58 P1 3 < 0,001 P23 > 0,05 5,78 ± 0,30 P1 4 < 0,001 P24 < 0,001 P3_4 < 0,001
Лактобактерп 8,37 ± 0,09 1,97 ± 0,60 Р1-2 < 0,001 1,84 ± 0,44 P1 3 < 0,001 Р2-3 > 0,05 6,00 ± 0,35 P1 4 < 0,001 P14 < 0,001 P^4 < 0,001
Загальна к-ть кишковоí палички 6,77 ± 0,24 4,35 ± 0,21 Р1-2 < 0,001 4,15 ± 0,29 P1 3 < 0,001 P23 > 0,05 5,84 ± 0,44 P1 4 < 0,05 P^4 < 0,01 P^4 < 0,01
УПМ (протей, клебаела, ентеро-бактер, цитробактер та iH.) 2,48 ± 0,18 3,60 ± 0,26 Р1-2 < 0,01 3,80 ± 0,12 P1 3 < 0,001 P23 > 0,05 3,23 ± 0,23 P1—4 < 0,05 P24 > 0,05 P^ < 0,05
Стафiлококи (золоти-стий, гемолiзуючий) 0,41 ± 0,19 2,52 ± 0,69 Р1-2 < 0,01 2,72 ± 0,63 P1 3 < 0,01 р2_з > 0,05 2,07 ± 0,69 P1 4 < 0,05 P^ > 0,05 P^4 > 0,05
Гриби родини Candida 2,39 ± 0,28 5,19 ± 0,35 Р1-2 < 0,001 5,39 ± 0,28 P1 3 < 0,001 F12 3 > 0,05 3,51 ± 0,16 P1-4 < 0,01 P24 < 0,001 P24 < 0,001
ням числа гемолгтичних ешерихiй, дрiжджеподiбних грибiв, стафiлококiв та iнших представникiв умовно-патогенно! флори.
Застосування лише стандартно! терапп в лкуванш гострого обструктивного бронхiту, що включала про-тивiруснi, антибактерiальнi препарати, вщхаркувальш, муколiтичнi та симптоматичнi засоби, не приводить до повно! нормалiзацi! мiкробiоти в товстiй кишцi.
Поряд iз цим включення в лкування пробiотика Лактовiт Форте сприяе покращенню, а в деяких ви-падках повному вщновленню кишково! мiкрофлори.
Слщ вiдмiтити, що позитивно! динамiки чи повно! вiрогiдно! нормалiзацi! при прийомi пробiотичного засобу вдалося досягнути лише в д^гей I та II вкових груп. y той же час у пащенпв III групи показники мь крофлори характеризувалися тшьки покращенням, проте не досягали величин здорових датей. Це, можли-во, спричинене бшьш стiйкими змiнами мкробюцено-зу кишечника в цiй вковш групi, що розвинулись вна-слщок тривалого чи рецидивуючого перебiгу гострого обструктивного бронхгту, частiшого використання ль карських засобiв, якi негативно впливали на яысний та ккьысний склад мкрофлори, припинення грудного вигодовування. Можливо, ще однieю з причин розви-тку стiйкого дисбiозу в цш групi дiтей e супутнiй дисбаланс в iмуннiй системi, адже характер кишково! мь кробiоти опосередковано вiдображаe iмунний статус макроорганiзму. Ця ситуащя, на нашу думку, потребуe подальшого поглибленого вивчення порушень iмунi-тету при гострих обструктивних бронхггах у дiтей ран-нього вшу та !х взаeмозв'язку з дисбюзом кишечника.
Висновки
1. y гострому перiодi обструктивного бронхiту в уск дослiджених дiтей раннього вiку спостеркали по-рушення мiкробiоценозу товсто! кишки, яы характеризувалися зниженням ылькосп бiфiдо- та лакто-бактерiй, ешерихш з нормальною ферментативною активнiстю та збшьшенням числа гемолiтичних еше-
рихш, дрiжджеподiбних грибк, стафiлококiв та шших представникiв умовно-патогенно! флори.
2. Шсля проведеного комплексного лiкування в груш хворих без включення Лактовгту Форте позитивно! динамки яысного та кшьысного складу мкро-флори кишечника не спостеркалось. Бактерiологiчнi дослiдження калу в дггей з гострим обструктивним бронхггом у динамщ захворювання показали, що включення в лкування пробютика Лактовiт Форте приводило до покращення, а в деяких випадках — до повного вiдновлення кишково! мкробюти.
3. Лактовiт Форте сприяе покращенню ди^мГ™ клшкних симптомк обструктивного бронхГту (змен-шуе тривалють синдрому штоксикацГ!, катаральних явищ, фГзикальних змш) та дисбактерГозу кишечника (ефективно усувае метеоризм, порушення перистальтики, больовий синдром, драткливють, покращуе апетит).
4. При гострих обструктивних бронхитах у дггей раннього вГку, асоцiйованих з мкроеколопчними по-рушеннями, в комплекс л^вальних заходiв доцГльно включати пробютик Лактовк Форте.
5. Лактовiт Форте не мае по6Гчних ефектiв та добре переноситься хворими.
Список л1тератури
1. Смирнова М.О, Сорокина Е.В. Бронхиты у детей: принципы современной терапии // Трудный пациент. — 2009. — № 8-9. — С. 19-23.
2. Бронхит (механизмы хронизации, лечение, профилактика)/ Под ред. А.Н. Кокосова. — СПб.: ЭЛБИ-СПб. — 2007. — 178с.
3. Самсыгина Г.А. Острый бронхит у детей и его лечение // Педиатрия. — 2008. — № 2. — С. 25-32.
4. Новиков Ю.К. Инфекционное поражение дыхательных путей //Рус. мед. журнал. — 2006. — № 6. — 36 с.
5. Протокол л^вання дтей з гострими бронхтами. Дода-ток № 2 та Протокол л^вання дтей з хротчними бронхтами. Додаток № 5 до Наказу МОЗ Украгни № 18 «Про затвердження Протоколiв надання медичног допомоги дтям за спещальтстю «Дитяча пульмонолога» вiд 13.03.2005р. — К., 2005 — С. 58.
Отримано 07.11.11 □
Смиян О.И., Слива В.В., Мощич О.П., Козлова КГ., БелайЛ.В., Потапова О.О.
СОСТОЯНИЕ МИКРОБИОЦЕНОЗА КИШЕЧНИКА И ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ ЛАКТОВИТА ФОРТЕ ПРИ ОСТРЫХ ОБСТРУКТИВНЫХ БРОНХИТАХ У ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА
Резюме. В статье рассмотрены вопросы нарушения биоценоза кишечника у детей раннего возраста при остром обструктивном бронхите. Авторами установлено, что у большинства пациентов наблюдались нарушения микробиоценоза толстой кишки в виде диспепсии и болевого синдрома. В ходе исследования изучена эффективность применения в комплексной терапии острого обструктив-ного бронхита препарата Лактовит Форте. Доказано, что применение препарата способствует улучшению динамики клинических симптомов бронхита и дисбактериоза кишечника. В ходе исследования отмечена хорошая переносимость препарата и отсутствие побочных эффектов.
Ключевые слова: острый обструктивный бронхит, микробиоценоз, Лактовит Форте.
Smiyan O.I., Slyva V.V., Moschich O.P., Kozlova K.G., BelayL.V., Potapova O.O.
INTESTINAL MICROBIOCENOSE CONDITION AND ASSESSMENT OF LAKTOVIT FORTE EFFECTIVENESS IN ACUTE OBSTRUCTIVE BRONCHITIS IN INFANTS
Summary. The paper considers the items on intestinal microbiocenose disorders in infants with acute obstructive bronchitis. The authors found the majority patients to have large intestine microbiocenose disorders manifested as dyspepsia and pain syndrome. The study aimed to study the effectiveness of Laktovit Forte added into a complex therapy of acute obstructive bronchitis. The medication use was proved to improve the dynamics of bronchitis clinical symptoms and intestinal dysbacteriosis. The study demonstrated a good tolerance of a medication and absence of side effects.
Key words: acute obstructive bronchitis, microbiocenose, Laktovit Forte.
