CC BY
31
®
ребенка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.233-002-007.272-085.281-053.2
ЛЕЖЕНКО Г.О., ПАШКОВА O.G. ЗапорЬький державний медичний ун/верситет
ОБГРУНТУВАННЯ ТАКТИКИ AHTHBAKTEPiAAbHOi ТЕРАПП У ДПЕЙ, ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ОБСТРУКТИВНИЙ BPOHXiT
BAKTEPiAAbHOrO ГЕНЕЗУ
Резюме. Вpoöomi поданорезультати проведения бактерiологiчного монторингу 217дтейраннього вку з м. Запорiжжя та Запорiзькоi областi, хворих на гострий обструктивний бронхт. Встановлено, що в 53 % випадшв збудником гострого обструктивного бронхту була бактерiальна мжрофлора, серед якоИ провiдне мсце поадали Streptococcus ривишотае (43,5 %) та Haemophilus influenzae (33,0 %). Проведений анал1з антиботикограм показав, що найбльшу чутливсть дат мжроорганими виявляли щодо цефалоспоришв IIIпоколтня (100 %). За результатами отриманих даних обГрунтовано доцльтсть за-стосування цефподоксиму проксетилу як стартового антибактерiального препарату в терапп гострого обструктивного бронхту у дтей раннього вку.
Ключовi слова: гострий обструктивний бронхт, дтираннього вку, Streptococcuspneumoniaе, Haemophilus influenzae, цефподоксиму проксетил.
Захворювання оргашв дихання у дггей мають найбгльшу поширенють серед шших патологш ди-тячого в^. Шк захворювання припадае на дггей перших роюв життя, що пов'язано з анатомо^зю-лопчними особливостями рестраторно! та iмунноI систем у цьому вжовому перiодi [1].
У зв'язку з недостатньою актившстю противь русного та протимжробного захисту дгги раннього вжу схильш до рецидивуючого перебiгу рестратор-них шфекцш, що часто поеднуеться iз синдромом бронхообструкци [3, 10]. Частота розвитку бронхо-обструктивного синдрому на ™ iнфекцiйних захво-рювань нижнк дихальних шляхiв у дiтей раннього вжу, за даними рiзних авторiв, становить вiд 5 до 40 % [4, 11, 13].
До числа вiрусiв, що найбгльш часто виклика-ють обструктивний синдром у дггей перших 3 рокiв життя, вщносять респiраторно-синцитiальний вь рус, аденовiруси, вiруси парагрипу 3-го типу, дещо рiдше вiруси грипу та ентеровiруси [4]. Разом iз тим вщомо, що у дiтей, схильних до рецидивуючих бронхозапальних захворювань, вже через кглька годин пiсля шф^вання знижуеться колонiзацiйна резистентнiсть дихальних шляхiв. Наявнiсть вiрус-но-бактерiальноI асощацп як етюлопчного фактора обструктивного бронхiту часто обумовлюе тяжкiсть перебiгу та тривалють захворювання [5].
Провщними збудниками запального процесу при бронхитах у наш час вважаються Haemophilus influenzae, Streptococcus pneumoniae i Moraxella catarrha-lis. Виявлено, що Haemophilus influenzae, Streptococcus pneumoniae здатш пошкоджувати цилiарний етте-лiй, погiршувати функцiю вшок. Розмноження Mi-кроорганiзмiв сприяе подальшому прогресуванню запалення як внаслщок самостшного пошкодження структури бронха, так i через активацiю eнзимiв за-пальних клггин [8].
На сьогоднГ вщзначаеться зростання числа хворих, особливо серед дией раннього вГку, з затяжни-ми, рецидивуючими варiантами перебяу бронхоле-геневих процeсiв, частковою ерадикащею збудника, вГдсутнГстю повного клiнiко-рeнтгeнологiчного за-вершення запального процесу [6]. Одшею з причин такого перебцу рeспiраторного захворювання в дитячому вжу е зростання рeзистeнтностi мжро-флори до антибактeрiальних прeпаратiв, що вико-ристовуються в пeдiатрiг (пeнiцилiнiв, макролщв,
Адреса для листування з авторами: Леженко Геннадш Олександрович E-mail: [email protected]
© Леженко Г.О., Пашкова О.6., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
цефалоспоришв 1-го поколiння), 3i збшьшенням у популящ! числа дiтей i3 персистуючою iнфекцieю, тобто числа пацieнтiв, не здатних до повно! еради-кацп мiкроорганiзму [9]. У зв'язку з цим лжування бронхообструктивного синдрому, що розвинувся на тлi гостро! рестраторно! iнфекцГi, у дiтей раннього вжу мае бути комплексним, суворо диференцшова-ним i за необхiдностi включати етiотропну антибак-терiальну терапiю [10].
До госшт^защ! у хворих в амбулаторних умовах спостерiгались 2—3 етзоди бронхообструктивного синдрому, що виникали на xni гостро! рестраторно! шфекцп. Кожен етзод бронхообструкцГ! супрово-джувався лихоманкою. На амбулаторному етат як медикаментозну терапiю д1ти отримували проти-в!русш препарати, ß2-адреномiметики, антипста-минн1 препарати, муколпичт засоби, антибiотики за показаннями. У раз! неефективносп терапи, що проводилося, д1ти направлялися на стащонарне л1-кування.
Бактерiологiчне дослiдження мазкiв слизово! задньо! ст1нки ротоглотки встановило вщсутшсть росту патогенно! м1кроФлори у 102 (47,0 %) хворих. В шших 115 (53 %) пащенпв спостерк'алася кон-тамiнацiя слизово! верхнiх дихальних шлях1в патогенною або умовно-патогенною бактерiальною м1кроФлорою, видовий склад яко! характеризував-ся достатнiм рiзноманiттям. Ус1 видiленi мжроор-ганiзми мали стутнь обсiменiння слизово! верхнiх дихальних шлях1в в 105—106 КУО, що було розщне-но як етiологiчний збудник шфекцшного процесу. Основними збудниками у дггей, хворих на обструк-тивний бронхи", були бактери роду Haemophillus (41 дитина — 35,6 %) та Streptococcus pneumoniaе (50 детей - 43,5 %).
У 5,2 % випадюв (6 хворих) етюлопчним фактором обструктивного бронхиу була Klebsiella pneumoniae, в 7,8 % випадюв (9 дней) — Escherichia coli, в поодиноких випадках зустрiчалися ентероко-ки (3 дитини — 2,6 %), Acinobactes baumannii (3 ди-тини — 2,6 %), Pseudomonas aeroginosa (2 дитини — 1,7 %) та Staphylococcus aureus (1 пащент — 0,9 %). Слщ вщзначити, що у 25 (21,7 %) пащенпв бактерь альна мжрофлора визначалася певною м1рою в асо-щащ! з др1жджопод16ними грибами роду Candida, що може свщчити про нерацiональне застосування антибютикотерапп ранiше в амбулаторних умовах.
Проведений аналiз чутливост1 Streptococcus pneumoniae до антибютиюв показав, що найбшь-
шу чутливiсть бактерiя виявляе до цефалоспоришв III поколшня, ванкомiцину та левофлоксацину (табл. 1).
Звертала на себе увагу висока антибютикорезис-тентшсть Streptococcus pneumoniaе до клiндамiцину (67,9 %), макролщв (45,8 %) та пенщилшв (87,0 %). Слiд вщзначити, що тшьки 13 % штамiв Streptococcus pneumoniaе, якi належать до «дико!» популяц!!, тобто позбавлено! додаткових детермiнант резистент-ностi до антибютиюв, виявилися чутливими до вах протестованих антибактерiальних препаратiв, у той час як 66 % штамiв Streptococcus pneumoniaе проявляли мультирезистентшсть (рис. 1). Вщзначено, що 7 % iзолятiв Streptococcus pneumoniaе мали стшюсть одночасно до оксацилiну та еритромщину; нечут-ливiсть до оксацилшу i клiндамiцину встановлено у 13 % штамiв, а 46 % штамiв, нечутливих до оксацилшу, виявилися резистентними одночасно як до еритромщину, так i клiндамiцину.
Дослщження чутливостi мiкрофлори до антибак-терiальних препаратiв (табл. 2) показало, що основна частина бактерiй роду Haemophillus (92 %) була
46 %
21 %
13 %
О 4y™Bi штами
| Резистентш до оксацилшу
О Резистентш до оксацилшу та еритромщину
| Резистентш до оксацилшу та клшдамщину
| Резистентш до оксацилшу, еритромщину та клшдамщину
Рисунок 1. Профт1 резистентност до антибютиюв Streptococcus pneumoniae, видленоi у д'ией, хворих на гострий обструктивний бронхт
Таблиця 1. Чутливсть до антиботиюв Streptococcus pneumoniae, видленоi у д1тей раннього в'1ку,
хворих на обструктивний бронхт (%)
Антибютик Чутливi штами (%) noMipHO 4yi^Bi штами (%) Резистентш штами (%)
Левофлоксацин 100,0 - -
Клшдамщин 32,1 - 67,9
Еритромщин 38,9 15,3 45,8
Оксацилш 13,0 - 87,0
Ванкомщин 100,0 - -
Цефтр1аксон 100,0 - -
Кл№чна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
здатна до синтезу цефiнази, що й обумовлювало ре-зистентнiсть мiкроорганiзмiв до амшопенщилшв, карбоксипенiцилiнiв та урехдопенщилшв.
У 46,7 % випадюв видiленi штами гемофгльно! палички проявляли стiйкiсть до амоксицилшу/ клавуланату, та у 46,7 % штамiв вiдзначена резис-тентнють до ампiцилiну. При цьому в уах випад-ках мiкроорганiзми, що були видглеш, мали високу чутливють до цефалоспоринiв III поколiння, лево-флоксацину та хлорамфенiколу.
Отже, за результатами проведених порiвнянь чутливостi найбгльш поширених бактерiальних збудникiв обструктивного бронхиу у дiтей, якi пе-ребували тд нашим спостереженням, можливо стверджувати, що оптимальний стартовий антибак-терiальний засiб у практицi лiкаря першого контакту повинен чинити бактерицидну дш щодо як грампозитивно!, так i грамнегативно! флори. Беручи до уваги отриманi данi стосовно чутливост основних збудникiв, препаратами вибору е цефалоспорини III поколiння.
Препаратом для л^вання гострих обструктив-них бронхтв у дiтей, що вщповщае всiм вищезаз-наченим вимогам, е антибютик цефподоксиму проксетил (Цефодокс), який належить до групи цефалоспоринiв III поколшня [2]. Препарат актив-ний щодо грампозитивно! i грамнегативно! флори. Особливост фармакокiнетики препарату забезпе-чують збереження необхщно! концентрацп дшчо! речовини в плазмi кровi протягом 12 годин, що обумовлюе можливiсть ерадикацп збудникiв [2, 10]. Його бактерицидний ефект обумовлений пригш-ченням синтезу компонента бактерiально! стiнки мiкроорганiзмiв. Цефподоксиму проксетил — препарат, створений за технолопею Prodrug, тобто це пролжи, що стають активними лише в стшщ тонко! кишки, де вони перетворюються на активну форму, тобто цефподоксим. Зазначена технолопя дозволяе шдвищити бiодоступнiсть препарату та мiнiмiзуе низку побiчних дiй, що притаманш антибактерь альним препаратам, — порушення мiкробiоценозу шлунково-кишкового тракту. Крiм того, технолопя Prodrug дозволяе поищите пероральну абсорбщю препарату, захистити активну речовину вщ руйну-вання, вирiшити питання захисту вщ дп соляно! кислоти шлунка, забезпечити високу швидкiсть всмоктування.
Цефподоксиму проксетил швидко проникае в тканини, в тому чи^ мигдалини, легеш, та рiдини
органiзму, де його концeнтрацiя швидко досягае максимальних р1вшв. Препарат високоактивний щодо грампозитивних мiкроорганiзмiв, включаючи штами, стГйкГ до пенщилшу, в тому числГ Streptococcus pneumoniae, стрептококи групи A (Streptococcus pyogenes), групи B (Streptococcus agalactiae), груп C, F и G, а також Streptococcus mitis, Streptococcus Sanguis, Streptococcus Salivarius i Corynebacterium diphtheriae; грамнегативних мiкроорганiзмiв (Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, включаючи штами, яю продукують i не продукують пенщилшазу, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, включаючи штами, що продукують ß-лактамазу, Escherichia coli, Klebsiella spp. (Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca), Proteus mirabilis. Препарат проявляе помГрну чутливють до метщилшчутливих стафшокоюв, штамiв, якГ продукують та не продукують пенщилшазу (Staphilo-coccus aureus, Staphilococcus epidermidis). Концен-трацiя цефподоксиму у легеневш тканиш через 6—8 годин у багато разiв вища МПК 90 для таких рест-раторних збудниюв: Moraxella catarrhalis — у 2 рази, Haemophilus influenzae i Streptococcus pneumoniae — у 20 разiв, Streptococcus pyogenes — приблизно у 70 ра-зГВ [12].
Зважаючи на широкий спектр дл цефподоксиму, його високу активнiсть щодо грампозитивно! та грамнегативно! флори, бактерицидну дго i високий ступень безпеки, препарат Цефодокс дощльно за-стосовувати в ткуванш обструктивних 6ронхГтГв у дггей раннього вГку.
Мета досЛдження — оцiнка кл^чно! ефектив-ност перорального цефалоспорину III генерацп Цефодокс у дней раннього в1ку, хворих на гострий обструктивний бронхи".
MaTepiaAM та методи дocлiджeння
Ми проанал!зували eфeктивнiсть застосування в терап!! 30 дней, хворих на гострий обструктивний бронхи", препарату Цефодокс (основна група). Цефодокс призначався перорально у вигляд1 суспензп з розрахунку 10 мг на 1 кг маси тша на добу. Розра-хункова доза приймалася у 2 прийоми через 2 годи-ни тсля !ш протягом 7 дшв.
Групу пор1вняння становили 30 хворих на гострий обструктивний бронхи, яю як етютропну те-ратю отримували рeспiраторний антибiотик шшо! групи (амшопенщилши в комбшацп з шпбпорами лактамаз, макролiди).
Таблиця 2. Чутливсть до антиб'ютиюв Haemophilus influenzae, видЛеноУ у дтей раннього в1ку,
хворих на обструктивний бронхт (%)
Антибютик Чутливi штами (%) noMipHO 4yi^Bi штами (%) Резистентн штами (%)
Левофлоксацин 100,0 - -
Хлорамфешкол 92,3 5,9 1,8
Еритромщин - - 100,0
Ампщилш 53,3 - 46,7
Амоксицилш/клавуланат 53,3 - 46,7
Цефтрiаксон 100,0 - -
KAiHiHHa пeдiaтрiя / Clinical Pediatrics
Показаниями до призначення антибактерiально'i терапп при обструктивному бронхт у дiтей ранньо-го в1ку вважали:
— наявшсть фебрильно! лихоманки протягом 3 дшв i бiльше;
— виражений токсикоз, лейкоцитоз понад 12 000 в 1 мкл;
— паличкоядерний зсув лейкоцитарно! фор-мули;
— ШОЕ понад 20 мм/год;
— слизово-гншний або гн1йний характер вид1-лень з носа та мокротиння;
— затяжний перебiг захворювання.
Ц1 ознаки було розщнено як ознаки бaктерiaль-но! iнфекцГi. У подальшому це припущення пщтвер-джувалися отриманими даними бактерюлопчного дослiджения слизово! задньо! стшки ротоглотки.
Результати дocлiджeння та ix обговорення
Аиaлiз результатiв кл1н1чного дослщження показав, що застосування препарату Цефодокс при об-структивному 6ронх1т1 у дггей раннього в1ку супро-воджувалося вираженим терапевтичним ефектом: швидко зникали прояви синдрому загально! шток-сикацп, нормал!зувалася температура тiлa, куп1ру-вався бронхообструктивний синдром.
Проведене контрольне бактерюлопчне досль дження слизово! ротоглотки через 2 тижш п1сля за-кiнчения aнтибaктерiaльного лiкувaния показало, що на тл1 терапп Цефодоксом у бшьшосп хворих спостерiгaлaся сaнaцiя верхнк дихальних шлях1в вщ патогенно! та нaдмiрно'i кшькосп умовно-пато-генно! баи^ально! м1крофлори — 86,7 % випадюв (26 дiтей). В 4 (13,3 %) пащенпв при контрольному бактерюлопчному дослiдженнi м1крофлори верх-н1х дихальних шляшв були видiленi бактерп роду Haemophilus, але стутнь обсiменiния слизово! верх-н1х дихальних шлях1в не перевищував 105 КУО. У грут порГвняння на фон1 застосовано! терапп також спостерiгaлaся позитивна клiнiчнa динамжа, проте дослiджения м1крофлори слизово! задньо! стшки ротоглотки через 2 тижня тсля зaкiнчения тера-т! показало, що нормaлiзaцiя м1кро6ного пейзажу верхшх дихальних шлях1в спостерiгaлaся лише у 16 (53,3 %) хворих. У 9 (30,0 %) дггей було видше-но Haemophilus influenzae та у 5 (16,7 %) хворих — Streptococcus pneumoniae у значущих концентрaцiях (рис. 2).
А^лГз профшю безпеки Цефодоксу показав, що препарат добре переносився вама патентами. Не було вщзначено небажаних реакцш або по61ч-них ефекпв. У той же час у груш хворих, як1 отри-мували 1нш1 респiрaторнi aнтибiотики, у 6 (20,0 %) пашен™ розвинувся дiaрейний синдром на 3-4-й день терапп, у 2 (6,7 %) дней виникли aлергiчнi ре-акцп, що потребувало зм1ни aнтибaктерiaльного препарату.
Катамнестичне спостереження за дпъми, як1 отримували препарат Цефодокс, протягом подаль-
%
100 -
86,7
75 ■ — 50 ■ — 25 ■ —
0
Основна група Контрольна група
□ Санафя
■ Бактерп роду Haemophilus
□ Streptococcus pneumoniae
Рисунок 2. Результати контрольного бактерюлопчного досл'1дження слизово/ ротоглотки через 2 тижн1 тсля заюнчення антибактер'ального л1кування
ших 6 мюящв свщчило про вщсутшсть розвитку синдрому бронхообструкцп при захворюваннi на гос^ респiраторнi iнфекцГi у 25 (83,3 %) пащенпв, у 4 (13,3 %) частота еmзодiв бронхообструкцГi на фот гостро! ресmраторно! шфекцп зменшилася у 2 рази. В 1 (3,3 %) дитини не було вщзначено сутте-вого полiпшення в перебяу захворювання, що було пов'язано з наявшстю у ще1 дитини хрошчного системного захворювання.
У групi порiвняння епiзоди бронхообструкцп протягом подальших 6 мюящв спостерiгалися у 12 (40,0 %) хворих, причому у 5 (16,7 %) пащенпв бронхообструктивний синдром на фош гостро! рес-mраторно! iнфекцГi розвинувся протягом мiсяця тсля заюнчення терапш.
Висновки
1. Контамшац1я слизово! оболонки дихальних шлях1в патогенною та умовно-патогенною бакте-рiальною мжрофлорою е фоном для формування частих епiзодiв обструктивного бронхiту у дгтей раннього вiку та потребуе проведения диференцшова-но! етiотропно! терапп.
2. Висока клшчна ефективнiсть, оптимальний спектр бактерицидноi активностi, сприятливий профшь безпеки, зручний режим дозування препарату Цефодокс дозволяють розглядати його як стартовий емшричний лiкарський зааб для терапп гострого обструктивного бронхиу бактерiально! етiологГi у дiтей раннього вжу.
Список л1тератури
1. Гаймоленко И.Н. Бронхообструктивный синдром у детей раннего возраста: причины, факторы риска, иммунологические нарушения, лечение / И.Н. Гаймоленко, Е.Г. Бугаенко, Ю.А. Козьминых // Бюллетень ВСНЦ СО РАМН. — 2004. — Т. 1, №2. — С. 75-79.
2. Диференцшоване застосування антибактерiальних пре-паратiв у педiатрu (за матерiалами IX Всеукрагнськог науко-во-практичног конференци «Актуальт питання педiатрu») // Новости медицины и фармации. — 2007. — № 21—22. — С. 230-231.
53,3
30,0
13,3 16,7
KAiHi4Ha пeдiaтpiя / Clinical Pediatrics
3. Зайцева О.В. Виферон в терапии детей с бронхиальной астмой / О.В. Зайцева, В.В. Малиновская, Т.Г. Орлова [и др.]// Материалы научно-практической конференции ФУ «Медбио-экстрем» при МЗ РФ «Медико-биологическая и экстремальная педиатрия». — 2000. — С. 133.
4. Зайцева О.В. Бронхообструктивный синдром у детей / О.В. Зайцева // Педиатрия. — 2005. — № 4. — С. 104-105.
5. Извин А.И. Микробный пейзаж слизистой оболочки верхних дыхательных путей в норме и патологии / А.И. Извин, Л.В. Катаева //Вестн. отоларингол. — 2009. — № 2. — С. 64-68.
6. Коровина Н.А.. и др. Часто и длительно болеющие дети: современные возможности иммунореабилитации: Руководство для врачей. — М., 2001. — С. 5-15.
7. Новi перспективи використання пероральних цефалоспо-ритв у педiатрü' (за матерiалами V конгресу педiатрiв Укра-¡ни, 15—17 жовтня, м. Кшв) // Здоров'я Украти. — 2008. — № 24/1. — С. 36-37.
8. Смирнова М.О. Бронхиты у детей: принципы современной терапии / М.О. Смирнова, Е.В. Сорокина // Трудный пациент. — 2009. — Т. 7, № 8. — С. 16-25.
9. Сорока Н.Д. Особенности иммунотерапии затяжных и рецидивирующих респираторных болезней у детей / Н.Д. Сорока // Педиатрическая фармакология. — 2008. — № 5. — С. 88-92.
10. Blast F. Chlamydia pneumoniae in respiratory infections / F. Blasi // Pros. 4h Meet. Eur. Soc. Chlam. Res. 20-23 Aug 2000, Helsinki. Finland. — P. 32-36.
11. Cronca P. Wheezing in erly life and ashma in shool age predictors of symptom persistens / P. Cronca, M. Kaila // Abs. 10 Congress ERS. — 2000. — P. 486.
12. Fallon R.M. Pharmacodynamic target attainment of oral be-ta-lactams for the empiric treatment of acute otitismedia in children / R.M. Fallon, J.L. Kuti, G.V. Doern // Paediatr. Drugs. — 2008. — Vol. 10(5). — Р. 329-354.
13. Kovacevic S. Risk factors associated with wheezing illness in young children / S. Kovacevic, S. Nikolic//Abs. 10 Congress ERS. — 2000. — P. 486.
14. Routine internal quality control as recommended by EUCAST. Version 4.0, valid from 2014-09-05.
Отримано 16.12.14 ■
Леженко Г.А., Пашкова Е.Е.
Запорожский государственный медицинский
университет
OБOСHOВAHИE TAKTИKИ AHTИБAKTEPИAAbHOЙ
TEPAПИИ У ДЕТЕЙ, BOAbHblX OСTPЫM OБСTPУKTИВHЫM БPOHXИTOM БAKTEPИAAbHOГO TEHE3A
Резюме. В работе приведены результаты бактериологического мониторинга 217 детей раннего возраста из г. Запорожья и Запорожской области, больных острым об-структивным бронхитом. Установлено, что в 53 % случаев возбудителем острого обструктивного бронхита являлась бактериальная микрофлора, среди которой ведущее место занимали Streptococcus pnвumoniae (43,5 %) и Haemophilus influenzae (33,0 %). Проведенный анализ антибиотико-грамм показал, что наибольшую чувствительность данные микроорганизмы проявляли по отношению к цефалоспо-ринам III поколения (100 %). По результатам полученных данных обоснована целесообразность применения цеф-подоксима проксетила в качестве стартового антибактериального препарата в терапии острого обструктивного бронхита у детей раннего возраста.
Ключевые слова: острый обструктивный бронхит, дети раннего возраста, Streptococcus pnвumoniae, Haemophilus influenzae, цефподоксима проксетил.
Lezhenko H.O., Pashkova O.Ye.
Zaporizhzhia State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine
SUBSTANTIATION OF ANTIBACTERIAL THERAPY TACTICS IN CHILDREN WITH ACUTE BACTERIAL OBSTRUCTIVE BRONCHITIS
Summary. The study presents the results of antibacterial monitoring in 217 infants, who are residents of Zaporizhzhia and Zaporizhzhia region, with acute obstructive bronchitis. It is found that in 53 % of cases, the causative agent of acute obstructive bronchitis was bacterial microflora, among which the leading places belonged to Streptococcus pneumoniae (43.5 %) and Haemophilus influenzae (33.0 %). The analysis of antibioti-cogram showed that these microorganisms had the greatest sensitivity to third-generation cephalosporins (100 %). According to the findings, the feasibility of using cefpodoxime proxetil as an initial antibacterial agent in the treatment of acute obstructive bronchitis in infants was proved.
Key words: acute obstructive bronchitis, infants, Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, cephpodoxime prox-etil.
