Научная статья на тему 'Цефподоксима проксетил в лечении острых бронхитов бактериальной этиологии у детей'

Цефподоксима проксетил в лечении острых бронхитов бактериальной этиологии у детей Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
218
34
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЦЕФПОДОКСИМУ ПРОКСЕТИЛ / CEFPODOXIME PROXETIL / ДіТИ / CHILDREN / ГОСТРИЙ БАКТЕРіАЛЬНИЙ БРОНХіТ / ЦЕФПОДОКСИМА ПРОКСЕТИЛ / ДЕТИ / ОСТРЫЙ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ БРОНХИТ / ACUTE BACTERIAL BRONCHITIS

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Марушко Ю. В., Гищак Т. В., Шеф Г. Г.

Назначение цефподоксима проксетила в комплексной терапии детей с острым простым бактериальным бронхитом является высокоэффективным и ассоциируется с высокой степенью комплайенса и низкой частотой возникновения побочных эффектов.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Марушко Ю. В., Гищак Т. В., Шеф Г. Г.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Cefpodoxime Proxetil for Treatment of Acute Bacterial Bronchitis in Children

Administration of cefpodoxime proxetil in combination treatment of children with acute nonobstructive bacterial bronchitis is highly effective and is associated with high degree of compliance and low incidence of side effects.

Текст научной работы на тему «Цефподоксима проксетил в лечении острых бронхитов бактериальной этиологии у детей»

®

ребёнка

КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics

УДК 616.23-036.11-022.6-053.2+615.33 МАРУШКО Ю.В., ГИЩАК Т.В., ШЕФ Г.Г.

Нацюнальний медичний унверситет¡м. О.О. Богомольца, м. Ки!в

ЦЕФПОДОКСИМУ ПРОКСЕТИЛ У AiKYBAHHi ГОСТРИХ БРОНХПВ BAKTEPiAAbHOI ЕТЮЛОГП B ДiТЕЙ

Резюме. Призначення цефподоксиму проксетилу в комплексны терапп дтей is гострим простим бакте-р1альним бронхтом е високоефективним та асоцтеться з вковим ступенем комплайенсу та низькою частотою виникнення побiчних ефектiв.

Ключовi слова: цефподоксиму проксетил, дти, гострий бактерiальний бронхт.

Вступ

На сучасному етат rocrpi рестраторш захворю-вання продовжують очолювати пеpелiк найбшьш поширених нoзoлoгiй серед як дорослого, так i ди-тячого населення у cвiri. Серед них найбшьш части-ми е шфекцп верхшх дихальних шлях1в, захворюва-нicrь на яю становить у середньому 6—8 ешзод!в на одну дитину протягом року. 1нфекцшне ураження нижн1х дихальних шлях1в у дirей трапляеться зна-чно piдше та щор1чно становить 5772 (1,72 %) ви-падки на 100 000 дirей вжом до 5 рок1в (Hasan et al., 2014). При цьому, незважаючи на нижч1 епщемюло-г1чн1 показники, шфекцшш захворювання нижн1х вщдшв рестраторного тракту е 61льш небезпечни-ми, оскшьки мають тяжчий пеpебiг та вищу частоту розвитку ускладнень.

Гострий 6ронх1т вщноситься до iнфекцiйних хвороб нижнк вщдшв pеcпipаropнoгo тракту та ха-рактеризуеться ураженням пов1троносних шлях1в, починаючи в1д р1вня головних 6ронх1в та закшчую-чи приблизно 10-м piвнем подшу бpoнхiальних гшок (гострий простий бронхи"), може супроводжуватися бронхообструктивним синдромом (гострий об-структивний 6ронх1т) та залученням у паroлoгiчний процес бронхюл (6ронх1ол1т) [4]. Кл1н1чно гострий бронхи" проявляеться спочатку непродуктивним, пiзнiше — вологим кашлем, жорстким диханням при аускультаци легень, симетричними роз^яними сухими або вологими хрипами за вщсутносп вог-нищевo-iнфiльrpаrивних зм1н у легенях за даними рентгенографп opганiв гpуднoi порожнини.

У 90 % випадюв еrioлoгiчним чинником гостро-го бронхиу в дirей е в1руси, найбшьш поширеними з яких е в!руси грипу А, В, С, парагрипу, аденoвipуc, pеcпipаropнo-cинциriальний в1рус та ринов!рус [4, 10]. Лише кожний десятий випадок гострого брон-

xiTy мае баи^альну природу. Серед бактерiальних збудниюв найбiльше значення мають S.pneumoniac, M.catarrhalis, H.influenzac, Chlamydia та Mycoplasma pneumoniae. Баи^альне ураження 6porniB може перебпати як первинно бактерiальна iнфекцiя або при розвитку вторинного бактерiального шф^ван-ня на фонi вiрyсного бронхиу. Л^вання гострого бронхiтy бактерiальноI етюлоги вимагае призначення антибактерiальноI терапп.

Одним i3 широко застосовуваних у педiатричнiй практицi пероральних антибiотикiв ряду цефало-споринiв III поколiння е цефподоксиму проксетил (Цефодокс). Препарат порушуе синтез компоненпв клиинно! стiнки бактерш та е ефективним стосовно бшьшосп грампозитивних, грамнегативних, аероб-них та анаеробних патогешв. Цефодокс випускаеть-ся у формi суспензп 50 мг/5 мл, 100 мг/5 мл та таблеток 100 та 200 мг. Препарат призначаеться дням iз 5 мюящв у добовш дозi 10 мг/кг (максимальна добова доза — 400 мг) на 2 прийоми. Тривалють застосуван-ня залежить вiд тяжкост захворювання та визнача-еться iндивiдyально.

Цефподоксиму проксетил е високоактивним щодо Streptococcus pneumoniae, стрептокоюв групи A (S.pyogenes), групи B (S.agalactiae), груп C, F и G, а також S.mitis, S.sanguis, S.salivarius та Corynebacterium diphtheriae, Haemophilus influenzae, Haemophilus para-influenzae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Escherichia coli, Klebsiella spp. (K.pneumoniae, K.oxytoca), Proteus mirabilis, помiрно активним щодо S.aureus та S.epidermidis. Таким чином, спектр дл препарату перекривае

© Марушко Ю.В., Гищак Т.В., Шеф Г.Г., 2014 © «Здоров'я дитини», 2014 © Заславський О.Ю., 2014

практично Bei бактерiальнi патогени, етiологiчно значущi для розвитку захворювань респiраторного тракту та лор-оргашв. Згiдно з даними P.R. Hsueh et al. (2004), цепфодоксим е бiльш активним щодо Streptococcus pneumoniae, найчастiшого збудника го-стрих респiраторних захворювань бактерГально! еть ологГ!, порiвняно з iншими пероральними цефало-споринами (цефiксим, цефуроксим, цефалексин). КрГм того, щодо Haemophilus influenzae та Moraxella catarrhalis цепфодоксим е бГльш дiевим порiвняно з цефуроксимом [9]. Наведет дат вказують на ак-туальнiсть використання саме цефподоксиму про-ксетилу для антибактерГально! терапп в еру про-гресуючого зростання мжробно! резистентностi до антибактерiальних препарапв.

В Украш iснуе широкий досвщ застосування цефподоксиму проксетилу при лжуванш гострих респiраторних захворювань бактерГально! етюлогГ! в дiтей. Так О.П. Волосовець та ствавт. (2011) опу-блГкували результати мультицентрового дослщжен-ня ефективносп та переносимостi цефподоксиму проксетилу у стартовш терапп нетяжко! позалжар-няно! пневмонГ! у 225 дiтей вжом вщ 5 мiсяцiв до 18 роив (ЦЕФ-ПРОСТО) [3]. За даними дослщниюв, препарат був ефективним у 98,2 % дгтей. Прийом антибютика в 95,5 % випадкiв переносився добре. У 4,5 % пащентш мали мюце нудота, дiарея, що не призводили до вiдмiни лГкування. Алергiчних реак-цiй пiсля застосування цефподоксиму проксетилу в жодному випадку не спостерпалося.

Що стосуеться терапГ! захворювань бронх1в у пе-дiатричнiй практицi, то Л.С. Овчаренко та В.Ю. Тка-ченко (2013) вивчили ефектившсть цефподоксиму проксетилу в лГкуванш бактерiальних рекурентних 6ронхГтГв у дГтей Гз гiперплазiею лГмфоглоткового кГльця [5]. На 5-ту добу використання антибакте-рГального препарату майже у всГх хворих спостерь галося вГрогГдне покращення клГнГчних проявГв патологи, що дозволило обмежити термГн лГкування 5 днями. ТГльки у 2 дГтей терапГю було продовжено до 7 дшв. Протягом даного термГну в усГх випадках спостерГгалася ерадикацГя патогенно! мжрофлори зГ слизових оболонок рестраторного тракту пащен-тГв. АлергГчних та побГчних реакцГй вГд застосування цефподоксиму проксетилу в дГтей не було. Таким чином, призначення цього препарату при бактерь альному ураженш нижнГх дихальних шляхГв у дГтей, у тому числГ при бронхт, характеризуеться висо-кою ефективнГстю та безпечшстю застосування.

ДосвГд показуе, що бактерГальш бронхГти в дГтей часто перебГгають Гз супутнГм ураженням лор-органГв. ДанГ патологи можуть ускладнювати одна одну. Так, при бактерГальному бронхГтГ пщ час кашлю бронхГальний секрет, що мютить збудник, по-трапляе до ротоглотки, може потрапляти до носово! порожнини, придаткових пазух носа, евстах1евих труб та викликати бактерГальний ринГт, тонзилГт, синусит чи отит. З шшого боку, при бактерГальнш шфекцп лор-органГв збудник Гз секретом може по-трапляти в нижш вГддГли респГраторного тракту з

розвитком бронхгту чи пневмони. Таким чином, унаслщок можливостi одночасного переб^ двох патологiй при застосуваннi цефподоксиму проксетилу в лщуванш бактерiальноi шфекцп нижнiх дихальних шлях1в актуальним е питання ефективностi даного антибютика при захворюваннях лор-органiв у дгтей.

Колективом авторiв (Бережний В.В., Коза-чук В.Г., Орлюк 1.Б., К1рнос А.1., 2011) були пока-занi висока ефективнiсть та профшь безпеки використання цефподоксиму проксетилу в комплекснш терапп гнiйних синусипв у дiтей [1]. Подiбнi результати були отримаш О.В. Тяжкою та ствавт. (2011) при вивченш ефективност та переносимостi даного антибютика в комплекснш терапп гострих рестра-торних захворювань, у тому чи^ гострого отиту, синуситу, фарингiту, загострення хронiчного тон-зилiту, у пащенпв дитячого вiку [7]. Наведенi вище данi вказують на доцiльнiсть призначення цефподоксиму проксетилу в складi комплексно! терапп бактерiальних iнфекцiй лор-оргашв у дгтей.

Традицiйно актуальним питанням для педiатрiв е переносимiсть терапп диъми, що визначаеться частотою та тяжшстю побiчних ефектiв, алергiчних реакцш, впливае на комплайенс пацiентiв до лжу-вання. Важливим щодо побiчноi дп, а отже, й сто-совно переносимостi кожного антибiотика залиша-еться його вплив на кишкову мiкрофлору пацiента. Не е незвичайною практика супровщного призначення лiкарями-педiатрами пре- чи пробiотичних препаратiв для профшактики виникнення дисбiозу кишечника, що вимагае додаткових матерiальних витрат та призводить до полшрагмази. Що стосуеться цефподоксиму проксетилу, то цей препарат вщноситься до групи пролтв. В iнтактному виглядi цефподоксиму проксетил е неактивним, лише при всмоктуванш через стiнку кишечника вщбуваеть-ся його перетворення у власне дшчу речовину — цефподоксим. Завдяки вказаним особливостям фармакокшетики значно зменшуеться негативна д1я антибiотика на iнтестинальну мжрофлору. Так, Л.Н. Боярська та ствавт. (2009) провели дослщжен-ня впливу цефподоксиму проксетилу на стан мжрофлори кишечника у 20 дгтей вжом 1,5—5 роюв, яким препарат призначався з метою л^вання бактерь ально! iнфекцГi лор-органiв, верхнк та нижнк дихальних шлях1в [2]. Цефподоксиму проксетил при-значали згщно з iнструкцiею з використання. Уам хворим перед початком лiкування та в динамщ проводили мжробюлопчне дослiдження калу з метою характеристики стану просвгтно! мiкрофлори тов-сто! кишки. Крiм того, оцiнювали клтчш прояви дисбiозу кишечника. Результати дослщження показали наявнiсть лише незначних змш у кiлькiсних та яюсних характеристиках просвгтно! мiкрофлори кишечника у виглад дисбiозу 1-го та 2-го ступеня без наявностi клiнiчного е^валенту на фонi лжу-вання цефподоксиму проксетилом. Данi змiни були транзиторними та швидкоминущими внаслщок здатностi кишкового бютопу до саморегуляцп. Та-

ким чином, завдяки формi пролiкiв препарат цефподоксиму проксетил незначно впливае на кишкову мжробюту, що зменшуе ризик виникнення дисбiозу кишечника та потребу в супровщному призначеннi пре- та пробютиюв.

Крiм того, в багатьох дослщженнях була показана вщсутшсть алергiчних реакцiй при призначенш цефподоксиму проксетилу в дiтей [1—3, 5, 7].

Добрий профшь безпеки цефподоксиму проксетилу вщображаеться на високому комплайенс хворих до терапИ. Так, у дослщженш французьких авторiв А. Wollner et al. (2011), у якому вивчався да-ний показник у пащенпв дитячого вГку при амбулаторному пероральному призначенш антибютиюв, вищий показник комплайенсу був виявлений сто-совно цефподоксиму проксетилу (91,8 %) порГв-няно з амоксицилшом клавуланатом (84,6 %) [11]. При опитуванш батькiв пацiентiв причиною тако'1 рiзницi був визнаний подгл денно'1 дози цефподоксиму проксетилу на два прийоми. Крiм того, на думку авторiв, це дозволяе досягнути рiвних промiжкiв мгж прийомами, що сприяе стабiльнiй концентраций антибiотика в кровi пацiентiв протягом доби. При цьому рiвнi пром1жки у 8 годин мгж: прийомами антибютика iз триразовим дозуванням здебiльшого не витримуються, наслiдком чого може бути варiацiя рiвня препарату в кровi та зменшення його ефек-тивностi.

Отже, цефподоксиму проксетил е високоефек-тивним та безпечним антибактерiальним препаратом у лГкуванш гострих респiраторних бактерГаль-них захворювань у педiатричнiй практицi. Нашу увагу привернуло дослщження ефективностi та без-печностi використання даного антибiотика для ль кування гострого простого бронхгту бактерГально'1 етюлогИ в дiтей, оскгльки даних лiтератyри щодо цього питання обмаль. З огляду на вищезазначене метою нашо'1 роботи стало вивчення ефективностi, профглю безпеки та прихильност хворих до терапИ при використанш цефподоксиму проксетилу в лГку-ванш гострого простого бактерiального бронхгту в дгтей вжом 2—7 роюв.

MaTepiaAM та методи досодження

Критерп включения в дослщження

1. Наявнiсть клшчних симптомГв гострого простого бронхгту: кашель; жорстке дихання та двосто-ронш симетричнi сухГ басовi чи волоп велико- або середньопyзирчастi хрипи в легенях; < 3 ешзодГв гострого бронхгту протягом попереднк 12 мгсящв, включаючи цей випадок.

2. Клшжо-лабораторш ознаки бактерГально'1 еть ологИ захворювання: фебрильна лихоманка протягом > 3 дшв або виникнення фебрильно'1 лихоманки на > 3-й день перебГгу гостро'1 ресшраторно'1 вГрус-но'1 шфекцИ, виникнення бронхгту на фош шшого вогнища бактерГально! шфекцИ (гострий середнш отит, гострий тонзилгт, гострий гншний синусит); вщхаркування слизово-гншного або гншного мо-кротиння; лейкоцитоз кровГ понад 15,0 • 109/л,

зсув лейкоцитарно'1 формули кровГ влГво (вщнос-на кгльюсть паличкоядерних гранулоципв > 6 %), ШОЕ > 30 мм/год.

3. Рентгенолопчш ознаки, що не суперечать дГа-гнозу «бронхгт»: розширення та/чи деформац1я ко-решв легень, посилення легеневого рисунка.

4. Вщсутшсть клшжо-рентгенолопчних ознак пневмонИ.

5. Нетяжкий перебп захворювання (загальний стан задовгльний або середньо'1 тяжкосп, вщсут-нють виражено'1 штоксикацИ, вщсутшсть симптомГв дихально'1 недостатносп).

6. Вщсутшсть в анамнезГ алерпчних реакцш на пероральш антибютики цефалоспоринового ряду.

Критерп виключення

1. Наявнють клшжо-рентгенолопчних симпто-мГв пневмонГк симптоми дихально'1 недостатносп, локальне притуплення перкуторного тону, вог-нищевГ аускультативш змши в легенях (локально бронхГальне дихання, асиметричш дрГбнопузирчас-т хрипи, крепгтац1я), наявнють вогнищево-шфгль-тративних змш у легенях на рентгенограмГ оргашв грудно'1 клгтки.

2. Тяжкий стан пащента, що вимагае призначення парентерально'1 антибютикотерапИ.

3. Алерпя в анамнезГ на пероральш антибютики цефалоспоринового ряду.

За час дослщження пщ нашим спостереженням знаходилися 32 дитини вжом вщ 2 до 7 роюв (у се-редньому 4,8 року), яю вщповщали критер1ям вклю-чення та не мали критерИв виключення. Хлопчиюв було 15 (46,8 %), дГвчаток - 17 (53,2 %). У 18 (56,3 %) з них клшчш ознаки бронхгту з'явилися одночасно з виникненням захворювання лор-оргашв або протягом доби тсля цього. Гострий ексудативний тонзилгт мав мюце в 10 дгтей. Даш хворГ мали 3—4 бали за шкалою Мак-Айзека, у них були вщсутш ознаки гостро'1 ресшраторно'1 вГрусно'1 шфекцИ верхнк дихальних шлях1в (кон'юнктивгт, ринорея або закла-дешсть носа), також у цих пащентш мазок Гз мигда-лиюв на бацилу Лефлера був негативним. У 5 дгтей супутшм був гострий гншний синусит, у 3 випад-ках — гострий середнш отит. В шших 14 (43,7 %) хворих фебрильна лихоманка та кшшчш ознаки бронхгту виникли на 3—5-й день перебпу гостро'1 ресшраторно'1 вГрусно'1 шфекцИ верхшх дихальних шлях1в.

ЛГкування хворих проводилося згщно з вщповщ-ним протоколом лГкування гострих бронхтв у дгтей МОЗ Украши (Додаток № 2 до Наказу МОЗ Укра-1ни № 18 «Про затвердження ПротоколГв надання медично'1 допомоги дГтям за спецГальнГстю «Дитяча пульмонолог1я» вГд 13.01.2005 р.) з урахуванням бак-терГально'1 етГологй захворювання. Терап1я супутнГх захворювань лор-органГв проводилася згщно з вГд-повГдними протоколами МОЗ Украши Гз залучен-ням дитячого оториноларинголога.

Для лГкування гострого простого бактерГального бронхгту (за наявносп супутшх захворювань лор-

оргашв) дiтям призначали цефподоксиму проксе-тил (Цефодокс) у виглядi суспензп 50 мг/5 мл або 100 мг/5 мл у добовш дозi 10 мг/кг у 2 прийоми про-тягом 7 днiв. Крiм того, проводилася муколiтична терапiя амброксолом у вжовому дозуваннi, шгаля-цiйна терапiя, за потреби — жарознижувальна тера-п1я парацетамолом або iбупрофеном.

Ощнку динамiки симптомiв проводили до при-значення лiкування, на 3-й та 8-й дш антибюти-котерапп. Для визначення iнтенсивностi кожного симптому використовували вiзуальну аналогову шкалу (ВАШ) вщ 0 до 10 балiв, де 0 балiв — вщсут-нють симптому, 10 балiв — максимальна виражешсть згщно з клiнiчним досвщом дослщника. Вивчали iнтенсивнiсть iнтоксикацiйного синдрому, частоту кашлю, продуктившсть кашлю, кшьюсть хрипiв при аускультацп легень. Повторний загальний аналiз кровi проводили на 8-й день вщ початку лжування.

Для вивчення комплайенсу до терапи цефподоксиму проксетилом батькам уах пацiентiв були наданi карти для вщмггок щодо дотримання графь ку прийому антибiотика. У 14 графах реестрували час прийому препарату або причину його пропуску. Отримаш даш проходили статистичну обробку iз ви-користанням пакета прикладних програм Excel 2010.

Результати дослщження та IX обговорення

Усi пaцiенти завершили дослщження згiдно з вимогами дизайну, поданими в «Матер1алах та методах». У 100 % дггей на 3-й день л^вання цефподоксиму проксетилом була вщсутня лихоманка та штоксикацшний синдром, що вказувало на ефек-тивнiсть антибютикотерапп. Динамжа iнших кль нiчних симптомiв гострого простого бaктерiaльного бронхiту подана на рис. 1.

Як видно iз рис. 1, середнш показник частоти кашлю на 8-й день був вiрогiдно меншим порiвняно з аналопчним показником до призначення терапп. Продуктившсть кашлю зросла на 3-й день лжування, що вказувало на розрщження бронх1ального

5,9

Частота кашлю Продуктивнють кашлю Кiлькiсть хрипiв

улегенях

Днi спостереження

| □ 1-й ■ 3-й □ 8-й |

Рисунок 1. Динамка середнх показниюв частоти та продуктивноеTi кашлю, клькост хрип 'в при аускультацп легешв згщно з ВАШ на фон терапи цефподоксиму проксетилом

секрету та вщображало нормальний перебп гострого простого бронхиу. На 8-й день спостереження продуктившсть кашлю була в1рогщно меншою, що було розцшено як завершення запального процесу в бронхах та зменшення секрецп. Дослщження динамки к1лькост1 хрип1в при аускультацп легень у хворих на гострий простий бактер1альний бронх1т на фот л1кування цефподоксиму проксетилом показало в1рогщне зменшення даного показника вже на 3-й день терапи пор1вняно з початком л1куван-ня, а тсля 7 дн1в прийому антибютика — в1рог1дне зниження пор1вняно 1з середн1м показником на 3-й день. Загалом тсля закшчення антибютикотерапп в 17 (53,1 %) дггей були кл1н1чно в1дсутн1 ознаки бронхиу. У катамнез1 на 10-й день спостереження кашлю та хритв у легенях не спостерпалося в жодного па-ц1ента. Таким чином, 7-денний курс цефподоксиму проксетилу в дней 1з гострим простим бактер1аль-ним бронхiтом призводить до л1квщацп прояв1в ш-токсикац1йного синдрому та лихоманки в ус1х д1тей уже на 3-й день терапи, нормал1зацп лабораторних показник1в кров1 у вс1х, зникнення кл1н1чних про-яв1в бронхиу бшьше н1ж в 1/2 хворих тсля 7 дшв л1кування та вщсутност1 кл1н1чних ознак хвороби на 10-й день спостереження в ус1х випадках.

Нами не було вщм1чено алерг1чних реакц1й при прийом1 цефподоксиму проксетилу. Дослщження прихильносп пац1ент1в до лжування показало, що загалом по груш з 448 запланованих прийом1в препарату були пропущен лише 2 (0,45 %). Обидва ви-падки мали мюце в одше! дитини через нудоту. Таким чином, лише в 1 (3,1 %) дитини були виявлена поб1чна д1я цефподоксиму проксетилу, що не вима-гала повно! вщмши препарату. Анал1з дотримання батьками розкладу прийому цефподоксиму проксетилу показав, що найбшьш часто використовували формальш схеми прийому «8:00—20:00» та «9:00— 21:00». При цьому на практищ середнш показник штервалу м1ж прийомами антибютика по груш становив 11,8 ± 0,1 години. Отже, дворазовий при-йом цефподоксиму проксетилу е зручним та асощ-юеться з майже точним дотриманням 12-годинного 1нтервалу батьками дней, що позитивно впливае на пщтримання постшно! концентрацп дшчо! речови-ни в плазм1 кров1 пащенпв.

Висновки

Призначення цефподоксиму проксетилу в комп-лексн1й терапп д1тей 1з гострим простим бактерь альним бронхпом протягом 7 дн1в призводить до лжвщацп прояв1в 1нтоксикац1йного синдрому та лихоманки вже на 3-й день терапи, зникнення клш1ч-них прояв1в бронх1ту б1льше н1ж в 1/2 хворих тсля 7 дтв лжування та вщсутност1 кл1н1чних ознак хвороби на 10-й день спостереження у 100 % пащенпв.

Антибютикотерашя з використанням цефподоксиму проксетилу асоцгоеться з високим показником частоти дотримання граф1ку прийому препарату (99,55 %), низькою частотою виникнення поб1чних ефект1в у вигляд1 диспептичних прояв1в

(3,1 %), що не вимагають вщмши препарату. Двора-зове дозування е зручним, що проявляеться у дотри-маннi батьками точного iнтервалу мж прийомами антибiотика.

Список л1тератури

1. Бережной В.В., Козачук В.Г., Орлюк И.Б., Кирнос А.И. Опыт использования препарата цефодокс в комплексной терапии гнойных синуситов у детей // Здоровье Украины. — 2011. — Тематический номер «Педиатрия». — С. 52-53.

2. Боярская Л.Н., Котлова Ю.В., Крыгина А.Н, Берли-мова Н.В., Давыдова А.Г., Подлианова Е.И., Герасимчук Т.С. Микробиологическая безопасность цефподоксима проксетила (Цефодокса) при лечении детей с острыми респираторными заболеваниями // Современная педиатрия. — 2009. — № 2. — С. 72-75.

3. Волосовец А.П. и др. Результаты многоцентрового исследования ЦЕФ-ПРОСТО (цефподоксима проксетил в стартовой терапии внебольничной пневмонии у детей) в Украине // Здоровье ребенка. — 2011. — № 2 (29).

4. Катилов А.В., Дмитриев Д.В. Бронхиты у детей: современные представления // Дитячий лжар. — 2012. — № 3—4. — С. 18-25.

Марушко Ю.В., Гищак Т.В., Шеф Г.Г. Национальный медицинский университет им. A.A. Богомольца, г. Киев

ЦЕФПОДОКСИМА ПРОКСЕТИЛ В ЛЕЧЕНИИ ОСТРЫХ

БРОНХИТОВ БАКТЕРИАЛЬНОЙ ЭТИОЛОГИИ У ДЕТЕЙ

Резюме. Назначение цефподоксима проксетила в комплексной терапии детей с острым простым бактериальным бронхитом является высокоэффективным и ассоциируется с высокой степенью комплайенса и низкой частотой возникновения побочных эффектов.

Ключевые слова: цефподоксима проксетил, дети, острый бактериальный бронхит.

5. Овчаренко Л.С., Ткаченко В.Ю. Эффективная антибио-тикотерапия рекуррентных бактериальных бронхитов у детей с гипертрофией лимфоглоточного кольца//Новости медицины и фармации. — 2013. — № 15.

6. Протокол л^вання дтей з гострими бронхтами. До-даток № 2 до Наказу МОЗ Украгни № 18 «Про затвердження Протоколiв надання медичног допомоги дтям за спещальтстю «Дитяча пульмонологы» вiд 13.01.2005р. — Кигв, 2005. — 58с.

7. Тяжка О.В. та т. Застосування цефподоксиму проксетилу в дитячш практиц// Здоровье Украины. — 2011. — Тематический номер «Педиатрия». — С. 41-42.

8. Hasan et al. Incidence and etiology of acute lower respiratory tract infections in hospitalized children younger than 5 years in rural Thailand//Pediatr. Infect. Dis. J. — 2014. — Vol. 33(2). — P. e45-52.

9. Hsueh P.R. et al. Multicenter surveillance of antimicrobial resistance of Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, and Moraxella catarrhalis to 14 oral antibiotics // J. Formos. Med. Assoc. — 2004. — Vol. 103(9). —P. 664-670.

10. http://emedicine.medscape.com/article/1001332-overview# aw2aab6b2b3aa

11. Wollner A. et al. Acceptability, compliance and schedule of administration of oral antibiotics in outpatient children // Arch. Pe-diatr. — 2011.

Отримано 08.05.14 ■

Marushko Yu.V., Gishchak T.V., Shef G.G.

National Medical University named after O.O. Bogomolets,

Kyiv, Ukraine

CEFPODOXIME PROXETIL FOR TREATMENT OF ACUTE BACTERIAL BRONCHITIS IN CHILDREN

Summary. Administration of Cefpodoxime proxetil in combination treatment of children with acute nonobstructive bacterial bronchitis is highly effective and is associated with high degree of compliance and low incidence of side effects.

Key words: cefpodoxime proxetil, children, acute bacterial bronchitis.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.