CC BY
22
К^ДПребёнка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.2-085.281-021.431-053.2 ЛЕЖЕНКО Г.О.1, ПАШКОВА O.G.1, ПАНТЮШЕНКО Л.1.2 1ЗапорЬький державний медичний унверситет 2КУ «Запор/зыка обласна клнчна дитяча мкарня» ЗОР
РАЦЮНАЛЬНА AHTMBAKTEPiAAbHA TEPAniß ЗАХВОРЮВАНЬ
OPfAHiB ДИХАННЯ В ДiTEЙ
Резюме. УроботЬ наведенорезультати бактерiологiчного монторингу 563 дтей м. Заnорiжжя та За-поргзькоХ областi, хворих на гострiрестраторт захворювання (ГРЗ). Установлено, що в 15,3 % випад-Kie збудником ГРЗ виступав Streptococcusривишотае. Проведений аналгз антиботикограм показав, що найбльшу чутливЬсть Streptococcus pneumoniae проявляв щодо цефалоспоритв III поколшня, ванкомщину та ципрофлоксацину. ВЬдмЬчалася висока антибютикорезистенттсть Streptococcuspиeuшoиiaе до клт-дамщину (50,0 %) та пенщилЬтв (96,8 %). На основЬ отриманих даних обГрунтована доцтьтсть засто-сування як стартового антибактерЬального препарату в терапп ГРЗ у дтей цефподоксиму проксетилу. Ключовi слова: гострЬ рестраторт захворювання, дти, Streptococcus pиeuшoиiaе, цефподоксиму проксетил.
На сучасному етат у cipyKrypi захворюваносп ди-тячого вжу хвороби оргашв дихання займають перше мюце [20]. На шфекщ! дихальних шляхiв та склады форми легеневих хвороб захворюють кожн 90 тисяч i3 100 тисяч датей [2]. Пневмокок залишаеться провщним шфекцшним агентом у патологи рестраторно! сис-теми, а повна елiмiнацiя зазначеного збудника практично неможлива, тому що природним середовищем його «мешкання» е носоглотка. Поширенють бакте-piоноciйcrва Streptococcus pneumoniae в датей з ризиком розвитку iнвазивних форм пневмококово! шфекцц збеpiгаеrьcя високою i становить, за даними piзних автоpiв, вщ 23,7 до 76,4 % [10, 15]. На тл впливу ряду несприятливих факrоpiв на оpганiзм дитини (переохо-лодження, вipycна iнфекцiя, погане харчування) пневмокок акrивiзyеrьcя i, як наслщок, розвиваеться гостре респ1раторне захворювання (ГРЗ). Згщно з даними М.В. Федосеенко (2009), пневмококова iнфекцiя е еп-олог1чним чинником б1льше тж 80 % пневмонiй [19]. Вщомо, що наслщком гематогенно! дисемшаци пнев-мокока може бути гн1йний меншпт, ендокардит, пери-тон1т та шш1 ураження внутрших оpганiв [17]. Проте при проведены визначення р1вня захворюваносп на пневмококову iнфекцiю сл1д зазначити, що в бшьшос-т1 кра!н Streptococcus pneumoniae як збудник не завжди даагностуеться, i, як наслщок, дат щодо поширеносп пневмококово! шфекцц занижуються [19].
Анrибакrеpiальна rеpапiя е основою лкування пневмококово! шфекцц. Ефективнють лiкyвання iнфекцiй веpхнiх дихальних шлях1в, викликаних Streptococcus pneumoniae, ел!мшащя збудника з оpганiзмy i швпдйсть
одужання визначаеться правильним вибором етютроп-но! антибютикотерапц та доставки у вогнище запалення терапевтичних конценrpацiй препарату. Однак досль дження в умовах повсюдного зростання антибютикоре-зиcrенrноcri е складним завданням.
Основною проблемою терапц пневмококових ш-фекцiй е резистентшсть Streptococcus pneumoniae до антибактеpiальних препарапв. Пневмокок, колись чутливий до пенщилтв, набувае до них ст1йкост1, що досягае в ряда краш 50—70 % [17, 18, 22]. При цьо-му шпбнорзахищеш бета-лактами не мають переваг, тому що пневмокок не виробляе бета-лактамази [13]. Резистенгають Streptococcus pneumoniae до пенщилшу не пов'язана з пенщилшазою. Скоpiше вона мае хро-мосомне походження й зумовлена яюсними та кшьйс-ними модифiкацiями пенщплш-зв'язуючого б1лка-1а, -2а, -2b та -2х. Резиcтентнicть до пенiцилiнy знижуе чутливють або забезпечуе pезиcтентнicть до шших ß-лактамiв, але ц piвень та клтчна значимicть змшю-еться залежно в1д типу молекули. Паpентеpальнi цефа-лоспорини III покол1ння зазнають меншого впливу, н1ж пенiцилiн G, i, як правило, залишаються пом1рно активними. Цефалоспорини I та II поколшь, а також пеpоpальнi цефалоспорини будь-якого покол1ння, кр1м цефподоксиму, менш активш, Щж пенiцилiн G, i вагомше пiддаютьcя впливу модифiкацiй пенщплш-зв'язуючого б1лка [9]. При цьому юнуе тенденцiя до пе-
© Леженко Г.О., Пашкова О.6., Пантюшенко Л.!, 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
рехресно1 резистентност1 пневмокок1в до пен1цил1ну, макролщш, тетрациклтв i ко-тримоксазолу.
Зростання резистентносп Streptococcus pneumoniae до макролiдних антибютиюв, стiйкiсть до яких досягае 40—60 %, також обмежуе 1х застосування в клiнiчнiй пракгицi [18, 22].
Бшьше 1/3 штамiв Streptococcus pneumoniae стшю до ко-тримоксазолу, пневмококи повшстю стшю до гентамiцину та шших амiноглiкозидiв. Streptococcus pneumoniae природно резистентний до х1нол1н1в I поколшня. Менше н1ж 30 % штам^в пневмококу чутлив1 до пефлоксацину, офлоксацину та ципрофлоксацину [9, 13].
Згщно з даними довщника Сенфорда з протимь кробно1 терапИ (2012), для терапц пенiцилiн-нечуг-ливих штамiв Streptococcus pneumoniae в амбулаторшй практицi рекомендуеться використовувати цефало-спорини III поколшня [6]. Це щдтверджуеться даними EUCAST (2013) про збереження чутливосп штамiв S.pneumoniae до цефалоспориЩв III поколшня [23].
Мета досщдження — дослщити роль Streptococcus pneumoniae як збудника гострих респiраторних захво-рювань у дiтей, мешканцв Запор^жжя та Зажрзько! областi, та на пщстав! отриманих даних оптимiзувати ст1отропну терашю.
MaTepiaAM та методи дocлiджeння
Нами проведено бактерюлопчний мон1торинг збудникв гострих рестраторних захворювань у 563 да-тей в1ком в1д 3 до 14 роюв, мешканцiв м. Запор^жжя та Запорiзькоl областi, як1 перебували на лiкуваннi в Запо-р!зькш обласнш кл1н1чн1й дитяч1й лiкарнi за перюд ti-чень — листопад 2013 року. Кшшчш зразки засовали на готов1 поживн1 середовища, виготовлеш в заводських умовах: кров'яний агар колумбшський («Бюмер'е», Франция), селективний шоколадний агар («Бюмер'е», Франция). Чутлив1сть Streptococcus pneumoniae до пеш-цил1н1в визначалася дискодифузним методом 1з вико-ристанням оксацилiнового диска (1 мкг). Визначення вид1в та ч^лишси до антибютишв грампозитивних та грамнегативних бактерий проводилося на бактерюло-г1чному аналiзаторi Vitek 2 Compact («Бюмер'е», Франция) з використанням програмного забезпечення AES: GlobalCLSI-based+Phenotypic: 19.04.2012. Чутливкль до антибютиив враховували в1дпов1дно до таблиць SLSI та EUCAST 2013 року [23].
Диференщальна диагностика ГРЗ проводилася на пщстав! анал!зу анамнестичних даних, об'ективного огляду з констатацiею загальних симптомов поточного iнфекцiйного процесу (лихоманка, прояви штоксика-цц, сонлив1сть, головний 61ль, блювота), а також облику симптомов локального статусу залежно вщ р1вня ураження верхнiх дихальних шляив. При цьому пнев-мон1ю було дагностовано в 60 датей, обструктивний бронхит — у 182 пашен™, гострий трахе1т — у 117 хво-рих, ринофарингiт — у 159 датей, загострення хронч-ного ринпу — у 25 дней, рецидивуючий бронит — у 8 пащенпв та гострий синусит — у 12 хворих.
У всх датей проводили клтчний аналiз кров1 й сечi, за показаннями — рентгенографда органiв грудно1
KniTHHH, npugaTKoBux nopoxHHH Hoca i hocoi.otkh, a TaKox 6ioxiMiaHe gocnigxeHHa cnpoBaTKH KpoBi 3 BH3Ha-aeHHAM piBHiB aMiHoTpaHc^epa3, 6inipy6iHy, KpeaTHHiHy Ta cenoBHHH. yciM giTAM 6yno npoBegeHo 6aKTepionoriH-He gocnigxeHHa mokpothhha h BugineHb hocoi.otkh.
Pe3yAbTaTM Ta ix oöroßopeHHq
npoBegeHHH aHani3 pe3ynbTaTiB 6aKTepionoriHHoro MOHiTopHHry noKa3aB, ^o Streptococcus pneumoniae bh-cTynaB 36ygHHKoM rocTpux pecnipaTopHHX 3axBopro-BaHb y 86 gtieM, ^o craHoBH.no 15,3 %. Mh omiHunu ponb Streptococcus pneumoniae ak 36ygHHKa TP3 npu pi3HHX 3a-3HaneHHX Ho3onoriHHHX ^opMax y 3aianbHiH nonynamil giTeö, AKi 6ynu nig HamuM cnocrepexeHHAM (puc. 1).
Haö6inbm Hacro Streptococcus pneumoniae BHcrynaB eTionoriHHHM ^aKTopoM npu nHeBMoHiax (15 gtieM — 25 %) Ta pemuguByronoMy 6poHxiTi (2 guTHHH — 25 %). y 38 XBopHX (20,9 %) Streptococcus pneumoniae ycKnagproBaB nepe6ir o6cTpyKTHBHoro 6poHxiTy, npu Tpaxetii Ta cHHy-curi gaHHH MiKpoopraHi3M BuginaBca y 19 (16,2 %) Ta 2 nameffriB (16,7 %) BignoBigHo. CyTTeBo pigme BugineHHa Streptococcus pneumoniae 3ycTpraanocfl npu 3arocTpeHHi xpoHiHHoro pHHtiy (3 guTHHH — 12 %) Ta pHHo^apHHitii (7 xBopux — 4,4 %).
flogaTKoBo HaMH 6yno npoaHani3oBaHo TaKox ce3oH-HicTb BHgineHHa Streptococcus pneumoniae npu iH^eKmiax guxanbHo'l cucreMH b giTeö (puc. 2). npoBegeHHö aHani3 oTpuMaHux gaHux noKa3aB ge^o HecnogiBaHi pe3ynbTaTH. ycTaHoBneHo, ^o nigBH^eHHa 3axBoproBaHocTi Ha nHeB-MoKoKoBy iH^eKmiro cnocTepiianoca 3 KBima no nepBeHb Ta 3 BepecHa no nucTonag i3 niKoM 3axBoproBaHocTi y TpaB-Hi (32,9 %).
npoBegeHHH aHani3 HyraHBocri Streptococcus pneumoniae go aHTH6ioTHKiB noKa3aB, ^o Haö6inbmoro BoHa 6yna ^ogo me^anocnopuHiB Ill noKoniHHa, BaHKoMimuHy Ta munpo^noKcamuHy (Ta6n. 1).
3BepTana Ha ce6e yBaiy BucoKa aHTH6ioTHKope3uc-TeHTHicTb Streptococcus pneumoniae go KniHgaM^HHy (50,0 %) Ta nemmunimB (96,8 %).
3 oinagy Ha gaHi niTepaTypu, ^o 6ynu HaBegeHi BH^e [6, 9], oTpuMaHi HaMH pe3ynbTaTH npo HaaBHicTb pe3uc-TeHTHocTi Streptococcus pneumoniae go aHTH6ioTHKiB ne-HimuniHoBoio pagy, a TaKox nonepegHi Hami gaHi [12],
Рисунок 1. Частота видлення Streptococcus pneumoniae при рiзних нозологях у дтей, як були пд спостереженням
що важливу роль як збудники ГРЗ у датей, мешканщв м. Запор!жжя та Запоpiзькоl облаcтi, вщграють бактерц роду Haemophilus (при рецидивуючому бронхт частота видалення становила 40,3 %, при пневмош! — 12,8 %, гострому 6ронх1т1 — 43 %, ринофарингт та риноси-нусит1 — 35—38 %), чутлив! перш за все до цефало-спорин1в III поколшня, лопчно зробити висновок, що препаратами вибору для лкування ГРЗ бага^ально! етюлот в датей виступають антибактеpiальнi препара-ти дано! групи.
При ви6ор1 цефалоспорину III поколшня слщ також враховувати, що шфекцшш процеси, про як1 йшлося в робот!, у 61льшост1 випадйв виступають захворюван-нями, що потребують амбулаторно! допомоги. Тому препаратами вибору виступають переважно саме перо-pальнi форми цефалоспориЩв III покол1ння.
У зв'язку з цим одним з найбшьш оптимальних пpепаpатiв виступае пероральний цефалоспорин III покол1ння цефподоксиму проксетил (Цефодокс), ак-тивний щодо грампозитивно! i грамнегативно! флори. Особливост фармакокшетики препарату забезпечують збереження необхщно! концентрацц даючо! речовини в плазмi кров1 протягом 12 годин, що обумовлюе можли-вють ерадикацц з6удник1в [7, 16]. Цефподоксиму проксетил — препарат, створений за технолопею prodrug, тобто це пролки, яю стають активними лише в стшщ тонко! кишки, де вони перетворюються на активну форму, тобто зазначена технолопя дозволяе пщвищити 61одоступн1сть препарату та мiнiмiзyе низку по61чних дай, що влаcтивi антибактеpiальним препаратам, зокре-ма порушення мiкpобiоценозy шлунково-кишкового тракту. кр1м того, технологiя prodrug дозволяе щдви-
Рисунок 2. Сезоншсть видлення Streptococcus pneumoniae при iнфекцiях дихально/ системи в дтей
щити оральну абсорбцда препарату, захистити активну речовину вщ руйнування, вир1шити питання захисту вщ да соляно! кислоти шлунка, забезпечити високу швидкють всмоктування.
Цефодокс швидко проникае в тканини, у тому чис-л1 мигдалини, леген й рщини орган1зму. Концентрацiя Цефодоксу швидко досягае максимальних рiвнiв. У слизовш оболонцi гайморових пазух умют цефподоксиму становить 0,34 мг/л, у тканин пiднебiнних миг-далин — 0,24 мг/л, у паренхiмi легенiв — 0,63 мг/л, у слизовш оболонщ бронхiв — 0,91 мг/л, у плевральнш рiдинi — 1,84 мг/л, а в запальнш рщиш — 2,84 мг/л [3]. Концентращя цефподоксиму в легеневiй тканиш через 6—8 годин вище вщ МПК^ для таких респiраторних збудникш, як М.(В.) еМаггкаШ, у 2 рази, Н.щЦие^ае i 8.рпеишотав — у 20 разш, Б.руо^епеа — приблизно в 70 разiв [5]. Цефодоксу властивий тривалий перiод напш-виведення. Препарат призначаеться перорально у ви-глядi таблеток або суспензи з розрахунку 10 мг на 1 кг маси т1ла на добу. Розрахункова доза приймаеться у 2 прийоми через 2 години пiсля ж протягом 7—10 дшв.
На сучасному етапi накопичена значна доказова база ефекгивностi застосування цефподоксиму проксетилу в терапи бактерiальних рестраторних захворювань у дiтей. Перш за все це впчизняне проспективне досль дження «Цеф-Просто», у якому було показано високу ефективнють препарату (88 % — висока та 10,2 % — по-мiрна ефективнють) у лiкуваннi бакгерiальних захворювань оргашв дихання в датей, а також доведено ви-сокий ршень безпеки препарату [4]. У проспективному дослщженш «Центр» було показано, що ефективнють застосування препарату Цефодокс становила 93,1 % у хворих на позагоспиальну пневмоню [8].
Достатньо вiдомi працi науковцiв, присвяченi ефек-тивному застосуванню Цефодоксу при захворюваннях лор-органв у ддтей та дорослих [3, 14], у терапц пневмо-нш [1, 11, 21] тощо.
Таким чином, пщсумовуючи зазначенi данi сто-совно проблеми рацiонального вибору стартового ан-тибактерiального препарату в педаатрц, наводимо ви-словлювання член-кореспондента НАМН Украши, професора Волосовця О.П., що, на наш погляд, по-внстю вiдображае сугають проблеми: «Антибютик для стартового лжування повинен мати оптимальний, а не лише широкий спектр антимжробно! активность.
Висновки
1. На сучасному етат вщбуваеться змша мжробного спектра та зростання резистентностi до антибактерь
Таблиця 1. Чутливсть до антибютиюв Streptococcus pneumoniae, видленого в дтей, мешканцв м. Запор1жжя та Запорiзькоi област'1, як хворють на ГРЗ
Антибютик Чутливi штами (%) Резистентш штами (%)
Ципрофлоксацин 98,5 1,5
Клшдамщин 50,0 50,0
Еритромщин 71,9 28,1
Оксацилш 3,2 96,8
Ванкомщин 100 -
Цефтрiаксон 100 -
альних препаратiв основних збудникш респiраторних шфекцш.
2. Ангибактерiальний препарат цефподоксиму про-ксетил висгупае препаратом вибору в стартовш терапц респiрагорних захворювань у датей.
Список л1тератури
1. Абатуров А.Е. Применение цефподоксима проксетила при лечении внебольничных пневмоний у часто болеющих детей раннего возраста/ А.Е. Абатуров, О.Н. Герасименко// Современная педиатрия. — 2008. — № 2(19). — С. 26-29.
2. Альбицкий В.Ю. Прогноз развития научных исследований в педиатрии на 2006—2010 гг. / В.Ю. Альбицкий, И.И. Балаболкин, А.А. Баранов [и др.]// Вопросы современной педиатрии. — 2006. — № 5. — С. 111-113.
3. Бережной В.В. Опыт использования препарата «Цефодокс» в комплексной терапии гнойных синуситов у детей / В.В. Бережной, В.Г. Козачук, И.Б. Орлюк [и др.] // Современная педиатрия. — 2007. — № 3. — С. 88-92.
4. Волосовец А.П. Результаты многоцентрового исследования «Цеф-ПРОСТО» (цефподоксима проксетил в стартовой терапии внебольничной пневмонии у детей) в Украине / А.П. Волосовец, А.Е. Абатуров, Л.В. Беш и др.//Современная педиатрия. — 2011. — № 2(36). — С. 107-112.
5. Волосовец А.П. Цефодокс (цефподоксима проксетил): трехлетний анализ клинического использования в педиатрии / А.П. Волосовец, С.П. Кривопустов, О.Л. Дзюба [и др.]//Современная педиатрия. — 2009. — № 4. — С. 34-38.
6. Гилберт Д.Н. Справочник Сэнфорда по противомикробной терапии /Д.Н. Гилберд, Р.К. Меллеринг-младш., Д.М. Элиопулос [и др.]. — К.: Украинский медицинский вестник, 2012. — 272с.
7. ДиференцШоване застосування антибактерiальних препаратв в педiатрiг: Мат-ли IX Всеукрагнськог науково-практичног конференци «Актуальт питання педштри») //Новости медицины и фармации. — 2007. — № 21—22. — С. 230-231.
8. Дядык А.И. Опыт применения цефподоксима у больных с вне-госпитальными пневмониями (Результаты проспективного открытого исследования «ЦЕНТР») /А.И. Дядык, А.Э. Багрий, Н.Л. Суровцева [и др.]//Лжи Украгни. — 2009. — № 8. — С. 73-75.
9. Жель Ф. Вiд антибютикограми до рецепту / Ф. Жель, М. Шо-мара, М. Уебер [та ш.]//Логос. — 2007. — С. 87-89
10. Краковская А.В. Микробный пейзаж мокроты и бронхоальве-олярной жидкости у детей с хронической патологией дыхательных
путей и состояние поствакцинального иммунитета к возбудителям пневмококковой и гемофильной инфекции / A.B. Краковская: Авто-реф. дис... к.м.н, специальность 14.03.09 — Клиническая иммунология, аллергология. — Москва, 2012. — 22 с.
11. Крючко ТА Опыт применения Цефодокса в терапии внегоспи-тальных пневмоний /ТА. Крючко, О.В. Бастаногова, О.Я. Ткаченко, Т.В. Шпехт //Совр. педиатрия. — 2008. — № 3(20). — С. 37-42.
12. Леженко Г.О. Роль Haemophilus influenzae у формувант шфекцтног патологй' в дтей / Г.О. Леженко, O.G. Пашкова, Л.1. Пантюшенко// Здоровье ребенка. — 2013. — № 1. — С. 67-72.
13. Майданник В.Г. Современные алгоритмы антибактериальной терапии острой пневмонии у детей/В.Г. Майданник//Клиническая антибиотикотерапия. — 2003. — № 3. — С. 9-19.
14. Митин Ю.В. Целесообразность применения в лор-практике цефалоспоринов III поколения для приема внутрь / Ю.В. Митин, Я.Ю. Гомза // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. — 2007. — № 2. — C. 59-63.
15. Морозова О.И. Применение молекулярно-генетического метода диагностики при бронхолегочных заболеваниях у детей / О.И. Морозова, Н.В. Морозова, О.В. Островская, В.К. Козлов // Дальневосточный медицинский журнал. — 2010. — № 2. — С. 48-51.
16. Hcrni перспективи використання пероральних цефалоспоринов в пeдiатрü': Мат-ли VКонгресу пeдiатрiв Украгни, 15—17жов-тня, м. Кигв // Здоров 'я Украгни. — 2008. — № 24/1. — С. 36-37
17. Страчунский Л.С. Чувствительность к антибиотикам пневмококков, выделенных от здоровых детей из организованных коллективов / Л. С. Страчунский, О.И. Кречикова, Г.К. Решедько [и др.]//Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия — 1999. — Т. 1, № 1. — С. 31-40.
18. Таточенко В.К Значение лекарственной устойчивости микроорганизмов в педиатрической практике / В.К. Таточенко, М.Д. Бакрадзе // Практика педиатра. — 2009, декабрь. — С. 5-11.
19. Федосеенко М.В. Перспектива вакцинопрофилактики пневмококковой инфекции: современный взгляд на проблему /М.В. Федосеенко // РМЖ. — 2009. — № 17(1). — С. 36-42.
20. Чучалин А.Г. Белая книга/ А.Г. Чучалин//Пульмонология. — М., 2003. — 68с.
21. Harrison C.J. Cephalosporins: a revier / C.J. Harrison, D. Bratch-er//Pediatr. Rev. — 2008. — Vol. 29. — P. 264-267.
22. Muench D.F. Pneumococcal Infections / D.F. Muench, BA. Cunha//http://emedicine.medscape.com
23. Routine internal quality control as recommended by EUCAST. Version 3.1, valid from 2013-01-01.
Отримано 03.11.13 □
Леженко Г.А.1, Пашкова E.E.1, Пантюшенко Л.И.2 13апорожский государственный медицинский университет 2КУ «Запорожская областная клиническая детская больница» ЗОС
РАЦИОНАЛЬНАЯ АНТИБАКТЕРИАЛЬНАЯ ТЕРАПИЯ ЗАБОЛЕВАНИЙ ОРГАНОВ ДЫХАНИЯ У ДЕТЕЙ
Резюме. В работе приведены результаты бактериологического мониторинга 563 детей г. Запорожья и Запорожской области, больных острыми респираторными заболеваниями (ОРЗ). Установлено, что в 15,3 % случаев возбудителем ОРЗ являлся Streptococcuspneumoniae. Проведенный анализ антибиотикограммы показал, что наибольшую чувствительность Streptococcus pneumoniae проявлял по отношению к цефалоспоринам III поколения, ванко-мицину и ципрофлоксацину. Отмечалась высокая анти-биотикорезистентность Streptococcus pneumoniae к клинда-мицину (50,0 %) и пенициллинам (96,8 %). На основании полученных данных доказана целесообразность применения в качестве стартового антибактериального препарата в терапии ОРЗ у детей цефподоксима проксетила.
Ключевые слова: острые респираторные заболевания, дети, Streptococcus pneumoniae, цефподоксима проксетил.
Lezhenko G.A.1, Pashkova O.Ye.1, Pantyushenko L.I.2
1Zaporizhzhya State Medical University
2MI «Zaporszhzhya Regional Clinical Children's Hospital» of ZRC, Ukraine
RATIONAL ANTIBACTERIAL THERAPY OF RESPIRATORY DISEASES IN CHILDREN
Summary. This article presents the results of bacteriological monitoring of 563 children from Zaporizhzhya and Zaporizhzhya region suffering from acute respiratory infections (ARI). 15.3 % cases ARI was caused by Streptococcus pneumoniae pathogen. The analysis of antibiograms showed the maximal antibiotic susceptibility of Streptococcus pneumoniae to the third-generation cephalosporins, vancomycin and cip-rofloxacin. A high antibiotic resistance of Streptococcus pneu-moniae was observed to clindamycin (50.0 %) and penicillin (96.8 %). The rationale cefpodoxim proxetil use for starting antibacterial therapy of ARI in children was based upon the results.
Key words: acute respiratory infections, children, Streptococcus pneumoniae, cefpodoxim proxetil.
