CC BY
21
Орипнальш AOOAiAKeHHq
Original Researches
_f \' y^iJIljJrlsiJl
УДК 616.2.-022.7:578]-036.11-053.2-085:612.313.1 МАРУШКО Ю.В., МОВЧАН О.С.
Нацональний медичний унверситет iMeHi О.О. Богомольця, м. Кив
СТАН МЮЦЕВОГО iMYHiTETY ТА ХАРАКТЕРИСТИКА МкРОБНОГО ПЕЙЗАЖУ РОТОГЛОТКИ В ДПЕЙ i3 ЧАСТИМИ РЕС^РАТОРНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ
Резюме. У робот проведена о^нка вмсту факторiв мсцевого захисту (лактоферину, л 'зоциму, секреторного iмуноглобулiну А) у ротоглотковому секрет/ та мiкробiологiчне дослiдження ротоглотки в дтей, як часто хвор'1ють (ДЧХ), та ДЧХiз хро^чним компенсованим тонзилтом. Отриманi дан вказують на не-обхщнють диференцйованого подходу в терапи дтей, як часто хвор^ють на рес^раторн iнфекцií. Ключовi слова: дти, рес^раторн захворювання, м'юцевий iмунiтет.
Вступ
Рестраторна патолопя в дггей займае перше мюце в CTpyKTypi захворюваносл дитячого населення [2, 6, 9, 10, 14]. Вагому проблему для ктшчно! педiагpif ста-новлять дгга, як часто хворшть на гострГ ресшраторш захворювання (ДЧХ) [2, 6, 17].
Кшшчно та патогенетично обГрунтованим е подгл групи ДЧХ на ктшчш пiдгрyпи, зокрема ДЧХ i3 хро-нiчним тонзилiтом, алергопатолопею тощо. Згiдно i3 статистичними даними, захворюванють на хронiчний тонзилiт (ХТ) у дггей до трьох роив становить 2—3 %, а до 12 роыв — 12—15 % [3, 5, 11]. Особливо часто хрошч-ний тонзилп" зустрГчаеться у ДЧХ — практично в кож-но! дрyгоf дитини [3, 5, 11].
За сучасними уявленнями, хрошчний тешили — це загальне шфекцшно-алерпчне захворювання з мicцевими проявами у виглядГ переважного уражен-ня лГмфо!дно! тканини мигдалик1в глотки [3, 5, 11]. Збудниками хрошчного тонзилпу можуть бути рГзно-манiтнi представники патогенно! флори, серед яких виявляють як бактерй', так i вГруси та гриби. Оcтаннi данi зарубГжних та вгтчизняних авторГв свГдчать, що бета-гемолггачний стрептокок групи А зустрГчаеть-ся в дггей майже в 30 % випадыв. Часто виявляють-ся St.aureus, H.influenzae, M.catarrhalis, N.gonorrhoeae, C.haemolyticum, M.pneumoniae, C.pneumoniae, Toxoplasma, анаероби, аденовГруси, цитомегаловГрус, вГрус герпесу тощо [3, 5, 11].
Виникнення ХТ у дггей може бути обумовлене по-рушеннями бюлопчних процешв у тднебшних мигда-ликах, де е для цього сприятливГ анатомо-топографГчш передумови: глибой й розгалужеш лакуни мигдалик1в, щгльовГ ходи, що порушують дренажш процеси [14]. Але важливо зазначити, що в розвитку й шдтриманш хрошчного запального процесу виршальну роль вщгра-
ють не тльки мiкроорганiзми, а порушення захисних механiзмiв мигдалиив, змiни загально! реактивност й сенсибшзацй органiзму дитини [3—5, 11]. При цьому, у свою чергу, тднебшш мигдалики не здатш виконувати захисну функцiю i, навпаки, стають вогнищем iнфекцii i сенсибшзують весь органiзм, е джерелом тонзилокар-дiального, тонзилоренального й iнших патолопчних рефлексiв. Численнi роботи, присвяченi питанню системного iмунiтету в дггей iз компенсованою формою ХТ не виявили вагомих зрушень адаптивного iмунiтету. У даний час е роботи щодо стану мiсцевого iмунiтету у ДЧХ, однак без урахування наявност ХТ, а отриманi авторами даш мають рiзнобiчний характер.
Базисна тератя ХТ регламентована протоколами надання медично! допомоги за спецiальнiстю «ото-ларинголопя» (Наказ МОЗ Украши вщ 24.03.2009 № 181). Але незважаючи на це, питання профiлактики рецидивiв i реабiлiтацii дiтей iз ХТ залишаеться вщкри-тим, особливо в груш ДЧХ.
У даний час немае робп; яы б комплексно оцшю-вали стан мiсцевого iмунiтету ДЧХ з ХТ та мкробне обсiменiння ротоглотки. Так1 вiдомостi дозволили б прогнозувати частоту та перебк ГРЗ, ризик загострень хронiчного тонзилпу та розробити лкувально-реабш-тацiйнi заходи.
Метою нашого дослщження стало визначення вмюту лактоферину, лiзоциму, секреторного iмуногло-булiну А (sIgA) в ротоглотковому секрета (РГС); мкро-бiологiчне дослщження слизово! ротоглотки у ДЧХ та ДЧХ iз хронiчним компенсованим тонзилггом у перiод ремiсii за сучасних умов.
© Марушко Ю.В., Мовчан О.С., 2014 © «Актуальна шфектологш», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
Матерiали та методи
Пiд нашим спостереженням на базi дитячо! поль клшки № 1 Святошинського району м. Киева зна-ходилися 37 дггей вiком вiд 4 до 12 роыв, якi часто хворiли на гострi респiраторнi захворювання — 5 i бiльше епiзодiв ГРЗ у дггей вiком 4—5 рокiв та 4 i бшь-ше ешзоди на рiк у дiтей вшом понад 5 рокiв. Серед них 20 дггей iз повторними етзодами респiраторних iнфекцiй, 17 — iз повторними ГРЗ та хронiчним ком-пенсованим тонзилiтом. Додатково були обстежеш 10 дiтей 4—12 рокiв, яы на ГРЗ хворiли епiзодично (ЕХД) та не мали хронiчного тонзилпу (контрольна
Таблиця 1. Розподл обстежених пац1ент1в за вком та статтю
група). Розподш обстежених пащенпв pi3H^ досль джуваних груп за вшом та статтю був рiвномiрним (табл. 1).
Критерп залучення в дослщження: частота ГРЗ протягом року залежно вiд вшу за В.Ю. Альбщьким та А.А. Барановим (1986); BiK вiд 4 до 12 роыв; на-явнiсть пошформовано! згоди на участь у дослщжен-нi батьшв або законного представника дитини; вщ-сутнiсть стiйких вроджених, спадкових або набутих патолопчних станiв, таких як первинний iмунодефi-цит, вади розвитку лор-оргашв та бронхолегенево'1 системи; хрошчний компенсований тонзилiт у ДЧХ.
Таблиця 2. Частота та тривалсть епзодв ГРЗ у ДЧХ та ДЧХ + ХТ
Групи n BiK (роки) n Дiвчата Хлопчики
ЕХД 10 4-7 5 2 3
8-12 5 3 2
ДЧХ 20 4-7 10 5 5
8-12 10 6 4
ДЧХ + ХТ 17 4-7 7 4 3
8-12 10 6 4
Групи BiK (роки) n Кшькють ГРЗ на рк Тривалють ешзоду ГРЗ (днО
ДЧХ 4-7 10 7,1 ± 0,7 6,90 ± 0,36*
8-12 10 5,8 ± 0,5 6,00 ± 0,47**
ДЧХ + ХТ 4-7 7 8,7 ± 0,4 8,50 ± 0,55*
8-12 10 6,5 ± 0,4 8,10 ± 0,33**
Примтки: * — р1зниця пор1вняння тривалосп ГРЗ у ДЧХ (4-7 роюв) та ДЧХ + ХТ (4-7 роюв) в'рог'щ-на (p < 0,05); ** — р 'зниця пор1вняння тривалосп ГРЗ у ДЧХ (8-12 роюв) та ДЧХ + ХТ (8-12 роюв) в1рогщна (p < 0,01).
Таблиця 3. Умст фактор1в гуморального 'муштету у РГС в ЕХД, ДЧХ, ДЧХ + ХТ
Групи BiK (роки) n Лактоферин (мкг/мл) Лiзоцим (мкг/мл) sIgA (г/л)
ЕХД 4-12 10 3,02 ± 0,52 49,84 ± 4,60 0,43 ± 0,17
ДЧХ 4-7 10 4,10 ± 0,63 47,16 ± 6,30 0,304 ± 0,050
8-12 10 4,48 ± 0,35 (Р < 0,01) 50,92 ± 5,47 0,14 ± 0,05 (Р < 0,01)
ДЧХ + ХТ 4-7 7 4,12 ± 0,64 39,46 ± 7,94 0,76 ± 0,08 (p < 0,001)
8-12 10 5,32 ± 0,27 (p < 0,001) 63,09 ± 4,14 0,83 ± 0,05 (p < 0,001)
Таблиця 4. М1кроб1олог1чна характеристика слизово/ оболонки ротоглотки в обстежених дтей
М^рооргашзми ЕХД (n = 10), абс. к-ть (%) ДЧХ (n = 20), абс. к-ть (%) ДЧХ + ХТ (n = 17), абс. к-ть (%)
S.aureus 1 (10) 4 (20) 10 (59)
S.haemolyticus 0 0 2 (11)
S.epidermalis 3 (30) 4 (20) 4 (23)
Moraxella catarrhalis 0 1 (5) 3 (17)
Klebsiella pneumoniae 0 0 2 (11)
Str.viridans 2 (20) 2 (10) 2 (11)
Гриби роду Candida 0 2 (10) 5 (29)
Enterococcus faecalis 0 1 (5) 2 (11)
E.coli 0 0 1 (6)
Асощацп штаммв 0 2 (10) 9 (53)
MiKpoopraHi3wrn не виа-валися 4 (40) 6 (30) 0
Критери виключення з дослiдження: вiдмова в!д участ в дослiдженнi на будь-якому еташ; ГРЗ або пе-рюд реконвалесценци; BiK менше 4 i старше 12 роыв; загострення хрошчного тонзилiту, дисбактерiоз кишечника 2—3-го ступеня, Епштейна — Барр вiрусна iнфекцiя.
Дизайн проведеного дослiдження було попередньо ухвалено рiшенням локально! комiсi! з бiоетики НМУ iменi О.О. Богомольця.
Ушм дiтям проводилося комплексне кшшко-ла-бораторне обстеження, що включало: оцшку скарг, об'ективного статусу, загальнокшшчне лабораторне обстеження (загальний аналiз кров^ сечi, дослщжен-ня калу на вмют яець гельмiнтiв, ультразвукове досль дження органiв черевно! порожнини та лабораторно-iнструментальнi дослiдження, необхiднi для уточнення основного та супутшх захворювань, консультаци су-мiжних спецiалiстiв).
Дослщження мiсцевого iмунiтету в дiтей проводилося нешвазивним методом — шляхом аналiзу ро-тоглоткового секрету. РГС збирався вранщ натще без попереднього ополюкування ротово! порожнини та чистки зубiв в один i той же час. У нестимульованому РГС визначалися: лiзоцим, лактоферин ^мунофер-ментний метод, аналiзатор Stat Fax 2100, США, реакти-ви фiрми «Вектор-Бест», РФ); секреторний iмуногло-булiн А (метод радiально! iмунодифузi!, реактиви ГНЦ, «Иммунология», м. Москва, РФ). Мкробюлопчне до-слiдження слизово! оболонки ротоглотки проведене сертифшованими лабораторiями м. Киева за стандартною методикою.
Статистичну обробку результат дослщження проведено за допомогою програмного забезпечення Microsoft Ехсе1 2010. Були застосоваш методи описо-во! статистики з оцшкою середнього значення показ-никiв (M), величини середньо! стандартно! похибки (m), t-критерiю Стьюдента. Використовували три рiв-нi статистично! значимост результатiв дослiджень — p < 0,05; p < 0,01 та p < 0,001.
Результати та Тх обговорення
Результати оцiнки частоти та тривалост ГРЗ у ДЧХ та ДЧХ iз хронiчним тонзилггом наведенi в табл. 2.
За даними табл. 2, найбтьша частота ГРЗ спостерь галась у ДЧХ + ХТ (втэм 4—7 роыв) i становила 8,7 ± ± 0,4 епiзоду протягом року, у цiй же групi зареестрова-на найбтьша тривалють гострого перiоду ГРЗ — 8,50 ± ± 0,55 дня. Вiрогiдними виявилися результати по-рiвняння середньо! тривалостi гострого перюду ГРЗ у ДЧХ + ХТ (4-7 роыв) — 8,50 ± 0,55 дня порiвняно з ДЧХ (4-7 роыв) — 6,90 ± 0,36 дня (p < 0,05); у ДЧХ + ХТ (8-12 роыв) — 8,10 ± 0,33 дня порiвняно з ДЧХ (8-12 роыв) — 6,00 ± 0,47 дня (p < 0,01).
Даш щодо вмiсту окремих факторiв гуморального iмунiтету у РГС в ЕХД, ДЧХ, ДЧХ + ХТ наведеш в табл. 3.
Як видно з табл. 3, у груш ДЧХ 4-7 роыв умют лак-тоферину, лiзоциму та sIgA в РГС не мав статистично значущих вщмшностей порiвняно з вiдповiдними по-
казниками в ЕХД. Iмовiрно, повторнi ГРЗ у цих дгтей пов'язанi виключно з фiзiологiчними особливостями становлення iмунноi системи та вiдвiдуванням до-шкгльно-шкгльних закладiв. Тiльки у ДЧХ 8—12 роыв зафгксоване статистично вагоме зниження sIgA — 0,14 ± ± 0,05 г/л порiвняно з вiдповiдним показником в ЕХД — 0,43 ± 0,17 г/л.
Аналiзуючи вмiст гуморальних факторiв неспеци-фiчноi резистентностг в РГС у ДЧХ iз хронiчним ком-пенсованим тонзилiтом (вгком 4—7 рокгв) слiд заува-жити, що рiвень лiзоциму мав тенденцгю до зниження, рiвень лактоферину був дещо пiдвищеним, а вмiст sIgA був вiрогiдно високим (p < 0,001) — 0,76 ± 0,08 г/л (в ЕХД — 3,02 ± 0,52 г/л). У клiнiчнiй групi ДЧХ + ХТ 8—12 роыв зареестровано пгдвищення вмiсту всгх до-слiджуваних факторiв локального захисту, причому вiрогiдно за рiвнем лактоферину (p < 0,001) та sIgA (p < 0,001) (табл. 3). Таким чином, можна зробити ви-сновок, що при наявностi у ДЧХ хрошчного тонзилгту iмунна система слизово'' оболонки працюе в режимi функцiонального напруження.
У табл. 4 наведеш результати мгкробюлоггчного до-слгдження слизово'' оболонки в обстежених дггей.
Як видно з табл. 4, у груш ДЧХ гз хронгчним ком-пенсованим тонзилгтом у всгх пацгентгв висгвалися ргз-нг умовно-патогеннг або патогеннг мгкрооргангзми та 1'х асоцгаци. В ЕХД висгвались поодинокг умовно-пато-геннг мгкрооргангзми.
Висновки
У часто хворгючих дгтей старше 4 рокгв спостергга-ються змгни показникгв мгсцевого гмунгтету (лгзоциму, лактоферину, sIgA), бгльш вираженг при наявностг хро-нгчного тонзилгту. У всгх пацгентгв з ХТ спостерггаеться мгкробне обсгменгння ротоглотки умовно-патогенною або патогенною флорою. Отриманг данг вказують на необхгднгсть диференцгйованого пгдходу до розробки лгкувально-реабглгтацгйних заходгв з урахуванням наявностг у ДЧХ хронгчного тонзилгту.
Список лператури
1. Буряк В.Н. Оптимизация тактики ведения детей, страдающих хроническим тонзиллитом / В.Н. Буряк, Ю.В. Пошехонова, Н.И. Шабан// Современная педиатрия. — 2011. — № 2 (36). — С. 48-51.
2. Ершова И.Б. Проблема часто и длительно болеющих детей и методы оптимизации их лечения / И.Б. Ершова, Т.В. Ширина // Здоровье ребенка. — 2008. — №2 (11).— С. 59-61.
3. Карпова Е.П. Опыт применения препарата Аква Ма-рис для местного лечения хронического тонзиллита у детей / Е.П. Карпова, Э.Ф. Фейзуллаева//Здоровье ребенка. — 2008. — № (12). — С. 16-18.
4. Куликова Е.А. Применение иммуномодуляторов ре-спиброн и полиоксидоний в профилактике обострений хронического тонзиллита и хронического аденоидита у детей / Е.А. Куликова, Е.Н. Колиушко, Д.Т. Древаль, А.Н. Савво // Международный медицинский журнал. — 2011. — № 3. — С. 60-64.
5. Погорелова О.О., Усенко Д.В., Ардатская М.Д., Дикая А.В., Горелов А.В. Эффективность Лизобакта в лечении острых респираторных заболеваний у детей // Инфекционные болезни. — 2009. — Т. 7, № 1. — С. 21-25.
6. Романцов М.Г. Рациональная фармакотерапия часто болеющих детей. — Санкт-Петербург, 2008. — 76 с.
7. Часто болеющие дети/[Альбицкий В.Ю., Баранов А.А., Камаев И.А., Огнева М.Л.]. — Н. Новгород: Изд-во НГМА, 2003. — 180 с.
8. Чернишова Л.1. Захисна роль мсцевого мунтету у профыактиц захворювань верхнх дихальних шляхiв у дтей / Л.1. Чернишова, С.А. Якимович, Б.В. Донськой, Л.В. Глазюк // Современная педиатрия. — 2012. — № 4 (44). — С. 104-107.
9. Шостакович-Корецкая Л.Р. Менеджмент бактериальных респираторных инфекций в ежедневной практике педиатра / Л.Р. Шостакович-Корецкая // Здоровье ребенка. — 2009. — № 5(20). — С. 84-87.
10. Юлиш Е.И. Метод дифференцированного похода к лечению и реабилитации часто и длительно болеющих респираторными заболеваниями детей при различном течении
персистирующих инфекций / Е.И. Юлиш, И.В. Балычевцева, Б.И. Кривущев, С.Г. Гадецкая, С.Я. Ярошенко // Здоровье ребенка. — 2009. — № 5 (20). — С. 20-26.
11. Юлиш Е.И. Хронический тонзиллит у детей / Е.И. Юлиш // Здоровье ребенка. — 2009. — № 6. — С. 40-46.
12. Юлиш Е.И. Факторы местного иммунитета при респираторных инфекциях и методы их коррекции / Е.И. Юлиш//Здоровье ребенка. — 2010. — № 5 (26). — С. 63-67.
13. Bene M.C. Ribosomal immunotherapy for recurrent respiratory tract infections in children/M.C. Bene, G.C. Faure//Paedi-atr. Drugs. — 2003. — Vol. 5 (4). — P. 223-228.
14. Tregoning J.S. Respiratory viral infections in infants:causes, clinical symptoms, virology and immunology // Clin. Microbiol. Rev. — 2010.-Vol 23.-P.-74-90.
15. Zou Y. Comparison of risk factors for recurrent respiratory infections between urban and rural preschool children in Yiwu, China / Zou Y. [et al.J //World J. Pediatr. — 2012. — Vol. 8 (2). — P. 145-150.
Отримано 12.12.13 □
Марушко Ю.В., Мовчан О.С. Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, г. Киев
СОСТОЯНИЕ МЕСТНОГО ИММУНИТЕТА И ХАРАКТЕРИСТИКА МИКРОБНОГО ПЕЙЗАЖА РОТОГЛОТКИ У ДЕТЕЙ С ЧАСТЫМИ РЕСПИРАТОРНЫМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ
Резюме. В работе проведена оценка содержания факторов местной защиты (лактоферрина, лизоцима, секреторного иммуноглобулина A) в ротоглоточном секрете и микробиологическое исследование ротоглотки у детей, которые часто болеют (ЧБД), а также ЧБД с хроническим компенсированным тонзиллитом. Полученные данные свидетельствуют о необходимости дифференцированного подхода в терапии детей, которые часто болеют острыми респираторными заболеваниями.
Ключевые слова: дети, респираторные заболевания, местный иммунитет.
Marushko Yu.V., Movchan O.S.
National Medical University named after O.O. Bogomolets, Kyiv, Ukraine
STATE OF THE LOCAL IMMUNITY AND CHARACTERISTICS OF MICROFLORA
OF THE OROPHARYNX IN CHILDREN WITH RECURRENT RESPIRATORY INFECTIONS
Summary. In this paper we evaluated the content of local immune factors (lactoferrin, lysozyme, secretory immunoglobulin A) in oropharyngeal secretions and microbiological examination of the oropharynx in children with recurrent respiratory infection (RRI), as well as children with RRTI and chronic compensated tonsillitis. The findings suggest the need differentiated approach in the treatment of children, who often suffer from acute respiratory infections.
Key words: children, respiratory diseases, local immunity.
