CC BY
20
УДК 343.25
Л. Гривняк
Нацюнальний ушверситет '^bBiBCbKa полггехшка"
ВПЛИВ М1ЖНАРОДНОГО ЧИННИКА НА СКАСУВАННЯ СМЕРТНО1 КАРИ В УКРА1Н1
©Гривняк Л., 2014
Розглянуто вщмову законодавцiв фактично ycix сучасних держав вщ квал^ фiкованих форм смертно!" кари, зменшення кiлькостi злочишв, скоення яких передбачае И застосування, зроблено вщповщш узагальнення щодо ввдмови вiд застосування iнституту смертно! кари в укра!нському законодавствi.
Ключовi слова: смертна кара, довiчне ув'язнення, найвища мiра покарання, злочин, кримiнальне покарання, шститут смертно! кари, кримiнальне право Укра!ни.
L. Hryvniak
IMPACT OF INTERNATIONAL FACTORS ON THE ABOLITION OF THE DEATH PENALTY IN UKRAINE
The refuse of legislators is considered practically all modern states from the skilled forms of death punishment, diminish in gofamount of crimes, which it can be applied for, the proper generalization sared one in relation to a waiver Ukraine of application of institute of death punishment in a domesticlegislation.
Key words: death punishment, life imprisonment, capital punishment, crime, criminal punishment, institute of death punishment, criminal right for Ukraine.
Л. Гривняк
ВЛИЯНИЕ МЕЖДУНАРОДНОГО ФАКТОРА НА ОТМЕНУ СМЕРТНОЙ КАЗНИ В УКРАИНЕ
Рассмотрен отказ законодателей практически всех современных государств от квалифицированных форм смертного наказания, уменьшение количества преступлений, за совершение которых она может быть применена, сделаны соответствующие обобщения относительно отказа от применения института смертного наказания в украинском законодательстве.
Ключевые слова: смертное наказание, пожизненное заключение, высшая мера наказания, преступление, криминальное наказание, институт смертного наказания, криминальное право Украины.
Постановка проблеми. Вщмова Укра!ни ввд смертно! кари, здшснена на вимогу Ради Свропи, продовжуе викликати серйозш дискусп в украшському суспшьств^ Представники певних полгшчних сил, зокрема КПУ й шших, виступають за ii ввдновлення, наполягаючи на тому, що сучасний рiвень розвитку укра!нського суспiльства е недостатнiм для здшснення такого важливого рiшення. З огляду на це, певний штерес становить нагромаджений людською цивiлiзацiею досввд застосування смертно! кари та можливостей ii замiни альтернативними видами покарання. У цьому контекста важливим е з'ясування пов'язаних з цим питанням таких аспектiв, як можливiсть подання апеляцп, амнiстування засуджених тощо.
Мета дослщження - комплексно дослiдити проблеми смертно! кари та з'ясувати вплив мiжнародного чинника на вiдмову ввд застосування ще! мiри покарання в украшському законодавств^
172
Стан дослщження. Питання CMepTHOï кари та перюдичт вiдмови вiд Heï дослщжували TaKi вiдомi вчеш, як О. Юстяювський, П. Бобориюн, В. Розанов, М. Владiмiрський-Бyданов, М. Таган-цев, з наших сучасниюв - С. Г. Келша, I. Й. Бойко, М. И. Коржанський та ш. Завдання запропонованоï роботи - узагальнити вiдмову законодавцiв фактично ycix сучасних держав свiту вiд iнститyтy смертжи кари, а також спроба науково прогнозувати ввдновлення смертноï кари у сучасних умовах.
Виклад основних положень. Смертна кара в Украш була скасована поршняно недавно: де-факто з дрyгоï половини 90-х рр. минулого столптя, де-юре - з прийняттям нового Кримшального кодексу Украïни (2000 р.). Ïï скасування досi викликае неоднозначну реакцiю у сyспiльствi. У суспшьнш дyмцi посилюються настроï стосовно повернення iнститyтy смертноï кари. Певнi полггичш сили намагаються цим спекулювати.
У мiжвоенний (1918-1939 рр.) час здшснювалися спроби скасувати смертну кару у деяких краïнах, проте з наближенням Дрyгоï свiтовоï вiйни вона була вщновлена в Iспанiï (1935 р.), 1тали (1926 р. - за полпичт, 1930 р. - за важю кримiнальнi злочини), Австрiï (1934 р.). Скасована в Дани (1930 р.) смертна кара була тимчасово ввдновлена для покарання нацистських злочинщв та колаборацiонiстiв. Змогли утриматися ввд такого вiдновлення лише Швеция та Iсландiя, де смертна кара була скасована у 1921 р. та у 1928 р. [4].
Шсля завершення Другси свiтовоï вiйни смертну кару скасувала ФРН (ст. 102 Конституцп 1949 р.), ще у 1945 р. аналопчний крок зробила Австрiя.
Першим регiоном Свропи, вшьним вiд застосування смертноï кари, стала Скандинавiя. Фiнляндiя скасувала ïï у 1950 р., Гренландiя - 1954 р. 18 грудня 1969 року британський парламент ухвалив закон про скасування смертжи кари за важке убивство "назавжди". Сьогоднi смертна кара формально може бути застосована за державну зраду; за тратство, поеднуване з убивствами; за пiдпал королiвських докiв. Проте на практицi щ можливостi давно не застосовувалися. Приклад Великобританл вплинув на ïï колишш домiнiони: Канаду (смертна кара скасована у 1976 р.), Австралж> (остаточно - у 1984 р.), Нову Зеландж> (збертаеться за державну зраду, але впродовж ydeï iсторiï держави не було жодного процесу за звинуваченням у державнш зрадi).
З уих захiдноевропейських держав найдовше трималася за смертну кару Францiя (таке покарання було передбачене за 20 видiв злочишв за Карним кодексом в редакцп 1960 р.). А за 16 складiв злочину страта була единою, встановленою законом, мiрою покарання. У цiй краïнi смертну кару з системи покарань вилучив закон ввд 9 жовтня 1981 р. Скасування смертжи кари супроводжувалося посиленням покарань за особливо важю злочини, коло яких було навпъ дещо розширене. Так, Кримiнальний кодекс Украïни 1994 р. уперше встановив довiчне тюремне ув'язнення за тероризм, геноцид, насильну депортащю, виробництво i розповсюдження наркотишв, рекет та деяк iншi види злочишв [2].
Шсля вщмови Францiï вiд смертноï кари процеси аболщюшзму вийшли на яюсно новий мiждержавний рiвень. Рада Свропи 28 квiтня 1983 р. тдписала Протокол № 6 до Конвенцп про захист прав людини. Стаття 1 цього Протоколу проголошувала: "Смертна кара мае бути скасована. Шхто не може бути засуджений до цього покарання або страчений". Однак у ст. 2 Протоколу державам-учасницям було дозволено застосування смертжи кари за злочини, вчинет тд час вiйни або в умовах, коли загрожуе ïï наближення". На момент укладення Протоколу його пiдписали представники 13 краïн з 21, що на той час входили до Ради Свропи [6].
Щ свггсш процеси мало зачiпали Схiднy Свропу та Союз Радянських Соцiалiстичних Республж, де пiсля вiдновлення смертноï кари 30 кытня 1954 р., сфера ïï застосування лише розширювалася.
Тшьки в останш роки iснyвання Союзу PCP професшш юристи заговорили про скасування смертжи кари.
Розпад СРСР та здобуття Украïною незалежностi не ввдразу призвели до сприйняття iдей лiбералiзацiï вiтчизняного кримiнального законодавства та вилучення т. зв. найвищоï мiри з перелжу покарань. Упродовж 1991-2000 pp. в Украш смертна кара кнувала "як виняткова мiра покарання" у формi розстрiлy. Це покарання встановлювалося за особливо небезпечнi злочини проти держави, проти життя, правосуддя, за вiйськовi злочини (в умовах военного стану чи бойовоï
173
обстановки). Ршенням Конституцшного Суду Укра!ни вщ 29 грудня 1999 р. визнано, що смертна кара суперечить Конститущ! Укра!ни [1].
Кримiнальний кодекс Укра!ни 2000 р. виключив смертну кару з перелшу покарань. Своервдною найвищою мiрою покарання стало довiчне позбавлення волi.
Не е таемницею те, що вилучення смертно! кари з перелшу покарань вiтчизняного законо-давства ввдбувалося внаслiдок процесiв евроiнтеграцi! Укра!ни. Затверджена Указом Президента Укра!ни ввд 11 червня 1998 р. "Стратегя iнтеграцi! Укра!ни до ввропейського Союзу" першим пунктом "Адаптация законодавства Укра!ни до законодавства вС, забезпечення прав людини" першо! глави "Основнi напрямки штеграцшного процесу" передбачала "зближення iз сучасною европейською системою права", що, за задумом розробникiв Концепцл, забезпечить приведення вiтчизняного законодавства "до рiвня, що склався у державах - членах вС" [5].
ввропейське Сшвтовариство неодноразово давало зрозумiти укра!нськш сторош, що збереження нею смертно! кари у перелшу кримiнальних покарань може поставити нашу кра!ну поза загальноевропейськими процесами i навiть призвести до призупинення !! дiяльностi у Радi ввропи, членом яко! Укра!на стала 9 листопада 1995 р. Ввденська декларация наради глав держав - члетв Ради ввропи ще у 1993 р. визначила загальнообов'язковi вимоги для вступу до Рв нових членв. Першим у цьому перелшу сто!ть "приведення полiтичних iнститутiв та правово! системи у ввдповвдтсть до принцитв демократi!, верховенства права i поважання прав людини", найголовнiшим з яких е право на життя.
Вiдмова Укра!ни вiд iнституту смертно! кари викликала неоднозначну реакцiю у суспшьств! Проти не! - насамперед з полггичних мiркувань - висловилися i далi висловлюються представники рiзних, часто дiаметрально протилежних суспiльних оргашзацш i рухiв. Пiд час передвиборно! кампанп 2007 р. вимогу вщновлення смертно! кари висунула у сво!й програмi Комунiстична партiя Укра!ни (КПУ). На початку 2008 р. за ввдновлення смертно! кари ратував мшстр внутрiшнiх справ Укра!ни Ю. Луценко (НУНС).
Популярнiсть гасла вiдновлення смертно! кари зумовлюеться не лише ростом кшькосп т. зв. резонансних злочишв, але й фшансовими мотивами.
В Укра!т щороку засуджують до довiчного ув'язнення приблизно 400 осiб. Про це поввдомив перший заступник мшстра юстицi! ввген Корнiйчук. За його словами, Мш'юст Укра!ни розглядае питання про будiвництво специального закладу для тако! категорп в'язн1в [5].
Якщо узяти до уваги той факт, що бшьшстъ засуджених - це поршняно молодi люди, у яких попереду 25 (тсля вiдбуття яких можна просити про помилування) i бiльше рокв життя, то невдовзi будуть потрiбнi не один, а десятки закладiв такого роду з численним обслуговуючим персоналом та вартою. Можна лише уявити, у скшьки обходиться вггчизняному бюджетовi, та платникам податюв численна армiя убивць.
З шшого боку, мiцнiшають позицi! аболщютсттв.
У листопадi 2007 р. проект резолюци про мораторiй на смертну кару був наданий Генеральнiй Асамбле! ООН делегащею Габона. Мщаторами проекту стали Португал1я та 1тал1я, хоча спшьно з ними працювали ввдразу 80 держав. "Смертна кара ображае людську гiднiсть i не виступае чинником стримування злочинностi", - зазначаеться у документ! Генеральна Асамблея ООН закликала до обмеження застосування смертно! кари та скорочення перелiку злочишв, яю караються смертною карою, а також до "введення мораторiю на виконання смертних вирок1в". Однак цей проект не знайшов пiдтримки в умх кра!н - член1в ООН. Зокрема представники США, Китаю, вгипту i Сiнгапуру вважають такий крок втручанням у внутрiшнi справи суверенних держав [3].
Висновок. На нашу думку, ввдмова Укра!ни вiд застосування шституту смертно! кари у вгтчизняному законодавствi е виправданою не тшьки iз стратегiчних мiркувань евроiнтеграцi!. Процеси демократизацп i гуманiзацi! вiтчизняного кримшального законодавства е незворотними. Сподiваемося, що полгтичш амбiцi! окремих партiй та !хшх лiдерiв нiколи не приведуть до скасування заборони смертно! кари в Укра!ш
1. Великий енциклопедичний юридичний словник / за ред. Ю. С. Шемшученка. — К.: Юридична думка, 2007. — 824 с. 2. Кащенко С. Г. Всеобщая история государства и права новейшого времени: учеб. пособ. для студ. юрид. спец. высш. учеб. завед. / С. Г. Кащенко. — Симферополь: Доля, 2006. —
174
623 с. 3. Панащук С. ООН борется со смертной казнью. А США "сражаютса" с ООН / С. Панащук / Сегодня. — 2007. — С. 6. 4. Решетников Ф. Смертная казнь в капиталистических странах (История и современность) / Ф. Решетников // Смертная казнь: за и против; под. ред. С. Келиной. — М.: Юрид. лит., 1989. — 488 с. 5. Стратегiя ттеграцп Украти до Свропейського Союзу // Полтика i час. — 2000. — № 3—4. — С. 30. 6. Council of Europe 144 Protocol 6 to the protection of human rights and fundamental freedoms concerning the abolition of death penalty. — Strasbourg, 1983. — 28IV.
УДК 343.97+343.3/7
О. Гумш
Нацюнальний ушверситет '"HbBiBCbKa полггехшка"
1НТЕГРАТИВНА ФУНКЦ1Я КРИМШОЛОГП У СИСТЕМ1 НАУК
ПРО ЛЮДИНУ
©Гумт О., 2014
Дослщжено проблему кримшального насильства, його проявiв i тишв. Стверджу-еться думка про те, що рiзноманiтнi аспекти насильства дедалi частше привертають увагу не тшьки юрисив, але й фахияив шших галузей знань - психологи, фтософи, сощологи тощо. Це надае можливiсть комплексного аналiзу вказаного феномену.
Ключовi слова: насильницька злочиншсть, насильство, агресивнiсть, примус, насильницька поведшка.
O. Humin
INTEGRATIVE FUNCTION OF CRIMINOLOGY IN THE SCIENCES ABOUT MAN
In this paper the issues the problem of criminal violence, its manifestations and types. The various aspects of violence are increasingly attracting the attention of not only lawyers, but also specialists from other disciplines - psychology, philosophy, sociology and so on. This is provides a comprehensive analysis of the given phenomenon.
Key words: violent crime, violence, aggression, coercion, violent behavior.
А. Гумин
ИНТЕГРАТИВНАЯ ФУНКЦИЯ КРИМИНОЛОГИИ В СИСТЕМЕ НАУК О ЧЕЛОВЕКЕ
Исследована проблема криминального насилия, его проявлений и типов. Утверждается мысль о том, что различные аспекты насилия все чаще привлекают внимание не только юристов, но и специалистов других областей знаний - психологии, философии, социологии и т.д. Это дает возможность комплексного анализа указанного феномена.
Ключевые слова: насильственная преступность, насилие, агрессия, принуждение, насильственное поведение.
Постановка проблеми. Актуальшсть теми зумовлена тим, що в сучасних умовах змш i перетворень у багатьох сферах суспшьного життя ввдстежуеться зростання злочинносп, набувають поширення рiзнi види протиправно! поведшки.
Рiзноманiтнi аспекти злочинного насильства дедалi частше привертають увагу не тшьки юриств, а й фахiвцiв шших галузей знань - психологи, фшософп, сощологи тощо. Поява та розвиток науки про насильство - вюлентологп - е одшею ¿з спроб сучасного сустльства шдшти до виршення проблеми кримшально! насильницько! поведшки особи.
175
