CC BY
12
УДК 343.82
К. Б. Марисюк
1нститут права та психологи Нащонального ушверситету '^bBiBCbKa полггехшка",
докт. юрид. наук, доц., доц. кафедри кримшального права i процесу
ЗМ1НИ У СИСТЕМ1 КРИМ1НАЛЬНИХ ПОКАРАНЬ ТА IX ВПЛИВ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНО1 БЕЗПЕКИ УКРА1НИ
© Марисюк К. Б., 2014
Проанашзовано питання взаемозв'язку змш елеменив державно! безпеки та системи кримшальних покарань на укра'нських землях у р1зн1 iсторичнi перюди. Доведено, що змiни у системi кримшальних покарань е одним iз засобiв забезпечення державно'! безпеки. Саме цим засобом держава мае можливгсть пщвищити роль одних покарань або знизити роль шших, що дае можливiсть, поряд з шшими засобами, вплинути на потенцшних злочинцiв у найпроблемн1ших та чуттевих сферах, внаслщок чого фактично буде знижено небезпеку вщ охоплених згаданими покараннями д1янь для держави та суспшьства.
Ключовi слова: покарання, полггика, безпека, злочин, злочинець.
К. Б. Марисюк
ИЗМЕНЕНИЯ В СИСТЕМЕ УГОЛОВНЫХ НАКАЗАНИЙ И ИХ ВЛИЯНИЕ НА ОБЕСПЕЧЕНИЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ УКРАИНЫ
Анализируются вопросы взаимосвязи и изменений элементов государственной безопасности и системы уголовных наказаний на украинских землях в разные исторические периоды. Доказано, что изменения в системе уголовных наказаний являются одним из средств обеспечения государственной безопасности. Именно этим средством государство имеет возможность повысить роль одних наказаний или снизить роль других, что дает возможность, совместно с другими средствами, повлиять на потенциальных преступников в наиболее проблемных и чувственных сферах, в результате чего фактически будет снижена опасность от охваченных упомянутыми наказаниями деяний для государства и общества.
Ключевые слова: наказание, политика, безопасность, преступление, обязанности, преступник.
K. B. Marysyuk
CHANGES IN THE SYSTEM OF CRIMINAL PUNISHMENTS AND THEIR INFLUENCE ON PROVIDING OF STATE SECURITY OF UKRAINE
The article is sanctified to the analysis of questions of intercommunication and changes of elements of state security and system of criminal punishments on Ukrainian earth in different historical periods. It is well-proven that changes in the system of criminal punishments are one of backer-ups of state security. Exactly the state has the opportunity to promote the role of one punishments or bring down a role of another, that gives an opportunity, next to other facilities, to influence on potential criminals in the most
problematical and perceptible spheres, as a result actually a danger will be mionectic from
overcame by the mentioned punishments of acts for the state and society.
Key words: punishment, politics, safety, crime, criminal.
Постановка проблеми. В умовах постшних загроз, яю у наш час постають перед укра'нською державою загалом та перед й окремими шститутами, надзвичайно важливим е створення дiевих заходiв захисту останшх, а також нащонально'', державно!', економiчноi безпеки.
У той самий час далеко не усi заходи захисту останшх достатньою мiрою використовуються, а деяк й загалом залишаються не використаними, або й взагалi не потрапляють у коло уваги науковцiв та практиюв. Одним з них можна вважати взаемозв'язок заходiв забезпечення державно'' безпеки та реформування системи кримшальних покарань, який е предметом нашого дослiдження.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. До питання кримiнально-правового захисту державно'' безпеки зверталось доволi багато вггчизняних дослiдникiв, наприклад, В. Гончаренко, М. Мельник, М. Хавронюк, С. Яценко. Не менше уваги придшялось i питанням iсторii системи кримшальних покарань загалом та окремим з них зокрема. Цих питань, торкались, наприклад, Т. Довнар, М. Шаргородскький.
Не BiipiineHi ранние проблеми. Незважаючи на наявнiсть значно'' кiлькостi публшацш з сумiжних питань, проблеми взаемозв'язку питань державно'' безпеки та кримшальних покарань дош не були предметом самостшних наукових розвiдок вiтчизняних науковщв.
Мета роботи - усвiдомлюючи, що в межах однiеi коротко'' публшацй, з'ясувати усi питання фактично неможливо, ми зосередимо увагу на найважливших, з нашо'' точки зору, моментах, залишивши iншi для наступних наукових розввдок. Вiдтак якнайповнiше ми спробуемо розкрити питання, пов'язаш з аналiзом поняття та ознак державно'' безпеки, а також з й впливом на систему кримшальних покарань. Окрему увагу зосередимо на особливостях такого впливу протягом рiзноманiтних юторичних перiодiв.
Виклад основного матерiалу. Дослiдження питань, пов'язаних з рiзними видами безпеки, наприклад, нащонально'', державно'' тощо, було предметом багатьох наукових розробок як вчених, так i практиюв. Проте, як це не дивно, але основну увагу у дослвдженнях та наукових працях було звернено на практичний бш згаданих понять, на напрямки реалiзацii конкретних заходiв, спрямованих на захист окремих видiв безпеки, у той час, як питання визначення цих понять та питання 'х характерних ознак, значною мiрою залишались i залишаються поза увагою. Вiдтак звернемо увагу на один з видiв безпеки, а саме - на державну безпеку.
Сьогодш стрним залишаеться питання, що ж розумгги пiд поняттям "державна безпека". Один з найхарактернiших поглядiв у цьому плат представляють коментарi Кримшального кодексу Укра'ни 2001 р., як тлумачать це поняття, виходячи з диспозицй ст. 111 "Державна зрада".
Коментар за редакцiею М. Потебенька та В. Гончаренка пвд державною безпекою розуше стан захищеностi коршних пiдвалин суспшьства, державних iнститутiв, необхвдних для виконання державою сво'х функцш з управлiння загальнозначущими справами суспшьства [1, с. 16].
Науково-практичний коментар за редакщею С. Яценка звертае увагу на те, що державна безпека - це стан захищеносп державно'' влади, суверештету, територiальноi цшсносл, обороноздатностi, спокою людей (народу), громадсько'' злагоди, довкшля, нацiональноi i релтйно'' рiвностi [2, с. 111].
М. Мельник та М. Хавронюк вважають, що державна безпека - це захищетсть державного суверенггету, конституцшного ладу, територiальноi цiлiсностi держави, й економiчного, науково-технiчного i оборонного потенцiалу, державно'' таемнищ, правопорядку, державного кордону, життево важливо'' iнфраструктури та населення ввд розвiдувально-пiдривноi дiяльностi iноземних спецiальних служб, а також ввд терористичних та шших, особливо небезпечних, зазiхань з боку злочинних оргашзацш, груп чи ошб [3, с. 229].
Характерною ознакою ycix наведених визначень е те, що вони грунтуються на т. з. правозастосовчому пвдход^ що значною мiрою звужуе розумiння дослвджуваного поняття. До того ж згадан коментарi Кримiнального кодексу Украши акцентують основну увагу на об'ектах захисту, фактично цшком забуваючи видшити засоби та способи останнього.
Дещо по-шшому розумiють згадане поняття представники т. з. сощально-правового пiдходу, якi розглядають державну безпеку, як один iз складниюв нацiональноï безпеки, тобто поняття, яке характеризуе рiвень захищеностi держави ввд зовнiшнiх та внутрiшнiх загроз [4]. Згадане визначення, на нашу думку, е об'ектившшим ввд попередшх, однак недостатньо конкретним.
Третю групу становлять т. з. соцiальнi пвдходи, основним завданням яких е видшення окремих ознак та елементiв державноï безпеки. Будучи прихильниками саме цього пвдходу i не претендуючи на вдеальшсть, вважаемо можливим запропонувати власне розумшня згаданого поняття. Вiдтак, на нашу думку, державна безпека - це поеднання зовнштх та внутрштх факторiв, яю дають можливкть кнувати та стабшьно розвиватися окремш держава
Запропоноване визначення вiдрiзняеться ввд попередшх тим, що розглядае державну безпеку дещо ширше, не лише у правових рамках, а й як фактичш дмння державних шституцш, як спрямоваш на нормальне i стабшьне кнування окремоï держави.
Враховуючи викладене, можна видшити три основнi групи ознак державноï безпеки:
- зовн1шня ознака - зовшшня стабiльнiсть (вiдсутнiсть вшни, стабшьт зовнiшнi ввдносини тощо);
- внутршш ознаки: а) соцiальна стабiльнiсть (до я^' включаються, полiтична стабiльнiсть, суспшьна стабiльнiсть та iн.); б) економiчна стабiльнiсть.
Варто зазначити, що саме досягнення стабшьносл, балансу у кожнш з ознак, е первинним завданням кожноï з держав.
Якими ж засобами прийнято врегульовувати, захищати згадаш вище ознаки? Вiдповiдь на це питання дае як законодавство та практика його застосування, так i кторм загалом. Ввдтак найпоширенiшими, традицшними можна вважати соцiальнi, полiтичнi, економiчнi, вiйськовi та iншi подiбнi ди.
Не вiдкидаючи перелiченi засоби, вважаемо за можливе додати до 1х перелшу ще один елемент, а саме - трансформащю системи кримшальних покарань у ввдповвдь на посягання на окремi елементи, ознаки державноï безпеки. Спробуемо з'ясувати, про що йдеться, детальнiше.
У науцi кнуе думка, що будь-яка система кримшальних покарань е доволi сталим елементом, фактично зашзншою реакцiею суспшьства на змши в суспiльствi та держава Саме тому до сьогоднi науковщ не звертали уваги на можливкть через трансформацiю системи покарань, через надання прюритету одним покаранням та зниження ролi iнших, певною мiрою впливати на функцiонування окремих елеменпв забезпечення державноï безпеки.
Враховуючи зктавлення окремих нормативно-правових актiв з конкретними iсторичними обставинами, якi вiдбувались на час розроблення та впровадження цих акпв, можна зробити висновок, що для захисту кожноï з перелiчених ознак державноï безпеки законодавець традицшно застосовуе спецiальнi, характернi лише для не^ заходи. Так, зовнiшня ознака охороняеться i корегуеться шляхом встановлення або пвдвищення ролi найтяжчих покарань проти особи, та смертноï кари, сощальна ознака - iншими покараннями проти особи та альтернативними покараннями, майнова ознака - майновими покараннями. Спробуемо пояснити цю думку на прикладах.
У перюд введення в дто та чинносп Русь^ Правди, на руських (зокрема, й украшських) землях систему кримшальних покарань становили чотири майновi ^ра, головщина, продаж та урок) та одне змшане з явним домшуванням майновоï частини (поток i розграбування) покарання. У той самий час, жодного покарання, спрямованого на життя, здоров'я або свободу особи, Руська Правда не згадувала.
Пояснити таку ситуащю тшьки ввдсутшстю умов для 1х виконання або непритаманнiстю 1х руськш правовiй традицiï було б надто просто та й не правильно. Якщо ввдсутшсть покарань,
подiбних до позбавлення вол^ ще можна пояснити простою ввдсутшстю установ для ïx виконання, то 3i смертною карою не все настшьки просто. По-перше, для ïï виконання не потрiбно створювати якiсь спецiальнi органи та установи; по-друге, в часи до впровадження Русь^ Правди, смертна кара застосовувалась, i доволi часто.
Спробувати протлумачити таку ситуацiю можна з позици функцiонування окремих ознак державно'' безпеки Руш того часу.
У зв'язку з тим, що ютотно'' зовшшньо' загрози на той час для Русi не юнувало, не було й потреби запроваджувати тяжкi особистi покарання та смертну кару.
Суспшьна ж нестабiльнiсть виходила передушм з запровадження християнства та з незадоволеносл частини населення цим фактом. Саме тому щодо злочишв, якi посягали на церкву та священниюв, зберiгали свою дiю запозичет з Вiзантiï правовi збiрники (наприклад, Еклога, Проxiрон), дещо пiзнiше доповнет Уставами Володимира та Ярослава, як уже передбачали i тiлеснi та мученицьк покарання i рiзного роду варiанти iзоляцiï засудженого.
Домiнування сощального фактора (соцiальноï ознаки) можна помггити, наприклад, у змiнаx, якi ввдбулись у системi кримiнальниx покарань у Литовських кодексах. Так, якщо у Литовському статут 1529 р. переважали майновi покарання, то Статут 1566 р., а ще бшьше Статут 1588 р., ютотно змiстили акценти на користь покарань проти особи, часто використовуючи майновi покарання у виглядi додаткових, допомiжниx до останшх.
Що ж послужило причиною такоï рiзкоï змiни? Серед найзначущiшиx причин можна назвати змшу панiвноï династи, пiдготовку та укладення у 1569 р. уни мiж Польщею та Литвою, що спричинило змшу суспiльноï структури та виникнення доволi чисельного кола незадоволених такими перетвореннями, а також тднесення ролi козацького руху [5, с. 64-65]. Усе це не могло не вплинути на рiвень соцiальноï стабiльностi i абсолютно лопчно потягло i змiни в сисгсмГ кримiнальниx покарань.
Зовнiшня ознака (зовшшнш фактор) чiтко проявляеться у перюд збройних конфлiктiв чи вшн, у якi бувае втягнена держава. Саме у такий час найдiевiшим методом впливу на злочинщв стае залякування, а часто - й знищення останнього. Характерним прикладом чггкого домшування зовнiшньоï ознаки можна вважати законодавство Золотоï Орди, передусiм - Велику Ясу Чинпзхана 1206 р., яка була фактично нащею кочiвникiв та завойовникiв (монголи постiйно перебували в станi вiйни) наслiдком чого було явне домшування смертноï кари над шшими покараннями. За твердженням Ф. Мухаметова, закони Чингiзxана карали смертю за вбивство, подружню зраду, крадiжку, грабiж, скуповування чужого майна, приховування втiкача, чародiйство, спрямоване на шкоду ближнього тощо [6, с. 67] Це, за словами В. Рязановского, "характерно для кочового войовничого народу, для народу хижака i скотаря" [7, с. 20].
Варто зазначити, що на практищ, домшування одного з чинниюв фактично завжди призводило до швелювання або зниження ролi шших.
Аналiзуючи гсторичт приклади, можна дшти висновку, що найчастше система кримiнальниx покарань виступала регулятором двох ознак у поеднаннк сощальна ознака (основна) - економiчна ознака (додаткова), або зовшшня ознака (основна) - сощальна ознака (додаткова). Приклади чггкого прояву виключно якоïсь однiеï з ознак можна зустрiти лише на раншх етапах iсторiï, та й то у дуже обмежених випадках.
Незважаючи на усю нелопчшсть такого роду поеднання, в ^тори юнували й випадки, коли поштовхом до змш у системi кримшальних покарань окремих держав виступали паралельно зовшшня та економiчна ознаки, а подеколи - зовшшня, сощальна та економiчна ознаки разом. На украшських та росшських землях така ситуацм склалась, наприклад, у першi роки тсля Революцiï 1917 р., коли дто царського Кримiнального уложення 1903 р. було зупинено, а нове кримшальне законодавство ще не було розроблене та введене в дто.
Вщтак у згаданий час фактично рГвною мГрою небезпеку для держави створювали i Перша сватова вшна та внутрГшнГ военнi дiï (зовшшня ознака), i сощальш деформацiï та конфлшти, якГ виникли внаслiдок змш у державному устроï (соцiальна ознака), i тяжке матерiальне становище бшьшосп населення (економiчна ознака).
На грунт та^ ситуацiï доволi часто виникали випадки, коли законодавець через санкщю за вчинення якогось конкретного злочину прагнув виправити ситуащю паралельно у кшькох напрямках. У зв'язку з цим, доволi часто траплялись поеднання таких покарань, як смертна кара та позбавлення волi з конфккащею майна.
У той самий час не варто вважати, що усi ознаки (чинники) рiвною мiрою впливали на трансформацiю правових поглядiв дослiджуваного перiоду загалом та системи кримшальних покарань зокрема.
Уже з самого початку реали визначили найважливший елемент державноï безпеки, через який була можливкть, якщо не до кшця виршити, то хоча б значно полегшити вплив шших. Ним у новостворенш i доволi матерiально бiднiй державi став економiчний чинник. Саме через вплив на цю ознаку планувалось виршити соцiальний (шляхом перерозподшу майна та коштiв, вилучених у представникiв колишнiх панiвних сташв в порядку штрафу та конфккаци майна, на користь бiдних) та зовшшнш (шляхом скерування частини згаданих вище статюв на военнi справи, зокрема i на утримання вшськовослужбовщв та виробництво i модернiзацiю збро!). Саме цим можна пояснити здавалось би нелопчне домiнування в нестабшьних полiтичних та соцiальних умовах спочатку штрафу (за даними, як наводив М. Шаргородськш, у 1918 р. штрафи становили близько 34 % ввд ушх вироюв [8, с. 57]), а дещо шзнште - часткових конфккацш майна.
Висновки. Пвдсумовуючи викладене, вважаемо за можливе зробити висновок, що змши у ^CT^i кримiнальних покарань е одним iз засобiв забезпечення державноï безпеки. Саме цим засобом держава мае можливкть пвдвищити роль одних покарань або знизити роль шших, що дае можливкть, поряд з шшими засобами, вплинути на потенцшних злочинщв у найпроблемшших та найчутливiших сферах, внаслвдок чого фактично буде знижено небезпеку ввд охоплених згаданими покараннями дмнь для держави та суспшьства.
1. Науково-практичний коментар до Кримтального кодексу Укрални / тд заг. ред. М. О. Потебенька, В. Г. Гончаренка. - Ч. 2. - К. : Форум, 2001. 2. Науково-практичний коментар до Кримтального кодексу Укрални / вiдп. ред. С. С. Яценко. - К. : АСК, 2003. 3. Науково-практичний коментар до Кримтального кодексу Украти. / за ред. М. I. Мельника, М. I. Хавронюка. -К. : Атжа, 2004. 4. Государственная безопасность. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ru.wikipedia.org/wiki/Государственная_безопасность. 5. Доунар Т. I. Псторыя дзяржавы i права Беларуы / Т. Доунар. - Мiнск : Амалфея, 2009. 6. Мухаметов Ф. "Яса " Чингисхана и ее роль в монгольской правовой системе / Ф. Мухаметов. // Вестник Челябинского государственного университета. Серия "Востоковедение, евразийство, геополитика". - 2006. - №3 (76). 7. Рязановский В. Монгольское право (преимущественно обычное). Исторический очерк / В. Рязановский. - Харбин : Типогр. Н. Чинарева, 1931. 8. Шаргородский М. Д. Наказание по советскому уголовному праву. - Часть вторая / М. Шаргородский. - М. : Государственное издательство юридической литературы, 1958.
