CC BY
53
УДК 342.9:351.811.122(477)(043)
Н. Бортник
Навчально-науковий шститут права та психологii Нацiонального ушверситету "Львiвська полiтехнiка",
д-р юрид. наук, проф., заввдувач кафедри адмiнiстративного та шформацшного права
С. eсiмов
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полiтехнiка",
канд. юрид. наук, доц. кафедри адмшктративного та шформацшного права
ЗМ1СТ АДМ1Н1СТРАТИВНО1 В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 ЗА ВЧИНЕННЯ ПРАВОПОРУШЕНЬ У СФЕР1 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ
© Бортник Н., Ссгмов С., 2016
Розглянуто теоретичш аспекти адмшктративно! вiдповiдальностi за вчинення правопорушень у сфер1 забезпечення безпеки дорожнього руху. Проаналвовано елементи складу адмшктративного правопорушення - об'ект i суб'ект правопо-рушення, об'ективну та суб'ективну сторони у сфер1 забезпечення безпеки дорожнього руху та шляхового господарства у контекстi чинного законодавства, науковi погляди на проблему адмшктративно! вiдповiдальностi за вчинення правопорушень у сфер1 забезпечення безпеки дорожнього руху з позицн теори адмшктративного та кримшального права.
ключов1 слова: адмшктративне правопорушення, безпека, дорожнш рух, шляхове господарство, адмшктративна вщповщальнкть.
Н. Бортнык, С. Есимов
СОДЕРЖАНИЕ АДМИНИСТРАТИВНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ ЗА СОВЕРШЕНИЕ ПРАВОНАРУШЕНИЙ В СФЕРЕ ОБЕСПЕЧЕНИЯ БЕЗОПАСНОСТИ ДОРОЖНОГО ДВИЖЕНИЯ
Рассмотрено теоретические аспекты административной ответственности за совершение правонарушений в сфере обеспечения безопасности дорожного движения. Анализируются элементы состава административного правонарушения - объект и субъект правонарушения, объективная и субъективная сторона в сфере обеспечения безопасности дорожного движения и дорожного хозяйства в контексте действующего законодательства, а также научные взгляды на проблему административной ответственности за совершение правонарушений в сфере обеспечения безопасности дорожного движения с позиции теории административного и уголовного права.
Ключевые слова: административное правонарушение, безопасность, дорожное движение, дорожное хозяйство, административная ответственность.
N. Bortnyk, S.Yesimov
THE CONTENTS OF ADMINISTRATIVE RESPONSIBILITY FOR OFFENSES IN THE SPHERE OF ENSURING ROAD SAFETY
The article raised the theoretical aspects of administrative responsibility for offenses in the field of road safety. Analyzes the elements of an administrative offense - object and subject of the offense, the objective and the subjective aspect in the field of road safety and road services in the context of existing legislation. Analyzed scientific views on the issue of administrative responsibility for offenses in the area of road safety from the perspective of the theory of administrative and criminal law.
Key words: administrative offense, safety, traffic, road services, administrative responsibility.
Постановка проблеми. Згдно з положеннями Конституцй Укра'на проголошена демократичною правовою державою. Людина, й права та свободи оголошеш вищою цштстю, а 'х визнання, дотримання та захист е обов'язком держави. З-помiж головних ознак правово' держави традицшно видшяються подш влади, демократична форма правлшня, верховенство закону та права, зв'язашсть законом держави, й оргашв, посадових осiб i громадян, взаемна ввдповвдальшсть держави й особи, ефектившсть контролю та нагляду за виконанням закотв. Одтею з характеристик правово'' держави е наявшсть розвинено'' правово'' системи, оскшьки це сприяе шдтриманню правопорядку, надае правоохоронним органам арсенал законних засобiв, що дають змогу виявляти та припиняти протиправну поведшку i запобтати 'й. Необхiднiсть iснування спецiальних правил, що регламентують безпеку дорожнього руху, iсторично зумовлена науково-технiчним прогресом, внаслвдок якого виникло транспортне сполучення мiж територмми, створено транспортнi засоби рiзних видiв, сформувалися уявлення про культуру пересування. Практика реалiзацii Закону Укра'ни вiд 14.07.2015 р. № 596-VIII "Про внесення змiн до деяких законодавчих акпв Укра'ни щодо вдосконалення регулювання вiдносин у сферi забезпечення безпеки дорожнього руху" сввдчить про те, що низка аспекпв потребуе наукового аналiзу.
Аналiз дослщження проблеми. Теоретичним пiдгрунтям дослiдження слугували науковi працi, у яких вивчались проблеми безпеки дорожнього руху, В. Авер'янова, О. Андршко, О. Бандурки, Ю. Битяка, Л. Бшо'', А. Васильева, М. Вербенського, I. Голосшченка, Т. Гуржм, М. Долгополово', С. Додша, В. Зуй, Р. Калюжного, М. Ковалiва, Т. Коломоець, В. Колпакова,
A. Комзюка, О. Кузьменко, С. Куршного, В. Курила, О. Мшенша, Д. Лук'янця, Н. Нижник,
B. Ортинського, О. Остапенка, В. Петкова, С. Петкова, А. Собакаря, М. Тищенка та шших. Хоч пращ цих авторiв, безперечно, мають теоретичне i практичне значення, застосування шформацшно-комунiкацiйних технологiй у сферi забезпечення безпеки дорожнього руху потребуе узагальнення правозастосовно'' практики та теоретичних дослiджень.
Мета статт - дослщження змюту адмшктративно'' вiдповiдальностi за вчинення правопо-рушень у сферi забезпечення безпеки дорожнього руху.
Виклад основного мaтерiaлу. Поняття адмiнiстративноi вiдповiдальностi суб'еклв за вчинення правопорушень у сферi забезпечення безпеки дорожнього руху (далi - дорожнього руху) можна розглянути з урахуванням розроблених у наукових дослiдженнях категорiй юридично'' вiдповiдальностi. Юридична вiдповiдальнiсть як спосiб впливу на правопорушника може мати рiзну правову природу: дисциплшарну, цив1льно-правову, кримiнально-правову, адмтстративно-правову. У юридичнiй науцi видшено загальне поняття юридично'' вiдповiдальностi, яка передбачае обов'язок правопорушника зазнавати певних позбавлень державно-владного характеру, зазначених
у закот, застосування до правопорушника заходiв державного примусу, негативну реакцiю держа-ви на вчинене правопорушення.
Науковi позицii щодо сутностi юридичноi ввдповвдальносп, на наш погляд, можна ввдповвдно згрупувати. Ключовою вдеею е зв'язок юридичноi вiдповiдальностi з протиправною поведшкою, що передбачае державний примус i покарання, видшення негативноi та позитивноi вiдповiдальностi. У бiльшостi наукових робгг юридичну вiдповiдальнiсть розглядають як вид сощально!' ввдпо-вiдальностi в позитивному та негативному значенш.
Для ввдповщальносп за вчинення правопорушень у сферi дорожнього руху обидва пiдходи мають iстотне значення. Протиправна поведiнка набувае об'ективноi форми, зумовленоi участю в дорожньому рус^ вплив на правопорушника мае матерiальний, а iнодi й особиспсний (у разi застосування адмтстративного арешту) характер, формування правовоi культури та критерив вiдповiдального водiння здатне позитивно вплинути на суспшьство.
За даними Всесвiтньоi оргашзаци охорони здоров'я (ВООЗ), в Украт рiвень смертности вiд дорожньо-транспортних пригод становить 12 ошб на 100 тисяч населення, що вдвiчi перевищуе середнiй показник у крашах Свропейського Союзу. Дорожньо-транспортш пригоди е першою за поширетстю причиною смертi украiнцiв вiком вщ 15 до 24 рокiв та другою за поширетстю - вiком вiд 5 до 14 роюв [1].
Натомить питання забезпечення безпеки дорожнього руху ввдшрае важливе значення i в плат недопущення втрат у сферi економiки. Водночас зi зростанням юлькосп автомобiлiв ймовiрне збшьшення кiлькостi порушень правил дорожнього руху та дорожньо-транспортних пригод, що передбачають адмтстративну або кримшальну вiдповiдальнiсть [2].
Як обгрунтовано зазначають у науковiй лiтературi, ввдсутшсть нормативного визначення адмiнiстративноi вiдповiдальностi е прогалиною в законодавстш, що перешкоджае однаковому розумшню цього iнституту застосування права.
На думку М. Ковалiва, Р. Юсшь, О. Остапенка, адмийстративна вiдповiдальнiсть у найза-гальнiшому плат визначаеться як вид юридично!' ввдповвдальносп, що визначае обов'язок суб'екта зазнавати обмеження або позбавлення державно-владного характеру в зв'язку з вчиненням адмь шстративного правопорушення. Адмтстративну вiдповiдальнiсть визначають як мехатзм реагу-вання держави на прояв адмiнiстративноi протиправностi, що мктить матерiально-правовi пiдстави та процесуальний порядок провадження у справах про адмтстративш правопорушення [3].
Адмшктративна ввдповщальшсть за вчинення правопорушень у сферi дорожнього руху е юридично значущим наслiдком скоеного протиправного д]яння, охоплюе перелш правообмежень, накладених на винну особу на пiдставi санкцii адмiнiстративно-правовоi норми. Як пiдставу юридично!' ввдповвдальносл традицiйно розглядають наявнiсть в дмх винного ознак складу правопорушення або злочину, акцентуючи на обов'язках суб'екта зазнавати заходiв державно-примусового впливу, або прямо вказуеться на кореляцшний взаемозв'язок "тдстава адмi-нiстративноi ввдповвдальносл - адмiнiстративний проступок" [3, с. 37].
Певним компромюом е позицм тих правознавцiв, якi вид1ляють двi пiдстави адмiнiстративноi вiдповiдальностi: нормативну (правовi норми, що встановлюють вiдповiдальнiсть) i фактичну (вчинення конкретного правопорушення) [4, с. 58].
Змкт адмiнiстративноi ввдповвдальносп суб'ектiв за правопорушення в сферi дорожнього руху можна визначити з урахуванням поняття адмiнiстративного правопорушення та структури складу адмiнiстративного правопорушення. Анашзуючи цi правовi категорii, можна виявити обов'язковi ознаки адмiнiстративних правопорушень у сферi дорожнього руху.
Складом адмтстративного правопорушення визнаеться сукупнiсть об'ективних i суб'ективних ознак, за наявностi яких дмння стае адмiнiстративним правопорушенням.
Склад адмтстративного правопорушення визнаеться джерелом матерiально-правових вiдносин з приводу оцiнки конкретних д]й (бездiяльностi) на предмет !'х протиправностi за рахунок оптимально необхiдноi сукупностi елементiв, якi мають шдиввдуальний змiст, що дае змогу ввдокремити один прояв протиправностi адмiнiстративного характеру ввд iнших. У складах адмь нiстративних правопорушень конкретизуються загальнi ознаки адмтстративного правопорушення,
з його допомогою законодавець диференцдое кожен випадок протиправних дш (безд1яльносп), а особи, яю застосовують право, здшснюють квал1фжащю адмшютративних правопорушень [5, с. 174].
Традицшно в склад1 адмшютративного правопорушення видшяють об'ективш (об'ект, об'ективна сторона) 1 суб'ективш (суб'ект, суб'ективна сторона) елементи.
Поняття 1 ознаки адмшютративного правопорушення закршлет в ст. 9 Кодексу Украши про адмшютративш правопорушення (дал1 - КУпАП): протиправна, винна дм (безд1яльшсть) ф1зично1 або юридично' особи, за як законом встановлена адмшютративна ввдповвдальшсть.
У понятп адмтстративного покарання (ст. 23 КУпАП) зазначено, що воно е м1рою ввдповь дальносп за вчинення адмшютративного правопорушення, що дае змогу зробити висновок про те, що поняття "вщповщальтсть" ширше за поняття "покарання" 1 спшввдноситься з ним як загальне 1 часткове. З цього ж законоположення очевидний примусовий характер адмш1стративно1 вщповь дальносп, що передбачае, як правило, матер1альт обмеження або позбавлення спещального права.
Для адмшютративних правопорушень нормативно закршлет ознаки: протиправтсть - винна поведшка, яка прямо заборонена нормами адмшютративного права або суперечить приписам, що мютяться в них; винтсть - наявтсть вини у форм1 умислу або необережносп; каратсть - наявтсть в правовш норм1 санкци, згвдно з якою настае адмшютративна ввдповщальтсть [6, с. 54].
В юридичнш лгтератур1 прийнято видшяти таку ознаку адмшютративного правопорушення, як суспшьна небезпека, 1 традицшно визнають, що стутнь небезпеки адмтстративних правопорушень нижчий, атж злочитв.
У зв'язку з цим зазначимо, що низка порушень правил безпечно!' поведшки утворюе склад ввдповщного злочину з огляду на те, що тяжюсть наслвдюв, як настали, не дае змогу квал1фшувати !х за адмшютративно-правовою нормою (наприклад, ч. 2. ст. 286 Кримшального кодексу Украши (дал1 - КК Украши) мютить положення про кримшальну ввдповвдальтсть за порушення правил дорожнього руху 1 експлуатаци транспортних засоб1в, що призвело до запод1яння тяжко!' шкоди здоров'ю або смерт1 потерпшого).
Кр1м того, щоб ввдокремити конкретний вчинок ввд емоцш, думок чи бажань, як ознаки адмшютративного правопорушення традицшно розглядають дмння - дто або безд1яльтсть, в яких виражаеться правопорушення.
Бшьшють адмшютративних правопорушень здшснюеться у форм1 активних дш, проте деяк з них можуть мютити ознаки безд1яльност1 (наприклад, недотримання вимог щодо обов'язкового страхування цившьно-правово1 ввдповвдальносл власниюв транспортних засоб1в, ст. 126 КУпАП). Як вважае О. Остапенко, наявтсть протиправносп адмшютративного характеру е об'еднувальним чинником для вшх чотирьох елеменпв складу адмшютративного правопорушення.
Значна поширешсть 1 масовють окремих дмнь роблять доцшьшшим застосування адмшютративно! а не кримшально!' ввдповвдальносп, оскшьки остання повшьтше реагуе на факт порушення закону. Кр1м того, внаслвдок р1зного ступеня суспшьно!' небезпеки частина правопорушень неминуче повинна спричиняти саме адмшютративну ввдповвдальтсть.
Суспшьна небезпека правопорушень у сфер1 дорожнього руху може бути пов'язана з матер1альною 1 ф1зичною шкодою, яка заподтоеться унаслвдок автомобшьних аварш, значними витратами на пвдтримання належного стану дорожнього покриття, а протиправшсть - з особливостями забезпечення правослухняно!' поведшки учасниюв дорожнього руху. Зазначимо, що в деяких джерелах, як тдготували практичт пращвники, суспшьна небезпека 1 протиправшсть ототожнюються: наприклад, у матер1алах первинно!' пвдготовки пращвниюв полщи стверджуеться, що суспшьна небезпека обумовлена протиправтстю дш (безд1яльностГ). Це видаеться не зовшм правильним, оскшьки за критер1ем суспшьно!' небезпеки ввдображаеться стутнь т1е1 шкоди, яко!' зазнають суспшьт ввдносини, що захищаються, а за критер1ем протиправносп ввдповвдш дмння анал1зуються як правопорушення [7, с. 45-46].
У лгтератур1 вживаеться термш "автотранспортш правопорушення", який розглядаеться як передбачеш адмшютративним або кримшальним законодавством суспшьно небезпечш дмння, що посягають на встановлений законом або шшим нормативно-правовим актом порядок безпечного дорожнього руху 1 функщонування ввдповвдних транспортних засоб1в.
Щ правопорушення подшяють на двi велик групи: адмiнiстративнi правопорушення (глава 10 КУпАП) та злочини (роздш XI КК Украши). Склад адмiнiстративного правопорушення традицшно аналiзують за чотирма основними параметрами: об'ектом, суб'ектом, об'ективною та суб'ективною сторонами. Розглядаючи змют адмiнiстративноi ввдповвдальносп за вчинення правопорушень у сферi дорожнього руху, доцшьно розглянути всi компоненти складу правопорушення.
Об'ектом правопорушення, аналопчно тому, як у наущ кримiнального права визначаеться об'ект злочину, в адмшктративному правi визнають суспшьш вiдносини, що охороняються або регульоваш правовими нормами, яким унаслвдок вчинення правопорушення заподiюеться шкода або створюеться загроза заподiяння шкоди.
Як зазначае В. Кудрявцев, саме об'ект посягання е найважлившою з обставин, що впливае на формування суспшьно!' небезпеки, якою визначають й мiру i якiсть [8, с. 37-38]. В адмтстра-тивному правi аналопчно використовуються вертикальна (за збiгом ознак об'екта) i горизонтальна (за ознакою обов'язковосл об'екта) класифiкацiя об'ектiв правопорушення, хоча деяю вченi аналiзують об'ект адмтстративного порушення у видовому аспекта залежно вiд змiсту глави КУпАП.
Загальним об'ектом адмтстративних правопорушень е вся сукупшсть суспшьних вiдносин, охорона яких забезпечуеться нормами КУпАП. Аналiзуючи склади правопорушень у сферi дорожнього руху, можна зробити висновок про те, що перелш завдань адмтстративного законодавства, поданий в ст. 1 КУпАП, ввдображае весь спектр ввдносин, що захищаються. За нормами Цивильного кодексу Украши транспортш засоби належать до джерел пiдвищеноi небезпеки, а положення глави 10 КУпАП, своею чергою, ввдображають види шкоди, заподiяноi ввдповвдним правопорушенням.
Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть встановлюеться в деяких випадках за фактом самого порушення, незалежно ввд настання наслвдюв (наприклад, у разi перевищення швидкосп, недотримання правил прогзду перехресть, вимог до зупинки i стоянки транспортних засобiв).
Автори курсу лекцш "Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть" В. Колпаков, О. Кузьменко вважають, що загальним об'ектом правопорушень у сферi дорожнього руху виступають iнтереси особи, права та свободи людини i громадянина, громадський порядок i громадська безпека, здоров'я громадян, саттарно-епвдемюлопчне благополуччя населення, ввдносини у сферi охорони навколишнього середовища, встановленого порядку здiйснення державноi влади, законнi економiчнi iнтереси фiзичних i юридичних осiб, суспшьства та держави (включаючи вiдносини власностi) [9].
У структурi глави 10 КУпАП частини загального об'екта виявляються бшьшою або меншою мiрою: наприклад, невиконання вимоги про проходження медичного огляду на стан сп'яншня (ст. 130 КУпАП) ствввдноситься з такими компонентами загального об'екта, як встановлений порядок здшснення державноi влади та громадського порядку, порушення правил перевезення небезпечних вантажiв (ст. 132-1 КУпАП), пов'язане iз заподмнням шкоди громадськш безпецi, випуск на лшто транспортного засобу з несправностями, з якими заборонена експлуатацм (ст. 128 КУпАП), i створюе загрозу для екологiчноi безпеки.
Наступним у вертикальнш класифiкацii об'ектiв адмiнiстративного правопорушення е родовий об'ект, на пiдставi якого, як вказуе, наприклад, Л. Веселова, здшснюеться аналiз та класифiкацiя родових складiв з вiдносно единим об'ектом посягання [10, с. 68]. Правопорушення, пов'язаш з дорожшм рухом, законодавець систематизував всерединi глави 10, що стосуеться адмiнiстративних правопорушень на транспорту в галузi шляхового господарства та зв'язку. Родовим об'ектом цих злочишв виступае безпека дорожнього руху, однак О. Остапенко, наприклад, вказуе, що деяю правопорушення у цш сферi законодавець ввiв у iншi глави КУпАП проти порядку управлшня, проти охорони власносп [7, с. 50-51].
Ниш чинна Конвенцм про дорожнш рух вiд 8 листопада 1968 р. визначае таю поняття: дорожнш рух - це сукупнiсть суспшьних вiдносин, що виникають у процеш перемiщення людей i вантажiв за допомогою транспортних засобiв або без таких у межах дорш; безпека дорожнього руху - стан, що ввдображае стутнь захищеносл його учасниюв вiд дорожньо-транспортних пригод та !'х наслiдкiв.
Безпеку дорожнього руху можна визначити як стан захищеносл учасниюв дорожнього руху ввд аварш, травматизму та шших небезпечних наслвдюв. На ввдмшу ввд КК Укра'ни, КУпАП структурно побудований так, що видшити видовий об'ект правопорушення довол1 проблематично. Роздши КУпАП видшет не залежно ввд родового об'екта (так, як це зроблено в Особливш частит КК). У КУпАП тшьки один роздш безпосередньо стосуеться склад1в правопорушень, внаслвдок чого застосувати конструкщю, що використовуеться в кримшальному прав1 "роздш - глава -стаття" до родового, видового та безпосереднього об'екта неможливо.
У зв'язку з цим видовий об'ект правопорушення в окремих роботах справедливо розглядають як р1зновид родового, а в деяких ототожнюють з безпосередтм. Вважаемо справедливим твердження про те, що видовий об'ект е частиною родового й охоплюе суспшьт ввдносини одного виду. Видовий об'ект правопорушень у сфер1 дорожнього руху дае змогу видшити п'ять груп правопорушень:
- у галуз1 реестраци транспортних засоб1в (видовим об'ектом виступае встановлений порядок реестраци транспортних засоб1в);
- у галуз1 експлуатаци транспортних засоб1в (видовим об'ектом е встановлений порядок !х експлуатаци);
- порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху (видовим об'ектом виступае встановлений порядок дорожнього руху);
- правопорушення у галуз1 утримання дор1г 1 дорожнього буд1вництва (видовим об'ектом виступае встановлений порядок проведення дорожтх робгт або вчинення шших дш у сфер1 регулювання дорожнього руху);
- посягання на встановлений порядок управлшня транспортними засобами (видовим об'ектом виступае встановлений порядок допуску водив до керування транспортними засобами).
У глав1 10 КУпАП можна видшити п'ять видових об'екттв, як уточнюються на р1вт окремих адм1тстративно-правових норм.
Безпосередтм об'ектом у юридичнш лгтератур1 визнаються конкретт сусп]льн1 в1дносини, на як1 посягае правопорушення, внаслвдок чого саме з метою !х охорони законодавець створюе в1дпов1дн1 адм1н1стративн1 норми.
Оск!льки вертикальна класифшацм об'ект1в побудована на можливосп зб1гу груп сусп]льних в1дносин, доцшьно погодитися з ученими, як1 безпосередтм об'ектом правопорушень у сфер1 дорожнього руху визнають суспшьт ввдносини, яю порушують, вчинивши конкретний адм1н1стративний проступок. Анал1зуючи статтю "Використання 1нформац1йних технологш п1д час автоматично!' ф1ксац1! порушень у сфер1 безпеки дорожнього руху" В. Шеппъка, В. Б!лоуса, доцшьно наголосити, що безпосередтм об'ектом правопорушення е окрем1 адмшютративно-правов1 норми, що встановлюють певний порядок дорожнього руху [11]. Водночас у статп автори не прир1внюють до об'екта правопорушення встановлений порядок будь-яко! дмльносп, оскшьки, в1дпов1дно до загально!' теори адм1н1стративного права, об'ект визнае тшьки суспшьт вщносини. Тому, на нашу думку, встановлений порядок (дорожнього руху, наприклад) регламентуе суспшьт ввдносини певного виду, а вчинене правопорушення, передушм, зачшае саме основи цього порядку.
Низка адм1тстративних правопорушень у сфер1 дорожнього руху сконструйована як формальний склад, тобто який взагаш не передбачае заподмння будь-яко!' шкоди ввдносинам, що захищаються. У зв'язку з цим безпосередтм об'ектом правопорушень у сфер1 дорожнього руху виступають окрем1 види сусп!льних в1дносин, регламентован1 в установленому порядку, закршленому законом, що стосуються зд1йснення або орган1зацй дорожнього руху та детал1зоват в окремих адм1тстративно-правових нормах.
Якщо говорити про горизонтальну класифшацдо об'ект1в адм1н1стративного правопорушення, доцшьно видшити безпеку дорожнього руху як обов'язковий основний об'ект, а здоров'я громадян, громадський порядок, у деяких випадках - суспшьну мораль або ввдносини власносп як обов'язковий додатковий об'ект адмтстративних правопорушень у сфер1 дорожнього руху. Аналопчно обов'язковим додатковим об'ектом правопорушень цього виду будуть встановлет чинним законодавством правила ведення дкльносл в сфер1 оргатзацй дорожнього руху (випуск на
лито технИчно справних транспортних засобiв, наявнИсть дозволiв на перевезення небезпечних вантажiв тощо).
Наступним елементом складу административного правопорушення е його об'ективна сторона, яка в теори' права розглядаеться як зовнИшнИй акт протиправноi поведшки, що iснуе в об'ективнiй реальности тобто як конкретнi форми протиправноi поведiнки. Об'ективна сторона адмИнИстративного правопорушення в юридичнИй лiтературi визначаеться як система ознак, що характеризуют, змИст вiдповiдного дИяння: спрямованiсть ди' (бездiяльностi), шкiдливi наслiдки дИяння та причинний зв'язок мИж ними (в матерiальних складах), сутнИсть шкИдливого дИяння у формальних складах, час, спосИб, знаряддя, засоби, обстановку вчинення административного правопорушення.
У дослИдженнИ I. Федорчак об'ективну сторону конкретного административного правопорушення розглянуто як сукупнИсть юридично значущих об'ективних ознак, закрИплених у вИдповИдних законах та Инших нормативних правових актах, що характеризують зовнИшню сторону протиправного дИяння у формИ ди або бездИяльностИ, що заподИюе шкоду об'екту, який охороняе законодавство [12, с. 138].
Конструкция об'ективноi сторони передбачае опис методами законодавчоi технИки проти-правноi дИ!' чи бездИяльностИ фИзично' або юридично!' особи, наслИдком яких заподИяно моральну, матерИальну або фИзичну шкоду Интересам громадян, юридичним особам або державИ. ДоцИльно погодитися з думкою Р. Ярово', що бИльша частина адмИнИстративних правопорушень у сферИ дорожнього руху вчиняеться у формИ дИй, оскИльки в бИльшостИ складИв йдеться про безпечне управлИння транспортним засобом, порядок якого порушила винна особа [13, с. 265].
Об'ективна сторона административного правопорушення у сферИ дорожнього руху полягае у вчиненнИ дИяння (ди або бездИяльностИ), що порушуе встановлений порядок управлИння або експлуатаци транспортних засобИв, у невиконаннИ обов'язкИв, покладених на особу, яка бере участь в процесИ дорожнього руху або в його органИзаци, в порушеннИ спецИальних правил, встановлених для учасникИв дорожнього руху.
Вивчення суб'ективних елементИв складу административного правопорушення мае значення, оскИльки можна встановити ознаки особи, яка його вчинила, ставлення до вчиненого, мотивацИю протиправно' поведшки, виявити важливИ напрями профИлактично' роботи або (пИд час аналИзу правопорушень у сферИ безпеки дорожнього руху) недолИки в пИдготовцИ водив И дИяльностИ контролюючих органИв. Метою вивчення ознак суб'екта правопорушення е визначення особис-тИсних (в окремих випадках - статусних) особливостей протиправно' поведшки, а дослИдження суб'ективно' сторони складу - визначення психИчного ставлення до вчиненого дИяння та мотивИв правопорушення.
Теоретично можна створити модель протиправно' поведшки та видИлити типовИ ознаки осИб, якИ вчиняють правопорушення окремих видИв (зокрема, в сферИ дорожнього руху - особливостИ порушень, якИ скоши води та пИшоходи). У науковИй лИтературИ глибше вивчено поняття "суб'ект злочину", що визначаеться як сукупнИсть ознак, на пИдставИ яких фИзична особа, що вчинила суспИльно небезпечне дИяння, може бути притягнута до криминально' вИдповИдальностИ; базовими ознаками суб'екта злочину е осуднИсть И досягнення особою певного вИку [14, с. 106]. Зазначене поняття в певному обсязИ й з урахуванням нижчо' суспИльно' небезпеки дИяння використовуеться в административному правИ (в ст. 8 КУпАП вжито формулювання "особа, яка вчинила адмИнИстративне правопорушення").
Суб'ектом административного правопорушення за змИстом ст. ст. 10, 14 И 14-2 КУпАП може бути фИзична особа (яка досягла вИку 16 рокИв, осудна, а в деяких випадках надИлена вИдповИдним службовим становищем або мае Инший спецИальний статус) И юридична особа.
В науцИ административного права важливИсть вивчення суб'ективно' сторони правопорушення визнали ще в 60-тИ роки XX ст., пИдкреслюючи, що факт притягнення до вИдповИдальностИ можливий тИльки за наявностИ ознак суб'ективно' сторони правопорушення, переважно вини.
Положення КУпАП багато в чому (з урахуванням нижчо' суспИльно' небезпеки адмИ-нИстративних правопорушень) дублюють кримИнально-правовИ норми, в яких визначено форми та
зм1ст вини. Статп 10 1 11 КУпАП видшяють дв1 форми вини: умисно та з необережносп, а !х розподш на види не передбачено.
Правопорушення, вщповщальшсть за як передбачена главою 10 КУпАП, особи, що порушують правила дорожнього руху 1 експлуатацй транспортних засоб1в, можуть вчиняти тшьки умисно. Як правило, антигромадсько! мотивацй правопорушники не визнають, хоча е носмми "дорожньо! антикультури" та правового шгшзму у ставленш до управлшня джерелами пщвищено! небезпеки. О. Остапенко, розглядаючи детермшащю протиправно! поведшки 1 суперечносл сощального розвитку, зазначае, що частота вчинених адмтстративних правопорушень позначаеться на ступет деформацй особистост1 [5, с. 68-71]. Як свщчить правова статистика, в низщ випадюв, в характеристик злочинця, засудженого за вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК, вщображаються факти неодноразового притягнення до адмшктративно! вщповщальносл за вчинення правопорушень у сфер! дорожнього руху.
Така форма вини у вчиненш адмтстративного правопорушення, як умисно, передбачае поеднання трьох компонента: усвщомлення протиправного характеру ди (бездмльносп); передбачення його шкщливих наслщюв; ставлення до наслщюв - бажання !х настання, свщоме допущення або байдуже ставлення.
Стосовно склад1в правопорушень у сфер! дорожнього руху можна зробити висновок про те, що винний, як правило, розум1е протиправшсть сво!х дш, але ставиться до цього байдуже. Наслщюв правопорушення в бшьшосл цих склад1в не передбачено, тому фактично вина виражаеться в прямому або непрямому нам1р1, проте в склад! правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, можлив1 елементи необережного ставлення до наслщюв, хоча пряма вказ1вка закону в цьому випадку ввдсутня. Однак, проводячи аналопю з1 ст. 286 КК, в якш ставлення до насл1дк1в встановлено у вигляд1 необережност1, можна зробити ввдповщний висновок про наявн1сть ознак необережно! форми вини в таких випадках.
В. Кудрявцев, розглядаючи квал1фшащю злочишв, пов'язаних з порушенням правил дорожнього руху, видшяв "св1доме злкне порушення правил руху (хул1ганськ1 спонукання, водшня в нетверезому стан1 тощо)", яке дозволяло квал1ф1кувати д1яння, що спричинило смерть, як умисне вбивство або вбивство з необережносл (смерть потерпшого стала насл1дком порушення правил водшня, допущеного без зазначених обтяжуючих обставин). Ознаки необережно! провини припускають: передбачення можливосп настання шк1дливих наслвдюв (або непередбачення в умовах, коли особа повинна була 1 могла !'х передбачити); безшдставний самовпевнений розрахунок на запоб1гання !'м або ненастання !'х [8, с. 7-8].
Доцшьно вид!лити в КУпАП види умисних д1й 1 необережност1, а також внести вщповвдш уточнення в диспозицй деяких статей Особливо! частини КУпАП, оскшьки це дало б змогу диференщювати розм1р покарання залежно вщ особливостей суб'ективно! сторони правопорушення.
Деяк1 вчен1 заперечують поняття вини в складах правопорушень, за вчинення яких до ввдповщальносп притягнуп юридичн1 особи, мотивуючи це тим, що у неживо! ютоти в1дсутня св1дома дмльшсть. Вказана позиц1я видаеться сп1рною з огляду на таю пвдстави: по-перше, в ст. 14-2 КУпАП законодавець передбачив ввдповщальшсть юридично! особи, оскшьки вид дмльносп, в як1й допущен! порушення, здшснюе суб'ект, в!дпов!дальний за пщтримання належного стану дорожнього руху. По-друге, !нтереси орган!зацй реал!зують конкретш люди. По-трете, Цив!льний кодекс Укра'ни над!ляе юридичну особу правами набувати майнов! й особист! немайнов! права та обов'язки, бути позивачем ! вщповщачем в суд!, що не виключае можливост! й адм!н!стративно! вщповщальносл. По-четверте, перешкод для притягнення до адмшктративно! в!дпов!дальност! юридичних ос!б немае, оскшьки, на вщмшу в!д кримшально!, вона не передбачае суворих обмежень особистого характеру (наприклад, позбавлення або обмеження вол!). 1снування склад!в правопорушень, до вщповщальносп за вчинення яких притягають юридичних ошб, слугуе правовою гаранпею дотримання ними чинного законодавства.
Висновки. Пщсумовуючи викладене вище, можемо констатувати, що забезпечення безпеки дорожнього руху е актуальним напрямом правоохоронно! дкльносл, тому за вчинення вщповщних
правопорушень у законодавстш встановлено декшька видiв вiдповiдальностi. Адмiнiстративнi правопорушення у сферi забезпечення безпеки дорожнього руху - це суспшьно He6e3ne4Hi, виннi вчинет протиправнi дмння, що посягають на суспшьш вiдносини щодо пiдтримання безаваршного дорожнього руху, на встановлений законом порядок його належно! органiзацii, за вчинення яких встановлена адмтстративна ввдповвдальшсть. 3MicT адмiнiстративноi вiдповiдальностi за вчинення правопорушень у сферi забезпечення безпеки дорожнього руху охоплюе: юридичний склад правопорушення (об'ект, об'ективна сторона, суб'ект, суб'ективна сторона); квалiфiкацiю фактично вчиненого дмння за вiдповiдною адмiнiстративно-правовою нормою; призначення виду адмтстративного покарання, передбаченого санкщею адмiнiстративно-правовоi' норми.
1. Про Рекомендаци парламентських слухань на тему: "Стан i перспективи забезпечення в Украгт безпеки дорожнього руху": Постанова Верховно!' Ради Украгни eid 13.04.2016 р. № 1091-VIII// Вiдомостi Верховно! Ради Украти. - 2016. - № 21. - Ст. 414. 2. Про затвердження Галузевог програми забезпечення безпеки руху на автомобтьному транспортi на 2016-2018 роки: Наказ Мтстерства тфраструктури Украгни вiд 18.03.2016 р. № 112 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [тШ^оу.иаф1ез/ГПЗБР%20на%20АТ%20на%202016-2018Мос]. 3. Адмтстративне право: навч. поыб. / О. I. Остапенко, М. В. Ковалiв, Р. В. Юсть; за ред. О. I. Остапенка. -К.: Всеукрагнська асощащя видавщв "Правова едтсть", 2008. - 533 с. 4. Пилитв Р. Новий формат адмтстративно-правого регулювання безпеки дорожнього руху / Р. Пилитв // Jurnalul juridic nationan: teorie si practica. - 2016. - № 2 (18). - P. 57-61. 5. Остапенко О. I. Адмтстративна делiктологiя: сощально-правовий феномен i проблеми розвитку / О. I. Остапенко. - Львiв: Львiв. гн-т внутр. справ, 1995. - 312 с. 6. Науково-практичний коментар Кодексу Украгни про адмтстративт правопорушення / Петков С. В., Армаш Н. О., Додт С. В., Журавльов Д. В., Бортник Н. П., Остапенко О. I. та т.; за заг. ред С. В. Петкова. - К.: ЦУП, 2016. - 544 с. 7. Адмтстративно-правове забезпечення дiяльностi транспорту Украгни: навч. поаб. / Ковалiв М. В., Ортинський В. Л., Остапенко О. I., Сотльник Л. I. i т.; за ред. О. I. Остапенка. - Львiв: ЛьвДУВС, 2011. - 600 с. 8. Кудрявцев В. Н. Избранные труды (сборник) / В. Н. Кудрявцев. - СПб.: Юридический центр "Пресс", 2003. - 567 с. 9. Адмтстративна вiдповiдальнiсть: курс лекцш / [Колпаков В. К. i т.; за ред. О. В. Кузьменко]; Нац. акад. внутр. справ. - К.: Юртком 1нтер, 2016. -567 с. 10. Веселова Л. Ю. Адмтстративна вiдповiдальнiсть як заЫб гарантування безпеки дорожнього руху / Л. Ю. Веселова // Наук. вюник Херсон. держ. ун-ту. Серiя юридична. - 2015. -Вип. 2. - Т. 2. - С. 66-68. 11. Шеттько В. Ю. Використання тформацшних технологш тд час автоматичног фжсацп порушень у сферi безпеки дорожнього руху / В. Ю. Шеттько; В. В. БЫоус // Питання боротьби зi злочинтстю. - 2015. - Вип. 29. - C. 109-118. 12. Федорчак I. В. Об'ективна сторона адмтстративного правопорушення у сферi земельних правовiдносин /1. В. Федорчак // Наук. вкник Ужгород. нац. ун-ту. Серiя право. - 2014. - Вип. 24. - Т. 3. - С. 137-140. 13. Ярова Р. В. Поняття адмтстративног вiдповiдальностi спещальних суб'ектiв - водив автотранспортних засобiв / Р. В. Ярова // Економжа та управлтня на транспортi. - К.: НТУ, 2015. - Вип. 2. -С. 262-269. 14. Ландта А. В. Нормативне визначення суб'екта злочину у зарубiжному кримтальному законодавствi / А. В. Ландта // Вкник Асощаци кримтального права Украгни. -2015. - № 1(4). - С. 105-112.
REFERENCES
1. Pro Rekomendaciyi parlaments^ky^x sluxan" na temu: "Stan i perspekty\y^ zabezpechennya v Ukrayini bezpeky" dorozhn^ogo ruxu" ["State and prospects of Ukraine in ensuring road safety"]. Resolution Of The Verkhovna Rada Of Ukraine on April 13, 2016, 414 р. 2. Pro zatverdzhennya Galuzevoyiprogramy^ zabezpechennya bezpeky" ruxu na avtomobiVnomu transporti na 2016-2018 roky" [On approval of the Branch program of traffic safety in road transport for the years 2016-2018]. Order of the Ministry of infrastructure of Ukraine on Mar 18, 2016. Availadle at: mtu.gov.ua/files/ГПЗБР%20на%20АТ%20на%202016-2018.doc. 3. O. I. Ostapenko, M. V. Kovaliv, R. V. KisiV Administraty\ne pravo (Administrative law) Kiev, Ukrainian Association ofpublishers of the "Legal
unity" Publ., 2008. 533 p. 4. Pyly^piv R. Novyj format administraty\no-pravogo regulyuvannya bezpeky" dorozhn^ogo ruxu [The New format of administrative-legal regulation of road safety] Jurnalul juridic nationan: teorie si practica, 2016, Vol. 2 (18), pp. 57-61. 5. Ostapenko O. I. Administraty\na deliktologiya: sociaVno-pravovy] fenomen i problemy^ rozvy^tku [Administrative delictology: a socio-legal phenomenon and the problems of development], Lviv state University of internal Affairs Publ., Lviv, 1995, 312 p. 6. Naukovo-prakty^chnyj komentar Kodeksu Ukrayiny" pro administraty\ni pravoporushennya / Pyetkov S.V., Armash N.O., Dodin Ye.V., ZhuravVov D.V., Bortnyk N. P., Ostapenko O. I. ta in.; Za zag. red S. V. Pyetkova [Scientific and practical commentary of the code of Ukraine on administrative offences], Kiev, MCC Publ., 2016, 544 p. 7. Kovaliv M. V., Orty^ns^ky] V.L., Ostapenko O. I., SopiVny^k L. I. i in. Administraty\no-pravove zabezpechennya diyaVnosti transportu Ukrayiny " (Administrative and legal support for the activities of transport of Ukraine), Lviv state University of internal Affairs Publ., Lviv, 2011, 600 p. 8. Kudryavcev V. N. Y^zbrannue trudu (sborny^k) [Selected works (collection)], Saint Petersburg, Legal center Press Publ., 2003, 567p. 9. Kolpakov V. K. Iin.; for the editorship of O. V. Kuzmenko Administraty\na vidpovidaVnist\ kurs lekcij [Administrative responsibility: course of lectures], Kiev, Jurincom Inter Publ., 2016, 567 p. 10. Veselova L. Yu. Administraty\na vidpovidaVnist^ yak zasib garantuvannya bezpeky" dorozhn^ogo ruxu (Administrative responsibility as a means of ensuring road safety), Scientific Bulletin of Kherson state University. Series legal. 2015, Vol. 2 (2), pp. 66-68. 11. Shepifko V. Yu. Vy^kory^stannya informacijny \ texnologij pid chas avtomaty^chnoyi fiksaciyi porushen^ u sferi bezpeky^ dorozhn^ogo ruxu (The use of information technology during auto-commit violations in the sphere of road safety). The fight against crime 2015, Vol. 29, pp. 109-118. 12. Fedorchak I. V. Ob'yekty\na storona administraty\nogo pravoporushennya u sferi zemefny\ pravovidnosy^n (The objective side of an administrative offense in the sphere of land relations) Scientific Bulletin of Kherson state University. Series legal. 2014, Vol. 24, pp. 137-140. 13. Yarova R. V. Ponyattya administraty\noyi vidpovidafnosti speciaVny \ sub'yektiv - vodiyiv avtotransportny \ zasobiv (The concept of administrative responsibility of the special subjects - drivers of vehicles) Economics and management of transport - NTU Publ., Kiev, 2015, Vol. 2, pp. 262-269. 14. Landina A. V. Normaty\ne vy^znachennya sub'yekta zlochy^nu u zarubizhnomu kry^minal^nomu zakonodavstvi (The statutory definition of the subject of crime in foreign criminal law), The Bulletin of the Association of criminal law of Ukraine, 2015, Vol. 1(4), pp. 105-112.
