CC BY
38
УДК 636.598 : 612.6 : 57.087.1
Кущ Л. Л., к.с.-г.н., ст. викладач, Мiрошникова О. С., к.вет.н., доцент, Маценко О. В., к.вет.н., доцент ©
Харювська державна зооветеринарна академ1я, м. Харюв, Украгна Степченко Л. М., к.вет.н., доцент
Днтропетровський державний аграрно-економ1чний университет. Украгна
ВПЛИВ ГУМ1Л1ДУ НА Р1СТ I ПОКАЗНИКИ КРОВ1 ГУСЕНЯТ
Наведен7 результати досл1джень впливу згодовування кормовог добавки гумновог природи - гумтду на р1ст 7 показники природньог резистентност1 гусенят ¡талШськог породи. П1д час згодовування гумтду гусенятам досл1дног групи з 5 по 40 добу вирощування спостер1гали зменшення живог маси у 10- 7 30-добовому 7 збыьшення у 40-, 50- 7 60-добовому вщ, що погоджуеться 7з загальними особливостями мехашзму дп р1ст стимулюючих препарат1в. Ыдпов1дно, середньодобов1 подекадн прирости живог маси гусенят також були меншими у 10-, 30- 7 50-добовому 7 быьшими у 20-, 40- 7 60-добовому вщ. У гусенят контрольног групи встановлено коливання (збыьшення г зменшення) дослгджуваних подекадних показниюв природньог резистентност1, що ймов1рно, е проявом ритм1чност1 бюлог1чних процеав оргашзму. Загальною реакщею оргашзму гусенят на згодовування гумтду з 10 по 30 добу вирощування було зменшення, а з 40 по 60 добу - збыьшення добових прирост1в, а також показнишв неспециф1чног резистентност1: вм1сту еритроцит1в, лейкоцит1в, гемоглоб1ну, загального быку, БАСК 7 л1зоциму. Встановлений прямий корелятивний зв'язок м1ж приростами живог маси гусенят 7 досл1джуваними показниками природног резистентност1 оргашзму, а також тривала р1стстимулююча тсляд1я застосованог кормовог добавки.
Ключовi слова: гусенята, гумШд, жива маса, резистенттсть, еритроцити, лейкоцити, гемоглобт, лгзоцим, бглок, БАСК.
УДК 636.598 : 612.6 : 57.087.1
Кущ Л. Л., к.с.-х.н., ст. преподаватель, Мирошникова О. С., к.вет.н., доцент,
Маценко Е. В., к.вет.н., доцент
Харьковская государственная зооветеринарная академия, г. Харьков, Украина Степченко Л. М., к.вет.н., доцент
Днепропетровский государственный аграрно-экономический университет,
Украина
ВЛИЯНИЕ ГУМИЛИДА НА РОСТ И ПОКАЗАТЕЛИ КРОВИ ГУСЯТ
Приведены результаты исследований влияния скармливания кормовой добавки гуминовой природы - гумилида на рост и показатели естественной резистентности гусят итальянской породы. При скармливании гумилида гусятам опытной группы с 5 по 40 сутки выращивания наблюдали уменьшение живой массы в 10- и 30-суточном и увеличение в 40-, 50- и 60-суточном возрасте, что согласуется с общими особенностями механизма действия ростостимулирующих препаратов. Соответственно, среднесуточные подекадные приросты живой массы гусят также были меньше в 10-, 30- и 50-суточном и большими в 20-, 40- и 60-суточном возрасте. У гусят контрольной группы установлено колебания (увеличение и уменьшение) исследуемых подекадных показателей естественной резистентности, что, вероятно, является проявлением ритмичности биологических процессов организма. Общей реакцией организма птицы на скармливание гумилида с 10 по
© Кущ Л. Л., Мрошникова О. С., Маценко О. В., Степченко Л. М., 2015
224
30 сутки выращивания было уменьшение, а с 40 по 60 сутки - увеличение суточных приростов, а также показателей неспецифической резистентности: содержания эритроцитов, лейкоцитов, гемоглобина, общего белка, БАСК и лизоцима. Установлена прямая корреляционная связь между приростами живой массы гусят и исследуемыми показателями естественной резистентности организма, а также длительное ростостимулирующее последействие использованной кормовой добавки.
Ключевые слова: гусята, гумилид, живая масса, резистентность, эритроциты, лейкоциты, гемоглобин, лизоцим, белок, БАСК.
UDC 636.598 : 612.6 : 57.087.1
Kushch L. L., Miroshnikova O. S., Matcenko O. V.
Kharkiv state zooveterinary academy, Kharkiv, Ukraine Stepchenko L. M.
Dnipropetrovs 'k state agrarian-economic university, Dnipropetrovs 'k, Ukraine
THE INFLUENCE OF GUMILID ON BODY WEIGHT AND HEMATOLOGY
INDICATORS OF GOSLINGS
The results of studies on the effect of using the feed additive of humic nature - Gumilid on growth and indicators of natural resistance of goslings of Italian breed have been presented. Reduction of body weight in 10- and 30-day-old and an increase in the 40-, 50- and 60-day-old goslings Gumilid when fed the experimental group from 5 to 40 days of growing was observed, which is consistent with the general peculiarities of the mechanism of influence of growth promoting preparers. Decadal average daily gains of body weight goslings were also reduced in 10-, 30- and 50-day and increased in 20-, 40- and 60-day-old, respectively. Fluctuations (increase and decrease) of the studied parameters of decadal natural resistance of goslings control group found that, probably, is the rhythmicity of the biological processes of the body manifestations. The overall reaction of the bird's organism on feeding Gumilid from 10 to 30 days of growing was to reduce, and 40 to 60 days-old increase in increments, as well as indices of nonspecific resistance: red and white blood cells, hemoglobin, total protein, Serum bactericidal activity and lysozyme. Direct correlation between body weight gain goslings and researched indicators of natural resistance of the body have been established, as well as long-term after effect used growth promoting feed additive.
Key words: geese, Gumilid, body weight, nature resistance, erythrocytes, leukocytes, hemoglobin, lysozyme, protein, serum bactericidal activity.
Вступ. Низький piBeHb споживання м'яса в Укра!ш пор1вняно з шшими кра!нами зумовлюе необхщшсть нарощування його виробництва. Гуси завдяки виключнш пристосованосп, сильнш iмуннiй OTCTeMi мають широке розповсюдження в усьому свт. У державах, що розвиваються, водоплавна птиця е основним джерелом тваринного бшка в харчуванш людей. У розвинутих кра!нах продукщя вщ тако! птищ виступае делшатесом, з вщповщним тдвищенням вимог до И якосп. Зпдно промислово! технологи вирощування, гусята-бройлери досягають живо! маси 4 кг у 60-добовому вщ [12].
Одним iз суттевих резервiв збшьшення виробництва продукци шж!вництва е використання кормових добавок як стимуляторiв росту. Прикладом таких добавок е софора японська, паноферол, сапропель [2, 8]. Але за своею дiею вони мають ряд недолшв, зокрема наявнють небажаних токсичних речовин, велику вартють, що призводить до обмеженого використання. Нестандартизовашсть сапропелю, його рiзний хiмiчний склад залежно вщ мюця видобування, низька технолопчшсть введення до ращону гальмуе його використання.
225
Поряд з тим у тваринницта, зокрема у птахiвництвi, накопичений достатньо великий досвщ використання в годiвлi речовин гумшово1 природи. Вони е еколопчно чистими, беруть активну участь у корекцiï обмiну речовин, е ростостимуляторами, мають виражеш адаптогенш властивостi [3, 8]. У той же час вщомостей стосовно використання гумшових речовин в годiвлi водоплавноï птицi, зокрема гусей, вiдсутнi.
Завданням дослiдження було вивчення впливу згодовування кормовоï добавки гумiлiду, який отримують з дешевоï та доступноï сировини - торфу на рiст i бiохiмiчнi показники кровi гусенят.
Матерiал i методи. Склад гумiлiду розроблений шститутом торфу АН БССР (ТУ 88-122-87). Вш е продуктом двоступеневого кислотно-лужного гiдролiзу торфу, на вщмшу вiд бiльш вiдомого препарату - гумату натрда, який е продуктом одноступеневого гiдролiзу. Гумiлiд мiстить до 48 % гумiноподiбних речовин, 30 % азоту, 21,7 % не летючих карбонових кислот, 3,5 % амшокислот i 3,4 % моносахарищв (Токсиколого-гшешчний паспорт, розроблений Бiлоруським науково-дослщним санiтарно-гiгiенiчним iнститутом, № 10-6/540, 05.07.89). Гумшд е порошком темно-коричневого кольору з легким специфiчним запахом, повшстю розчиняеться у водi в рiзних спiввiдношеннях.
Дослiдження були виконанi на гусенятах велико1' сiроï породи в вiварiю ХДЗВА. За принципом аналопв було сформовано 2 групи тварин по 20 голiв у кожнш. Птицю годували комбiнованим способом з використанням вологих мiшанок та трави. Гусенята першо1' групи служили контролем, отримували тiльки основний рацiон - комбшорм згiдно з ДСТУ 4120-2002 i траву. Гусенята друго1' -дослщно1' групи у перiод з 10- до 40-добового вiку додатково отримували гумшд у запропонованш нами доз^
Для контролю за ростом i розвитком птищ щодобо шдивщуально з 1- до 60-добового вiку визначали живу масу 10 гусенят iз кожно1' групи. У вiцi 10, 20, 30, 40, 50 i 60 дiб вщ 5 гусенят контрольно!' i дослщно1' груп були в^браш зразки кровi, в яких дослщжували вмiст гемоглобiну, еритроцитiв, лейкоципв, у сироватцi кровi - загального бiлка, вмiст лiзоциму i бактерiальну активнiсть (БАСК). Кiлькiсть формених елемеш!в кровi визначали у сiтцi камери Горяева [1], вмют гемоглобiну - методом фотоелектроколориметри [13], вмiст загального бшку виявляли за допомогою рефрактометра 1РФ -22 [9]. Стан природних захисних сил птицi оцiнювали загальноприйнятими методами: БАСК - за методикою Смiрновоï О. В. та Кузьмшо1' Г. А. (у вiдношеннi до добово1' культури кишково1' палички (E. Coli - штам № 201) у модифшаци Маркова Ю. М. та ш., 1968 [16]; вмют лiзоциму - за Срмольевою З. В. i Буяновською I. С. [11].
Результати дослщження. На початку дослщу середня жива маса гусенят ^алшсько1' бiлоï породи 2-добового вшу контрольно!' i дослщно1' груп дорiвнювала 112,90± 1,18 г. Найбiльш штенсивно гусенята росли у першу i другу декаду, коли прирют живо1' маси склав 264,66 % i 271,43 %. За третю декаду прирют маси тiла склав 178,90 %, за четверту i п'яту - 134,56 % i 131,76 % i за шосту - 117,03 % (табл. 1).
Щд час згодовування гумшду гусенятам дослщно1' групи з 5 по 40 добу вирощування спостер^али зменшення живо1' маси у 10 - (р<0,05) i 30-добовому вiцi на 5,89 % i 4,36 % i збшьшення у 40-, 50- i 60-добовому (р<0,01) вщ, вiдповiдно, на 7,24 %, 4,58 % i 9,36 %, що узгоджуеться iз загальними особливостями мехашзму дiï рiстстимулюючих препаратiв. Вщомо, що у першу фазу реагування на
226
бюлопчно активш речовини спостер^аеться пригшчення функщональних показникiв органiзму з подальшою 1хньою активiзацiею у другу фазу [5, 6].
Таблиця 1
В1к, д1б Контрольна група (ОР) Дослщна група (ОР+гумшвд)
жива маса, г жива маса, г до контролю, %
10 298,8±7,27 281,2±4,86* 94,11
20 820,0±42,95 824,0±33,59 100,49
30 1467,0±52,53 1403,0±44,94 95,64
40 1974,0±79,93 2117,0±49,38 107,24
50 2601,0±96,51 2720,0±59,93 104,58
60 3044,0±105,70 3329,0±58,70* 109,36
Примтка:*-р < 0,05; ** -р < 0,01; *** -р < 0,001 (у цт I наступних таблицях).
Вщповщно середньодобовi подекаднi прирости живо! маси гусенят також були меншими у 10-, 30- i 50-добовому вiцi на 9,49 %, 10,51 % i 3,83 % i бiльшими у 20-, 40- (р<0,01) i 60-добовому вiцi (р<0,05) на 1,14 %, 40,83 % i 37,47 % (табл. 2).
Таблиця 2
В1кова динам1ка середньодобових приростiв живо!" маси гусенят ^алшськоТ
В1к, д1б Контрольна група Дослщна група
добовий прирют живо! маси, г добовий прир1ст живо! маси, г до контролю, %
10 20,66±1,68 18,70±1,61 90,51
20 52,12±2,44 54,28±3,12 101,14
30 64,70±7,45 57,90±6,46 89,49
40 50,7±4,11 71,40±4,45** 140,83
50 62,70±5,70 60,30±4,44 96,17
60 44,30±3,43 60,90±4,09* 137,47
Визначення морфобiохiмiчних показниюв кровi дозволило отримати важливу шформащю стосовно вiкових змiн стану неспецифiчноl резистентностi i впливу кормово! добавки на оргашзм гусенят. Порiвняно з попередшм вiком, вмiст еритроцитiв i гемоглобiну був бiльшим у 20 -, 30-, 40- i 60-добовому, меншим у 50-добовому; лейкоцитiв - бшьшим у 20-, 30-, 40-добовому i меншим у 50- i 60-добовому; загального бiлка сироватки кровi бiльшим у 20 -, 50- i 60-добовому i меншим у 30- i 40-добовому, лiзоциму - бшьшим у 20- i 40-добовому i меншим у 30- i 60-добовому вiцi. На нашу думку, одержат дат свщчать про коливання дослiджуваних показникiв навколо певних показниюв у часi, проявом ритмiчностi бюлопчних процесiв органiзму.
Згодовування гумiлiду викликало зменшення кiлькостi еритроцитiв у 30- i 40-добовому i збiльшення у 50- (р<0,01) i 60-добовому вщ^ зменшення кiлькостi лейкоцитiв у 20- i 30-добовому (р<0,01) i збшьшення у 40-60-добовому вiцi (табл. 3).
Вмют гемоглобiну у кровi гусенят дослщно! групи порiвняно з контролем, був меншим у 20-добовому (р<0,01) i бiльшим у 30-, 40-, 50- i 60-добовому (р<0,01) вщ^ загального бiлку - меншим у 20-добовому (р<0,05) i бiльшим у 10-, 30-(р<0,001), 40- (р<0,01), 50- i 60-добовому вiцi (табл. 4).
Захиснi бiлки сироватки кровi птицi в перiод iнтенсивного росту i розвитку е чинниками гуморального iмунiтету, якi пiдтримують у рiвновазi увесь iмунологiчний апарат, беручи участь в адаптивно -компенсаторних реакщях оргашзму. Альбумiни завдяки вiдносно легкiй м^раци через стiнку гемокапiлярiв
227
до тканин е основним джерелом синтезу тканинних бшюв. За рахунок численних полярних угрупувань, вони мають високу реакцшну здатнють i чинять регулюючий вплив на метаболiчнi процеси в органiзмi [14]. Таким чином, статистично вiрогiдне збiльшення вмюту загального бiлку у сироватцi кровi гусенят дослщно! групи 10-60-добового вшу свщчить про позитивний вплив гумшду на протiкання основних процесiв метаболiзму в органiзмi молодняку птицi.
Таблиця 3
Вплив гумшщу на вмкт еритроцитiв i лейкоцитiв у кров1 гусенят ^алшськоТ
В1к, д1б Кшьшсть еритроципв, Т/л Юльшсть лейкоципв, Г/л
контрольна група дослщна група дослщ до контролю, % контрольна група дослщна група дослщ до контролю, %
10 2,41±0,11 2,35±0,27 102,55 22,20±1,28 24,30±0,97 109,46
20 2,69±0,13 2,74±0,09 101,86 26,80±1,27 23,20±0,88 86,57
30 2,76±0,29 2,63±0,12 95,29 40,10±2,92 32,40±1,61* 80,80
40 3,06±0,25 2,76±0,19 110,87 42,80±2,04 44,20±1,88 103,27
50 2,13±0,17 3,14±0,22** 147,42 42,10±2,31 43,60±2,10 103,56
60 2,45±0,28 2,55±0,11 104,08 38,40±2,18 42,10±2,07 109,64
Бактерицидна активнiсть сироватки кровi е iнтегральним iндикатором стану гуморально! ланки неспецифiчно! резистентностi оргашзму, показником здатностi пригнiчувати i знешкоджувати мiкробнi агенти.
Таблиця 4
Вплив гумшщу на бiохiмiчнi показники кров1 гусенят ^алшськоТ
В1к, д1б Вм1ст гемоглоб1ну, г/л Вм1ст загального б1лка, г/л
контрольна група дослщна група дослщ до контролю, % контрольна група дослвдна група дослщ до контролю, %
10 101,3±0,98 100,2±2,55 98,72 34,38±1,44 37,84±1,82 110,06
20 102,4±2,47 84,6±3,12** 82,62 42,05±1,15 38,67±1,48* 91,96
30 102,3±3,12 106,4±1,77 104,01 34,20±3,62 58,93±3,1*** 172,31
40 109,0±3,25 112,7±2,74 103,39 23,89±1,08 28,11±1,42* 117,66
50 89,9±1,48 95,8±2,12 106,56 35,42±2,81 39,72±1,67 112,14
60 96,2±2,51 105,4±2,81* 109,56 42,55±1,45 45,21±1,15 106,25
Тому змiна И активностi е важливим фактором неспецифiчно! резистентностi органiзму [11, 15]. Особливо важливим цей параметр е для молодняку гусей. БАСК гусенят дослщно! групи була однакова з контролем у 10 - i 20-добовому вщ^ вищою у 30- (р<0,01), 40-60-добовому вiцi (табл. 5). Данi вшово! динамiки бактерицидно! активностi сироватки кровi гусенят спiвпадають з шформащею [10], яка свiдчить про те, що даний показник е чутливим маркером оргашзму на вплив зовшшшх факторiв, у т.ч. кормових.
Вмют лiзоциму (мурамiдази) - антибактерiального агенту, ферменту класу пдролаз, що руйнуе клiтиннi стiнки бактерiй шляхом гiдролiзу, е важливим показником здатностi оргашзму протцщяти збудникам iнфекцiйних захворювань, маркером стану неспецифiчно! стiйкостi органiзму [4]. Щд впливом згодовування гумiлiду вмют сивороткового лiзоциму був меншим у 20-, 30- 40- i 50-добовому (р<0,05) i бiльшим у 10- (р<0,01) i 60-добовому (р<0,05) вiцi. Його пiдвищення пiд впливом гумшду свiдчить про стимуляцiю захисних сил, бшьш повну реалiзацiю резервiв оргашзму.
228
Таблиця 5
Вплив гумшщу на показники резистентной оргашзму гусенят _^алшсько! породи, п=5, М±т_
В1к, д!б БАСК, % Вмют л1зоциму, мкг/л
контрольна група дослщна група дослщ до контролю, % контрольна група досл^дна група досл^д до контролю, %
10 47,53±0,14 47,52±1,87 99,98 20,00±0,46 23,51±0,88** 117,55
20 65,68±4,09 65,63±2,15 99,92 23,47±2,25 22,11±1,91 94,21
30 66,32±3,48 84,28±4,02* 127,08 18,81±3,01 15,74±2,24 83,68
40 68,82±3,92 75,28±2,08 109,39 21,15±1,24 20,25±1,41 95,74
50 78,25±2,55 85,71±3,36 109,53 21,02±1,57 15,05±2,02* 71,60
60 82,63±3,14 88,32±1,89 106,89 12,41±2,12 18,66±1,48* 150,36
Звертае на себе увагу зв'язок мiж бiльшими приростами живо! маси гусенят дослщно! групи у 40-, 50- i 60-добовому вщ у порiвняннi з контролем, вщповщно, на 7,24; 4,58 i 9,36 % i показниками природно! резистентносп !х органiзму -вiдповiдним збшьшенням вмiсту еритроцитiв на 10,87; 47,42 i 4,08 %, лейкоцитiв на 3,27; 3,56 i 9,64 %, гемоглобшу - на 3,39; 6,56 i 9,56 %, загального бшку - на 17,66; 12,14 i 6,25 %, БАСК - на 9,39; 9,53 i 6,89 % i вмiсту лiзоциму у 60-добовому вщ на 150,36 %. Зменшення живо! маси гусенят, яким згодовували гумшщ, у 30 -добовому вщ на 4,36 % корелювало iз зменшенням кiлькостi еритроцитiв на 4,71 %, лейкоципв - на 19,20 % i лiзоциму - на 16,32 %.
Таким чином, застосування гумшщу в якосп кормово! добавки стимулювало неспецифiчну резистентнiсть органiзму гусенят, бшьш високi показники яко! спостер^али пiсля 40-добового вiку. Причому, стимулюючий вплив даного препарату збер^ався через 20 дiб пiсля його вщмши.
Висновки.
1. Використання гумiлiду в якосп кормово! добавки з 5 по 40 добу вирощування сприяло збiльшенню живо! маси гусенят у 60 -добовому вщ на 9,36 % (р<0,05).
2. Загальною реакщею органiзму гусенят на згодовування гумiлiду з 10 по 30 добу вирощування було зменшення, а з 40 по 60 добу - збшьшення живо! маси, добових прироспв, а також показниюв неспецифiчно! резистентностi: вмiсту еритроцитiв, лейкоципв, гемоглобiну, загального бiлку, БАСК i лiзоциму.
3. Встановлено прямий корелятивний зв'язок мiж приростами живо! маси гусенят i показниками природно! резистентносп органiзму: вмiстом еритроцитiв, лейкоцитiв, гемоглобшу, загального бшку, лiзоциму i БАСК.
Перспективи подальших дослiджень. Перспективним е дослiдження впливу гумiлiду на iншi iнтер'ернi показники органiзму гусей, стан репродуктивно! функцi!, а також на iншi види сiльськогосподарсько! птицi.
Лггература
1. Болотников И. А. Гематология птиц / И. А. Болотников, Ю. В. Соловьев. - Л.: Наука, 1980. - 164 с.
2. Булатов С. Сапропель в рационе гусят / С. Булатов, А. Фаррахов // Птицеводство. - 2006. - № 1. - С. 10.
3. Бучко О. М. Влияние кормовой добавки гуминовой природы на обмен веществ в организме поросят / О. М. Бучко, Л. М. Степченко // Повышение интенсивности и конкурентоспособности отраслей животноводства : тезисы докладов Международной научно-практической конференции. - Жодино, 2011. - Ч. 2. - С. 20-21.
229
4. Воронин Е. С. Иммунология / Е. С. Воронин, А. М. Петров, М. М. Серых, Д. А. Девришов. - М. : Колос-Пресс. - 2002. - 408 с.
5. Горовая А. И. Гуминовые вещества / А. И. Горовая, Д. С. Орлов,
0. В. Щербенко. - Киев : Наукова думка, 1995. - 304 с.
6. Дергунов А. А. Влияние биогенных препаратов на обмен веществ, клинико-биохимическое состояние и продуктивность животных : автореф. дис. ... биол. наук : 03.00.04 - биохимия / А. А. Дергунов. - Дубровицы, 2009. - 20 с.
7. Закраевская Г. С. Особенности крови гусят / Г. С. Закраевская // Земля Сибирская Дальневосточная. - 1970. - № 7. - С. 34-38.
8. Иванов И. К. Применение препарата из торфа для повышения сохранности бройлеров / И. К. Иванов и др. // Зоогигиенические и ветеринарно-санитарные аспекты промышленного производства : Сб. науч. тр. МВА. - Москва, 1988. - С. 78-83.
9. Лабораторные методы исследования в клинике : справочник / под ред. В. В. Меньшикова. М. : Медицина, 1987. - 368 с.
10. Липская В. В. Иммунобиологическая реактивность гусей и ее возрастные изменения / В. В. Липская // Развитие сельскохозяйственных животных и формирование их продуктивности. - Киев, 1966. - С. 347-348.
11. Маслянко Р. П. Методичш рекомендацп для ощнки та контролю 1мунного статусу тварин: визначення фактор1в неспециф1чно! резистентности клгтинних \ гуморальних мехашзм1в 1мунгтету проти шфекцшних захворювань / Р. П. Маслянко,
1. I. Олексюк, А. I. Падовський та ш. - Льв1в, 2001. - 87 с.
12. Мельник Б. А. Оргашзащя 1нтенсивного вирощування м'ясних вид1в птищ в Укра!ш / Б. А. Мельник // Вюник аграрно! науки. - 2005. - № 2. - С. 63-67.
13. Пименов Л. М. Об определении концентрации гемоглобина в крови унифицированным гемиглобинциангидридным методом с использованием ацетонциангидридного трансформирующего раствора / Л. М. Пименова, Г. В. Дервиз // Унифицированные методы клинических лабораторных исследований / под ред. В. В. Меньшикова. - 1975. - Вып. 6. - С. 103-113.
14. Покровский А. А. Биохимические исследования в клинике / А. А. Покровский. - Москва : Медицина, 1969 г. - 300 с.
15. Тараканов Б. В. Неспецифическая резистентность и продуктивность гусей при использовании лактоамиловорина / Б. В. Тараканов, В. Н. Никулин, В. В. Герасименко // Ветеринария. - 2005. - № 2. - С. 55-58.
16. Чорний М. В. Практикум з ппени тварин / М. В. Чорний, О. П. Прокудш, О. С. Вовк. - X., 1994. - 104 с.
Стаття надшшла до редакцИ 18.09.2015
УДК 636.39.35.064.083.37
Леппа А. Л., асистент© Харювська державна зооветеринарна академ1я, Харюв, Украта
ДИНАМ1КА РОСТУ I РОЗВИТКУ КОЗЕНЯТ ЗАЛЕЖНО В1Д СПОСОБУ
ВИРОЩУВАННЯ
У практиц молочного козгвництва на сьогодт е три основт способи вирощування молодняку: козенят утримують разом з матками до 3-4-мгсячного в1ку, пот1м в1дтмають, а маток починають доти; роздшьно-контактний, коли козу доять одразу тсля окоту, при цьому частину молока не видоюють, а залишають козенятам, яких вирощують тд нею; козенят тсля народження в1дн1мають вгд матергв I штучно вирощують.
Таким чином, нашг дослгдження спрямоват на встановлення оптимального способу вирощування козенят, як б в конкретних природно-клгматичних умовах вгдзначались добрими показниками росту I розвитку.
в Леппа А. Л., 2015
230
