CC BY
18
УДК 619:611.37:636.598.086.789
Фесенко I.A., астрант, Кущ М.М., к.вет.н. ©
Хартвсъка державна зооветеринарна академ1я Степченко Л.М., к.б.н.
Днтропетровсъкий державный аграрнийутверситет
ВПЛИВ ГУМ1Л1ДУ НА PICT Т1ЛА IМОРФОМЕТРИЧН1 ПОКАЗНИКИ П1ДШЛУНК0В01 ЗАЛОЗИ ГУСЕНЯТ
Досл1джували вплыв кормовог добавки гумтгд на ттенсивтстъ росту та макро- i мжроскотчт показники тдшлунково! залози гусенят талтсъког бшог породи. Встановлено, що використання гумтгду сприяе збшъшенню живог маси гусенят 60-добового вгку на 8,16 %, збшъшенню абсолютних i вгдносних лттних та масових показнитв тдшлунковог залози, вгдносног площ1 паренх1ми, ацинуав i ендокринних остр1вц1в, а також морфометричних показнитв екзокринних панкреатоцит1в.
Ключое1 слова: гуси, тдшлункова залоза, гумтгд, морфометричт показники.
Вступ. Свггове виробництво м'яса птищ щор1чно збшьшуеться на 4-5 % [5]. Вщ шших вид1в птищ гуси в1др1зняються високою життестшюстю, здатшстю вживати велику кшькють зеленого корму [4]. Доросл1 гуси на пасовищ1 з'щають до 2 кг трави на добу [3].
У сучасному птах1вництв1 значна увага придшяеться пошуку нових бюлопчно активних речовин, як1 б стимулювали picT, пщвищували резистентшсть оргашзму до несприятливих чинниюв зовшшнього
середовища. Одними з таких засоб1в е кормов! добавки i препарати гумшово! природи [2, 7, 8]. Метабол1зуючись в оргашзм1, вони приймають участь в корекци обмшу речовин, являються стимуляторами росту i антиоксидантами [9]. Пщшлункова залоза - майже единий орган, який завдяки поеднанню зовшшньо- i внутршньосекреторно! функцш бере участь практично в ycix ф1зюлопчних процесах оргашзму [1].
1нтенсиф1кащя промислового птах1вництва вимагае поглиблення знань щодо законом1рностей морфолопчно! оргашзацп систем оргашзму птищ i процеав в кл1тинах оргашв, що забезпечують основш життев1 явища[6]. 1нформаци стосовно впливу гумшових речовин, в т.ч., гумшду на будову пщшлунково! залози гусей ми не знайшли, що i стало задачею наших дослщжень.
Завдання дослщження було встановлення масових i лшшних показниюв пщшлунково! залози гусей ¿талшсько! бшо! породи пщ впливом кормово! добавки гумшщу.
Матер1ал i методи. Дослщ проведений на двох групах гусенят ¿талшсько! бшо! породи, падбраних за принципом аналопв. Птицю утримувализгщно норм ВНТП-АПК-05.05. Гусенятам контрольно! групи
© Фесенко I.A., Кущ М.М., Степченко Л.М., 2012
165
згодовувалистандартний рацюн, до складу якого входив комбшорм, трава пасовища без обмежень. Птищ дослщно! групи з 6- до 40-добового вшу до комб¿корму додавали гумшд у вигляд1 водного розчину у доз1 30 мг/кг живо! маси.
Матер1ал для пстолопчних дослщжень ввдбрано вщ 5 гол1в птищ 60-добового в!ку кожно! групи обох статей. Шматочки пщшлунково! залози Í3 середини дорсально! i вентрально! часток органа фксували у 8% розчиш нейтрального формалшу i заливали у парафш. Для виготовлення оглядових препарат1в парафшов1 пстолопчш зр1зи забарвлювали гематоксилшом i еозином, для виявлення стромальних i паренх1матозних структур - за Маллор1, ендокринних остр1вщв - альдегщ-фуксином за Гоморг Дослщження пстолопчних препарат1в виконували за допомогою св1тлового мжроскопу Jenamed-2 i окулярно! cítkh, фотокамери Canon i компьютерно! програми AdobePhotoshopCS5. На отриманих мкрофото у nporpaMi AdobePhotoshopCS5 визначали лшшш параметри панкреатоциив: д1аметр ядра, довжину i ширину кл1тин, а також ацинуав, за допомогою окулярно! cítkh - вщносний bmíct паренх1ми i ендокринно! частини залози. Цифров1 показники результат дослщжень оброблено вар1ацшно-статистичним методом з використанням програми «MicrosoftExcel». Оцшку статистично! BiporiflHOCTi кшьюсних показник1в проводили за критер1ем Стьюдента.
Результата дослвдження.Щоденне згодовування гумшду позначилося на живш Maci гусенят дослщно! групи (рис. 1). У14-добовому bíu;í гусенята дослщно! групи випереджали у poctí птицю контрольно! групи на 1,1 %, у 21-добовомумали бшьшу масу тшана 2,0 %, у 42-добовому - на 5,1 % i у 60-добовому bíu;í - на 8,2 % (р < 0,05), яка склала 3339,0 ± 86,63 г проти 3087,0 ± 64,38 г у контроле_
3500 ^ 3000 3 2500 | 2000 1500 1000 36 500 0
1 3 7 14 21 30 37 45 52 62
Bík, д!б
Контрольна група —□—Дослана група
Рис. 1. Динамжа росту маси тша гусенят пщ впливом кормовоТ добавки гумЫду.
Пщшлункова залоза гусенят складаеться з двох великих часток -дорсально! i вентрально!, що тягнуться вщ верх1вки nerai дванадцятипало!
166
кишки до мкця виадания И вивщних протоюв у дистальиий вщдш кишки. Приблизно у третини дослщжено! птиц! е меиша за розм1ром третя частка -селезшкова. Остаиия тягиеться вщ крашально! третини дорсально! частки, шод1 вщ вентрально! або разом вщ дорсально! ! вентрально! часток п!дшлунково! залози до селезшки.
Згодовування гум!л!ду сприяло збшьшенню масових ! л!н!йних показник!в органа (табл. 1). Абсолютна маса пщшлунково! залози гусенят дослщно! групи була бшьшою на 23,55 % (р < 0,05), в!дносна маса - на 0,22 %. Довжина дорсально! частки збшьшилась на 10,6 %, вентрально! - на 15,5 %, загальна довжина - на 13,2 % (р < 0,05). У гусенят дослщно! групи спостер1гали збшьшення довжини дванадцятипало! кишки на 7,5 %, але л!н!йн! параметри п!дшлунково! залози збшьшилися б!льше. Довжина останньо! в!дносно довжини дванадцятипало! кишки у контрол! склала 53,41 ± 0,85 %, у дослщнш груп! -56,23 ± 0,57 %, що було бшьше на 2,82 %.
Таблиця 1
Масов11 лшшш показники тдшлунково*! залози гусенят контрольно*! 1
дослщно'! груп, M±m, n=5
Показники Контрольна група Дослщна група Показники дослщно! групи до контролю, %
Жива маса, г 3087,0 ± 64,38 3339,0 ± 86,63 108,16
Маса тдшлунково! залози абсолютна, г 6,88 ± 0,23 8,5 ± 0,48 123,55*
Маса тдшлунково! залози ввдносна, % 0,223 ± 0,01 0,255 ± 0,01 114,35
Довжина дорсально! частки, см 8,77 ± 0,39 9,7 ± 0,69 110,6
Довжина вентрально! частки, см 10,1 ± 0,56 11,67 ± 0,63 115,5
Загальна довжина, см 18,87 ± 0,93 21,37 ± 0,65 113,2*
Довжина 12-пало! кишки, см 35,33 ± 1,76 38,0 ± 1,15 107,5
Довжина ПЗ ввдносно 12-пало! кишки, % 53,41 ± 0,85 56,23 ± 0,57 105,2
Примтка: показники docMidnoi групи eidnocno контролю, * - p<0,05.
Пщшлункова залоза гусенят дослщно! групи вщреагувала на згодовування бюлопчно активно! добавки гумЫду збшьшенням м!кроскоп1чних показник1в (табл. 2).
Вщносна площа паренх1ми п1дшлунково! залози у гусенят контрольно! групи становила 78,3 ± 0,13 %, досл1дно! групи - 84,81 ± 0,52 %, що було бшьше на 8,3 % (р<0,001).
167
Таблиця 2
Мжроскошчш показники шдшлунковоУ залози гусенят контрольно? 1 _ ДОСЛЩНО! труп, М±ш, п=5 _
Показники Контрольна група Дослщна група Показники дослвдно! групи до контролю, %
Вщносна площа паренх1ми, % 78,3 ± 0,13 84,81 ± 0,52*** 108,3
Площа ацинуса, мкм2 801,9 ± 26,55 946,15 ± 48,64* 117,9
Вщносна площаендокринних остр1вщв, % 0,66 ± 0,19 0,84 ± 0,26 127,2
Примтка: показники досл1дно1 групи в1дносно контролю, * - р<0,05; *** - р<0,001
У склад1 часточок пщшлунково! залози найбшьшу вщносну площу займае зовшшньосекреторна частина, яка представлена ацинусами, роздшеними м1ж собою кровоносними капшярами. На поперечних зр1зах ацинуси мають округлу форму I складаються ¿з 5-7 панкреатоциив, на поздовжшх - видовжену, у вигляд1 тяж1в ¿з двох ряд1в кл1тин. Середня площа ацинуЫв пщшлунково! залози в контрольнш груш склала 801,9 ± 26,55 мкм2, пщ впливом гумшду -946,15 ± 48,64 мкм2, що бшьше на 17,9 % (р<0,05). На пстолопчних препаратах, забарвлених гематоксилшом I еозином, базальний полюс екзокриноцит1в забарвлюеться бшьш базофшьно, аткальний - бшьш оксифшьно, що пов'язано з вщповщним розташуванням органел бшкового синтезу I секреторних включень.
При забарвленш гематоксилшом I еозином ендокринш остр1вщ видшяються слабкою еозинофшею на тл1 бшьш штенсивно оксифшьно забарвлених екзокриноцит1в. Вони мають вигляд або др1бних скупчень, або великих пол1в неправильно округло! форми, як1 утвореш невеликими за розм1ром кл1тинами. Бшьша частина великих остр1вщв розташована м1ж ацинусами навколо головних вивщних протоюв часток.
При забарвленш альдегщ-фуксином у склад! ендокринних остр1вщв виявляеться два типи кл1тин: А-кл1тини,яю не забарвлюються альдегщ-фуксином I В-кл1тини, цитоплазматичш включения яких мають штенсивно фюлетове забарвлення.У склад! великих остр1вщв виявляються лише А-кл1тини, що синтезують глюкагон. Др1бш остр1вщ складаються як з А-кл1тин, так I В-кл1тин, що синтезують шсулш. У гусей, як I шших вид1в птищ, ендокриноцити утворюють кл1тинш тяж1, на вщмшу вщ шсулоцит1в ссавщв, як1 в склад! остр1вщв пщшлунково! залози розташоваш моза!чно.
Вщносна площа ендокринних остр1вщв у склад! паренх1ми пщшлунково! залози в контрольнш груш гусенят становила0,66 ± 0,19 %, у дослщнш - 0,84 ± 0,26%, що на 0,18% бшьше, шж у птищ контрольно! групи.
Дослщження цитолопчних показниюв екзокринних панкреатоцит1в виявило тенденцш до !х збшьшення у гусенят дослщно! групи(табл. 3).
168
Таблиця 3
Морфометричш показники екзокринних панкреатоцит1в,М±ш, (п=5)
Показник Група Дослщ до контролю, %
контрольна дослщна
Площа клижни, мкм2 62,79 ± 1,22 64,93 ± 1,7 103,41
Площа цитоплазми, мкм2 52,0 ± 1,26 53,57 ± 1,55 103,02
Площа ядра, мкм2 10,79 ± 0,21 11,36 ± 0,17 105,38
ЯЦВ 0,207 ± 0,01 0,212 ± 0,01 102,42
У пщшлунковш залоз1 гусенят дослщно! групи площа кл1тини, цитоплазми I ядра збшьшилися, вщповщно, на 3,41 %, 3,02 %, 5,38 % (р> 0,05). Ддерно-цитоплазматичне вщношення у контрол1 склало 0,207 ± 0,01, у дослщнш грут - 0,212 ± 0,01.
Висновки
1. Згодовування гусенятам кормово! добавки гумшщу з 6 по 40 добу вирощування у доз1 30 мг на кг ж.м. сприяез бшьшенню живо! маси 60-добових гусенят на 8,16 %.
2.Пщ впливом гумшщу спостер1гаеться збшьшення абсолютно! маси пщшлунково! залози на 23,55 % (р < 0,05), вщносно! маси - на 0,22 %, !! загально! довжини на 13,2 %.
3. Використання гумшщу викликае збшьшення вщносно! площ1 пареними на 6,51 % (р < 0,001), середньо! площ1 ацинусу на 17,9 % (р < 0,05), вщносно! площ1 ендокринних остр!вц1в на 0,18 %, а також морфометричних показник1в екзокринних панкреатоцит1в - площ1 кл1тин, !х цитоплазми I ядер.
Л1тература
1.Балуш Л. В. Пстох!м1чш та електронном!кроскоп1чн! дослщження п1дшлунково! залози на тл1 експериментального цукрового д1абету / Л. В. Балуш, А. М. Ященко, В. I. Ковалишин // Кл1н1чна анатом1я та оперативна Х1рурпя. - 2009. - Т. 8. - № 1. - С. 37-43.
2.Бучко О. М. Влияние кормовой добавки гуминовой природы на обмен веществ в организме поросят / О. М. Бучко, Л. М. Степченко // Повышение интенсивности и конкурентоспособности отраслей животноводства : тезисы докладов Международной научно-практической конференции. - Жодино, 2011.
- Ч. 2. - С. 20-21.
3.Год1вля сшьськогосподарських тварин : пщручник / 1батулл1н I. I. [та ш.]. - В1нниця : Нова книга, 2007. - 556 с.
4.Егоров И. Кормление гусей / И. Егоров // Птицеводство. - 2007. - № 9.
- С. 13-17.
5.Лемешева М. М. Птицеводство - развивающаяся отрасль / М. М. Лемешева // Сучасне птах1вництво. - 2008. - № 6 (67). - С. 2-5.
6.Позднякова Т., Маслов М., Лукьянов Л. / БАВ в рационах гусей. -Птицеводство № 9, 2006. - 27 с.
7. Степченко Л. М. Влияние биологически активной кормовой добавки "Гумилид" на мясную продуктивность чёрного африканского страуса при его
169
промышленном выращивании / Л. М. Степченко, Л. И. Галузина // Вкник Дншропетровського державного аграрного ушверситету. - 2011. - № 1. - С. 165-171.
8. Степченко Л.М. Механизмы формирования биопродукции у быстрорастущей птицы под влиянием препаратов гуминовой природы / Л. М. Степченко// Вкник Дншропетровського державного аграрного ушверситету. -2005. -№ 2. - С. 237-241.
9.Гумшов1 речовини як перспективш кормов! добавки в птах1вництв1 / Л. М. Степченко, С. О. Лосева, М. В. Скорик, О. В. Гончарова // Птаивництво: м!жвщ. темат. наук. зб. / ШУААН. - Харюв, 2006. - Вип.58. - С. 308-311.
Summary Fesenko I.A., a post-graduate student Kushch M.M., Candidate of Veterinary Science Kharkiv state zooveterinary academy, Kharkiv Stepchenko L.M., Candidate of Veterinary Science Dnepropetrovsk State Agricultural University, Dnepropetrovsk EFFECT OF HUMILID ON BODY GROWTH AND MORPHOMETRIC INDICES OF PANCREAS IN GOSLINGS
The influence of fodder additive humilid on the growth intensity and macro-and-microscopic indices of pancreas in the goslings of Italian White breed has been investigated. It has been stated that the use of humilid stimulates the increase in live weight in 60-day-old goslings by 8,16%, the increase in absolute and relative linear and mass indices of pancreas in relation to the area of parenchyma, acinuses and endocrine islands as well as morphometric indices of exocrine pancreatocytes- the area of cells, their cytoplasm and nucleus.
Key words: goose, pancreas, humilid, morphometric indices.
Рецензент - д.вет.н., професор Урбанович П.П.
170
