CC BY
33
УДК 614:636.5
Павл1ченко О.В., к. вет. н, доцент, Чорний М.В., д. вет. н, професор,
Ткачова О.В., астрант © Хартвська державна зооветеринарна академ1я, м. Хартв, Украгна
Г1Г1СН1ЧН1АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ АНТИОКСИДАНТ1В У
ПТАХ1ВНИЦТВ1
Устатт1 представлет дат, щодо вплыву антиоксидант1в на гмунолог1чш показники та продуктивш якост1 гусей.
Об'ектом дослгдження були гуси-бройлери талтсъког быог породи, абютичш факторы зовтшнього середовища. Предметом дослгдження -м1крокл1мат, кров, умови утримання , природт оргатчт кислоти-янтарна та параамтобензойна.
При виконант роботы використовували гшетчт, гематолог1чш, бюхгмгчт, гмунолог1чш, зоотехшчш, бюметричш методы дослгдження. Доведена можливктъ застосування гмунно- та ростостимулюючих препарат1в з метою тдвищення резистентност1 оргашзму гусят та гх продуктивных якостей.
Використання янтарног та параам1нобензойног кислоты в/м 1,5 мл /кг живог маси на 5, 15 та 30 дш сприяло актив1зацп гемопоезу, а саме: тдвищенню р1вня гемоглобту на 14,1%, збшъшенню тлъкостг еритроцит1в на 4,3%, леикоцит1в на 3,2% (Р<0,05). Використання природних метаболт1в дозволяе повтше реал1зувати не тмъки бюлог1чт ресурси по м 'ясти продуктивност1 гусят,але и тдвищити: - клтинш показники захисту по ФА -3,9 %, Ф1 - 3,7%, ФЧ -4,2%; гуморалъш - БАСК - на 4,32 та 9,88 %, ЛАСК - на 9,46 та 20,09 %; вм1ст загалъного бшка - 1,3 та 13,2 %.
Ключов1 слова: гусята, антиоксиданти, резистенттстъ, загалънии бток, бглковг фракцп, жива маса, морфолог1чш показники кровг, середнъодобов1 прирости.
УДК 614:636.5
Павличенко Е.В. к. вет. н, доцент, Черный Н.В., д. вет. н, профессор,
Ткачева Е.В., аспирант Харьковская государственная зооветеринарная академия, г. Харьков, Украина
ГИГИЕНИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ АНТИОКСИДАНТОВ В ПТИЦЕВОДСТВЕ
В статье представлены данные, влияния антиоксидантов на иммунологические показатели и продуктивные качества гусей. Объектом исследований были гуси - бройлеры итальянской белой породы, абиотические факторы внешней среды. Предметом исследований - микроклимат, кров, условия содержания, природные органические кислоты - янтарная и парааминобензойная.
При выполнении работы, использовали гигиенические, гематологические, биохимические, иммунологические, зоотехнические, биометрические методы
© Павл1ченко О.В., Чорний М.В., Ткачова О.В., 2014
310
исследований. Доведена возможность использования имунно- и ростостимулирующих препаратов с целью повышения резистентности организма гусят и их продуктивных качеств.
Использование янтарной парааминобензойной кислоты в\м 1,5 мл/кг живой массы на 5,15 и 30 дней способствовало активизации гемопоэза, а именно: повышения уровня гемоглобина на 14,1%, повышению количества эритроцитов на 4,3%, лейкоцитов на 3,2% (Р<0,05).Использование естественных метаболитов позволяет более полно реализовать не только биологические ресурсы по мясной продуктивности гусят, но и повысить: клеточные показатели защиты по ФА-3,9 %, ФИ - 3,7%, ФЧ -4,2%; гуморальные- БАСК - на 4,32 та 9,88 %, ЛАСК - на 9,46 та 20,09 %; содержание общего белка- 1,3 та 13,2 %.
Ключевые слова: гусята, антиоксиданты, резистентность, общий белок, белковые фракции, живая масса, морфологические показатели крови, среднесуточные привесы.
UDC 614:636.5
Pavlichenko O.V., candidate of veterinary science, Chornyi M.V., doctor of veterinary science, professor, Tkachova O.V., postgraduate student Kharkiv State Zooveterinary Academy
HYGIENE ASPECTS OF ANTIOXIDANTS USE IN POULTRY
Data about antioxidants influence on immune indices and productive geese characteristics have been presented in the article. Geese boilers of Italian White Breed, abiotyc external agents of natural environment have been the object of research. Microclimate, blood, keeping conditions, natural organic acids (amber and para-aminobenzoic) have been the subject of investigation.
Sanitary, hematological, biochemical, immune, zootechnical, physiological methods of research have been done. The use of immune and growth stimulating preparations with the aim of resistance increase of goslings' organism and their productive characteristics have been proved.
The use of amber and para-aminobenzoi acids in proportions 1,5 ml/kg of live-weight on 5, 15 and 30 days showed the hemopoesis activity i.e. hemoglobin level increased on 14,1%, erythrocyte quantity increased on 4,3%, leukocytes - on 3,2%.
Natural metabolites allow to realize not only biologic resources on gosling meat productivity but also to increase cell indices of protection FA-3,9 %,FI-3,9 %,FCH-4,2%; humoral BASC on 4,32 and9,8%, LASC on 9,46 and20,09%; general protein content - 1,3 and 13,2%.
Key words: goslings, antioxidant, resistance, general content, protein fractions, live-weight, morphologic indices of blood, average daily gains.
Вступ. Одним ¿з джерел д1етичних вид1в продукцп птах1внпцтва е гуЫвництво. Оргашзащя технологи внрощування та годування гусей базуеться на знаниях !х бюлопчних особливостей та вмшому сполученш традицшних метод1в з прийомами сучасно! технологи [3,5,]. Здоров'я птищ, И продуктившсть i бюлопчна цшшсть отрпмано! продукцп значною м1рою залежить вщ саштарно - ппешчних умов примщень, корм1в i води, яюсть яких забезпечуеться вщсутшстю в навколишньому середовищ1 патогенно! та умовно
311
патогенно! мшрофлори. В якост1 тесив, характеризуючих оптимальш параметри м1крокл1мату прийнята - загальна контамшащя пов1тря мжрофлорою, яка не повинна перевищувати 35 тис. КУО/м3, по E. Coli - не бшьше 0,5%, температура повпря - на piBHi 14-160С, волопсть - 75% [9].
В тепершнш час, в умовах штенсивного птах1вництва, велике значения мае застосування еколопчно безпечних препараив (природних метаболтв), спрямованих на пщвищення резистентное^, продуктивное^ тварин та профшактику хвороб [1,6]. До таких препараив вщносять оргашчш кислоти (янтарну, лимонну, аскорбшову, параамщобензойна, амшооцтова та rnmi), яю за даними [2,4,7], проявляють ростостимулюючий ефект, адаптогенну i антистресову дш на оргашзм. До оргашчних кислот необхщно вщнести тривал1 ф!з!олог!чн1 наслщки, високу технолог1чн1сть !х застосування (з кормом, водою, аерозольно), стимулюючий вплив у малих дозах. В травному тракт1 вони д1ють по типу кишкових стаб!л1затор1в - оптим1зуючи мжробний фон та ферментно -в1тамшний баланс, сприяючи кращ1й конверсй' поживних речовин корм1в. Проте застосування природних метаболтв, особливост1 !х дiя на оргашзм nTHui, ще недостатньо вивчеш. У зв'язку з цим дослщження !х впливу на здоров'я та продуктивш якocтi м'ясних гусят е актуальною проблемою.
Мета й методи досл1джень. З'ясувати вплив антиоксид aHTiB на ¿мунолопчш показники i npoflyKTHBHi якоси гусей - бpoйлepiв.
Методи дослщжень. Дocлiджeння проводили в ПАТ «Родина» Харювсько! oблacтi на гусятах - бройлерах . Птицю вирощували з добового до 56-денного BiKy на niÄno3i на глибoкiй пiдcтилцi. Щшьшсть посадки до 10 денного BiKy 8 гол/м2 , з 11- до 60-денного BiKy - 4 гол/м2' Температурний режим в nepmi 10 flHiß життя забезпечувався в межах 32-300 С , з 11 до 20 дня -30-280 С i з 21 денного BiKy - 20-180 С, вoлoгicть повпря - 65-70%, загальне бaктepiaльнe обаменшня пoвiтpя - 20-25 тис. КУО/м3.
Для дослщження було BifliöpaHO три групи гусей по 50 гoлiв у кoжнiй. Контрольна група була ¿нтактною, 1 - дocлiднiй rpyni BHyTpimHbo м'язово вводили бурштинову кислоту в fl03i 1,5 мл /кг живо! маси на 5, 15 та 30 дш життя, 2- дослщнш napaaMiHo6eH3oftHy кислоту за схемою, якв 1 дocлiднiй.
Упродовж дослщу реестрували параметри мiкpoклiмaтy ( температурно -вoлoгicний та cвiтлoвий режими, KOHTaMiHauiro пoвiтpя, мiкpoфлopy). Стан здоров'я оцшювали - вiзyaльнo та шляхом дослщження кровг В цiлicнiй KpoBi визначали: кiлькicть epnTpouHTiB i лeйкoцитiв - за допомогою гeмaтoлoгiчнoгo aHani3aTopa Medonic CA, BMicT гeмoглoбiнy - гемоглобшцианщним способом. В cnpoBaTui Kpoßi визначали: БАСК - за O.E. CMipH0B0i'. та ¿и., 1966, ЛАСК - за В.Т. Дорофейчуком, 1968, загальний бглок - 6iypeTOBHM методом, ÖMKOBi фракцй' - за С.Ф. Олешко та ¿и.., 1975, Лужний резерв - за Неводовим, Ca -колориметричним.
Динaмiкy живо! маси гусей визначали шляхом шдивщуального зважування з наступним визначенням середньодобових прироспв (СДП).
ГуСЯТа BCix ГруП ОДержуваЛИ KOMÖiKOpMH, Якi За BMiCTOM поживних речовин i енергй' в 100 гне вiдpiзнялиcя й вiдпoвiдaли нормам.
Цифровий MaTepian опрацьований статистично за H.A. Плохинським,
1966.
312
Результата дослщжень. Одним ¿з важливих штегральних показниюв резистентност1 оргашзму птищ е !х жива маса та штенсившсть росту. Основш
показники продуктивное^ гусей наведен! в табл. 1.
Таблиця 1
__Жива маса гусей-бройлер1в, г (М±ш,п=5)_
В1к птищ, Група
ДН1В контрольна 1 дослщна(1-Д) 2 дослщна(2-Д)
1 89,14 ± 1,80 89,26 ± 1,36 89,14 ± 1,10
10 290,55 ± 9,28 325,44 ± 11,33* 302,57 ± 10,38
20 1087,64 ±26,31 1238,88 ±31,48*** 1208,34 ±37,68**
30 2056,12 ±46,47 2429,90 ±83,54*** 2223,00 ± 66,85*
40 2693,70 ±73,23 2882,32 ± 59,57* 2891,63 ±68,68*
50 2999,39 ± 53,75 3202,52 ± 76,49* 3213,14 ±62,53**
56 3275,70 ±61,86 3547,74 ± 76,57** 3774,00 ±75,45***
Валовий 3186,56 ±61,74 3458,48 ± 76,76** 3684,86 ±75,57***
прирсг
сдп 56,90 ±1,10 61,76 ± 1,37* 65,80 ± 1,35***
*Р<0,05, **Р<0,01, ***Р<0,001
Анал1з даних таблиц! 1 показав, що за швидшстю росту гусей дослщш групи в ус1 в1ков1 перюди перевершували аналопв з контрольно!.1-Д досягла живо! маси на 12% (Р<0,05). 2 -Д на 4,13% бшьше, шж молодняк у контрольнш. У 20-денному вщ1 жива маса гусят дослщних груп перевищувала контрольних на 13,91 (Р<0,001) 1 11,10 % (Р<0,01), авщ1 30 дн1в - на 18,18 (Р<0,001) 1 8,12 % (Р<0,05) вщповщно. До 40-денного вшу установлена перевага в живш маа гусей ¿з 1-Д групи. У 2-ш половин! вирощування картина змшилася, так з 40 денного в1ку гусята 2 групи перевершували аналопв з контрольно! - на 7,3 % (Р<0,05), з 1- Д - на 7 % (Р<0,05).
Наприкшщ перюду (в1к птищ 56 дшв) жива маса птищ контрольно! групи була менше 13 1-Д на 8,30 % (Р<0,01), 2 -Д - на 15,21 % (Р<0,001), а валовий 1 середньодобовий прирют вщповщно бшьший у дослщних групах - на 8,53 % (Р<0,01) та на 15,64 % (Р<0,001). Гуси-бройлери, що отримували амшокислоти, вщр1знялися найкращою м'ясною продуктившстю й характеризувалися бшьшим виходом потрошено! тушки, !ст1вних частин I м'язово! тканини, при цьому кшьккш показники сполучалися з якюними, а саме бшьшим вмктом бшка й кращою енергетичною щншстю.
Морфолопчний склад кров1 характеризуе клмчний стан оргашзму гусей (табл.2).
Дослщження показали, що в добовому вщ1 р1знищ за кшькютю еритроцит1в, лейкоцита I вмюту гемоглобшу м1ж шддослщними трупами вщзначено не було. До 56-денного вшу кшьккть еритроцит1в збшьшилася в гусей ус1х груп. Так, у контрольнш груш кшьюсть еритроцит1в була меншою, шж в аналопв дослщних груп на 1,63 I 4,37 %.
У добовому вщ гемоглобш у гусят-бройлер1в в середньому був на р1вш 118,00 ±2,78 г/л. До 56-денного вжу вм1ст гемоглобшу збшьшився в контрольнш I дослщних групах, що вказуе на штенсивний зрют гусенят. При цьому максимальний вмкт гемоглобшу (139,69 ±4,04 г/л) вщзначено в птищ 2 -Д групи, що бшьше пор1вняно з контрольно! - на 14,1 % (Р<0,05) [ на 7,92 %, шж в 1- Д.
313
Таблиця 2
Морфолопчш показники кров1 в гусей-бройлер1в, (М±111,11=5)_
Показник Група
контрольна 1 дослщна 2 дослщна
У добовому вщ
Еритроцити, Г/л 3,19 ±0,38 3,18 ± 0,11 3,12 ±0,14
Лейкоцити, Т/л 27,13 ±0,26 26,73 ± 0,46 27,63 ± 0,78
Гемоглобш, г/л 117,50 ±3,50 118,00 ±2,78 120,50 ±3,91
Кольоровий показник 2,46 ± 0,30 2,42 ±0,13 2,52 ±0,15
Вж 56 д1б
Еритроцити, Г/л 2,41 ±0,08 2,45 ±0,17 2,52 ±0,15
Лейкоцити, Т/л 22,27 ± 1,44 20,03 ± 1,97 23,01 ±0,94
Гемоглобш, г/л 120,00 ±4,26 128,62 ± 15,31 139,69 ±4,04*
Кольоровий показник 1,50 ±0,11 1,61 ±0,28 1,67 ±0,10
*Р<0,05
У добовому вщ1 кольоровий показник у вЫх трупах був практично на одному р1вш й у середньому складав - 2,46. В 56-ти денному вшд гусята ¿з контрольно! групи за даним показником поступалися 1 - Д на 7,33 %, а 2 - Д на 11,33 % (Р<0,05). Кщьюсть лейкоципв у кров1 значно збшьшуеться при больше штенсивному обмЫ речовин. В 56-денному вщ1 в 2 - Д груш кшьккть лейкоцитсв бшьша на 3,22 % \ 1 - Д на 12,95 %, пор1вняно з контрольною. Збшьшення юлькосп лейкоципв у гусей до 56-денного в1ку, що одержували кислоти, вказуе на посилення кровотворення, що пов'язане з штенсивним ростом птицг
Про вплив антиоксидант1в на оргашзм гусей ми судили за бюх1м1чними показниками сироватки кров1 (табл.3).
У добовому вщ1 бюх1м1чш показники кров1 гусей - бройлер1в перебували в межах норми. В 56-ти денному вщ1 вщм1чено, що вмкт кальцш в гусят, що споживали кислоти, менше, шж у контрольнш на 0,65 \ 1,63 % вщповщно, а фосфору навпаки.
У 56-денному в1ц1 вм1ст неоргашчного фосфору в сироватц1 кров1 був максимальним у гусенят 2 - Д групи - 2,91 ммоль/л, що на 16,8 % (Р<0,01) б1льше, н1ж у контрольн1й та на 11,68 %, пор1вняно з 1 - Д.
До 56-денного в1ку лужний резерв зменшився у вс1х групах. Найб1льший лужний резерв у даному в1ковому пер1од1 спостер1гався в гусей 2 досл1дно! групи - 892,86 мг%, що на 3,30 1 4,16 % бшьше, н1ж у контрольн1й 1 1 дослщнш групах в1дпов1дно.
Вм1ст загального азоту й б1лка з добового до 56-денного в1ку знижуеться. Пояснюеться це !нтенсивн1стю процес1в б1лкового обмшу в тканинах. У гусенят 56 - добового в1ку вм1ст загального азоту знизився: у контрольн1й груш - на 26,50 %, в 1- Д - на 18,77 %, в 2 - Д - на 15,93 % у пор1внянш з добовим в1ком. При цьому даний показник у контрольнш груш був - на 9,51 % (Р<0,05), менше, шж в 1- Д 1 - на 12,57% (Р<0,05), у пор1внянн! з 2 - Д. Загальний бшок з добового до 56-денного в1ку у вс1х групах зменшився. В 56-денному вщ1 вм1ст загального бшка в контрольн1й груп1 було - на 12,10 % (Р<0,05) 1 13,25 % (Р<0,05) менше, пор1вняно з досл1дними. Отриман1 результати свщчать про активний переб1г окислювально-в1дновних процеЫв в орган1зм1 гусей досл1дних груп, що, ¿мов!рно, пов'язане з д1ею кислот.
314
Таблиця 3
Бшх1м1чм показники сироватки кров1 гусей, (М±ш,п=5)
Показ ник Група
контрольна 1 досл1дна |2 досл1дна
У добовому вщ
Лужний резерв, мг% 759,75 ± 22,69 756,90 ± 16,48 751,20 ± 11,20
Загальний азот, мг% 1247,68 ±23,71 1225,28±102,45 1238,72 ±47,41
Загальний б1лок, г/л 76,53 ± 1,49 75,13 ±6,54 75,99 ± 3,05
Залишковий азот, мг% 23,22 ± 0,44 23,14 ±2,18 22,82 ± 1,47
В1к 56 дшв
Кальц1й, ммоль/л 3,07 ± 0,09 3,05 ± 0,23 3,02 ±0,17
Неорган1чний фосфор, ммоль/л 2,42 ± 0,08 2,57 ±0,18 2,91 ±0,17
Лужний резерв, мг% 855,71 ± 19,02 863,33 ± 8,30 892,86 ± 16,50
Загальний азот, мг% 917,09 ±30,23 1013,52±13,33* 1048,97±16,30*
Загальний б1лок, г/л 55,67 ± 1,88 63,33 ±0,83* 64,17 ±0,83*
Залишковий азот, мг% 26,42 ± 1,35 22,30 ±2,97 20,24 ± 1,08*
*Р<0,05, **Р<0,01
До 56-денного вшу кшьккть залишкового азоту була максимальною у контрольнш груш, що бшьше, шж у дослщних - на 15,59 { 23,39 % вщповщно.
Фракцшний склад бшка сироватки кров1 гусей у вщ1 56 дшв представлений у табл. 4.
Таблиця 4
Загальний бшок та його фракцп у сироватщ кров1 гусей
у в1щ 56 дшв,(М±ш,п=5)
Показ ник Група
контрольна 1 дослщна 2 дослщна
Загальний бшок, г/л 55,67 ± 1,88 63,33 ±0,83* 64,17 ±0,83*
Альбумши, % 35,16 ± 1,05 33,71 ±1,44 32,63 ± 1,65
Глобул1ни, % 64,84 ± 1,05 66,29 ± 1,44 67,37 ± 1,65
а -глобулши, % 15,57 ±0,56 14,50 ±0,11 14,04 ± 0,73
Р -глобулши, % 9,38 ± 0,87 10,62 ± 1,75 10,49 ± 1,05
у -глобулши, % 39,90 ± 0,89 41,17 ± 3,17 42,84 ±1,73
А/Г коефщент, % 0,54 ± 0,02 0,51 ±0,03 0,49 ± 0,04
У гусей 56 - добового в1ку на частку глобулмв припадало 64,84 - 67,37% вс1х бшюв, ¿з них а-глобулшу в контрольнш груш було бшьше на 8,88 - 9,87 % пор1вняно з 1-Д1 2 - Д, а вмкт Р -глобул1н1в б1льше в пор1внянш з контрольною групою на 1,24 \ 1,11 % вщповщно. Гамма-глобулшова фракщя, як нос1й ¿мунного захисту, була в гусей контрольно! групи меншою пор1вняно з 1- Дна 1,27 % та 2- Д - 2,94 %. Зниження альбумш - глобул1нового коеф1ц1ента в гусенят досл1дних груп св1дчить про завершения !хнього росту, що пщтверджуеться даними про живу масу.
Використання препарат1в привело до актив1зац1! гемопоезу, обумовило висок1 окисн1 функц1! I посилило б1лковий обм1н.
Критер1ем оцшки захисних сил гусей е ¿мунолопчш показники кров1 (табл. 5).
У гусят у добовому в1ц1 фагоцитарна актившсть в1рог1дно! р1зниц1 не мала й перебувала в межах 53,33 - 55,67 %. До 56-денного вшу,у пор1внянш з добовим, актившсть фагоципв знизилася в контрольн1й груш - на 2,33 %, ав 1 -Д зб1льшилася - на 3,33 %, в 2 - Д - на 3,34 %.
315
У добовому вщ1 фагоцитарне число в гусят уЫх груп було практично однаково й перебувало в межах 3,19 - 3,24. До 56-денного в1ку даний показник збшьшився 1 -Д на 3,71%, у 2- Дна 5,8% в пор1внянш з контрольною групою.
Фагоцитарний шдекс у гусей-бройлер1в у добовому вщ в середньому складав 5,88. До кшця вирощування гуси контрольно! групи уступали аналогам з 1 - Д на 2,34 %, аз 2 - Д на 4,39 % (Р<0,05). Отже, гуси, яким ш'ектували ЯК та ПАБК, мали бшьш1 висою захисш реакци оргашзму.
До 56- денного вшу спостер1галося зниження фагоцитарно! емност1 в 1 - Д груш - на 8,1 % 1!! збшьшення в контрольно! - на 17,00 %, а в 2- Д -на 7,76 % пор1вняно з контролем.
Бактерицидна актившеть виражаеться в загальнш здатност1 сироватки кров1 до гноблення й знищення мжробних агент1в.
Таблиця 5
Клггинм й гуморальш фактори неспецн(|нчного ¡мумтету гусят, (М±111,11=5)
Показник Група
контрольна |1 досл1дна 2 досл1дна
У добовому вщ
Фагоцитарна актившеть, % 54,67 ± 2,03 55,67 ± 2,03 53,33 ± 0,88
Фагоцитарне число 3,19 ± 0,16 3,24 ±0,17 3,20 ±0,01
Фагоцитарний !ндекс 5,83 ±0,15 5,81 ±0,13 6,00 ± 0,09
Фагоцитарна емшеть, тис. м1к. т1л 158,16 ±5,05 155,21 ±2,53 165,75 ±2,49
Вж 56 дн1в
Фагоцитарна активн1сть, % 57,00 ± 1,53 59,00 ± 1,73 56,67 ± 1,45
Фагоцитарне число 3,89 ±0,07 4,13 ±0,12 4,04 ±0,11
Фагоцитарний !ндекс 6,83 ± 0,07 6,99 ±0,01 7,13 ±0,01*
Фагоцитарна емшеть, тис. мш. т1л 152,22 ± 11,07 140,01 ± 13,49 164,04 ±6,73
Бактерицидна актившеть, % 43,21 ±2,69 48,77 ± 2,23 53,09 ± 1,63*
Ллзоцимна активн1сть, % 22,39 ± 1,47 24,51 ±0,85 27,07 ±0,53*
*Р<0,05, **Р<0,01
Найбшьшою бактерицидною актившстю сироватки кров1 характеризувалися гуси, яким вводили ЯК I ПАБК. Так, БАСК складала в 2 - Д складала 53,09 ± 1,63, що бшьше пор1вняно з контрольною на 18,6 % (Р<0,05), а пор1вняно з 1 дослщною - на 11,4 %.
Дистанцшно д1ючими х1м1чними факторами антимжробного захисту е ферменти типу л1зоциму. Зб1льшення л1зоцимно! активност1 сироватки кров1 дозволяе судити про п1двищення природних захисних сил орган1зму. Здатн1сть до л1зису в гусей 2 - д групи перевершувала контрольних - на 17,3 % (Р<0,05), а 1 - д - на 8,6 %.
Висновки. 1. Внутршньомязово застосування гусятам на 5,15 та 30 дш життя ЯК I ПАБК в дозах 1,5 мл /кг маси тша сприяло актив1зацп гемопоезу, а саме: п1двищенню р1вня гемоглоб1ну на 14,1%, к1лькост1 еритроцшгв на 4,3 %, лейкоцит1в на 3,2 %.
2. Використання природних метаболтв дозволяе б1льше реал1зувати не тшьки 61олог1чн! ресурси м'ясно! продуктивное^ гусят, але й п1двищити клп-инш показники захисту на: ФА -3,9 %, Ф1 - 3,7%, ФЧ -4,2% гуморальн1 БАСК - на 9,88 %, ЛАСК - на 20,09 %, вмкт загального бшку на 13,2%, гама глобулЫв - на 7,3%.
316
3. Одержано позитивний вплив антиоксидан'пв на штенсившсть росту та розвитку гусей, так жива маса в 1 - дослщнш груш була вищою на 8,3%, в 2 - на 15,2%, а середньодобовий приркт складав 65,80 ± 1,35 та був найбшьшим у другш дослщнш груш.
Л1тература
1. Бессарабов Б.Ф. Неспецифическая резистентность сельскохозяйственной птицы / Б.Ф. Бессарабов, В.М. Митюшников, А.Н.Федоровский // XXI Всемирный ветеринарный конгресс. Болезни домашней птицы. - М., 1979. - С. 3.
2. Болотников И.А. Физиолого-биохимические основы иммунитета сельскохозяйственной птицы / И.А. Болотников, Ю.В. Конопатов. - Л.: Наука, 1987. — 164 с.
3. Булатов А.П. Переваримость и использование азота рационов с глютеновой мукой гусятами - бройлерами итальянской белой породы/ А.П. Булатов, С.Ф. Суханова // Современные проблемы веет. Диетологии и нутрициологии: Мат.П Междун. Симпозиума - СПб, 2003 - С. 54-56
4. Гусаков К. Минеральная добавка / К. Гусаков, А. Синковец // Птицеводство - 1998. - № 6. - С.27 - 28.
5. Дзиалек П. Гуси - это выгодно / П. Дзиалек // Птицеводство. — 1997. -№ 5. - С. 39 - 40.
6. Емельяненко П.А. Естественная резистентность /П.А. Емельяненко // Ветеринарная микробиология. - Москва: Колос, 1982. - С. 125-131.
7. Жаркова И. Особенности кормления гусей / И.Жаркова // Комбикорма. -2004. - № 3. - С. 50.
8.Кудря Н. Поголовье водоплавающей птицы растет в мире в геометрической прогрессии / Н. Кудря //Животноводство России. - 2003. - № 3.
- С. 2 - 4.
9.Кочиш И.И. Технология промышленного производства птицеводческой продукции / И.И. Кочиш, М.Г. Петраш, С.Б. Смирнов // В книге: Птицеводство
- Москва, 2003 - С. 339-349.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Козенко О.В.
317
