ГіГієНіЧНА ОЦіНКА ВИКОРИСТАННЯ АНТИСТРЕСОВИХ ПРЕПАРАТіВ ПРИ ВИРОЩУВАННі М'ЯСНИХ КУРЧАТ Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

УДК 619:616-1:63.6.5

Павл1ченко О.В., к.вет.н., доцент, Ткачова О.В., астрант, Козлова A.C., студентка © Хартвсъка державна зооветеринарна академ1я

Г1Г1СН1ЧНА ОЦ1НКА ВИКОРИСТАННЯ АНТИСТРЕСОВИХ ПРЕПАРАТ1В ПРИ ВИРОЩУВАНН1 М'ЯСНИХ КУРЧАТ

У cmammi дослгджено та проанал1зовано вплыв антистресових npenapamie на показники продуктивност1,морфолог1чш та 6ioxiMi4Hi показники кровi курчат - 6pornepie. Дослгдним шляхом доведено тдвищення резистентност1 при застосуванш npenapamie ЯК та ПАБК.

Ключое1 слова: anmucmpecoei добавки, курчата - броилери, морфолог1чш показники кровг, резистентшстъ, показники сироватки кровг.

Вступ. Проблему забезпечення населения продуктами тваринного походження неможливо виршити без штенсивного розвитку Bcix галузей тварннннцтва, й особливо итах1вництва [1,3,8]. Проведен! за останш роки дослщження [2,7] свщчать про те, що генетичний потенщал продуктивное^ сучасних порщ курей та кроЫв використовуеться не повшстю. Виявляються i набувають все бшьшого виливу негативш наслщки штенсифжацп птах1вництва, иорушуються обмшш ироцеси, знижуеться резистентшсть оргашзму, все частше рееструються синдроми техногенних хвороб [1,4,6]. Тому актуальним е иошук метод1в стабшзаци мжробюценозу кишкового тракту, тдвищення резистентност1 та продуктивности Розробки на цш основ! технолопчних, саштарно-ппешчних прийом1в та використання еколопчно безпечних, бюлопчно активних речовин [5,9]. Визначеш проблеми обумовлюють актуальшсть дослщжень в цьому напрямку.

Мета дослщження. Вивчити вплив антистресових добавок на продуктившсть та ф1зюлопчний стан курчат - бройлер1в кросу «Кобб -500».

Матер1ал i методи. Для проведения науково-господарських дослвдв вдабрали чотири групи аналопв курчат по 50 гол1в - однакових за вжом, живою масою, загальним розвитком (табл. 1).

Таблиця 1

Схема дослщження_

Група Кшьшсть гол1в Умови дослщження

Контрольна 50 Рацюн господарства ПК - 2

I - дослщна 50 Добавка ПАБК до рацюну в доз11 мг/ кг живо! маси протягом 10 дшв

II - дослщна 50 Добавка ЯК до рацюну в доз1 10 мг/ кг живо! маси протягом 10 дшв

III - дослщна 50 Добавка ПАБК до рацюну в доз11 мг/ кг + ЯК в доз1 10 мг/ кг живо! маси протягом 10 дшв

© Павл1ченко О.В., Ткачова О.В., Козлова A.C., 2013

401

Про характер впливу ПАБК (параамшобензойна кислота) i ЯК (янтарна кислота) на оргашзм птищ судили за клмчними показниками, змшою бшкового складу сироватки кров1, неспециф1чною резистентшстю оргашзму i продуктившстю. Протягом дослщного перюду враховували збережешсть -шляхом щоденного виявлення загибло! птищ, живу масу курчат -шдивщуальним зважуванням за перюдами вирощування.

Ощнку клш1ко-ф1зюлопчного стану оргашзму проводили за загальноприйнятими методиками. Кшькють еритроцит1в i гемоглобшу в кров1 визначали за методиками в модифжаци В.А. Медведского i сшвавт., 1995, кшьккть лейкоцшгв - в камер1 з Ыткою Горяева. Бактерицидну актившсть сироватки кров! (БАСК) вивчали за методикою в модифжаци Ю.М.Маркова, М.В.Чорного, А.С.Вовка, 1968 з використанням E.coli штамм 209. Л1зоцимну актившсть сироватки кров1 (ЛАСК) визначали нефелометрично за методом В.Г. Дорофейчука, 1968 у вщношенш добово! культури Micrococcus Lysodeicticus, кл1тков1 показники за методикою C.I. Плященко, 1979. Стушнь фагоцитозу ощнювали за показниками фагоцитарно! активное^ псевдо еозинофшв i фагоцитарному числу. Бшковий склад i бшков1 фракцп визначали з допомогою рефрактометру 1РФ-22 (В.Г. Колбшов, 1976).

Результати дослщжень. Дослщженнями передбачалася саштарно-ririeHi4Ha ощнка утримання м'ясних курчат, що е одним з виршальних фактор1в, що впливають на продуктившсть i стан здоров'я. Одержан! результати з ощнки параметр1в м1крокл1мату в секщях пташника (t, R,V пов1тря, концентращя С02, NH3, H2S) свщчать про невщповщшсть показниюв згщно ВНТП птах1вничих пщприемств, висока температура (32-330С), бактер1альна контамшащя (250 тис. КУО/м3), концентращя ам1аку та дюксиду вуглецю перевищували саштарно-ппешчш нормативи, особливо в спекотну пору року. Вм1ст мшрооргашзм1в в noBiTpi у весняний та л1тнш перюди був вищим ГДК у 1,2 рази, а в зимову пору знаходився у верхнш меж1 норми.

Показники продуктивное™ курчат-бройлерь Застосування антистресових добавок вплинуло на picT i збережешсть молодняка курчат (табл. 2).

Таблиця 2

Збережешсть i жива маса добових курчат_

Показники групи

К ПАБК (1 мг/кг) Д-1 ЯК (10мг/кг) 11-Д ПАБК (1 мг/ кг) + ЯК 10 (мг/ кг) 111-Д

Жива маса курчат, г у вщ1 5 дн. 89,0±1,62 88,5±1,30 88,7±1,48 89,4±1,70

26 дн. 695,4±14,2 736,0±13,0 702,4±11,9 750,3±9,8

42 дн. 1604,6±50,4 1709,3±20,1 1692,4±18,2 1702,1±15,2

ССП, г/голову 40,9 43,8 43,07 43,5

Збережешсть, % 90,3 98,4 98,0 98,1

К-ть загиблих в1д ШКЗ,% 21,12 20,72 22,03 18,43

402

Жива маса молодняку е одним ¿з основних штегральних критерив стану здоров'я тварин. Анал1зуючи отримаш результата дослщжень констатуемо, що у дослщних трупах, де курчатам згодовували БАВ встановлеш пор1вняно висою показники росту. Особливо високий прирют маси тша за дослщний перюд був у курчат 3-1 дослщно! групи. Абсолютний прирют маси тша за 37 дшв у I - Д груш склав 10,6%, в II - 104,4%, III - 108,2%, у пор1внянш з контрольною. Середньодобовий прирют у дослщних трупах був вищим, шж у контрольнш, що склало 5,3-6,8%.

1нтенсившсть росту як штегральний показник ефективностс дослщжуваних оргашчних кислот в 1-Д груш мав максимальне значения (43,8 г), що вище у пор1внянн1 з контролем на 7,0% (Р<0,05) i на 5,3-6,34% у пор1внянш з IIiIII дослщними трупами.

Застосування ЯК у ращош курчат у поеднанш з ПАБК дозволило пщвищити збережешсть молодняку в умовах 1х вирощування при температур! у пташнику вище 32°С на р1вн1 98,4%, або на 8,15% бшьше шж у трупах, без використання БАВ, внаслщок гшертерми загибель молодняку склала 9,74%. У птах1в, що приймали природш метаболии, пщвищуються морфолопчш показники кров1 (табл. 3).

Таблиця 3

Морфолопчш показники кров1 у курчат дослщних труп_

Група Гемоглобш, г/л Еритроцити, Т/л Лейкоцити, г/л

К 90,3±1,5 2,49±0,03 27,1±0,6

Д-1 114,1±0,9 5,81±0,02 30,6±0,8

Д-11 95,2±2,6 2,72±0,02 27,4±0,5

Д-111 107,8±0,9 3,34±0,02 29,2±0,6

Введения у ращон бройлер1в оргашчних кислот стимулювало еритропоез (табл. 3). Найбшьш значно пщвищилась на 34,1-57,0% кшьккть еритроциив у I i III дослщних трупах (Р<0,05), концентрация гемоглобшу - на 19,3-26,7% (Р<0,05) у пор!внянн! з аналопчними показниками у контроле Вм1ст лейкоциив у кров! курчат дослщних труп не перевищував ф1з1олог1чних норм, але i'x максимальна кшькють встановлено в I - 11-Д трупах, яка перевищувала контроль на 12,9%, а Ш-Д - на 7,7% (Р<0,05). Бшьш висою показники числа еритроциив i концентраци гемоглобшу свщчать про посилення у м'ясних курчат дослано! групи дихально! функцп, кращому забезпеченню i'x opraHi3My киснем, а тому про активащю обмшу речовин (табл. 4).

Таблиця 4

EioxiiviiMHi показники сироватки кров1 дослщних курчат_

Група Загальний бшок, г/л Фракцп бшку, % А/г коеф.

альбумши глобулши в т.ч. у-глобул1ни

Контрольна 27,40±0,28 39,6±0,52 60,4±1,1 9,5±0,20 0,65

д-1 29,20±0,30 39,6±0,28 61,4±1,25 11,05±0,11 0,62

д-и 28,12±0,24 40,1±0,47 59,9±0,8 10,1±0,23 0,66

Д-ш 29,03±0,19 41,3±0,76 58,7±1,3 10,6±0,13 0,70

403

Максимальный показник вмюту загального бшку зареестровано в I -дослщнш груш (29,20±0,30 г/л). Встановлено збшьшення кшькосп гамма-глобулЫв, що характеризуе резистентшсть оргашзму, у 1-Д груш на 0,551,55% у пор1внянш з контрольною та 11-Д. Значения показниюв загального бшку I його фракцш пщ впливом ПАБК I ЯК не виходили за меж1 ф1зюлопчних коливань. Вщсутшсть р1зких змш у кров1 курчат-бройлер1в свщчить про стабшзацш морфолопчного та бюх1м1чного складу кров1 пщ впливом бюлопчно активних добавок.

Додавання у рацюн курчат ПАБК I ЯК спричинило вплив на деяк1 показники неспециф1чно! резистентност1 (табл. 5 )

Таблиця 5

Показники гуморально'1 i кл1тинно1 резистентност1 у 21-денних курчат

Групи Гуморальн1 показники, % Клиинш показники

ЛАСК БАСК ФАН, % ФЧ

Контрольна 35,8±1,40 44,2±1,12 23,5±0,43 0,71±0,030

Д-1 39,8±0,84 50,1±1,20 29,6±0,21 0,75±0,010

Д-11 36,9±0,82 47,0±0,91 27,4±0,48 0,73±0,010

д-ш 37,2±0,56 48,7±0,89 28,3±0,40 0,75±0,010

Застосування для рацюну добавок ПАБК i ЯК сприяло п1двищенню БАСК у курчат. У курчат I-Д цей показник складав 50,1±1,20%, дещо нижчий (48,7±0,89%) у Ш-Д i самий низький - (44,2±1,12%) у контрольн1й rpyni. .Шзоцимна активн1сть також залишалася високою у курчат з I-Д i Ш-Д груп. Р1вень фагоцитозу псевдо еозинофЫв 21-денних досл1дних i контрольних курчат був неоднаковим. У молодняку з I i III досл1дних груп у фагоцитоз! приймали участь 28,3±0,40 i 29,6±0,21% псевдо еозиноф1л1в, у контрольнш -23,5±0,43%, 1-досл1дн1й - 27,4±0,48% (Р<0,05). Фагоцитарне число практично було однакове i становило 0,71±0,030 - у контрольн1й i 0,73±0,010 - 0,75±0,010 у I - II - Ш досл1дних групах.

Висновок. Встановлений р1зний ступ1нь впливу антистресових препаратсв на picT, збережен1сть i морфолог1чн1 показники кров1, гуморальн1 i кл1тинн1 фактори захисту.

Застосування ПАБК для курчат-бройлер1в сприяло зб1льшенню живо! маси в 42-денному в1ц1 на 6,6%, янтарно! кислоти - на 5,5%. Застосування у комплекс! ПАБК + ЯК значно! переваги за вказаними вище показниками не забезпечувало. Використання ПАБК сприяло п1двищенню кшькост1 еритроцит1в на 53%%, лейкоцит1в - на 12,9%, концентраци гемоглоб1ну - 26,3%. Вм1ст загального б1лку, у-глобулЫв Bnpic: в I-Д - на 6,6%, 11-Д -2,6% Ш-Д - на 5,9% i у пор1внянш з контролем. Встановлено позитивний вплив антистресових препарат1в на р1вень БАСК - на 13,3%, ЛАСК - на 11,2%, особливо у курчат з I - i III - дослщних груп. У курчат I-Д з застосуванням ПАБК фагоцитарна актившсть нейтроф1л1в зб1льшилося на 25,9%, ФЧ - на 5,6%.

Л1тература

1.Бессарабов Б.Ф. Повышение продуктивности молодняка птицы / Б.Ф. Бессарабов, Н.К. Сушкова // Сб. науч. Тр. - МГАВМиБ.- М., 2003. - С.17-19

404

2. Бородай В.П. Стан та напрямки наукових дослщжень у год1вл1 птищ /

B.П. Бородай, А. Задорожний, Г. Задорожний // Наук. Вкник НАУ. - Вип. 63. -

C.109-111

3. Буяров B.C. Ресурсосберегающие технологические методы и приемы повышения ефективности бройлерного птицеводства / B.C. Буяров, В.А. Беленихин, Г.И. Фролова // Актуальные проблемы в зоотехнии: сб. науч. тр. МГАВМиБ- М., 2009. - С. 160 -169

4. Васильева С. Оценка иммунобиологического статуса цыплят при воздействии кадмия / С.Васильева, Н. Берзиня, И. Ремес // Птах1вництво: м1жвщ. тем. наук. зб1рник. - Вип. 60.- Ч.1.- X., 2007.- С. 248-256

5. Ионов И.А. Критерии и методы контроля метаболизмов в организме животных и птицы / И.А. Ионов, С.О. Шаповалов, Е.В. Руденко и др. - X., 2011. - 376 с.

6.Карпуть ИМ. Иммунология и иммунопатология болезни молодняка / ИМ. Картуть. - Минск, 1993.- 288с.

7. Кочиш И.И. Влияние взаимодействия генотипа и среды на продуктивность бройлеров разных кроссов \ И.И Кочиш, Т.В. Федькина // Актуальные проблемы зоотехнии: сб. науч. тр., посвященный 90 -летию МГАВМиБ.- М., 2009.- С. 68-71

8. Фисинин В.И. Птицеводство России - стратегия инновационного развития / В.И. Фисинин - Сергиев Пасад: ВНИТИП.- 2009.- 148с.

9. Черный Н.В. Продуктивность и резистентность мясных цыплят при использовании адаптогенов / Н.В. Черный, Л.В. Газзави, О.Д. Донских // Птах1вництво: м1жвщ. тем. наук. зб1рник. - Вип. 60.- Ч.1.- X., 2007.- С. 397 - 399

Summary

Pavlichenko E.V., Tkachova E.V.,Cozlova A.S. Kharkov State Zooveterinary Academia HYGIENICAL ESTIMATION OF THE USE OF ANTISTRESS PREPARATIONS IS AT GROWING OF MEAT CHICKENS

In the article investigational and influence of antistress preparations is analysed on the indexes of the productivity, morphological and biochemical indexes of blood of chickens - broilers. The increase of resistance is well-proven the experienced way at application of preparations.

Key word antistress additions, chickens are broilers, morphological indexes of blood, resistance, indexes of serum of blood.

Рецензент - д.с.-г.н., професор Козенко О.В.

405