CC BY
29
EKO^OriH, ririGHA TBAPHH, BETEPHHAPHA CAHITAPM, BETEPHHAPHO-CAHITAPHAI PA^IO^OriHHA EKCnEPTH3A
ECOLOGY, HYGIENE OF ANIMAL, VETERINARY SANITATION, VETERINARY-SANITARY AND RADIOLOGICAL EXAMINATION
УДК 636.085.13:625.52/58
Б1гун Ю.П. ©
Втницький нацюнальний аграрнийутеерситет
Ф13ЮЛОГ1ЧН1АСПЕКТИ АДАПТАЦ11 ОРГАН13МУ ПТИЦ1 Р13НОГО В1КУ ТА ПРОДУКТИВНОСТ1 ЗА ВИКОРИСТННЯ Ф1ТОКОМПОЗИЦ11
«В1ТАСТИМУЛ»
Использование фитокомпозиции "Витастимул" в дозе 0,5 мл / кг в рационе цыплят на фоне вакцинации способствует повышению функциональной адаптации организма птицы в период с 30 до 90 суток жизни за счет увеличения в крови количества эритроцитов, лейкоцитов и содержания, содержания общего белка за счет бета-и гамма-глобулинов, повышению активности гуморальных и клеточных факторов резистентности, общих иммуноглобулинов, на 60 сутки жизни, снижению содержания ЦИК на 60 и 90 сутки соответственно по сравнению с цыплятами К группы. Сохранность молодняка повышается до 97,0%.
Ключевые слова: цыплята, куры-несушки, фитокомпозиция, иммунитет, кров.
Актуальшсть теми. Сучасш методи ведения промислового птах1вництва передбачають використання штенсивних технологш, що призводить до збшьшення впливу технолопчних стрес-фактор1в, швидкого виснаження оргашзму курей { позначаеться на якосп яець та м'ясно! продукц11 [1-4]. Важливою умовою у вир1шенн1 проблеми забезпечення життездатност1 курей, особливо, у ранньому в1ц1, збереженост1 погол1в'я та покращення продуктивност1 е з'ясування механ1зм1в формування постнатально! адаптац11
© BiryH Ю.П.. 2013
249
молодняку птищ, що ф1зюлопчно обумовлюе наявшсть критичних перюд1в росту та розвитку [5-6]. Ц1 перюди, як стверджують дослщники, у житп курчат яечного напрямку продуктивное^ ствпадають ¿з 10-, 30-, 45-, 60, 90-, 120-, 180-, 360-добою, що пов'язано з в1ковою динамжою ф1зюлопчних процеав, яю протжають в оргашзм1 птищ протягом !х росту I розвитку. Разом з тим, адаптацшно-компенсаторш реакци оргашзму курчат в умовах штенсифжаци галуз1 ф1зюлопчно обумовлеш I критичними ¿мунолопчними перюдами, що видшяють на 3-5, 14-28 та 40-50 добу життя птищ, коли дестабшзуються метабол1чш процеси, знижуеться природна резистентшсть та ¿мунобюлопчна реактившсть оргашзму [7-10].
В умовах зниження адаптивних реакцш, виникнення ¿мунодефщиту, планов! профшактичш вакцинаци стають додатковим антигенним навантаженням на ¿мунну систему оргашзму птищ. Стратепя сучасних наукових дослщжень в цьому напрямку направлена на пщвищення функционально! адаптацп оргашв I систем оргашзму молодняку птищ, посилення його захисних мехашзм1в з метою попередження виникнення ¿мунодефщитних сташв у критичш перюди на тл1 вакцинаци шляхом використання бюлопчно активних речовин: препарат1в на основ! м1крооргашзм1в, др1ждж1в, синтетичних речовин, стимулятор1в росту [11-15]. В останш роки все частше звертаються до арсеналу речовин природного рослинного походження, зокрема, ф1тобютик1в, яю е еколопчно чистими, а ефектившсть вщ !х застосування зумовлена пролонгованою д1ею [16]. Пошук способ1в розробки, ефективного дозування препарапв на основ! ф1токомпозици е актуальними I мають науково-практичне значения. Використання рослинних сумшей у вигляд1 ф1токомпозицш для пщвищення адаптацшних можливостей оргашзму курчат на р1зних етапах постнатального онтогенезу, швелювання негативних наслщюв поствакцинальних явищ е новим перспективним напрямком дослщжень I потребуе бшьш детального з'ясування, що властиво I обумовило проведения такого роду дослщжень.
Матер1ал та методика. Дослщження присвячеш вивченню мехашзм1в формування та розвитку адаптацшних реакцш оргашзму молодняку птищ у критичш перюди онтогенезу та курей-несучок у р1зш перюди продуктивное^ на тл1 використання встановлено! дози препарату «В1тастимул». 3 щею метою було пщ1брано дв1 групи (контрольну - К I дослщну - Д) молодняку птищ 10-добового вшу у кшькост1 100 гол1в у кожнш I дв1 групи курей-несучок 150-добового вшу, роздшених на контрольну - К I дослщну - Д групи по 100 гол1в у кожнш. Птищ контрольних груп згодовували ОР, а дослщним групам разом з ОР випоювали ф1токомпозищю «В1тастимул» по 0,5 мл/кг маси тша аналопчно схем1 попереднього дослщу.
У р1зш вков1 перюди: 10-, 30-, 45-, 60-, 90-, 120 д1б (для курчат) \ 150-, 190-, 250-, 300 д1б (для курей) до ранково! год1вл1 вщбирали зразки кров1 у 5-7 особин кожного вжового перюду. У першш сери отримаш результати показниюв р1зних вшових груп курчат пор1внювали ¿з величинами показниюв птищ 10-добового вшу, а для курей-несучок - пор1внювали з величиною
250
показниюв доросло! птищ (300 д1б); у другш та третш сери - до контрольно! групи птиц!.
У кров! визначали: кшьккть еритроцшгв та лейкоципв - у камер I Горяева, вмют гемоглоб1ну - за методом Л.М. Шменова, фагоцитарну актившсть (ФА) нейтрофшв, фагоцитарний шдекс (Ф1); фагоцитарне число (ФЧ) - за методом В. С. Гостева (1950).
У плазм! кров! визначали: концентрацш глюкози - глюкозооксидазним методом, вмкт загальних лшадв - за методом колориметра, кшькють загального кальцш I фосфору за загальноприйнятими методиками.
Результати дослщжень. За виливу ф!токомпозици кшькють еритроципв в одинищ об'ему кров! ¿мушзованих курчат зростала з в1ком. У 30-добово! птиц! Д групи величина цього показника була бшьшою (р<0,05), шж у К груш на 10,0 %, у 45-добових - на 19,3 %, у 60-добових - на 19,1 %, у 90-добових -на 17,6 %. В1рогщне пщвищення вмкту гемоглобшу, пор1вняно з курчатами К групи спостер1галось на 30, 45, 60 1 90 добу життя вщповщно на 9,96 %, 15,05 %, 19,08 % I 17,65 %. У бшьш тзнш перюд життя молодняку птищ, що припадало на 45, 60 I 120 добу, кшьккть лейкоцигав у кров! курчат Д групи коливалася в межах статистично! в!рогщност! I була вищою (р<0,05) на 21,1 %,
15.3 % та 8,0 %, пор1вняно з К групою. Через 30 д1б теля застосування ф!токомпозици "В!тастимул" спостер1галось в!рогщне зростання вмкту загального бшка на 8,81 г/л (20,81 %) у курчат Д групи. У 45-добовому вщ вмют загального бшка був дещо вищий, шж у мюячному вщ, як в К, так I в Д груш, вщповщно на 1,64, 1 3,17 г/л, але разом з тим спостер1гаеться суттеве зростання вмкту загального бшка в Д груш по вщношенню до К групи (на 10,34 г/л або 23,51 %); вказана р1зниця е статистично в1рогщною. У 60-добовому вщ вщм1чаеться подальше зростання вмюту загального бшка в Д груш курчат: р1зниця в даному випадку становила 8,31 г/л або 18,83 % Через 3 мкящ теля застосування ф1токомпозици концентрация загального бшка в сироватщ кров! Д курчат була на 7,43 г/л або на 16,90 % (р < 0,01) бшьшою, шж у курчат К групи.
Анал1з результат стввщношення бшкових фракцш сироватки кров! курчат показав, що на тл1 вакцинаци при застосуванш ф!токомпозицп "В1тастимул" на 30 добу життя р1вень Р - глобулшв I частка у - глобулмв в курчат Д групи був вищим на 2,78 % 1 19,22 % (р<0,05), шж у контроле У молодняку птиц! тримкячного в1ку частка альбуммв зросла на 11,3 % (р<0,05), Р-глобулЫв - на 3,57 % (р<0,05), пор1вняно з контролем. На 30 1 45 добу життя теля вакцинаци за впливу рослинно! добавки величина ЛАСК I БАСК у курчат Д групи були вищими на 4,8 % та 1,9 % I 4,8 та 11,0 % (р<0,05) вщповщно. На 60 I 90 добу життя актившсть л1зоциму в кров! курчат Д групи була вищою на
15.4 1 17,7 % (р<0,05) у пор1вняш з курчатами К групи. До 120-добового вку величина ЛАСК I БАСК курчат К групи стабшзувалася, а в курчат Д групи була вищою, однак достов1рних р1зниць в цьому випадку виявлено не було. За використання рослинно! добавки "В1тастимул" достов!рш змши були вщм1чеш у величин! ФЧ на 30 добу життя (р!зниця з контролем становила 28,8 %), ФА та
251
Ф1 на 45 добу життя курчат (р1зниця з контролем становила 20,35 I 18,27 %). На 60 добу жнття у курчат Д групи величина ФА, Ф1 та ФЧ була бшьшою на 20,45 % (р<0,05), 16,79 % (р<0,01), та 28,94 % (р<0,05), пор1вняно з курчатами К групи. Висока ФА та Ф1 лейкоцшгв у курчат Д групи на 90 I 120 добу життя пщтверджуеться показником ФЧ, який у даш в1ков1 перюди був також вищим. На 60 добу життя вмкт загальних ¿муноглобулмв був вищим на 30,51 % (р<0,05) у курчат Д групи. На 60, 90 1 120 добу життя вмкт ЦЖ у сироватщ кров! курчат К групи зростав I перевищував !х р1вень у курчат 10-добового вшу, а у курчат Д групи знижуеться. На 60 I 90 добу життя вмкт П1К був нижчий у Дгрут на 17,0 % (р<0,01) та 15,15 % (р<0,05).
У курчат Д групи величина протешазно! активност! у вЫ вшов! перюди була вищою, в!рогщш результати отримали на 30 I 45 добу життя, коли И величина була на 55,45 % (р<0,01) I 31,47 % (р<0,05) бшьшою, пор1вняно з контролем. У Д груш курчат величина пристшкового травления бшюв збшьшувалася на 90 1 120 добу життя на 15,46 % (р<0,05) 1 50,56 % (р<0,01). У курчат Д групи величина амшазно! активное^ на 60 I 90 добу життя зростала на 35,10 % (р<0,05) 1 59,14 % (р<0,01); величиналшазно! активное^ (р<0,05) на 45, 60, 90 добу - на 24,3 %, 20,84 % I 24,76 % вщповщно, пор1вняно з курчатами К групи.
На 30 I 45 добу теля проведено! вакцинаци спостеркалося пщвищення активное^ АсАТ сироватки кров! в Д груш на 2,6 % 1 2,9 %. У 60- 1 90-добовому вщ у курчат Д групи актившеть АсАТ була в!рогщно вищою на 48,66 % та 27,63 % пор1вняно з контролем (р<0,05). На 30 добу життя актившеть АлАТ в кров1 досл1дних курчат зросла на 11,5 % пор1вняно з контролем. На 45, 60, 90, 120 добу життя як у контрольнш, так I у дослщнш групах спостер1галося поступове зниження активност1 АлАТ в кров1 курчат, але у вс1 в1ков1 перюди актившеть и в кров1 дослщних курчат була вищою (р<0,05). вщповщно на 13,04 %; 15,8 %; 13,3 %; 15,4 % I 20,0 %, пор1вняно з контролем. Випоювання ф1токомпозиц1! "В1тастимул" сприяе поступовому зниженню вм1сту глюкози в кров! курчат на 45, 60, 90, 120 добу життя на 1,23 %, 2,64 % , 5,67 % 6,3 %, проте в!рогщних м!ж групових р!зниць виявлено не було. Починаючи з 30-добового в!ку вм!ст кальц!ю у курчат Д групи зб!льшувався (р-<0,05) на 16,4 %, на 45 добу - на 16,01 %, на 60 добу - на 19,7 %, на 90 добу - на 25,7 % I на 120 добу - на 27,6 % вщповщно. Вм!ст фосфору у плазм! кров! також в!рогщно зростав у р!зш вков! перюди у середньому з 20,5 % до 36,8 %. Через мюяць теля початку використання ф!тодобавки "В!тастимул" вмкт загальних л!п!д!в у Д груп! курчат був вищий на 14,4 %, проте достов!рно! р!зниц! виявлено не було. На 45 ! 60 добу життя молодняку птиц! дослщжуваний показник у К груп! залишався на стаб!льно низькому р!вш, в той час коли кшькють загальних л!п!д!в в Д груп! курчат була на 11,3 ! 16,9 % (р-<0,05) вищою. У Д груп! з 90- ! аж до 120-добового в!ку вмкт загальних л!п!д!в залишався вищим на 18,5 % (р < 0,001) ! 6,2 %, пор!вняно з К групою.
Анал!зуючи результати дослщження адаптацшних реакцш курей-несучок за випоювання фггокомпозици "В!тастимул", необх!дно в!дзначити збшьшення
252
кшькосп еритроцш1в у 300-добовому вщ1 у курей Д групи на 20,2 % (р<0,05), пор1вняно з контролем. На 250 I 300 добу життя було встановлено зростання вмкту гемоглобшу у Д груш курей на 10,8 1 16,3 % (р<0,05), пор1вняно з контролем. Пщ впливом ф1токомпозици збшьшення кшькост1 лейкоцит1в вщбувалося на 250 добу життя на 10,4 % (р<0,05) по вщношенню до контролю. У Д груш птищ р1вень бшка був вищий у вЫ в1ков1 перюди; в1рогщну р1зницю спостер1гали на 190 добу життя, що складало 17,1 % за рахунок альбумЫв на 16,9 % та а-глобулЫв на 14,64 %, пор1вняно з конролем. На 250 добу життя вмкт загального бшка зростав на 18,3 % (р<0,05), пор1вняно з контролем, частка альбумЫв, а- глобулЫв { у-глобулЫв зростала на 26,2 %, 19,7 % { 19,5 % (р<0,05), пор1вняно з контролем.
За впливу рослинно! добавки величина ЛАСК курей Д групи у р1зш перюди несучост1 була вищою на 8,6 %, 33,5 % (р<0,05), 6,2 %, 37,4 % (р<0,05); величина БАСК у щ вков1 перюди була вищою на 6,2 %, 7,7 %, 8,1 %, 8,4 % вщповщно. За використання рослинно! добавки "В1тастимул" величина Ф1 була бшьшою на 250 1 300 добу життя на 14,0 та 9,7 % (р<0,05). Показник ФЧ нейтрофшв кров1 зростав у 190-добовому в1щ на 47,36 % (р<0,01). Р1вень загальних ¿муноглобулшв у курей К групи знижувався протягом дослщного перюду, ау птищ Д групи на 250 добу життя збшьшувався на 28,1 % (р<0,05).
У курей Д групи в1рогщне зростання величини проте!назно1 активност1 спостер1гали на 190 I 250 добу життя на 23,49 % (р<0,05) I 43,19 % (р<0,01); амшолп-ично! активное^ - на 190, 250 1 300 добу життя на 29,81 %, 30,71 % та 29,04 % (р<0,05); дипептидазно! активное^ - на 250 1 300 добу життя на 17,70 % та 30,29 % (р<0,05). Достов1рних вщмшностей у величин! лшол1тично1 активност1 виявлено не було. У птиц1 Д групи величина АсАТ була в1рогщно вищою на 150, 190, 250 1 300 добу життя вщповщно на 16,3 % (р<0,05); 19,4 % (р<0,01); 16,4 % (р<0,05) 1 23,5 % (р<0,001). Спостер1галася тенденщя до зб1льшення активност1 АлАТ у курей К групи до 300 добового в1ку. У курей Д групи у 150-, 190-, 250- 300-добовому в1щ И актившсть пщвищувалась В1ДПОВ1ДНО на 44,4 %, 37,5 %, 36,8 % 1 38,5 % (р<0,01).
Випоювання ф1токомпозици "В1тастимул" не призводило до в1рогщних зм1н вм1сту глюкози. На 150, 190, 250 I 300 добу життя теля застосування рослинно! добавки спостер1гаеться тенденщя до зниження кшькост1 глюкози на 0,8 %, 1,4 %, 6,6 % та 8,8 % у курей Д групи, пор1вняно з контролем. Вмкт кальщю у сироватц1 кров1 курей Д групи р1зного в1ку був дещо вищим, н1ж у контрольно! птищ, проте в1рог1дне його п1двищення спостер1галось лише на 190, 250 добу життя - на 41,1% (р<0,01) 1 12,5 % (р<0,05) вщповщно. Аналопчна картина в1дм1чена I з вм1стом фосфору, концентрац1я якого у сироватщ кров1 курчат Д групи збшьшувалася на 31,8 % I 25,0 % (р<0,01) в1дпов1дно на 190, 250 добу життя у пор1внянш з птицею К групи. Величина вмкту загальних л1п1д1в у курей обох груп у р1зш пер1оди несучост1 була приблизно на однаковому р1вн1.
Анал1з отриманих результата вказуе на те, що використання ф1токомпозици "В1тастимул" в рац1он1 курей несучок сприяе п1двищенню
253
адаптацшних можливостей !х оргашзму, на що вказуе пщвищення функщонального стану та резистентност1 оргашзму птищ у перюд штенсивно! несучостг Застосування ф1токомпозици "В1тастимул" позитивно впливае на штенсивнють гщрол1зу поживних речовин корму та 1х всмоктування у кров, на що вказуе пщвищення активное^ протео- та амшол1тичних фермент1в у дванадцятипалш кишщ, вмюту кальщю I фосфору у кров1 курей у р1зш перюди яйценосностг
При проведенш експерименту в умовах птахофабрики було встановлено, що р1вень збереження погол1в'я протягом дослщу у К груш становив 97 %, у Д груш - 99 % вщповщно. 1нтенсивнють яйценосност1 у птищ К групи протягом дослщу коливалась у межах 60,0% - 72,0% у птищ дослщно! групи -вщ 64% до 74%. Випоювання рослинно! добавки "В1тастимул" у склад1 рацюну ¿з розрахунку 0,5 мл/кг суттево вплинуло на штенсивнють несучост1 та масу яйця у другому мкящ на 3,3 1 2,5 %, третьому мкящ на 4,3, 1 2,0 % у четвертому мкящ на 4,4 1 1,1 % 1 п'ятому мкящ на 4,5 1 1,3 %. За 150 дшв облкового пер1оду середня несучють курей - несучок Д групи перевищувала показник К групи на 4,0%. За перюд дослщу середня маса яйця вщ курей Д групи також перевищувала цей показник К групи курей на 2,0 % (61,7 г проти 60,5 г в контрол1), що евщчить про ефектившеть додавання ф1токомпозиц11 до рацюну птищ. Необхщно в1дм1тити, що у Д груп1 птиц1, середнш вих1д яечно! маси за дослщ був на 39,1 кг або на 7,2 % б1льший, шж у К груп1. Середня масаяецяь, отриманих в1д курей Д групи за перюд досл1ду виявилася на 1,98 % (р<0,05) б1льшою, пор1вняно з цим показником курей К групи. Середня маса жовтка яець в1д Д групи несучок перевищувала показники К групи - на 0,65 г (р < 0,05), маса бшка - на 1,07 г (р < 0,01), шдекс форми яйця - на 0,51 при незмшнш товщин1 шкарлупи.
Варто в1дзначити, що масова частка сухо! речовини у вм1ст1 яець курей К групи становила 23,80 %, тод1 як у несучок Д групи даний показник був дещо вищим I складав 24,51 %, що на 3,0 % (р < 0,01) було бшьше, пор1вняно з птицею К групи. Збшьшення вм1сту сухо! речовини в1дбулося за рахунок орган1чно! речовини (р1зниця з контролем становила 4,6 % (р<0,001), а також в1рог1дного зростання вмкту золи, проте!ну, жиру та БЕР.
Масова частка сухо! речовини у бшку яець птиц1 К групи становила 11,35%, що на 10,6% (р<0,01) менше, н1ж у Д груп1. Орган1чна речовина представлена в основному протешом, к1льк1сть якого у бшку яець курей Д групи був на 10,2 % (р<0,01) вищим, пор1вняно з його вмктом у яйцях птиц1 К групи. Спостеркалося зростання р1вня БЕР у бшку яець курей Д групи на 4,9 % (р<0,05). Вмют сухо! речовини у жовтку яець Д групи курей становив майже б1льшу частину 1хньо! маси. Дослщження показують, що б1льшу частку оргашчно! речовини жовтка яець К групи складав жир (29,99 % проти 30,21 % у Д груш), дещо зменшилась частка протешу (17,26 % проти 17,86% у Д груш). Кшьюсть БЕР у жовтку яець на 14,4% перевищувала Д групу.
При шкубуванш яець отриманих при застосуванш ф1токомпозиц11 батьк1вському стаду птищ спостеркалась б1льша виводим1сть курчат (80,0%),
254
тод1, як у К rpyni вона склала 74 %. Пщ час огляду яець виявлено, що кшькють завмерлих ембрюшв в К i Д rpyni була однакова, кшьккть незаплщнених яець у Д rpyni склала 4,0 % проти 11,0 % у К rpyni.
Висновки. 1. Використання ф^окомпозицн "В^астимул" у доз1 0,5 мл/кг в рацюш курчат на rai вакцинаци сприяе пщвищенню функцюнально! адаптацп оргашзму птищ у перюд з 30 до 90 доби життя за рахунок збшьшення у кров! кшькоси еритроцит1в, лейкоцшгв i вмюту гемоглоб1ну в середньому на 15,3 % - 21,1 %, (р<0,05), вм1сту загального б1лка на 20,8 % - 23,5 % (р<0,001) за рахунок бета- i гаммаглобулмв, пщвищенню активное^ гуморальних i кл1тинних фактор1в резистентное^ на 11,0 % - 17,7 % (р<0,05), загальних ¿муноглобулш1в на 30,51 % (р<0,05) на 60 добу життя, зниженню вмкту П1К на 60 i 90 добу вщповщно на 17,0 i 15,1 % (р<0,05), иор1внюючи з курчатами К групи. Збережешсть молодняку пщвищуеться до 97,0 %.
2. Установлено, що кормова добавка "В1тастимул" у доз1 0,5 мл/кг покращуе порожнинне i пристшкове травления у тонких кишках курчат за рахунок пщвищення протешазно!, дипептидазно!, амшазно!, лшазно! активност1 в середньому на 24,8 % - 50,6 % (р < 0,01), збшьшуе у периферичнш кров1 концентрац1ю загальних л1п1д1в в середньому на 16,9 % (р-<0,05), вмкт кальц1ю i фосфору 11,3 % (р-<0,01), пор1вняно з курчатами К групи.
3. Застосування ф1токомпозици "В1тастимул" в доз1 0,5 мл/кг в рацюш курей-несучок у pi3Hi пер1оди продуктивност1 сприяе п1двищенню на 250 i 300 добу життя кшькост1 еритроцит1в i лейкоцит1в на 20,2 % та 10,4 % (p<0,05), вм1сту гемоглоб1ну на 10,8 i 16,3 % (p<0,05), р1вня б1лку за рахунок альбум1н1в та альфа- i гаммаглобул1н1в на 14,6 % - 26,2 % (р<0,05), величини ЛАСК i Ф1, р1вня загальних ¿муноглобулмв на 28,1 % (р<0,05), пор1вняно з курчатами К групи. На 190, 250 i 300 добу життя у курей, яю отримували ф1токомпозиц1ю "В1тастимул" в доз1 0,5 мл/кг, п1двищуеться ¿нтенсивн1сть пдрол1тичних процес1в в тонких кишках, що проявляеться зростанням величини проте!назно1, амшол1тично1, дипептидазно! активност1, зб1льшенням активност1 АсАТ i АлАТ, i, як наслщок, п1двищенням кальц1ю та фосфору в середньому на 12,5 %
- 31,8 % (р<0,05-0,01), пор1вняно з птицею К групи.
4. В умовах апробацй' ф1токомпозицй' "В1тастимул" виявлено пщвищення несучост1 на 4,0 %, збшьшення середньо! маси яець на 1,98 % (р<0,05) за рахунок маси жовтка на 0,65 г (р < 0,05), маси бшка - на 1,07 г (р < 0,01), зростання масово! частки сухо! речовини у вм!ст! яець на 3,0% (р < 0,01) за рахунок оргашчно! речовини на 4,6 % (р<0,001), доповненням х1м1чного складу б1лка сухою речовиною на 10,6% (р<0,01), проте!ном на 10,2 % (р<0,01), БЕР на 4,9 % (р<0,05), п1двищення виводимост1 на 6,0 % у пор1вняння з курчатами контрольно! групи.
Л1тература
1. Edens F. V. The immune system in Poultry / F. V. Edens // Poultry Beyond
- 2001. - №5. - P. 89 - 105.
255
2. 1батулш I.I. Мшерол, як 3aci6 стабшзаци лшщного обмшу у курок-несучок / I.I. 1батулш, Л.М. Борисенко // Науковий вкник НАУ - Кшв. - 2004. -Вип. 74 - С. 105-108.
3. Ратич I. Б. Ф1зюлого - 6ioxiMi4Hi основи живлення птищ./ I. Б. Ратич, А. В. Гунчак, Г. М. Стояновська, Л. В. Андреева, Б. Я. Кирил1в, Я. М. CipKO // Льв1в. - 2007. - С. 233.
4. Iohob I. А. В1тамш Е як 3aci6 пщвищення якост1 птах1вничо! продукци та антиоксидантного статусу оргашзму / I. A. Iohob // Вкник аграрно! науки. — 2011. — № 4. С. 37-39.
5. Кичеева Т. Г. Влияние тканевого препарата ПДЭ на показатели резистентности цыплят-бройлеров в возрастном аспекте / Т. Г. Кичеева // Проблеммы и перспективы развития с.-х. науки и АПК в современных условиях. - Иваново, 2004. - Т.2. - С. 111 - 113.
6. Колотницький В.А. 1муноф1зюлопчний стан оргашзму птищ у pi3Hi BiKOBi перюди та при застосуванш ¿муномодулятор1в : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: 03.00.13 «Ф1зюлопя людини i тварини» / В.А. Колотницький. - Льв1в - 2009. - С. 20.
7. Маслянко Р.П. Методичш рекомендаци для ощнки та контролю ¿мунного статусу тварин: визначення фактор1в неспециф1чно! резистентное^, кл1тинних i гуморальних механ1зм1в ¿муштету проти ¿нфекц1йних захворювань / Р.П. Маслянко, I.I. Олексюк, A.I. Падовський. - Льв1в, 2001. - 81 с.
8. Коцюмбас I. Я. Вплив гепаренолу на ¿мунолог1чн1 та 6ioxiMi4Hi показники орган1зму птиц1 у реабштацшний пер1од п1сля експериментального Т-2 токсикозу / I. Я. Коцюмбас, Н. Е. Л1сова, О. М. Пятничко // Науково-техн1чний бюлетень 1нституту 61олог11 тварин i Державного науково-дослщного контрольного ¿нституту ветеринарних npenapaTie та кормових добавок. - Льв1в, 2005. - Вип.6, № 3, 4. - С.196 - 200.
9. С1монов М. P. BiKOBi особливоси формування ¿мунАтету проти хвороби Гамборо i антиоксидантного статусу та методи !х корекц1! у курей кросу ISA BROWN: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ветер. наук: спец.03.00.04 «Бюх1м1я» / М. P. CImohob. - Льв1в, 2006. - 22 с.
10. Стояновський В. Г. Пейеров1 бляшки тонких кишок, як прояв природно! резистентност1 орган1зму курей / В. Г. Стояновський, А. В. Гунчак, I. А. Колом1ець // Експериментальна та клмчна ф1з1олог1я i 61ох1м1я — 2011. — № 4 (56). — С. 44—48.
11. Степченко Л. М., Лосева С. О. Актившеть травних фермент1в та перетравшеть поживних речовин у несучок при згодовуванш г1дрогумату // Науково-техн1чний бюлетень 1нституту 61олог11 тварин i ДНДК1 ветпрепарат1в та кормових добавок. - 2007. - Вип. 8. - № 3, 4. - С. 188 - 192.
12. Семен I.C. Перспективи застосування пробютиюв у птах1вництв1 / I.C. Семен, 1.Я.Коцюмбас, 1.М.Кушшр // Науковий в1сник Льв1вського нащонального ун1верситету ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿мен1 С.З.Гжицького. - Льв1в, 2007. - Т.9, №3 (34), 4.2. - С. 24-30.
256
13. Колом1ець I. А. До вивчення функционального стану оргашв ¿муногенезу курей-бройлер1в при застосуванш ¿мунокоректор1в та пробютиюв / I. А. Колом1ець // Науково-техшчний бюлетень 1нституту бюлогп тварин i Державного науково-дослщного контрольного шституту ветпрепарапв та кормових добавок. — Льв1в, 2011. — Вип. 12, № 1,2. — С. 39—43.
14. Нщеменко М.П. Продуктившсть та яюсть яець курок-несучок за згодовування мжорму / М. П.Нщеменко // В1сник сумського национального аграрного ушверситету. - Суми, 2012. - Вип. 1-2 - С. 259-263.
15. Порошинська О. А. Ф1зюлопчне обгрунтування застосування л1зину, мет1он1ну та треоншу для перепел1в м'ясного напрямку продуктивност1: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: 03.00.13 «Ф1зюлопя людини i тварини» / О. А. Порошинська. - Ки!в - 2013. - С. 20.
16. Гунчак А. В. Метабол1чш процеси в орган1зм1 курей-несучок за дп ф1топрепарату / А.В. Гунчак // Науковий в1сник Льв1вського нац1онального ушверситету ветеринарно! медицини та б1отехнолог1й ¿меш С.З.Гжицького. -Льв1в, 2009. - Т.11, №3 (42), 4.1. - С. 33-36.
Summary Bigun UP
Vinnitsky natsionalny of Agrarian universitet FIZIOLOGICHNI ASPECTS ADAPTATSII ORGANIZMU PTITSI RIZNOGO VIKU TA PRODUKTIVNOSTI FOR VIKORISTNNYA FITOKOMPOZITSII "VITASTIMUL"
Using Jitokompozitsii "Vitastimul" in a dose of 0.5 ml / kg in the diet of chickens against vaccination enhances functional adaptation birds from 30 to 90 days of life due to the increase in the number of blood red cells, white cells and content, total protein content by the beta-and gamma-globulin, an increase in activity of humoral and cellular resistance factors common immunoglobulins for 60 days of life, reducing maintenance on the CEC 60 and day 90, respectively, compared with the chickens to the group. Safety of young animals increased to 97.0%.
Key words: chickens, hens, fitokompozitsiya, immunity, blood,
Рецензент - д.с.-г.н., проф., чл.-кор. НААНУ Кирил1в Я.1.
257
