CC BY
20
УДК 636.5.087.7:577.15
Стояновський В.Г., д-р вет. наук, професор, Колотницький В.А., к. вет. н., асистент, Ганин М.Д., к.б.н., доцент, Коваленко П.П., к.б.н., доцент, Шурмакевич Л.Р., асистент, Колом^ць I.A., астрант ® Льегеський нацгональний унгеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт iмет С.З.Гжицького, м. Льеге, Украта 1нститут бюлогп теарин УААН, м. Льеге
АКТИВН1СТЬ ФЕРМЕНТ1В ВМ1СТУ ТА СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ
ТОНКИХ КИШОК МОЛОДНЯКУ ПТИЦ1 У КРИТИЧН1 В1КОВ1
ПЕР1ОДИ
У критичш пергоди росту i розеитку дослгджено актиенгсть ферментге емгсту та слизоеог оболонки тонких кишок молодняку птицг
Ключовi слова: птиця, ггдролази, протетазна актиенгсть, амглолтична актиенгсть, лтолтична актиенгсть, дипептидазна актиенгсть.
Вступ. Змша функщонально! активност тонких кишок молодняку птищ у рiзнi Bi^Bi перюди зумовлена впливом рiзних ендогенних i екзогенних чинникiв стресорного характеру, що дозволяе трактувати ix як критичш. Вони пов'язанi 3i швидким морфофункщональним ростом травно! системи, рiзкою змшою складу корму, початком формування постшного пера, наростанням м'язово! тканини, ростом репродуктивно! системи, подготовкою до яйцекладки тощо (1, 2, 3).
У зв'язку з цим, функщональна адаптащя травного каналу ремонтного молодняку птищ у рiзнi критичнi перiоди можлива лише за швидких змiн протеосинтезу гщрол^ичних ферментiв в органах травлення, насамперед тонких кишках, забезпечуючи належний рiвень перетравлення i засвоення поживних речовин корму, здоров'я та майбутньо! продуктивност птицi (2, 4, 5).
Мета роботи - з'ясувати штенсившсть порожнинного i пристiнкового травлення у тонких кишках ремонтного молодняку птищ у критичш перюди росту.
Матерiал i методи. Дослщи проводили на штактному молодняку курчат кросу „ISA BROWN". Птицю утримували згiдно з технолопею клiткового утримання з вiльним доступом до корму та води. Годiвля птищ забезпечувалась стандартним комбiкормом згщно з нормами та вiдповiдно до перюду вирощування.
У вмiстi кишечника визначали загальну амiлолiтичну активнiсть за методом Смгга-Роя (1949), проте!назну - за методом Куштца (1973), лiполiтичну - за методом Т^ца (1997). У слизовш оболонцi тонких кишок визначали дипептидазну активнiсть - за методом Тарвид, Кушак (1983).
® Стояновський В.Г., Колотницький В.А., Ганин М.Д., Коваленко П.П., Шурмакевич Л.Р., Колом1ець I.A., 2010
304
Результати дослщжень. Одержат даш свщчать про те, що у ранньому постнатальному перiодi (10 дiб) у курчат добре виражене порожнинне травлення бшюв, про що свщчить активнiсть проте!наз вмiсту дванадцятипало!, порожньо! i клубово! кишок, яка була на рiвнi доросло! птищ (див. табл.).
Таблиця
Актившсть гщролаз вмкту 1 слизовоУ оболонки тонких кишок молодняку
курей у критичн в1ков1 першди. ( М±м, п=5
В1к, доба Проте!назна, мккат/г бшка Амшолггична, од.акт/ хв. г бшка Лшолггачна, од.акт/хв. г бшка Дипептидазна, мкмоль/ хв. г тканини
12-пала кишка
10 19,89±1,90 7,10±0,71 * * * 6,78±0,55* * * * 254,31±6,75* * * *
30 20,81±1,94 9,10±0,94* 7,28±0,45* * * * 324,78±9,16
45 23,21±1,77" 12,97±1,55 13,42±0,93 337,87±10,00
60 24,13±2,17* 15,08±0,61 15,45±0,65 385,19±11,18
90 25,10±2,17 * * 17,19±1,33 19,91±0,85* 391,08±19,13
120 18,56±0,93 13,42±1,77 15,55±0,90 370,01±12,78
365 17,73±0,84 13,10±1,41 15,50±1,77 356,18±15,15
Порожня кишка
10 17,16±2,91 8,71±0,69* * * 7,74±0,49* * * * 301,79±9,41
30 23,08±2,11 * 10,44±1,17* * 6,15±0,59* * * * 406,51±10,17* * *
45 23,69±1,01* * * 13,17±1,07 11,76±0,71 410,29±11,77* * *
60 24,37±1,77* * * 14,11±2,56 13,15±0,36 415,41±12,71* * *
90 16,16±1,68 17,04±4,68 17,10±0,93 * * * 440,33±14,02*
120 15,79±2,34 17,83±3,87 15,22±0,47* 445,72±14,56
365 15,01±2,00 16,42±1,80 13,27±0,61 489,42±15,03
Клубова кишка
10 15,47±1,33 6,18±0,79* * * 5,08±0,41 310,16±9,18 * * * *
30 20,17±2,06* * 10,01±1,93 5,44±0,37* * * * 320,22±8,96* * * *
45 21,40±2,09* * * 13,30±1,44 9,08±0,69* 315,40±10,77* *
60 22,33±2,15* * * 13,91±1,72 11,14±0,97 340,24±12,15* * *
90 20,16±2,25* * * 15,08±2,26* * * 21,16±2,16* * * * 420,14±14,78
120 14,35±2,42 14,31±1,93 14,13±0,68 400,02±12,12
365 11,77±1,73 12,59±1,13 12,36±0,98 391,32±12,35
У наступнi критичнi перiоди росту курчат виявлено вiрогiдне зростання
проте!назно! активностi вмiсту тонких кишок, порiвняно з однорiчною птицею. Найвищою вона спостер^алась у дванадцятипалiй кишцi - 45-90-добових, у порожнiй - 30-60-добових, у клубовiй - 45 i 60-добових курчат. Так, якщо у доросло! птищ актившсть проте!наз вмюту дванадцятипало! кишки становила 17,73 мккат/г бшка, то у 45- i 90-добових курчат вiдповiдно 23,21-25,10 мккат/г бшка (р<0,025), порожньо! кишки - 15,01 мккат/г бшка - у однорiчно! птищ проти 23,08-24,37 мккат/г бшка (р<0,05) вщповщно у 30-60-добових курчат, а у клубовш кишщ - 11,77 мккат/г бiлка - у доросло! птищ порiвняно з 21,40 i 22,33 мккат/г бшка (р<0,01) - у 45 i 60-добових курчат. У 120-добових курчат вiдмiчено стабiлiзацiю проте!назно! активностi вмюту тонких кишок, яка фактично була в межах активност доросло! птищ. Характерним е також той факт, що у доросло! птищ гiдролiз пептидiв до амiнокислот у порожниш тонких кишок знижуеться у дистальному напрямку, про що свiдчить актившсть проте!наз вмiсту дванадцятипало!, порожньо! i клубово! кишок - 17,73; 15,01 i 11,77 мккат/г бiлка. Разом з тим, у молодняку птищ 30-90-добового вжу порожнинний гiдролiз бшка був стабшьно високий у рiзних вiдрiзках тонких
305
кишок, що може свщчити про зростання потреб ростучого оргашзму молодняку птищ у пластичному матерiалi.
1нтенсившсть гiдролiзу полiсахаридiв у порожниш тонких кишок курчат раннього постнатального розвитку значно нижча, шж у доросло! птицi, на що вказуе низька активнiсть амiлаз вмкту дванадцятипало!, порожньо! i клубово! кишок. Ц данi свiдчать про нездатшсть курчат раннього постнатального перiоду розвитку штенсивно гiдролiзувати полiсахариди у порожниш кишечника, що може бути застереженням про включення значно! юлькосп вуглеводiв у рацiон курчат даного вшу.
Встановлено, що у дванадцятипалiй кишщ 10-добових курчат амiлолiтична активнiсть вмкту знижуеться порiвняно з дорослою птицею на 46% (р<0,01), у 30-добових - на 31 % (р<0,05); у порожнiй кишцi вiдповiдно -на 47 % (р<0,001) i 37 % (р<0,02), а у клубовiй кишцi - на 51 % (р<0,01). У наступнi 45-120-добовi критичнi перiоди росту курчат амшол^ична активнiсть вмiсту тонких кишок була на рiвнi величини активностi однорiчно!' птицi. Зростання активностi амiлази вмкту порожнини тонких кишок у рiзнi критичнi перiоди життя ремонтного молодняку, на нашу думку, пов'язано з пщвищеними потребами курчат у метаболiчнiй енерги в зв'язку з функщональною адаптацieю !х органiзму до стресорних умов, яю е характерними для даного перюду росту i розвитку птищ.
1нтенсившсть гiдролiзу лiпiдiв у порожниш тонких кишок, подiбно як i полiсахаридiв, була значно нижчою у 10- i 30-добових курчат порiвняно з дорослою птицею, про що свщчить низька актившсть лiпази вмiсту рiзних дiлянок кишечника. У вмiстi дванадцятипало! кишки актившсть лшази у курчат даного вжу була вiдповiдно нижчою на 57 % i 54 % (р<0,001); у порожнiй - на 42 % i 44 % (р<0,001) i у клубовш - на 59 % i 56 % (р<0,001), нiж в однорiчно! птицi. Починаючи з 45-добового вiку лiполiтична активнiсть вмiсту тонких кишок тдвищувалась порiвняно з 30 добою життя курчат, з максимумом зростання на 90 добу. Зокрема, у вмкт дванадцятипало! кишки вона тдвищувалась на 28 % (р<0,05), у порожнш кишщ - на 28 % (р<0,01), у клубовш - на 71 % (р<0,001), що свщчить про достатньо високий рiвень гiдролiзу жирiв у порожниш тонких кишок ремонтного молодняку птищ.
Про характер пристшкового травлення у птищ, до певно! мiри, свщчить актившсть дипептидаз. Нами встановлено, що дипептидазна активнiсть слизово! оболонки була найвищою у молодо! i доросло! птицi у порожнiй кишщ i дещо нижчою у дванадцятипалш i клубовiй кишках. Одержанi даш свiдчать про те, що заключш етапи гiдролiзу дипептидiв у птищ рiзного вiку вiдбуваються найбiльш штенсивно у порожнш, менше - у клубовш i найменше - у дванадцятипалш кишках. Це узгоджуеться з даними л^ератури (Стояновський В.Г., 2000), яю вказують на морфофункщональне значення даних вiдрiзкiв тонких кишок у процесах травлення с. - г. тварин i птищ.
Пристшкове травлення дипептидiв у дванадцятипалiй кишцi було нижче у 10-добових курчат, тодi як у наступш дослiджуванi перюди актившсть дипептидаз слизово! оболонки тдвищувалась i була в границях величин активност доросло! птищ. У слизовш оболонщ порожньо! i клубово! кишок актившсть дипептидаз у 10-добових курчат зменшувалась порiвняно з дорослою птицею вщповщно на 39 % i 21 % (р<0,01). У наступш вiковi перiоди
306
молодняку птищ рiзниця величин активност дипептидаз зменшувалась, проте у 60-добових курчат вона була вщповщно на 16 % i 14 % (р<0,01) нижчою, шж у доросло! птищ.
Висновки:
У критичш перюди онтогенезу птицi неоднаково змшюються темпи порожнинного i пристшкового травлення у тонких кишках, про що свщчить актившсть ферменив вмюту i слизово! оболонки:
1. Встановлено, що у курчат 10-добового вжу протешазна активнiсть вмiсту дванадцятипало!, порожньо! та клубово! кишок суттево не вiдрiзняеться вiд активностi дорослих курей, а на 30-90 добу життя курочок вона перевищуе ïï на 18-40 %.
2. Дипептидазна актившсть слизовоï оболонки тонких кишок 10-добових курчат нижча на 29-39 %, шж у дорослоï птицi, а з 30 доби вона поступово пщвищуеться, досягаючи у 120-добовому вщ величину активностi дорослих курей.
3. Актившсть амшази i лiпази вмюту тонких кишок курчат 10-30-добового вжу нижча нiж у дорослоï птицi вiдповiдно на 31-46 % i 5057 %, на 45-60 доби життя вона знаходиться на рiвнi однорiчних курей, а у 90-120-добового молодняку птицi !'х величина була на 28 i 40 % вищою вiд доросло!' птищ.
Л1тература
1.Пасiчна Ю.Я.Активнiсть гщролаз травних органiв курей-несучок при внесенш у рацiон бiомаси дрiжджiв Phaffia rhodozyma та ферментного препарату „Ровабю" / Пасiчна Ю.Я., Колотницький В.А., Стояновський В.Г. // Вюник Дншропетровського державного аграрного унiверситету. - Дншропетровськ, 2005. - №2. - С. 152-156.
2.Пасiчна Ю.Я. Активнiсть гщролаз курей-несучок при внесенш у ращон бюмаси дрiжджiв та ферментного препарату / Ю.Я.ПаЫчна, В.А.Колотницький, В.Г.Стояновський // Ефективне шж!вництво. - 2006. -№4(16). - С. 56-59.
3.Паачна Ю.Я. Адаптивнi змiни активност гiдролаз органiв травлення курей за дп алiментарних чинникiв: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ветер. наук: спец.03.00.13 «Фiзiологiя людини i тварин» / Ю.Я.Пасiчна. -Львiв, 2008. - 18с.
4.Uni Z. Small intestinal development in the young chick: crypt formation and enterocyte proliferation and microbion / Z.Uni, A.Geyra, H.Ben-Hur // Brit.Poult Sci. - 2008. - Vol.41, №5. - Р.544-551.
5. Vaughan E.E. Molecular view of the intestinal ecosystem / E.E.Vaughan, F.E.Schut, H G.Heilig // Curr. Issues Intest.Microbiol. - 2008. - №1. - Р.1-12.
Summary
l.It was determinated that chickens at the age of 10 days have the protein content activity of duodenum, empty and on the 30-90 days of hens life it increases to 18-40 per cent.
307
2.Dipeptidasal activity of mucons of thin intenstine of hens at the age of 10 days is lower to 29-39 per cent that in adult poultry, and from 30-th day it increases gradually, reaching the same activity value as in adult hens at the age of 120 days.
3. The content activity of amilase and lipase of chickens thin intenstine at the age of 10-30 days is lower than in adult hens accordingly to 31-46per cent and 50-57 per cent on 45-60 day of their life is on a level of one-year hens, and in young poultry at the age of 90-120 days their value was on 28-40 per cent higher than in adult poultry.
Cmammx nadiumna do peda^ii 4.03.2010
308
