Научная статья на тему 'Активність протеолітичних ферментів тонких кишок курчат-бройлерів при випоюванні високочистого натрію гіпохлориту (ВНГХ)'

Активність протеолітичних ферментів тонких кишок курчат-бройлерів при випоюванні високочистого натрію гіпохлориту (ВНГХ) Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
108
15
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
БРОЙЛЕРИ / ТОНКі КИШКИ / ПРОТЕїНАЗНА АКТИВНіСТЬ / ДИПЕПТИДАЗНА АКТИВНіСТЬ / РОЗЧИН ВНГХ

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Шурмакевич Л.Р., Стояновський В.Г.

Анотація. У статті наведені дані динаміки протеїназної і дипептидазної активності тонких кишок курчат-бройлерів за умов введення натрію гіпохлориту.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по ветеринарным наукам , автор научной работы — Шурмакевич Л.Р., Стояновський В.Г.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Активність протеолітичних ферментів тонких кишок курчат-бройлерів при випоюванні високочистого натрію гіпохлориту (ВНГХ)»

УДК 636.09.: 616.092: 636.5

Шурмакевич Л. Р. -астрант Стояновський В. Г. -д-р. вет. наук, професор Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт

¡мет С. З. Гжицького АКТИВН1СТЬ ПРОТЕОЛ1ТИЧНИХ ФЕРМЕНТ1В ТОНКИХ КИШОК КУРЧАТ-БРОЙЛЕР1В ПРИ ВИПОЮВАНН1 ВИСОКОЧИСТОГО НАТР1Ю Г1ПОХЛОРИТУ (ВНГХ).

Анотащя. У статт наведеш даш динамiки проте!назно! i дипептидазно! активност тонких кишок курчат-бройлерiв за умов введення натрш гiпохлориту.

Ключовi слова: бройлери, тонт кишки, протетазна актиетсть, дипептидазна актиетсть, розчин ВНГХ.

Вступ. На сучасному етат розвитку птахiвництва проблема тдвищення адаптивних можливостей оргатзму до впливу рiзних алiментарних чинниюв е однieю з головних у фiзюлоri! та бюхiмi! живлення птищ. Вiдомо, що незбалансована годiвля, рiзка змiна складникiв корму, наявнiсть антипоживних речовин, мжотоксишв та !х метаболтв викликае у птицi порушення процеЫв травлення, що виявляеться у зниженш активностi ферментiв гщрол^ично! ди, коефщента перетравностi корму та погiршеннi засвоення поживних речовин у тонких кишках [4]. Залози слизово! оболонки тонких кишок видшяють секрет, що мютить ферменти, пiд дiею яких вщбуваеться розщеплення корму [1]. Серед найпоширешших власне кишечних ферментiв видiлять т^ що володiють протеолiтичною дiею, зокрема внутржл^инш проте!нази i дипептидази [2].

Зараз вщомо, що до факторiв мiсцевого iмунiтету кишечника крiм складниюв травних сокiв, нормально! мiкрофлори, лiзоциму, лактоферину та iмуноглобулiнiв класу А, вщносяться також протеолiтичнi ферменти, що впливають на системний iмунiтет. Отже, тдвищення активност протеолiтичних ферментiв у тонких кишках птищ можна розглядати сьогодт як один iз можливих факторiв забезпечення високого рiвня реактивност органiзму вцiлому. Сьогоднi у лiтературi недостатньо висвiтленi питання, якi стосуються адаптивних змiн активностi протеолiтичних ферменив у тонких кишках птищ за умов вакцинаци та у поствакцинальний перюд. Серед велико! кiлькостi рiзноманiтних препаратiв, особливу увагу дослiдникiв привернув порiвняно новий лiкарський засiб - натрш гшохлорит. Вiдомо, що даний розчин володiе бактерицидною, антивiрусною, протигрибковою, детоксикацiйною дiею, тому його використовують при дiареях поросят i телят, атотях i гiпотонiях рубця, гастроентеритах i гепатитах у собак. В органiзмi розчин натрiю гiпохлорит утворюеться природнiм шляхом пiд час дезактиваци чужорiдного збудника [3]. Вплив даного препарату на оргатзм птицi дослщжувався багатьма авторами,

201

проте його описи обмежувались в основному деякими гематолопчними i бiохiмiчними показниками та патоморфолопчними змшами.

Зараз дискусшним у лiтературi залишаеться питанняе про iмунотропну дш ВНГХ на органiзм молодняку птищ, у тому числi за умов вакцинаци. Це зумовлюе науково-практичну актуальшсть дослiдження впливу розчину гiпохлориту натрш на iмунологiчну реактивнiсть та функцюнальний стан кишечника птицi.

У зв'язку з цим, метою наших дослщжень було визначити проте!назну та дипептидазну активнiсть вмiсту i слизово!' оболонки тонких кишок молодняку бройлерiв за штактних умов та при вакцинаци проти шфекцшного бронхiту, хвороб Гамборо i Ньюкасла на тлi випоювання розчину ВНГХ у рiзних концентращях.

Матер1али 1 методи дослщження.

Для дослщжень з клмчно здорових курей 10-добового вiку було сформовано 4 групи молодняку бройлерiв-аналогiв по 30 голiв у кожнiй, якi на 10 добу вакциноваш проти шфекцшного бронх^у (Пулвак 1Б Праймер, США), на 13 добу - проти хвороби Гамборо (жива культуральна вакцина Бурсш, США), а на 21 добу - проти хвороби Ньюкасла (Пулвак НХ-Ла Сота, США). Перша група служила контролем, другш грут з наступно! доби тсля першо! вакцинаци i до 45 добового вжу (перiод завершення дослiду) випоювали розчин високочистого натрiю гiпохлориту у концентраци 5 мг/л, третiй - 10 мг/л, четвертш - 15 мг/л. Другий дослщ проведено за аналопчних умов на невакцинованiй птицi. В дослщах використовували свiжий розчин високочистого натрш гшохлориту, який отримували шляхом електролiзу фiзiологiчного розчину натрiй хлору. Молодняк бройлерiв отримував стандартний повноцшнй комбiкорм ("Престартер", "Стартер", "Гровер" та "Фшш") згiдно рекомендованих норм та утримувався у кликах.

Для дослщжень вщбирали вмiст i слизову оболонку тонких кишок на 45 добу вщ виводу (перюд завершення дослщу). Для визначення активностi ферментiв та вмкту бiлка вiдiбраний матерiал заморожували в рiдкому азотi, пiсля чого розтирали, екстрагували в фiзiологiчному розчит при температурi 0...+4 °С i одержували гомогенат (1:10), який тсля центрифугування використовували для визначення проте!назно! активностi за методом Кунiтца (Способ опредиления активности протеиназ, 1973) [5] та дипептидазно! - за методом Тарвщ (Тарвид И.Л., Кушак Р.И., 1983) [6], а також вмкт бшка за Лоурi (Методики дослщжень з фiзiологi! i бiохiмi! сшьськогосподарських тварин, 1998) [7]. Статистичну обробку даних проводили за допомогою програми STATISTICA.

Результати досл1джень.

Аналiз показниюв отриманих у першому дослiдi засвщчив, що на 45 добу життя молодняку бройлерiв спостерiгаеться пiдвищення проте!назно! та дипептидазно! активност вмiсту i слизово! оболонки тонких кишок (див. табл.1).

202

Таблиця 1

Актившсть гщролаз вмкту та слизовоУ оболонки тонких кишок вакцинованих 45-добових курчат-бройлер1в за впливу розчину ВНГХ __(М±т), п=5. _

Групи Проте!назна актившсть, (мккат/г бшка) Дипептидазна активнiсть, мкмоль/(хв.т тканини)

Вмкт тонких кишок

Контрольна 1 21,93±1,22 43,78±1,83

Дослщна 2 28,60±1,45*** 49,25±2,17

Дослiдна 3 28,53±1,49*** 56,05±2,51***

Дослщна 4 29,30±1,46*** 61,19±2,04****

Слизова оболонка тонких кишок

Контрольна 1 2,62±0,16 328,80±16,87

Дослщна 2 3,05±0,22 412,41±17,18***

Дослщна 3 3,99±0,21**** 528,12±18,06****

Дослщна 4 2,17±0,15 382,12±16,94

Примггка: у данiй i наступних таблицях р<0,05; р<0,025; р<0,01; р<0,001

Встановлено, що у вакцинованих курчат-бройлерiв контрольно! групи активнiсть проте!наз вмiсту тонких кишок була найнижчою - 21,93±1,22 мккат/г бiлка, тодi як у всiх дослiдних групах вона вiрогiдно збiльшувалась. Так, у курчат друго! дослiдно! групи, котрим випоювали розчин ВНГХ у концентрацп 5 мг/л, проте!назна активнiсть вмiсту була вищою на 30,4%, у курчат третьо! дослiдно! групи, яка отримувала розчин ВНГХ у концентрацп 10 мг/л - на 30,1%, а у четвертш дослщнш грут, що отримувала розчин ВНГХ у концентрацп 15 мг/л - на 33,6% порiвняно з контролем.

Проте!назна актившсть слизово! оболонки тонких кишок вакциновано! птищ за випоювання розчину натрiю гшохлориту вiрогiдно пiдвищувалась лише у третш дослiднiй групi на 52,3%, тодi як в iнших дослiдних групах вона була на рiвнi величини контрольно! птищ.

Показники дипептидазно! активност вмiсту тонких кишок вакциновано! птищ найнижчими були у контрольно! групи бройлерiв i становили 43,78±1,83 мкмоль/(хв.т тканини) та у другiй дослщнш грут - 49,25±2,17 мкмоль/(хв.т тканини). Проте, данi третьо! та четверто! дослiдних груп зростали вiдповiдно на 28% (р<0,01) та 39,8% (р<0,001), що складало 56,05±2,51 i 61,19±2,04 мкмоль/(хв .т тканини).

Встановлено, що на 45 добу життя, дипептидазна актившсть слизово! оболонки тонких кишок курчат друго! дослщно! групи збшьшувалась на 25,4% (р<0,01) i становила 412,41±17,18 мкмоль/(хв. г тканини), а у третш дослщнш грут на 60,6% (р<0,001), що складало 528,12±18,06 мкмоль/(хв.т тканини). Разом з тим, величини активност дипептидаз iмунiзованих птахiв контрольно! та четверто! дослщних груп у поствакцинальний перiод на тлi випоювання ВНГХ знаходились на однаковому рiвнi.

203

Результати проте!назно! та дипептидазно! активност неiмунiзованих курчат-бройлерiв були нижчими, шж у вакциновано! птищ (див. табл. 2).

Таблиця 2

Актившсть гвдролаз вм1сту та слизовоУ оболонки тонких кишок невакцинованих 45-добових курчат-бройлер1в за впливу розчину ВНГХ __(М±т), п=5. _

Групи Проте!назна актившсть, (мккат/г бшка) Дипептидазна актившсть, мкмоль/(хв.т тканини)

Вмкт тонких кишок

Контрольна 1 20,41±1,47 39,61±1,61

Дослщна 2 20,01±1,68 44,91±2,03

Дослщна 3 29,50±2,02** 59,37±2,18****

Дослщна 4 20,61±1,36 46,39±2,16*

Слизова оболонка тонких кишок

Контрольна 1 2,14±0,17 319,88±15,03

Дослщна 2 2,23±0,19 387,95±16,29**

Дослщна 3 2,82±0,21* 406,74±17,62***

Дослщна 4 2,02±0,12 359,69±16,53

Так, згщно з даними таблиц проте!назна активнiсть вмiсту тонких кишок неiмунiзованих курчат друго! i четверто! груп знаходилась в межах вiрогiдностi контрольно! птицi i складала 20,01±1,68 та 20,61±1,36 мккат/г бiлка вщповщно. При цьому було встановлено, що у третiй групi активнiсть проте!наз вмiсту тонких кишок була вiрогiдно вищою на 44,5% i становила 29,50±2,02 мккат/г бiлка. Показники проте!назно! активностi слизово! оболонки тонких кишок курчат друго! та четверто! дослщних груп, яким не проводили планово! вакцинаци, не мали вiрогiдних змш порiвняно з контрольною групою птищ. Проте, у третш дослiднiй грут цей показник вiрогiдно зростав на 31,8%.

Нами також встановлено, що актившсть дипептидаз вмюту тонких кишок курчат-бройлерiв за штактних умов, у другш дослщнш грут була на рiвнi контрольних показникiв (39,61±1,61 мкмоль/(хв.т тканини)) i становила 44,91±2,03 мкмоль/(хв.т тканини). Щодо характеру змiн активност ферментiв тонких кишок у курей третьо! та четверто! дослiдних груп, слщ зауважити пiдвищення дипептидазно! активност вiдповiдно на 49,9% (р<0,001) та 17,1% (р<0,05), що складало 59,37±2,18 i 46,39±2,16 мкмоль/(хв.т тканини).

Вiрогiдне пiдвищення дипептидазно! активностi слизово! оболонки тонких кишок вiдмiчено у курчат-бройлерiв друго! i третьо! дослiдних груп, ям отримувала розчин натрiю гшохлорит у концентрацi! 5 i 10 мг/л на 21,2% i 27,1% що становило 387,95±16,29 i 406,74±17,62 мкмоль/(хв. г тканини) вiдповiдно. Разом з тим, за умов дослщу, у курчат-бройлерiв четверто! дослщно! групи, яка отримувала препарат у концентраци 15 мг/л, спостер^алося зниження дипептидазно! активной до 359,69±16,53 мкмоль/(хв. г тканини) що вщповщало величинам контрольно! групи птищ.

204

Висновки.

1. Встановлено, що у 45-добових Kyp4aT-6poänepiB вакцинованих проти шфекцшного бронх^у, хвороб Гамборо i Ньюкасла проте!назна активнiсть вмюту тонких кишок збiльшуeться пропорцiйно до збшьшення концентрацп розчину ВНГХ у вЫх дослiдних групах, а у невакциновано! птицi лише у третш дослщнш грут, якш випоювали даний розчин у концентрацп 10 мг/л.

2. Виявлено, що застосування розчину ВНГХ у концентрацп 5 та 10 мг/л викликае вiрогiдне пщвищення дипептидазно! активност слизово! оболонки тонких кишок у невакцинованих та вакцинованих курчат-бройлерiв.

Л1тература

1. Крок Г.С. Микроскопическое строение органов сельскохозяйственных птиц с основами эмбриологии / Крок Г.С. // Из-во Украинской академии с-х наук, Киев, 1982 - С. 22.

2. Влiзло В.В. Дослщження оргатв травлення у дрiбних домаштх тварин (методичнi рекомендацп) / Влiзло В.В., Стояновський В.Г., Словшська Л.Г., Максимович I.A. // 1нститут бiологi! тварин УААН, Львiв, 2006 - С. 15-17.

3. Кирюткин Г.В. Гипохлориты / Кирюткин Г.В., Горлов И.Ф. // Монография, Волгоград, 2002 - С. 428-430.

4. Паачна Ю.Я. Адаптивш змiни активност гiдролаз органiв травлення курей за дп алiментарних чинникiв / ПаЫчна Ю.Я. // Автореф. дисертацп канд. вет. наук - Львiв, 2008 - С. 1.

5. Калунянц К.А. Способ опредиления активности протеиназ / К.А. Калунянц, Р.Н. Гребешова, Л.М. Лупова, Л.Г. Федорова// А.с. 397843 СССР. - 1973. -С. 4.

6. Тарвид И.Л. Опредиление дипептидазной активности по уменьшению содержания субстрата / И.Л. Тарвид, Р.И. Кушак // Лаб. дело. - 1983. - №5. -С. 57-59.

7. Методики дослщжень з фiзiологi! i бiохiмi! сшьськогосподарських тварин / [пщ ред. Н.Я. Довганя]. - Львiв: ВКП "ВМС", 1998. - С.120.

205

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.