CC BY
25
УДК 619:616-09:619:615.371
Стояновський В. Г., ® д-р. вет. наук, професор,
ЛНУВМ та БТ iMern С.З. Гжицького;
Шурмакевич Л. Р., астрант, ЛНУВМ та БТ iMem С.З. Гжицького;
Коломшць I.A., астрант, шститут бюлогп тварин УААН, м.Львiв; Щебентовська О.М., канд. вет. наук, ДНДК1 вeтпрeпаратiв та кормових
добавок, м. Львiв.
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iмет С. З. Гжицького
1МУНН1 СТРУКТУРИ ШЛУНКУ I ТОНКИХ КИШОК ПТИЦ1 В НОРМ1 ТА ЗА ВИКОРИСТАННЯ РОЗЧИНУ ВИСОКОЧИСТОГО НАТР1Ю Г1ПОХЛОРИТУ ПРИ ВАКЦИНАЦП
У роботi еисетлено результати гктоморфологп iMymrnx структур слизоеог оболонки залозистого шлунку i тонких кишок курчат-бройлерiе за умое ееедення розчину еисокочистого натрт гтохлориту.
Ключовi слова: бройлери, залозистий шлунок, тоню кишки, слизоеа оболонка, лiмфогднi утеорення, розчин ВНГХ,
1мунна система захищае оргашзм не тшьки вщ генетично чужорщного втручання, а й бере участь у пролiфeращ! та диференщаци рiзних тканин та оргашв, eлiмiнацi! вiдмираючих тканинних структур (Р. В. Петров, 1987; Р. В. Петров та I. В. Ордовська, 1989). Наявшсть велико! кшькосп лiмфо!дно! тканини, асоцшовано! 3i слизовою оболонкою у межах GALT, eволюцiйно обумовлена для забезпечення гомеостазу шлунково-кишкового тракту (ШКТ) i е бiологiчно необхщною для захисту його цiлiсностi. Функщонування спeцiалiзованих eпiтeлiальних клiтин шлунка, нормофлори та ферментно! системи кишечника, як первинних мeханiзмiв захисту, тiею чи шшою мiрою пов'язано iз станом iмунних структур ШКТ, якi забезпечують мiсцeвий iмунiтeт i дeтeрмiнують загальний стан органiзму. Iмунокомпeтeнтнi структури ШКТ курей являють собою рiзновид лiмфо!дно! тканини, котра залежно вiд ll оргашзаци та локалiзацi! представлена такими групами: 1) лiмфоцити eпiтeлiального шару слизово! оболонки; 2) дифузна лiмфо!дна тканина; 3) добре органiзованi лiмфоeпiтeлiальнi структури : поодинокi пeрвиннi i вториннi вузлики та !х агрегати.
При ди на органiзм зовшшшх чинникiв, при антигенному навантажeннi внаслщок вакцинаци, запобiгання контакту слизово! оболонки ШКТ з потенцшними патогенами е запорукою оптимального росту i здоров'я птищ (Koustos, Klassing, 2002). У цей перюд актуально застосовувати iмуномодeлюючi препарати, якi пiдсилюють функцiональну актившсть
® Стояновський В. Г., Шурмакевич Л. Р., Колом1ець I.A., Щебентовська О.М., 2010
309
iMyHOKOMneTeHTHOi системи, усувають дисбаланс мiж И окремими ланками [4]. 1мунокорегуючою дieю володie розчин високочистого натрш гiпохлориту (ВНГХ) Септокс [8]. У лiтературi ведеться дискуЫя стосовно його ди на оргашзм курей за умови вакцинаци [7]. Дiагностична оцiнка ди препарату Септокс на стан iмунокомпетентних структур шлунка та кишечника курей при вакцинаци потребуе чiткого уявлення про оргашзацш лiмфоlдноl системи цих органiв, в першу чергу, у норм1 Таю даш у науковiй лiтературi обмежеш кiлькома повiдомленнями [1,2,3].
Мета дослвдження. Вивчення морфологи iмунних структур слизово! оболонки залозистого шлунка i тонких кишок курей в нормi та !х змiни за ди рiзноl концентраци розчину ВНГХ при вакцинаци.
Матер1али i методи. Проведено два дослщи в умовах вiварiю ДНДК1 ветпрепаратiв та корм. добавок на курчатах-бройлерах 10-добового вiку, пiдiбраних за принципом аналопв. Курей утримували у кл^кових батареях згiдно з рекомендованими технолопчними нормами на повноцiнному ращош. У першому дослiдi визначали особливост морфологи лiмфоlдних утворiв, асоцiйованих iз слизовою оболонкою у межах GALT в норм1 У другому дослвд з клiнiчно здорових курей, вакцинованих проти шфекцшного бронхiту на 10 добу (Пулвак 1Б Праймер, США), хвороби Гамборо на 13 добу (жива культуральна вакцина Бурсш+. США), та Ньюкасла на 21 добу (Пулвак НХ-Ла Сота, США) формували чотири групи, по 10 голiв у кожнш. Перша група слугувала контролем, другш групi з наступно1 доби тсля вакцинаци випоювали високочистий розчин натрш гшохлориту Септокс у концентраци 5 мг/л, третiй - 10 мг/л, четвертш - 15 мг/л. За аналопчних умов проведена постановка дослщу на невакцинованiй птицi. В обох дослщах на 35 добу дослщу по 5 курей з кожно1 групи декапiтували, вiдбирали залозистий шлунок, дванадцятипалу, порожню i клубову кишки для гiстологiчних дослiджень. Ввдбраш шматочки тканин фiксували у 10 % нейтральному розчиш формалiну та рщиш Карнуа з подальшою заливкою в парафш. На санному мiкротомi з парафiнових блокiв виготовляли сершш зрiзи, товщиною 8,5±1,0 мкм для пстолопчного дослiдження. Препарати фарбували за стандартними методиками: гематоксилшом та еозином, i пiронiном за Браше, [6] з подальшою св^ловою мiкроскопiею i визначенням особливостей структури лiмфоlдних утворiв. Статистичну обробку даних проводили за допомогою програми Statistica, визначали критерш достовiрностi Стьюдента (1) i коефщент Фiшера (Платонов A.G., 2000), згщно з якими статистично вагомою вважали рiзницю з iмовiрнiстю безпомилкового прогнозу не менше шж 95%, тобто при р<0,05 (Боровиков В., 2001).
Результати дослщження та ix обговорення. При гiстологiчному дослiдженнi, враховуючи велику рiзноманiтнiсть оргашзаци iмунних структур, асоцшованих iз слизовою оболонкою у межах GALT, ми згрупували 1'х за мкцем локалiзацil. Залозистий шлунок курчат мае розвинуту систему обмежених лiмфоlдних утворень (агрегатiв), що включае езофагальну тонзилу, бiляпротоковi скупчення лiмфоцитiв, лiмфоlднi вузлики у поверхневих i глибоких дшянках власне слизово1 оболонки. У тонких кишках, ^м
310
iнтерепiтелiальних лiмфоцитiв та численних поодиноких лiмфоlдних вузлиюв, нами виявлеш агрегати лiмфоlдних вузликiв. У лiтературi !х прийнято називати пейеровими бляшками. В бiльшостi випадкiв таю бляшки розташовуються з протилежного боку вщ прикрiплення брижейки i являють собою овальну пластинку видовжено! форми. У тонких кишках курей налiчуеться 6-8 ПБ, в основному це порожня та клубова кишки. Гктоструктура бляшки являе собою 5-40 лiмфоlдних вузликiв з зародковими центрами, а кожен вузлик мктить Т- i В-лiмфоцити, плазматичнi клiтини i невелику кшьюсть макрофагiв, пiд якими розташований базальний епiтелiальний шар. Результати наших дослщжень узгоджуються з даними Р.П Маслянка [5].
Важливе значення у дослщженш гiстоструктури лiмфоlдних агрегатiв мають лiмфоlднi вузлики, адже вони найхарактершше вiдображають функцiональну активнiсть мiсцевого iмунiтету, а !х клiтиннi елементи першими реагують на змiни з боку зовшшнього середовища, в т. ч. вакцинацш. Аналiз отриманих показникiв за умови вакцинаци свщчив, що на 45 добу (перюд завершення дослщу) спостер^алися змiни в гiстоструктурi лiмфоlдних вузликiв ШКТ курчат. У курчат-бройлерiв I та II дослщно1 груп вщзначали зменшення площi лiмфоlдних вузлиюв, мiсцями !х майже не зустрiчали. Невеликi вузлики локалiзувалися, в основному, в глибоких шарах слизово1 оболонки (рис. 1). Реактивш центри лiмфоlдних вузликiв були слабо вираженi i нечiтко виявлялись на гiстопрепаратах. Зменшення площi лiмфоlдних вузликiв, очевидно, пов'язана з iмунодепресивною дiею вакцини.
Рис. 1. Залозистий шлунок курей I групи. Зменшення площi л1мфо1дни\ вузликiв та спустошення 1\ кштинними елементами.
Гематоксилш та еозин, ок. 10., об.20.
Застосування високочистого розчину натрш гшохлориту курям III та IV груп дозволяе попередити процес деструкци фолiкулiв, викликае лiмфоретикулярну гiперплазiю, забезпечуе розширення площi лiмфоlдних вузликiв, особливо в курей IV групи, порiвняно з I групою (рис. 2).
311
Рис. 2. Залозистий шлунок курей III та IV групи. Збшьшення площ1 л1мфо1дни\ вузлик1в. Гематоксилш та еозин, ок. 10., об. 20.
У процес iмуноморфогенезу в курей I i II групи в лiмфоlдних вузликах залозистого шлунку показники абсолютно! i вщносно! площi не мали вiрогiдних вщхилень. Тодi, як застосування високочистого розчину натрш гiпохлориту в концентрацi! 15 мг/л курям IV групи активiзував виникнення св^лих реактивних центрiв у лiмфоlдних вузликах, дозрiвання та збшьшення у них кшькосп плазматичних кл^ин (рис. 3), пiдсилив пролiферацiю лiмфо-макрофагальних елементiв в слизових оболонках за рахунок зрших плазмоцитiв. Даний процес ми можемо спостер^ати вже на 14 добу дослщу, особливо у курей тих груп, яким задавали розчин ВНГХ у найбiльших концентрациях.
Плазматичнi клiтини, попередники В-лiмфоцитiв, виконують функцiю синтезу та секрецi! iмуноглобулiнiв. У зародкових центрах пейерових бляшок пiд впливом первинно! антигенно! стимуляци вiдбуваеться пролiферацiя клiтин, якi трансформуються у популяцiю В-лiмфоцитiв, специфiчних до шдукованого антигена. Вони здатнi здшснювати первинну iмунну вiдповiдь, утворюючи плазматичш клiтини, якi продукують антитiла до наявного в органiзмi антигена. Частина В-клггин залишаеться в бляшках ноЫями пам'ятi до даного антигену (Лебедев К. А., 1971). При повторному контакт з тим же антигеном щ кл^ини швидко перетворюються на ^А^мунобласти. Велика частина антигенспецифiчних В- i Т-лiмфоцитiв залишае бляшки, м^руе спочатку в мезентерiальнi лiмфатичнi вузли, а поим у грудну лiмфатичну протоку в кровоносне русло i селективно «розселяеться» в усi ефекторш дiлянки iмунно! системи слизових оболонок, забезпечуючи гуморальнi та клiтиннi форми iмунноl вiдповiдi. Гiстологiчно, ми вщзначали в плазматичних клiтинах: цитоплазма базофшьна, багата РНК, ядра округлi, розмщеш ексцентрично.
312
\ *
';/ 1 . Ж X
*о 9л ¡\i
Рис. 3. Плазматизащя слизовоТ' оболонки. Браше. Ок. 10, об. 40
У вщповщь на введення iмуностимулятора - Септокс 3i сторони ШКТ починае формуватись плазмоцитарна реакщя та спостерiгаeться лiмфоретикулярна гiперплазiя лiмфоlдних структур в межах GALT. Таю процеси являються найхарактернiшим признаком морфолопчного прояву функцюнально1 активностi мiсцевих захисних механiзмiв i вказують на iмунологiчну перебудову з боку цiлого оргашзму.
Висновки:
1. У курчат лiмфоlдна тканина, асоцiйована зi слизовою оболонкою у межах GALT, мае розвинуту систему лiмфоlдних утворень (агрегатiв), що включае у залозистому шлунку - езофагальну тонзилу, бiляпротоковi скупчення лiмфоцитiв, лiмфоlднi вузлики у поверхневих i глибоких дiлянках власне слизово! оболонки; у тонких кишках - iнтерепiтелiальнi лiмфоцити, численнi поодинокi лiмфоlднi вузлики, агрегати лiмфоlдних вузликiв -пейеровi бляшки.
2. Гiстоструктура лiмфоlдних вузлиюв найхарактернiше вiдображае функцiональну активнiсть мюцевого iмунiтету у курчат, а !х клiтиннi елементи першими реагують на змши з боку зовнiшнього середовища, в т. ч. вакцинацiю.
3. Застосування розчину ВНГХ на rai вакцинаци молодняка птицi проявляе стимулюючий вплив на мiсцевi механiзми захисту та шдукцш iмунноl вiдповiдi з боку цшого органiзму.
Лiтература
1.Калиновська I. Г. Насиченiсть слизово1 оболонки тонко1 кишки курей лiмфоlдними утвореннями у постнатальному перiодi онтогенезу / Калиновська I. Г. // Науковий вкник Львiвськоl нацюнально1 академи ветеринарно1 медицини iм. С.З. Гжицького.—2006.—Т.8, №3 (30). Ч. 2.—С. 40-44.
2.Красшков Г. А. Кл^инна система iмунiтету. Патологiя залозистого шлунка у курей / Красшков Г. А., Стегнш Б. Т., Медвiдь К. А. // Ветеринарна медицина Украши. — 2007. —№1. —С. 35-37.
313
3.Криштофорова Б. В. Ьмунокомпетентш структури шлунка як прояв природно! резистентност органiзму в поросят / Криштофорова Б. В. Прокушенкова О. В. // Ветеринарна медицина Укра!ни. — 2008. —№9. —С. 20-23.
4.Бабина М. П. Профилактика возрастных иммунодефицитов и гастроэнтеритов у цыплят-бройлеров.: Автореф. канд.. вет. наук : 16.00.01. Витебск, 1996. - 16 с.
5.Маслянко Р. П. Основи iмунобiологi!. -Л^в. Вертикаль, 1999. -
472с.
6.Кононский А.И. Гистохимия. / Кононский А. И. // Изд. об. «Вища школа» -Киев, 1976. - 278с.
7.Коцюмбас I. Я. Комплексна оцшка впливу ветеринарних препарата на морфо функцюнальний стан iмунноl системи / I. Я. Коцюмбас, Г. I. Коцюмбас, С. М. Голубш, О. I. Чайковська i ш. // Львiв, 2009. - С.28-29.
8. Коцюмбас I. Я. Перспективи застосування гшохлориив у ветеринарнш медицинi: Монографiя / I. Я. Коцюмбас, О. Б. Велiченко, Г. I. Коцюмбас, М. В. Нжоленко, Л. В. Дмггржова, О. М. Брезвин, Т. В. Лукяненко, Г. Ю. Тесляр, I. М. Кушшр, О. М. Щебентовська, Н. П. Головчак // ДНДК! ветпрепаратiв та корм. добавок. - Л.: ТзОВ «ВФ «Афiша», 2009. - 312 с.
Стаття надшшла до редакцИ 4.03.2010
314
