CC BY
10
УДК 619:611:636.5
Колотницький В.А., асистент, © Стояновський В.Г., д-р вет. наук, академш УАН, професор, Ганин М.Д., к.б.н., доцент, Коваленко П.П., к.б.н., доцент, Кулачковський О.Р., ст.н.ствр.
Льв1вський нацюнальний утеерситет eemepuHapHOï медицины та бютехнологт
iмен С.З.Гжицького Лье1еський нащональний утеерситет iменi 1еана Франка
ДОСЛ1ДЖЕННЯ УЛЬТРАСТРУКТУРИ СЛИЗОВО!' ОБОЛОНКИ ТА ПРОЦЕСУ СЕКРЕЦП ТОНКИХ КИШОК КУРЕЙ Р1ЗНОГО В1КУ
До^джено ультраструктуру слизоеог оболонки тонких кишок i процес формуеання секрету у молодняку курей рiзного eiку.
Ключовi слова: ентероцити, мтроворсинки, келиховиднi клтини, секреторн гранули.
Вступ. Вщомо, що слизова оболонка тонких кишок являе собою високорозвинений залозистий апарат специфiчноï будови, де вщбуваються заключш етапи гщрол^ичного розщеплення поживних речовин i ïx транспорту через кл^инш мембрани.
Завдяки участ стшки кишечника, особливо ïï слизовоï оболонки, вiдбуваеться кругообiг рiзниx речовин мiж системою травлення i кров'ю, пiдтримуеться стабiльнiсть внутрiклiтинного xiмiчного середовища органiзму.
Бiльшiсть дослiджень з фiзiологiï травлення i всмоктування на молекулярному рiвнi проводились переважно на лабораторних тваринах, на сшьськогосподарських тваринах вперше ультраструктуру стiнки травного тракту вивчено професором Скородинським З.П.
Зараз актуальшсть електронномжроскотчних дослiджень у птаxiвництвi особливо привертае увагу вчених гастроентерологiв у зв'язку зi застосуванням в годiвлi птицi нетрадицiйниx кормових добавок, що може негативно впливати на заключш етапи мембранного травлення i засвоення поживних речовин корму та 1'х продуктившсть. Особливо1' уваги заслуговують дослщження ультраструктури i особливостей формування секреторного процесу слизовох' оболонки тонких кишок птищ у зв'язку з вшом.
Матер1ал i методи дослщжень. Метою нашоï роботи було вивчення ультраструктурних особливостей слизовоï оболонки тонких кишок у курчат рiзного вiку.
Матерiалом для дослiджень слугувала слизова оболонка 12-палоï i порожньоï кишок курчат 10-, 60- i 120-добового вжу.
© Колотницький В.А., Стояновський В.Г., Ганин М.Д., Коваленко П.П., Кулачковський О.Р., 2008
98
Зразки слизово! оболонки для електронномжроскотчних дослщжень фшсували протягом двох годин в 2% розчиш чотириокису осмш на 0,1М фосфатному буферi при рН-7,4. Шсля фшсаци препарати промивали в охолодженому фосфатному буферi i проводили дегщратацш в 70°, 90° i 100° етиловому спиртi та в абсолютному ацетош. Для заливки препаратiв застосовували смолу епон-812. Додаткове фарбування структурних елементiв на зрiзах виконували в 2% ураншацетат на 70° етиловому спирт i у цитратi свинцю за Рейнольдсоном.
Зрiзи товщиною 500-700А виготовляли за допомогою ультрамiкротому УМТП-2М. Перегляд препараив i !х фотографування проводили на електронному мiкроскопi ЕММА-2.
Результати дослщжень та 1х обговорення.
При дослiдженнi вшьно! поверхнi цилiндричних клiтин, якi оберненi в бш просвiту дванадцятипало! i порожньо! кишок птищ 10-, 60- i 120-добового вiку, нами виявлено вузьку облямiвку товщиною 1-3 мкм. Вона утворена численними тоненькими виростами цитоплазми - мжроворсинками, якi тiсно прилягають одш до одних (див.фото 1).
Нами встановлено, що у птицi рiзного вiку м^охондри мають рiзну форму
- сферичну, овальну, цилiндричну. На наявних фотографiях видно, що м^охондри мають обмежуючi мембрани, якi складаються з двох осмiофiльних шарiв i середнього свiтлого промiжку та мютять у внутрiшнiй порожнинi тришаровi мембранш утворення. Кiлькiсть внутрiшнiх мембранних систем м^охондрш залежить бiльше вiд активност !х дихально! функци, тому що кл^ини епiтелiю беруть активну участь у перенесенш i синтезi речовин. Вс мембрани мiтохондрiй пiд мжроскопом виглядають гладкими. Нами встановлено, що у птищ загальна товщина трьохшарових мембран мiтохондрiй складае вiд 10-20 мкм.
Крiм цилiндричних клiтин в еттели тонких кишок птицi рiзного вiку мiстяться келихоподiбнi клiтини, яю видiляють секрет. Цi клiтини беруть участь у внутр^^инних процесах утворення i видiлення за межi кл^ини секретiв (див. фото 2), яю мають визначенi, часто строго, специфiчнi значення для нормального функцiонування оргашзму.
Секрецiя келихоподiбних клiтин завжди пов'язана з синтетичними процесами, в результат яких утворюеться секреторний продукт. 1з наведених фото зразюв слизово! оболонки тонких кишок курчат рiзного вжу видно, що секреторнi клiтини дуже рiзноманiтнi за сво!ми розмiрами i будовою: для одних
- типова неправильна форма ядер, добре розвинена ергастоплазма, для шших -щ особливост не е характерними.
У наших дослщженнях секреторнi клiтини, що виявлеш в ештели слизово! оболонки дванадцятипало! та порожньо! кишок курей рiзних вiкових груп мають вигляд витягнутих по осi клiтин, яю подiбнi на келих, за що i отримали назву мкелихоподiбнихм. Основш органели i ядра в них лежать по повздовжнш осi кл^ин. В базальнiй частинi цих кл^ин знаходиться гранулярна ендоплазматична сiтка, в середнш частинi ближче до базально! лежить ядро, пiд
99
ним елементи комплексу Гольдж^ а в самш аткальнш частит накопичуються "зрш" секреторнi гранули. Секреторна поверхня клiтин часто збшьшуеться за рахунок розтягування мембран мжроворсинок.
Фото 1
Поздовжнш перерп цилшдричних кл1тин еттелго слизово!" оболонки порожньо*! кишки 10 добових курчат
МВ - мжроворсинки;
М- м^охондри.
Встановлено, що базальна поверхня багатьох секреторних кл^ин також збiльшуeться завдяки наявност дуже глибоких складок, яю утворенi плазматичною мембраною. Ця складчатшть вiрогiдно збiльшуe поверхню клiтини, що забезпечуе приток велико! кiлькостi речовин, яю необхiднi для синтезу продуктв секрету. Потрiбно зазначити, що при електронномжроскошчному дослiдженнi секреторних клiтин встановлено, що юльюсть келихоподiбних клiтин в ештелп слизово! оболонки тонких кишок 120-добових курей значно бiльша, шж в слизовiй оболонцi 10-добово! птищ.
В базальнiй частинi знаходяться також м^охондри, якi беруть участь у процесах утворення секрету. Нами виявлено, що з утворенням секреторних гранул, м^охондри, яю розмiщенi на початку секреторного циклу в базальних частинах кл^ини, набухають i перетворюються на гранули зимогену. В мiтохондрiях, яю втягнутi в процес секретоутворення, секреторний продукт накопичуеться внаслiдок неспроможностi його до дифузи з цie! органели.
100
Однак, щ дослщи не можна вважати беззаперечними, а питання про пряму участь м^охондрш в секреторному процес не може вважатися остаточно з'ясованим. Проте участь м^охондрш у забезпеченш кл^ин енерпею, необхiдною для синтезу секрету, не викликае сумнiвiв.
Фото 2
Поздовжнш перерп цилшдричних 1 келиховидних кл1тин еттелго слизово!" оболонки порожный кишки 10-добових курчат
КК - келиховидш клiтини; СГ - сегментоядерш гранули
Висновки:
1. Встановлено, що секреторнi (келиховиднi) клiтини епiтелiю слизово! оболонки тонких кишок молодняку курей рiзних груп не вiдрiзняються за своею ультраструктурою, проте !х кшьюсть у 120-добових значно бiльша, шж у 10-добово! птицi.
2. Виявлено на базальнш поверхнi секреторних кл^ин наявнiсть дуже глибоких складок та велико! кшькост мiтохондрiй, якi на рiзних етапах секреторного циклу забезпечують надходження поживних речовин та енергп до кл^ин.
Лiтература
1. Скородинський З.П. Участие стенки кишечника в процесах белкового пищеварения у крупного рогатого скота. Автореф.дис.докт.биол.наук.: Львов, 1966.
101
2. Уголев А.М. Мембранное пищеварение. Современное состояние проблемы. -В кн.: Мембранное пищеварение. Изд. "Наука", Ленинград. -1972, с.9-59.
3. Ito S. The surface coating of enteric microvilli // Anat. Res.1964. Vol. 148. №2. Р.294.
4. Reynolds E.S. The use of the lead citrate at high pH as an electron opaque stain in electron microscopy // J.Cell.Biol.1963. №17. З.208-212.
Summary
1. It was determinated that secretory cells of epithelium of mucous membrane duodenum of young hens of different by their ultrastructure, but their quantity is considerably larger in chickens at the age of 120 days than in poultry at the age of 10 days.
2. It was found out on basal surface of secretory cells the availability of very deep folds and a great quantity of mitochondrsa, which at the different ages of secretory cycle, ensure the incomings of nutrients and energy into cells.
Стаття надшшла до редакцИ 20.09.2008
102
