CC BY
13
УДК 619:611:636.5
Колотницький В.А. асистент, Стояновський В.Г. д-р вет. наук, академк УАН, професор, Коваленко П.П. к.б.н., доцент, Ганин М.Д. к.б.н., доцент, Кулачковський О.Р. ст. н. ствр. Льегеський нацюнальний утеерситет eemepuHapHOïмедицины та бютехнологш
гмен1 С.З.Гжицького, м. Льеге, Украт Льегеський нацюнальний утеерситет iмет 1еана Франка, м. Льеге, Украта
ОСОБЛИВОСТ1 УЛЬТРАСТРУКТУРИ слизово!' ОБОЛОНКИ ТОНКИХ КИШОК МОЛОДНЯКУ КУРЕЙ У КРИТИЧН1 ПЕР1ОДИ
РОСТУ I РОЗВИТКУ
Дослгджено ультраструктуру слизоеог оболонки тонких кишок i процес формуеання секрету у ремонтного молодняку курей у критичн перюди росту i розеитку.
Ключов1 слова: ентероцити, мжроворсинки, келиховидш кл^ини, секретарш гранули.
Вступ
Вщомо, що слизова оболонка тонких кишок представляв собою високорозвинений залозистий апарат специфiчноï будови, де вщбуваються заключш етапи гiдролiзу поживних речовин i ïx транспорту через кл^инш мембрани [2, 4]. Завдяки участ стшки кишечника, особливо ïï слизовоï оболонки, вщбуваеться кругообiг рiзниx речовин мiж системою травлення i кров'ю, пiдтримуeться стабшьшсть внутрiклiтинного xiмiчного середовища органiзму [2, 3].
Бшьшкть дослiджень з вивчення ультраструктури травного тракту проводились переважно на лабораторних тваринах, на сшьськогосподарських тваринах таю дослщження були вперше започатковаш професором З.П.Скородинським [1].
Зараз актуальшсть електронномiкроскопiчниx дослiджень у птаxiвництвi особливо привертае увагу вчених гастроентеролопв у зв'язку зi застосуванням в годiвлi птицi нетрадицiйниx кормових добавок, що може негативно впливати на заключш етапи мембранного травлення i засвоення поживних речовин корму та 1'х продуктившсть. Особливое' уваги заслуговують дослщження з вивчення ультраструктури i особливостей формування секреторного процесу слизовоï оболонки тонких кишок птищ з вжом.
Матер1ал i методи дослщжень
Матерiалом для дослiджень слугувала слизова оболонка 12-палоï i порожньоï кишок курчат 10, 60 i 120-добового вжу. Зразки слизовоï оболонки фжсували протягом двох годин в 2% розчиш чотирьохокису осмiю на 0,1М
104
фосфатному буферi при рН-7,4. Шсля фксаци препарати промивали в охолодженому фосфатному буферi i проводили дегiдратацiю в 70°, 90° i 100° етиловому спиртi та в абсолютному ацетот. Для заливки препарата застосовували смолу епон-812. Додаткове фарбування структурних елементiв на зрiзах виконували в 2% уранiлацетатi на 70° етиловому спирт i у цитрап свинцю за Рейнольдсоном.
Зрiзи товщиною 500-700А виготовляли за допомогою ультрамiкротому УМТП-2М. Перегляд препаратiв i !х фотографування проводили на електронному мжроскот ЕММА-2.
Результати дослщжень та Тх обговорення
При дослiдженнi вшьно! поверхнi цилiндричних клiтин, якi обернет в сторону просв^у дванадцятипало! i порожньо! кишок птицi 10-, 60- i 120-добового вiку нами виявлено вузьку облямiвку товщиною 1-3 мкм. Вона утворена багаточисленними тоненькими виростами цитоплазми -мжроворсинками, яю ткно прилягають однi до одних (фото 1). В аткальнш частит ч^ко видно щiткову облямiвку, яка утворена з велико! кшькосп мжроворсинок завдяки яким всмоктувальна поверхня кл^ини збiльшуeться у сотнi разiв. Встановлено, що висота кожно! мiкроворсинки коливаеться в межах 1,5-2,0 мкм, а !х дiаметр становить 0,08-0,15 мкм. На одному квадратному мшрош поверхт одте! клiтини виявлено до 100-150 мжроворсинок. Вiдстань мiж мiкроворсинками становить 0,02-0,05 мкм (фото 1). На мiкрофотограмi поперечних перерiзiв мiкроворсинок нами виявлено числент нитки, якi представляють собою продукт перiодичного обновлення глжокалжсу та вiдходять вiд зовтшньо! поверхт мембрани. Значна кiлькiсть !х розмщена в промiжках мiж мiкроворсинками. Довжина ниток коливаеться в межах 15-25 нм.
Проведет дослщження мжроворсинок дванадцятипало! та порожньо! кишок у курей рiзного вiку пiдтвердили, що !х ультраструктура дуже подiбна. Зокрема, нами виявлено, що кл^ини цилiндричного епiтелiю з'еднат мiж собою спецiалiзованими утвореннями, яю розташованi вiд апiкально! частини кл^ини до !! базально! мембрани. Бшя основи мiкроворсинок, де розмiщений щшьний контакт, видно замикаючу пластину, функщя яко! полягае в скрiпленнi аткальних поверхонь сусiднiх клiтин i замиканш ззовнi бокових мiжклiтинних просторiв. Завдяки щшьним контактам клiтин в аткальнш частит, макромолекули, яю знаходяться в просвт кишечника не можуть проникати в мiжклiтинний простiр. Замикаючi пластинки подiбнi на десмосому, однак вони розмщет на бокових поверхнях кл^ин цилiндричного епiтелiю тiльки бiля само! !х вiльно! апiкально! поверхнi. Пщ замикаючими пластинками знаходяться вiльнi боковi мiжклiтиннi простори - щiлиноподiбнi з'еднання.
При вивченнi ультраструктури ентероцитiв дванадцятипало! i порожньо! кишок курей виявлено, характерну для птицi, велику кшькють мiтохондрiй в апiкальнiй частинi кл^ин i в дiлянцi ядер (див. фото 1). М^охондри розмiщенi вздовж кл^ини i локалiзуються в найбшьш активних !! дiлянках. У дослщженнях ми спостерiгали дифузне розмiщення м^охондрш по всiй
105
цитоплазма Розмiри бшьшосп дослщжуваних м^охондрш складають вiд 0,2 до 1 мкм в ширину i до 7 мкм в довжину. Кшьюсть м^охондрш в розрiзi ентероцитiв дорiвнювала в середньому 30-40 шт, проте вона може змшюватись вiрогiдно у зв'язку з функщональним станом клiтин.
М - мгтохондрг, МВ - м1кроворсинки, СГ- секреторт гранули, КК - келихопод1бна клгтина, Я - ядро, ЯД - ядерце, КГ- комплекс Гольджг Фото 1. Повздовжнш перерiз Фото 2. Повздовжнш перерiз
ештелш слизово! оболонки ештелш слизово! оболонки
порожньо! кишки 10-добових курчат порожньо! кишки 60-добових курчат х 4000 (процес утворення секрету) х 4000
Фото 3. Повздовжнiй перерiз Фото 4. Повздовжнш перерiз
епiтелiю слизово! оболонки ештелш слизово! оболонки
дванадцятипало! кишки 120-добових порожньо! кишки 120-добових
курчат (накопичення зрших курчат (процес утворення секрету)
секреторних гранул) х 4000 х 4000
106
Встановлено, що у птищ pi3Horo вжу м^охондри мають pi3Hy форму -сферичну, овальну, цилiндричну. На наявних фотографiях видно, що м^охондри мають обмежуючi мембрани, яю складаються з двох осмюфшьних шарiв i середнього свiтлого промiжку та мiстять у внутрiшнiй порожниш трьохшаровi мембраннi утворення.
Кiлькiсть внутршшх мембранних систем мiтохондрiй залежить в бшьшш мiрi вiд активностi !х дихально! функци, так як кл^ини епiтелiю беруть активну участь в перенос i синтезi речовин. Вс мембрани мiтохондрiй пiд мiкроскопом виглядають гладкими. Нами встановлено, що у птищ загальна товщина трьохшарових мембран м^охондрш становить 0,06 мкм.
В мiтохондрiях внутрiшнi мембрани побудованi у виглядi багаточисельних тонких канальцiв, яю утворенi шаром обмежуючо! мембрани. Багаточисельшсть мiтохондрiй i !х складну структуру треба розум^и як особливiсть, що визначае пiдвищену потребу в АТФ.
Крiм цилiндричних клiтин в ештели тонких кишок птицi рiзного вжу знаходяться келихоподiбнi клiтини, якi видшяють секрет. Цi клiтини беруть участь у внутр^^инних процесах утворення (див. фото 2, 3, 4) i видшення за межi клiтини секретв, якi мають визначенi, часто строго специфiчне значення для нормального функщонування органiзму.
В базальнiй частинi знаходяться також м^охондри, якi беруть участь в процесах утворення секрету (див. фото 2, 3). Нами виявлено, що по мiрi утворення секреторних гранул, м^охондри, яю розмщеш на початку секреторного циклу в базальних частинах кл^ини, набухають i перетворюються в гранули зимогену. В мiтохондрiях, якi втягнутi в процес секретоутворення, секреторний продукт накопичуеться внаслщок неспроможност його до дифузп з ще! органели. Однак, цi дослiди не можна вважати беззаперечними, а питання про пряму участь м^охондрш в секреторному процес не може рахуватися остаточно виясненим. Проте, участь м^охондрш у забезпеченш клiтин енергiею, необхщною для синтезу секрету, не викликае сумнiвiв.
Висновки:
1. Електронномiкроскопiчними дослщженнями слизово! оболонки тонких кишок курчат 10-, 60- i 120-добового вжу встановлено, що на одному мшрош поверхнi цилшдрично! клiтини знаходиться вщ 100 до 150 мiкроворсинок, висотою 1,5-2,0 мкм i дiаметром - 0,08-0,15 мкм. Кшьюсть мiтохондрiй в ентероцитах дванадцятипало! i порожньо! кишок курчат дорiвнюе в середньому 30-40 шт, розмiри яких складають 0,2 - 1,0 мкм в ширину i до 7,0 мкм в довжину. У молодняку птищ 120-добового вжу виявлено значно бшьшу юльюсть секреторних кл^ин епiтелiю слизово! оболонки тонких кишок, шж у 10-добових курчат.
Л1тература
1. Скородинський З.П. Участие стенки кишечника в процесах белкового пищеварения у крупного рогатого скота. Автореф.дис.докт.биол.наук.: Львов, 1966.
107
2. Bedford M. Interaction between ingested feed and the digestive system in poultry / M. Bedford // World's Poult. SciJ. - 1996. - Vol.5. - P.86-95.
3. Bedford M. Removal of antibiotic growth promoters from poultry diets: implications and strategies to minimize subsequent problems / M. Bedford // World's Poult. SciJ. - 2000. - Vol.7. - P.53-58.
4. Boa-Amponsem K. Immunocompetence and resistance to marble spleen disease of broiler- and layer-type pure lines of chickens / K.Boa-Amponsem, C.Larsen, E.Dunnington // Avian Pathol. - 1999. - Vol.28, № 4. - P.379-384.
SUMMARY
By electromicroscopic researches of mucus shell of thin bowels of chickens 10-, 60- and 120-day's age it is set that on one micron of surface of cylinder cage is from 100 to 150, by a height 1,5-2,0 mkm and diameter - 0,08-0,15 mkm. The amount of mithohondrii at the enterocytes and empty bowels of chickens is evened on the average 30-40, the sizes of which make 0,2 - 1,0 mkm in a width and to 7,0 mkm in length. The considerably anymore amount of secretory cages of epithelium of mucus shell of thin bowels is exposed in the sapling of bird of 120-day's age, than at daily 10-allowance chickens.
108
