Научная статья на тему 'Вплив метіфену і метіфену сукупно з аскорбіновою кислотою на функціональний стан організму молодняку птиці різного віку після вакцинації, шляхи його корекції'

Вплив метіфену і метіфену сукупно з аскорбіновою кислотою на функціональний стан організму молодняку птиці різного віку після вакцинації, шляхи його корекції Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
64
18
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ПТИЦЯ / КРОВ / МЕТІФЕН / АСКОРБіНОВА КИСЛОТА / КРИТИЧНі ПЕРіОДИ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Стояновський В. Г., Колотницький В. А., Коваленко П. П., Коломієць І. А., Камрацька О. І.

У статті представлено дані про зміни кількості еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів та концентрації глюкози і загального білка молодняку курей у критичні періоди росту та розвитку при застосуванні метіфену та метіфену сукупно з аскорбіновою кислотою на тлі вакцинації1. V

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по ветеринарным наукам , автор научной работы — Стояновський В. Г., Колотницький В. А., Коваленко П. П., Коломієць І. А., Камрацька О. І.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

accination of chickens caused in the body of all age groups clearly marked leukocytosis phenomenon, indicating activation of protective mechanisms of the body. In chickens the 30-th 45-days old against vaccination seen the highest content of total protein in the blood, apparently due to increased synthesis gammaglobulin fraction of serum, as immunobiological response to antibody. 2. Feeding chickensmetifen and metifen together with ascorbic acid before and after immunization birds likely increases in blood erythrocyte count, hemoglobin and white blood cells, the concentration of total protein and glucose, indicating a positive effect of drugs on the hematopoietic function of blood-forming organs and glucose metabolism and protein after vaccination of chickens.

Текст научной работы на тему «Вплив метіфену і метіфену сукупно з аскорбіновою кислотою на функціональний стан організму молодняку птиці різного віку після вакцинації, шляхи його корекції»

УДК.636:612.017:636.5

Стояновськнй В.Г., д. вет. н., академж УАН, професор, Колотницький В.А., к. вет. н., старший викладач, Коваленко П.П., к.б.н., доцент, Колом^ць I.A., к. вет. н., асистент, Камрацька O.I., астрант © Лъе1есъкийнацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт iмет С.З. Гжицъкого

ВПЛИВ МЕТ1ФЕНУ I МЕТ1ФЕНУ СУКУПНО 3 АСКОРБ1НОВОЮ КИСЛОТОЮ НА ФУНКЦЮНАЛЬНИЙ СТАН ОРГАН13МУ МОЛОДНЯКУ ПТИЦ1 Р13НОГО В1КУ П1СЛЯ ВАКЦИНАЦИ, шляхи

ЙОГО КОРЕКЦ11

У cmammi представлено дат про змти ктъкостг еритроцит1в, гемоглобту, лейкоцит1в та концентраци глюкозы i загалъного бтка молодняку курей у критичт nepiodu росту та розвитку при застосувант мет1фену та мет1фену сукупно з аскорбтовою кислотою на тл1 вакцинацИ

Ключов1 слова: птиця, кров, мет1фен, аскорбтова кислота, критичт nepiodupocmy тарозвитку.

Вступ.Одшею з головних проблем сучасного птах1вництва е пщвищення життездатност1 i резистентност1 погол1в'я птищ з метою збереження ix потенщалу продуктивности Однак, попршення еколопчно! ситуацп, збшьшення кшькост1 технолопчних стрес-фактор1в, вплив природних i антропогенних чинниюв стали причиною зниження резистентност1 оргашзму птищ, розвитку ¿мунодефщитних сташв, порушення мжробюценозукишечника, створення неефективного поствакцинального ¿муштету [2, 4, 7].

В останш роки у птах1вництв1 Украши широко застосовуються1мунотропш препарата для попередження ¿мунодефщитних та ¿муносупресорних сташв оргашзму, що виникають у птищ раннього вжу через низьку природну резистентшсть i несформовашсть фактор1в ¿мунного захисту та численних вакцинацш. Маловивченим залишаеться питания впливу на ф1зюлопчний стан оргашзму комплексних препарата молодняку птищ у ранньому вщ1, яю володшть ¿муномодулюючими властивостями та забезпечують прискорення ¿мунно! вщповвд при вакцинаци [1, 3, 5, 6].

Враховуючи вищесказане, метою нашо! робота було дослщити вплив мет1фену i мет1фену сукупно з аскорбшовою кислотою на ф1зюлопчний стан оргашзму молодняку птищ у pi3Hi BiKOBi перюди теля вакцинаци.

Матер1ал i методи. Для проведения дослщжень було сформовано 6 груп молодняку птищ кросу ISA-BROWN р1зного вку (10-, 30-, 45-, 60-, 90- i 120 добов1), роздшеш на контрольну (К) i дв1 дослщш (Д1 i Д2) групи по 20 гол1в у кожнш. Контролем слугувала не вакцинована птиця. Вся птиця одержувала стандартний повноращонний комбжорм, згщно з рекомендованими нормами та

© Стояновськнй В.Г., Колотницький В.А., Коваленко П.П., Колом1ець I.A., Камрацька O.I., 2012

240

утримувалась у кликах. У 10-добовому Biu;i штраназально вводили живу Bipyc-вакцину штаму "Ла Сота", вироблену на Сумськш бюфабрищ. Починаючи з 3-i' до 30-1 доби життя додатково до основного рацюну (ОР) додавали курчатам Д1 групи мет1фену доз1 280 мг/кг корму, курчатам Д2 групи-мет1фен сукупно з аскорбшовою кислотою (280 мг/кг i 50 мг/кг корму). Дози запропоноваш професором В.М.Гунчаком [5, 6].

Матер1алом для дослщження слугувала кров, в якш визначали кшькють еритроциив - фотоелектроколориметричним методом (Гаврилець G.C., Демчук М.В., 1966); вм1ст гемоглоб1ну - за методом Л.М. Шменова (1975); кшьккть лейкоцит1в - у камер1 з с1ткою Горяева (Васильева A.B., 1948); концентрацию бшка - за методом Лоур1 (1951); концентрацию глюкози - глюкозооксидазним методом (1964). Кров для дослщжень вщбирали до ранково! год1вл1 (м1жтравний перюд) вщ ycix вшових груп птищ. Статистичну обробку отриманих результате проводили на персональному комп'ютер1 за лщензованою програмою MS Excel 97. Оцшку в1рогщносп здмснювали за критер1ем Стьюдента. В1рогщною вважали р1зницю при р<0,05-0,001.

Результати дослвджень.Анал1зуючи одержан! даш необхщно вщм1тити, що теля вакцинаци у курчат контрольно! групи спостер1гаеться збшьшення на 31,2 % i 42,2 кшькост1 еритроциив в одинищ об'ему кров1 вщповщно на 30- i 45-добу життя.

Таблиця

МорфолоНчш показники периферийно!" Kpoßi курчат р1зного вжу та вмкт

у нш глюкози i загального бшка (М±ш, n=20)

BiK, Еритроцити, Гемоглобш, Лейкоцити, Глюкоза, Загальний

доба Т/л г/% Г/л Ммоль/л бшок, г/л

тслявакцинаци

10 2,18±0,046 8,21±0,751 22,04±0,59 4,37±0,15 50,41±1,35

30 2,86±0,031 8,52±0,546 32,79±1,91 3,94±0,20 72,31±2,07

45 3,10±0,056 9,65±0,751 29,87±1,14 5,50±0,12 68,41±1,84

60 2,18±0,070 9,01±0,839 29,47±0,99 6,77±0,20 63,31±2,25

90 2,16±0,048 8,01±0,610 30,55±1,07 5,60±0,15 59,17±2,17

120 2,12±0,039 7,94±0,530 28,60±1,10 5,89±0,24 57,30±2,03

шсля вакцинаци на тл! згодовування мет!фену

10 2,73±0,044"" 9,91±0,610 24,67±0,51* 5,27±0,18** 57,20±1,88

30 2,99±0,065 10,74±0,571 26,43±0,42* 5,29±0,15~" 54,73±2,07""

45 3,49±0,078** 11,39±0,613 26,12±0,55 5,41±0,20 55,12±2,15**

60 3,63±0,061"" 12,77±0,694* 29,35±0,77 5,91±0,18* 59,17±1,12

90 3,31±0,078"" 11,08±0,440** 30,02±0,81 6,53±0,25* 42,40±2,01~"

120 3,59±0,095"" 12,01±0,510~" 29,16±0,79 6,50±0,27 59,78±2,37

шсля вакцинаци на тл! згодовування мет1фенусукупно з аскорбшовою кислотою

10 2,65±0,061"" 8,73±0,521 23,50±0,71 5,16±0,14" 52,88±1,36

30 3,05±0,070 10,68±0,735 28,69±0,93 5,95±0,13 55,49±1,97~"

45 2,55±0,046"" 12,13±0,881 25,13±0,56** 5,61±0,18 59,70±2,03*

60 2,10±0,081 11,24±0,790 28,84±0,92 6,11±0,20 63,05±2,10

90 2,43±0,047** 11,31±0,681* 27,18±0,77 6,24±0,21 57,14±1,77

120 2,51±0,083" 10,04±0,499 28,94±0,90 5,77±0,19 60,19±2,11

Примтка: *р - < 0,05; **р - < 0,025; ***р - < 0,01; ****р - < 0,001

241

Вмют гемоглобшу в кров1 молодняку курей у р1зш критичш перюди росту зростав на 30, 45 та 60 добу життя, вщповщно на 3,9 %, 17,5 % { 9,0 %.

Пкля вакцинаци у 10-добових курчат кшькють лейкоцита в одинищ об'ему кров1 р1зко зростала, через 20 \ 35 д1б, що вказувало на розвиток лейкоцитозу. Кшьккть лейкоцита у даш в1ков1 перюди збшьшилась вщповщно на 47,7 % 1 35,5 % (р - < 0,01), як результат реакци лейкопоетично! системи кров1 на введения чужорщного бшка. У наступи! життев1 перюди (60 - 120 доба) зростання кшькоси лейкоцита в кров1 курей очевидно пояснюеться вжовими особливостями та змшою складу ращону.

На тл1 згодовування мет1фену кшьюсть еритроцита в одинищ об'ему кров1 ¿мушзовано! птищ Д1 групи зростала з в1ком. Починаючи з 45-добового вшу вона була бшьша, шж у птищ контрольно! групи даного вжу на 12,05 % (р<0,025), у 60-добових - на 66,5 %, у 90-добових - на 53,0 % I у 120-добових -на 69,3 % (р<0,001). Вм1ст гемоглобшу в еритроцитах курчат 45-120-добового перюду був вищим, шж у контрольних курочок, вщповщно на18,0 %, 40,6 %, 38,2 % I 51,3 % (р<0,05). Отримаш даш дозволяють стверджувати про пщвищення еритропоетично! функцп кровотворних оргашв за згодовування одного мет1фену на тл1 вакцинаци. Це припущення узгоджуеться з показниками кшькост1 лейкоцита в кров1 курчат р1зного вжу. Як виявилось, кшьккть лейкоцита у кров1 знижувалась теля вакцинаци лише у молодняку 30-45-добового вжу на тл1 згодовування мет1 фену. У бшьш тзш перюди онтогенезу, що припадали на 60 - 120 доби, кшьккть лейкоцита в кров1 збшьшувалась у зв'язку з вжом, тобто у них спостер1гався ф1зюлопчний лейкоцитоз пор1вняно з 10-добовими курчатами.

На тл1 згодовування мет1фену разом з аскорбшовою кислотою за умов вакцинаци, кшьккть еритроцита в одинищ об'ему кров1 у курчат 10-добового в1ку була в1рогщно вищою, шж у дослщах без застосування препарата. У 30-добових курчат кшьккть еритроцита у кров1 зростала на 15,1 % (р<0,01) проти початкового перюду, а у наступи! в1ков1 перюди вона знижувалась: на 60 добу —на 21 % (р<0,001), а на 90 добу — на 8,4 % (р<0,025). Не дивлячись на зниження кшькост1 еритроцита в кров1, вм1ст гемоглоб1ну в них в1рогщно зростав у 45 - 90-добових курчат. На 45 добу вш був вищим вщ 10 доби життя на 38,9 % (р<0,025), на 60 добу — на 28,8 % (р<0,05), на 90 добу — на29,6 % (р<0,025), що, можливо, могло бути пов'язано з додатковою д1ею аскорбшово! кислоти на синтез гемоглобшу. Кшьккть лейкоцита в кров1 курчат пщвищувалась тшьки у 30-добовому в1щ, очевидно, як лейкопоетична реакщя оргашзму на введения вакцини. Проте, зростання кшькоси лейкоцита у кров1 на 60-120 доби життя курчат проти 10-1 доби е скорше результатом вжового ф1зюлопчного лейкоцитозу, шж впливу вакцинаци.

Отримаш результати свщчать про те, що вакцинащя курчат проти ньюкаслсько! хвороби частково знижуе метабол1зм глюкози лише у 10- I 30-добових курчат, тод1 як у наступи! в1ков1 перюди штенсившсть використання глюкози в метабол1чних процесах повертаеться до норми.

242

На тл1 згодовування мспфену нами виявлено незначну гшерглжемш у курчат 30-, 60-, 90- { 120-добового вшу, що, можливо, пов'язано з пщвищеним И всмоктуванням з кишечника, для забезпечення метабол1чною енерпею процеав, пов язаних з формуванням статево! зршост1 оргашзму молодняку птищ1 його пщготовкою до яйцекладки.

При згодовуванш мет1фену з аскорбшовою кислотою нами виявлено незначне, але в1рогщне пщвищення концентраци глюкози в кров1 курчат 30-, 60-, 90- I 120-добового в1ку. Найвищою концентращя глюкози була у кров1 60- I 90-добових курчат. Проти 10 доби И вмкт в кров1 курчат цього вжу був вищим в1дпов1дно на 18,4 % 1 20,9 % (р<0,01).

Концентращя загального бшка в плазм1кров1 10-добових вакцинованих курчат становила всього 50,41 г/л, що може свщчити про низький р1вень обмшу бшка в курчат раннього постнатального перюду. В наступш в1ков1 перюди на 30-45доби життя, що вщповщало 20 I 35 доб1 теля вакцинаци, нами встановлено найвищий вмют загального бшка в кров1, що очевидно зв'язано з1 значним посиленням процесу бшкового синтезу, як ¿мунобюлопчно! реакци на антитшоутворення. Отже, анал1з даних дозволяе зробити висновок, що вакцинащя курчат проти ньюкаслсько! хвороби посилюе синтез бшка в !х оргашзм1 лише у 30- I 45-добовому вщг

На тл1 згодовування мет1фену загальний бшок у кров1 курчат був в межах статистично! в1рогщност1 майже у вЫх вжових груп, окр1м 90-добових, у кров1 яких вш був на 26 % (р<0,001) нижчим пор1вняно з 10 добою життя.

При згодовуванш мет1фену з аскорбшовою кислотою вмкт загального бшка у плазм1 кров1 зростав на 45-, 60- I 120 доби в1рогщно на 12,9 % (р<0,025), 19,2 % (р<0,01) I 13,8 % (р<0,025) проти 10 доби життя курчат, що очевидно, викликано посиленим його синтезом для пластичних процеав.

Висновки:

1.Вакцинащя викликала в оргашзм1 курчат вЫх вжових груп ч1тко виражене явище лейкоцитозу, що свщчить про активацш захисних мехашзм1в оргашзму. У курчат 30- I 45-добового вшу на тл1 вакцинаци вщм1чено найвищий вмкт загального бшка в кров1, очевидно, за рахунок посилення синтезу гамма-глобулшово! фракци сироватки кров1 як ¿мунобюлопчно! реакци на антитшоутворення.

2.Згодовування курчатам мет1фену та мет1фенусукупно з аскорбшовою кислотою до I теля ¿мушзаци птищ в1рогщно пщвищуе в кров1 кшькють еритроцит1в, гемоглоб1ну I лейкоцит1в, концентрацш загального бшка I глюкози, що вказуе на позитивний вплив препарата на гемопоетичну функцш кровотворних оргашв та обмш глюкози I бшка теля вакцинаци курчат.

Л1тература

1. Андреева Н.Л. Ростстимулирущиесвойстваимуномодуляторов / Н. Л.Андреева // Новые фармакологическиесредства в ветеринарии: Тез.докл.научн.-практ.конф. - 1990. - С.32.

243

2. Блотников И.А. Физиолого-биохимические основы иммунитета сельскохозяйственных птиц / И.А.Блотников, Ю.В.Конопатов // Л.: Наука, 1987. - 164с.

3. Блотников И.А. Гематология птиц / И.А.Блотников, Ю.В.Соловьев -Л.:1980. - 240с.

4. Вл1зло В.В. Вплив препарат1в-1муномодулятор1в на ¿мунолопчш, оксидантш та антиоксидантш показники кров1 курчат / В.В.Вл1зло, М.Р.С1монов // Науковий вкник Льв1вського нацюнального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿меш С.З.Гжицького. - Льв1в, 2007. -Т.9, №3 (34), 4.2. - С. 160-164.

5. Гунчак В.М. Профшактична д1я аскорбшово! кислоти при наявност1 н1трат1в у корм1 / В.М. Гунчак // Птах1вництво. М1жв1д. темат. наук. зб. - Алушта, 2004. - В. 55. - С.232-234.

6. Гунчак В.М. Новий антиоксидант "Мет1фен та його застосування для проф1лактики штратно-штритного токсикозу у курей / В.М. Гунчак // Сшьський господар. - 2004. - №7. - С. 13-15.

7. Portsmouth J. Feeding for a better immune status /J.Portsmouth,P.Koppel//Misset World Poultry. - 1993. - Vol.9, № 10.- P. 47-49.

Summary

1. Vaccination of chickens caused in the body of all age groups clearly marked leukocytosis phenomenon, indicating activation of protective mechanisms of the body. In chickens the 30-th 45-days old against vaccination seen the highest content of total protein in the blood, apparently due to increased synthesis gammaglobulin fraction of serum, as immunobiological response to antibody.

2. Feeding chickensmetifen and metifen together with ascorbic acid before and after immunization birds likely increases in blood erythrocyte count, hemoglobin and white blood cells, the concentration of total protein and glucose, indicating a positive effect of drugs on the hematopoietic function of blood-forming organs and glucose metabolism and protein after vaccination of chickens.

Рецензент - д.вет.н., професор, член-кор. НААНУ Гунчак В.М.

244

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.