CC BY
25
УДК 612.015.3+616-056.5
ВИЗНАЧЕННЯ ВЗАеМОЗВ'ЯЗКШ ФАКТОР1В ФОРМУВАННЯ П1ДВИЩЕНО1 МАСИ
Т1ЛА У МОЛОДИХ ОС1Б
Проведено визначення взаемозв'язюв факторiв формування шдвищено! маси тiла у дослщжуваних oci6 18-25 роюв. Обстеженi 27 oci6 обох статей з тдвищеною масою тiла (1МТ вище 25 кг/м2) та 41 особа з нормальною масою (1МТ 18,5-24,9 кг/м2) контрольно! групи. Грунтуючись на отриманих даних за допомогою кopеляцiйнoгo аналiзу та розрахунку пoказникiв вiднoшення шанЫв визначено формування вipoгiдних взаeмoзв'язкiв мiж факторами, якi лежать в oснoвi пiдвищення маси тiла у оЫб основно! групи - порушенням харчово! пoведiнки за обмежувальним та когштивним обмежувальним типами, змiнoю якoстi життя, надходженням в оргашзм надлишку енергп, пiдвищенням piвня основного oбмiну, шсулшорезистентшстю, змiнoю piвня маpкеpiв хpoнiчнoгo системного запалення та нейpoпептидiв Агoутi-пoв'язанoгo проте!ну (AgRP) та кока!н- i амфетамш опосередкованого транскрипту (CART). Припущено, що взаeмoдiя сигнальних механiзмiв гiпoталамiчнoi' регуляцй енергетичного гомеостазу та сигнального шляху ядерного фактора транскрипцй кВ призводить до швелювання стану пpекoндицioнування системи IkB/NF-kB та i'i стабшзацй, а провщними компонентами, якi опосередковують контроль за станом активност кoмпoнентiв сигнального каскаду основного прозапального шляху NF-kB за умов нормального та тдвищеного надходження енергй можуть слугувати орексигенний нейропептид AgRP та анорексигенний - CART.
IGii040Bi слова: нейропептиди, енергетичний обмш, ядерний фактор транскрипцй кВ, шдвищена маса тша
Робота е фрагментом НДР «Розробка стратеги використання етгенетичних uexam3uie для профшактики та л^вання хвороб, пов 'язаних i3 системным запаленням», № ДР 0114U000784.
Вщповщно до сучасних уявлень, енергетичний дисбаланс за умов значно! переваги енергетично! цшност харчового рацюну над витратами енергп становить основу формування надлишку енергй з накопиченням у жировому депо та шдвищенням маси тша.
За ф1зюлопчних умов контроль харчового споживання забезпечують нейрональш популяцй вентромед1ального, паравентрикулярного та латерального ядер гшоталамусу. Первичним сенсором периферичних сигнатв виступають аркуатш ядра (ARC) мед1абазально! частини гшоталамусу [9]. Фундаментальна роль ARC у сприйнятт загального енергетичного статусу оргашзму реатзуеться завдяки сигнальнш шформацй вщ низки гормошв та пепщщв, яю головним чином синтезуються у жировш тканиш та кишечнику - шсул1ну, лептину, грел1ну, пептиду YY, холецистокшну, глюкагонопод1бного пептиду-1 та шших [24].
За нормальних умов харчового споживання спостерйаеться ч1ткий баланс м1ж орексигенними нейропептидом Y та Агоуп-пов'язаним проте'ном (AgRP) нейрошв латерально! групи та анорексигенними проошомеланокортином (POMC) та кока!н- i амфетамш опосередкованим транскриптом (CART) мед1ально! [16]. За умов негативного енергетичного балансу, зокрема, голоду, експрес1я AgRP тдвищуеться, POMC - знижусться, за умов стану енергетичного надлишку вщбуваються протилежш змши.
В умовах формування шдукованого постшним пере!данням внутршньокттинного метабол1чного стресу вщбуваеться активащя нейронних прозапальних сигнальних шлях1в, що у свою чергу, попршуе лептинову та шсулшову сигнал1защю, що призводить до нейронально! дисфункцй та змш центрально! регуляцй маси тша. Накопичення лшщ1в у жировш тканиш супроводжуеться розвитком системного хрошчного запального процесу низько! штенсивност [25], яке сприяе порушенню мехашзм1в регуляцй енергетичного гомеостазу.
Результати експериментальних дослщжень надали можливють зробити припущення, що фундаментальним зв'язком м1ж надлишковим надходженням поживних речовин в результат! пере!дання та дисфункщею гшоталам1чно! сигнал1зацй може слугувати сигнальний модуль ядерного фактору транскрипцй кВ - IKKp/NF-кВ [26]. Кайдашевим 1.П. (2011) запропоновано, що порушення регуляцй активност NF-kB призводить до стану «прекондицюнування системи IkB/NF-kB», що визначае розвиток шсулшорезистентност1, лшотоксичност1, системного запалення, артер1ально! гшертензй [3]. Залишаеться не визначеним, яю чинники центральних мехашзм1в регуляцй енергетичного балансу опосередковують вплив на компоненти сигнального каскаду ядерного фактору транскрипцй кВ за умов надходження надлишку енергй.
При обстеженш молодих ос1б з тдвищеною масою тша (шдекс маси тша 1МТ вище 25 кг/м2) були визначеш на фош вщсутност змш лшщного метабол1зму наявшсть шсулшорезистентносп, ознаки хрошчного системного запалення та змши на р1вш центральних регуляторних мехашзм1в тдтримки енергетичного гомеостазу, що вщобразились в збшьшенш
продукци орексигенного нейропептиду AgRP [4]. Було зроблено висновок про початок формування патогенетично1 основи розвитку метаболiчного синдрому. Наявш змiни вiдбувались за умов надлишкового надходження енергiï з поживними речовинами [5] та визначення у значного вщсотку осiб порушень харчовоï поведшки [7].
Результати проведених дослщжень дозволили визначити фактори, якi опосередковують розвиток пiдвищеноï маси тiла у дослщжуваних осiб.
Метою роботи було визначення взаемозв'язюв факторiв формування пiдвищеноï маси
тiла.
Матерiал та методи дослщження. У дослiджуваних осiб проведено визначення маси тша, зросту, обхвату тали (ОТ), стегон (ОС), ïx сшввщношення, розрахунок iндексу маси тша (1МТ, WHO, 1998). За 1МТ видiленi контрольна група з 41 особи - 20 юнаюв та 21 дiвчина з нормальною масою (1МТ 18,5-24,9 кг/м2) та основна - 27 ошб, 16 юнаюв та 11 дiвчат з пiдвищеною масою (1МТ вище 25 кг/м2). Вш учасникiв становив 18-25 рокiв.
Артерiальний тиск визначали аускультативним методом за С.Н. Коротковим. Визначали систолiчний артерiальний тиск (САТ), дiастолiчний артерiальний тиск (ДАТ), розраховували пульсовий тиск (ПТ) як рiзницю мiж систолiчним та дiастолiчним. Визначали частоту серцевих скорочень (ЧСС) та дихальних руxiв (ЧДР).
Харчову поведшку оцiнювали за допомогою Голандського опитувальника харчово1' поведiнки DEBQ (Dutch Eating Behavior Questionnaire) [20] та трьохфакторного опитувальника TFEQ-R18 (Three-factor Eating questionnaire) [17]. Яюсть життя визначали за допомогою опитувальника якост життя SF-36 (Short Form Health Survey) [22].
Для визначення лабораторних показниюв використовували венозну кров, отриману натщесерце з кубiтальноï вени у вакутайнери («Becton Dickinson», США). У сироватщ кровi визначали загальний холестерин (ХЛ), триглiцериди (ТГ), холестерин лшопроте1дав високо1' щiльностi (ХЛ ЛПВЩ) за допомогою тест-систем («Диакон ДС», Росiя), холестерин лiпопротеïдiв низько1' щiльностi (ХЛ ЛПНЩ, «LaChema», Чеxiя), глюкозу («Диакон ДС», Росiя) та iнсулiн («DRG», Германiя). 1ндекс HOMA-IR (Homeostasis Model Assessment of Insulin Resistance) розраховували за формулою: HOMA-IR = глюкоза натщесерце (ммоль/л) х шсулш натщесерце (мкЕд/мл) / 22,5 [13]. Визначали рiвень фактору некрозу пухлин-альфа (ФНП-а, «Вектор-Бест», Росiя) та церулоплазмiну (ЦП, «Реагент», Украша). Рiвень нейропептидiв AgRP («Cloud-Clone Corp», США) та CART («RayBiotech», США) в сироватцi кровi дослiджували iмуноферментним методом за допомогою аналiзатора StatFax 303 Plus. Повторне лабораторне дослщження осiб з тдвищеною масою тiла проводили через 10 тижшв.
Фiзiологiчну корекцiю пiдвищеноï маси тша проводили поеднанням обмеження калоршносп харчового рацiону та додаткового фiзичного навантаження. За рекомендацiями ВООЗ добова калоршшсть рацiону обмежувалась на 20% вщ звичайного, зi зниженням жирiв та простих вуглеводiв, збiльшенням продукпв з цiльного зерна i кл^ковини, фруктiв та овочiв [23]. В основу ращону покладено середземноморську дiету. Режим фiзичноï активностi включав виконання комплексу фiзичниx вправ тривалiстю 40-60 хвилин не менше трьох разiв на тиждень та прогулянки шшки у швидкому темпi у iншi днi протягом 10 тижнiв [1]. Обсяг навантаження в середньому становив до 500 ккал на добу. Оптимальний дiапазон штенсивност навантаження визначали на рiвнi 55-69% вiд максимально!' частоти серцевих скорочень (ЧСС) [15], яку розраховували за формулою ЧССмакс = 220 - вш [2]. Обсяг навантаження респонденти фшсували в шдивщуальних картах фiзичноï активность
Дослщження проведет вщповщно до дозволу комюи з бiоетики Вищого державного навчального закладу Украши «Украшська медична стоматолопчна академiя». 1з усiма учасниками шдписаш добровiльнi згоди на участь у дослщженш.
Статистичну обробку даних проводили з використанням стандартного пакету STATISTICA 6.1 (StatSoft Inc, USA). Розраховували середне арифметичне (М) та його похибку (m). Статистичну достовiрнiсть розраховували за допомогою t-критерда для порiвняння двох залежних змiнниx до та тсля тренувань, t-критерiю Ст'юдента та Манна-У^ш. Кореляцiйнi взаемовiдносини показниюв визначали за допомогою кореляцiï Стрмена. Можливiсть розвитку пiдвищеноï маси тша визначали за вщношенням шансiв (ВШ) iз розрахунком довiрчого iнтервалу (Д1). Статистично значущими вважали вiдмiнностi при р<0,05.
Результати дослiдження та ïx обговорення. В процес формування когорти дослщжуваних було проведено скринiнгове обстеження осiб 18-25 рокiв, студентiв Украïнськоï
медично! стоматолопчно! академи. Респонденти заповнювали карту спостережень, куди вносились паспортнi данi, даш анамнезу життя, iнформацiя стосовно стану здоров'я. Рандомiзацiю проводили за критерiями вiдсутностi спадкових хвороб, оперативних втручань, якi могли впливати на подальший стан здоров'я, вiдсутностi гострих та хрошчних хвороб та скарг на самопочуття. Пiд час вiдбору респондент оцiнювали комплаенс осiб, бажання брати участь у дослщженш та виконувати рекомендацп стосовно змiни способу життя.
На першому етапi проведено антропометричш дослiдження параметрiв тiла, такi як вага, зрют, ОТ та ОС, розрахунок !х спiввiдношення та 1МТ, враховуючи, що антропометрiя е ключовим компонентом оцiнки харчового статусу у дтей i дорослих [18].
За результатами антропометра було сформовано двi групи - основна та контрольна, за критерш подiлу використано 1МТ. Вiдповiдно до класифшаци ВООЗ, особи з 1МТ вiд 25,0 до 29,99 мають пiдвищену масу тша, що класифiкуеться як передожирiння [21].
У ошб основно! групи маса тша перевищувала показники контрольно! групи на 34%, 1МТ на 34,5%, ОС на 14,2% (р<0,05) (табл. 1). Бшьший на 21,9% показник обхвату тали свщчив про вщносну перевагу у вiдкладеннi абдомiнальноi жирово! тканини у осiб основно! групи - 87,44 ± 2,0 см проти 71,68 ± 0,92 см (р<0,05).
Таблиця 1
Антропометричнi показники осiб дослщжуваних груп (М±т, ннжнш та верхнш квартшГ
Показники Особи з нормальною масою тша (п=41) Особи з тдвищеною масою тша (п=27) Особи з тдвищеною масою тша п=27 (повторне дослщження)
Вк, роки 18,87 ± 0,17 19,52 ± 0,44 19,52 ± 0,44
(18,0; 19,0) (18,0; 20,0) (18,0; 20,0)
Зрют, см 173,80 ± 0,96 173,59 ± 2,08 173,65 ± 2,06
(170,0; 179,0) (168,0; 181,0) (168,0; 181,0)
Маса тша, кг 64,39 ± 1,05 86,28 ± 2,72* 82,68 ± 2,66*,**
(58,0; 70,0) (75,0; 95,0) (72,00; 91,20)
1МТ, кг/м2 21,29 ± 0,25 28,63 ± 0,72* 27,44 ± 0,69*,**
(20,07; 22,34) (26,24; 29,67) (25,00; 28,58)
Обхват талИ, см 71,68 ± 0,92 87,44 ± 2,0* 85,19 ± 1,996*,**
(67,0; 75,0) (80,0; 95,0) (77,00; 93,00)
Обхват стегон, см 96,76 ± 0,69 111,0 ± 1,79* 108,44 ± 1,78*,**
(94,0; 99,0) (104,0; 116,5) (102,00; 114,00)
Стввщношення обхвату талИ до стегон 0,73 ± 0,02 (0,70; 0,78) 0,79 ± 0,02 (0,75; 0,85) 0,79 ± 0,02* (0,74; 0,85)
Примака: * - р<0,05 у пор1вняни1 з особами з нормальною масою;** - р<0,05 у пор1внянн1 м1ж особами з тдвищеною масою до та тсля виконання програми тренувань.
У ошб з тдвищеною масою тша вiдмiченi вiрогiднi змiни показникiв серцево-судинно! та дихально! систем - пiдвищения частоти дихальних рухiв, артерiального тиску та формування значно! кiлькостi кореляцiйних взаемозв'язкiв iз антропометричними показниками [6]. Визначення кореляцшних зв'язкiв мiж показниками функцiонування серцево-судинно! та дихально! систем з показниками, як характеризують формування тдвищено! маси тша переважно за рахунок жирових вщкладень та !х вiсцеральноi локалiзацii (1МТ, ОТ, ОС) надали можливють зробити висновок про ризик розвитку майбутшх патологiчних змiн серцево-судинно! системи при подальшому збiльшеннi маси тша [6]. Таке припущення пiдтвердилось даними виявлених достовiрних асоцiацiй мiж тдвищеною масою тша та ПТ на лiвiй рущ - ВШ 3,875 (95% Д1 1,36810,977), р=0,012, та на правiй руцi - ВШ 3,409 (95% Д1 1,221-9,515), р=0,023.
Враховуючи, що важливим фактором формування шдвищено! маси тiла е харчова поведшка, було проведено !! оцiнку та з'ясування впливу на яюсть життя [7]. Аналiз результат опитувальника БББО визначив, що змши харчово! поведiнки спостерiгались у 85,19% ошб з пiдвищеною масою тша та у 41,46% з нормальною.
Розгляд структури порушень харчово! поведшки за даними БББО дозволив визначити провщш типи порушень. Виявилось, що у ошб з пiдвищеною масою домiнував обмежувальний тип харчово! поведшки та спостерпався значний вiдсоток порушень за екстернальним типом, у той час як у ошб з нормальною масою переважало порушення харчово! поведшки за екстернальним та обмежувальним типами [7]. Визначення можливих зв'язюв мiж типом порушення харчово! поведшки та розвитком шдвищено! маси тша показало, що найбшьш патогенетично важливим е обмежувальний тип харчово! поведшки, наявшсть якого значним
чином збшьшувала шанси отримати у майбутньому ожиршня - ВШ 11,786 (95% Д1 3,708-37,463), р<0,001.
За даними шшого опитувальника - TFEQ, порушення харчово1 поведiнки спостерiгались у 59,26% ошб з пiдвищеною масою тiла та у 26,83% з нормальною масою тша, а за структурою порушень у ошб з тдвищеною масою переважав когштивний обмежувальний тип [7], що було тдтверджено визначенням ВШ, показник якого становив 3,431 (95% Д1 1,069-11,014), р=0,043.
При аналiзi якостi життя за допомогою опитувальника SF-36, який надае можливiсть визначити соцiальне, психiчне та фiзичне самопочуття людини, було визначено, що у ошб з тдвищеною масою тша вiрогiдно зменшенi показники рольового фiзичного функцiонування та болi у 1,2 рази [7]. Зокрема, зниження показника болi (77,22 ± 3,60 бали проти 89,33 ± 4,30 балiв у групi контролю), свщчить, що у осiб основно1 групи визначаеться бiльш значущий вплив больових вiдчуттiв та ïx штенсивност на повсякденну дiяльнiсть, ïx часпше виникнення. Пiдвищена маса тiла значним чином збшьшуе можливiсть формування больових вщчутпв та ïx негативного впливу на життедiяльнiсть особи - ВШ становить 3,431(95% Д1 1,069-11,014), р=0,043.
Важливим фактором пiдтримки сталостi маси тiла е вiдповiднiсть режиму харчування фiзiологiчним потребам та ритмам оргашзму, забезпечення балансу надходження енергiï ïï витратам.
Аналiз добових рацiонiв харчування показав, що особи основно1' групи, яю мають пiдвищену масу отримували бiльше енергй', нiж необхщно, вщповщно до рiвня основного обмiну та коефщенту фiзичноï активностi [5]. Визначено, що загальна маса та енергетична цшнють спожитоï ïm у ращош чоловiкiв та жiнок основноï групи вiрогiдно перевищувала показники осiб контрольноï групи в робочий та вихщний днi [5]. Розрахунки свiдчать, що збшьшення кiлькостi продуктiв, якi споживаються у вихщний день значно збшьшуе шанси мати шдвищену масу, ВШ 4,308 (95% Д1 1,529-12,137), р=0,006).
Визначення рiвня основного обмiну енергй за формулами Харрюа-Бенедикта та Мiффлiна-Сан Джеора показало вiрогiдне перевищення цих показникiв у чоловiкiв та жшок з пiдвищеною масою тша над групою контролю [5]. Вщповщш вiдмiнностi спостерiгались при розрахунках рекомендованого добового споживання енергй.
Пiдтверджено залежнють мiж мiнiмальною кiлькiстю енергй, що необхщна органiзму для нормальноï життедiяльностi та станом, який викликаеться надлишком енергй. Збiльшення рiвня основного обмiну енергй достовiрно збiльшуе шанси розвитку пiдвищеноï маси - ВШ становить 3,675 (95% Д1 1,230-10,981; р=0,023), вiдповiдно, за формулою Харрiса-Бенедикта та - ВШ 4,053 (95% Д1 1,355-12,119; р=0,012) за формулою Мiффлiна-Сан Джеора.
Збiльшення добового споживання енергй по вщношенню до рекомендованого при розрахунку на основi формули Мiффлiна-Сан Джеора за умов мiнiмальниx витрат при сидячому способi життя значним чином шдвищуе можливiсть формування надлишковоï маси - ВШ 4,053 (95% Д1 1,355-12,119), р=0,012.
Формула Мiффлiна-Сан Джеора була рекомендована для використання як адаптована до особливостей сучасного стану споживання харчових нутрiентiв [11, 14]. При проведенш дослiдження, дат, отримаш при ïï використаннi для розрахунку основного обмшу енергй та вщповщносп надходження рекомендованому добовому споживанню енергй мали бшьший ступiнь вiрогiдностi та бiльшу кiлькiсть взаемозв'язкiв [5]. На наш погляд, використання саме ïï е бшьш вщповщним та обгрунтованим, нiж класичноï формули Харрюа-Бенедикта.
Дослщження лабораторних показникiв показали тдвищення рiвня iнсулiну, формування iнсулiнорезистентностi за шдексом HOMA-IR, пiдвищення рiвня ЦП та орексигенного нейропептиду AgRP у ошб з пiдвищеною масою тша в порiвняннi з контрольною групою [4]. Визначеш кореляцiйнi зв'язки мiж показниками лiпiдного, вуглеводного обмiнiв та даних антропометрй. Встановленi позитивнi кореляцшш зв'язки мiж рiвнем нейропептиду AgRP та шсулшом у осiб основноï групи та рiвнем нейропептиду CART та шсулшом контрольноï групи
[4].
Проведения корекцй пiдвищеноï маси тша у ошб основноï групи змшою способу життя, яке включало дiету з обмеженням калорiйностi харчового ращону та збiльшения обсягу фiзичноï активност призвело до вiрогiдного зниження маси тша на 4,17%, 1МТ на 4,16%, ОТ на 2,57% та ОС на 2,31% у порiвняннi з попередшми даними (табл. 1), вiрогiдне тдвищення рiвня ЛПВЩ, зникнення проявiв iнсулiнорезистентностi, зниження концентрацй ФНО-а та AgRP [8].
За даними кореляцшного аналiзу тсля проведення фiзiологiчноf корекци у oci6 з тдвищеною масою тiла спостерiгалось формування позитивних зв'язкiв мiж CART та масою тiла (г = 0,554604, p<0,05), CART та ПТ (г = 0,539675, p<0,05), CART та рiвнем глюкози (г = 0,481890, p<0,05). Мiж рiвнем орексигенного нейропептиду AgRP та рiвнем ТГ визначено формування негативного кореляцшного зв'язку (г = - 0,453695, p<0,05).
Таким чином, результати кореляцшного анатзу та показниюв вщношення шансiв свiдчать про формування вiрогiдних взаeмозв'язкiв мiж факторами, яю лежать в основi пiдвищення маси тша у осiб основно! групи - порушенням харчово! поведiнки за обмежувальним та когнiтивним обмежувальним типами, змшою якостi життя, надходженням в оргашзм надлишку енерги, пiдвищенням рiвня основного обмiну, iнсулiнорезистентнiстю, змiною рiвня маркерiв хронiчного системного запалення та нейропептидiв, що контролюють харчову поведшку - AgRP та CART.
Як вщомо, харчова поведiнка регулюеться системою, центральною ланкою яко! е гшоталамус, контролюючий обсяг споживання вiдповiдно до внутршнього енергетичного статусу [19]. Надходження надлишку енергп до органiзму людини у багатьох випадках е результатом порушення харчово! поведiнки.
Посилене та незбалансоване надходження поживних речовин разом з гiподинамiею, коли низька фiзична активнiсть створюе надлишок енерги, стають провщними факторами, якi сприяють збшьшенню накопичення енерги. Формування двох взаемопов'язаних ланок -шсулшорезистентносп та хрошчного запалення корелюе з початком збою в гiпоталамiчнiй сигналiзацi! та тдвищення розвитку жирових вiдкладень. Зростання маси тша попршуе не тiльки самопочуття, самооцiнку, але й стае об'ективним фактором розвитку змш функцiонування оргашв та систем, зокрема, тiсно пов'язаних серцево-судинно! та дихально!.
При помiрнiй кiлькостi поживних речовин видiлення орексигенних нейропептидiв за принципом зворотнього зв'язку пригшчуеться достатнiм рiвнем iнсулiну. Отримаш нами данi дозволили запропонувати, що за умов надлишку поживних речовин, формування гшершсулшемп та шсулшорезистентносп, шсулш сприяе пiдвищенiй секрецп AgRP та початку формування патолопчного кола, коли за умов анаболiчного впливу AgRP його тдвищений рiвень сприяе подальшому збiльшенню маси тiла [4].
З шшого боку, як вщомо, можлива причина iнсулiнорезистентностi - активащя сигнального модуля IKKp/NF-кБ [10], коли фосфорилювання субстрату шсулшового рецептору-1 (IRS-1) за допомогою кiнази IKKP за залишками серину (Ser (312) та iншi сайти), призводить до порушення здатносн IRS-1 активувати розмiщений нижче РI3-кiназний сигнальний шлях [12].
Враховуючи, що сигнальний модуль IKKp/NF-кБ за умов нормального надходження поживних речовин знаходиться у пригшченому сташ та може бути активований в гiпоталамiчних нейронах хрошчним пере!данням, Zhang X. та ствав. (2008) запропоновано, що в умовах пере!дання постiйнi сигнали в ЦНС можуть нетипово стимулювати вщповщь системи вродженого iмунiтету, опосередковану IKKp/NF-кБ в нейронах гiпоталамуса, впливаючи на нейронну регуляцiю енергетичного балансу [26]. Розвиток за таких умов стану прекондицюнування системи IkB/NF-kB [3] попршуе, за нашою думкою, i так вже змшену гiпоталамiчну регулящю енергетичного обмiну.
Вiдповiдно до концепцп прекондицiонування системи IkB/NF-kB, впливи, яю призводять до зниження транскрипцшно! активностi NF-kB (дiета, фiзичне навантаження, медикаментознi препарати), будуть модулювати стан прекондицюнування та усувати молекулярну основу розвитку метаболiчного/iнсулiнорезистентного синдрому [3]. Позитивш змiни, якi вiдбулись при використанш обмеження калорiйностi харчового рацiону та збшьшення фiзично! активностi вiдобразились у редукци вiсцеральних жирових запасiв, достовiрному пiдвищеннi ЛПВЩ, зниженнi рiвня прозапального цитокiну ФНП-а, зникненнi проявiв шсулшорезистентносп та зниженш рiвня орексигенного нейропептиду AgRP [8], опосередковаш взаемозв'язками мiж анорексигенним нейропептидом CART та орексигенним AgRP з показниками вуглеводного, лiпiдного метаболiзму та масою тша.
В попереднш роботi припущено, що в умовах збшьшення надходження поживних речовин тдвищений рiвень AgRP вносить свш внесок у стан прекондицюнування системи IkB/NF-kB, сприяючи !! активацп, а в умовах нормального споживання i достатшх енергетичних витрат виступае в ролi негативного регулятора, контролюючи !! активнiсть i пiдтримуючи енергетичний гомеостаз [8].
Взаемодiя сигнальних меxанiзмiв гiпоталамiчноï регуляцй енергетичного гомеостазу та сигнального шляху ядерного фактора транскрипцй кВ призводить до швелювання стану прекондищонування системи IkB/NF-kB та ïï стабшзацй, а представники пептидергiчноï системи регуляцй енергетичного балансу - орексигенний нейропептид AgRP та анорексигенний - CART е провщними компонентами, яю опосередковують контроль за станом активност компонентiв сигнального каскаду основного прозапального шляху ядерного фактору транскрипцй kB за умов нормального та шдвищеного надходження енергй.
1. Dub M. Suchasnl pidhodi do fizichnoyi reabilitatsiyi osib z nadlishkovoyu masoyu tila ta ozhirinnyam v umovah navchannya u vuzi / M. Dub, K. Melega // Moloda sportivna nauka Ukrayini. - 2012. - T. 3. - S. 87-94.
2. Epifanova V.A. Meditsinskaya reabilitatsiya: rukovodstvo dlya vrachey / V.A. Epifanova // - M.: MEDpress-Inform, - 2005. -328 s.
3. Kaydashev I. P. NF-kB- signalizatsiya kak osnova razvitiya sistemnogo vospaleniya, insulinorezistentnosti, lipotoksichnosti, saharnogo diabeta 2-go tipa i ateroskleroza / I.P. Kaydashev // Mezhdunarodnyiy endokrinologicheskiy zhurnal. - 2011. - No. 3 (35).
4. Shevchenko Yu.S. Mehanlzmi rozvitku pIdvischenoYi masi tIla u molodih osIb / Yu.S. Shevchenko, T.V. Mamontova, A.F. Baranova [i dr.] // Problemi ekologIYi ta meditsini. - 2014. - T. 18, No. 5-6. - S. 44-53.
5. Shevchenko Yu.S. Pozitivniy energetichniy balans prizvodit do pidvischennya masi tila u molodih osib / Yu.S. Shevchenko // Aktualni problemi suchasnoyi meditsini: Visnik Ukrayinskoyi medichnoyi stomatologichnoyi akademiyi. - 2015. - T. 15, Vip. 2(50). - S. 212-218.
6. Shevchenko Yu.S. Vzaemozvyazok pokaznikiv sertsevo-sudinnoyi ta dihalnoyi sistem iz antropometrichnimi pokaznikami osib z normalnoyu ta pidvischenoyu masoyu tila / Yu.S. Shevchenko // Svit meditsini ta biologiyi. - 2015. - No. 4 (54) - S. 8792.
7. Shevchenko Yu.S. Osoblivosti harchovoyi povedinki u osib z normalnoyu ta pidvischenoyu masoyu tila / Yu.S. Shevchenko, L.E. Vesnina, I.P. Kaydashev // FiziologIchniy zhurnal. - 2015. - T. 61, No. 3. - S. 51-58.
8. Shevchenko Yu.S. Vliyanie izmeneniya obraza zhizni molodyih lyudey s izbyitochnoy massoy tela na uroven kontroliruyuschih pischevoe povedenie neyropeptidov, insulinorezistentnost i uroven hronicheskogo sistemnogo vospaleniya / Yu.S. Shevchenko, T.V. Mamontova, A.F. Baranova [i dr.] // Georgian Medical News. - 2015. - No. 11 (248). - S. 50-57.
9. Cone R. D. The arcuate nucleus as a conduit for diverse signals relevant to energy homeostasis / R.D. Cone, M.A. Cowley, A.A. Butler [et al.] // Int. J. Obes. Relat. Metab. Disord. - 2001. - Vol. 25, S. 5. - P. S63-S67.
10. Cai D. Local and systemic insulin resistance resulting from hepatic activation of IKK-beta and NF-kappaB / D. Cai, M. Yuan, D.F. Frantz [et al.] // Nat. Med. - 2005. - Vol. 11. - P. 183-190.
11. Frankenfield D. Comparison of predictive equations for resting metabolic rate in healthy nonobese and obese adults: a systematic review / D. Frankenfield, L. Roth-Yousey, C. Compher // J. Am. Diet. Assoc. - 2005. - Vol. 105(5). - P. 775-789.
12. Gao Z. Serine phosphorylation of insulin receptor substrate 1 by inhibitor kappa B kinase complex / Z. Gao, D. Hwang, F. Bataille [et al.] // J. Biol. Chem. - 2002. - Vol. 13, № 277(50). - P. 48115-48121.
13. Matthews D. R. Homeostasis model assessment: insulin resistance and beta cell function from fasting plasma glucose and insulin concentrations in man / D.R. Matthews, J.P. Hosker, A.S. Rusenski [et al.] // Diabetologia. - 1985. - Vol. 28 (7). - P. 412-419.
14. Mifflin M. D. A new predictive equation for resting energy expenditure in healthy individuals / M.D. Mifflin, St Jeor S.T., L.A. Hill [et al.] // Am. J. Clin. Nutr. - 1990. - Vol. 51(2). - P. 241-247.
15. National Institutes of Health, National Heart, Lung, and Blood Institute. Clinical Guidelines on the Identification, Evaluation, and Treatment of Overweight and Obesity in Adults-the evidence report // Obes. Res. - 1998. - № 6, S. 2. - P. 51-209.
16. Reece A. S. Hypothalamic opioid-melanocortin appetitive balance and addictive craving / A.S. Reece // Med. Hypotheses. -2011. - Vol. 76(1). - P. 132-137.
17. Stunkard A.J. The three-factor eating questionnaire to measure dietary restraint, disinhibition and hunger / A.J. Stunkard, S. Messick // J. Psychosom. - 1985. - Vol. 29. - P. 71-83.
18. Simko M. D. Nutrition Assessment: A Comprehensive Guide for Planning Intervention / M.D. Simko, C. Cowell, J. A. Gilbride // 2nd ed. Gaithersburg, MD: Aspen Publishers, - 1995.
19. Spiegelman B.M. Obesity and the regulation of energy balance / B.M. Spiegelman, J.S. Flier // Cell. - 2001. - Vol. 104. - P. 531-543.
20. Van Strien T. The Dutch Eating Behavior Questionnaire (DEBQ) for assessment of restrained, emotional, and external eating behavior / T. Van Strien, J.E.R. Frijters, G.P.A. Bergers [et al.] // IJED. - 1986. - Vol. 5. - P. 295-315.
21. World Health Organization Physical status: the use and interpretation of anthropometry. Report of a WHO Expert Committee. World Health Organization. Technical Reports Series; 854 / Geneva: World Health Organization, - 1995.- 463 p.
22. Ware J. E. SF-36 Health Status Survey. Manuel and interpretation guide / J. E. Ware, K. K. Snow, M. Kosinski [et al.] // Lincoln R.I.: Quality Metric Incorporated, - 2000. - 150 p.
23. World Health Organisation. Diet, nutrition and the prevention chronic disease. Report of a Joint / FAO Expart Consultation. Geneva, - 2003.
24. Woods S.C. Central control of body weight and appetite / S.C. Woods, D.A. D'Alessio // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2008. - Vol. 93, S. 1. - P. S37-S50.
25. Yuan M. Reversal of obesity- and diet-induced insulin resistance with salicylates or targeted disruption of Ikkbeta / M. Yuan, N. Konstantopoulos, J. Lee [et al.] // Science. - 2001. - № 293(5535). - P. 1673-1677.
26. Zhang X. Hypothalamic IKKp/NF-kB and ER stress link overnutrition to energy imbalance and obesity / X. Zhang, G. Zhang, H. Zhang [et al.] // Cell.- 2008. - Vol. 135(1). - P. 61-73.
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ВЗАИМОСВЯЗЕЙ ФАКТОРОВ ФОРМИРОВАНИЯ ПОВЫШЕННОЙ МАССЫ ТЕЛА У МОЛОДЫХ ЛИЦ Шевченко Ю. С., Голованова И., Веснина Л. Е., Кайдашев И. П.
Проведено определение взаимосвязей факторов формирования повышенной массы тела у испытуемых 18-25 лет. Обследованы 27 человек обоего пола с повышенной массой тела (ИМТ выше 25 кг/м2) и 41 человек с нормальной массой (ИМТ 18,5-24,9 кг/м2) контрольной группы. Основываясь на полученных данных с помощью корреляционного анализа и расчета показателей отношения шансов определено формирование достоверных взаимосвязей между факторами, которые лежат в основе повышения массы тела у лиц основной группы -нарушением пищевого поведения по ограничительному и когнитивному ограничительному типам, изменением качества жизни, поступлением в организм избытка энергии, повышением уровня основного обмена, инсулинорезистентностью, изменением уровня маркеров хронического системного воспаления и нейропептидов Агоути-связанного протеина (AgRP) и кокаин- и амфетамин опосредованного транскрипта (CART). Предположено, что взаимодействие сигнальных механизмов гипоталамической регуляции энергетического гомеостаза и сигнального пути ядерного фактора транскрипции кВ приводит к нивелированию состояния прекондиционирования системы IkB/NF-kB и ее стабилизации, а ведущими компонентами, которые опосредуют контроль за состоянием активности компонентов сигнального каскада основного провоспалительного пути NF- кВ в условиях нормального и повышенного поступления энергии могут служить орексигенный нейропептид AgRP и анорексигенный - CART.
Ключевые слова: нейропептиды, энергетический обмен, ядерный фактор транскрипции кВ, повышенная масса тела.
Стаття надшшла 5.01.2016 р.
DETERMINE THE RELATIONSHIPS OF FACTORS FORMATION OF YOUNG PEOPLE OVERWEIGHT
Shevchenko Yu., Golovanova I., Vesnina L., Kaidashev I.
A definition of the relationships factors of increased body weight in people 18-25 years old. Examined 27 people of both sexes with overweight (BMI above 25 kg/m2) and 41 people with normal weight (BMI 18,5-24,9 kg/m2) in the control group. Based on the data obtained using correlation analysis and calculation of the odds ratio defined formation plausible relationships between factors underlying weight gain in patients of the main group - a violation by restrictive eating behavior and cognitive restrictive types, change in quality of life, excess intake of energy, increased basal metabolism, insulin resistance, changes in markers of chronic systemic inflammation and neuropeptides Agouti-related protein (AgRP) and Cocaine- and amphetamine-regulated transcript (CART). Suggested that the interaction signaling mechanisms hypothalamic regulation of energy homeostasis and signaling pathway nuclear transcription factor кВ leads to the leveling system state preconditioning IkB/NF-kB and its stabilization and major components that mediate the monitoring of the activity of the main components of the signaling cascade proinflammatory way of NF-кВ under conditions of normal and increased energy intake may serve orexigenic AgRP neuropeptide and anorexigenic -CART.
Key words: neuropeptides, energy metabolism, nuclear transcription factor кВ, overweight
Рецензент Гунас I.В.
УДК 100.42:621.90.02.001.5:612.627:612.621:575.191:613.954
КОМПЮ' ТЕРНО-ТОМОГРАФ1ЧН1 ПАРАМЕТРИ ЦЕНТРАЛЬНО1 ЧАСТИНИ Б1ЧНИХ ШЛУНОЧК1В ГОЛОВНОГО МОЗКУ В ЮНАК1В I Д1ВЧАТ ПОД1ЛЛЯ Р1ЗНИХ
СОМАТОТИП1В
У практично здорових юиаюв i дiвчат Подшля рiзних соматотитв визначено особливост комп'ютерно-томографiчиих параметрiв центрально! частини бiчних шлуночюв головного мозку. Величина вщстат вщ центрально! частини правого бiчного шлуночка та його тдексу у дiвчат iз середтм про]шжним соматотипом, величина вщстат вщ центрально! частини лiвого бiчного шлуночка у дiвчат мезоморфiв та з середиiм промiжиим соматотипом та величина шдексу центрально! частини лiвого бiчиого шлуночка у дiвчат мезоморфiв достовiрио меишi порiвияио iз дiвчатами еидо-мезоморфами. У юиакiв iз середиiм промiжиим соматотипом лише величина тдексу центрально! частиии лiвого бiчного шлуиочка мае теидеицiю до бшьших зиачеиь порiвияио iз юиаками ектоморфами. Решта параметрiв центрально! частиии бiчних шлуиочкiв головного мозку як у юнаюв, так i у дiвчат рiзиих соматотипiв ие мали достовiриих або теидеицiй до вiдмiииостей показниюв.
Ключов1 слова: юиаки, дiвчата, соматотип, бiчнi шлуиочки головного мозку.
Робота е фрагментом НДР «Встановити комп 'ютерно-томографiчнi параметри лжвороутримуючих структур головного мозку юнатв та дiвчат pi3Hux конститущоналъних титв у нормi та при епшептичних синдромах», номер держреестраци: 0111U009297.
Hapa3i КТ-томографiя голови широко застосовусться в неонатологп, неврологи та нейрохiрургiï. Вона дозволяе отримувати щнну iнформацiю про макроструктуру головного мозку та визначати морфолопчний субстрат симптомiв [4]. Так, вiдомо, що обсяг 6i4H^ шлуночкiв збiльшуеться з вшом, а також при багатьох захворюваннях (в рамках гiдроцефалiï) [3, 4]. У середньому 6i4m шлуночки ширше в осiб, що страждають на шизофрешю [12] i бiполярними розладами [11].
