CC BY
21
УДК - 616.12/.-071.3
т
ВЗАеМОЗВ'ЯЗОК ПОКАЗНИК1В СЕРЦЕВО-СУДИННО1 ТА ДИХАЛЬНО1 СИСТЕМ 13 АНТРОПОМЕТРИЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ОС1Б 3 НОРМАЛЬНОЮ ТА
П1ДВИЩЕНОЮ МАСОЮ Т1ЛА
Проведенi дослщження осiб обох статей вiком 18-25 роюв, якi за величиною шдексу маси тiла (1МТ) були подшеш на двi групи - контрольну (1МТ 18,5-24,9 кг/м2) - 20 юнаюв та 21 дiвчина, та основну (1МТ вище 25 кг/м2) - 11 юнаюв та 16 дiвчат. Визначено антропометричнi показники, частоту серцевих скорочень та дихальних рухiв, величини систолiчного, дiастолiчного та пульсового артерiального тиску.
Отриманi данi свщчать, що у осiб з тдвищеною масою тiла внаслiдок дисбалансу мiж надходженням та витратами енергп вщбуваеться збiльшення частоти дихальних рухiв, тдвищення рiвня артерiального тиску в порiвняннi з контролем та формування велико! юлькосп прямих кореляцiйних зв'язкiв мiж антропометричними показниками та показниками, яю характеризують роботу серцево-судинно! та дихально! систем. Зроблено висновок, що таю змши е можливою основою формування при подальшому збiльшеннi маси тша артерiальноl гшертензи та захворювань оргашв дихання.
Ключовi слова: антропометричнi показники, серцево-судинна система, дихальна система, тдвищена маса
тiла.
Робота е фрагментом НДР «Розробка стратеги використання етгенетичних механiзмiв для профшактики та л^вання хвороб, пов 'язаних iз системным запаленням», № ДР 0114и000784.
Сталють маси тша - одна з важливих констант гомеостазу, яка шдтримуеться складною системою нервових та гуморальних мехашзм!в регуляцп надходження та витрат енергп тд контролем штегруючих систем вентромед1ального та латерального вщдшв гшоталамусу за обов'язково! участ еферентних ланок - вегетативно! нервово! системи, гормошв юрково! речовини наднирниюв, щитопод!бно! залози.
При нормальному функцюнуванш систем регуляцп шдтримуеться вщносно постшна маса тша, не зважаючи на школи довол! високу р1зницю у надходженш в оргашзм калорш та р1зний р1вень !х витрат. Змша кшькосп енергн, вщкладено! у вигляд! жирових запашв е вщображенням балансу м1ж надходженням енергп та И витратою. Домшування обсягу енергетичних субстрапв, яю надходять з висококалоршною !жею над витратами енергн на фош р1зкого зниження ф1зично! активносп формують стан позитивного енергетичного балансу, тривале юнування якого призводить до порушення регуляторних мехашзм!в та стае основою формування шдвищено! маси тша.
Як вщомо, змши гомеостазу, яю вщбуваються при збшьшенш маси тша, впливають на стан шших оргашв { систем, зокрема, системи кровообпу та тюно пов'язано! з нею системи дихання. Нараз1 вважаеться що тдвищена маса тша е предиктором формування патолопчних сташв [5, 9], зокрема, кожш 5% приросту у ваз! тдвищують ризик розвитку гшертензи на 20-30% [6]. За даними Юшманово! Л.С. та ствав. (2012), у ос1б юнацького вшу показники ф1зичного та психолопчного здоров'я, як фактори, що вщображають яюсть життя, пов'язаш прямими або зворотшми кореляцшними зв'язками з ¿ндексом маси тша (1МТ) та тиском в залежносп вщ р1вня вщхилення маси тша та артер1ального тиску (АТ) вщ нормальних значень [4]. У той самий час, як показники АТ, 1МТ у д!апазош нормальних значень е незалежними величинами, яю вщображають д1апазон норми реакцп.
В попередшх дослщженнях нами було показано, що енергетичний дисбаланс м1ж надлишковим надходженням в оргашзм поживних речовин та досить низьким р1внем !х витрат лежить в основ! формування шдвищено! маси тша у представниюв студентсько! молод! [3].
Метою роботи було визначення взаемозв'язку м!ж антропометричними показниками та параметрами роботи серцево-судинно! та дихально! систем у ошб з нормальною та тдвищеною масою тша.
Матер1ал та методи дослщження. В дослщженш прийняли участь 31 особа чолов!чо! та 37 ж!ночо! стат! вшом 18-25 рок!в, у яких попередньо проведено визначення маси тша, зросту, обхвату тал!! (ОТ), стегон (ОС), розраховано !х сшввщношення та шдекс маси тша за формулою: маса тша (кг)/зрют (м2) (WHO, 1998) [3]. За величиною 1МТ сформована контрольна група (1МТ 18,5-24,9 кг/м2), куди ув!йшли 20 юнак!в та 21 д!вчина, та основна (1МТ вище 25 кг/м2), в не! увшшли 11 юнак!в та 16 д!вчат.
Перед проведенням дослщження було отримано дозвш комюи з бюетики Вищого державного навчального закладу Укра!ни «Укра!нська медична стоматолопчна академiя» та пiдписано добровiльнi згоди на участь у дослщженш.
Масу тша визначали за допомогою медичних вагiв вранцi натщесерце. Обхват тали та стегон вимiрювали сантиметровою стрiчкою вiдповiдно на рiвнi пупка та клубового гребшця. Зрiст визначали за допомогою ростомiра, стоячи на площадщ ростомiра без взуття, спиною до планки, тулуб та кшщвки випрямлеш, п'яти разом, носки розведенi. Дослщжуваний торкався планки п'ятами, сiдницями, мiжлопатковим простором та потилицею, голову розмщував таким чином, що зовнiшнiй слуховий прохiд вух та очi були на одному рiвнi. Реестрували величину зросту за показниками нижнього краю планшета.
Частоту серцевих скорочень (ЧСС) реестрували вимiрюванням артерiального пульсу на периферичному кшщ променево! артери при положены руки дослiджуваного в нашвроз^нутому положеннi, що виключае напруження м'язiв протягом 1 хвилини.
Артерiальний тиск визначали аускультативним методом за С.Н. Коротковим з використанням медичного тонометру в положены обстеженого сидячи через 2 години тсля прийому mi та 5-хвилинного вiдпочинку на обох руках [8] з положенням верхньо! кiнцiвки на столi на рiвнi серця. Визначали систолiчний артерiальний тиск (САТ), дiастолiчний артерiальний тиск (ДАТ), розраховували пульсовий тиск (ПТ) як рiзницю мiж систолiчним та дiастолiчним.
Частоту дихальних рухiв (ЧДР) визначали вiзуально за кiлькiстю перемiщень грудно! клiтини та передньо! черевно! стшки за 1 хвилину, непомiтно для дослщжуваного, iмiтуючи пальпацiю пульсу [1].
Статистичну обробку даних проводили з використанням програмного пакету STATISTICA 6.1 (StatSoft Inc, USA). Розраховували середне арифметичне (М) та його похибку (m). Статистичну достовiрнiсть розраховували за допомогою t-критерда Ст'юдента та критерда Манна-Уiтнi, вiдмiнностi вважали статистично достовiрними при вiрогiдностi похибки р<0,05.
Результати дослщження та ix обговорення. Проведення антропометричних дослiджень надало можливiсть згрупувати обстежених у основну та контрольну групи за iндексом маси тша. Враховуючи вiдмiнностi енергетичного метаболiзму у чоловшв та жiнок, основну та контрольну групи було додатково подшено за статтю (табл. 1).
Таблиця 1
Антропометричм показники oci6 дослiджуваниx груп (М±т)_
Показники Чоловжи Ж1нки
з нормальною масою тша, n=20 з шдвищеною масою тша, n=11 з нормальною масою тша, n=21 з шдвищеною масою тша, n=16
Вж, роки 20,0 ± 0,24 19,30 ± 0,99 18,48 ± 0,20 19,19 ± 0,33
Зрют, см 177,93 ± 1,17 182,41 ± 2,52 169,88 ± 0,90 167,53 ± 1,92
Маса т1ла, кг 69,88 ± 0,71 92,27 ± 4,56* 59,17 ± 1,03 82,16 ± 3,06*
1МТ, кг/м2 22,10 ± 0,24 27,61 ± 0,93* 20,52 ± 0,37 29,30 ± 1,03*
Обхват талй, см 73,80 ± 1,42 90,64 ± 3,18* 69,67 ± 1,05 85,25 ± 2,52*
Обхват стегон, см 98,10 ± 0,99 110,96 ± 2,10* 95,48 ± 0,90 111,06 ± 2,70*
Стввщношення обхвату талй до стегон 0,75 ± 0,01 0,82 ± 0,03* 0,71 ± 0,03 0,77 ± 0,02
Примака: тут i дал1 в таблицях 1-3 * - р<0,05 у пор1вняни1 з особами з нормальною масою тша.
Нами були визначеш наступнi вiдмiнностi - у ошб основно! групи маса тша чоловшв на 32,04%, жшок - на 38,85%, 1МТ у чоловшв - на 24,93%, у жшок - на 42,79% були вищими в порiвняннi з особами контрольно! групи (р<0,05). Визначено бшьшу величину обхвату тали у чоловшв основно! групи на 22,82%, жшок - на 22,36%, обхвату стегон у чоловшв - на 13,11%, жшок - на 16,32%, шж в контрольнш груш (р<0,05). Сшввщношення ОТ/ОС було вiрогiдно вищим у чоловшв з шдвищеною масою тша на 9,33% (табл. 1).
Проведет визначення показниюв роботи серцево-судинно! системи та дихання показали, що частота дихальних рухiв у осiб з шдвищеною масою тша була бшьше на 33,24%, систолiчний тиск на правш руцi - на 6,67%, пульсовий тиск на правш рущ - на 18,73% вищим в порiвняннi з особами з нормальною масою (р<0,05) (табл. 2).
При роздшенш осiб дослiджуваних груп за статтю, було визначено, що у чоловшв порiвняння показниюв частоти серцевих скорочень не мали вiрогiдних вщмшностей в залежностi вiд маси тша (табл. 3). Частота дихальних рухiв у ошб з пiдвищеною масою тша чоловiчо!' статi була на 35,50%, САТ на лiвiй рущ - на 11,06%, САТ на правш рущ - на 14,24% вище, шж у осiб з
ноpмaльною масою (p<0,05). Також вipогiдно вищими були показники ДАТ на лiвiй pyцi на 1,07% та ПТ на ^авш pyцi на 34,77%.
Таблиця 2
Показники серцево-судинно'1 та дихально'1 систем оаб дослiджуваних груп (M±m, нижнш та __верхнiй квартiлi) _
Показники Особи з ноpмaльною масою тша, n=41 Особи з шдвищеною масою тша, n=27
ЧСС, 74,12 i 1,2 7б,74 i 1,34
\в-1 (70; 78) (72; 81)
ЧДР, 18,71 i 0,13* 24,93 i 0,38*
-1 (18; 19) (23; 2б)
САТ, л1ва pyкa 114,20 i 1,53 118,52 i 2,44
мм pт.ст. (110; 120) (110; 130)
САТ^ава pyкa 115,27 i 1,75* 122,9б i 2,5б*
мм pт.ст. (110; 122) (110; 130)
ДАТ, л1ва pyкa 7б,90 i 0,98 7б,48 i 2,17
мм pт.ст. (70; 80) (70; 80)
ДAT,пpaвa pyra 77,90 i 1,17 78,59 i 2,23
мм pт.ст. (75; 80) (70; 90)
ПТ, л1ва pyra 37,34 i 1,б9 41,б7 i 2,10
мм pт.ст. (32; 40) (40; 40)
ПТ, пpaвa pyra 37,37 i 1,72* 44,37 i 2,73*
мм pт.ст. (30; 45) (40; 50)
Таблиця 3
Показники серцево-судинно'1 та дихально'1 систем осiб дослiджуваних груп за статтю (M±m, __нижнш та верхнш квартiлi)_
Показники Чоловжи Жшки
з ноpмaльною масою тша n=20 з шдвищеною масою тша n=11 з ноpмaльною масою тша n=21 з шдвищеною масою тша п=16
ЧСС, \в-1 72,75 i 1,81 (бб,0; 78,0) 74,18 i 2,19 (бб,0; 80,0) 75,43 i 1,59 (73,0; 78,0) 78,50 i 1,б (74,5; 82,0)
ЧДР, -1 18,б5 i 0,18 (18,0; 19,0) 25,27 i 0,47* (24,0; 27,0) 18,91 i 0,18 (18,0; 19,0) 24,б9 i 0,55* (23,0; 2б,0)
САТ, л1ва pyкa, мм pт.ст. 112,55 i 2,27 (110,0; 120,0) 125,0 i 35,03* (120,0; 130,0) 115,7б i 2,0б (110,0; 120,0) 114,0б i 2,93 (107,5; 120,0)
САТ, пpaвa pyкa, мм p^CT. 113,80 i 2,б2 (107,5; 125,0) 130,0 i 3,б3* (120,0; 140,0) 11б,б7 i 2,35 (110,0; 120,0) 118,13 i 3,0б (110,0; 130,0)
ДАТ, л1ва pyкa, мм pт.ст. 7б,40 i 1,14 (72,0; 80,0) 84,09 i 2,93* (80,0; 90,0) 77,38 i 1,б0 (70,0; 80,0) 71,25 i 2,31* (б7,5; 77,5)
ДАТ, пpaвa pyкa, мм p^CT. 77,85 i 1,31 (74,0; 80,0) 81,55 i 4,09 (75,0; 90,0) 77,95 i 1,94 (75,0; 80,0) 7б,5б i 2,49 (70,0; 80,0)
ПТ, л1ва pyкa, мм p^CT. 3б,25 i 2,72 (33,5; 42,5) 40,91 i 0,91 (40,0; 40,0) 38,38 i 2,09 (30,0;40,0) 42,19 i 3,53 (30,0; 50,0)
ПТ, пpaвa pyкa, мм pт.ст. 35,95 i 2,81 (28,5; 45,5) 48,45 i 4,б5* (40,0; 53,0) 38,71 i 2,05 (40,0; 40,0) 41,5б i 3,25 (32,5; 50,0)
У той же час сеpед оиб жiночоï стaтi вipогiдно вiдpiзнялись лише два показники - ЧДР була на 30,57% бшьша у жшок з шдвищеною масою тiлa, а ДАТ на лiвiй pyцi - на 7,92% менше, шж у жшок контpольноï гpyпи.
Пpоведений коpеляцiйний aнaлiз можливиx зв'язкiв aнтpопометpичниx показниюв з показниками сеpцево-сyдинноï системи та диxaння показав нaстyпнi pезyльтaти (табл. 4).
У оиб чоловiчоï стаи з шдвищеною масою тша вiдмiчено фоpмyвaння позитивниx коpеляцiйниx зв'язкiв сеpедньоï сили мiж ЧДР та масою тша (r = 0,б80ббб, p<0,05), IMT (r = 0,б30235, p<0,05), ОТ (r = 0,б11327, p<0,05) та високо1' сили мiж ЧДР та ОС (r = 0,734425, p<0,05). Показник САТ мав коpеляцiйнi зв'язки сеpедньоï сили з ОТ (вщповщно r = 0,б 11281 - ^ава pyra, r = 0,б171б8 - лiвa pyкa, p<0,05), ДАТ на лiвiй pyцi - з показником маси тша (r = 0,б25180, p<0,05), ОТ (r = 0,б9б532, p<0,05) та спiввiдношенням ОТ/ОС (r = 0,б11909, p<0,05).
У ошб жшочо1' стaтi з шдвищеною масою тша спостеpiгaлись позитивнi тюш коpеляцiйнi зв'язки показника ЧДР с ЕМТ (r = 0,79б5б1, p<0,05), ОТ (r = 0,727829, p<0,05) та ОС (r = 0,831437, p<0,05). Визнaченi позитивнi коpеляцiйнi зв'язки сеpедньоï сили мiж показниками САТ на ^авш pyцi та ОТ (r = 0,б80701, p<0,05), ОС (r = 0,500134, p<0,05), САТ на лiвiй pyцi та ЕМТ (r = 0,558503, p<0,05), ОТ (r = 0,510448, p<0,05), ОС (r = 0,550288, p<0,05). Також були шдшчет позитивнi зв'язки сеpедньоï сили мiж показниками ПТ на ^авш pyцi з IMT (r = 0,б3823б, p<0,05),
ОТ (г = 0,544180, р<0,05), ОС (г = 0,632441, р<0,05), ПТ на тий руц також з 1МТ (г = 0,568410, р<0,05), ОТ (г = 0,560157, р<0,05) та ОС (г = 0,539913, р<0,05).
Таблиця 4
Взаемозв'язок м1ж антропометричними показниками та показниками серцево-судинноТ та _дихальнот систем оиб з пщвищеною масою тша_
Показники Чоловки з пiдвищеною масою тша п=11
ЧСС чдр САТ права рука ДАТ права рука ПТ права рука САТ шва рука ДАТ шва рука ПТ лiва рука
Маса тша -0,094195 0,680666* 0,430775 0,589670 -0,182519 0,565876 0,625180* 0,169351
1МТ 0,245416 0,630235* 0,136523 0,583158 -0,406336 0,334923 0,471299 -0,225589
Обхват талп -0,204333 0,611327* 0,611281* 0,517183 0,022039 0,617168* 0,696532* 0,137457
Обхват стегон 0,111727 0,734425* 0,154825 0,330429 -0,169807 0,225256 0,269145 0,002162
Спiввiдно-шення обхвату талп до стегон -0,319306 0,220167 0,597916 0,372302 0,139023 0,556110 0,611909* 0,174409
Жшки з тдвищеною масою тiла п=16
Маса тша 0,114904 0,474097 0,057850 -0,189878 0,199762 0,160502 0,089871 0,086640
1МТ 0,111037 0,796561* 0,461922 -0,266160 0,638236* 0,558503* -0,127088 0,568410*
Обхват талп -0,039322 0,727829* 0,680701* 0,125552 0,544180* 0,510448* -0,272875 0,560157*
Обхват стегон 0,068919 0,831437* 0,500134* -0,211635 0,632441* 0,550288* -0,168061 0,539913*
Сшввщноше ння обхвату тали до стегон -0,112820 0,084274 0,374763 0,413980 0,035621 0,072356 -0,195729 0,166348
Примгтка: * - значення коефщенту кореляци в1ропдно (р<0,05).
Анал1з взаемозв'язюв показниюв серцево-судинно! та дихально! систем у ос1б з нормальною масою показав значно меншу !х кшьюсть у пор!внянш з даними ос1б основно! групи (табл. 5).
Таблиця 5
Взаемозв'язок м1ж антропометричними показниками та показниками серцево-судиннот та
дихальнот систем оиб з нормальною масою тша
Чоловки з нормальною масою тша п=20
Показники ЧСС ЧДР САТ права ДАТ права ПТ САТ шва ДАТ ПТ лiва
рука рука права рука рука лша рука рука
Маса тша -0,353141 0,440610 0,093826 0,082422 0,049164 -0,115295 0,082579 -0,157789
1МТ 0,169449 0,036797 -0,162623 -0,072674 -0,117837 -0,086219 -0,001331 -0,210476
Обхват талп -0,555896* -0,085718 0,422708 0,061512 0,365508 0,448212* -0,023355 0,375777
Обхват стегон -0,276386 -0,062614 -0,149838 0,067348 -0,171003 -0,215953 0,141639 -0,004379
Сшввщн. обхвату талп -0,426574 -0,084267 0,502893* 0,032275 0,453857* 0,562434* -0,086042 0,387568
до стегон
Жшки з нормальною масою тша п= =21
Маса тша 0,149668 0,183117 0,019365 -0,235023 0,244706 -0,036158 -0,290004 0,187138
1МТ 0,095226 0,266265 -0,073382 -0,130410 0,039214 -0,127580 -0,199453 0,027325
Обхват тали 0,011489 0,582178* 0,002582 -0,008612 0,011116 -0,339034 -0,288773 -0,112760
Обхват стегон 0,250934 0,276087 0,446114* 0,300174 0,227934 0,209410 0,059588 0,160912
Сшввщн. обхвату талп -0,141276 0,143959 -0,128413 -0,078109 -0,073463 -0,237070 -0,175609 -0,099067
до стегон
Примгтка: * - значення коефщенту кореляцп в1ропдно (р<0,05).
Так, для ос1б чолов1чо! стал з нормальною масою тша були виявлеш негативний кореляцшний зв'язок середньо! сили м1ж показником ЧСС та ОТ (г = -0,555896, р<0,05), позитивш зв'язки середньо! сили та пом!рш м!ж САТ на правш руц! та сшввщношенням ОТ/ОС (г = 0,502893, р<0,05), САТ на л!в!й руц! та ОТ (г = 0,448212, р<0,05) та сп!вв!дношенням ОТ/ОС (г = 0,562434, р<0,05), м!ж ПТ на правш руц! та сшввщношенням ОТ/ОС (г = 0,562434, р<0,05).
У ошб жшочо1' стат з ноpмaльною масою тша спостеpiгaлись позитивнi коpеляцiйнi зв'язки мiж ЧДР та ОТ (r = 0,582178, p<0,05) та мiж САТ на пpaвiй pyцi та ОС (r = 0,44б 114, p<0,05). Таким чином, доведет визначення покaзникiв pоботи сеpцево-сyдинноï системи та диxaння показали нaявнiсть вipогiдниx змiн покaзникiв та фоpмyвaння значно1' кiлькостi коpеляцiйниx зв'язкiв з даними aнтpопометpичниx дослiджень у осiб з тдвищеною масою тiлa.
Зокpемa, у ошб з пiдвищеною масою тша обоx статей спостеpiгaлись не тшьки вipогiдне пiдвищення частоти диxaльниx pyxiв, але й нaявнiсть пpямиx коpеляцiйниx зв'язкiв пpaктично з yсiмa aнтpопометpичними показниками. Як вiдомо, надлишкова маса тша с^ияе посиленню внyтpiшньочеpевного тиску, ^итисканню легень, ускладнюючи пpоцес нaдxодження повiтpя, зменшуючи площу повеpxнi газообмшу [10]. В pезyльтaтi aльвеоляpноï гшовентиляци поступово фоpмyеться xpонiчнa гiпеpкaпнiя, яка стае поштовxом до бiльш глибокж пaтологiчниx змiн аж до pозвиткy диxaльноï недостaтностi. Ми вважаемо, що змiни в pоботi системи джання, якi спостеpiгaються на стaдiï тдвищено1' маси тiлa, можуть стати основою погipшення ïï фyнкцiонyвaння в подальшому пpи збiльшеннi маси тiлa, ^о що свiдчaть визнaченi позитивнi коpеляцiйнi зв'язки.
Apтеpiaльний тиск, як i маса тша вщносяться до основниx фiзiологiчниx констант, якi можуть коливатись у вщносно шиpокиx межax за ноpмaльниx умов. Взaгaлi, система ^овооб^у чiтко pеaгyе на змiни гомеостазу, вiдобpaжaючи поточний стан оpгaнiзмy. Оптимальний piвень apтеpiaльного тиску забезпечуеться системою нейpогyмоpaльниx, бiоxiмiчниx, гемодинaмiчниx та шшж меxaнiзмiв, коли веpxня межа визначаеться функщональними можливостями бapоpецептоpiв, нижня - потpебaми у кpовозaбезпеченнi.
Вiдповiдно до отpимaниx дaниx, гpyпa осiб з тдвищеною масою тша обоx статей мала вipогiдно вищi показники САТ та ПТ на пpaвiй pym. У осiб чоловiчоï стaтi з тдвищеною масою сеpедне значення величини САТ на обоx pyкax було не тшьки вipогiдно вищим вщ контpольноï гpyпи, але й вищим вщ вiдповiдниx покaзникiв жiночоï статг Так, САТ вiдповiдно на лiвiй та пpaвiй pyкax у чоловшв становив 125,0 i 35,03 та 130,0 i 3,б3 мм p^ ст. пpоти 114,0б i 2,93 та 118,13 i 3,0б мм p^ ст. у жiнок. Величина веpxнього квapтiля САТ у чоловшв з пiдвищеною масою на лiвiй pyцi - 130,0 мм p^CT., на пpaвiй - 140,0 мм p^CT. Taкi ж саме вщмшносп стосувались i покaзникiв ДАТ - у оаб чоловiчоï стaтi 84,09 i 2,93 та 81,55 i 4,09 мм p^CT. на лiвiй та ^авш pyкax вiдповiдно ^оти aнaлогiчниx покaзникiв у жiнок - 71,25 i 2,31 та 7б,5б i 2,49 мм p^CT.. Величина веpxнього квapтiля ДАТ у чоловшв основно1' гpyпи на обоx py^x - 90,0 мм pт.ст. Таю дат дають пiдстaвy вважати, що на фот пщвищено1' маси тша у ошб чоловiчоï стaтi вже фоpмyються умови для pозвиткy у майбутньому apтеpiaльноï гiпеpтензiï.
В той же час, у ошб жшочо1' стaтi з пiдвищеною масою тша, незважаючи на вiдсyтнiсть вipогiдниx вщмшностей покaзникiв САТ на обоx py^x та нижчий piвень ДАТ на лiвiй pyцi, iснyють вipогiднi позитивш коpеляцiйнi зв'язки САТ та ПТ з показниками, яю xapaктеpизyють фоpмyвaння пiдвищеноï маси тiлa пеpевaжно за paxyнок жиpовиx вiдклaдень та ïx вiсцеpaльнy локaлiзaцiю - IMT, ОТ, ОС. Результати свщчать пpо можливий високий prom pозвиткy мaйбyтнix пaтологiчниx змiн сеpцево-сyдинноï системи пpи подальшому збшьшенш маси тiлa.
За даними Гiнзбypг М.М. (2000), маса жиpовоï тканини та ïï aбдомiнaльне накопичення впливають на piвень АТ, навт, якщо IMT знaxодиться у межax ноpми. У осiб з ноpмaльною масою тiлa, якi мають ноpмaльний piвень АТ нapощyвaння жиpовоï маси та ïï абдомшального накопичення ^изводить до неспpиятливиx зpyшень гемодинaмiки, погipшyе бiоенеpгетичнi xapaктеpистики мiокapдiaльного скоpочення та функщю забезпечення киснем [2]. Aвтоp pоботи пpипyскaе, що тенденцiя до пщвищення piвня АТ, що спостеpiгaеться у чоловiкiв з ноpмaльною масою ^и збiльшеннi у ниx вiдносноï маси жиpy pозвивaеться як pеaкцiя aдaптaцiï сеpцево-сyдинноï системи на погipшення фyнкцiï забезпечення тканин киснем. Але не можна виключити, що даний зв'язок, який фоpмyеться ^и ноpмaльнiй мaсi, дaлi, пpи нapощyвaннi маси жipy, може пpизводити до пщвищення АТ та pозвиткy сиц^ому apтеpiaльноï гiпеpтензiï.
В пaтогенетичнi меxaнiзми, якi сyпpоводжyють поступове збiльшення маси тша та АТ, включаеться багато iншиx компонентiв. Зокpемa, сеpед цiлоï низки фaктоpiв, якi пов'язують ож^шня i гiпеpтензiю, а саме, дiетичнi, метaболiчнi, нaявнiсть ендотелiaльноï дисфyнкцiï, нейpоендокpинний дисбаланс та бaгaтьоx iншиx, визначеш фaктоpи, якi опосеpедковaнi нaявнiстю вiсцеpaльноï жиpовоï тканини. Вiсцеpaльнa жиpовa тканина не тшьки стае pезистентною до дн iнсyлiнy та лептину, але й змшюе секpецiю aдiпонектинy, лептину, pезистинy, ФНПа i IЛ-б, як погipшyють пов'язaнi з ожиpiнням кapдiовaскyляpнi xвоpоби [7].
Отримаш нами даш свщчать, що у ос1б з шдвищеною масою тша внаслщок дисбалансу м1ж надходженням та витратами енергп вщбуваеться збшьшення ЧДР, шдвищення р1вня АТ в пор!внянш з контролем та формування велико! кшькосп прямих кореляц!йних зв'язк!в м!ж антропометричними показниками та показниками, як! характеризують роботу серцево-судинно! та дихально! систем. Так! змши е можливою основою формування при подальшому зб!льшенн! маси тша артер!ально! г!пертенз!! та захворювань оргашв дихання.
1. Василенко В. Х. Пропедевтика внутренних болезней / В. Х. Василенко //-М.: Медицина, -1989. -С. 92-93.
2. Гинзбург М.М. Ожирение и метаболический синдром. Влияние на состояние здоровья, профилактика и лечение / М.М. Гинзбург, Г.С. Козупица, Н.Н. Крюков // - Самара: изд-во «Парус», - 2000. - 159 с.
3. Шевченко Ю.С. Позитивний енергетичний баланс призводить до тдвищення маси тша у молодих оаб / Ю.С. Шевченко // Актуальш проблеми сучасно! медицини: Вюник Укра'шсько! медично! стоматолопчно! академп. - 2015. -Т.15, Вип. 2(50). - С. 212-218.
4. Юшманова Л.С. Качество жизни в зависимости от величины артериального давления и индекса массы тела у лиц юношеского возраста / Л.С. Юшманова, Н.А. Соловьёва, С.Л. Совершаева // Фундаментальные исследования. - 2012. -№ 9-2. - С. 328-331.
5. Brown T. Systematic review of long-term lifestyle interventions to prevent weight gain and morbidity in adults / T. Brown, A. Avenell, L.D. Edmunds [et al.] // Obesity Reviews. - 2009.- Vol.10(6). - P. 627-638.
6. Droyvold W.B. Change in body mass index and its impact on blood pressure: a prospective population study / W.B. Droyvold, K. Midthjell, T.I. Nilsen [et al.] // Int. J. Obes. (Lond). - 2005. - № 29. - P. 650-655.
7. DeMarco V.G. The pathophysiology of hypertension in patients with obesity / V. G. DeMarco, A.R. Aroor, J.R. Sowers // Nat. Rev. Endocrinol. - 2014. - № 10(6). - P. 364-376.
8. Hypertens J. World Health Organization-International Sociaty of Hypertension, Guidelines for the Management of Hypertensional // J. Hypertens // - 1999. - № 17. - P. 151-183.
9. Jiamsripong P. The metabolic syndrome and cardiovascular disease: part 2 / P. Jiamsripong, M. Mookadam, M.S. Alharthi [et al.] // Prev. Cardiol. - 2008 Fall. - Vol. 11(4). - P. 223-229.
10. Salome C. M. Physiology of obesity and effects on lung function / C. M. Salome, G.G. King, N. Berend // Journal of Applied Physiology. - 2010. - Vol. 108, № 1. - Р. 206-211.
ВЗАИМОСВЯЗЬ ПОКАЗАТЕЛЕЙ сердечнососудистой И ДЫХАТЕЛЬНОЙ СИСТЕМ С АНТРОПОМЕТРИЧЕСКИМИ ПОКАЗАТЕЛЯМИ ЛИЦ С НОРМАЛЬНОЙ И ПОВЫШЕННОЙ МАССОЙ ТЕЛА Шевченко Ю.С.
Проведены исследования лиц обоего пола в возрасте 18-25 лет, которые по величине индекса массы тела (ИМТ) были разделены на две группы - контрольную (ИМТ 18,5-24,9 кг / м2) -20 юношей и 21 девушка, и основную (ИМТ выше 25 кг / м2) - 11 юношей и 16 девушек. Определены антропометрические показатели, частота сердечных сокращений и дыхательных движений, величины систолического и диастолического и пульсового артериального давления.
Полученные данные свидетельствуют, что у лиц с повышенной массой тела в результате дисбаланса между поступлением и расходом энергии происходит увеличение частоты дыхательных движений, повышение уровня артериального давления по сравнению с контролем и формирование большого количества прямых корреляционных связей между антропометрическими показателями и показателями, характеризующими работу сердечно-сосудистой и дыхательной систем. Сделан вывод, что такие изменения возможной основой формирования при дальнейшем увеличении массы тела артериальной гипертензии и заболеваний органов дыхания.
Ключевые слова: антропометрические показатели, сердечно-сосудистая система, дыхательная система, повышенная масса тела.
Стаття надшшла 29.08.2015 р.
CORRELATION INDICES OF CARDIOVASCULAR AND RESPIRATORY SYSTEMS WITH ANTHROPOMETRIC INDICES OF PERSONS WITH NORMAL AND OVERWEIGHT Shevchenko Yu.
Undertaken research of both sexes aged 18-25 years, that were divided into two groups by the largest body mass index (BMI) - control (BMI 18,5-24,9 kg / m2) - 20 boys and 21 girl, and the main (BMI above 25 kg / m2) - 11 boys and 16 girls. The anthropometric parameters, heart rate and respiratory movements, the value of systolic, diastolic and pulse blood pressure were defined.
The findings suggest that people with overweight have an increase in the frequency of respiratory movements, increased blood pressure compared with the control and the formation of a large number of direct correlations between anthropometric indicators and indices that characterize the work cardiovascular and respiratory systems, as a result of an imbalance between energy intake and expenditure. It was concluded that such changes are possible basis for the formation hypertension and respiratory diseases during the subsequent weight gain.
Key words: anthropometric parameters, cardiovascular system, respiratory system, overweight.
Рецензент Гунас I.В.
