CC BY
27
КЛ1Н1ЧНА ТА ПРОФ1ЛАКТИЧНА МЕДИЦИНА
УДК: 616.398:617.412 064 5 Андреева Я.О., Мирний Д.П.
ВАР1АБЕЛЬН1СТЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ У ОС1Б МОЛОДОГО В1КУ З ОЖИР1ННЯМ АЛ1МЕНТАРНО-КОНСТИТУЦ1ОНАЛЬНОГО ^ЕНЕЗУ
ДЗ «Запорiзька медична академiя пiслядипломноí освiти МОЗ УкраТни»
Мета роботи: о^нити змни добовоТ вар'абельност'! серцевого ритму у осб молодого вку з ожирiн-ням алiментарно-конституцiонального Генезу. Матерiали / методи. Обстежено 68 осб з ожирiнням та надм'рною вагою тла (33 чоловтв та 35 жнок та 23 особи молодого вку з нормальною вагою тла (11 чоловтв та 12 ж/'нок). Вам учасникам досл'дження проводився визначення '¡ндексу маси т-ла, добове мошторування ЕКГ. Результати. Динамка частоти серцевих скорочень в обстежених групах характеризувалась в'дсутн'ютю достов'рного пдвищення середньоТ частоти серцевих скорочень, максимальноТ частоти серцевих скорочень / мМмально'У частоти серцевих скорочень як вдень, так / вноч¡. Спостергалось патолог'чне збльшення показник'т потужност/ спектру низьких частот як у денний, так / у н1'чний час, що вказувало на стйку г'терсимпатикотон'ю протягом до-би. Висновки. У осб з ожирiнням молодого вку спостергаеться виразний вегетативний дисбаланс, що проявляеться збльшенням активност/ симпатичноУ нервово'У системи, патолог'чним зменшен-ням активност/ парасимпатичноТ вегетативноУ нервово'У системи, зменшенням загальноТ вар'абе-льност! серцевого ритму. Ц змни пог'1ршуються з/ зб'тьшенням '¡ндексу маси тла. За даними од-нофакторного регреайного анал'зу встановлено взаемозв'язки мiж показником LF/HF / вку (ВШ 1,13 (0,92-1,26), р<0,05), LF/HF \ 1МТ (ВШ 1,08 (0,99-1,14), р<0,05).
Ключов1 слова: вар1абелынють серцевого ритму, ожиршня, молодий в1к.
Дана робота е фрагментом плановоТ науково-дослiдноi' роботи кафедри терапп, фiзiотерапii', курортологи i профпатологП' ДЗ «ЗМАПО МОЗ УкраТни» (№ держ. реестрацп: 0114и002601)
Ожиршня вважаеться одыею з найбтьш актуальних проблем охорони здоров'я у всьому свт, по-ширенють якоТ рiзко зросла в останн роки i набула характер ешдемп [2]. В УкраТш, за найскромшшими пщрахунками, вщ зайвоТ ваги страждае кожна четверта жшка и кожен шостий чоловк [8]. Сьогодн ожиршня розглядаеться як фактор ризику розвитку таких тяжких захворювань, як цукровий дiабет II типу, артерiальна гiпертензiя, серцева недостатнють, деякi види онколопчних захворювань, синдром обструктивного апное сну та шших. Особи з ожиршням мають пiдвищений ризик смерт внаслiдок сер-цево-судинних ускладнень [7].
Одним iз патогенетичних механiзмiв впливу надлишковоТ ваги тiла на серцево-судинну систему вважаються змши стану вегетативно'' нервовоТ систем, що забезпечуе нейрофункцюнальний та мета-болiчний гомеостаз протягом доби [1]. У рядi дослщжень доведено, що зниження варiабельностi серцевого ритму (ВСР) е показником ризику збтьшення смертносп вiд гострого шфаркту мiокарда, сер-цевоТ недостатносп та легеневоТ ппертензи [4]. Доведено, що загальна серцево-судинна смертнють в 5,3 рази вища серед оаб з низькою ВСР (SDNN <50 мс) [3].
На сьогоднiшнiй день встановлено достовiрнi змiни вегетативноТ регуляци серед здорових осiб в рн зних вiкових групах та у деяких вкових групах хворих з ожиршням. Кожна група хворих мае свш влас-ний вегетативний профть [5,9]. Дослiдження показують, що наявнють ожирiння у дiтей до 12 рош спричиняе вегетативний дисбаланс та характеризуеться зниженням парасимпатичноТ модуляцп; результати дослщжень стосовно симпатичноТ ланки неоднозначн [9]. Вегетативний профiль у оаб похи-лого та старечого вку з ожирiнням характеризуеться зниженням парасимпатичноТ активност протягом доби при нормальнш симпатичнiй активностi [1]. Результати дослщжень щодо вегетативноТ регуляци у оаб молодого та зртого вку з ожиршням суперечливi [1,5]. При цьому, розумшня особливостей вегетативноТ дисфункцп при ожирiннi мае як терапевтичне, так i профiлактичне значення i дозволить про-водити ефективну профтактику ускладнень при ожиршнк
Мета дослщження
Оцiнити змiни добовоТ варiабельностi серцевого ритму у осiб молодого вку з ожирiнням алiментар-но-конституцюнального ^енезу.
Матерiали i методи дослiдження
Обстежено 68 oci6 з ожирiнням та надмiрною вагою тта (33 чоловiкiв та 35 жшок), якi склали осно-вну групу. У Bcix пацieнтiв було встановлено алiментарно-конституцiйний ^енез ожирiння. Oci6 з ендо-кринною, кардiальною, пульмонолопчною та iншими клiнiчно значущими захворюваннями було ви-ключено з дослщження. До контрольно! групи увiйшли 23 особи молодого вку з нормальною вагою тн ла (11 чоловшв та 12 жiнок) (таблиця 1).
Таблиця 1
Клнчна характеристика обстежених oci6
Показник Основна група (n = 68) Контрольна група (n = 23) Достс^рнють
Вк, рокiв 30,8 ± 3,8 29,6 ± 3,7 р > 0,05
Чоловiки/жiнки, оЫб 33/35 11/12 р > 0,05
1МТ, кг/м2 34,4 ± 1,5 22,8 ± 2,2 р < 0,05
Окружнiсть тали, см 104,5 ± 7,3 82,6 ± 8,2 р < 0,05
Окружнють стегон, см 136,7 ± 12,8 93,6 ± 7,4 р < 0,05
ОТ/ОС, у.о. 0,87 ± 0,2 0,71 ± 0,08 р > 0,05
Тривалють ожирiння, роки 14,8 ± 5,6 - -
Дослщження проведене вщповщно до основних бюетичних норм ГельсшськоТ деклараци Всесв^-ньоТ медичноТ асо^аци про етичнi принципи проведення науково-медичних дослщжень iз поправками (2000, з поправками 2008), УшверсальноТ декларацiТ з бюетики та прав людини (1997), Конвенци Ради ¿вропи з прав людини та бюмедицини (1997). Протокол дослщження було затверджено етичним комн тетом ДЗ "ЗМАПО МОЗ УкраТни". Письмова iнформована згода була отримана у кожного учасника дослщження.
Уам учасникам дослщження проведено загальнокшшчне обстеження з обов'язковим вимiрюванням окружност талiТ та стегон, ваги та зросту, добове мошторування ЕКГ. 1ндекс маси тiла (1МТ) визначав-ся як вщношення маси тiла у кг до квадрату зросту у метрах (кг/м2). Ступшь ожирiння оцшювався згщ-но з класифiкацieю ожиршня ВОЗ (2004 р.). 27 па^етчв мали надмiрну вагу тiла (1МТ - 25-29,9 кг/м ), 21 патент - 1 ступiнь ожиршня (1МТ 30-34,9 кг/м2), 12 па^етчв - 2 ступiнь ожирiння (1МТ 35-39,9 кг/м2), 8 осiб - ожиршня 3 ступеня (1МТ >40 кг/м2).
Дослщження варiабельностi серцевого ритму здшснили згiдно з рекомендацiями, що були ухвален робочою групою бвропейського товариства кардiологiв iз вивчення даних статистичного та спектрального аналiзу показниш кардiоритмограми на апаратi КардюСенс (ХА1-Медика, УкраТна). Програма автоматично розраховувала середню (ЧССср), мiнiмальну i максимальну частоту серцевих скорочень (ЧССмах, 4CCmin) вдень i вночi, денну i нiчну потужнiсть спектрiв дуже низьких (VLF), низьких (LF) i ви-соких (HF) частот, виражен як в абсолютних, так i в нормалiзованих одиницях (LFN, HFN), Тх сшввщ-ношення (LF/ HF), а також повну потужнють спектра (TP), стандартне вщхилення сусiднiх RR-iнтервалiв (SDNN), вiдсоток рiзниць мiж сусiднiми RR-iнтервалами, що вiдрiзняються бтьш нiж на 50 мс (NN50) i корiнь квадратний iз середньоТ суми квадратiв рiзниць мiж наступними RR-штервалами (RMSSD), середню тривалiсть iнтервалiв RR (mRR).
Статистичний аналiз. Кшькюы змiннi представлено як середне значення i стандартне вiдхилення середнього арифметичного (М ± SD). Категоричнi змшы були представленi у вiдсотках. Вщмшносп кожноТ змшноТ оцiнювали за допомогою t-тесту Ст'юдента для безперервних змшних та тесту х2 для категоричних змшних. Сшввщношення мiж параметрами оцшювалось за допомогою кореляцiйного аналiзу Прсона та однофакторного регресiйного аналiзу. Вважалося, що значення P < 0,05 вказують на статистично значущу рiзницю мiж групами. Розрахунки проводились за допомогою SpSS-програмного забезпечення (верая 22.0; SPSS, Чикаго, IL).
Результати дослщження
При аналiзi даних ВСР були отриман достовiрнi вiдмiнностi як за спектральними, так i за частотни-ми показниками мiж патентами основноТ та контрольноТ груп за добу, вдень i вночi. У па^етчв основ-ноТ групи зареестровано ригщний циркадний ритм ЧСС з найменшим показником циркадного ритму у хворих з ожиршням 3 ступеня. Динамка ЧСС в обстежених групах характеризувалась вщсутнютю дос-товiрного пщвищення чССср, ЧССтах i ЧССmin як вдень, так i вночi. Показники ЧСС у па^етчв з 1 та 2 ступенем достовiрно не в^знялися.
SDNN та RMSSD були достовiрно нижче вiд вiдповiдних показниш у контрольнiй групi як вдень, так i вночi (p<0,05). Значення pNN50 достовiрно не вiдрiзнялось вщ показникiв контрольноТ групи у денний час, але в ычний час у груш хворих з ожиршням цей показник достовiрно був нижчим на 40% вiд контрольного значення (p<0,05). Максимальнi значення протягом доби для SDNN та pNN50 в основнш групi фiксувались переважно вночк У пацiентiв з пщвищеною вагою тiла SDNN та pNN50 були зниженi, але цi змши були недостовiрнi.
Спостерiгалось патологiчне збтьшення спектральних показникiв VLF, LF, LFN як у денний, так i у шчний, що вказувало на стшку гiперсимпатикотонiю протягом доби. Найбiльшi значення цих показникiв фiксувались у груш па^етчв з ожирiнням 3 ступеня. Також у цш груш достовiрного зниження спектра-
Том 17, Випуск 4 (60) частинг!25
льних показниш VLF, LF, LFN у нiчний час не вщбувалось (р>0,05). Потужнiсть спектрiв високих частот в основнш групi була достовiрно нижча вiд показникiв контрольно! груп. Також не фксувалось дос-татнього пiдйому HF та HFN у нiчний час на вщмшу вiд контрольно! групи. Спiввiдношення LF/HF вщ-повiдно було достовiрно збтьшене у всiх групах хворих з ожиршням, досягаючи найбiльшого значення у хворих з ожиршням 3 ступеня ((5,2 ± 0,9) при ожиршш 3 ступеня проти (1,0 ± 0,8) у контрольнiй груш; р =0,001)(таблиця 2).
Таблиця 2
Показники варiабельностi серцевого ритму протягом доби у обстежених осб
Основна група („ = 64) Контрольна група („ = 23)
Пщвищена вага Ожирiння 1 ступеня Ожирiння 2 ступеня Ожирiння 3 ступеня
ЧCCcереднiй, уД/хв 79,3 ± 8,1 78,1 ± 11,2 86,8 ± 10,1 92,9 ± 11,5 72,9 ± 11,6
Rк=0,511 Rк= 0,122 Rк=0,02 Rк=0,001
ЧССмах, уд/хв 104,8 ± 10,6 117,1 ± 11,5 135,4 ± 10,2 157,3 ± 6,3 92,8 ± 6,3
Rк=0,103 Rк=0,031 Rк=0,028 Rк=0,003
ЧCCmi„, уд/хв. 53,4 ± 13,6 58,2 ± 8,4 68,7 ± 9,2 71,4 ± 5,6 51,2 ± 11,6
Rк=0,219 Rк=0,081 Rк=0,072 Rк=0,021
mRR (мс) 696,4 ± 82,6 711,1 ± 76,3 798,8 ± 77,4 811,5 ± 71,5 621,5 ± 62,6
Rк=0,615 Rк=0,034 Rк=0,004 Rк=0,008
SDNN (мс) 42,1 ± 11,7 37,07 ± 8,40 31,2 ± 6,8 28,6 ± 6,4 49,6 ± 12,4
Rк=0,822 Rк=0,084 Rк=0,033 Rк=0,001
RMSSD (мс) 41,8 ± 9,6 38,4 ± 8,6 34,6 ± 8,5 29,7 ± 9,2 43,7 ± 11,2
Rк=0,072 Rк=0,014 Rк=0,003 Rк=0,001
pNN50 (%) 11,6 ± 5,1 9,3 ± 4,2 8,2 ± 4,9 7,6 ± 6,1 12,6 ± 6,1
Rк=0,277 Rк=0,074 Rк=0,057 Rк=0,014
VLF (мс2) 1693,6 ± 422,1 1769,3 ± 352,3 1804,2 ± 346,4 1982,6 ± 264,9 1663,1 ± 367,9
Rк=0,318 Rк=0,062 Rк=0,058 Rк=0,044
LF (мс2) 438,2 ± 44,3 473,1 ± 52,1 531,1 ± 52,5 610,1 ± 59,3 410,1 ± 60,3
Rк=0,452 Rк=0,036 Rк=0,012 Rк=0,001
LFN (%) 51,3 ± 8,3 56,1 ± 9,2 68,6 ± 8,4 76,7 ± 8,9 43,7 ± 9,9
Rк=0,042 Rк=0,036 Rк=0,002 Rк=0,001
HF (мс2) 159,8 ± 16,1 142,2 ± 18,3 113,8 ± 23,3 102,1 ± 10,6 221,1 ± 18,6
Rк=0,020 Rк=0,014 Rк=0,001 Rк=0,001
HFN(%) 34,6 ± 6,0 32,6 ± 9,2 29,2 ± 7,3 24,6 ± 8,2 37,6 ± 8,2
Rк=0,511 Rк=0,036 Rк=0,011 Rк=0,003
LF/HF, ум.од 2,4 ± 1,1 3,6 ± 1,9 4,3 ± 0,8 5,2 ± 0,9 1,0 ± 0,8
Rк=0,055 Rк=0,011 Rк=0,021 Rк=0,001
ТР (мс2) 1278,8 ± 122,6 1310,2 ± 111,2 1421,6 ± 106,5 1957,8 ± 128,7 1163,8 ± 135,7
Rк=0,013 Rк=0,01 Rк=0,001 Rк=0,001
При кореляцшному аналiзi мiж показниками ВСР та шшими показниками у оаб з ожирiнням було встановлено наступн змiни. Вiк достовiрно корелював з уама показниками вСр. Встановлено негати-вний кореляцiйний зв'язок з SDNN Сг=-0,512, р<0,05), RMSSD (г=-0,436, р<0,05), рNN50% (г=-0,428, р<0,05), HF (г=-0,569, р<0,05) та позитивний кореляцiйний зв'язок зi спiввiдношенням LF/HF (г=0,411, р<0,05). Мiж 1МТ та ВСР у групах хворих з ожиршням встановлено позитивний кореляцшний зв'язок iз LF/HF (г=0,369, р<0,05). У групi хворих з пщвищеною вагою тiла жодних достовiрних кореля-цiйних зв'язкiв не знайдено.
При проведены однофакторного регресшного аналiзу встановлено зв'язки лише мiж показником LF/HF i вiку (ВШ 1,13 (0,92-1,26), р<0,05), LF/HF i 1МТ (ВШ 1,08 (0,99-1,14), р<0,05).
Таким чином, у групi оаб з ожиршня у порiвняннi з еутрофною групою встановлено достовiрнi змши iндексу LF ((514,6 ± 46,9) проти (410,1 ± 60,3)), однак аналiз показникiв у частотнiй област в нормалн зованих одиницях продемонстрував значно бiльшi значення для шдексу LF ((58,50 ± 12,93) проти (48,65 ± 12,59)) та, як наслщок, нижчi значення iндексу HF ((41,49 ± 12,93) проти (51,53 ± 12,56)) у огрядних молодих людей порiвняно з еутрофними, що свщчить про те, що у цих молодих людей е пе-реважання активностi симпатично! нервово! системи.
Зниження парасимпатично! активностi у огрядних молодих людей порiвняно зi здоровими особами можна пщтвердити зменшенням показниш RMSSD та SD та SDNN. Значно нижчi значення pNN50 спостер^ались у групi ожирiння, що свщчить про зменшення загально! варiабельностi у огрядних молодих людей. Це зменшення варiабельностi е тривожним аспектом, осктьки пов'язано з пщвищеним ризиком серцевих захворювань через зменшення адаптацп серця до ситуацiй стресу [3,7].
Результати аналiзу часових та спектральних показниш ВСР при ожирiннi вказують на наявнiсть виразного вегетативного дисбалансу при цш патологи, що, в першу чергу, проявляеться збтьшенням активносп симпатично! нервово! системи як у денний, так i у шчний час i патологiчним зменшенням активносп парасимпатичного вiддiлу вегетативно! нервово! системи. За даними рiзних авторiв одшею з можливих причин такого збтьшення можна вважати гiперiнсулiнемiю, гiперлептинемiю та збтьшен-
ня концентрацп жирних кислот, що виникають внаслщок ожирiння [6]. Все це призводить до модифка-ц11" адренергiчних систем оргашзму. В першу чергу це стосуеться 3MiH чутливостi периферичних адре-нергiчних рецепторiв. Так, в дектькох експериментах показано, що у па^енлв з ожирiнням спостер^а-еться зниження чутливост р2 -адренергiчних рецепторiв. ^м цього, у пацiентiв з ожиршням було за-фiксовано збiльшення концентрацп норадреналшу у сироватцi та пщвищена концентрацiя адренерпч-них рецепторiв виявляеться в нирках, скелетних м'язах та периферичних судинах [4].
Що стосуеться значень mRR, то результати у груп хворих з ожиршням були пщвищеы порiвняно з еутрофною групою (80,22 ± 10,09 проти 73,06 ± 10,35), що пiдтверджуе iснуючi в лiтературi данi щодо юнування взаемозв'язку мiж 1МТ i ВСР у людей з ожиршням [4]. Таю змши в споко""" можуть бути пов'я-занi, принаймнi частково, з вегетативними аномалiями, що юнують у огрядних осiб.
Висновки
У оаб з ожиршням молодого вку спостер^аеться виразний вегетативний дисбаланс, що проявля-еться збiльшенням активностi симпатично" нервово"" системи як у денний, так i у нiчний час, патолопч-ним зменшенням активностi парасимпатичного вщдту вегетативно"" нервово"" системи протягом доби, зменшенням загально""" варiабельностi серцевого ритму. Ц змiни погiршуються зi збiльшенням iндексу маси тiла. За даними однофакторного регресшного аналiзу встановлено взаемозв'язки мiж показником LF/HF i вiку (ВШ 1,13 (0,92-1,26), p<0,05), LF/HF i 1МТ (ВШ 1,08 (0,99-1,14), p<0,05).
Перспективи подальших дослщжень
Враховуючи деякi обмеження нашого дослщження, необхщним е проведення подальших досл^ джень з визначенням стану вегетативно"" нервово"" системи у рiзних вкових групах, у хворих з супут-ньою патологiею, включаючи артерiальну ппертензш, синдром обструктивного апное сну та ш.
Лiтература
1. Jandackova V. Are Changes in Heart Rate Variability in MiddleDAged and Older People Normative or Caused by Pathological Conditions? Findings from a Large Population □ Based Longitudinal Cohort Study / V. Jandackova, S. Scholes, A. Britton [et al.]. // J Am Heart Assoc. - 2016. - №5. - P. 1-13.
2. Rastovic M. Association between anthropometric measures of regional fat mass and heart rate variability in obese women / M. Rastovic, B. Srdic-Galic, J. Barak [et al.]. // Nutrition & Dietetics. - 2016. - №74. - P. 51-60.
3. Yadav R. Association between obesity and heart rate variability indices: an intuition toward cardiac autonomic alteration; a risk of CVD. / R. Yadav, P. Yadav, L. Yadav [et al.]. // Diabetes, Metabolic Syndrome and Obesity: Targets and Therapy. - 2017. - №10. - P. 57-64.
4. Anna M. Jr. Cardiovascular Autonomic Dysfunction in Patients with Morbid Obesity / M. Anna Junior, J. Carneiro, R. Carvalhal [et al.]. // Arquivos Brasileiros de Cardiologia. - 2015. - №25. - P. 63-67.
5. Chaudhuri A. Heart rate variability tests in healthy young adult males and females / A. Chaudhuri, A. Roy, N. Borade. // Medical Journal of Dr. D.Y. Patil University. - 2012. - №5. - P. 84.
6. Rossi R. Impact of obesity on autonomic modulation, heart rate and blood pressure in obese young people / R. Rossi, L. Vanderlei, F. Gongalves [et al.]. // Autonomic Neuroscience. - 2016. - №193. - P. 138-141.
7. Lavie C. Management of cardiovascular diseases in patients with obesity / C. Lavie, R. Arena, M. Alpert [et al.]. // Progress in Cardiovascular Diseases. - 2017. - №58. - P. 537-547.
8. Herzig D. Relation of Heart Rate and its Variability during Sleep with Age, Physical Activity, and Body Composition in Young Children / D. Herzig, P. Eser, T. Radtke [et al.]. // Front Physiol. - 2017. - №24. - P. 108-109.
9. Сеногонова Г. I. Ожиршня — хвороба XXI столггтя / Г. I. Сеногонова. // Технологический аудит и резервы производства. - 2013. - №5. - С. 26-27.
Реферат
ВАРИАБЕЛЬНОСТЬ СЕРДЕЧНОГО РИТМА У ЛИЦ МОЛОДОГО ВОЗРАСТА С ОЖИРЕНИЕМ АЛИМЕНТАРНО-КОНСТИТУЦИОНАЛЬНОГО ГЕНЕЗА Андреева Я.А., Мирный Д.П.
Ключевые слова: вариабельность сердечного ритма, ожирение, молодой возраст.
Цель работы: оценить изменения суточной вариабельности сердечного ритма у лиц молодого возраста с ожирением алиментарно-конституционального генеза. Материалы и методы. Обследовано 68 человек с ожирением и избыточной массой тела (33 мужчин и 35 женщин) и 23 человека молодого возраста с нормальной массой тела (11 мужчин и 12 женщин). Всем участникам исследования проводились определение индекса массы тела, суточное мониторирование ЭКГ. Результаты. Динамика частоты сердечных сокращений в обследованных группах характеризовалась отсутствием достоверного повышения средней частоты сердечных сокращений, максимальной частоты сердечных сокращений и минимальной частоты сердечных сокращений, как днем, так и ночью. Наблюдалось патологическое увеличение показателей мощности спектра низких частот, как в дневное, так и в ночное время, что указывало на стойку гиперсимпатикотонию в течении суток. Выводы. У лиц с ожирением молодого возраста наблюдается выраженный вегетативный дисбаланс, проявляющийся повышением активности симпатической нервной системы, патологическим уменьшением активности парасимпатической вегетативной нервной системы, уменьшением общей вариабельности сердечного ритма. Эти изменения ухудшаются с увеличением индекса массы тела. По данным однофакторного регрессионного анализа установлено взаимосвязи между показателем LF / HF и возраста (ОШ 1,13 (0,92-1,26), p <0,05), LF / HF и ИМТ (ОШ 1,08 (0 , 99-1,14), p <0,05).
Том 17, Випуск 4 (60) частинг£27
Summary
HEART RATE VARIABILITY IN ADOLESCENTS WITH ALIMENTARY CONSTITUTIONAL OBESITY Andreieva Ya. A., Mirny D.P.
Key words: heart rate variability, obesity, adolescence.
This work aimed at evaluating the circadian variability of heart rate in adolescents with alimentary constitutional obesity. Materials and methods. 68 people with obesity and overweight (33 men and 35 women) and 23 young adults with normal body weight (11 men and 12 women) were involved in the study. We assessed body mass index and conducted 24-hour ECG monitoring. Results. The dynamics of heart rate in the examined groups were characterized by a lack of a significant increase in the average heart rate, the maximum heart rate and the minimum heart rate, both during the day and at night. There was a pathological increasing in the power of the low-frequency spectrum, both day and night that indicated a hypersympathicotonia during the day time. Conclusions. The adolescents with obesity demonstrate expressed vegetative imbalance, manifested by an increase in the activity of the sympathetic nervous system, a pathological decrease in the activity of the parasympathetic autonomic nervous system, and a decrease in the overall variability of the heart rhythm. These changes worsen with an increase in the body mass index. The univariate regression analysis revealed the relationship between LF / HF and age (OR 1.13 (0.92-1.26), p <0.05), LF / HF, and BMI (OR 1.08 (0, 99 -1,14), p <0,05).
УДК: 617.753.3-053-089:613.65 Безкоровайна 1.М., НаконечнийД.О.
ОПТИЧНА КОРЕКЦ1Я ПРОСТОГО М1ОП1ЧНОГО АСТИГМАТИЗМУ У ПАЩ6НТ1В ДО ПРЕСБ1ОП1ЧНОГО В1КУ З НАПРУЖЕНОЮ ПРАЦЕЮ НА БЛИЗЬК1Й В1ДСТАН1.
«Укра'шська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
В статтi представлен результати обстеження 63 nau,ieHmie до npec6i0ni4H030 вку (eid 17 до 39 poKie, у середньому 27 ± 1,4 роки). У ecix паuieнтiв виявлений простий Mioni4Huü астигматизм з ци-лiндpoм в'д -0,5Д до -1,5Д. Залежно в'д вибраного вар'анту оптично'У корещИ, па^енти були подлен на двi групи. Першу групу склали 30 паuieнтiв (60 очей) i3 сфеpo-uилiндpичнoю корек^ею сферою +0,25Д, другу групу - 33 пацента (66 очей) з повною цилндричною корек^ею. Використання корек-ui'i простого мioпiчнoгo астигматизму з додатковою Sph +0,25Д зменшувало скарги на втомлюва-нсть очей при довготривалш роботi на близькй в1'дстан1' у 48% (30 паuieнтiв) випадк'т. При вико-pистаннi повно'У uилiндpичнo'У корещП' всi iншi астенoпiчнi скарги зменшилися у 52% (33 патента) випадк'т, о^м втомлюваностi очей при довготривалш роботi на близькш в1'дстан1'. Показники негативно!' частини в'дносно'Уакoмoдаui'Узменшилися в пеpшiй гpупi спостереження на 0,66±0,02Д. Та-кож, у паuieнmiв дано'У групи з попередньою повною ^лндричною корек^ею ui показники зменшилися на 0,13±0,08Д. В другй груп спостереження - на 0,44±0,03Д. Показники резерву в'дносно'У акoмoдаui'У зросли в пеpшiй гpупi спостереження на 1,75±0,01Д. Також, у паuieнmiв дано'У групи з попередньою повною ^лндричною корек^ею ui показники зросли на 1,6±0,05Д. В дpугiй гpупi спостереження лише на 0,45±0,1Д. Гострота зору в пеpшiй гpупi спостереження зросла на 0,15±0,01. Також, у па^е-нт'в дано'У групи з попередньою повною ^лндричною корек^ею гострота зору зменшилася на 0,07±0,04Д. В другй груп спостереження - збльшилася на 0,21±0,02Д.
Ключов1 слова: простий мюглчний астигматизм, резерви акомодацп', оптична корекц1я.
Робота входить до наукoвo-дoслiднoï роботи кафедри : «Клiнiкo-мopфoлoгiчнi euiNü структур ока при дегенеративних за-хворюваннях органу зору», №0114u001456
Актуальшсть
Повсякденне використання засобiв мобтьноТ комуыкаци' створюе склады умови для зоровоТ системи. Це пов'язано з малою вщстанню для читання, маленькими символами, тривалим впливом синьо-фюлетового спектру випромшювання екрашв, що призводить до постшноТ напруги акомодацшних м^в [2,5]. В структурi офтальмолопчних захворювань у людей найбтьш працездатного вку (l7 - 39 рош) провщне мюце займають аномалп рефракцп, в першу чергу, короткозорють i мюшчний астигматизм (МА) [7,8,10]. При цьому простий мютчний астигматизм (ПМА) далеко не завжди е предметом поглибленого вивчення, тодi як гострота зору досить часто лишаеться високою. Так, класичн роботи з оптометрп спираються на м^мальну доцтьнють корекцп малих (0,5-0,75 дюптрш) ступешв астигматизму, як розглядаються авторами з позицш <^зюлопчного» [1,9]. Проте, практичн результати корекцп ПМА далеко не завжди задовольняють патента в практичнш повсякденнш зоровш дiяльностi, що сут-тево впливае на якють його життя. Так, повна корещя ПМА покращуе ч^кють зображення на близькш вщстаы, однак вщдаляе його, що при довготривалому використанн спричиняе втомлюванють очей незважаючи на вщповщну корекцш [4,6]. На даний час вiдомi спе^альы однофокальн лшзи, що за-
