CC BY
21
15. Taddei S. Pathogenetic factors in hypertension Endothelial factors / T S.addei, A.Salvetti // Clin Exp Hypertens. - 1996. - №18(34). -P.32335.
16. Taddei S. The role of endothelium in human hypertension / S.Taddei, A.Virdis, L.Ghiadoni, A.Salvetti // Curr Opin Nephrol Hypertens. - 1998. - № 7(2). - P. 2039.
17. Vanhoutte P.M. Endothelial dysfunction in hypertension / P.M.Vanhoutte // J Hypertens Suppl. - 1996. - № 14(5) - P. 8393.
18. Volpe M. Microalbuminuria Screening in Patients With Hypertension : Recommendations for Clinical Practice / M.Volpe // Int J Clin Pract. - 2008. - №62. - P. 97-108.
Реферат
КЛ1Н1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ЕНДОТЕЛ1АЛЬНО1' ДИСФУНКЦИ ПРИ АРТЕР1АЛЬН1Й ППЕРТЕНЗИ У ПО6ДНАНН1 З МЕТАБОЛ1ЧНИМ СИНДРОМОМ
Бондар В.М., Клочко В.В., Чернишова К.С.
Ключовi слова: артерiальна гiпертензiя, метаболiчний синдром, ендотелiальна дисфунк^я
Вивчались кл1н1чн1 ознаки ендотел1ально'|' дисфункцп при артер1альн1й ппертензи' у поеднанн1 з ме-табол1чним синдромом за даними допплерографи' плечово'1 артерп, показниками мiкроальбумiнурiï i гомоцистешемп. Отриманi данi свiдчили про бтьш виражений ступiнь ендотелiальноï дисфункцп у хворих на артерiальну гiпертензiю з метаболiчним синдромом, яка супроводжувалася стшкою мiкро-альбумiнурieю i високою гомоцистеïнемiею, що вказувало на бiльш тяжке ураження мiкро- та макросу-динного русла при даному ключному поеднанш.
Summary
CLINICAL FEATURES OF ENDOTHELIAL DYSFUNCTION IN ARTERIAL HYPERTENSION ASSOCIATED WITH METABOLIC SYNDROME
Bondar V.N., Klochko V.V., Chernyshova K.S.
Key words: hypertension, metabolic syndrome, endothelial dysfunction
This paper is devoted to studying the signs of endothelial dysfunction in hypertension in combination with metabolic syndrome according to the dopplerography of brachial artery, levels of microalbuminuria and ho-mocysteinemia. The obtained data indicated more severe degree of endothelial dysfunction in patients with hypertension and metabolic syndrome, which was accompanied by persistent microalbuminuria and highlevel homocysteinemia. This was evidence of more severe affection of micro-and macrovasculation bed in this clinical combination.
УДК 616-056.257-053.6:616.12-008.318/.33 Гладун К.В.
ВАР1АБЕЛЬН1СТЬ ТА ДОБОВА ДИНАМ1КА СЕРЦЕВОГО РИТМУ ТА АРТЕР1АЛЬНОГО ТИСКУ У П1ДЛ1ТК1В, ХВОРИХ НА ОЖИР1ННЯ
3anopi3bK^ державний медичний уыверситет
Метою досл{дження було вивчення особливостей добових коливань артер{ального тиску та сер-цевого ритму у тдл1тк1в, хворих на ожиртня. Матергали i методи. Наявтсть ожиртня у 71 дитини тдлткового вту оцтювали за тдексом маси тша. За результатами вимiрювання «офi-сного» артерiального тиску обстежен були розподшет на двi групи: з високим (1 група) та но-рмальним (2 група) АТ. За результатами добового монторування артерiального тиску (ДМАТ) та Холтерiвського мошторування серцевого ритму провели аналiз в групах спостереження та контролю. Статистичну обробку одержаних результатiв проводили стандартними методами варiацiйног статистики. Одержан результати. У дтей з ожиртням та високим «оф^ним» АТ зафтсували зниження добового тдексу систолiчного АТ а також тдвищення коеф^енту варiацiг систолiчного АТ вдень та вночi. У дiтей з ожиртням серед варiантiв добового тдексу переважали dipper та non-dipper. Було зареестровано зниження показникгв часового аналiзу ВСР: pNN50 в 1 грут - майже у 3 рази (p<0,05), в 2 грут - у 1,5 рази (p<0,05); абсолютного та вiднос-ного показнитв rMSSD протягом дня i ^4i у 1 груш (p<0,05). Серцевий ритм близько 46% пд-лгт/клв 1 групи та 42% обстежених з 2 групи був ригiдним. Висновки. У хворих на ожиртня з артерiальною гiпертензiею спостеркалося прогресуюче зниження загальног активност1 циркад-них впливiв регуляторних систем на тлi вiдносного зниження активацп парасимпатичног та тдвищенням симпатичног ланок вегетативног нервовог системи, що обумовлюе доцшьтсть проведення гм добового монторування артерiального тиску та серцевог дiяльностi в рамках комплексного обстеження.
Ключов1 слова: вар1абельнють, серцевий ритм, артер1альний тиск, ожиршня, глдлтки
НДР кафедри „Особливост гереб1гу серцево-судинноТ патологи у д1тей-мешканц1в великого громислового мюта"
Вступ найбтьш небезгечних хвороб серцево-судинноТ
Висока розговсюдженють ожиршня серед системиг:аувиявляеться у 13-15 млн людей в
дорослого населения, а особливо с£ред молодо Укра'н' [6]. У™6 3 ожиртням вФ°пднють розви-
е фактором ризику розвитку серцево-судинниих тку АГ на 50% вища, жж у оаб 3 нормальною
захворювань (ССЗ) та катастроф у майбутньому масою тша, що ^ВД^о результатами фрамш-
[2,4]. Арте^ьна 'ппертенз!^ (АГ) е одыею З3 гемського дослЩження [9]. °сновш фактори ри-
зику розвитку ССЗ, таю як АГ, ожиршня, цукро-вий дiабет та дiслiпiдемiя, формують початковий етап «серцево-судинного континууму» - послщо-вност патофiзiологiчних подiй, що призводять до прогресуючого ураження органiв-мiшеней, ремоделювання судинноТ стiнки, серця, та до кшшчноТ манiфестацiТ ССЗ [7]. Порушення зв'язш в системi регуляцiТ енергетичного гомео-стазу, де центральною iнтегруючою ланкою е п-поталамус та пiдкорковi центри, а однiею з голо-вних еферентних ланок - вегетативна нервова система, формують змши взаемозв'язку симпатичного та парасимпатичного ТТ вщд^в i гумора-льних впливiв, що забезпечують оптимальну адаптацiю до мшливих умов внутрiшнього i зов-нiшнього середовища. У зв'язку з цим, порушення функцп вегетативно!' нервовоТ системи при ожирiннi, особливо в оргашзм^ що росте, е основою у розвитку багатьох захворювань, перед-уам артерiальноТ гiпертензiТ [5,3].
Мета дослвдження
Вивчення особливостей добових коливань артерiального тиску та Тхнього зв'язку зi змiнами серцевого ритму протягом доби у пщл™в, хво-рих на ожирiння.
Матерiали i методи
Для досягнення поставленоТ мети нами була обстежена 71 дитина пщл^кового вку з ожирш-ням. Наявнють ожирiння оцiнювали за шдексом маси тiла (1МТ, кг/м2), з подальшою оцiнкою за критерiями, рекомендованими ВООЗ (1997). На початку дослщження вам обстеженим проводилось вимiрювaння «офюного» артерiального тиску в амбулаторних умовах, за результатами якого обстежеш були розподтеш на двi групи: з нормальним АТ та високим, вщносно вiку, зросту та стат АТ. Пiсля цього уам дiтям було прове-дене добове мошторування aртерiaльного тиску (ДМАТ). ДМАТ проводилось за допомогою при-ладу АВРМ-04 (фiрмa "Meditech Ltd.",Угорщинa), в якому використано осцилометричний метод вимiрювaння АТ. Апарат вщповщае вимогам Британського ппертензивного товариства (BHS) та АмериканськоТ aсоцiaцiТ по просуванню меди-чних шструметчв (AAMI) i може використовува-тись у наукових дослiдженнях. ^м того, усiм обстеженим було проведено Холтерiвське монi-торування серцевого ритму з використанням комплексу «КaрдiоСенс» (НТЦ ХА1 «МЕД1КА»). Оцiнку вaрiaбельностi серцевого ритму (ВСР) проводили в режимах часового aнaлiзу вщповщ-но до стандарт, розроблених робочою групою бвропейського Кaрдiологiчного товариства та Пiвнiчноaмерикaнського товариства кардюсти-муляцiТ та електрофiзiологiТ [8]. Статистичну об-робку одержаних результат проводили стан-дартними методами вaрiaцiйноТ статистики з ви-користанням пакета статистичних програм Excel, STATISTICA 6.0.
Результати та 1х обговорення Даш добового мошторування АТ демонстру-вали ютотне зниження добового iндексу систолн чного АТ у дiтей з ожиршням та пiдвищеним вщ-носно стат^ зросту та вiку рiвнем «офiсного» АТ (табл.1), що свщчило на користь вiдсутностi по-вноцшного зниження систолiчного АТ в шчний час. В групi обстежених з ожиршням на нормальним «офюним» АТ нами спостер^алась тен-ден^я до зниження добових iндексiв як систолн чного, так i дiaстолiчного АТ. Серед вaрiaнтiв Д1 в груш д^ей з ожирiнням та високим «офюним» АТ переважали dipper (40,5%) та non-dipper (47%). Ц ж вaрiaнти домшували також у д^ей з iзольовaним ожирiнням - dipper (38,5%) та non-dipper (56,5%). В обох групах зус^чались д^и з шчним пiдйомом систолiчного Ат - 12,5% та 5% в першш та другiй групах, вщповщно. Дану об-ставину слщ розглядати, як предиктор форму-вання aртерiaльно! гiпертензiТ у хворих на ожиршня внаслщок виснаження резервiв депресор-них систем та пщвищення тонусу симпатичноТ ланки вегетативноТ нервовоТ системи. Окрiм того, у д^ей з ожирiнням було виявлене статисти-чно значуще пiдвищення коефiцiенту вaрiaцiТ си-столiчного АТ вдень та вночi вiдносно покaзникiв контрольноТ групи. Ознaченi змiни демонструва-ли схильнють у таких хворих до нaдмiрно! реак-тивностi у виглядi збiльшення числа пiдйомiв АТ у добовому трендi покaзникiв систолiчного АТ. Для пояснення виявлених порушень також слщ враховувати пщвищення тонусу симпатичноТ ланки ВНС, активнють якоТ пщвищуеться з три-вaлiстю ожирiння [1].
Таблиця 1
Показники варiабельносmi артерiального тиску в групах,
(М+m)
Показники, од. вимiрювaння Ожирiння та АГ, n=32 Ожиршня, n=39 Контрольна група, n=23
Д1 систАТ, % 6,38±1,091 8,26±0,7 9,59±1,09
Д1 дiaстАТ, % 12,59±1,7 13,82±1,2 16,65±1,7
КВ систАТ, %
день 10,6±0,41 9,47±0,3 9,2±0,4
нiч 10,78±0,41 9,69±0,6 9,0±0,6
КВ дiaстАТ, %
день 13,59±0,6 13,69±0,6 12,64±0,5
шч 14,53±1,2 14,35±0,8 11,39±1,1
Примiтки:1 - позначення статистично'1 docmoeipHocmi
eidMiH p<0,05 у порiвняннi з показниками контрольно.'(групи.
Даш, отримаш в результат aнaлiзу добових коливань АТ, пщтверджувалися циркадними змшами вaрiaбельностi серцевого ритму (табл.2). У д^ей з ожиршням за даними добового мошторування серцевоТ дiяльностi, нами було зареестроваш порушення вегетативноТ регуляцп дiяльностi ВНС. Так, нами було зареестровано зниження показниш часового aнaлiзу вСр. Се-реднш за день показник кiлькостi послщовних RR-iнтервaлiв, що вiдрiзняються бiльш шж на 50 мс за весь час запису pNN50, у груш д^ей з ожирiнням та високим «офюним» АТ був змен-шений майже у 3 рази (p<0,05) та у 1,5 рази у дь
тей з неускладненим ожиршням (p<0,05) nopiB-няно з контрольною групою. Внoчi цей показник у першш rpyni був майже на 40% нижчим за показники групи пopiвняння (p<0,05). Означенi змн ни свiдчили про зниження сприйняття синусовим вузлом парасимпатичних впливiв. Зниження у
хворих на ожиршня д^ей з проявами АГ протя-гом дня i нoчi абсолютного та вщносного показ-ниш rMSSD (p<0,05), що демонструють поси-лення кoнцентpацiï ритму, вказувало на зниження добово'1 активнoстi впливiв парасимпатично!' ланки ВНС.
Таблиця 2
Показники варiабельносmi серцевого ритму в групах, (М+m)
Показники, од. вимipю-вання Час доби Ожиршня та АГ, n=32 Ожиpiння, n=39 Контрольна група, n=23
67,83±3,4
SDNNi, мс День 85,94±7,3 73,19±5,8 79,07±5,7
HiM 70,56±3,86 85,09±8,3 92,61±7,3
84,91±5,78
34,8±3,11
RMSSD, мс День 47,5±5,11 45,44±5,1 50,71±5,09
НЛч 42,72±4,20 60,71±6,7 81,0±7,9
71,28±7,86
10,05±1,91,2
RMSSD, % День 22,44±3,21,2 17,29±2,1 22,85±2,1
НЛч 13,44±2,02 33,42±4,0 42,83±4,3
30,05±3,57
7,1±0,91,2
pNN50, % День 25,3±4,51 13,05±2,51 20,79±2,4
НЛч 13,51±2,01 31,9±3,9 41,06±4,9
30,15±3,54
Циркадний шдекс, у.о. 1,22±0,031 1,20±0,02 1,29±0,02
npuMimKu: 1. 1 - позначення статистично'У docmoeipHocmi eil 2. 2 - позначення статистично'У достовiрностi eiô ним артерiальною гiпертензieю ожирнням
На ™i вщносно'|' симпатизацп у пщл™в з ожиршням нами було зареестроване зниження циркадного шдексу (Ц1), що свщчило про висна-ження адаптивних pезеpвiв серця. Стан серцевого ритму близько 46% хворих на ожиршня пщ-л™в з АГ та 42% тих обстежених, що мали не-ускладнений ппертошею переб^ ожиршня був нижчим 1,2 у.о.. Означене зниження Ц1 вказувало на ригщнють серцевого ритму та виступало проявом вегетативно!' денервацп серця. Зниження циркадного шдексу ритму вщображае ви-снаження адаптивних pезеpвiв серця [1]. Нами були виявлеш вiд'емнi кopеляцiйнi взаемозв'язки мiж показниками систoлiчнoгo АТ та денними значеннями SDNNi (r=-0,3, p<0,05), RMSSD,мс (r=-0,4, p<0,05), RMSSD,% (r=-0,35, p<0,05) та циркадного iндексу (r=-0,31, p<0,05), що пщтвер-джувало рашш oтpиманi данi про про вщносну симпатизацiю роботи серця на ™i зниження по-тужнoстi як симпатично!', так i парасимпатично!' ланок ВНС.
Таким чином, зниження ВСР на ™i неадеква-тних змiн АТ протягом доби та зростання коефн цiенту ваpiацiï АТ у дiтей пiдлiткoвoгo вку з ожи-piнням, вочевидь, виступало проявом дисбалансу вегетативно!' нервово!' системи з пригшченням паpасимпатичнoï ïï ланки та пoмipнoю симпати-за^ею керування роботи сеpцевo-судиннoï сис-теми.
Висновки
1. З появою такого ускладнення, як аpтеpiа-льна гiпеpтензiя у хворих на ожиршня спостерн гаеться прогресуюче зниження загальнoï актив-ност циркадних впливiв регуляторних систем.
»'н p<0,05 у порiвняннi з показниками контрольноУ групи. н p<0,05 у порiвняннi з показниками групи хворих з неускладне-
2. У пщл™в, хворих на ожиршня, aртерiaль-на гiпертензiя розвиваеться на ™i вщносного зниження активацп парасимпатичноТ та пщви-щенням симпатичноТ ланок вегетативноТ нервовоТ системи.
3. Пщл^кам з проявами ожиршня в рамках комплексного обстеження доцтьне проведення добового мошторування aртерiaльного тиску та серцевоТ дiяльностi.
Лiтература
1. Баевский Р.М. Холтеровское мониторирование в космической медицине. Анализ вариабельности сердечного ритма / Р.М. Баевский, Г.А. Никулина // Вестник аритмологии. - 2000. -№16. - С. 6-16.
2. Беленков Ю.Н. Сердечно-сосудистый континуум / Ю.Н. Беле-нков, В.Ю. Мареев // Серд. недост. - 2002. - № 3. - С. 20-24.
3. Буряк В. Н. Структура вегетативных дисфункций в пубертатном возрасте / В. Н. Буряк // Здоровье ребенка. - 2007. - № 2 (5). - С. 15-18.
4. Горбась 1.М. Епщемюлопчна ситуа^я щодо серцево-судинних захворювань в УкраТнк 30^чне мош торування / Здоров'я УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http:// angio.health-ua.com/article/357.html.
5. Иголкина М.В. Вегетативная дисфункция и гемодинамические нарушения у детей с гипоталамическим синдромом и их коррекция : автореф. дис. на соискание ученой степени кандид. мед. наук: спец. 14.00.09 «Педиатрия»/ М.В. Иголкина. - Иваново. - 2008. - 128 с.
6. Коваленко В.М. Реaлiзaцiя Програми профтактики i лкування aртерiaльно''' ппертонм в УкраТш / В.М. Коваленко, Ю.М. Орен-ко, А.П. Дорогой // УкраТнський кардюлопчний журнал. - 2005. - № 1. - С. 9-15.
7. Подзолков В.И. Миокард. Нефрон. Взгляд через призму эволюции артериальной гипертензии / В.И. Подзолков, В.А. Булатов // Российский Медицинский Журнал. - 2008. - № 16(11). -С. 1517-1523.
8. Рабочая группа Европейского кардиологического общества и Северо-Американского общества стимуляции и электрофизиологии. Вариабельность сердечного ритма. Стандарты измерения, физиологической интерпритации и клинического использования / Вестн. аритмологии. - 1999. - №11. - С. 53-78.
9. Frankel D.S. Resistin, adiponectin, and risk of heart failure the Framingham offspring study/ D.S. Frankel, R.S. Vasan, R.B. D'Agostino Sr. [et al.] // J Am Coll Cardiol. - V. 12. - P. 640-647.
Реферат
ВАРИАБЕЛЬНОСТЬ И СУТОЧНАЯ ДИНАМИКА СЕРДЕЧНОГО РИТМА И АРТЕРИАЛЬНОГО ДАВЛЕНИЯ У ПОДРОСТКОВ, БОЛЬНЫХ ОЖИРЕНИЕМ Гладун Е.В.
Ключевые слова: вариабельность, сердечный ритм, артериальное давление, ожирение, подростки
Целью исследования было изучение особенностей суточных колебаний артериального давления и ритма сердца у подростков, больных ожирением. Материали и методы. Наличие ожирения у 71 подростка оценивали по индексу массы тела. По результатам измерения «офисного» артериального давления обследованные были разделены на две группы: с высоким (1 группа) и нормальным (2 группа) АД. По результатам суточного мониторинга артериального давления (СМАД) и Холтеровского мониторинга ритма сердца провели анализ в группах наблюдения и контроля. Статистическую обработку полученных результатов провели стандартными методами вариационной статистики. Полученные результаты. У детей с ожирением и высоким «офисним» АД зафиксировали снижение суточного индекса систолического АД а также повышение коэфициента вариации систолического АД днем и ночью. У детей с ожирением среди вариантов суточного индекса перевалировали dipper та non-dipper. Было зарегистрировано снижение показателей временного анализа ВСР: pNN50 в 1 группе - почти в 3 раза (p<0,05), во 2 группе - в 1,5 раза (p<0,05); абсолютного и относительного показателей rMSSD в течение дня и ночи в 1 груш (p<0,05). Сердечный ритм около 46% подростков 1 группы и 42% обследованных из 2 группы был ригидным. Выводы. У больных ожирением с артериальной гипертензией наблюдалось прогрессирующее снижение общей активности циркадных влияний регуляторных систем на фоне относительного снижения активации парасимпатического и повышением симпатического звеньев вегетативной нервной системы, что обуславливает целесообразность проведения суточного мониторинга артериального давления и сердечной деятельности в рамках комплексного обследования.
Summary
VARIABILITY AND DAILY DYNAMICS OF HEART RATE AND BLOOD PRESSURE IN OBESE ADOLESCENTS Gladun Ye.V..
Key words: variability, heart rate, blood pressure, obesity, adolescents
The aim of the research was to study the peculiarities of daily fluctuations in blood pressure and heart rate in obese adolescents. Materials and methods. Obesity was assessed in 71 adolescents by body mass index. By the measurements of the "office" blood pressure all the persons were divided into two groups: with high BP (the 1 group) and the normal BP (the 2 group). According to the results of the ambulatory blood pressure monitoring (ABPM) and Holter monitoring of cardiac rhythm, we analyzed data in the surveillance group and control group. Standard methods were used for statistical processing. Results. The children with obesity and high "office" blood pressure manifested increased daily index of systolic blood pressure and coefficient of variation of systolic blood pressure registered during the day and at night. The most frequent variants of daily indices in obese children were dipper and non-dipper. There were reductions of few indices of HRV interim analysis: pNN50 in the 1st group was less in almost 3 times (p <0,05), in the 2nd group was less in 1.5 times (p <0,05); absolute and relative rMSSD during the day and at night in the 1s group (p <0,05). Heart rate of about 46% of adolescents from the 1st group and 42% of the patients from the 2nd group were rigid. Conclusions. Obese patients with hypertension were observed progressive decline in the activity of circadian regulatory system accompanied with relative decline in the activation of parasympathetic and sympathetic links of autonomic nervous system. It demonstrates the appropriateness of ambulatory blood pressure and heart rate variability monitoring in integrated survey of obese patients.
