CC BY
9
вщновлення слизово1 оболонки носа шсля оперативних втручань на носовш передiлцi та навколоносових синусах, що сприяе бiльш швидкому усуненню неприемних симптомiв закладеностi носу, втрати нюху, риноре1, за рахунок чого досягаеться покращення життя пащенпв.
Перспектиеи подальших розробок у даному напрямку полягають у тому, що отримат результаты засвiдчують доцшьшсть подальшого впровадження отриманих даниху клшчну практику.
1. Безшапочний С. Б. Ендоскотчна ендоназальна функцюнальна х1рурпя: досто'тства, недолжи, перспективи / С.Б. Безшапочний, В.В. Лобурець // Ринолопя. -2002. № 2. С. 3 - 10.
2. Безшапочный С.Б. Клинико-морфологические аспекты риносинуситов / С.Б. Безшапочный, Ю.А. Гасюк, В.В., Лобурец // - К., - 2013. - 150 с.
3. 1нструкщя до застосування препарату «СептаНазал».
4. Савчук О.1. Рання шсляоперацшна реабштащя хворих на хротчт риносину!ти: дис. канд. мед. наук: 14.01.19 «оториноларинголопя» / Савчук Олег 1горович. К., -2008. - 121 с.
КОМПЛЕКСНАЯ ТЕРАПИЯ ПАЦИЕНТОВ ПОСЛЕ ЭНДОСКОПИЧЕСКИХ ХИРУРГИЧЕСКИХ ВМЕШАТЕЛЬСТВ В НОСОВОЙ ПОЛОСТИ Бесшапочный С. Б., Продольный А. Г., Гришина И. С.
В работе приведены результаты исследования клинической эффективности применения назального спрея «СептаНазал» в комплексной терапии пациентов после перенесенных эндоскопических оперативных вмешательств в носовой полости. Исследования проводились на базе кафедры оториноларингологии с офтальмологией Высшего государственного учебного заведения Украины «Украинская медицинская стоматологическая акад.-мия» и ЛОР - отделение Полтавской областной клинической больницы. Установлено значительное регрессию субъективной симптоматики и объективных показателей выздоровления пациентов, принимавших спрей «СептаНазал». В данной группы наблюдалось более быстрое улучшение относительно исходного состояния на 1,5 баллов по сравнению с контрольной группой. Заложенность носа уменьшилась на 50% в обеих группах, при этом восстановление обонятельной функции наблюдалось у 87% пациентов основной группы и 50% контрольной. На 7 сутки ни один из пациентов основной группы не жаловался на боль.
Ключевые слова: носовая полость, терапия, спрей «СептаНазал».
Стаття надшшла 18.03.2016 р.
THE COMBINED THERAPY OF PATIENTS AFTER ENDOSCOPIC SURGERY OF THE NASAL CAVITY
Bezshapochnyy S.B., Podovzhniy O.G., Gryshyna I.S.
The results of clinical studies of the effectiveness of nasal spray "SeptaNazal" in a treatment of patients after an endoscopic surgery in the nasal cavity. A research was conducted at the department of otorhinolaryngology with ophthalmology of Higher Educational Establishment of Ukraine «Ukrainian Medical Dental Academy" and ENT - department of Poltava Regional Hospital. A significant regression of subjective symptoms and objective indicators of recovery of patients who used the spray "SeptaNazal" was established. This group experienced more rapid improvement relative to the initial state by 1.5 points compared to the control group. A symptom of nose stuffiness decreased by 50% in both groups, and the restoration of an olfactory function was observed in 87% of patients in the main group and 50% of patients in the control. On day 7, none of patients in the main group complained about the pain.
Key words: nasal cavity, treatment, spray "Septa Nazal".
Рецензент Шеттько B.I.
УДК 616.12-007:616.12-008.46-036]-055.1-056.257
СТРУКТУРНО-ГЕОМЕТРИЧН1 ПОКАЗНИКИ СЕРЦЯ У ЧОЛОВ1К1В З ХРОН1ЧНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТН1СТЮ ЗАЛЕЖНО В1Д 1НДЕКСУ МАСИ Т1ЛА
Дослщжено змти структурно-геометричних показниюв серия у чоловшв з хротчною серцевою недостатшстю залежно вщ шдексу маси тша. Встановлено, що за наявност ожиртня вщбуваеться значтша дилатащя аорти, правих вщдшв серця та юнуе тенденщя до переважання розмiрiв лiвого шлуночка, паралельно з бшьш вираженою гiпертрофiею мюкарда. Пащенти з нормальною вагою схильт до бшьших проявiв кальцинування клапатв, поширення пульмонально! та поглиблення морально!, аортально! i трикустдально! регурптацп. У дослщжуваних з надлишковою масою тша спостерталось поширення морально!, аортально!, трикустдально! та поглиблення пульмонально! регурптацп.
Ключовi слова: хротчна серцева недостаттсть, чоловжи, структурно-геометричт змти серця, iндекс маси
тша.
Робота е фрагментом НДР «Дотдження клшжо-патогенетичних особливостей 1ХС у na^eHmie з pi3HUMU eapiaHmaMU nеребiгу, ускладненнями та супуттми namологiчними станами, удосконалення меmодiв дiaгносmики та оnmимiзaцiя л^вання», № держреестраци 0111U003983.
Хрошчна серцева недостатшсть (ХСН) являеться серйозною сощальною проблемою в систем1 охорони здоров'я, !! поширешсть сягае понад 5,8 млн в США, та бшьше 23 млн по всьому
свт [14]. За темпами захворюваност та поширення в 1997 рощ ХСН була видшена як en^eMiH [4]. Поширешсть ХСН продовжуе зростати, вона е лiдируючою причиною смертносп не зважаючи на те, що загальна смертнють вiд серцево-судинних захворювань зменшуеться [6]. Триваюче збiльшення захворюваностi на ХСН зумовлено устхами досягнутими в лшуванш, загальним старiнням населення та впливом супутшх патологiчних станiв - факторiв ризику прогресування та несприятливих наслщюв захворювання. Одним з найвпливовiших чинниюв розвитку ХСН е ожирiння, поширення котрого також зростае, незалежно вщ статi, вiку, расово! та етшчно! належностi [5]. У дослiдженнi Owen T.E. та ш. (2006) повщомлялось, що з 6076 пацiентiв, яю хворiли на ХСН, на ожиршня страждали 41,4% пацiентiв зi збереженою фракцiею викиду (ФВ) лiвого шлуночка ЛШ, та 35,5% хворих зi зниженою ФВ ЛШ [13]. 1ншими науковцями встановлено, що серед пащенпв з ХСН та збереженою ФВ ЛШ частота ожиршня сягае 86% [2]. Якщо за даними Framingham Hear Study розвиток ХСН впродовж 14 роюв вiдбувався у 8,4% хворих [3], то при збшьшенш шдексу маси тiла (1МТ) на кожний 1 кг/м2 ризик ХСН тдвищувався на 5% у чоловшв, та 7% у жiнок пюля виключення традицiйних факторiв ризику [7].
Ожиршня являеться не тiльки фактором ризику, але i безпосередньою причиною ХСН. Спричиняючи низку гемодинамiчних впливiв ожирiння викликае морфологiчнi змiни серця та функцiональнi порушення мiокарда шлуночюв, якi з часом проявляються розвитком ХСН (кардюмюпаня ожирiння) [12]. За даними Glenn D.J та ств. (2011) ХСН пов'язана з кардюмюпанею ожиршня мае мюце у 11% чоловтв, та 14% жшок [10]. Не дивлячись на те, що структурно-функщональш змши серця мають мюце при вшх видах зайво! ваги, найбшьш важкi вони за значного ступеня ожирiння [2].
Наявнють ожирiння асоцiюеться з гiпертрофiею та дилатащею лiвого шлуночка (ЛШ), збшьшенням маси мiокарда ЛШ (ММЛШ) та в меншш мiрi, гiпертрофiею та дилатащею правих вiддiлiв серця, що бшьш притаманнi пацiентам з важким ступенем ожиршня [1]. Спостернаеться прямий кореляцiйний зв'язок 1МТ з масою мюкарда ЛШ (ММЛШ), кiнцево-дiастолiчним розмiром ЛШ (КДР ЛШ) та товщиною стiнок ЛШ [3].
Враховуючи обмежену кшькють робiт, що б вивчали структурно-геометричш змiни серця при ХСН у чоловшв з рiзним ступенем супутньо! зайво! ваги, поширення ХСН та ожиршня в популяцн, високу смертнють при поеднаннi даних нозолопчних одиниць, обраний напрямок дослiдження е актуальним та своечасним.
Метою роботи було вивчення змши структурно-геометричних показниюв серця у чоловшв з ХСН залежно вiд показника iндексу маси тша.
Матерiал та методи дослщження. Було обстежено 131 чоловiка з ХСН I-III функцiонального класу (ФК) на тлi нормально!, надлишково! маси тша та абдомшального ожирiння I-III ступеня. Всi дослiджуваннi проходили стащонарне лiкування в центральнiй клiнiчнiй лшарш № 4 (м. Запорiжжя). ХСН у пащенпв була зумовлена артерiальною гiпертензiею (АГ), хронiчними формами iшемiчно! хвороби серця (1ХС) (стабiльна стенокардiя напруги (ССН), постiнфарктний (П1КС) та дифузний кардюсклероз (ДК)) або !х поеднанням. Дiагноз ХСН встановлювали за Рекомендащями з дiагностики та лшування ХСН Асоцiацi! кардiологiв Укра!ни та Укра!нсько! асоцiацi! фахiвцiв з серцево! недостатностi (2012) [15]. Нормальну, надлишкову масу тiла та ступiнь абдомшального ожиршня визначали за загальноприйнятими антропометричними iндексами. Розрахунок 1МТ проводили за загальноприйнятою формулою Кетле: 1МТ = вага (кг) / зрют2 (м). Вс хворi отримували стандартну медикаментозну терашю ХСН вiдповiдно до юнуючих настанов [15].
Дослiдження проводилось у вщповщносп до стандартiв належно! клшчно! практики (Good Clinical Practice) та принцитв Гельсiнсько! декларацi!. Протокол дослщження було схвалено Етичним комiтетом, у роботу включались пащенти, якi дали письмову шформовану згоду на участь. Вщповщно мети дослiдження, залежно вщ показника 1МТ було сформовано чотири групи чоловiкiв з ХСН. До першо! групи увiйшов 31 пащент з нормальною вагою (1МТ=18,5-24,9 кг/м2). В другу групу включено 37 хворих з надлишковою масою тша (1МТ=25-29,9 кг/м2). Третю групу становили 35 дослщжуваних з супутшм абдомiнальним ожирiнням I ступеня (1МТ=30-24,9 кг/м2). Четверту групу склали 28 чоловшв зi значним абдомiнальним ожиршня II-III ступеня (середня величина 1МТ>35 кг/м2).
Допплер-ехокардiографiчне дослiдження серця поводилось за загальноприйнятою методикою на ультразвуковому сканерi SAMSUNG Medison "SONOACE" 8000 SE. Визначались розмiр аорти, лiвого передсердя (ЛП), правого передсердя (ПП) та правого шлуночка (ПШ). Вимiрювались кiнцево-дiастолiчний (КДР), кiнцево-систолiчний розмiр (КСР) ЛШ, товщина
мiжшлуночково! перетинки (ТМШП) та задньо! стiнки ЛШ (ТЗСЛШ) в дiастолу. Розраховувались маса мюкарда ЛШ (ММЛШ) та вдекс ММЛШ (1ММЛШ). Оцiнювався структурний стан клапашв серця, наявнiсть та стутнь клапанно! регурптацп.
Статистична обробка отриманих результатiв проводилась за допомогою лщензшного пакету програм 81а11811еа (уегаоп 6.0, 81а1 8ой 1пс, США, номер лщензп АХХЯ712В833214РАШ). Вiдповiдно розмiру вибiрки та нормальностi розподiлу значень використовувались методи параметрично! (t-критерiй Стьюдента) та непараметрично! статистики (U-критерiй Манна-У!тш). Порiвняння категорiальних змiнних проводилась з використанням двостороннього точного критерiю Фiшера або СЫ2-тесту. Зв'язки показникiв оцiнювались кореляцшним аналiзом з обчисленням коефiцieнту кореляцп Спiрмена (г). Показники наведенi як середне значения ± стандартне вщхилення (М±8). Рiзниця показникiв вважались достовiрною при значеннях р<0,05.
Результати дослщження та 1х обговорення. Загальна, антропометрична та етюлопчна характеристика дослiджуваних представлена у табл. 1. Збшьшення 1МТ супроводжувалось зменшенням вiку дослiджуваних. В I груш вш хворих переважав показник II (на 1,2 роки, р>0,05),
III (на 7,2 роюв, р<0,05) та IV (на 11,7 роюв, р<0,05) груп. Пацiенти II групи були старшими за представниюв III та IV груп (на 6 та 10,5 роюв, вщповщно, р<0,05). Чоловiки III групи були недостовiрно старшими за дослiджуваних IV групи (на 4,5) роки. Мав мюце негативний кореляцшний зв'язок !МТ з вiком (г=-0,33, р<0,05). Таким чином, при ХСН наявнють зайво! ваги бiльш притаманна чоловiкам молодшого вшу, а стушнь зайво! маси тша зворотно корелюе з вшом.
За середнiм значенням ФК ХСН достовiрних вiдмiнностей мiж групами не спостерпалось, в II групi вш був максимальним, а в III - мшмальним. За поширенiстю рiзних ФК ХСН вiрогiдно! рiзницi мiж групами не було, I ФК захворювання переважав в III груш, II ФК в I, а III ФК ХСН часнше виявлявся в II груш.
За зростом достовiрних вiдмiнностей в I-III групах не спостерiгалось. Найбiльшим зрiст був в
IV груш та перевищував показники I (на 4,3 см, р<0,05), II (на 4,9 см, р<0,05) та III груп (на 2,4 см, р>0,05). Найменша вага, природно спостерiгалась в I груш, та достовiрно поступалась значенням П-ГУ груп (на 11,4 кг, 27,9 кг та 53,8 кг, вщповщно). Маса тша представниюв II групи була вiрогiдно меншою за показники III (на 16,5 кг) та IV (на 42,4 кг) груп. Вага дослщжуваних IV групи була найбшьшою та на 25,9 кг перевищувала значення III групи (р<0,05). Аналопчш змiни вiдбувались з !МТ, що був мiнiмальним в I груш, та достовiрно поступався показникам II-IV груп (на 17%, 38% та 69%, вщповщно). ШТ в II грут був вiрогiдно меншим порiвняно з III (на 18%) та IV (44%) групами. Максимальний !МТ виявився в IV груш та на 23% перевищував значення III (р<0,05).
При вивченш етюлопчних чинникiв ХСН у чоловiкiв не спостерпалось достовiрних вiдмiнностей за поширенютю АГ, яка була найменшою в I груш. За частотою ДК вiрогiдно! рiзницi не вiдмiчалась, проте вiн недостовiрно переважав в IV груш. Поширенють ССН в I та II групах була майже однаковою та недостовiрно зменшувалась в III груш. В IV груш ССН дiагностувалась найрщше та на 11% поступалась значенню II (р<0,05). Iснувала тенденцiя до зменшення частоти ПЖС при збiльшеннi IМТ. Частота цукрового дiабету (ЦД) 2 типу навпаки, наростала зi збiльшенням ШТ, та порiвняно з I групою достовiрно переважала в III (на 24%) та IV групах (на 29%). Вщшчалась пряма корелящя поширеносн ЦД 2 типу та !МТ (г=+0,31, р<0,05).
Таблиця 1
Антропометрична та етюлопчна характеристика чоловтв з ХСН, залежно вiд iндексу маси тiла
Показник Iгрупа(п=31) II група (п=37) III група (п=35) IV група (п=28)
ВГК, роюв 67,3±11,1 66,1±12,3 60,1±12,9*1 55,6±14,1*1
ХСН, ФК 2,19±0,70 2,24±0,80 2,03±0,79 2,18±0,82
ХСН I ФК, п (%) 5 (16,1) 8 (21,7) 10 (28,6) 7 (25,0)
ХСН II ФК, п (%) 15 (48,4) 12 (32,4) 14 (40) 9 (32,1)
ХСН III ФК, п (%) 11 (35,5) 17 (45,9) 11 (31,4) 12 (42,9)
Зрют, см 172,1±5,88 171,5±7,37 174,0±7,52 176,4±5,90*1
Вага, кг 69,9±5,15 81,3±8,21* 97,8±10,5*1 123,7±16,9*12
ШТ, кг/м2 23,5±1,10 27,5±1,40* 32,4±1,39*1 39,7±4,28*12
АГ, п (%) 22 (71%) 32 (86%) 29 (83%) 24 (86%)
ДК, п (%) 10 (32%) 11 (30%) 10 (29%) 10 (36%)
ССН, п (%) 17 (55%) 21 (57%) 15 (43%) 9 (32%) 1
ПТКС, п (%) 11 (35%) 12 (32%) 7 (20%) 4 (14%)
ЦД 2 тип, п (%) 3 (10%) 7 (19%) 12 (34%)* 11 (39%)*
Примака. р1зниця иоказннк1в достов1рна иор1вняно з такими* - у I грут; 1 - у II грут, 2 - у III грут (р<0,05).
Структуры змши серця та стан клаиангого aпapaтy чoлoвiкiв з ХСН в залежгосп вiд иoкaзникa IMT нaведенi нижче (табл. 2). Poзмip aopти мав тенденцго дo збшьшення в I-III ipyrnx, в IV гpyиi був максимальним i дoстoвipнo иереважав гоказник I груии (на 0,15 см, 4,4%). Taкi змiни сyиpoвoджyвaлись прямим ^реляц^ним зв'язкoм poзмipy aopти та IMT (r=+0,22, p<0,05). За дiaметpoм ЛП вipoгiдниx вiдмiннoстей мiж груиами дoслiджyвaниx не виявленo, иpoте вш дещo иереважав в II груш. Poзмip ПП в III та IV груиак був дoстoвipнo бшьшим иopiвнянo з I (на 0,24 см (5,5%) та 0,17 см (3,9%), вщговщго). Iснyвaлo иряме тореля^йне сиiввiднoшення мiж poзмipoм ПП та IMT (r=+0,20, p<0,05). Пoкaзники KДP ЛШ та KСP ЛШ вipoгiдниx вiдмiннoстей не мали, иpoте були найбшьшими в IV та III ^yrnx, вiдиoвiднo. Середне значення poзмipy ПШ в I та III груиак бyлo oднaкoвим. Найменший гоказник ПШ визначався в II груш та дoстoвipнo иoстyиaвся значенням в III (на 0,19 см, 9,6%) та IV (на 0,33 см, 16,6%) груи. Дiaметp ПШ в IV груш на 0,14 см (6,4%) перевищував гоказник I груии (p<0,05). Biдмiчaлoсь иряме тореля^йне сшввщгошення poзмipy ПШ з IMT (r=+0,23, p<0,05). Taким чинoм, нaявнiсть oжиpiння у чoлoвiкiв з ХСН сyпpoвoджyеться знaчнiшoю дилaтaцiею poзмipy aopти, ПП та ПШ, сxильнiстю дo переважання за иoкaзникaми KДP ЛШ та KCT ЛШ.
При вивченнi гоказниюв, якi xapaктеpизyють гiиеpтpoфiю ЛШ встаговлего (табл. 2), щo з шдвищенням IMT вiдбyвaлoсь иoтoвщення стiнoк мюкарда, щo иpoявлялoсь збiльшенням TIMU^ та T.irnTTT Найменша TMШП зapеестpoвaнa в I гpyиi, та дoстoвipнo гоступалась значенням II (на 0,1 см, 8,6%), III (на 0,1 см, 8,6%) та IV (на 0,12 см, 10,3%) груи. Maв мюце ирямий гореляцшний зв'язoк TMШП та IMT (r=+0,31, p<0,05). TЗСЛШ татож була мiнiмaльнoю в I груш, вipoгiднo меншoю за иoкaзники II-IV груи (на 0,04 см (3,3%), 0,06 см (4,9%) та 0,07 см (5,7%), вщговщго). Значення TЗСЛШ пpямo горелюваго з IMT (r=+0,25, p<0,05). Найменша MMЛШ сиoстеpiгaлaсь в I груш та пpoгpесивнo збшьшувалась в II-III (на 27,3 г, 10,3%), та IV (на 58,3 г, 22%) ^ymx. Maксимaльне значення MMHIII вiдмiчaлoсь в IV гpyиi, иеpевищyвaлo иoкaзники II i III груии (на 31 г, 10,6%) (p<0,05). Maлo мiсце иряме гореляцшне сиiввiднoшення MMЛШ з IMT (r=+0,46, p<0,05). Дoстoвipниx вiдмiннoстей за гоказнитом IMMïïnT не сиoстеpiгaлoсь, в I та II гpyиax вiн дещo иереважав значенняя III i IV груи. Tенденцiя дo зниження IMMHUT иopyч зi збiльшенням MMïïnT, oбyмoвленa виливoм илoщi иoвеpxнi тiлa (Hl IT), який дoстoвipнo нapoстaв з иiдвищенням IMT. Найменша HHT вiдмiчaлaсь в I гpyиi, та дoстoвipнo гоступалась такш в II-IV гpyиax (на 0,11 м2 (6%), 0,29 м2 (15,9%) та 0,54 м2 (29,5%), вщговщго). ППT в II груш була вipoгiднo меншoю за значення III (на 0,18 м2 (9,3%)) та IV (на 0,43 м2 (22,2%)) груи. В свoю чергу максимальна 1Ü1T зapеестpoвaнa в IV гpyиi та иереважала иoкaзник III на 0,25 м2 (11,8%) (p<0,05). За paxyнoк збiльшення 1Ü1T ири oжиpiннi иoслaблюеться дiaгнoстичнa цiннiсть IMMïïnT, щo иoслyжилo иiдстaвoю для poзpaxyнкy в дaнiй кaтегopiï xвopиx гоказника сиiввiднoшення MMЛШ/зpiст м2,7 [8, 9, 11]. Отже, ири супутнш надлиштовш мaсi тiлa та oжиpiннi у чoлoвiкiв з ХСН мають мюце бiльшi иpoяви гiиеpтpoфiï мioкapдa ЛШ, щo иpoявляеться иoтoвщенням TMШП та TЗСЛШ, збiльшенням MMЛШ.
При вивченш стану клaиaннoгo аиарату чoлoвiкiв з ХСН залежго IMT встaнoвленi наступш oсoбливoстi (табл. 2). Kaльцинoз м^ральгого (MK) та aopтaльнoгo клаиану (AK) виявлего у бiльшoстi xвopиx без дoстoвipниx вiдмiннoстей мiж груиами. За середшм значенням стуиеня мiтpaльнoгo та aopтaльнoгo кaльцинoзy вipoгiднoï piзницi тагож не виявленo, иpoте нaйбiльшoю вoнa виявилась в I гpyиi.
^ширетс^ мiтpaльнoï (MP) та тpикyсиiдaльнoï (TP) регурптацп була нaйменшoю у представниюв IV груии, щo дoстoвipнo гоступалась лише гоказникам II (на 28% та 25%, вщговщго). Чaстoтa aopтaльнoï pегypгiтaцiï (AP) мiнiмaльнa в III та IV ^ymx i вipoгiднo иoстyиaлaсь значенню II груии (на 24% та 28%, вщговщго). Дiaгнoстyвaння иyльмoнaльнoï pегypгiтaцiï (ПP) нaйчaстiше маго мiсце в I гpyиi, та перевищувала иoкaзники II (на 31%, p<0,05), III (на 22%, p>0,05) та IV (на 24%, p<0,05) груи. За стуиенем MP i AP знaчyщиx вiдмiннoстей мiж груиами не сгостерпагось, вoнa невipoгiднo иереважала в I груш. Maксимaльнa стушнь TP вiдмiчaлaсь в I груш та иереважала гоказники II (на 27%, p>0,05), III (на 36,9%, p<0,05) i IV (на 28,7%, p>0,05) груи. Найменша стyиiнь ПP вiдмiчaлaсь в III гpyиi та дoстoвipнo иoстyиaлaсь иoкaзникaм I та II груи (на 42,1% та 75,4%, вщговщго). Отже, у чoлoвiкiв з ХСН на rai нaдлишкoвoï маси тша та oжиpiння не вiдмiчaлoсь дoстoвipнoï piзницi за гоширенютю мiтpaльнoгo та aopтaльнoгo кaльцинoзy, пpoте за вaжкiстю кальцинування iснyвaлa тенденщя дo иереважання у дoслiджyвaниx з гормальгою вагою. Це iмoвipнo зyмoвленo тим, щo груиа иaцiентiв з гормальгою вагою була бшьш вiкoвoю. Пoшиpенiсть MP, AP та TP була нaйчaстiшoю у иaцiентiв з нaдлишкoвoю мaсoю тiлa, а ПP серед иaцiентiв з нopмaльнoю вагою. Найрщше MP,
АР та ПР 3ycipi4anacb при ожнршш II-III ступеня, а ПР - при надлишковш Ba3i. Ступшь МР, АР та ТР була найбшьшою за нормально! ваги, а ПР превалювала при надлишковш мас тiлa. Проте необхiдне подальше дослiдження фyнкцiонaльного стану клапанного апарату чоловiкiв при ХСН на rai надлишково! маси тша та ожиpiння через малу кшьюсть вибipки з pегypгiтaцieю.
Таблиця 2
Структурш змiни та стан клапанного апарату серця чоловiкiв з ХСН, залежно вщ iндексу
маси тша
Показник I група (n=31) II група (n=37) III група (n=35) W група (n=28)
Аорта, см 3,42±0,32 3,47±0,19 3,50±0,18 3,57±0,2б*
ЛП, см 4,15±0,59 4,35±0,79 4,17±0,35 4,10±0,3б
ПП,см 4,3б±0,б1 4,49±0,б1 4,б0±0,44* 4,53±0,б4*
KflP ЛШ, см 5,48±0,75 5,44±0,бб 5,47±0,52 5,б1±0,50
KCP ЛШ, см 3,89±0,94 3,85±0,бб 3,93±0,55 3,91±0,57
ПШ,см 2,18±0,51 1,99±0,47 2,18±0,481 2,32±0,41*1
ТМШП, см 1,17±0,1б 1,27±0,11* 1,27±0,12* 1,29±0,09*
ТЗСЛШ, см 1,22±0,12 1,2б±0,12* 1,28±0,0б* 1,29±0,04*
ММЛШ,г 2б5,3±50,1 292,б±51,4* 292,б±34,б* 323,б±44,2*12
!ММЛШ, г/м2 145,9±27,7 149,2±31,3 137,7±1б,7 138,5±17,2
ППТ, м2 1,83±0,10 1,94±0,1б* 2,12±0,15*1 2,37±0,18*12
Кальциноз МК, n (%) ступшь кальцинозу МК 29 (94%) 2,24±0,58 37 (100%) 2,05±0,52 34 (97%) 2,15±0,50 28 (100%) 2,11±0,50
Кальциноз АК, n (%) ступшь кальцинозу АК 29 (94%) 2,28±0,53 37 (100%) 2,19±0,б2 34 (97%) 2,24±0,55 28 (100%) 2,21±0,57
MP поширетсть, n (%) ступть MP 19 (б1%) 2,0±0,82 29 (78%) 1,93±0,75 23 (бб%) 1,74±0,б2 14 (50%)1 1,50±0,7б
AP поширетсть, n (%) ступть AP б (19%) 1,б7±0,52 13 (35%) 1,31±0,б3 4 (11%) 1 1,25±0,50 2 (7%)1 1,50±0,71
TP поширетсть, n (%) ступшь TP 15 (48%) 1,93±0,9б 25 (б8%) 1,52±0,82 22 (б3%) 1,41±0,59* 12 (43%)1 1,50±0,90
ÜP поширетсть, n (%) ступть EP 13 (42%) 1,б2±0,51 4 (11%)* 2,0±0,82 7 (20%) 1,14±0,38*1 5 (18%)* 1,б0±0,55
Примака. р1зннця показннюв достов1рна поpiвияио з такнмн* - y I грут; 1 - y II грут, 2 - y III грут (p<0,05).
За наявносп ожиpiння стpyктypно-геометpичнi змiни серця y чоловшв з XCH xapaктеpизyються значшшою дилaтaцieю аорти, пpaвиx вiддiлiв серця та тенденщею до переважання pозмipiв лiвого шлyночкa поруч з бшьш вираженою гiпеpтpофieю мiокapдa. Пaцieнти з нормальною вагою сxильнi до бшьшж пpоявiв кальцинування клaпaнiв, поширення пульмонально!' та поглиблення мiтpaльноï, аортально!' i трикусшдально!' pегypгiтaцiï. У дослiджyвaниx з надлишковою масою тiлa iснyвaлa тенденщя до переважання мiтpaльноï, aоpтaльноï, тpикyспiдaльноï та поглиблення пyльмонaльноï pегypгiтaцiï.
Перспективи подальших дослгджень. Плануетъся оцтка nрoгнoсmuчнoï значущoстi структурно-функцюналънш змш серця, ïx взаемозв 'язюв з показниками лтдного обмту, адuпoцuтoкiнамu у na^eHmie з ХСН на mn.i нaдлuшкoвoï маси тша та ожиртня.
1. Alpert M. A. Man-agement of obesity cardiomyopathy / M. A. Alpert, M.A. Fraley, J.A. Birchem [et al.] // - Expert Rev CardiovascTher - 2005, Vol.3(2) P. 225-230.
2. Alpert M. A. Ardhanari S. Impact of obesity and weight loss on cardiac performance and morphology in adults / M.A. Alpert, J. Omran, A. Mehra [et al.] // Prog. Cardiovasc. Dis. - 2013. - Vol. 56. - P. 391-400.
3. Alpert M.A. Heart Failure and Obesity in Adults: Pathophysiology, Clinical Manifestations and Management / M.A. Alpert, H. Agrawal, K. Aggarwal [et al.] // Curr. Heart Fail. Rep. - 2014. - Vol. 11. - P. 156-165.
4. Braunwald E. Shattuck lecture-cardiovascular medicine at the turn of the millennium: Triumphs, concerns, and opportunities / E. Braunwald // N. Engl. J. Med. - 1997. - Vol. 337. - P. 1360-1369.
5. Baskin M.L. Prevalence of obe-sity in the United States / M.L. Baskin, J. Ard, F. Franklin, D.B. Allison // Obes. Rev. - 2005. - Vol. 6 (1). - P. 5-7.
6. Bahrami H. Differences in the incidence of congestive heart fail-ure by ethnicity. The multi-ethnic study of atherosclerosis / H. Bahrami, R. Kronmal, D.A. Bluemke [et al.] // Arch. Intern. Med. - 2008. - Vol. 168 (19). - P 2138-2145.
7. Baena-Diez J.M. Obesity as an independent risk factor for heart failure: Zona Franco Cohort Study / J.M. Baena-Diez, A.O. Bynam, M. Grau [et al.] // Clin. Cardiol. - 2010. - Vol. 33. - P. 760-764.
8. Chirinos J.A. Left ventricular mass: allometric scaling, normative values, effect of obesity, and prognostic performance / J.A. Chirinos, P. Segers, M.L. De Buyzere [et al.] // Hypertension. - 2010. - Vol. 56. -P. 91-98
9. De Simone G. Normalization for body size and population-attributable risk of left ventricular hypertrophy: the Strong Heart Study / G. De Simone, J.R. Kizer [et al.] // Am. J. Hypertens. - 2005. - Vol. 18. - P. 191-196.
10. Glenn D.J. A murine model of isolated cardiac steatosisleads to cardiomyopathy / D.J. Glenn, F. Wang, M. Nishimoto [et al.] // Hypertension. - 2011. - Vol. 57 (2). - P. 216-22.
11. Kizer J.R. Differences in left ventricular structure between black and white hypertensive adults: the Hypertension Genetic Epidemiology Network study / J.R. Kizer, D.K. Arnett, J.N. Bella [et al.] // Hypertension. - 2004. - Vol. 43. - P. 1182-1188.
12. Lavie C. J. Impact of obesity and the obesity paradox on prevalence and prognosis in heart failure / C.J. Lavie, M.A. Alpert, R. Arena [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. Heart Fail. - 2013. - Vol. 1. - P. 93-102.
13. Owan T.E. Trends in prevalence and outcome of heart failure with preserved ejection fraction / T.E. Owan, D.O. Hodge [et al.] // N. Engl. J. Med. - 2006. - Vol. 355. - P. 251-259.
14. Roger V. L. Epidemiology of heart failure / V. L. Roger // Circ. Res. - 2013. - Vol. 113. - P. 646-59.
15. Voronkov L. H. Rekomendacii po diahnostike I lecheniu khronicheskoi serdechnoi nedostatochnosti / L. H. Voronkov [et al.] // - Guidelines for the diagnosis and treatment of chronic heart failure - 2012, Ukrainian cardiology journal, Vol.1, P.6-44.
СТРУКТУРНО-ГЕОМЕТРИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ СЕРДЦА У МУЖЧИН С ХРОНИЧЕСКОЙ СЕРДЕЧНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТЬЮ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ИНДЕКСА МАССЫ ТЕЛА Бидзиля П. П.
Исследованы изменения структурно-геометрических показателей сердца у мужчин с хронической сердечной недостаточностью в зависимости от индекса массы тела. Установлено, что при наличии ожирения происходит более значительная дилатация аорты, правых отделов сердца и существует тенденция преобладания размеров левого желудочка, параллельно с более выраженной гипертрофией миокарда. Пациенты с нормальным весом склонны к большим проявлений кальцинирования клапанов, распространению пульмональной и углублению митральной, аортальной и трикуспидальной регургитации. У исследуемых с избыточной массой тела наблюдалось распространение митральной, аортальной, трикуспидальной и углубление пульмональной регургитации.
Ключевые слова: хроническая сердечная недостаточность, мужчины, структурно-геометрические изменения сердца, индекс массы тела.
Стаття надтшла 30.03.2016 р.
STRUCTURAL-GEOMETRICAL PARAMETERS OF THE HEART IN MEN WITH CHRONIC HEART FAILURE DEPENDING ON THE BODY MASS INDEX Bidzilya P.
The changes in structural and geometric parameters of the heart in men with chronic heart failure depending on the body mass index were investigated. It is established that in the presence of obesity in men with CHF there is a more significant dilatation of the aorta, right heart and there is a trend towards the predominance of the size of the left ventricle, parallel to a more pronounced hypertrophy of the myocardium. Patients with normal weight tend to be a great manifestation from the calcination of valves, distribution pulmonary and deepening of the mitral, aortic and tricuspid regurgitation. Among the respondents with overweight was observed the distribution of the mitral, aortic, tricuspid and deepening pulmonary regurgitation.
Key words: chronic heart failure, men, structural-geometric heart changes, body mass index.
Pe^roeHT TyHac I.B.
УДК 616.314-083+547.458.88+615.242
М1КРОБ1ОЛОГ1ЧНА АКТИВН1СТЬ РIДКОï ФАРМАКОПЕИНОï ФОРМИ ЯБЛУЧНОГО ПЕКТИНУ ПРИ РОЗРОБЦ1 ОПОЛ1СКУВАЧ1В ДЛЯ ПОРОЖНИНИ РОТА В ДОСЛ1ДАХ
IN ITRO
1нновацшт технологи для покращення умов загоювання ран при операщях видалення 3y6iB базуються на сучасному пiдходi до курацп хворих при видалент 3y6iB. При розробщ тновацт було враховано три види груп факторiв впливу при загоювант ран: I група - загальт; II група - мюцевЦ III група - технологи лкування тсля операцшнпх ран. ïх об'еднання вщбулося за рахунок доцшьних заходiв та засобiв на пектиновш основа Пектин був використаний як мюцево для формоутворення стоматолопчно'1 пов'язки, так i для застосування в середину, а також в основi ппетчно-профшактичного засобу. Також постала доцшьтсть розробки рщкого водного засобу на основi пектитв у виглядi ополюкувала для порожнини рота, що не мав антибютиюв i запобжав утворенню мжробних колонШ та осщанню планктону.
Ключов1 слова: пектин, ополюкував для порожнини рота, мжробна флора, лунка зуба, планктон.
Робота е фрагментом НДР «Комплексна оцшка та оптимiзацiя Memodie прогнозування, дiагностики та л^вання сmoмаmoлoгiчних захворювань у населення рiзних вжових групп», № держреестрацн 0114U001788.
Особливосп обс1меншня порожнини рота полшультуральною специф1чною мшрофлорою, що призводить до порушень ïï ф1зюлогп, вимагае вщ науковщв стоматолопв та фармаколопв розробки нов1тшх засоб1в та доцшьних фармаколопчних форм. В мюцевому лшуванш, актуальною е проблема пролонгованого контакту лшв ¡з органами порожнини рота при наявносп патолопчних процес1в та ран. Кр1м того, актуальною залишаеться проблема запоб1гання осщання мшробного планктону на д1лянки оргашв порожнини рота [7]. При наявносп пошкоджень та ран, гостро стоггь питання 1золяцп вщ агресивного середовища ротовоï порожнини. Проблематичним в таких ситуащях е використання антибютикотерапп, яка в перюд лшування пригшчуе, а в перюд
