CC BY
10
Summary
CURRENT PATTERNS AND TERRITORIAL PECULIARITIES OF PATHOLOGY DEVELOPMENT IN ADULT AND CHILDREN POPULATION OF DONETSK REGION Glukhova A.I.
Key words: development patterns, environmental factors, pathology, adult and children population, morbidity.
Population of environmentally depressed regions can experience long-lasting strong negative impact of various anthropogenic and environmental factors that is often aggravated with a complicated socio-economic situation. The aim of this study was to find out current patterns of pathology development in the adult and children population of Donetsk region. The research was based on the analysis of the incidence of diseases of cardiovascular, endocrine, nervous, digestive, genitourinary, musculoskeletal and respiratory systems, the incidence rate of malignant neoplasms and congenital malformations in five cities and five rural areas contrast by the level of anthropogenic pollution of environment for the period from 1990 to 2014. The results obtained demonstrated the tendency towards the contemporary significant territorial distribution of pathology patterns throughout the Donetsk region (p <0.05) in the cities with the highest populations as Donetsk, Mariupol and Kostiantynivka. In the structure of morbidity within this environmentally depressed region the largest share belongs to respiratory diseases. The overall pattern of spatial distribution of cancers, birth defects and spontaneous abortions in this population environmentally depressed region shows the growing trend in the frequency of their incidence in the direction from more environmentally safe areas to the less environmentally favourable areas.
УДК 616.12-008.331.1-055.1-053 Гречаник м.м.
КАРД1ОГЕМОДИНАМ1КА ТА ПОКАЗНИКИ ПРУЖНО-ЕЛАСТИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КАРОТИДНИХ АРТЕР1Й У ХВОРИХ З 1ШЕМ1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ В ПО6ДНАНН1 З НЕАЛКОГОЛЬНИМ СТЕАТОЗОМ ПЕЧ1НКИ
ДУ «Днтропетровська медична акаде1^я МОЗ Украши», м. Дыпро
Метою досл'дження було о^нити кардогемодинамку та показники пружно-еластичних властиво-стей каротидних артерiй у хворих з iшемiчною хворобою серця (1ХС) в поеднанн з неалкогольним стеатозом печiнки. Матерiали i методи: В обстеженнi приймали участь 24 чоловки з 1ХС в поед-наннi з стеатозом печ/'нки, як склали основну групу. Гоупу порiвняння склали 14 пацiентiв без сте-атозу. Основна група була розподлена на 3 тдгрупи в залежностi в'д маси тла (пдгрупа 1 - з над-лишковою масою тла, пдгрупа 2 - з ожирiнням 1 ступеню, пдгрупа 3 - з ожирiнням 2 ступеню). Проводили оцнку показник'т лiпiдного спектру, кардогемоднамки та показник'т пружно-еластичних властивостей каротидних артерiй. Результати обстеження: У хворих на 1ХС i стеа-тоз печiнки виявлено достов'рно вищий р'тень триглiцеридiв, бльш вираженi змни магстральних судин голови за частотою точкових бляшок, при бльшому порушенн!' пружно-еластичних властивостей каротидних артерiй. При аналiзi показник'т кардогемодинамки в основнш груп виявлено зв'язок ндексу маси мокарди з показниками лiпiдного спектру, рiвнем С-реактивного проте'Уну (r=0,57), сечово'У кислоти (r=0,55), що вимагае подальшого вивчення додаткових фактор'т кардоваскулярного ризику в групi пацiентiв з 1ХС в поеднанн з стеатозом печiнки. Висновки: У па-цiентiв з 1ХС та стеатозом печiнки виявлен достовiрнi вiдмiнностi структурно-функцональних властивостей мокарда при бльш виражених порушеннях пружно-еластичних властивостей су-динно'У стнки та вiдсутностi зв'язку з ожирiнням.
Ключов1 слова: 1шем1чна хвороба серця, стеатоз печЫки, кардиогемодинамика, пружно-еластичн1 властивостк
lmeMi4Ha хвороба серця (1ХС) в останн десяти-лггтя займае одне з лщируючих мюць в струк^ звернень, швалщизацп та смертносл при серцево-судинних захворюваннях. Слщ зазначити зростан-ня в свт па^енпв з коморбидною патолопею, зок-рема 1ХС в поеднанн з стеатозом печшки.
В останн роки доведено, що показники пруж-но-еласпчеах властивостей судин можуть бути незалежними критерiями прогнозу серцево-судинних захворювань [2]. ^м того, рiзнi фак-тори, що визначають еластичнють, можуть бути пов'язан з метаболiзмом лш^в i Тх порушеним обмшом. За результатами дослщжень збтьшення жорсткосп артерш корелюе з вком, шдвищенням рiвня холестерину лтопроте'Тфв
низькоТ щильност (ХС ЛПНЩ), зниженням рiвня холестерину лтопроте'Тфв високоТ щильност (ХС ЛПВЩ), шдвищенням рiвня шсулшу i глюко-зи в плазмi кров^ виразнютю абдомшального ожиршня та ендотелiальноТ дисфункци [1]. У рядi роб^ показано взаемозв'язок показниш комплекса iнтiми-медiа (К1М) зi збтьшенням маси мю-карда лiвого шлуночка [3] та рiвнем ЛПВЩ, од-нак особливост стану мапстральних, перифери-чних артерш, показники пружно-еластичних властивостей сонних артерш та кардюгемодинамка у па^енпв з 1ХС в поеднанн з стеатозом печшки i Тх зв'язок з факторами кардюваскулярного ризику в л^ературних джерелах не знайшли пов-ного вщображення.
В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматологгчна академя»
Важливе значення в даний час придтяють факторам ризику, особливо дислтщеми'. Одшею з особливостей лтщного спектра при стеатозi е пiдвищення рiвня триглiцеридiв (ТГ) в сироватцi кров^ проте позицiю щодо ТГ не можна вважати повнютю визначеною. На думку авторiв рiвень ТГ визначений як додатковий фактор для дiаг-ностики i не е мшенню в лiкуваннi дислтщеми [6] i при його збтьшенш бiльше 1,7 ммоль/л пе-редбачае проведення додаткових дiагностичних процедур пацiента [9].
Метою дослщження було оцiнити кардюгемо-динамку та показники пружно-еластичних влас-тивостей каротидних артерш у хворих з iшемiч-ною хворобою серця в поеднанн з неалкоголь-ним стеатозом печшки.
Матерiали i методи дослщження
Обстежено 24 чоловки з 1ХС: стабiльною стенокардiею напруги II-III функцюнальний клас (ФК) в поеднаннi з стеатозом печшки (середнш вiк - 56,4 ± 6,04 рокiв), як склали основну групу.
Дiагноз стабтьна стенокардiя напруги II i III ФК був виставлений згщно з класифка^ею Ка-надсько'Г асо^ацм кардюлопв. Кпшко-дiагностичнi заходи були проведен у вщповщ-нiсть до Наказу МОЗ Украши № 152 вщ 02.03.2016г. Критерiями дiагностики стеатозу печшки служили ультразвукове дослщження (УЗД) печшки, ожиршня, визначення кола тали, рiвня аланшамшотрансферази (АЛТ), аспарта-тамiнотрансферази (АСТ), гаммаглутамштранс-ферази (ГГТ), бiлiрубiну в сироватц кровi [7]. Контрольну групу склали 14 чоловшв з 1ХС без стеатозу печiнки (середнiй вк - 58,2 ± 4,9 ромв).
Критери включення: наявнiсть 1ХС: стабтьно'Г стенокарди напруги 2-3 ФК, наявнють стеатозу печiнки, вiк пацiента вщ 45 до 70 рокiв, шформо-вана згода пацiента. Критери виключення: гост-ре порушення мозкового кровооб^у та iнфаркт мiокарда в анамнезi термiном до 6 мiсяцiв, гост-ра серцева недостатнiсть, цукровий дiабет, ожи-рiння 4 ступеня, наявнють вiрусного гепатиту, наявнiсть портально'1 ппертензи.
Всiм пацiентам проводили УЗД екстракраша-льного вiддiлу сонних артерiй згщно рекоменда-цiй Американського товариства ехокардюграфи (2005). Наявнiсть атеросклеротичного ураження встановлювали при потовщеннi К1М бiльше 0,9 мм, наявност атеросклеротичних бляшок - по-товщення стiнки артери з внутршньо'Г сторони бiльше 1,3 мм або стенозу бтьше 20% вщ дiа-метра артери [4]. Вам патентам визначали пру-жно-еластичнi властивост каротидних артерiй вiдповiдно до рекомендацш ESC (2006). Викори-стовували мультичастотний датчик в дiапазонi 3-12 МГц, дослщжували дiаметр ЗСА в систолу та дiастолу, максимальну швидкiсть кровотоку по ЗСА з подальшим розрахунком модуля Юнга
(Es) i Петерсона (Ep) [8].
Стабтьна стенокардiя напруги II ФК встанов-лена у 12 (50%) па^енпв в rpyni 1 i у 6 (42%) в rpyni 2, III ФК - у 12 (50%) в rpyni 1 i у 8 (58%) в rpyni 2; II стадiя ппертошчно'|' хвороби - у 13 (54%) в груш 1 i у 9 (64%) в груш 2, III стадiя - у 11 (46%) в груш 1 i у 5 (36%) в груш 2.
Для додаткового аналiзy па^енпв основно'1 групи роздтили на 3 пщгрупи в залежносп вщ шдексу маси тiла (IMT): пiдгpyпа 1 - хвоpi з над-мipною масою тiла (IMT вiд 25 до 29,9 кг/м2) (n = 8), пiдгpyпа 2 - ожиршням 1 ступеня (IMT вiд 30 до 34,9 кг/м2) (n = 10), пiдгpyпа 3 - ожиршням 2 ступеня (IMT вщ 35 до 39,9 кг/м2) (n = 6).
Визначали змюту в сиpоватцi кpовi ТГ, зага-льного холестерину (ЗХС), холестерину лтопро-те'^в високо'1 щiльностi (ХС ЛПВЩ) методом iмyнофеpментного аналiзy (IФА) з використан-ням pеагентiв фipми «Human» (Нмеччина) на бiохiмiчномy аналiзатоpi «Chemistry Analyzer RT-1904C» .
Отриман результати оброблялися за допо-могою пакета прикладних статистичних програм «STATISTICA for Windows 6.0» (StatSoft Inc.), «Microsoft Excel 2010» (Microsoft). Достовipнiсть вщмшностей в двох незалежних групах визначали за допомогою U-критерш Mанна-Уïтнi. Коре-ляцiйний зв'язок мiж ознаками визначали з вико-ристанням коефiцieнта рангово'Г кореляци Сшр-мена (r). Статистично значущими вiдмiнностi вважали при р <0,05 [5].
Результати та ïx обговорення
При аналiзi антропометричних даних виявле-нi достовipно вищi показники IMT 32,4±4,2 кг/м2 (на 17%), ваги 90,2±10,1 кг (на 11%), кола тали 107±8,2 см (на 9%) в основнш груш в поpiвняннi з контрольною групою (27,6±2,2 кг/м2; 80,2±4,6 кг; 98,3±3,5 см вiдповiдно (p <0,05)), що свщчить про наявнiсть як загального, так i абдомшально-го ожиршня. В основнш груш зареестрований достовipно вищий piвень АЛТ (на 28%), ГГТ (на 41%), ТГ (на 28%) в поpiвняння з групою контролю (p<0,05). За piвнями АСТ, глюкози, бiлipyбiнy, С-реактивного протешу (СРП), креатинину, се-чово'Г кислоти основна группа i гуппа поpiвняннi достовipно не вiдpiзнялись.
При аналiзi лiпiдного спектра в груш па^етчв з IХС в поеднанн з стеатозом печiнки зареестрований достовipно вищий piвень ТГ - 2,2±0,64 ммоль/л (на 28%) в поpiвняння з групою па^ен-^в без стеатозу 1,8±0,16 ммоль/л (p <0,05). При ожиршш 2 ступеня виявлено достовipно нижчий piвень ЛПВЩ 0,96±0,23 ммоль/л (на 12,5%, p <0,05) в поpiвняннi з групою хворих на iшемiчнy хворобу серця без статозу - 1,08±0,14 ммоль/л. Достовipних вiдмiнностей показникiв ЗХС, ХС ЛПНЩ, холестерину лтопроте'^в дуже низько'1 щильностi (ХС ЛПДНЩ) в основнш груш з групою
порвняння i в пiдгрупах залежно вiд 1МТ не зафн ксовано.
Результати аналiзу показали, що у пацieнтiв з 1ХС в поeднаннi з стеатозом виявлеш значущi порушення лiпiдного спектру. Нами запропоно-вано додатково дослщжувати кардюгемодинамн
Показники кар>.
ку i стан магiстральних артерiй голови з розра-хунком модуля Петерсона i Юнга у даноТ групи па^енпв. Показники кардiогемодiнамiкi у па^ен-^в з 1ХС в поeднаннi з стеатозом печшки наве-денi в таблиц 1.
Таблиця 1
иодшамк у пац1ент1в з 1ХС в поеднанн1 з стеатозом печнки.
Показник 1ХС + стеатоз (n=24) Группа пс^вняння (1ХС без стеатозу) (n=14) р
КСР,см 3,4562±0,3 3,1060±0,2 р=0,01*
КДР, см 3,8423±0,3 3,5080±0,2 р<0,05*
КДО, мл 132,6154±21 114,6000±8 р=0,02*
КСО,мл 49,9577±10 38,4000±6 р=0,01*
ММ, г 281,5000±68 210,0000±41 р=0,04*
1ММ, г/м2 127,5238=-28 121,5000±25 р=0,85
ФВ, % 62,6667±3 63,8571±7 р=0,25
ЗСЛШ, см 1,2100±0,1 1,2260±0,4 р=0,88
ЕЗСЛШ, см 0,9240±0,1 0,9600±0,08 р=0,52
Дiастолiчна товщина мiжшлуночковоТ перетинки , мм 1,3469±0,2 1,2920±0,1 р=0,60
ЕМШП, см 0,9400±0,09 0,9440±0,09 р=0,73
ПШ КДР, см 2,8700±0,4 2,6140±0,3 р=0,18
САТ, мм.рт.ст 142,3±3,5 137,4±4,2 р=0,78
ДАТ, мм.рт.ст 89,2±2,4 86,5±4,3 р=0,82
Прим1тки: р - бостов1рнють м'жпоказниками 1 та 2 групи за и-критер1ем Манна - Yi'mHi (р<0,05), * - бостов1рнють м'ж пока-зниками двох груп (р <0,05), КСР - юнцевий сiстолiчний розмiр лiвого шлуночка, КДР - юнцевий дiастолiчний розмiр лiвого шлуночка, кДо - юнцевий дiастолiчний об'ем лiвого шлуночка, КСО - юнцевий сiстолiчний об'ем лiвого шлуночка, ММ - маса мiокарда лiвого шлуночка, 1ММ - iндекс маси мiокарда лiвого шлуночка, ФВ - фрак^я викиду, ЗСЛШ - товщина задньоТ стiнки лiвого шлуночка, ЕЗСЛШ - екскурая задньоТ cmiнки лiвого шлуночка, ПШ кДр -правий шлуночок юнцевий дiастолiчний розмiр, ЕМШП - екскурая мiжшлуноковоTперетинки, САТ- сiсmолiчний aртерiaльний тиск, ДАТ - дiастолiчний артерiальний тиск.
При аналiзi показниш кардюгемодинамки по пщгрупах в залежност вщ шдексу маси тта дос-товiрних вщмшностей виявлено не було, що послужило приводом для проведення кореляцшно-го аналiзу з метою виявлення додаткових фак-торiв впливу на структурний i функцюнального стан мюкарда у па^етчв з 1ХС в поеднанш з стеатозом печшки.
У па^етчв основноТ групи виявлений прямий кореляцшний зв'язок розмiру ЛШ з показниками КДР (r=0,56), КСР (r=0,56), КДО (r=0,48), КСО (r=0,56) та зворотнш з рiвнем ХС (r=-0,45), ХС ЛПВЩ (r=-0,46). У хворих з надмiрною масою тн ла - з колом плеча (r=0,9), КДР (r=0,93), КСР (r=0,79), КДО (r=0,93), КСО (r=0,79) та рiвнем ДАТ (r=0,76). У пацiентiв з ожиршням 1 ступеня розмiру ЛШ корелював з рiвнем креатинiну (r = -0,73), функцiею ендотелш (r=-0,72). При ожирш-нi 2 ступеня виявлений прямий кореляцшний зв'язок з КДО (r=0,84), КСО (r=0,84) i зворотнiй з ризиком розвитку фатальних серцево-судинних подiй (r=-0,89)
В основнш групi 1ММ корелював з ХС ЛПНЩ (r=-0,51), СРП (r=0,57), сечовою кислотою (r=0,55), КДР (r=0,68), КДО (r=0,67), ММ (r=0,97), дiастоличною товщиною мiжшлунковоТ перего-
родки (r=0,74), ЕМЖП (r=0,55). При надлишковiй мас тiла виявлено кореляцiйний зв'язок з рiвнем сечовоТ кислоти (r=0,9), шфарктом (r=-0,82), ММ (r=0,84), ФВ (r=0,91), дiастолiчною товщиною мн жшлуночковоТ перегородки (r=0,88), ЕМШП (r=0,92), ЕЗСЛШ (r=0,87). При ожирiннi 1 ступеня з глюкозою (r=0,69), КДР (r=0,88).
За результатами УЗД сонних артерш у вах пацiентiв з 1ХС в поеднанш з стеатозом печшки виявлено атеросклеротичне ураження мапстра-льних артерш голови, в груш порiвняння - у 82%. Точковi бляшки в основновнш груш виявлеш до-стовiрно частiше - у 7 (29%) пацштов, нiж в групi порiвняння - у 1 (6%) па^етчв (р <0,05).
При аналiзi результат показникiв пружно-еластичних властивостей каротидних артерш група па^етчв з 1ХС в поеднаннi з стеатозомом печшки (таблиця 2) достовiрно вiдрiзнялась за показниками модуля Петерсона та модуля Юнга вщ групи порiвняння.
В основнш груш виявлено прямий кореляцшний зв'язок модуля Петерсона з ризиком розвитку фатальних серцево-судинних подш (r = 0,54), модулем Юнга (r=0,54), ПШ КДР (r=0,70), та зворотнш з ЕЗСЛШ (r=-0,61 ),
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академя»
Таблиця 2
Пружно-еластичн1 властивост'1 каротидних apmepiü у пац1ент1в з 1ХС в поеднант з стеатозом печНки i в грущ пор':вняння.
Показник Група 1 (1ХС+стеатоз) (n=24) Група 2 1ХС (n=14) р
Модуль Петерсона (Ep), kPa 412,3±142 574,5±158 р<0,001*
Модуль Юнга (Es), kPa 990,6±227 1358±243 р<0,004*
Товщина стшки, см 0,14±0,02 0,16±0,01 р=0,01*
К1М, мм 0,103±0,01 0,109±0,01 р=0,35
Примтки: р - досmовiрнiсmь мiжпоказниками 1 та 2 групи по U-криmерiем Манна - Утт (р<0,05), * - досmовiрнiсmь мiж пока-зниками двох груп (р <0,05).
Показник товщини стшки сонних артерш в ш-дгруш 2 i 3 був достовiрно нижче (0,13 ± 0,02 мм, p<0,05; 0,13 ± 0,02 мм, p<0,05), шж в rpyni nopiB-няння (0,16 ± 0,01 мм). to4kobí бляшки в пщгруш 1 i пщгруш 3 виявлен дoстoвipнo частше (у 3
(37%), p<0,05 i 2 (33%), p<0,05 пацieнтiв), нiж в rpyni пopiвняння - 1 (6%) пацieнта. Показники пружно-еластичних властивостей залежно вщ 1МТ наведенi в таблиц 3.
Таблиця 3
Показники пружно-еластичних властивостей у пацiенmiв з 1ХС в поеднаннi з стеатозом печнки в залежнот Bid маси тла
Показник Основна група 1ХС + стеатоз Группа пopiвняння (1ХС без стеатозу) (n=14)
1ХС + стеатоз (n=24) Пiдгpyппа 1 Надмipна маса тта (n=8) Пiдгpyпа 2 Ожиршня 1 ступеню (n=10) Пiдгpyпа 3 Ожирення 2 ступеню (n=6)
Модуль Петерсона (Ep), kPa 412,3±142* 370±158* 374±175* 522±125 574,5±68
Модуль Юнга (Es), kPa 990,6±227* 846±160* 1041±301* 1106±281 1358=-343
Примтки: Вiдмiнносmi показниюв досmовiрна порiвняно з такими: * - в груш порiвняння (р <0,05) за критер'ем Манна-Утш.
В пщгруш 1 i пщгруш 2 виявлен достовiрно бтьш низьк показники Модуля Петерсона (на 25% i на 26% вщповщно, р<0,05), i модуля Юнга (на 40% i 26%, вщповщно, р<0,05) ыж в груш по-рiвняння, що може свщчити про рiзнi механiзми прогресування атеросклерозу у па^енпв в за-лежност вiд iндексу маси тiла. В пщгруш з над-лишковою масою тiла показник модуля Петерсона прямо корелював з рiвнем загального 6mi-рубiну (r=0,9), та зворотньо з рiвнем ДАТ (r=-0,9). При ожиршш 1 ступеню виявлена корреля-цiя модуля Петерсона з показниками КСР (r=0,94), КСО (r=0,93), ФВ (r=-0,89), ЕЗСПШ (r=-0,94).
Таким чином, за нашими результатами, у хворих на 1ХС i стеатозом печшки виявлено достовiрно вищий рiвень ТГ, бiльш вираженi змiни мапстральних судин голови за частотою точкових бляшок, при бiльшому порушеннi пружно-еластичних властивостей сонних артерш, при цьому зв'язку даних показниш з ожиршням не виявлено. Виявлено зв'язок струк-турно-функцюнальних особливостей мiокарда з показниками лшщного спектру, рiвнем запален-ня i сечово'Т кислоти, що вимагае подальшого вивчення додаткових факторiв
кардюваскулярного ризику в групi пацiентiв з |Хс в поеднаннi з стеатозом печшки.
Висновки
1. В умовах коморбщностк 1ХС в поеднаннi з стеатозом печшки, в порiвняннi з патентами з 1ХС, не виявлено достовiрних вiдмiнностей в частот гемодинамiчних значущих атеросклеротич-них стенозiв магiстральних артерiй голови на ™i бшьшоТ поширеностi точкових атеросклеротич-них бляшок (на 31% часпше, p=0, 01) i бiльш ви-ражених порушеннях пружно-еластичних влас-
тивостей судинно'Т стiнки.
2. У пацieнтiв з 1ХС в пoeднаннi з стеатозом печшки зi збереженою систoлiчнoю функ^ею лн вого шлуночка виявленi дoстoвipнi вiдмiннoстi стpyктypнo-фyнкцioнальних властивостей
мioкаpда, при цьому шдекс маси мioкаpда корелював з piвнем ЛПНщ, СРБ, сечовоТ кислоти, а при ожиршш 1 ступеня з piвнем глюкози кpoвi, при вiдсyтнoстi зв'язку з шдексом маси тiла.
Лiтература
1. Бандурко Е. В. Сравнительная оценка жесткости сосудов у больных с сахарным диабетом 2-го типа и ранними нарушениями углеводного обмена по данным неинвазивной артериографии / Е.В. Бандурко, Р.В. Захаренко, В.Н. Исакова [и др.] // Дальневосточный медицинский журнал. - 2014. - №2. - С. 16-19.
2. Дзяк Г.В. Упруго-эластические свойства артериальной стенки в зависимости от возраста у мужчин с артериальной гипертензи-ей / Г.В. Дзяк, Э.Л. Колесник // УкраТ'нський кардюлопчний журнал. - 2015. - № 3. - С. 13-19.
3. Котовская Ю.В. Взаимосвязь массы миокарда левого желудочка с показателями клинического, амбулаторного и центрального артериального давления у молодых мужчин / Ю.В. Котовс-кая, Р.Ю. Кобзев, А.Ф. Сафарова [та ш.] // Артериальная гипер-тензия. - 2010. - Т.16, № 2. - С. 150-155.
4. Курята О.В. Субкшшчш прояви атеросклеозу, функциональний стан ендотелто та жорстюсть судин у хворих на аpтеpiальнy п-пертензто в поеднанш з ревматоТ'дним артритом / О.В. Курята, О.Ю. Оренко // Актуальш проблеми сучасно'Т медицини: вюник украТ'нськоТ' медично'Т стоматолопчно'Т академп. - 2014 - №3 (47). - С. 89-96.
5. Лакин Г.Ф. Биометрия: учебное пособие для вузов. / Г.Ф. Лакин - М. : Высшая школа, 1990. - 352 с.
6. Alberico L. 2016 ESC/EAS Guidelines for the Management of Dyslipidaemias / L. Alberico, Ian Graham, Guy De Backer [et. al.] // Eur. Heart J. - 2016. - V. 32. - P. 1769-1818.
7. Chalasani N. The diagnosis and management of non-alcoholic fatty liver disease: practice Guideline by the American Association for the study of liver diseases, American College of Gastroenterology, and the American Gastroenterological Association / N. Chalasani, Z. Younossi Z., J E. Lavine [et al.] // Gastroenterol. - 2012 - Vol. 107 - P. 811- 826.
8. Laurent S. Expert consensus document on arterial stiffness: methodological issues and clinical applications / S. Laurent // European Heart Journal. - 2006. - Vol. 27. - P. 2588-2605.
9. Massimo F. 2016 European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice / F. Piepoli Massimo, W. Hoes Arno [et al. ] // Eur. Heart J. - 2016. - V.37. - P. 2315-2381.
Реферат
КАРДИОГЕМОДИНАМИКА И ПОКАЗАТЕЛИ УПРУГО-ЭЛАСТИЧЕСКИХ СВОЙСТВ КАРОТИДНЫХ АРТЕРИЙ У БОЛЬНЫХ С ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА В СОЧЕТАНИИ С НЕАЛКОГОЛЬНЫМ СТЕАТОЗОМ ПЕЧЕНИ. Гречаник М.М.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, стеатоз печени, кардиогемодинамика, упруго-эластические свойства.
Целью исследования было оценить кардиогемодинамику и показатели упруго-эластических свойств сонных артерий у больных с ишемической болезнью сердца (ИБС) в сочетании с неалкогольным стеатозом печени. Материалы и методы: В обследовании принимали участие 24 мужчины с ИБС в сочетании с стеатозом печени, которые составили основную группу. Группу сравнения составили 14 пациентов без стеатоза. Основная группа была разделена на 3 подгруппы в зависимости от массы тела (подгруппа 1 - с избыточной массой тела, подгруппа 2 - с ожирением 1 степени, подгруппа 3 - с ожирением 2 степени). Проводили оценку показателей липидного спектра, кардиогемодинамикы и показателей упруго-эластичных свойств сонных артерий. Результаты обследования. У больных ИБС и стеатозом печени выявлен достоверно более высокий уровень триглицеридов, более выраженные изменения магистральных сосудов головы по частоте точечных бляшек, при большем нарушении упруго-эластичных свойств сонных артерий. При анализе показателей кардиогемодинамики в основной группе выявлена связь индекса массы миокарда с показателями липидного спектра, уровнем С-реактивного протеина (r=0,57), мочевой кислоты (r=0,55), что требует дальнейшего изучения дополнительных факторов кардиоваскулярного риска в группе пациентов с ИБС в сочетании с стеатозом печени. Выводы: У пациентов с ИБС и стеатозом печени выявлены достоверные различия структурно-функциональных свойств миокарда при более выраженных нарушениях упруго-эластичных свойств сосудистой стенки и отсутствия связи с ожирением.
Summary
CARDIOGEMODYNAMICS AND PARAMETERS OF ELASTIC PROPERTIES OF CAROTID ARTERIES IN PATIENTS WITH CORONARY ARTERY DISEASE AND COMORBID NON-ALCOHOL LIVER STEATOSIS Grechanik M.M.
Key words: coronary artery disease, liver steatosis, cardiohemodynamics, elastic properties.
The aim of the study was to evaluate cardihaemodynamics and parameters of elastic properties of carotid arteries in patients with coronary artery disease (CHD) and comorbid non-alcoholic liver steatosis. The study included 24 men with CAD and concomitant liver steatosis, who made up the main grpup. The comparison group consisted of 14 patients without steatosis. The main group was divided into 3 subgroups depending on the body weight (subgroup 1 - overweight individuals, subgroup 2 - individuals with obesity grade 1, subgroup 3 - individuals with obesity grade 2). The parameters of the lipid spectrum, cardiohemodynamics and parameters of elastic properties of carotid arteries were evaluated. The patients with CAD and liver steatosis had significantly high level of triglycerides, more pronounced changes in the main vessels of the head by the frequency of plaques, with more marked disturbances of the elastic properties in the carotid arteries. The analysis of the parameters of cardiohemodynamics in the main group revealed the correlation between the myocardial mass index and lipid spectrum indices, C-reactive protein level (r = 0.57), uric acid (r = 0.55) that requires further in-depth study of add-in factors of cardiovascular risk in the grpup of patients with CAD and comorbid liver steatosis. Patients with CAD and liver steatosis showed significant differences in the structural and functional properties of the myocardium with more pronounced disorders of elastic properties of the vascular wall and no correlation with obesity.
