CC BY
17
КЛ1Н1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ
КЛИНИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
АРТЕРИАЛЬНАЯ
Р ГИПЕРТЕНЗИЯ
РАДЧЕНКО Г.Д., М1ХееВА К.В., КУШН1Р С.М., С1РЕНКО Ю.М.
ННЦ «1нститут кардюлоп! 'мен академика М.Д. Стражеска» АМН Украни, м. Ки!В
ПОРiВНЯННЯ ВПЛИВУ ДВОХ КОМБЫАШЙ (ПРЕПАРАТ ЛОРЮТА Ий ТА БЮОПРОЛОЛ + ПДРОХЛОРПАЗИД)
НА ПРУЖНО-ЕЛАСТИЧН ВЛАСТИВОСТi АРТЕРiЙ ТА ЦЕНТРАЛЬНИЙ АРТЕРiАЛЬНИЙ ТИСК У ПАЩеННВ iЗ ПОМiРНОЮ ТА ТЯЖКОЮ АРТЕРiАЛЬНОЮ ГiПЕРТЕНЗieЮ: РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛiДЖЕННЯ Е^ЗА (Результати 6-мiсячного спостереження)
Резюме. У данш сmаmmi наведено результати дослiдження ЕЛ1ЗА, метою якого було порвняти антигтертензивну ефективнкть, вплив на бюхтмт показники та пружна-еластичт властивостi артерш двох схем лжування: на основг препарату Лорста ИБ (лозартан 100мг + гВрахлартазид (ТХТ) 25мг) та комбiнацii бкопралал 10мг + ГХТ25мг. Осо-бливу увагу у данш сmаmmi було придшена вивченню впливу абраних висакадазавих камбiнацiй на центральний систалiчний артральний тиск (цСАТ) та пружна-еластичт властиват артерш.
У даслдження було включено 60 пацентв з памгрнаю та тяжкою АГ (середнш рiвень систолмнога (САТ)/дастолмнога (ДАТ) АТ—173,3 ± 1,7/98,4 ± 1,2ммрт.ст.). Усм пацентам на початку даслдження та на етапахлжування проводили наступиг даслдження: вимгрювання маси тла та зрасту, афкнога САТ, ДАТ та частоти серцевих скорачень (ЧСС), да-баве мантарування АТ (ДМАТ), визначення швидкостг паширення пульсаваг хвилi по артер1ях еластичнога (ШППХе) та м'язовага (ШППХм) типу, визначення цСАТ, Шексу прирасту (А1х), бохжшне даслiдження крав, електрокардографт. Паценти були рандам1зованг атримувати аба Ларкту ИБ (п = 32), аба комбтащю бкопралол 10 мг + ГХТ 25мг (п = 27). Якща призначена комбтащя не призвадила да дасягнення цыьавага АТ через мкяць, то да лшування додавали, поступова збшьшуючи дози, амлодипт та на еmапi 3 мкящ — даксазозин.
За даними г афкнога вимгрювання АТ, I ^ДМАТкомбтованелкування на аснавi препарату Лорста ИБ було таке ж ефек-тивне, як iлшування на аснавi комбтацйбкопралол + ГХТ: афкнш цтьовш АТ було дасягнутоу 96,9та 92,6 % та цтьо-виш середньадабавш АТ у 75та 66,7 % (Р=НД) на 6-му мкящ вк)повк)но у групах Ларкти ИБ та бкопралал + ГХТ. Але лише тд впливам лтування на аснавi Ларсти ИБ спостергалося дасmовiрне зменшення дабавага пульсовага АТ (дПАТ) г варшбельнот дСАТ, ща при подальшому лiкуваннi може мати позитивне прагностичне значення. Будь-яке ефективне за даними вимiрювання АТ на плечавгш артерп л^вання АГ суправаджувалася дасmовiрним зниженням цСАТ. При цьаму при аднакаваму знижент АТ на плечавш артери лтування на бая препарату Лорста ИБ забезпечувало дасmовiрно бль-шиш ступть зниження цСАТ (23,0 ± 2,3 мм рт.ст. прати 15,4 ± 2,9 мм рт.ст, Р < 0,05) та дасягнення на 6,5 мм рт.ст. меншогарiвня цСАТ, тж терап1я на бая комбтацй бкопралал + ГХТ. ЦСАТпов'язанш iз вiкам, статтю, рiвнем АТ, а асоблива САТ i ПАТ, ща вимiрянi при ДМАТ, Вар.дСАТ та iз показниками, ща характеризують пружна-еластичт влас-тивастг артерш. У ргзних групахл^вання спастергалисяр1зт фактори, що дасmовiрно корелювали з ктцевим цСАТ та ступенем шога зниження. УгрупгЛаркти ИБ ктцевш цСАТ бувпов'язанш iзрвнем ктцевих дПАТ та нчнага пульсовага АТ, Вар.дСАТ, яю дасmовiрно зменшувалися на фат лише данага лЩування. У грут бихтралол + ГХТ кшцевш цСАТда-ставгрна зваратно був пов'язанш iз дасягнутою на фот л^вання ЧСС, яка бльш виражена, особлива за даними ДМАТ, зменшувалася при данш терапп. Ступть зниження цСАТ у групiЛарсти ИБ дасmовiрно бувпов'язанш и рiвнем цСАТ на початку та в ктщ лЩування, а у групi бкопралол + ГХТ, акршрвня цСАТна початку, iз Вар.дСАТу ктц, ща не змтюва-лася дасmовiрно на вдмту вд групи Ларкти ИБ, iз добавим тдексам ДАТ та рвнем глюкози на початку. 1ндекс маси тла тарвень глюкози прямо корелювали зрвнем дасягнутога цСАТу групiЛаркти ИБ та зваратно — зi ступенем зниження цСАТ у групi бкопралал + ГХТ. Ларкта ИБ дасmовiрно не впливала на сереМ величини показникв, ща характеризують пружна-еластичт властиват артерш, тадг як комбтацш бкопралол + ГХТ дасmовiрно збльшувала А1х, шр свiдчиmь про збльшення частки саме дадатковага компонента навантаження на серце при застасувант комбтацй бета-блока-тор + дуретик. На фат лкування комбтацею Лорста ИБ ступть зменшення ШПРХе, ШППХм та А1х був дасmовiрно бтьшим, тж на фот лкування комбтацею бкопралал + ГХТ. Бльш низька ЧСС на фот л^вання асащювалася з вищим цСАТта бтьшим дадаткавим навантаженням (А1х) лише у грут бкопралол + ГХТ. Угрупг Ларкти ИБ зменшення ЧСС призвадила да деякога нвелювання позитивна}ди данаг комбтацй на еластичт властиват артерш великого калбру (мен-ше зниження ШППХе), але не викликала даставгрнага збльшення цСАТ.
Ключот слова: артеральна гтерmензiя, комбтована mерапiя, лозартан, центральнш артеральнш тиск, пружна-елас-тичт власmивасmi артерш.
Обфунтування
Артерiaльний тиск (АТ), вимiряний на плечовiй артерп за допомогою сфiгмоманометра, е важли-вим предиктором виникнення кардiоваскулярних подiй [71]. Даш багатьох етдемюлопчних та кль нiчних спостережень показали, що систолiчний (САТ), дiастолiчний (ДАТ) та пульсовий (ПАТ) АТ змшюються протягом життя людини [6, 7, 26, 27, 29, 34, 41, 57, 63, 67]. ДАТ, що в основному визна-чаеться периферичним опором, збшьшуеться до досягнення людиною середнього в^, а пойм дещо знижуеться. САТ та ПАТ, що визначаються бшьшою мiрою жорсткiстю великих артерiй, периферичним вщбиванням пульсово! хвилi та функщею лiвого шлуночка, пiдвищуеться з вжом постiйно. Змiни жорсткостi великих артерш (аорти та 11 основних гшок) в основному й обумовлюють змши САТ, ДАТ та ПАТ шсля 50 рокiв. Хоча ДАТ традицшно зна-ходився у фокусi л^вання артерiальноl гшертензп (АГ), в останш роки почали наголошувати, що саме САТ та ПАТ мають бшьше значення для визначен-ня прогнозу у людей, а особливо в оаб похилого в^. Завдяки виникненню нових технологiчних можливостей спостерiгаеться тдвищений iнтерес дослiдникiв до вивчення вщносин м1ж жорстыс-тю артерiй та кардюваскулярною захворюванiстю. Це пов'язане з декшькома причинами. По-перше, доведено, що САТ мае бшьш сильний вплив, н1ж ДАТ, на частоту виникнення iшемiчноl хвороби серця (1ХС) в оаб старше 60 рокiв [7, 26, 57]. Подруге, ПАТ мае незалежне значення у прогнозi па-цiентiв старшого вiку та у пащенйв iз повторним шфарктом мiокарда й серцевою недостатнiстю [7, 26]. Його змши вщ впливом терапп також можуть мати клшчне значення [7]. По-трете, частота виникнення iзольованоl систолiчноl АГ збшьшуеться з вжом та е основним фактором ризику виникнення шсульту, 1ХС та кардюваскулярно1 смертi [57, 63]. Формування iзольованоl систолiчноl гшертензп тiсно пов'язане зi змшою жорсткостi артерiй. У цьому випадку, якщо дiагноз АГ ставити тшьки на основi САТ, то бшьше 90 % АГ можна дiагносту-вати. У той же час якщо дiагностичним критерiем буде тшьки ДАТ, то АГ буде виявлена тшьки у 20 % вщ загально1 кшькосй хворих [27]. По-четверте, численш спостереження показали, зниження як САТ, так i ДАТ забезпечуе зменшення ризику роз-витку серцево-судинних ускладнень. У той же час кшшчна практика доводить, що адекватний контроль САТ може бути досягнутий набагато рщше, нгж ДАТ. По-п'яте, iз вшом спостерiгаеться тенденцiя до зниження фракцп викиду лiвого шлуночка i жорсткють артерiй стае основною детермiнантою пщвищення САТ i ПАТ.
Еластичнiсть судин залежить вiд структури стш-ки та вщ тиску розтягування, що в основному ви-значаеться середшм АТ [41]. Чим вищим е середнш АТ, тим бiльше розтягнуп артерп i тим менша в них можливють розтягуватися ще бшьше пщ час серце-вого викиду. Серцевий викид кровi iнiцiюе пульсову хвилю, що поширюеться в напрямку на периферiю. У мiсцi, де опр найбiльший, а це частше в артерь олах, пульсова хвиля вiдбиваеться й починае руха-тися у зворотному напрямку до серця, зустрiчаеть-ся з прямою хвилею. Сумацiя двох хвиль, прямо1 та зворотно1, становить форму результуючо1 хвилi (рис. 1). Еластичнiсть артерiй, амплггуда та час серцево-го викиду та умови вщбивання пульсово1 хвилi (час поширення у прямому та зворотному напрямках, мiсце вщбивання) обумовлюють форму результу-ючо! пульсово1 хвилi. Чим бшьший час поширення пульсово1 хвал та еластичнiсть судин, тим шзшше пряма та зворотна хвилi зустрiчаються. У молодих осiб ця зус^ч вiдбуваеться в дiастолу i САТ визна-чаеться лише серцевим викидом. Коли ж пульсова хвиля повертаеться рашше — в систолу (у людей похилого в^ та при захворюваннях) — вщбуваеть-ся сумацiя хвиль (амплiтуда результуючо1 пульсово1 криво1 збiльшуеться) i САТ, обумовлений серцевим викидом, додатково збшьшуеться завдяки цш сума-ци. При цьому на серце буде припадати додаткове навантаження через таке збiльшення рiвня САТ.
У зв'язку з тим, що рiвень САТ частково залежить вщ вщбиття пульсово1 хвилi [56], то вш може бути
Рисунок 1. Пульсова хвиля — це сума прямоi та вдбитоi пульсовоiхвил'1. Якщо в'щбита пульсова хвиля повертаеться у систолу, то це призводить до зб'шьшення систол'чного АТ та навантаження на серце (стрлки вгору) i зменшення д'1астол'чно-го АТ (стрлки вниз). Якщо в'щбита пульсова хвиля
повертаеться в д'астолу, то це призводить до зменшення навантаження на шлуночок та п'щви-щення д '1астол 'чного АТ, що сприяе покращенню коронарного кровооб'1гу
рiзним у pi3Hm мiсцях артерiального дерева. Тому центральний (аортальний) САТ (цСАТ) може вщ-рiзнятися вiд САТ, який був вимiряний на плечовiй артерп'. Ця рiзниця може коливатися вiд 1 до 33 мм рт.ст. [54, 70]. При цьому через сумацш (у лiтературi вона носить назву «ампл1ф1кац1я») у молодих та ви-соких людей рiвень периферичного САТ може бути вищим за норму, тодi як центральний САТ може бути нормальним [82]. Це може призвести до гшер-дiагностики артерiальноï гiпертензiï (АГ) та вплину-ти на вибiр професп' або подальшу кар'еру цих молодих людей. У людей похилого вжу, навпаки, стушнь зниження АТ на плечовш артерп' пiд впливом тераш! може не збпатися зi зниженням центрального АТ. При однаковому досягнутому рiвнi АТ на плечовш артерп' цСАТ може значно в1^знятися, що призводить до недооцшки кардюваскулярного ризику при збереженнi цСАТ високим.
Як показали клшчш дослiдження, саме центральний САТ та центральний ПАТ (цПАТ) бшьшою мiрою визначають прогноз, н1ж АТ, вимiря-ний на плечовш артерй' [18, 22, 28, 40, 49, 50, 58, 60, 64, 65, 69, 74, 85]. Так, у дослщженш CAF (Conduit Artery Function Evaluation) рiвень цПАТ незалежно вщ iнших факторiв ризику асоцiювався з гiршим пе-ребiгом [40, 49, 74, 85]. Анатз вiдмiнностей м1ж гру-пами, у яких або виникли серцево-судинш усклад-нення, або не виникли, у дослщженш SHS (Strong Heart Study) продемонстрував, що цПАТ > 50 мм рт.ст., але не ПАТ, вимiряний на плечовш артерп', був незалежним предиктором виникнення кардювас-кулярних подiй [64, 65]. У дослщженш SAFFIHRE (Study of Atrial Fibrillation in High Risk Elderly) цен-тральний, але не периферичний АТ визначав виник-нення фiбриляцГï передсердь у 800 пашенйв похилого вжу (старше 65 рокiв) протягом 1,5 ± 1,1 року спостереження [76]. О^м судинних ускладнень, цПАТ i цСАТ визначають ураження оргашв-мше-ней (гшертрофш лiвого шлуночка, товщину комплексу iнтима-медiя, дiастолiчну дисфункцiю лiвого шлуночка, збiльшення розмiру лiвого передсердя) та прогресування атеросклерозу (виникнення iшемiч-но'' хвороби серця, периферичного атеросклеротич-ного ураження) [28, 38, 64]. Супутш захворювання (1ХС, цукровий дiабет, синдром обструктивного ап-ное) та стани (дислiпiдемiя, курiння) супроводжу-ються збiльшеним центральним АТ [55]. 1снують також расовi вiдмiнностi — у чорних молодих людей центральний АТ вищий, нiж у бiлих, що може пояс-нювати деякi вщмшносй у частотi виникнення тих або шших серцево-судинних подiй.
В декшькох дослщженнях останнього десятирiч-чя було показано, що рiзнi антигiпертензивнi пре-парати при однаковому зниженнi АТ на плечовш
артерй мають рiзний вплив на частоту виникнення серцево-судинних ускладнень [15, 21, 24, 30, 32, 42, 43, 45, 47, 48, 52, 53, 61, 62, 77]. При цьому ви-словлювалася думка, що переваги деяких препарайв пов'язаш з !х незалежними вщ артерiального тиску ефектами. Але з багатьох короткострокових досль джень вщомо, що рiзнi класи антигiпертензивних препарайв по-рiзному впливають на вигляд (мор-фологiю) пульсово! хвилi та, вщповщно, на пара-метри центрально! гемодинамiки при однаковому впливi на АТ на плечовш артерп. I саме недостатня кшьысть даних у широкомасштабних дослщженнях щодо впливу рiзних препарайв на центральний АТ й породила багато дискусш щодо «ушкальносй» деяких iз них. Цi дискусГ! стали менш значними пiсля того, як завдяки застосуванню валщно! нешвазив-но! методики оцiнки центрального АТ з'явилися результати дослщження CAF. Це дослщження було частиною великого випробування ASCOT, i в ньому вперше продемонстровано, що рiзниця у впливi на прогноз двох режимiв лiкування (на основi атеноло-лу та амлодишну) була пов'язана з рiзним впливом на центральний АТ та морфолопю пульсово! хвилi. Окрiм дослщження CAF, з'явилися даш декiлькох шших рандомiзованих спостережень, у яких продемонстровано переваги одних препарайв над ш-шими у зниженш саме цСАТ i цПАТ. Навiть бшьш детальний анашз результатiв дослщження LIFE показав, що м1ж групами лiкування iснувала рiзниця у зниженш ПАТ на користь лозартану [20]. А при порiвняннi рамшрилу та атенололу в дослщжен-нi К. Hirata виявилося, що рамiприл на 5 мм рт.ст. бшьше знижував аортальний АТ, н1ж атенолол, що ставить пщ сумнiви висновок дослщження НОРЕ — юнування позитивного впливу рамшрилу поза його властивостями знижувати АТ [31].
У дослщженш REASON було показано, що вплив антигшертензивно! терапп на рiвень САТ залежить вщ багатьох факторiв, у тому чист й вiд пружно-еластичних властивостей артерiй: швидкiсть по-ширення пульсово! хвилi (ШППХ) виявилася незалежним предиктором антигшертензивно! вщповщ пашенйв на лiкування [42, 61]. ШППХ в основному пов'язана зi структурою сйнок артерiй та середнiм АТ (тиск розтягування). При бiльшiй ШППХ пульсова хвиля повертаеться з периферГ! до серця скорь ше, у систолу, що обумовлюе збшьшення цСАТ та навантаження на серце (рис. 1). Тому зменшення ШППХ мае асоцшватися зГ зменшенням цСАТ.
ШППХ йсно пов'язана Гз такими факторами серцево-судинного ризику, як вш, палГння, пщви-щений рГвень холестерину (ХС), цукровий дГабет, АГ та малорухливий спосГб життя [10, 12, 17, 37, 44, 51, 66, 72, 78]. При АГ ШППХ е незалежним фак-
тором ризику кардюваскулярно' та загально'' смертi [3, 11-13, 23, 43, 68, 69, 72]. ЗбГльшення ШППХ по артерiях еластичного типу (ШППХе) на 5 м/с вщ-повiдаe зростанню ризику загально'' смертi в 1,34 раза та серцево-судинно'' смертi в 1,51 раза. Проте слщ зазначити, що змша ШППХ на 5 м/с — це дуже значне коливання, адже вщомо, що у здорових осiб вiком вщ 24 до 62 роив ШППХ у середньому коли-ваеться в межах вiд 6 до 10 м/с [66].
У гшертензивних пашенйв навiть без шших ознак кардюваскулярних захворювань ШППХ ви-явилася предиктором розвитку несприятливих по-дш [3, 8, 10, 15, 48, 79]. Тобто е класичним фактором ризику, незалежним вiд шших. При цьому особливо поганим е прогноз у пашенйв iз величиною ШППХ бшьше 12 м/с та 20 м/с [11, 12, 41, 68]. У пашенпв iз цукровим дiабетом при одному й тому ж рiвнi САТ кшьйсть смертей була бшьшою серед осiб, у яких ШППХ була бшьшою за середню в популяцй' [18]. У хворих iз нирковою недостатнiстю, як вщомо, е дуже високий ризик виникнення серцево-судинних подiй та загально'' смертi. При цьому в дослщженш J. Blacher зi спiвавторами виявилося, що ШППХ по артерiях еластичного типу була незалежним фактором ризику загально'' смерй та несприятливих подiй у хворих з кшцевою стадiею нирково'' недостатностi [11, 12, 41, 42, 69]. Зменшення ШППХ в обстежених хворих в даному дослщженш на 1 м/с пщ впливом терапй' призводило до зменшення загально'' смерй на 29 %.
Таким чином, вивчення впливу антигшертензивно'' терапй' на центральний АТ та пружно-еластич-ш властивосй артерш е перспективним напрямком дослщження, що дозволить розробити пщходи до вибору лГкування АГ та максимально врахувати ш-дивiдуальний ризик пацiента.
Мета дослщження
Дана стаття присвячена оцшш впливу двох схем комбiнованого лГкування на пружно-еластичнi властивостi артерiй та центральний АТ у пашенпв iз неускладненою помiрною та тяжкою АГ. Ця оцшка проводилася в межах дослщження ЕЛ1ЗА — «Ефек-тившсть та безпечнiсть лiкування на основi препарату Лор1ста HD (лозаратан 100 мг + пдрохлорйа-Зид 25 мг) у порiвняннi iз комбiнацiею бiсопролол 10 мг + ГХТ 25 мг у пашенпв з помiрною та важкою АГ» [1]. Особливютю цього дослiдження було те, що застосовували високодозовi комбшацп' (висо-кi дози i лозартану, i бюопрололу, i ГХТ), лГкуван-ня було достатньо агресивним (максимальш дози з перших днiв, додавання iнших антигiпертензивних препаратiв до досягнення цiльового АТ), довготри-валим (6 мюяшв спостереження), оцiнювали анти-
гшертензивну ефективнiсть за даними декiлькох методiв: офiсного вимiрювання АТ, добового мош-торування АТ (ДМАТ), неiнвазивного вимiрювання центрального САТ та, окрiм того, вивчали вплив на метаболiзм та пружно-еластичш властивостi артерiй (швидкiсть поширення пульсово'' хвилi, iндекс приросту).
Вибiр антигшертензивно' терапп' базувався на деяких мiркуваннях. По-перше, саме для лозартану в дослщженш LIFE вперше було продемонстрова-но позитивний вплив на прогноз, при однаковому з атенололом зниженш АТ на плечовш артерп'. При цьому вплив на центральний АТ, особливо у складГ комбшацп', не вивчався. По-друге, деяк опоненти дослщження LIFE говорили про те, що порГвняння лозартану з атенололом е виграшним для лозартану заздалегщь, адже атенолол — препарат, що не е най-кращим для порГвняння: мае негативний вплив на метаболiзм глюкози та лшщв, знижуе незначною мГрою або навГть не впливае на частоту виникнення несприятливих подш, особливо шсульйв [9, 59]. Одшею з причин цього е те, що атенолол не е ви-сокоселективним, особливо у високих дозах, та не мае вазодилатуючих властивостей. Можливо, якби порГвнювали з високоселективними бета-адрено-блокаторами, то не вщомо, чи мав би лозартан яйсь переваги. Тому лозартан у нашому дослщженш порГвнювали з бюопрололом — одним Гз найбшьш селективних бета-адреноблокаторГв. За сво'м сшв-вщношенням Р1-/Р2-блокуючо' дГ' вГн поступаеться лише небГвололу. Завдяки тривалому перюду напГв-виведення (10-12 годин) вш, як i лозартан, може призначатися один раз на добу [10, 16, 46, 73, 75, 80]. Серед шших селективних бета-адреноблокаторГв вш е метаболГчно вщносно нейтральним. Це еди-ний бета-адреноблокатор, що зареестрований FDA у виглядГ фГксовано'' комбшацй' з гГдрохлортГазидом (ГХТ) 6,25 мг для лГкування АГ. ОкрГм того, бюо-пролол входить до складу небагатьох представнийв дано'' групи (метопролол сукцинат, карведилол, не-бГволол), рекомендованих для лГкування серцево'' недостатностГ. По-трете, нам уявлялося шкавим визначити, чи може додавання антагошсту кальцГю (АК) (амлодипГну) вплинути на змГни центрального АТ, особливо у груш бета-блокатора.
Матерiали i методи
У дослщження було включено 60 пашенйв з по-мГрною та тяжкою АГ (середнш рГвень систолГч-ного/дГастолГчного АТ — 173,3 ± 1,7/98,4 ± 1,2 мм рт.ст.). Один пашент у подальшому був виключений Гз дослщження через те, що вш не прийшов на по-вторш обстеження (на етапах 2 та 3 мюяш). КритерГ-ями включення у дослГдження були:
— чоловiча та жшоча стать, BiK вщ 18 до 75 ройв;
— есенщальна артерiальна гiпертензiя;
— piBeHb офюного САТ на момент включення > 160, але < 220 мм рт.ст. та ДАТ > 90, але < 120 мм рт.ст.;
— вщсутшсть критерй'в виключення.
Критерiями виключення були: анпонев-
ротичний набряк в анамнез^ гiперкалieмiя (> 5,5 ммоль/л) або гшокашем1я (< 3,5 ммоль/л), стенотичне двосторонне ураження судин нирок, гостра серцева недостатнiсть, порушення серцевого ритму (хронiчна фiбриляцiя передсердь, часта екс-трасистолiчна аритм1я, шлуночковi або надшлуноч-кова тахiкардiя (ЧСС бтьше 100 уд. за 1 хв), порушення АВ-провiдностi, або синусова брадикардiя, або синдром слабкост синусового вузла, наявнiсть вад серця, вагiтнiсть або лактацiя, злоякiсний пере-бiг АГ, вторинна АГ, виражена артерiальна гiпотонiя (САТ нижче 90 мм рт.ст.), бронх1альна астма, деком-пенсованi захворювання печiнки (рiвень АСТ, АЛТ вищий за верхню границю норми у 3 рази), гостра або хрошчна ниркова недостатнiсть ^вень креати-нiну сироватки кровi 133 мкмоль/л), серцева недо-статнiсть вище II функцiонального класу (згiдно з Нью-Йоркською класифiкацiею), iнфаркт мюкар-да в анамнезi строком менше н1ж 6 мiсяцiв до моменту включення у дослщження, гостре порушення мозкового кровооб^ в анамнезi, наявшсть стено-карди напруження III—IV функщонального класу
або вазоспастично! стенокардп, шфекцшш та он-кологiчнi захворювання, стани, що супроводжу-ються ендогенною депреаею (чи наявнiсть депре-сивних сташв у ам'1), цукровий дiабет, ожиршня (1МТ > 35 кг/м2), виражеш захворювання перифе-ричних судин, синдром Рейно, стан шсля хiрур-пчного втручання (менше одного мiсяця), прийом стерощних та нестерощних протизапальних засобiв, контрацептивiв, значнi психiчнi розлади, неможли-вiсть вiдмiнити попередню антигiпертензивну тера-пiю, участь в iншому дослщженш.
Характеристика включених у дослщження пащ-eнтiв подана в табл. 1.
Як видно з табл. 1, у дослщження включено май-же однакову ктьйсть жшок та чоловтв, середнiй рiвень АТ вiдповiдав критер1ям включення, бшь-шiсть хворих мали надлишкову масу тiла. Окрiм того, бшьше половини пацieнтiв мали вперше ви-явлену АГ. Ti, яы ранiше лiкувалися, найчастiше приймали шпбггори АПФ. У 37,3 % хворих близьы родичi мали серцево-судиннi захворювання у вщ до 55 роыв. Звертало також увагу те, що бтьшють включених у дослщження пащенйв мали високу ШППХе — середня величина швидкостi перевищу-вала 12 м/с, це означае, що бшьшють пацieнтiв мали ураження судин як органа-мшеш. Рiвень цСАТ значно перевищував нормальне значення (120 мм рт.ст.), але був дещо нижчим вщ рiвня офiсного САТ. Це е цтком закономiрним, адже з вжом амплiтуда
Таблиця 1. Кл1н1ко-демограф1чна характеристика обстежених пац!ент!в (M ± m)
Показники N = 59
Жiнки/чоловiки, n (%) 25 (42,4)/34 (50)
BiK, роюв 53,8 ± 2,4
САТ на момент включення, мм рт.ст. 173,3 ± 1,7
ДАТ на момент включення, мм рт.ст. 98,4 ± 1,2
ЧСС, уд. за 1 хв 74,4 ± 2,0
1ндекс маси тта, кг/м2 30,0 ± 1,4
Вперше виявлена АГ, n (%) 34 (57,6)
Приймали ранше шпбтори АПФ, n (%) 26 (44,1)
Приймали бета-блокатори, n (%) 12 (20,3)
Приймали дiуретики, n (%) 14 (23,7)
Приймали антагонюти кальцiю, n (%) 8 (13,6)
lшемiчна хвороба серця, n (%) 1 (1,7)
Ознаки серцево'| недостатностi в анамнезi, n (%) 2(3,4)
Порушення функцií нирок, n (%) 3 (5,1)
Наявнiсть серцево-судинних захворювань у родичiв, n (%) 22 (37,3)
Курiння, n (%) 12 (20,3)
ШППХе, м/с 13,10 ± 0,54
ШППХм, м/с 9,70 ± 0,61
Центральний САТ, мм рт.ст. 142,3 ± 3,3
поширення пульсово'' хвилГ вГд аорти на периферГю зменшуеться, а рГвень АТ, що вимГрюеться на плечо-вГй артерп', не завжди вГдображае центральний тиск [35, 82, 83]. РГзниця може досягати 1-33 мм рт.ст. [27, 35, 66], як i в нашому дослщженш.
Протокол дослщження. Протокол дослщження поданий у табл. 2. УсГм пашентам на початку дослщження та на етапах лГкування проводили тай дослщження: вимГрювання маси тГла та зросту, вимь рювання офюного САТ, ДАТ (оДАТ) та ЧСС, добове монГторування АТ, визначення ШППХ по артергях еластичного та м'язового (ШППХм) типу, визначення цСАТ, бюхгшчне дослГдження кровГ (визначення рГвшв калГю, натрГю, креатинГну, сечово' кислоти, АЛТ, АСТ, бГлГрубГну, глюкози, загального холестерину, триглГцеридГв (ТГ), холестерину висо-ко'' та низько'' щгльносй сироватки кровГ), ЕКГ.
ВимГрювання САТ та ДАТ проводили на початку дослГдження, шсля семиденно'' (у разГ необхгдносй) вщмши всГх антигГпертензивних препарайв та на етапах спостереження. ВимГрювали АТ у положеннГ сидячи тричГ з Гнтервалом 1-2 хвилини. Визначали середне з трьох вимГрГв. ЧСС визначали шсля другого вимГрювання.
1ндекс маси йла (1МТ) визначали за формулою: 1МТ = маса йла/(рГст)2, кг/м2.
РеестрацГю ЕКГ проводили на шестиканаль-ному самописГ «Юшкард» (Укра'на). Визначали наявнГсть загальноприйнятих ознак ГЛШ (Гндекс Соколова (SV1 + RV5/RV6 > 35 мм), вольтаж-ний Гндекс Корнелла (R aVL + S V3 > 28 мм у чо-ловГкГв та > 20 мм — у жгнок), Гндекс тривалос-тГ Корнелла (вольтаж помножити на тривалГсть) > 2400 мм • мс, Гндекс РомхГлт — Estes > 5 балГв) та порушення ритму [2].
ДМАТ проводили на портативному апарай АВРМ-04 (Meditech, Угорщина). При цьому ви-вчали такГ показники: середньодобовий (24), ден-ний (д), нГчний (н) та максимальний (Макс.) САТ i ДАТ, ЧСС. При комп'ютерному аналГзГ ДМАТ для САТ i ДАТ розраховували Час.1н., що характеризуе часове перевантаження тиском упродовж доби i ви-значаеться як вГдсоток вимГрГв АТ, що перевищуе 140/90 мм рт.ст. удень i 120/80 мм рт.ст. уночь Також визначали 1н.Пл., що е площею мгж кривою пГдви-щеного АТ та лшею границ норми, а також Вар. об-числювали як стандартне вГдхилення величини АТ. КрГм того, за допомогою програмного забезпечення вираховували добовий Гндекс (Д1) — процент зниження шчного АТ порГвняно з денним. ДМАТ проводили в такому режимк у денний час — кожш 15 хв, уночГ (з 22.00 до 6.00) — кожш 30 хв. ХворГ вели звичайний спосГб життя, з побутовими фГзичними i психоемоцГйними навантаженнями [81].
Величину ранкового пГдйому АТ (ВРП) розраховували як рiзницю м1ж Макс.САТ або Макс.ДАТ у ранковГ часи (вiд 06.00 до 12.00) та, вщповщно, мшь мальний (Мш) САТ або Мiн.ДАТ пiд час сну:
ВРП = Макс.АТ — Míh.AT (мм рт.ст.).
Швидйсть ранкового пщйому (ШРП) вираховували за формулою:
ШРП = (Макс.АТ — Мт.АТ)/(МаксЛ - Mm.t) (мм рт.ст. за 1 год),
де t — час максимального (ранкового з 6.00 до 12.00) чи мшмального (пщ час сну) АТ, год [36].
Бiохiмiчнi aнaлiзи виконувалися на автоматичному фотометpi Livia (Cormay, Польща) у лаборато-pi! ННЦ «1нститут кардюлогГ! iменi aкaдемiкa М.Д. Стражеска» АМН Укра!ни (зaвiдуючa вщдГленням Г.В. Пономарьова). Визначали piвень кpеaтинiну, електролтв (кaлiю та нaтpiю), глюкози, загального ХС, тpиглiцеpидiв, ХС лшопротещв високо! щГль-ностi (ХС ЛПВЩ), ХС лшопротещв низько! щГль-ностi (ХС ЛПНЩ), ХС лшопротещв дуже низько!' щшьносй (ХС ЛПДНЩ) сироватки кровь Кшренс кpеaтинiну, що вГдображае швидйсть клубочково!' фiльтpaцi!', визначали розрахунково за формулою Cockroft — Gault. Проводили також загальнокшшч-m дослiдження кровГ та сечi.
ШППХ та центральний АТ визначалися на апа-рай Sphygmocor-PVx (AtCor Medical Pty Ltd, Австра-лГя), з'еднаному з персональним комп'ютером, що дозволяе проводити анашз форми пульсово! хвал та визначати ШППХе та ШППХм. П'езодатчики встановлювали на загальнш правш артерГ!, на стег-новш артерГ! та на радГальнГй артерГ! правого перед-плГччя пГд вГзуальним (на монГторГ) та автоматичним контролем якосй, що здiйснювaвся за допомогою вщповщно! програми приладу. Час запГзнювання пульсово! хвилГ та швидк1сть поширення пульсово! хвпш, центральний АТ визначалися автоматично за допомогою програмного забезпечення приладу шсля введення величини вщсташ мГж датчиками, яка вимГрювалася сантиметровою смужкою. Для оцшки пружно-еластичних властивостей артерш еластичного типу ШППХ визначали на сегменй «сонна ар-терГя — стегнова артерГя», для оцшки пружно-елас-тичних властивостей артерш м'язового типу — на сегменй «сонна артерГя — радГальна артерГя». ОкрГм ШППХ, визначали також центральний АТ за допо-могою програмного забезпечення приладу на осно-вГ артерГального тиску на плечовш артерГ! та форми отримано! пульсово! хвилГ у висхщнш аорй (формула визначена виробником, та проведена стандарти-
Таблиця 2. Протокол дослiдження
Вiзити Етапи дослiдження
1-й (скришнг) 2-й 3-й 4-й 5-й 6-й
Днi дослiдження -7-0 1-й 30-й 60-й 90-й 180-й
Анамнез та попередня оцшка вщ-повщносл критерiям включення/ виключення +
Вiдмiна попередньо'|' терапií +
Призначення лiкування + + + + +
Об'ективне обстеження: — вимiрювання офiсного АТ та ЧСС — аускультаця та перкуая серця, легень — огляд шюри — пальпацiя та перкусiя живота + + + + + +
Реестращя суб'ективних скарг пацieнта + + + + +
ЕКГ-обстеження + + +
Проведення дослщження з оцiнки пружно-еластичних властивостей артерм: — оцiнка центрального АТ — визначення ШППХ + +
ДМАТ + + +
Лабораторн дослщження: — загальний аналiз кровi — загальний аналiз сечi — бiохiмiчне дослiдження кровi + + + + + +
Виявлення та реестращя побiчних реакцiй + + + + +
Контроль за режимом лкування + + + +
Оцiнка ефективност +
Оцiнка переносимостi +
зацiя при штрааортальному вим1рюванш артер1аль-ного тиску).
Робота приладу Sphygmocor-PVx базуеться на метод1 апланацшно! тонометри, що дозволяе отри-мувати криву периферично! пульсово! хвиль Записана крива змши тиску на а.гаМаШ та а.еагоШ автоматично кашбрувалася до АТ, що вим1рюеться на а.ЬгаеШаШ. При анал1з1 систол1чно! частини криво! поряд 1з цСАТ визначали такий показник, як шдекс приросту (А1х) та час вигнання (ЕТ) (рис. 2).
1ндекс приросту е сшввщношенням р1знищ мiж другим та першим систол1чним шком криво! пульсово! хвил1 до ПАТ, вщображеним у вщсотках. Вш може мати негативне значення (з1 знаком мшус), часйше в дуже молодих людей 1з еластичними су-динами. А1х залежить вщ штенсивносй вщбивання пульсово! хвил1, тривалосй перюду вигнання кров1 1з шлуночыв серця, часу вщбивання пульсово! хвил1 (час поширення пульсово! хвил1 вщ серця на пери-
ферш та у зворотному напрямку). Останнш фактор тюно пов'язаний 1з ШППХ. Чим бшьша швидысть, тим рашше зустр1чаеться вщбита пульсова хвиля з прямою, тим рашше виникае перший систол1чний шк 1 тим бшьша р1зниця мiж другим та першим сис-тол1чним шком. 1нтенсившсть вщбивання залежить вщ д1аметра та еластичност малих артерш та арте-рюл. Окр1м того, А1х збшьшуеться при пщвищенш середнього АТ, зменшуеться при збшьшенш часто-ти серцевих скорочень [33, 84], негативно корелюе з ростом людини — чим бшьший зрют, тим менша величина шдексу приросту [55]. Останшм фактом пояснюеться бшьше значення показника в ос1б ж1ночо! стай у популяцГ! [55]. Дослщження з близ-нюками виявили, що величина шдексу приросту частково успадковуеться [44, 55]. ЕТ — час вигнання визначався у вщсотках як сшввщношення мiж тривалютю систоли та загальним перюдом систола + д1астола.
< цСАТ
Вiдбита хвиля
-) ► / Тиск приросту
Пряма хвиля 1 Дихротична
-> } \ виГмка
цПАТ
Час до J > цДАТ
вщбивання - . -> >
хвилi
Рисунок 2. Форма центрального АТ. САТ i ДАТ е пком та западиною (коритом) пульсовоi хвил'1. Тиск приросту — це додатковий тиск, що вини-кае при поверненнi вщбитоi пульсовоi хвил'1 в систолу. Iндекс приросту — це спiввiдношення м 'ж тиском приросту та цПАТ. Дихротична ви/'мка становить собою закриття клапан1в аорти й вико-ристовуеться для розрахунку часу вигнання. Час до вщбиття пульсовоi хвил'1 розраховуеться в'щ точки початку вигнання до виникнення вщбитоi пульсовоiхвил'1. Вдбита пульсова хвиля призво-дить до додаткового збльшення пульсовоi хвил'1 в систол '1
За даними лГтератури, проведення аналГзу пульсово! хвилГ у пащенпв Гз рГзними факторами ризику виявило, що незалежно вщ рГвня АТ шдекс приросту пГдвищуеться з вГком, у пацГентГв з цукровим дГа-бетом першого типу та з гшерхолестеринемГею [17, 51, 83, 84]. У багатьох кшшчних проспективних до-слГдженнях (ASCOT, SEARCH, FIELD та шших) ви-вчалося прогностичне значення А1х. Виявилося, що прирют величини Гндексу на 10 % супроводжуеться збГльшенням ризику виникнення серцево-судинних подш в 1,28 раза незалежно вГд Гнших факторГв [23]. При цьому в пащенпв Гз кшцевою стадГею нирково! недостатностГ вплив Гндексу приросту на прогноз не залежав вГд величини ШППХ [41, 44].
Методи лжування. Якщо пащенти не приймали лГки на момент скриншгу, то в день рандомГзацГ! па-цГентам методом слГпих конверйв призначали фш-совану комбГнацГю Лорюти HD (лозартан + ГХТ у добовш дозГ 100 та 25 мг вГцповГцно) виробництва компанГ! KRKA (СловенГя) або нефГксовану комбГнацГю бюопролол (конкор у добовГй дозГ 10 мг виробництва компанГ! Nycomed (Шмеччина)) та гГдрохлортГазид (гГпотГазид у добовш дозГ 25 мг виробництва Sanofi-Aventis (Франц1я)). Перший при-йом лтв вГдбувався в офГсГ лГкаря-дослщника. ОцГнку антигшертензивно! ефективностГ проводили через мюяць лГкування. Якщо рГвень АТ через 1 мГсяць лГкування становив бГльше н1ж 140/90 мм
рт.ст., то до лгкування основним препаратом додавали амлодишн 5 мг (препарат тенокс виробництва компанГ! KRKA, СловенГя), дозу якого збГльшували до 10 мг при неефективностГ терапГ! на 2-му мГсяцГ лГкування. Якщо на 3-му мюяш лГкування рГвень АТ залишався вищим за 140/90 мм рт.ст., то до лГкуван-ня додавали доксазозин (препарат кардура вироб-ництва компанГ! Pfizer, США) у добовш дозГ 2—4 мг. Схема лГкування наведена на рис. 3.
Якщо пашент до включення у дослГдження отри-мував антигшертензивш препарати, то рандомГзацГ! передував перюд вГцмГни, що становив 7 дшв. У кГнцГ перГоду вщмши повторно оцГнювали критерГ! включення в дослГдження. Якщо пашент вщповГцав критер1ям включення i не мав критерГ!в виключен-ня, то вГдбувалася рандомГзацГя пацГента за наведе-ною вище схемою.
Супутне лГкування включало модифшацш способу життя, прийом статинГв та ацетилсалГцилово! кислоти. Групи рандомГзацГ! були порГвнянними за кшькютю пацГентГв, яким призначали супутш препарати.
Статистична обробка. Статистичну обробку ре-зультатГв проводили шсля створення баз даних у системах Microsoft Excel. Середш показники об-стежених пацГентГв визначали за допомогою пакету анашзу в системГ Microsoft Excel. УсГ ГншГ статистич-ш розрахунки проводили за допомогою програми SPSS 13.0. ДостовГршсть рГзницГ середнГх м1ж група-ми визначалася методом незалежного t-тесту для се-редшх. ПорГвняння динамГки показникГв на етапах лГкування проводили за допомогою парного двови-бГркового t-тесту для середшх. КореляцГйний аналГз проводили пГсля визначення характеру розподГлу за Spearman.
Результати дослiдження
Клiнiко-демогрaфiчнa характеристика груп, що
порГвнювалися, подана в табл. 3. Як видно з табл. 3, групи достовГрно не вщрГзнялися мГж собою за осно-вними демографГчними характеристиками, рГвнем АТ на момент скриншгу та рандомГзацГ!, терашею, яку вони приймали до включення у дослГдження та протягом перюду учасй у дослщженш. СлГц зазна-чити, що суттева частка пацГентГв (46,9 та 33,5 % у групах Лорюти HD i бюопролол + ГХТ вГцповГцно) в обох групах мали досвщ застосування ГнгГбГторГв АПФ.
Ефектившсть терaпii' за даними офiсного ви-
м1рювання АТ. ДинамГка офГсного АТ i ЧСС наведена в табл. 4. Як видно з табл. 4, в обох групах уже на першому мюяш прийому призначено! комбшацГ! спостерГгалося достовГрне зниження офГсних САТ i ДАТ. На 6-му мюяш терапГ! офГс-
Рандомiзацiя
Лорiста-НД, n = 32
\
noMipHa й тяжка АГ
1-й мюяць
АТ < 140/90 мм рт.ст.
АТ > 140/90 мм рт.ст.
2-й мюяць
3-й мюяць
АТ < 140/90 мм рт.ст.
Амлодитн 10 мг
\
АТ > 140/90 мм рт.ст.
АТ < 140/90 мм рт.ст.
Доксазозин 2-4 мг
АТ > 140/90 мм рт.ст.
э-й мюяць
i н
ф j=
од
о
о л
Рисунок 3. Схема п
ний САТ/ДАТ у середньому знизився на 44,7 ± ± 0,9/18,4 ± 1,1 мм рт.ст. у rpyni Лорiсти HD та на 42,2 ± 1,1/16,5 ± 0,8 мм рт.ст. у rpyni бюопролол + ГХТ (Р = НД/НД). ОкрГм того, у груш бюопролол + ГХТ спостерГгалося достовipне зменшення ЧСС починаючи з першого мiсяця лiкyвання. У груш Ло-piсти HD також спостерГгалося достовipне знижен-ня ЧСС, але починаючи з 2-го мюяця терапп. ЧСС у групГ Лорюти HD знизилася в середньому на 5,9 ± 1,6, а у групГ бюопролол + ГХТ — на 12,9 ± 3,9 уд. за 1 хв (Р = НД).
Отримаш нами даш щодо ступеня зниження АТ дещо вщрГзняються вГд даних дослГдження LIFE, у якому за першГ 6 мюяшв лГкування у групГ лозарта-ну рГвень САТ/ДАТ достовГрно знизився лише на 25,1/12,6 мм рт.ст. У нашому ж дослщженш цей по-казник становив 45,3/19,6 мм рт.ст. Це можна пояс-нити декГлькома причинами. По-перше, вибГркою пацГентГв, адже в наше дослГдження було включено багато пашенпв, якГ ранГше зовсГм не лГкувалися i, вГдповГдно, вони могли добре реагувати на будь-яку призначену терапГю. ОкрГм того, середнш вГк хворих, включених у наше дослГдження, був дещо меншим (53,8 року), н1ж у дослщженш LIFE (66,9 року). ВГдповГдно, меншою була частка пацГентГв з Гзольованою систолГчною гГпертензГею, при якГй, як вщомо, важко швидко досягнути цГльового АТ. По-друге, лГкування в дослщженш LIFE починали з 50 мг лозартану, а пойм поступово збГльшували дозу, додавали ГХТ та шшГ антигГпертензивнГ препарати протягом перших 6 мюяшв. У нашому ж дослщжен-нГ з самого початку призначали високГ дози й лозартану, i ГХТ. Через 1 мюяць до лГкування зразу дода-
вали амлодишн. Тобто тактика ведення хворих була бГльш агресивною. По-трете, у дослГдження LIFE було включено значно бГльшу кшькють пацГентГв (n = 4126), нГж у наше, що, безумовно, могло позна-читися на даних при статистичнш обробцГ.
Загалом цГльового офГсного АТ (< 140/90 мм рт.ст.) було досягнуто у 34,4; 50; 90,6 та 96,9 % (вГдповГдно на 1, 2, 3 та 6-му мюяш) пацГентГв на фош лГкування на базГ препарату Лорюти HD та у 22,2; 48,1; 85,2; 92,6 % (вщповщно на 1, 2, 3 та 6-му мюяш) пацГентГв, у яких лГкування базувалося на комбша-цц бГсопролол + ГХТ. РГзниця м1ж групами у частой досягнення цГльового АТ на вГдповГдних етапах була недостовГрною.
БГльшостГ пацГентГв обох груп було додатково до основно! терапи (табл. 3) призначено амлодишн 5 мг (84,4 та 74,1 % вщповщно, Р = НД), та половина обстежених потребувала пГдвищення дози амлоди-шну до 10 мг (50 та 59,3 %, Р = НД), що свщчить про тяжкГсть АГ у пацГентГв, включених у дослГдження. Лише 2 (6,3 %) пашенти групи ЛорГсти HD та 3 (11,1 %) пашенти групи бГсопролол + ГХТ (Р = НД) не досягли цГльового рГвня АТ на етапГ 3 мГсяцГ лГку-вання, i 1м було додатково призначено доксазозин. При цьому в одного пацГента з групи ЛорГсти HD та в одного пашента з групи бГсопролол + ГХТ не вда-лося досягнути цГльового рГвня АТ Г на 6-му мГсяцГ лГкування. Вони були направлен на додаткове об-стеження для виключення можливих причин резистентно! АГ (стенозу ниркових артерш, пухлин над-ниркових залоз тощо).
Таким чином, o6udei схеми лкування були ефек-тивними щодо зниження офсного АТ. Тобто якщо л-
Таблиця 3. Кл'1н'1ко-демограф'1чна характеристика обстежених груп
Показник, од. вимiру Група Лорюти Ий, п = 32 Група бюопролол + ГХТ, п = 27 Достовiрнiсть рiзницi
Вiк, рокiв 56,20 ± 2,04 51,3 ± 3,4 НД
Жiнки/чоловiки, п (%) 16 (50)/16 (50) 9 (33,5)/18 (66,7) НД
Офюний САТск„иН|НГ, мм рт.ст- 169,3 ± 2,2 164,5 ± 2,4 НД
Офiсний ДАТ , мм рт.ст. ^ скриншг' 97,3 ± 1,1 97,7 ± 1,2 НД
1МТ, кг/м2 30,1 ± 0,7 29,9 ± 1,8 НД
Офюний САТ , мм рт.ст. включення' 174,4 ± 1,1 172,4 ± 1,6 НД
°фЮНий ДАТвключення, мм Ртст. 99,30 ± 1,04 97,6 ± 1,3 НД
Вперше виявлена АГ, п (%) 17 (53) 17 (62,9) НД
КурЫня, п (%) 9 (28,3) 3 (11,1) НД
Спадковiсть з АГ, п (%) 13 (40,6) 9 (33,5) НД
Приймали ранше БАБ, п (%) 9 (28,1) 3 (11,1) НД
Приймали ранше iАПФ, п (%) 15 (46,9) 9 (33,5) НД
Приймали ранше дiуретики, п (%) 10 (31,3) 4 (14,8) НД
Приймали ранше АК, п (%) 4 (12,5) 4 (14,8) НД
Приймали ранше препарати центрально! дií, п (%) 1 (3,1) - НД
Призначення амлодипшу 5 мг, п (%) 27 (84,4) 20 (74,1) НД
Призначення амлодипiну 10 мг, п (%) 16 (50) 16 (59,3) НД
Призначення доксазозину, п (%) 2(6,3) 3 (11,1) НД
кар зацкавлений у результатах роботи та проводить агресивну антигшертензивну терапт, то цыьовий АТможна досягнути у значноИ бiльшостi хворих з не-ускладненою помiрною та тяжкою АТ.
Ефектившсть за даними ДМАТ. Динамжа 24 САТ/ ДАТ та ЧСС наведена на рис. 4. Як видно з рис. 4, у груш Лорюти HD 24САТ/24ДАТ достовiрно знизив-ся вже на 3-му мюяш лшування. У груш бюопролол + ГХТ зниження цих показниыв було значним, але недостовiрним. До 6-го мюяця прийому терапГ! спо-стерпалося достовiрне зниження САТ/ДАТ в обох групах. Загалом середне зниження САТ/ДАТ ста-новило 24,6 ± 1,3/17,6 ± 1,1 у груш Лорюти HD та 24,1 ± 1,8/16,9 ± 1,2 мм рт.ст. у груш бюопролол + ГХТ (Р = НД). За даними ДМАТ у груш Лорюти HD 24ЧСС достовiрно не змшилася, тодi як в шшш гру-пi достовiрно зменшилася на 12 уд. за 1 хв, як i слщ було очiкувати при прийомi бета-адреноблокатора.
ЦГльового середньодобового АТ (табл. 5) було до-сягнуто у 62,5 та 51,9 % оаб (Р = НД) на 3-му мюяш лжування, у 75 та 66,7 % пашенйв (Р = НД) на 6-му мюяш вщповщно у групах Лорюти HD та бюопролол + ГХТ. Як видно, ефективнють терапГГ за даними ДМАТ була дещо нижчою, н1ж за даними офюного вимiрювання, що е порiвнянним iз даними лГгера-тури, зпдно з якими .частота досягнення цшьового АТ за даними офiсного вимiрювання завжди нижча, н1ж при ДМАТ, адже офiсне вимiрювання — це лише
частинка, що характеризуе пщвищений протягом доби АТ.
Динамжа iнших показникГв ДМАТ наведена в табл. 5. Як видно з табл. 5, на фош л^вання обома препаратами достовiрно знизився Макс.САТ. Макс. ДАТ достовiрно знизився лише у групi Лорюти HD. Обидвi схеми лiкування достовiрно не впливали на добовий профшь АТ: Д1 достовiрно не змшився в жоднiй групi.
Деннi САТ i ДАТ, як i 24САТ/24ДАТ, достовiрно зменшилися в обох групах на еташ 6 мiсяцiв лшу-вання та на етапi 3 мюяш в груш Лорюти HD. До-стовiрне зниження нiчних САТ i ДАТ спостерiгалось в обох групах на еташ 6 мюяшв лшування. У грут Лорсти ИБ на вiдмiну вiд групи порiвняння спостер— галося достовiрне зменшення дПАТта варiабельностi
Рисунок 4. Динамка середньодобового САТ, ДАТ i ЧСС на фонI лкування
Таблиця 4. Динамка офсного АТ, ЧСС та частота досягнення цльового АТ на етапах лкування
Показники Група Лорюти Ий Група бюопролол + ГХТ
Початок 1 мю. 2 мю. 3 мю. 6 мю. Початок 1 мю. 2 мю. 3 мю. 6 мю.
Офюний САТ, мм рт.ст. 174,4 ± 1,1 150,7 ± 1,7* 143,0 ± 2,0* 129,5 ± 1,3* 129,1 ± 1,3* 172,4 ± 1,6 151,4 ± 1,7* 147,5 ± 2,2* 131,8 ± 1,9* 131,2 ± 1,5*
Офiсний ДАТ, мм рт.ст. 99,30 ± 1,04 93,90 ± 0,98* 87,5 ± 1,1* 80,70 ± 0,64* 79,7 ± 1,0* 97,6 ± 1,3 92,2 ± 1,5** 87,9 ± 1,6* 83,1 ± 1,3* 81,1 ± 1,7*
Офюна ЧСС, уд.за 1 хв 74,3 ± 1,2 66,5 ± 1,1 65,7 ± 1,1* 68,4 ± 1,9** 66,9 ± 0,8* 78,4 ± 2,3 64,8 ± 1,1* 63,8 ± 0,9* 66,4 ± 1,1* 62,2 ± 1,4*
Досягнення цтьового АТ, п (%) - 11 (34,4) 16 (50) 29 (90,6) 31 (96,9) - 6 (22,2) 13 (48,1) 23 (85,2) 25 (92,6)
Примтки: достов'рно пор1вняно з початком: * — Р <
дСАТ. Зниження ПАТ може непрямо свщчити про покращення пружно-еластичних властивостей аор-ти [29]. Зниження ж вар1абельносй АТ у подальшо-му може мати позитивне прогностичне значення, адже вщомо, що пщвищена (а на початку дослщжен-ня вона була пщвищена пор1вняно з нормою в обох групах) вар1абельнють асоцшеться 1з збшьшенням частоти виникнення несприятливих подш [81].
Ефективнють обох схем л1кування пщтверджува-лася достов1рним зменшенням Час.1н. та 1н.Пл. для САТ 1 ДАТ за добу, денний перюд 1 шчний.
Важливим також е те, що препарати призначали-ся один раз на добу 1 при обох схемах лжування спо-стер1галося достов1рне зниження ВРП САТ 1 ШРП САТ, що в подальшому може мати сприятливий вплив на прогноз, адже саме ранковий пщйом АТ е одшею з причин бшьш частого виникнення серце-во-судинних подш саме в ранков1 часи [36, 81].
Ощнка пружно-еластичних властивостей артерш та зм1н центрального артер1ального тиску. Динам1ка параметр1в, що вивчалися, подана в табл. 6. Як видно з табл. 6, загалом у всгх хворих, включених у досль дження, спостер1галося достов1рне зниження лише цСАТ, що в середньому становило 19,2 ± 1,3 мм рт.ст. Незважаючи на зниження АТ за даними уйх метод1в вим1рювання (офюне, добове, апланацшна тономе-тр1я), ми не спостер1гали в нашому дослщженш в загальнш груш достов1рного зменшення т ШППХ, т А1х, що викликало деяке здивування. Адже змен-шення АТ мае знизити тиск розтягування й тим самим зменшити хоча би ШППХ. Можливо, отриман результати були пов'язаш з малим строком спосте-реження за достатньо тяжкою категор1ею пашенпв (з пом1рною та тяжкою АГ), адже бшьшють подь бних дослщжень включали хворих 1з меншим р1в-нем АТ, у яких достов1рш позитивн змши ШППХе з'являлися лише на 3-6-му мюяш л1кування. Тому, 1мов1рно, у бшьш тяжко! категори пашенпв ц1 до-стов1рн1 змши можуть виникнути п1сля 6 мюяшв ефективного л1кування АГ.
0,001; ** — Р < 0,02.
При пор1внянш динам1ки показник1в, що характеризуют жорстк1сть артер1й, та р1вня цСАТ у групах л1кування (табл. 6) виявилося, що на фош терапГ!, яка базувалася на Лорюп HD, як 1 в загальнш груп1, достов1рно не зм1нилися середш величини ШППХе, ШППХм, ЕТ та А1х. У груп1 б1сопролол + ГХТ спо-стер1галося достов1рне збшьшення величини ЕТ, що св1дчить про подовження систоли в б1льшост1 пашенпв ц1е! групи, та достов1рне збгльшення А1х, що св1дчить про збшьшення у склад1 результуючо! пуль-сово! хвил1 саме частки додаткового систол1чного навантаження на серце за рахунок сумацГ! прямо! та вщбито! хвил1 та може пояснювати р1зницю м1ж р1в-нем досягнутого цСАТ на фош Лорюти HD та бюо-пролол + ГХТ — 6,5 мм рт.ст. при майже однаковому р1вш досягнутого АТ на плечовш артери. Звертало на себе увагу те, що у груш Лорюти HD спостер1галася все ж таки тенденц1я до зменшення ШППХе (покращення еластичносй аорти), а у груш пор1внян-ня — тенденц1я до зб1льшення ШППХм (попршен-ня еластичност1 артер1й м'язового типу). При цьому ДШППХе, АШППХм та ДА1х у груп1 Лор1сти HD були достов1рно бгльшими, н1ж у груш бюопролол + ГХТ: вщповщно 0,63 ± 0,09 м/с, 0,46 ± 0,08 м/с, 1,2 ± 0,5 % проти 0,1 ± 0,1 м/с, -0,91 ± 0,1 м/с, -4,7 ± 0,4 % (Р < 0,001 при пор1внянш всгх трьох по-казник1в) (рис. 5). Щ дан1 св1дчать, що лкування на основi комбтацн ЛорСти ИБ на вiдмiну вiд комбтацн бсопролол + ГХТ сприяло бльш вираженому покра-щенню пружно-еластичних властивостей артерш.
Р1вень цСАТ достов1рно знизився в обох групах, але в груш Лорюти HD на величину, дещо бшьшу за середню в загальнш груш та достов1рно бшьшу, н1ж у груш бюопролол + ГХТ (табл. 6, рис. 6). Р1з-ниця в досягнутому р1вш цСАТ, як уже було сказано вище, м1ж групами становила 6,5 мм рт.ст. Вона була недостов1рною (Р < 0,1), можливо, через малу кшькють обстежених. У дослщженш АБСОТ було обстежено 2199 пашенпв 1 р1зниця м1ж групами ль кування становила всього 4,3 мм рт.ст., але з огляду
Таблиця 5. Динам1ка показниюв ДМАТ на фон'1 ткування в групах пац '1ент'1в,
як1 обстежувалися
Показники Лорюта Ий Бiсопролол + ГХТ
Початок 3 мю. 6 мю. Початок 3 мю. 6 мю.
24Макс.САТ, мм рт.ст. 184,7 ± 8,1 173,8 ± 14,7 158,2 ± 4,11 188,8 ± 6,4 174,8 ± 6,8 161,7 ± 6,71
24Макс.ДАТ, мм рт.ст. 113,2 ± 3,8 102,6 ± 7,23 103,3 ± 2,93 111,4 ± 7,3 112,8 ± 5,6 110,1 ± 6,5
24ПАТ, мм рт.ст. 59,3 ± 2,8 59,9 ± 4,6 51,3 ± 3,1 53,8 ± 2,4 51,2 ± 6,5 48,7 ± 2,9
Д1 САТ, % 7,9 ± 1,6 8,7 ± 1,5 7,9 ± 1,7 9,5 ± 2,3 8,9 ± 1,5 7,2 ± 1,8
Д1 ДАТ, % 11,4 ± 1,9 13,6 ± 2,2 12,0 ± 1,6 11,7 ± 1,9 11,5 ± 2,3 12,8 ± 2,8
Час.1н.САТ, % 69,0 ± 5,4 49,5 ± 6,93 23,7 ± 4,51 74,7 ± 5,6 56,4 ± 7,51 25,9 ± 7,41
Час.1н.ДАТ, % 44,2 ± 6,5 21,9 ± 6,02 13,1 ± 2,81 58,8 ± 9,9 35,9 ± 8,12 15,1 ± 6,11
1н.Пл.САТ, мм рт.ст. • год 361,5 ± 78,7 222,7 ± 22,53 66,4 ± 9,91 308,9 ± 87,3 118,7 ± 36,26 79,1 ± 12,31
1н.Пл.ДАТ, мм рт.ст. • год 151,5 ± 43,5 71,5 ± 14,3 27,0 ± 8,114 212,5 ± 40,5 90,2 ± 34,93 40,0 ± 10,71
ДСАТ, мм рт.ст. 148,9 ± 3,5 137,3 ± 3,12 125,9 ± 2,614 151,1 ± 4,2 140,3 ± 4,1 125,8 ± 4,115
ДДАТ, мм рт.ст. 97,1 ± 2,6 80,9 ± 2,91 75,2 ± 1,81 95,2 ± 4,0 85,7 ± 3,5 78,4 ± 2,71
ДЧСС, уд. за 1 хв 72,9 ± 2,0 77,3 ± 2,9 78,0 ± 2,5 83,9 ± 3,56 76,3 ± 3,8 77,6 ± 3,3
ДПАТ, мм рт.ст. 58,7 ± 2,6 62,3 ± 5,9 50,7 ± 2,23 54,6 ± 2,6 54,6 ± 3,4 47,4 ± 2,0
Вар.дСАТ, мм рт.ст. 16,7 ± 0,9 13,2 ± 0,81 13,7 ± 0,93 16,6 ± 1,3 13,8 ± 1,0 14,5 ± 1,8
Вар.дДАТ, мм рт.ст. 12,3 ± 0,7 10,9 ± 0,7 10,7 ± 0,7 11,6 ± 1,1 10,4 ± 0,6 12,4 ± 1,2
Час.1н.дСАТ, % 63,5 ± 6,0 46,1 ± 7,7 17,2 ± 4,714 68,9 ± 6,7 47,9 ± 8,1 20,7 ± 8,415
Час.1н.дДАТ, % 44,0 ± 6,3 23,2 ± 7,23 12,3 ± 2,91 60,4 ± 9,7 36,6 ± 9,0 18,4 ± 7,11
НСАТ, мм рт.ст. 136,5 ± 4,5 125,8 ± 3,1 117,3 ± 3,51 140,1 ± 4,1 130,7 ± 3,7 117,3 ± 4,215
НДАТ, мм рт.ст. 83,4 ± 2,7 69,9 ± 1,91 66,0 ± 1,51 85,9 ± 3,5 75,3 ± 2,63, 6 66,9 ± 2,71
НПАТ, мм рт.ст. 60,1 ± 3,7 56,4 ± 3,1 51,3 ± 2,7 52,0 ± 2,9 55,4 ± 3,4 50,4 ± 2,6
НЧСС, уд. за 1 хв 74,8 ± 3,3 67,6 ± 2,5 69,3 ± 2,5 78,2 ± 3,8 65,6 ± 3,8 67,5 ± 2,13
Вар.нСАТ, мм рт.ст. 15,9 ± 1,5 12,7 ± 1,3 13,6 ± 1,1 11,9 ± 1,36 14,8 ± 1,6 12,6 ± 2,1
Вар.нДАТ, мм рт.ст. 10,4 ± 0,8 9,2 ± 0,8 10,3 ± 0,9 8,4 ± 1,2 10,4 ± 1,6 9,6 ± 1,3
Час.1н.нСАТ, % 73,5 ± 6,2 54,1 ± 7,6 37,4 ± 6,51 85,1 ± 5,2 71,1 ± 8,4 36,2 ± 10,11
Час.1н.нДАТ, % 33,7 ± 7,1 15,7 ± 5,13 11,7 ± 3,21 60,4 ± 8,9 33,6 ± 7,73 10,6 ± 6,71
ВРП САТ, мм рт.ст. 65,6 ± 6,6 43,6 ± 5,52 42,1 ± 2,61 67,7 ± 6,5 48,3 ± 5,63 38,7 ± 6,02
ШРП САТ, мм рт.ст./год 16,2 ± 2,4 7,8 ± 1,11 8,9 ± 2,13 16,9 ± 1,5 9,5 ± 1,41 9,1 ± 2,21
ВРП ДАТ, мм рт.ст. 35,4 ± 5,9 26,1 ± 4,7 33,8 ± 2,5 33,7 ± 4,3 34,7 ± 4,0 29,3 ± 5,6
ШРП ДАТ, мм рт.ст./год 8,2 ± 1,7 5,0 ± 0,9 8,9 ± 1,8 5,8 ± 0,9 6,9 ± 1,2 7,0 ± 1,9
Цтьовий 24АТ, п (%) - 20 (62,5) 24 (75)4 - 14 (51,9) 18 (66,7)5
Примтки:1 — Р < 0,01;2 — Р < 0,02;3 — Р < 0,05 пор1вняно з початком в одшй i тй самй групi; 4 — Р < 0,01;5 — Р < 0,05 порiвняно з етапом 3 м1сяц1 л1кування в одшй i тй самй груп'1; 6 — Р < 0,05 порiвняно з вщповщним етапом у груп'1 Лорсти-НД.
Таблиця 6. Динамка показниюв, що характеризували пружно-еластичн властивост артерй,
та цСАТ на фон л1кування
Показники Загалом, п = 59 Лорiста Ий, п = 32 Бюопролол + ГХТ, п = 27
На початку В кiнцi На початку В кшц На початку В кiнцi
ШППХе, м/с 13,10 ± 0,54 12,80 ± 0,37 13,2 ± 0,5 12,7 ± 0,5 13,1 ± 0,7 13,0 ± 0,5
ШППХм, м/с 9,70 ± 0,61 10,2 ± 0,4 9,5 ± 0,6 9,1 ± 0,5 10,50 ± 0,49 11,5 ± 0,6
ЕТ, % 34,5 ± 0,7 37,1 ± 1,8 35,3 ± 1,8 38,2 ± 2,7 32,2 ± 1,3 36,7 ± 1,3*
А1х, % 21,3 ± 1,6 22,8 ± 1,6 23,1 ± 1,8 21,9 ± 3,1 19,7 ± 1,7 24,6 ± 1,5*
ЦСАТ мм рт.ст. 142,3 ± 3,3 123,5 ± 2,1** 144,6 ± 3,1 121,6 ± 2,5** 142,1 ± 3,3 128,1 ± 2,4**
ДцСАТ мм рт.ст. -19,2 ± 1,3 -23,0 ± 2,3 -15,4 ± 2,9#
Примтки: достов1рн1сть р1зниц1 пор1вняно з початком: * — Р < 0,05; ** — Р < 0,001; # — достов1рн1сть р1зниц1 м 'ж групами Р < 0,05.
т с ж с
о ш .с т 5-|
S 2
т с > 4-
а d
л а 3
GQ
X У о /п 2
s т с (К с п 1-
а л о т £2 > 0-
о ч -1-
X а
£ р -2-1
р о
П п
д м/с, %
□ Лорюта HD ■ Бiсопролол + ГХТ
Р < 0,001
Р < 0,001
Р < 0,001
ШППХе ШППХм А1х
150 145 140 135 130 125 120 115 110
мм рт.ст.
Р = 0,05 г
□ На початку
□ В кшц
|А23,0*
f А6,5 мм
т
-рт.ст.
|А15,4*
Лорiста HD
Бюпопролол + ГХТ
Рисунок 5. Зм1ни показник1в, що характеризують пружно-еластичн властивост артерй, на фон призначено/ комб'шовано/ антиппертензивно/ терапн
на велику кшьшсть обстежених вона була достовiр-ною [85].
Таким чином, будь-яке ефективне за даними ви-мiрювання АТ на плечо вш артери лкування АГ су-проводжувалося достовiрним зниженням цСАТ. При цьому при однаковому зниженм АТ на плечовш артери лкування на базi препарату Лорсти HD забезпечу-вало достовiрно быьший стутнь зниження цСАТ та досягнення на 6,5мм рт.ст. меншого рiвня цСАТ, мж тератя на базi комбЫаци бсопролол + ГХТ. Лорста HD достовiрно не впливала на середм величини показ-нитв, що характеризують пружно-еластичм власти-востi артерш, тодiяк комбшащя бкопролол + ГХТдо-стовiрно збыьшувала АГх, що свiдчить про збыьшення частки саме додаткового компонента навантаження на серце при застосуванм комбтащ бета-блокатор + дiуретик. На фот лкування комбшащею Лорсти HD стутнь зменшення ШППХе, ШППХм та АГх був до-стовiрно бшьшим, мж на фом лкування комбшащею бкопролол + ГХТ.
Фактори, що пов'язаш i3 цСАТ. Для визначення факторiв, що пов'язаш i3 цСАТ та ступенем його зниження в загальнш rpyni обстежених, нами проведено кореляцшний анашз за Spearman. Щ даш наведеш у табл. 7. На початку дослщження цСАТ значною мiрою достовiрно корелював iз рiвнем дПАТ та нПАТ, що е лопчним, адже саме ПАТ е по-казником, який пов'язаний iз пружно-еластичними властивостями артерш. При цьому звертае на себе увагу те, що цСАТ корелював саме з ПАТ, який ви-значався при ДМАТ, а не офюному вимiрюваннi. О^м ПАТ, цСАТ достовiрно корелював iз вшом та рiвнем 24САТ. Призначення амлодишну в подаль-шому також асоцшвалося iз бшьшим цСАТ на початку. Iмовiрно, бшьш високий цСАТ потребуе бшь-ших зусиль для його зниження. Меншою мiрою, але також достовiрно цСАТ корелював iз рiвнем офю-
Рисунок 6. Динамка цСАТ на фон ткування за-лежно в'щ терапИ Примтка: * — достов 'рне зниження порiвняно з початком.
ного САТ, Вар.дСАТ, ШППХе та А1х. О^м того, у жшок рiвень цСАТ був меншим, н1ж у чоловтв. Як указувалося вище, ШППХе бшьшою мiрою харак-теризуе саме еластичш властивостi стiнки артерiй та залежить вiд тиску розтягування. Тому, з одного боку, бшьш високий цСАТ означае вщий тиск розтягування та, вщповщно, бшьшу ШППХе, з шшо-го — бiльш висока ШППХе означае бшьш швидке повернення пульсово! хвилi та, вiдповiдно, ранню сyмацiю прямо! та вщбито! хвил i збiльшення цСАТ. Це пщтверджуеться i тим, що цСАТ прямо корелював iз А1х.
ЦСАТ у кшш дослiдження бiльшою мiрою корелював iз показниками, що характеризують пруж-но-еластичнi властивостi артерш — iз ШППХе, ШППХм та А1х у кiнцi дослщження. О^м того, при бiльш високому 24ПАТ, бшьшш варiабельностi як дСАТ, так i дДАТ також спостерirався бшьший рiвень цСАТ. Прийом антаrонiстiв кальцш до вклю-чення у дослщження асоцшвався iз бiльшим рiвнем цСАТ у кшш дослщження, це частково пов'язане з тим, що АК частше призначали бiльш тяжким патентам, у яких були трyднощi в досяrненнi цiльовоrо АТ. Щ трyднощi, можливо, у свою чергу, пов'язанi з бiльш вираженими змшами пружно-еластичних властивостей артерiй.
Стyпiнь зниження цСАТ (ДцСАТ) достовiрно корелював iз рiвнем цСАТ на початку та в кшш дослщження. О^м того, вщшчався зв'язок iз рiвнем офiсноrо ДАТ у кiнцi дослщження та Вар.дДАТ на початку: чим бшьшою була варiабельнiсть дДАТ на початку та офюний ДАТ у кшш, тим бшьшим було зниження цСАТ. ШППХм спочатку зворотно коре-лювала iз ДцСАТ: чим бшьшою вона була, тим мен-ше знижувався ДцСАТ на фонi лiкyвання.
Ми також проаналiзyвали, з чим були пов'язаш змши цСАТ залежно вщ призначеного лiкyвання
Таблиця 7. Показники, з якими корелювали (за Spearman) цСАТна початку, цСАТу юнц дослдження та ступнь зниження цСАТ на фон лкування (n = 59)
Показники цСАТ на початку цСАТ в кшщ ДцСАТ
Офiсний САТ на початку 0,31, Р = 0,025 - -
Офiсний ДАТ у кшщ - 0,27, P = 0,06 0,3, P = 0,035
Вiк 0,43, P = 0,001 - -
Стать (0 — ж., 1 — ч.) 0,28, P = 0,048 - -
Попередне л^вання АК - 0,33, P = 0,02 -0,29, P = 0,04
ДПАТ на початку 0,73, Р < 0,001 0,39, P = 0,04 -
24САТ на початку 0,42, P = 0,012 - -
НСАТ на початку 0,40, P = 0,022 - -
НПАТ на початку 0,64, P < 0,001 - -
Вар.дСАТ на початку 0,31, Р = 0,05 - -
Вар.дДАТ на початку - - 0,43, P = 0,024
24ПАТ у кшщ - 0,39, P = 0,017
Вар.дСАТ у кшщ 0,38, P = 0,028 0,32, P = 0,05 -
Вар.дДАТ у кшщ - 0,32, P = 0,053 -
Призначення амлодипшу 0,41, P = 0,003 - -
ШППХе на початку 0,29, P = 0,045 - -
ШППХе у кшщ - 0,48, P < 0,001 -
ШППХм на початку - - -0,39, P = 0,006
ШППХм у кшщ - 0,45, P = 0,001 -
А1х на початку 0,34, P = 0,015 - -
А1х у кiнцi - 0,39, P = 0,005 -
ЦСАТ на початку - - 0,55, P < 0,001
ЦСАТ у кшщ - - -0,62, P < 0,001
(табл. 8). Виявилося, що цСАТ у кшш дослщження у груш Лорюти HD корелював iз рiвнем дПАТ i нПАТ, Вар.дСАТ в кiнцi, iндексом маси тта, рiвнем глюко-зи в кшш та попереднiм прийомом АК. У той же час у груш бюопролол + ГХТ кшцевий цСАТ негативно корелював лише з ЧСС: чим бтьшою була ЧСС в кшш дослщження, тим меншим був цСАТ. ДцСАТ у груш Лорюти HD був пов'язаний лише iз рiвнем цСАТ на початку та в кшш дослщження, у груш бь сопролол + ГХТ — iз Вар.дСАТ та Д1 ДАТ, офюним ДАТ, рiвнем глюкози кровi в кiнцi, цСАТ та шдексом маси тiла на початку.
Таким чином, цСАТ пов'язаний iз вком, стат-тю, рiвнем АТ, а особливо САТi ПАТ, як вимiрянi при ДМАТ, Вар.дСАТ та з показниками, що характеризу-ють пружно-еластичт властивостi артерш. Урiзних групах лкування спостеркалися рiзнi фактори, що достовiрно корелювали з кшцевим цСАТ та ступенем його зниження. У груш Лорюти HD кшцевий цСАТ був пов'язаний iз рiвнем кшцевих дПАТ та нПАТ, Вар.дСАТ, яы достовiрно зменшувалися на фош лише даного лiкування. У груш бюопролол + ГХТ кшцевий цСАТ достовiрно був зворотно пов'язаний
Гз досягнутою на фош лГкування ЧСС, яка бГльш ви-ражено, особливо за даними ДМАТ, зменшувалася саме при данш терапГ!. Стушнь зниження цСАТ у груш Лорюти HD достовГрно був пов'язаний Гз рГв-нем цСАТ на початку та в кшш лГкування, а у груш бюопролол + ГХТ, окрГм рГвня цСАТ на початку, Гз Вар.дСАТ у кшш, який не змшювався достовГрно, на вщмшу вщ групи ЛорГсти HD, Гз Д1 ДАТ та рГвнем глюкози на початку. 1ндекс маси тта та рГвень глюкози прямо корелювали з рГвнем досягнутого цСАТ у груш ЛорГсти HD та зворотно — зГ ступенем зниження цСАТ у груш бюопролол + ГХТ, що свщчить про необхщнють проведення модифГкацГ! способу життя для кращого контролю АТ.
Обговорення
Як показало наше дослщження, при однаковому зниженш АТ на плечовш артерГ! рГзнГ антигшертен-зивш препарати забезпечують рГзне зниження цСАТ та змши показникГв, що характеризують пружно-еластичнГ властивостГ артерГй.
Як уже зазначалося, у дослщженш ASCOT також було показано, що лГкування на основГ амлодишну
Таблиця 8. Показники, з якими корелювали (за Spearman) цСАТ на початку, цСАТ у кНЦ дослщження та ступнь зниження цСАТ залежно вщ терапп
Показник/коефщент кореляцГГ r, достовiрнiсть кореляцГГ Група Лорюти-НД Група бюопролол + ГХТ
ЦСАТ в кiнцi ДПАТ в кiнцi 0,53, Р = 0,006 НПАТ в кшщ 0,54, Р = 0,024 Вар.дСАТ у кшщ 0,47, Р = 0,018 PiBeHb глюкози в кшщ 0,38, Р = 0,05 Попередня терапт АК 0,36, Р = 0,042 ВМ1 0,33, Р = 0,05 ЧСС -0,51, Р = 0,045
ДцСАТ ЦСАТ на початку 0,53, Р = 0,002 ЦСАТ в кшщ -0,60, Р < 0,001 Вар.дСАТ в кшщ -0,78, Р = 0,013 Д1 ДАТ у кшщ 0,71, Р = 0,022 ОДАТ на початку 0,59, Р = 0,01 Рiвень глюкози на початку -0,54, Р = 0,039 ЦСАТ на початку 0,54, Р = 0,026 ВМ1 -0,47, Р = 0,055
забезпечувало однакове з атенололом зниження АТ на плечовш артерГ!, але достовГрно менший рГвень цСАТ (на 4 мм рт.ст.) та цПАТ. У цьому дослщжен-ш виявлено, що рГвень цСАТ на фош лГкування пов'язаний Гз ЧСС: чим меншою була ЧСС, тим бГльшим був цСАТ. Це i стало одним Гз пояснень, чому бета-адреноблокатори менше знижують цСАТ, адже вони бтьше зменшують ЧСС. Зменшення ЧСС, згщно з дослщженням ASCOT, на 10 уд. за 1 хв забезпечуе пщвищення цСАТ на 3 мм рт.ст. та А1х на 2,5 % [85]. Причинами цього е три основш фактори. По-перше, зменшення ЧСС призводить до подовження систоли i вщбита пульсова хвиля повертаеться в систолу, пщсумовуеться з прямою хвилею та збГльшуе цСАТ. По-друге, бета-блокато-ри можуть викликати периферичний вазоспазм i тим самим змГщати точку вщбиття пульсово! хвилГ бГльш проксимально, сприяючи бГльш ранньому по-верненню пульсово! хвилГ. ОкрГм того, пГдвищення резистивностГ судин збГльшуе амплГтуду пульсово! хвиль По-трете, згГдно з законом Пуазеля, АТ = серцевий викид х периферичний опр, де серцевий викид = ударний об'ем х ЧСС. Коли ЧСС знижуеть-ся пщ випливом терапГ!, середнш АТ пщтримуеть-ся за рахунок збГльшення ударного об'ему. Цей феномен часто спостерГгаеться у пащентш Гз повною атрювентрикулярною блокадою. У бГльш молодих пащентш з еластичними емнГсними судинами пГдвищення ударного об'ему не викликае суттевого збГльшення АТ, адже емшсш судини здатш значно розтягуватися та, окрГм того, периферичнГ судини дилатуються, зменшуючи опр та знижуючи АТ. У людей бГльш старшого вГку та тих, хто страждае вщ АГ або атеросклерозу, зменшення ЧСС також призводить до збГльшення ударного об'ему, але воно не компенсуеться розтягуванням емшсних судин (через вГковГ та патолопчш змши у стГнках), що при-
зводить до збтьшення цСАТ та ПАТ. 1ншими словами, i3 цього витiкаe, що будь-який препарат, що зменшуе ЧСС, може бути менш ефективним щодо зниження центрального АТ. Проте е даш, що бета-блокатори з вазодилатуючими властивостями бшьш ефективнi щодо зниження цСАТ, н1ж представни-ки дано! групи, але без таких властивостей [14, 15]. О^м того, у дослщженш Y. Matsui зi спiвавторами шд впливом лiкування комбiнацiею олмесартан + азелнщишн спостерiгалося бiльш виражене зниження цСАТ при бшьшому зниженш ЧСС порiв-няно з комбшащею олмесартан + ГХТ [48]. Авто-ри пояснювали це бiльш вираженим позитивним впливом першо! комбiнацiï на периферичний ошр та ШППХ. Тобто, можливо, iснують додатковi пози-тивш ефекти антигiпертензивних препаратiв (вплив на еластичш властивостi емнiсних судин та функщ! ендотелiю, зменшення периферичного вазоспазму), що швелюють ефект зменшення ЧСС.
У нашому дослiдженнi ми спробували порiвняти показники, що характеризують пружно-еластичш властивостi артерiй, та цСАТ до та в кшш ткування залежно вщ ЧСС. Цi данi наведен в табл. 9. Серед-нш рiвень ЧСС у загальнiй груш на початку досль дження становив 74,4 уд. за 1 хв. Вщповщно, пащ-енти були розподшеш на двi пiдгрупи: з ЧСС < 75 та > 75 уд. за 1 хв. На початку дослщження не спо-стершалося достовiрноï рiзницi м1ж пiдгрупами за показниками, що вивчалися.
Середнiй рiвень ЧСС в кiнцi дослщження становив 66,6 уд. за 1 хв. Вщповщно пащенти були розподшеш на пщгрупи: з ЧСС < 67 та > 67 уд. за 1 хв. Виявлено, що на фош л^вання менша ЧСС асощ-ювалася з бтьшою ШППХе, бтьшими А1х та цСАТ. Тобто на показники, що вивчалися на фош л^-вання, впливала саме ЧСС на фош лшування. У дослщженш ASCOT не проводили анашзу залежносй
Таблиця 9. Показники, що характеризують пружно-еластичш властивост'1 артерй,
та цСАТзалежно вд ЧСС
Показники ЧСС до л^ування Р ЧСС шсля лiкування Р
>75,n=31 <75,n=28 >67,n=22 < 67,n = 37
ШППХе, м/с 13,40 ± 0,59 13,6 ± 0,8 НД 11,8 ± 0,5 13,5 ± 0,5 0,029
ШППХм, м/с 9,5 ± 0,8 9,8 ± 0,6 НД 9,9 ± 0,3 10,6 ± 0,4 НД
ЕТ, % 35,8 ± 1,1 34,3 ± 0,9 НД 35,4 ± 0,9 38,9 ± 4,0 НД
А1х, % 24,1 ± 3,5 24,3 ± 2,8 НД 19,7 ± 1,9 25,8 ± 1,4 0,05
ЦСАТ 144,2 ± 3,8 145,4 ± 4,6 НД 118,3 ± 2,9 127,6 ± 2,9 0,031
центрального АТ вщ ЧСС до включення пашенпв у дослщження, лише на фон лiкyвання. В iнших до-слiдженнях ми також не знайшли подiбного аналiзy, хоча в оглядах вказуеться, що ЧСС мае впливати на центральний АТ.
У дослщженш ASCOT при стандартизаци за ЧСС не спостерпалося достовГрно! рiзницi в рiвнi цСАТ м1ж групами лiкyвання. У нашому дослщженш ми спробували оцiнити показники, що вивчалися, залежно вщ терапп та ЧСС на фош лшування (табл. 10). Виявилося, що у груш Лорюти HD не спостерь галося достовГрно! рiзницi м1ж показниками залежно вiд досягнуто! ЧСС, за винятком змiн ШППХе: при меншiй частотi ШППХе збшьшувалася, а при бiльшiй ЧСС зменшувалася в середньому на 2 м/с (Р = 0,026). У груш ж бюопролол + ГХТ спостерпа-лася достовiрна рiзниця м1ж шдгрупами за ШППХе, ЕТ та А1х у кiнцi дослщження: у пашенпв iз ЧСС 67 уд. за 1 хв i бiльше щ показники були достовГр-но меншими. Звертало на себе увагу i те, що у rрyпi Лорюти HD не було достовГрно! рiзницi за ступе-нем зниження та рiвнем досягнутого цСАТ м1ж пщ-групами з рiзною ЧСС, а у груш бюопролол + ГХТ спостерпався достовiрно бiльший цСАТ та менший стушнь зниження цСАТ у пашенпв з бшьш низь-кою ЧСС на фош терапи. Середш величини ЧСС на фонi терапп достовiрно не вiдрiзнялися м1ж групами у вщповщнш пiдrрyпi.
Загалом, якщо припустити, що зниження ЧСС на 10 уд. за 1 хв забезпечуе пщвищення цСАТ на 3 мм рт.ст., то виявляеться, що в середньому за дани-ми офюного вимiрювання ЧСС у rрyпi Лорюти HD знизилася на 5,9 ± 1,6 уд. за 1 хв, а у груш бюопролол + ГХТ — на 12,9 ± 3,9 уд. за 1 хв. Таким чином, рГз-ниця у зниженш ЧСС м1ж групами становила 7 уд. за 1 хв, що мало забезпечити рiзницю, як згадано вище, у рiвнi досягнутого цСАТ трохи менше 3 мм рт.ст., а в нашому дослщженш вона становила 6,5 мм рт.ст. О^м того, у нашому дослщженш цСАТ на фош ль кування не корелював зi ступенем зниження ЧСС, а лише з досягнутою на фош лiкyвання ЧСС, за якою групи ш за даними офюного вимiрювання, нi за да-ними ДМАТ достовiрно не в!^знялися. Це дае змо-
гу припустити, що л^ванню на основi Лорюти HD на вщмшу вiд бюопролол + ГХТ притаманш власти-восп, якi нiвелюють вплив зниження ЧСС на цСАТ.
Як було показано вище, у груш бюопролол + ГХТ спостерпалося достовiрне збшьшення А1х на 4,7 %, що також могло бути спричинено зменшенням ЧСС. Зпдно з даними дослщження I.B. Wilkinson зi спiвавторами, зменшення ЧСС на 10 уд. за 1 хв вщ 75 призводить до збшьшення А1х на 3,9 % [84]. У нашому дослщженш ЧСС у груш бюопролол + ГХТ зменшилася до 62,2 уд. за 1 хв, тобто майже на 13 уд. за 1 хв вщ 75, що i могло забезпечити збшьшення А1х на 4,7 %. Таким чином, нашi даш вщповщають да-ним лператури. У груш ж Лорюти HD ЧСС вщ 75 зменшилася на 8,1 уд. за 1 хв, але А1х не змшився. Це також пщтверджуе думку про позитивш власти-востi саме комбшаци Лорiсти HD, яы нiвелюють не-гативний вплив зниження ЧСС.
Таким чином, быьш низька ЧСС на фот лкуван-ня асоцтвалася з вищим цСАТ та быьшим додатко-вим навантаженням (А!х) лише у грут бсопролол + ГХТ. У грут Лоркти HD зменшення ЧСС призводило до деякого твелювання позитивноi ди дано! комбша-ци на еластичт властивостi артерш великого калiбру (менший стутнь зменшення ШППХе), але не виклика-ло достовiрного збшьшення цСАТ. 1ншими словами, з огляду на результати нашого дослщження цСАТ залежить не тшьки вщ ЧСС на фош терапГ!, але й вщ того, яка терапiя призначаеться. Лшуванню на основГ комбшаш! Лорюти HD, вГрогщно, були притаманш додатковi позитивш властивосп, яы сприя-ли 6Гльш вираженому зменшенню цСАТ, незважаю-чи на зменшення ЧСС.
Взагаш вивчення впливу блокаторiв рецепторiв анriотензинy II (БРА) на пружно-еластичш властивосп артерш почалося не так давно, хоча переваги даних препарапв у попередженш серцево-судинних ускладнень порГвняно з Гншими препаратами були вщомГ значно ранiше з кшшчних дослiджень (LIFE, MOSES, RENAAL, IDNT). ЛогГчно припустити, що препарат, який зменшуе середнiй АТ та мае вазоди-латyючi властивостi, а БРА е саме такими препаратами, може покращувати пружно-еластичш власти-
Таблиця 10. Показники, що характеризують пружно-еластичн властивост артерй, та цСАТ у юнц до-
слДження залежно вД ЧСС та л1кування
Показники Лорюта HD Р Бюопролол + ГХТ Р
ЧСС у кшщ лiкування ЧСС у кшщ лкування
> 67 n = 15 < 67 n = 17 = 1 V 6 7 < 67 n = 20
ШППХе, м/с 11,4 ± 0,7 13,4 ± 0,8 НД 11,7 ± 0,4 13,5 ± 0,6 0,05
ШППХм, м/с 9,5 ± 0,4 10,3 ± 0,5 НД 10,90 ± 0,58 11,1 ± 0,8 НД
ЕТ, % 41,6 ± 5,6 35,4 ± 1,1 НД 33,0 ± 2,0 40,3 ± 1,8 0,02
А1х, % 20,6 ± 2,4 23,8 ± 3,3 НД 17,9 ± 3,6 29,7 ± 2,3 0,019
ЦСАТ, мм рт.ст. 119,0 ± 2,8 123,8 ± 3,2 НД 119,7 ± 2,7 135,1 ± 5,2 0,02
ДШППХе, м/с -2,0 ± 0,3 0,73 ± 0,70 0,026 -0,70 ± 0,54# 0,18 ± 0,90 НД
ДШППХм, м/с -0,45 ± 1,10 0,46 ± 1,30 НД 0,17 ± 0,63 -1,36 ± 0,8 НД
ДА1х, % -2,7 ± 2,9 0,23 ± 2,40 НД -1,6 ± 5,9 2,1 ± 4,4 НД
ДцСАТ, мм рт.ст. -24,1 ± 5,7 -22,1 ± 4,0 НД -20,0 ± 2,6 -11,3 ± 2,4 0,05
ЧСС, уд. за 1 хв 71,1 ± 0,7 63,40 ± 0,59 0,001 71,7 ± 1,6 62,30 ± 0,93 0,001
ДЧСС, уд.за 1 хв 1,48 ± 2,00 -11,4 ± 3,8 0,009 4,3 ± 3,3 -21,6 ± 4,5 0,001
Примтка: # — достов1рно пор1вняно з вДповДною пДгрупою групи Лорсти HD.
вость Проте в експериментах показано, що блокада рецепторГв анпотензину II асощюеться Гз ремоде-люванням малих та великих артерГй, яке виникае через специфГчш механГзми — антизапальний ефект та змши зв'язування а5р1-штегрин Гз фГбронекти-ном [33]. Це призводить до зменшення жорсткосй артерГй незалежно вГд впливу на АТ. Так, у гшер-тензивних щурГв, якГ знаходилися на низькосольо-вГй дГетГ, валсартан у низьйй дозГ зменшував цПАТ, але не середнш АТ [39]. ЗгГдно з даними дослГджень G.M. London зГ спГвавторами та Е. Agabiti-Rosei зГ спГвавторами, блокада ангГотензину II покращуе або навГть нормалГзуе структуру малих резистивних судин та зменшуе вГдбиття пульсово! хвилГ [4, 5, 41, 42]. У дослщженш Y. Matsue зГ спГвавторами комбь нацГя олмесартан + азелтдишн забезпечувала бГльш виражене зменшення ШППХе, що не залежало вГд ступеня зниження середнього АТ, н1ж комбГнацГя олмесартан + ГХТ [48]. А пГд час проведення досль дження EXPLOR показано, що комбшацГя валсартан + амлодишн при однаковому зниження АТ на плечовш артерГ! призводила до бГльш вираженого зменшення цСАТ та А!х, н1ж комбГнац1я атенолол + амлодишн [15]. Причому ця рГзниця зберГгалася при стандартизацГ! за ЧСС. Автори цього дослГдження, як i дослГдження Y. Matsue, пояснювали цю рГзницю при призначенш рГзного лГкування перш за все рГз-ними змшами тонусу артерГй: бГльша вазодилатацГя забезпечуе бГльший позитивний вплив на пульсову хвилю. Певно, що бета-блокатор не впливае або забезпечуе меншу дилатащю (при комбшацГ! з АК), н1ж БРА. Тому можна зробити висновок, що дода-вання АК у нашому долдженм не мвелювало недо-статнш вплив бета-блокатора на центральний АТ та
додаткове навантаження на серце за рахунок ранньо! сумаци прямо! та вщбито! пульсово! хвиль
Обмеження дослГдження
Певне, що проведення даного дослщження мало деякi обмеження. По-перше, пацieнти до включен-ня в дослiдження вже приймали антигшертензивш препарати. Тобто ми оцiнювали на початку досль дження пружно-еластичнi властивосй артерiй, якi на той момент могли бути обумовлеш не тшьки за-хворюванням, але й тим, яй лiки приймали до цього хворь У подальшому при порiвняннi саме впливу лiкування цей фактор мав менше значення, адже групи достовiрно не вiдрiзнялися за попередньою терапieю. По-друге, дослГдження хоча i було рандо-мiзованим, але не слшим. Дослiдники, у тому чист i тi, якi проводили апланацшну тонометрiю, знали, якi препарати отримували пацieнти. Але автомати-зацiя методу отримання та обробки шформацГ! за допомогою апаратiв ДМАТ та Sphygmocor дозволяе максимально виключити суб'ектившсть нашого дослiдження. По-трете, iснували деяй певнi мето-дологiчнi обмеження, адже визначали параметри пульсово! хвилi шсля !! калiбрування на основi да-них вимiрювання АТ на плечовш артери, а вГдстань м1ж точками на артерiях вимiрювали сантиметро-вою стрiчкою. Проте вимiрювання АТ на плечовш артерГ! проводив один i той же дослГдник за викла-деною вище методикою однаково в кожнш iз груп лiкування. По-четверте, о^м антигiпертензивно! терапГ! пацiенти у нашому дослщженш отримували статини, яй теоретично могли вплинути на елас-тичнi властивостi артерiй та цСАТ, що могло позна-читися на результатах у загальнш групi. Проте групи
достовiрно не в1^знялися за часткою пацieнтiв, яким призначали статини. OKpiM того, у дослщжен-ш ASCOT при тривалому спостереженш не було вщ-мiчено достовiрноï рiзницi за рiвнем центрального АТ та показниками, що характеризували жорстйсть артерiй, м1ж групами хворих, яй отримували або не отримували аторвастатин [86]. По-п'яте, строк спо-стереження в нашому дослiдженнi становив лише 6 мюяшв, що було, можливо, мало для отримання достовiрних змш пружно-еластичних властивостей артерiй у дано! категорïï хворих. По-шосте, у дано-му дослiдженнi ми використовували хоча i високо-селективний, але бета-блокатор без вазодилатуючих властивостей. Можливо, при застосуванш таких препаратiв, як небiволол, карведилол, ми мали б iншi результати. По-сьоме, це дослiдження проводилося лише в одному цен^ (вщдшення симптоматичних артерiальних гiпертензiй ННЦ «1нститут кардюлогИ iменi академiка М.Д. Стражеска») — единому мiсцi в Укршш, де е сертифiкований прилад Sphygmocor i де, як правило, концентруються пацiенти, якi мають певнi проблеми з ефективнютю попереднього лшу-вання, що накладае певнi обмеження в генералiзащï отриманих даних.
KAÏHÏ4He значення
У зв'язку з тим, що центральний АТ е незалеж-ним предиктором виникнення кaрдiовaскулярних подiй, cлiд проводити ощнку можливостей антип-пертензивних препарапв знижувати саме цСАТ, на-впъ при однаковому зниженнi АТ на плечовш арте-рй". Лiкувaння пашенпв iз неускладненою помiрною та тяжкою АГ на основi комбiнaцiï Лорюти HD при однаковому зниженш АТ на плечовш артерй' за даними й офюного вимiрювaння, i ДМАТ забезпечу-вало бiльш виражене зниження цСАТ, нiж терaпiя на основi бiсопрололу + ГХТ, що не залежало вщ зниження ЧСС. Додаткове призначення aмлодипiну не призводить до швелювання недостатнього впливу бета-блокатора на цСАТ. Подaльшi кшшчш досль дження мають пiдтвердити, що центральний АТ та показники жорсткосй aртерiй можуть бути бiльш важливими критерiями оцiнки ефективностi антип-пертензивноï терапГ!, нiж АТ, вимiряний на плечовш артерй.
Висновки
1. За даними i офюного вимiрювaння АТ, i ДМАТ комбшоване лiкувaння на основi препарату Лорiстa HD було таке ж ефективне, як i лшування на основi комбiнaцiï бюопролол + ГХТ: офюного цшьового АТ було досягнуто у 96,9 та 92,6 % осiб та цшьового се-редньодобового АТ у 75 та 66,7 % пашенпв (Р = НД) на 6-му мюяш вщповщно у групах Лорiсти HD та 6ï-
сопролол + ГХТ. Але лише пщ впливом л1кування на основ1 Лорюти HD спостерпалося достов1рне зменшення дПАТ 1 вар1абельносп дСАТ, що при подаль-шому лгкуванш може мати позитивне прогностичне значення.
2. Будь-яке ефективне за даними вим1рювання АТ на плечовш артерй лжування АГ супроводжувалося достов1рним зниженням цСАТ. При цьому при однаковому зниженш АТ на плечовш артерй лжування на баз1 препарату Лорюта HD забезпечувало достов1рно бшьший стушнь зниження цСАТ (23,0 ± 2,3 мм рт.ст. проти 15,4 ± 2,9 мм рт.ст., Р < 0,05) та досягнення на 6,5 мм рт.ст. меншого р1вня цСАТ, н1ж терап1я на баз1 комбшацп бюопролол + ГХТ.
3. Центральний САТ пов'язаний 1з в1ком, стат-тю, р1внем АТ, а особливо САТ 1 ПАТ, яй вим1ряш при ДМАТ, Вар.дСАТ та 1з показниками, що характеризуют пружно-еластичш властивосй артерш. У р1зних групах л1кування спостерпалися р1зш факто-ри, що достов1рно корелювали з йнцевим цСАТ та ступенем його зниження. У груш Лорюти HD йнце-вий цСАТ був пов'язаний 1з р1внем йнцевих дПАТ та нПАТ, Вар.дСАТ, яй достов1рно зменшувалися на фош лише даного л1кування. У груш бюопролол + ГХТ йнцевий цСАТ достов1рно був зворотно пов'язаний 1з досягнутою на фош л1кування ЧСС, яка бшьш виражено, особливо за даними ДМАТ, зменшувалася саме при данш терапп.
4. Стушнь зниження цСАТ у груш Лорюти HD достов1рно був пов'язаний 1з р1внем цСАТ на початку та в йнш лжування, а у груш бюопролол + ГХТ, окр1м р1вня цСАТ на початку, 1з Вар.дСАТ у йнш, який не змшювався достов1рно на вщмшу вщ групи Лорюти HD, 1з Д1 ДАТ та р1внем глюкози на початку. 1ндекс маси тша та р1вень глюкози прямо корелювали з р1внем досягнутого цСАТ у груш Лорюти HD та зворотно — 1з ступенем зниження цСАТ у груш бюопролол + ГХТ.
5. Лорюта HD достов1рно не впливала на середш величини показнийв, що характеризують пружно-еластичш властивосй артерш, тод1 як комбшац1я бюопролол + ГХТ достов1рно збшьшувала А1х, що свщчить про збшьшення частки саме додаткового компонента навантаження на серце при застосу-ванш комбшацп бета-блокатор + д1уретик. На фош л1кування комбшашею Лорюта HD стушнь зменшення ШППХе, ШППХм та А1х був достов1рно бшьшим, н1ж на фош л1кування комбшашею бюо-пролол + ГХТ.
6. Бшьш низька ЧСС на фош лжування асоцш-валася 1з вищим цСАТ та бшьшим додатковим на-вантаженням (А1х) лише у груш бюопролол + ГХТ. У груш Лорюти HD зменшення ЧСС призводило до деякого швелювання позитивно! дп дано! комбша-
цц на еластичнi властивостi артерiй великого каль бру (менше зниження ШППХе), але не викликало достовiрного збiльшення цСАТ.
Список дператури
1. Радченко Г.Д., Мгхеева К.В., крепко Ю.М., Куш-nip С.М., Пономарьова Г.В. Ефективтсть лтування на ocnoei препарату Лоpiста HD — лозартан 100 мг + гiдpо-хлоpтiазид 25мг — поpiвняно з комбтащею бicопpолол 10мг + гiдpохлоpтiазид 25 мг у пацieнтiв з помipною та тяжкою аpтеpiальною гiпеpтензieю: дошдження ЕЛ1ЗА (результа-ти 6-мкячного спостереження) // Аpтеpiальна гтертен-зЫ. — 2010. — № 6. — С. 23-35.
2. аренко Ю.М. Аpтеpiальна гiпеpтензiя (поабник для лiкаpiв). — К.: Морион, 2002. — 201 с.
3. 2007European Society of Hypertension — European Society of Cardiology guidelines for management of arterial hypertension // J. Hypertension. — 2007. — Vol. 25. — P. 1105-1187.
4. Agabiti-Rosei E., Heagerty A.M., Rizzoni D. Effects of antihypertensive treatment on small artery remodeling// J. Hyper-tens. — 2009. — Vol. 27. — P. 1107-1114.
5. Agabiti-Rosei E., Porteri E., Rizzoni D. Arterial stiffness, hypertension, and rational use of nebivolol // Vascular Health and Risk Management. — 2009. — Vol. 5. — P. 353-360.
6. Alli C., Avanzini F., Bettelli G., Colombo F., Tor-ri V., Tognoni G. The long-term prognostic significance of repeated blood pressure measurements in the elderly: SPAA (Studio sulla Pressione Arteriosa nell'Anziano) 10-year follow-up // Arch. Intern. Med. — 1999. — Vol. 159. — P. 1205-1212.
7. Antikainen R., Jousilahti P., Tuomilehto J. Systolic blood pressure, isolated systolic hypertension and risk of coronary heart disease, strokes, cardiovascular disease and all-cause mortality in the middle-aged population // J. Hypertens. — 1998. — Vol. 16. — P. 577-583.
8. Asmar R., Benetos A., Topouchian J. et al. Assessment of arterial distensibility by automatic pulse wave velocity measurement: validation and clinical application studies // Hypertension. — 1995. — Vol. 26. — P. 485-490.
9. Bangalore S., Wild D., Parkar S. et al. Beta-blockers for Primary Prevention of Heart Failure in Patients with Hypertension: Insights From a Meta-Analysis // Am. Coll Cardiol. — 2008. — Vol. 52. — P. 1062-1072.
10. Benetos A., Adamopoulos C., Bureau J.M. et al. Determinants of accelerated progression of arterial stiffness in normo-tensive subjects and in treated hypertensive subjects over a 6-year period// Circulation. — 2002. — Vol. 105. — P. 1202-1207.
11. Blacher J., Asmar R., Djane S., London G.M., Safar M.E. Aortic pulse wave velocity as a marker of cardiovascular risk in hypertensive patients // Hypertension. — 1999. — Vol. 33. — P. 1111-1117.
12. Blacher J., Guerin A.P., Pannier B. et al. Arterial calcifications, arterial stiffness, and cardiovascular risk in end-stage renal disease//Hypertension. — 2001. — Vol. 38. — P. 938-942.
13. Blacher J., Pannier B., Guerin A.P. et al. Carotid arterial stiffness as a predictor of cardiovascular and all-cause mortality in end-stage renal disease//Hypertension. — 1998. — Vol. 32. — P. 570-574.
14. Boutouyrie P., Tropeano A.I., Asmar R. et al. Aortic stiffness is an independent predictor of primary coronary events in hypertensive patients: a longitudinal study // Hypertension. — 2002. — Vol. 39. — P. 10-15.
15. Boutouyrie P., Achouba A., Trunet P. et al. for the EXPLOR Trialist Group. Amlodipine-Valsartan Combination Decreases Central Systolic Blood Pressure More Effectively Than the Amlodipine-Atenolol Combination The EXPLOR Study // Hypertension. — 2010. — Vol. 55. — P. 1314-1322.
16. Brion R., Carre F., Verdier J. et al. Comparative effects of bisoprolol and nitrendipine on exercise capacity in hypertensive patients with regular physical activity // J. Cardiovasc. Pharmacol. — 2000. — Vol. 35. — P. 78-83.
17. Cameron J.D., McGrath B.P., Dart A.M. Use of radial artery applanation tonometry and a generalized transfer function to determine aortic pressure augmentation in subjects with treated hypertension // J. Am. Coll. Cardiol. — 1998. — Vol. 32. — P. 1214-1220.
18. Cohn J. Is it the blood pressure or the blood vessel? // Journal of American Society of Hypertension. — 2007. — Vol. 1. — P. 5-16
19. Cruickshank J. Beta-blockers continue to surprise us // Eur. Heart J. — 2000. — Vol. 21. — P. 354-364.
20. Dahloef B., Devereux R.B., Kjeldsen S.E., Julius S., Beevers G., de Faire U. et al. Cardiovascular morbidity and mortality in the Losartan Intervention for Endpoint reduction in hypertension study (LIFE): a randomized trial against atenolol // Lancet. — 2002. — Vol. 359. — P. 995-1003.
21. Dart A., Cameron J., Gatzka C. et al. Similar Effects of Treatment on Central and Brachial Blood Pressures in Older Hypertensive Subjects in the Second Australian National Blood Pressure Trial//Hypertension. — 2007. — Vol. 49. — P. 12421247.
22. Dart A., Gatzka C., Kingwell B. et al. Brachial Blood Pressure But Not Carotid Arterial Waveforms Predict Cardiovascular Events in Elderly Female Hypertensives//Hypertension. — 2006. — Vol. 47. — P. 785-790.
23. Davies J., Struthers A. Pulse wave analysis and pulse wave velocity: a critical review of their strenghs and weakness-es// J. Hypertens. — 2003. — Vol. 21. — P. 463-472.
24. Dhakam Z, McEniery C., Yasmin et al. Atenolol and Epro-sartan: Differential Effects on Central Blood Pressure and Aortic Pulse Wave VelocityAtenolol and Eprosartan: Differential Effects on Central Blood Pressure and Aortic Pulse Wave Velocity (CAVI) // American Journal of Hypertension. — 2006. — Vol. 19. — P. 214-219.
25. Everly M., Heaton P., Cluxton R. Blocker Underuse in Secondary Prevention of Myocardial Infarction // Annals Pharmacotherapy. — 2004. — Vol. 38. — P. 286-293.
26. Franklin S. S., Kh an S.A., Wong N. D., Larson M. G., Levy D. Is pulse pressure useful in predicting risk for coronary heart disease? The Framingham heart study// Circulation. —1999. — Vol. 100. — P. 354-360.
27. Franklin S.S. Blood pressure and cardiovascular disease: what remains to be achieved?// J. Hypertens. — 2001. — Vol. 19, Suppl. 3. — P. S3-S8.
28. Gómez-Marcos M., Recio-Rodríguez, J., Rodríguez-Sánchez E. et al. Central blood pressure and pulse wave velocity: relationship to target organ damage and cardiovascular morbidity-mortality in diabetic patients or metabolic syndrome. An observational prospective study. LOD-DIABETES study protocol // BMC Public Health. — 2010. — Vol. 10. — P. 143.
29. Greenwald S. Pulse pressure and arterial elasticity // Q. J. Med. — 2002. — Vol. 95. — P. 107-112.
30. Guido Grass G.I., Quarti-Trevano F., Mancia G. Car-dioprotective effects of telmisartan in uncomplicated and complicated hypertension // Journal of Renin-Angiotensin-Aldosterone System. — 2008. — Vol. 9. — P. 66-74.
31. Hirata K., Vlachopoulos C., Adji A., O'Rourke M.F. Benefits from angiotensin-converting enzyme inhibitor «beyond blood pressure lowering»: beyond blood pressure or beyond the brachial artery? [published correction appears in J. Hypertens. — 2005. — 23. — 903-904] // J. Hypertens. — 2005. — Vol. 23. — P. 551-556.
32. Ichihara A., Hayashi M., Kaneshiro Y. et al. Low doses of losartan and trandolapril improve arterial stiffness in hemo-dialysis patients // Am. J. Kidney Dis. — 2005. — Vol. 45. — P. 866-874.
33. Kakou A., Bézie Y., Mercier N. et al. Selective reduction of centralpulsepressure under angio-tensin blockage in SHR: role of the fibronectin-a5$ 1 integrin complex//Am. J. Hypertens. — 2009. — Vol. 22. — P. 711-717.
34. Kannel W., Gordon T., Schwartz M. Systolic versus diastolic blood pressure and risk of coronary heart disease: the Framingham study // Am. J. Cardiol. — 1971. — Vol. 27. — P. 335-346.
35. Karamanoglu M., O'Rourke M.F., Avo-lio A.P., Kelly R.P. An analysis of the relationship between central aortic and peripheral upper limb pressure waves in man // Eur. Heart J. — 1993. — Vol. 14. — P. 160-167.
36. Kario. Early morning risk management in hypertension. — London: Science press, 2004. — 68p.
37. KingwellB.A., Waddell T.K., Medley T.L., Cameron J.D., Dart A.M. Large artery stiffness predicts ischemic threshold in patients with coronary artery disease//J. Am. Coll. Cardiol. — 2002. — Vol. 40. — P. 773-779.
38. Kullo I., Bielak L., Turner S., Sheedy P. II, Peyser P. Aortic Pulse Wave Velocity Is Associated With the Presence and Quantity of Coronary Artery Calcium A Com-
munity-Based Study // Hypertension. — 2006. — Vol. 47. — P. 174-179.
39. Labat C., Lacolley P., Lajemi M. et al. Effects of valsar-tan on mechanical properties of the carotid artery in spontaneously hypertensive rats under high-salt diet // Hypertension. — 2001. — Vol. 38. — P. 439-443.
40. Laurent S., Boutouyrie P., Asmar R. et al. Aortic stiffness is an independent predictor of all-cause and cardiovascular mortality in hypertensive patients // Hypertension. — 2001. — Vol. 37. — P. 1236-1241.
41. London G. Central blood pressure reduction: a key to organ protection // Medicographia. — 2005. — Vol. 27. — P. 144-147.
42. London G.M., Asmar R.G., O'Rourke M.F., Safar M.E., REASON Project Investigators. Mechanism(s) of selective systolic blood pressure reduction after a low-dose combination of per-indopril/indapamide in hypertensive subjects: comparison with atenolol// J. Am. Coll. Cardiol. — 2004. — Vol. 43. — P. 92-99.
43. Mackenzie I., McEniery C., Dhakam Z. et al. Comparison of the Effects of Antihypertensive Agents on Central Blood Pressure and Arterial Stiffness in Isolated Systolic Hypertension //Hypertension. — 2009. — Vol. 54. — P. 409-413.
44. Mackenzie I., Wilkinson I., Cockcroft J. Assessment ofarte-rial stiffness in clinical practice // Q. J. Med. — 2002. — Vol. 95. — P. 67-74.
45. Mahmud A., Feely J. Antihypertensive drugs and arterial stiffness // Expert Rev.Cardiovas. Ther. — 2003. — Vol. 1. — P. 65-78.
46. Mancia G. Prevention of risk factors: beta-blockade and hypertension // Eur. Heart J. — 2009. — Vol. 11. — P. A3-A8.
47. Manisty C., Zambanini A., Parker K. et al. on behalf of the Anglo-Scandinavian Cardiac Jutcome Trial Investigators. Differences in the Magnitude of Wave Reflection Account for Differential Effects of Amlodipine — Versus Atenolol-Based Regimens on Central Blood Pressure An Anglo-Scandinavian Cardiac Outcome Trial Substudy //Hypertension. — 2009. — Vol. 54. — P. 724-730.
48. Matsui Y., Eguchi K., O 'Rourke M. et al. Differential Effects Between a Calcium Channel Blocker and a Diuretic When Used in Combination With Angiotensin IIReceptor Blocker on Central Aortic Pressure in Hypertensive Patients // Hypertension. — 2009. — Vol. 54. — P. 716-723.
49. McEniery C., McDonnell Y., Munnery M. et al. on Behalf of the Anglo-Cardiff Collaborative Trial Investigators Central Pressure: Variability and Impact of Cardiovascular Risk Factors The Anglo-Cardiff Collaborative Trial II // Hypertension. — 2008. — Vol. 51. — P. 1476-1482.
50. McEniery C., Yasmin, Hall I. et al. on behalf of the ACCT Investigators Normal Vascular Aging: Differential Effects on Wave Reflection and Aortic Pulse Wave Velocity The Anglo-Cardiff Collaborative Trial (ACCT) // J. Am. Coll. Cardiol. — 2005. — Vol. 46. — P. 1753-1760.
51. McVeigh G.E., Bratteli C.W., Morgan D.J. et al. Age-related abnormalities in arterial compliance identified by pressure pulse contour analysis: aging and arterial compliance // Hypertension. - 1999. - Vol. 33. - P. 1392-1398.
52. Morgan T., Lauri J., Bertram D., Anderson A. Effect of different antihypertensive drug classes on central aortic pressure //Am. J. Hypertens. - 2004. - Vol. 17. - P. 118-123.
53. Munir S., Guilcher A., Kamalesh T. et al. Peripheral Augmentation Index Defines the Relationship Between Central and Peripheral Pulse Pressure // Hypertension. - 2008. -Vol. 51. - P. 112-118.
54. Nakamura M., Sato K., Nagano M. Estimation of aortic systolic blood pressure in community-based screening: the relationship between clinical characteristics and peripheral to central blood pressure differences// J. Hum. Hypertens. - 2005. - Vol. 19. -P. 251-253.
55. Nelson M., Stepanek J., Cevette M. et al. Noninvasive Measurement of Central Vascular Pressures With Arterial Tonometry: Clinical Revival of the Pulse Pressure Waveform? // Mayo Clin. Proc. - 2010. - Vol. 85. - P. 460-472.
56. Nichols W., O'Rourke M., McDonald's Blood Flow in Arteries: theoretical, experimental and clinical principles. -London, United Kingdom: Hodder Arnold, 2005. - P. 166-267
57. Nielsen W.B., Vestbo J., Jensen G.B. Isolated systolic hypertension as a major risk factor for stroke and myocardial infarction and an unexploited source of cardiovascular prevention: a prospective population-based study // J. Hum. Hypertens. -1995 - Vol. 9 - P. 175-180.
58. O'Rourke Seward J. Central Arterial Pressure and Arterial Pressure Pulse: New Views Entering the Second Century After Korotkov // Mayo Clin. Proc. - 2006. - Vol. 81. -P. 1057-1068.
59. Panjrath G., Messerli F. ^-blockers for primary prevention in hypertension: era bygone?//Prog. Cardiovasc. Dis. - 2006. -Vol. 49. - P. 76-87.
60. Pini R., Cavallini M., Palmieri V. et al. Central But Not Brachial Blood Pressure Predicts Cardiovascular Events in an Unselected Geriatric Population The ICARe Dicomano Study // J. Am. Coll. Cardiol. - 2008. - Vol. 51. - P. 2432-2439.
61. Protogerou А., Blacher J., Stergiou G. et al. Blood Pressure Response Under Chronic Antihypertensive Drug Therapy:rax in Regression of Arterial The Role of Aortic Stiffness in the REASON (Preterax in Regression of Arterial Stiffness in a Controlled Double-Blind) Study // J. Am. Coll Cardiol. - 2009. -Vol. 53. - P. 445-451.
62. Rehman A., Ismail S., Naing L. et al. Reduction in arterial stiffness with angiotensin II antagonism and converting enzyme inhibition. A comparative study among malay hypertensive subjects with a known genetic profile // Am. J. Hypertens. -2007. - Vol. 20. - P. 184-189.
63. Resnick L.M., Militianu D., Cunnings A.J. et al. Pulse waveform analysis of arterial compliance: relation to other techniques, age, and metabolic variables // Am. J. Hypertens. -2000. - Vol. 13. - P. 1243-1249.
64. Roman M., Devereux R., Kizer J. et al. High Central Pulse Pressure Is Independently Associated With Adverse Cardiovascular Outcome The Strong Heart Study // J. Am. Coll Cardiol. — 2009. — Vol. 54. — P. 1730-1734.
65. Roman M., Devereux R., Kizer J. et al. Central Pressure More Strongly Relates to Vascular Disease and Outcome Than Does Brachial Pressure The Strong Heart Study // Hypertension. — 2007. — Vol. 50. — P. 197-203.
66. Safar M. Macro- and Microcirculation in Hypertension. — London: Lippincott Williams & Wilkins, 2005. — 151 p.
67. Safar M., Protogerou A., Blacher J. Central Blood Pressure Under Angiotensin and Calcium Channel Blockade // Hypertension. — 2009. — Vol. 54. — P. 704-706.
68. Safar M., Levy B., Struijker-Boudier H. Currentperspec-tives on arterial stiffness and pulse pressure in hypertension and cardiovascular disease // Circulation. — 2003. — Vol. 107. — P. 2864-2869.
69. Safar M.E., Blacher J., Pannier B. et al. Central pulse pressure and mortality in end-stage renal Disease // Hypertension. — 2002. — Vol. 39. — P. 735-738.
70. Sharman J.E., Stowasser M., Fassett R.G., Marwick T.H., Franklin S.S. Central blood pressure measurement may improve risk stratification // J. Hum. Hypertens. — 2008. — Vol. 22. — P. 838-844.
71. Stamler J., Stamler R., Neaton J. Blood pressure, systolic and diastolic and cardiovascular risk: US population data // Arch. Int. Med. — 1993. — Vol. 153. — P. 598-615.
72. Sutton-Tyrrell K., Mackey R.H., Holubkov R. et. al. Measurement variation of aortic pulse wave velocity in the el-derly//Am. J. Hypertens. — 2001. -Vol. 14. — P. 463-468.
73. Task Force Members, Lopez-Sendon J., Swedberg K., McMurray J. et al. Expert consensus document on ß-adrenergic receptor blockers // Eur. Heart J. — 2004. — Vol. 25. — P. 1341-1362.
74. The CAFE Investigators, for the Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial (ASCOT) Investigators CAFE Steering Committee and Writing Committee. Differential Impact of Blood Pressure-Lowering Drugs on Central Aortic Pressure and Clinical Outcomes Principal Results of the Conduit Artery Function Evaluation (CAFE) Study // Circulation. — 2006. — Vol. 113. — P. 1213-1225.
75. The Task force members. Guidelines in diabetes, predi-abetes and cardiovascular disease: full text // Eur. Heart J. — doi:10.1093/eurheartj/ehl261.
76. Tsang T.S., Verzosa G.C., Barnes M.E. et al. Abstract 3163: central pulse pressure as a robust predictor of first atrial fibrillation: Study Of Atrial Fibrillation In High Risk Elderly (SAFFIHRE) // Circulation. — 2008. — Vol. 118. — P. 1106.
77. Uehara G., Takeda H. Relative effects of telmisartan, candesartan and losartan on alleviating arterial stiffness in patients with hypertension complicated by diabetes mellitus: an evaluation using the cardio-ankle vascular index // J. Int. Med. Res. — 2008. — Vol. 36. — P. 1094-1102.
78. Vlachopoulos C., Alexopoulos N., Panagiotakos D. et al. Cigar smoking has an acute determental effect on arterial stiffness //Am. J. Hypertens. — 2004. — Vol. 17. — P. 299-303.
79. Vlachpoulos C., Hirata K., O'Rourke M. Pressure altering agents affect central aortic pressure more than is apparent from upper limb measurements in hypertensive patients. The role of arterial wave reflections // Hypertens. — 2001. — Vol. 38. — P. 1456-1460.
80. Wang B., Song W., Liu G. et al. The effect long-term administration of a selective beta1 blocker bisoprolol on glucose metabolism in patients with essential hypertensive and type 2 diabetes mellitus//Zhonghua Nei Ke Za Zhi. — 2005. — Vol. 44. — P. 503-505.
81. White W. Blood pressure monitoring in Cardiovascular Medicine and Therapeutics. — N. Jersy: Humana Press, 2001. — 308 p.
82. Wilkinson I., Franklin S., Hall I. et al. Pressure Amplification Explains Why Pulse Pressure is unrelated to risk in young subjects // Hypertens. — 2001. — Vol. 38. — P. 1461-1466.
83. Wilkinson I., Ian R., Hall I., MacCallum H. et al. Pulse-Wave Analysis Clinical Evaluation of a Noninvasive, Widely Applicable Method for Assessing Endothelial Function // Arterio-scler. Thromb. Vasc. Biol. — 2002. — Vol. 22. — P. 147-152.
84. Wilkinson I.B., MacCallum H., Flint L. et al. The influence of heart rate on augmentation index and central arterial pressure in humans// J. Physiol. — 2000. — Vol. 525. — P. 263-270.
85. Williams B., Lacy P. for the CAFE and the ASCOT (Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial) Investigators Impact of Heart Rate on Central Aortic Pressures and Hemodynamics Analysis From the CAFE (Conduit ArteryFunction Evaluation) Study: CAFE-Heart Rate// J. Am. Coll. Cardiol. — 2009. — Vol. 54. — P. 705-713.
86. Williams B., Lacy P., Cruickshank J. et al. Impact of Statin Therapy on Central Aortic Pressures and Hemodynamics Principal Results of the Conduit Artery Function Evaluation-Lip-id-Lowering Arm (CAFE-LLA) Study // Circulation. — 2009. — Vol. 119 . — P. 53-61.
OTpuMaHO 01.02.11 □
Радченко А.Д., Михеева К.В., Кушнир С.Н., Сиренко Ю.Н.
ННЦ «Институт кардиологии имени академика Н.Д. Стражеско» АМН Украины, г. Киев
CРАВНЕНИЕ ВЛИЯНИЯ ДВУХ КОМБИНАЦИЙ (ПРЕПАРАТ
ЛОРИСТА HD И БИСОПРОЛОЛ + ГИДРОХЛОРТИАЗИД) НА УПРУГО-ЭЛАСТИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА АРТЕРИЙ И ЦЕНТРАЛЬНОЕ АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ У ПАЦИЕНТОВ С УМЕРЕННОЙ И ТЯЖЕЛОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ
ГИПЕРТЕНЗИЕЙ: РЕЗУЛЬТАТЫ ИССЛЕДОВАНИЯ ЭЛИЗА (Результаты 6-месячного наблюдения)
Резюме. В данной статье приведены результаты исследования ЭЛИЗА, целью которого было сравнить антигипертензивную эффективность, влияние на биохимические показатели и упруго-эластические свойства артерий двух схем лечения: на основе препарата Лориста HD (лозартан 100 мг + гидрохлортиазид (ГХТ) 25 мг) и комбинации бисопролол 10 мг + ГХТ 25 мг. Особое внимание в данной статье было уделено влиянию выбранных высокодозовых комбинаций на центральное систолическое давление (цСАД) и упруго-эластические свойства артерий.
В исследование было включено 60 пациентов с умеренной и тяжелой АГ, (средний уровень систолического (САД)/ диастолического (ДАД) АД 173,3 ± 1,7/98,4 ± 1,2 мм рт.ст.). Всем пациентам исходно и на этапах лечения проводили следующие исследования: измерение массы тела, и роста, офисного САД, ДАД и частоты сердечных сокращений (ЧСС), суточное мониторирование АД (СМАД), определение скорости распространения пульсовой волны по артериям эластического (СРПВэ) и мышечного типа (СРПВм), определение цСАД, индекса прироста (А1х), биохимическое исследование крови, электрокардиографию. Пациенты были рандомизированы получать или Лористу HD (п = 32), или комбинацию бисопролол 10 мг + ГХТ 25 мг (п = 27). Если на этапе 1 месяц целевой уровень АД не был достигнут, то к лечению добавляли амлодипин (титрация дозы до 10 мг/сут) и доксазозин (на этапе 3 месяца лечения).
По данным и офисного измерения АД, и СМАД комбинированное лечение на основе препарата Лориста HD было таким же эффективным, как и лечение на основе
Radchenko G.D., Mykheeva K.V., Kushnir S.M., Sirenko Yu.M.
NSC «Institute of Cardiology named after M.D. Strazhesco, Kyiv, Ukraine
COMPARISON OF TWO COMBINATIONS INFLUENCE (LORISTA HD AND BISOPROLOL + HYDROCHLOROTHIAZIDE) ON ARTERIAL STIFFNESS AND CENTRAL BLOOD PRESSURE IN PATIENTS WITH MODERATE AND SEVERE ARTERIAL HYPERTENSION: RESULTS OF ELIZA STUDY (Results of 6-month observation)
Summary. This paper provides the results of ELIZA study aimed to compare antihypertensive efficacy, influence on biochemical parameters and arterial stiffness of two treatment combinations — Lorista HD (losartan 100 mg + hydrochlorothiazide (HCT) 25 mg) or bisoprolol 10 mg + HCT 25 mg. A special attention was paid to the effects of those high-dose combinations to central systolic pressure and arterial compliance patterns.
There were included 60 patients with moderate and severe arterial hypertension (mean systolic/diastolic blood pressure (SBP/DBP) 173.3 ± 1.7/98.4 ± 1.2 mmHg). All patients were undergone such investigations as measurement of body mass index, office and 24-h ambulatory blood pressure, pulse wave velocity (arteries of elastic and muscular types — PWVe, APWVm), non-invasive central SBP measurements and augmentation index (AIx), biochemical blood analysis and ECG. The patients were randomized to Lorista HD (n = 32) or bisoprolol 10 mg + HCT 25 mg (n = 27). If target blood pressure was not achieved on the 1st month the amlodipine (up-titrated to 10 mg) and doxasosine (after 3 months) were added.
The results of office BP and 24-h monitoring demonstrated the combined treatment with Lorista HD to be as effective as the one of bisoprolol + HCT: the target office BP was achieved in 96.9 and 92.6 % patients and target 24-h BP — in 75 and 66.7 % cases (P = NS) after
комбинации бисопролол + ГХТ: офисное целевое АД было достигнуто у 96,9 и 92,6 % и целевое среднесуточное АД у 75 и 66,7 % (Р = НД) на 6-м месяце соответственно в группах Лористы НЮ и бисопролол + ГХТ. Но лишь под влиянием лечения на основе Лористы НЮ наблюдалось достоверное снижение дневного пульсового АД (дПАД) и вариабельности дСАД, что при дальнейшем лечении может иметь прогностическое значение. Любое эффективное по данным измерения АД на плечевой артерии лечение сопровождалось достоверным снижением цСАД. При этом при одинаковом снижении АД на плечевой артерии лечение на основе препарата Лориста НЮ обеспечивало достоверно большую степень снижения цСАД (23,0 ± 2,3 мм рт.ст. против 15,4 ± 2,9 мм рт.ст., Р < 0,05) и достижение на 6,5 мм рт.ст. меньшего уровня цСАД, чем терапия на основе комбинации бисопролол + ГХТ. ЦСАД связано с возрастом, полом, уровнем АД, особенно САД и ПАД, которые измерялись при СМАД, Вар.дСАД и с показателями, которые характеризуют упруго-эластические свойства артерий. В различных группах лечения наблюдались различные факторы, которые достоверно коррелировали с конечным цСАД и степенью его снижения. В группе Лористы НЮ конечное цСАД было связано с уровнем конечных дПАД и ночного ПАД, Вар.дСАД, которые достоверно уменьшались лишь на фоне данного лечения. В группе бисопролол + ГХТ конечное цСАД достоверно обратно коррелировало с достигнутой на фоне лечения частотой сердечних покращений, которая более выраженно, особенно по данным СМАД, уменьшалась именно при данной терапии. Степень снижения цСАД в группе Лористы НЮ достоверно была связана с уровнем цСАД в начале и в конце лечения, а в группе бисопролол + ГХТ, кроме уровня цСАД в начале, с Вар.дСАД в конце, которая не изменялась достоверно в отличие от группы Лористы НЮ, с суточным индексом для ДАД и уровнем глюкозы в начале. Индекс массы тела и уровень глюкозы прямо коррелировали с уровнем достигнутого цСАД в группе Лористы НЮ и обратно — со степенью снижения цСАД в группе бисопролол + ГХТ. Лориста НЮ достоверно не влияла на средние величины показателей, характеризующие упруго-эластические свойства артерий, тогда как комбинация бисопролол + ГХТ достоверно увеличивала А1х, что свидетельствует об увеличении доли именно дополнительного компонента нагрузки на сердце при применении комбинации бета-блокатор + диуретик. На фоне лечения комбинацией Лориста НЮ степень уменьшения СРПВэ, СРПВм и А1х была достоверно большей, чем на фоне лечения комбинацией бисопролол + ГХТ. Более низкая ЧСС на фоне лечения ассоциировалась с более высоким цСАД и большей дополнительной нагрузкой (А1х) лишь в группе бисопролол + ГХТ. В группе Лористы НЮ уменьшение ЧСС приводило к некоторому нивелированию позитивного влияния данной комбинации на эластические свойства артерий крупного калибра (меньшее снижение СРПВэ), но не вызывало достоверного увеличения цСАД.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, комбинированная терапия, лозартан, центральное артериальное давление, упруго-эластические свойства артерий.
6 month respectively in Lorista HD and bisoprolol + HCT groups. Only Lorista HD use resulted in significant decrease of day time pulse BP and variability of day SBP. Any effective due to brachial BP decreasing treatment led to significant central SBP lowering. At the same time against the similar decreased BP the therapy with Lorista HD led to more significant reduction of central SBP (A23.0 ± ± 2.3 vs A15.4 ± 2.9 mmHg; P < 0.05) and 6,5 mmHg lower level of central SBP than bisoprolol + HCT. Central SBP correlated with age, gender, BP level (especial SBP and pulse BP during 24-h monitoring), dSBP variability and arterial stiffness patterns. The different treatment groups were found to have various factors correlating with end central SBP and its abatement. In Lorista HD group end central SBP was connected with end day and night pulse BP, day SBP variability which significantly reduced following that treatment. In bisoprolol + HCT group end central SBP significantly inversely correlated only with heart rate decreased following the treatment according to monitoring data. Central SBP lowering was connected with baseline and end central SBP in Lorista HD group. In group of bisoprolol + HCT central SBP lowering was also connected with end day SBP variability unchangeable significantly, daily index for DBP and baseline serum glucose level. Body mass index and serum glucose level had direct correlation with end central SBP in Lorista HD group and inverse correlation with central SBP lowering in bisoprolol + HCT group. Lorista HD did not change significantly arterial stiffness patterns, while Bisoprolol + HCT significantly increased Aix that confirms the increased additional load on heart due to beta-agonist + diuretic use. Treatment with Lorista HD resulted in significant decrease of APWVe, APWVm and AAIx in comparison with bisoprolol + HCT. Less heart rate associated with higher central SBP and additional load (Aix) was noted only in bisoprolol + HCT group. In Lorista HD group lowering of heart rate led to levelling of its positive influence on great arteries stiffness patterns (less reduction of PWVe), but not to central SBP significant increase.
Key words: arterial hypertension, combined therapy, losartan, central blood pressure, arterial stiffness patterns.
