CC BY
33
НА ДОПОМОГУ КЛ1Н1ЦИСТУ
TO HELP CLINICIANS
УДК 616.12-085
DOI: 10.22141/2224-1485.4.48.2016.76996 РЕКОВЕЦЬ О.Л.
ДУ «ННЦ «1нституткардюлоги iMeHi академика М.Д. Стражеска» НАМН Украни», м. Кив, Укра'на
АНТИППЕРТЕНЗИВНА ЕФЕКТИВНЮТЬ ПРЕПАРАТУ XiTEH (ПЕРИНДОПРИЛ) У ХВОРИХ i3 М'ЯКОЮ ТА ПОМiРНОЮ АРТЕРiАЛЬНОЮ ППЕРТЕНЗieЮ
Резюме. Мета: вивчити антигтертензивну ефективтсть i переносимсть препарату Хтен (периндо-прил) виробництва компани «Ауробшдо Фарма Лiмiтед», 1ндя, у хворихз м'якою й помiрною арmерiаль-ною гiперmензieю. Методи. У до^дження були включен 53 пащенти. ЗдШснювався контроль офкного артерiального тиску (АТ) i частоти серцевих скорочень, ефективностi проведеноiтерапп, реестрували-ся випадкирозвитку побiчнихреакцш, проводилися амбулаторне монторування АТ, контроль 6юхЬмЬч-них показнитв сироватки кровi, загальний аналЬз кровi. Хтен у дозi 4—8 мг 1 раз на день призначався протягом 30дтв. У випадках, коли не було досягнуто щльовогорiвня офсного АТ, при необхiдностi дода-вався гiдрохлортiазид у дозi 12,5мг 1 раз на день. Загальний курс лкування для одного пащента становив 6мкящв. Середнш вт хворих становив 51,38 ± 1,40року, тдекс маси тиа — 29,50 ± 0,59 кг/м2. Вихiд-ний рiвень офкного середнього систолiчного АТ (САТ) i дiасmолiчного АТ (ДАТ) у цлому по груш становив 156,77 ± 0,66 мм рт.ст. i 95,19 ± 0,98мм рт.ст. Результати. Встановлено, що у хворих 1з м'якою i помЬрною арmерiальною гiперmензieю лкування Хтеном (периндоприлом) у дозi 4—8 мг (одним або в комбтаци з гiдрохлорmiазидом) забезпечуе досmовiрне зниження як офсного САТ — на 28,67мм рт.ст. i ДАТ — на 14,57 мм рт.ст., так i середньодобового САТ— на 14,14 мм рт.ст. i ДАТ— на 7,55 мм рт.ст., а також зниження тдекав часу Ш тиску. Щльовий АТ за даними офкного вимiрювання (< 140/90 мм рт.ст.) було досягнуто у 88 %, за даними добового монторування АТ (< 130/80 мм рт.ст.) — у 78 % випад^в. Вiдмiна препарату була в 3 пацieнmiв (5,6 %). Висновок. Результати проведеного до^дження свiдчаmь про високу антигтертензивну ефективтсть i добру переносимкть лкування Хтеном (периндоприлом) як монотерапи, так i в комбтаци з гiдрохлорmiазидом у хворих з м'якою та помЬрною АГ. Ключовг слова: арmерiальна гiперmензiя, Хтен, лкування, ефективтсть.
Вступ
Ешдемюлопчш та кшшчш дослщження остан-шх роыв довели несприятливий вплив apTepiaibHoi' ппертензп (АГ) на ризик кардюваскулярних подш, у тому чи^ i3 серцево-судинних причин. Двi трети-ни вшх шсульпв та половина вах випадшв iшeмiч-но'' хвороби серця (1ХС) обумовлеш АГ. Основними завданнями лшування АГ е не тшьки досягнення цшьового piвня apтepiaльнoгo тиску (АТ), але й за-побтання ураженню оргашв-мшеней, зниження ризику смертность
Бaгaтoцeнтpoвi дослщження CAPPP, STOP-Hyper-tension-2, ALLHAT показали, що шпбгтори анп-отензинперетворюючого ферменту (1АПФ) у хворих на АГ так само ефективш в зменшенш леталь-ност вщ серцево-судинних подш, як i пазидш дiуpeтики та бета-адреноблокатори, у яких доведена властивють покращувати виживання та запобта-ти серцево-судинним пoдiям [1, 3]. Тривала тератя
1АПФ зменшувала частоту виникнення нових ви-падыв цукрового дiaбeту (ЦД) (CAPPP, HOPE) [2]. У дослщженш HOPE проводили оцшку ефективносп використання 1АПФ для запобтання судинним катастрофам у хворих iз серцево-судинними захворю-ваннями та високим ступенем ризику виникнення ускладнень у пащентав зi збереженою функцiею лiвo-го шлуночка (ЛШ). Так, додавання рамшрилу сприя-ло зменшенню частоти виникнення серцево-судинно'' смepтi, нефатального iнфapкту мюкарда (1М) та шсуль-ту пopiвнянo з плацебо на 19 %, що супроводжувалося зменшенням загально'' смертност на 17 %.
Адреса для листування з автором: Рековець Оксана Леонщвна E-mail: [email protected]
© Рековець О.Л., 2016 © «Артер1альна ппертенз1я», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Iнгiбiтори ангiотензинперетворюючого ферменту застосовують понад 30 роив, це одна з найбтьш широко вживаних груп антигшертензивних npenapaTiB. Одним з 1АПФ Í3 доведеним впливом на прогноз при АГ е периндоприл.
У недавньому оглядi у «Vascular Health and Risk Management» Wang et al. стверджували, що в плацебо-контрольованих дослiдженнях у пацiентiв з АГ основш позитивнi ефекти периндоприлу пов'язаш зi значним зниженням артерiального тиску. Однак периндоприл у европейському дослщженш його ефективност щодо зниження серцевих ускладнень у пацiентiв зi стабшь-ною iшемiчною хворобою серця (EUROPA) сприяв значному зменшенню основних серцево-судинних по-дiй, незважаючи на невелике зниження (близько 4 мм рт.ст.) систолiчного артерiального тиску.
У дослщженнях PROGRESS i EUROPA периндоприл був пов'язаний iз низьким рiвнем вщмь ни через кашель (2,2 i 2,7 % вщповщно). У досль дженнi ONTARGET кашель був значно бшьшим при прийомi рамшрилу порiвняно з телмiсартаном (Р < 0,001). Важливо вiдзначити, що при застосу-ваннi iнших iнгiбiторiв АПФ мала мюце бiльш висо-ка частота кашлю порiвняно iз прийомом периндоприлу. I PROGRESS, i EUROPA показали вщмшну переносимють периндоприлу iз низьким рiвнем вщ-мши через розвиток гшотензп (2,1 i 1,0 % вщповщ-но). Крiм того, периндоприл також показав менший розвиток гшотонп вiд ефекту першо'1 дози порiвня-но з шшими iнгiбiторами АПФ.
При прямому порiвняннi периндоприлу 10 мг та телмюартану 80 мг виявлено, що значно знижувався систолiчний АТ при добовому монггоруванш (—22 по-рiвняно з —15 мм рт.ст.) i центральний систолiчний тиск (30 проти 14 %). Центральний АТ мае кращий прогноз щодо розвитку серцево-судинних подш порiвняно з АТ на плечовш артерй'. Це може частково пояснити рiзнi ефекти, що спостерiгаються при прийомi периндоприлу та телмiсартану, на серцево-судинш подй'.
Периндоприл мае бтьший перiод дй', сильнiше зв'язуеться з тканинами й мае бтьшу селективнють до брадикiнiну порiвняно з шшими шпбггорами АПФ. Периндоприл пригнiчуе апоптоз ендотелiальних кль тин, позитивно впливае на фактор росту й колаген III, покращуе вивiльнення оксиду азоту ендотелiальними клiтинами, а також мае протизапальну дiю, антиатеро-склеротичну, антиоксидантну.
На ринку Укра'ни з'явився генеричний периндоприл тд торговою назвою Хiтен, виробник «Ауробшдо Фарма Лiмiтед», Iндiя. Одна таблетка мютить 4 мг або 8 мг периндоприлу тертбутиламшу.
Метою дано'1 роботи було оцiнити антигшертензив-ну ефективнiсть та переносимiсть препарату Хгтен 4 мг або 8 мг у пащентав iз м'якою та помiрною АГ.
Дизайн дослщження. 6-мiсячне вiдкрите спостере-ження проводили у вщдтенш симптоматичних арте-р1альних гiпертензiй ДУ «ННЦ «1нститут кардюлоги iменi академiка М.Д. Стражеска» НАМН Украши», воно включало 3 перюди: скринiнгу, вiдмiни всiх ан-
тигшертензивних препарапв, призначення препарату Хгтен (периндоприл 4—8 мг), виробник «Ауробшдо Фарма Л1мггед», 1ндш, один раз на добу, при недосяг-неннi цтьових рiвнiв АТ менше вiд 140/90 мм рт.ст. до-давався пдрохлортаазид (ГХТ) 12,5 мг один раз на добу.
У першому перiодi проводилося визначення вщ-повiдностi критерiям включення за даними анамнезу, результатами об'ективного обстеження. У другому перiодi вiдмiнялись усi антигiпертензивнi препарати, проводились бiохiмiчний аналiз кровi, загальний ана-лiз кровi, вимiрювання офюного АТ та добове монгто-рування АТ (ДМАТ). У третьому перiодi призначався Хгтен (периндоприл) у дозi 4—8 мг один раз на добу. При недосягненш через 1 мюяць лiкування цiльових рiвнiв АТ додавався пдрохлорпазид у дозi 12,5 мг один раз на добу.
MaTepi^ та методи
У дослщження були включенi 53 пащенти з м'якою та помiрною АГ (середнiй рiвень систолiчного (САТ)/ дiастолiчного (ДАТ) АТ — 156,77 ± 0,66/95,19 ± 0,98 мм рт.ст.).
Критерй' включення в дослщження:
— чоловiки та ж1нки вшом вiд 18 до 75 роыв;
— м'яка та помiрна артерiальна гiпертензiя зпд-но з класифшащею ВООЗ (1999) (Мiжнародного товариства з вивчення артерiальноi' гiпертензii) та Украшського товариства кардiологiв за умови, що в кшщ семиденного перiоду вщмши всiх антигшертен-зивних препаратiв середш значення артерiального тиску, вимiряного в першiй половинi дня в положенш сидячи, були такими: офюний систолiчний артерiальний тиск — >140 мм рт.ст., але < 180 мм рт.ст., дiастолiчний артерiальний тиск — > 90 мм рт.ст., але < 110 мм рт.ст.);
— вщсутшсть критерив виключення.
Критерiями виключення були: ангiоневротичний
набряк в анамнез^ гiперкалiемiя (> 5,5 ммоль/л) або гiпокалiемiя (< 3,5 ммоль/л), стенотичне двосторон-не ураження судин нирок, гостра серцева недостат-нють, порушення серцевого ритму (хронiчна фiбри-лящя передсердь, часта екстрасистолiчна аритмiя, шлуночкова або надшлуночкова тахiкардiя, тахiкардiя (частота серцевих скорочень (ЧСС) понад 100 уд/хв), порушення атрювентрикулярно! провiдностi, або си-нусова брадикардiя, або синдром слабкост синусового вузла, наявнють вад серця, вагiтнiсть або лактащя, злоякiсний перебiг артерiальноi гiпертензii, вторинна артерiальна гiпертензiя, виражена артерiальна гшото-нiя (САТ нижче вiд 90 мм рт.ст.), бронхiальна астма, декомпенсоваш захворювання печiнки (рiвень аспар-татамшотрансферази, аланiнамiнотрансферази вище вiд верхньо'1 межi норми в 3 рази), гостра або хронiчна ниркова недостатнiсть ^вень креатинiну сироватки кровi > 133 мкмоль/л), серцева недостатнють II i вище функцiонального класу (згiдно з Нью-Йоркською класифiкацiею), iнфаркт мiокарда в анамнезi стро-ком менше шж 6 мiсяцiв до моменту включення в дослщження, гостре порушення мозкового кровооб^у в анамнезi, наявнють стенокардй' напруження III—IV
функщонального класу або вазоспастично! стенокар-д11, iнфекцiйнi та онкологiчнi захворювання, стани, що супроводжуються ендогенною депресieю (чи наявнють депресивних сташв у шм'1), цукровий дiабет, ожирiння (iндекс маси тгла (1МТ) > 40 кг/м2), вираженi захворювання периферичних судин, синдром Рейно, стан тс-ля хiрургiчного втручання (менше вiд одного мюяця), прийом стеро!дних та нестеро!дних протизапальних засобiв, контрацептивiв, значнi псих^чш розлади, не-можливiсть вiдмiнити попередню антигiпертензивну терапiю, участь в шшому дослiдженнi.
Вимiрювання САТ та ДАТ проводили на початку дослщження, шсля семиденно! (у разi необхщнос-ri) вiдмiни усiх антигiпертензивних препаратiв та в кшш лiкування. Вимiрювали АТ у положенш сидячи тричi з штервалом 1—2 хвилини. Визначали середне з трьох вимiрiв. ЧСС визначали шсля другого вимь рювання.
1ндекс маси тла визначали за формулою: 1МТ = = маса тiла/(зрiст)2, кг/м2.
Методика добового мошторування артерiального тиску. ДМАТ проводили за допомогою апарапв АВРМ-04М (фiрма «Медггек», Угорщина). При цьому вивчали таы показники: систолiчний АТ середньодобовий (САТ 24), денний (Д САТ), шчний (Н САТ); дiастолiчний АТ середньодобовий (ДАТ 24), денний (Д ДАТ), шчний (Н ДАТ); ЧСС середньодобову (ЧСС 24), денну (Н ЧСС), шчну (Н ЧСС). При аналiзi ДМАТ для САТ i ДАТ розраховували шдекс часу (1Ч), що характеризуе часове перевантаження тиском протягом доби та ви-значаеться як вщсоток вимiрiв АТ, що перевищуе 140/90 мм рт.ст. вдень i 120/80 мм рт.ст. вночг Також визначали шдекс навантаження тиском (1П), що е площею мiж кривою шдвищеного АТ та лiнieю границi норми, а також шдекс варiабельностi (СВ), який обчислювали як стандартне вщхилення величини АТ. Крiм того, за допомогою програмного забезпечення вираховували добовий шдекс (Д1) — вiдсоток зниження шчного АТ порiвняно з денним. Мошторування проводили в такому режимк у денний час — кожш 15 хвилин, уночi (з 22.00 до 6.00) — кожш 30 хвилин. Хворi вели звичайний спошб життя, з побутовими фiзичними й психоемоцiй-ними навантаженнями.
1ндекс часу (навантаження тиском) розраховували як вщсоток вимiрiв з перевищенням нормальних по-казниыв. 1ндекс часу для систолiчного АТ вважаеться нормальним, якщо вiн менше вщ 20 %, а для дiасто-лiчного АТ — до 15 % (White, 1989). Динамша шдексу навантаження тиском дае змогу ощнити адекватнiсть лiкування.
При ощнщ добового ритму АТ нормальним вважаеться зменшення АТ вночi п1д час сну на 10—20 % по-рiвняно з денним перюдом. Ступiнь нiчного зниження САТ та ДАТ, або добовий шдекс, розраховували за формулою (окремо для САТ та ДАТ):
Д1 = (сер. АТд - сер. АТн) • 100 % : сер. АТд,
де сер. АТд — середньоденний АТ (САТ чи ДАТ), сер. АТн — середньошчний АТ (САТ чи ДАТ).
Ощнка добового ритму АТ:
а) нормальне зниження АТ B^4i (dipper) — 10— 20 %;
б) недостатне зниження (non-dipper) — 0—10 %;
в) шдвищений стушнь шчного зниження (hyper-dipper) — понад 20 %;
г) стшке шдвищення АТ B^4i (night-peaker) — шчний АТ бтьший за денний.
Доведено, що шдвищений АТ протягом TO4Î су-проводжуеться бшьшим ураженням оргашв-мшеней (гiпертрофiя мюкарда, серцева недостатнiсть, гломе-рулосклероз та ниркова недостатнiсть, ретинопатiя та шше). Тривалi спостереження показали, що хворi з по-рушеним добовим ритмом АТ (non-dipper), особливо жiнки, мають достовiрно бiльший ризик виникнення серцево-судинних ускладнень.
Варiабельнiсть АТ е важливою детермiнантою ура-ження органiв-мiшеней. Крiм того, iснують непрямi докази, що збшьшення варiабельностi АТ несприятли-во впливае на число серцево-судинних ускладнень та смертнють. Варiабельнiсть САТ та ДАТ розраховували як стандартне вщхилення вщ середнього значення, тобто як коефщент варiабельностi середньо'1 величини САТ i ДАТ за добу, день, шч.
Бiохiмiчнi аналiзи виконувалися на автоматичному фотометрi Livia (Cormay, Польща) в лабораторй' ДУ «ННЦ «1нститут кардiологiï iменi академша М.Д. Стражеска» НАМН Украши». Визначали рiвень креатинiну, електролiтiв (калш та натрiю), глюкози, загального холестерину, триглщервддв сироватки кровi.
Ощнка ефективность Терапiя вважалась ефектив-ною при досягненнi в кiнцi спостереження цшьового офiсного АТ менше вщ 140/90 мм рт.ст. Вторинна ефек-тивнiсть оцiнювалась за часткою пашентав, у яких ДАТ знизився на 10 мм рт.ст. Крiм того, проводилось визна-чення частки пащентав, у яких вдалося знизити рiвень АТ при добовому монiторуваннi до 130/80 мм рт.ст.
Статистична обробка. Статистичну обробку результат проводили шсля створення баз даних у системах Microsoft Excel. Середш показники обстежених пащенпв визначали за допомогою пакета аналiзу в системi Microsoft Excel. Уш iншi статистичш розрахун-ки проводили за допомогою програми SPSS 13.0. До-стовiрнiсть рiзницi середнiх мiж групами визначалася методом незалежного t-тесту для середшх. Порiвняння динамiки показникiв на етапах л^вання проводили за допомогою парного двовибiркового t-тесту для серед-шх. Кореляцiйний аналiз проводили пiсля визначення характеру розподту за Spearman.
Результати
Cереднiй вiк хворих становив 51,38 ± 1,40 року. Середня маса тiла — 86,90 ± 1,85 кг. Середнш 1МТ — 29,50 ± 0,59 кг/м2. Cереднi цифри офiсного САТ та ДАТ на початку дослщження становили 156,77 ± 0,66 мм рт.ст. та 95,19 ± 0,98 мм рт.ст. вщповщно. Середня офiсна ЧСС — 70,98 ± 0,65 уд/хв. Cереднi цифри при амбулаторному монiторуваннi АТ становили для САТ 141,40 ± 1,80 мм рт.ст., для ДАТ — 84,86 ± 1,33 мм рт.ст.
Середня добова ЧСС — 72,60 ± 1,41 уд/хв. Клшко-де-мографiчна характеристика пацieнтiв на початку досль дження подана в табл. 1. Як видно з табл. 1, пащенти вщповщають критерiям визначення м'яко! та помiрноl АГ. 1з дослiдження вибули 3 пащенти через 1 мюяць терапи, оскiльки в них виник сухий кашель при прийомi Хiтену 8 мг (периндоприлу), що призвело до вiдмiни препарату.
Динамiка змш офiсного АТ та ЧСС подана в табл. 2. Вже через 1 мюяць л^вання Хггеном спостериалось достовiрне зниження рiвня офiсного САТ, ДАТ, що дозволило бтьшосп пащентав досягти цiльових рiвнiв АТ.
Зниження систолiчного офiсного АТ у щлому по групi в динамщ становило через 1 мiсяць терапи 12,05 мм рт.ст., через 3 мюящ — 21,79 мм рт.ст., через 6 мiсяцiв — 28,67 мм рт.ст. Зниження дiастолiчного офюного АТ у цiлому по груш становило 8,7; 12,01 i
14,57 мм рт.ст. вщповщно. Динaмiкa офюно'' ЧСС була нeдoстoвipнoю. Таке значне зниження офюного АТ можна пояснити тим, що до монотерапи додавався пд-рохлорпазид у дoзi 12,5 мг один раз на добу при недо-сягненш цiльoвих piвнiв АТ через 1 мiсяць терапи.
На фош терапи Хiтeнoм вщбувалося дoстoвipнe зменшення середньодобового САТ, ДАТ, що становило через 6 мюящв терапи 14,14 та 7,55 мм рт.ст. (р < 0,05). Середньодобова ЧСС дoстoвipнo не змшилася. Кpiм того, спостериалось зниження iндeксу часу для САТ та ДАТ на 49,48 та 24,86 % вщповщно, р < 0,05 для обох значень. Мало мюце зменшення навантаження тис-ком для САТ та ДАТ на 285,54 та 75,56 мм рт.ст. • год (р < 0,001 для обох значень). Усе це, а також аналопчш однонаправлеш змши за денний та шчний перюди, що подаш в табл. 3, свщчать про адекватнють антигшер-тензивно'' терапи.
Таблиця 1. Кл1н1ко-демограф1чна характеристика обстежених пац1ент1в (n = 53), M ± m
Показник Значення
Чоловки, n (%) 28 (52,8)
Жшки, n (%) 25 (47,2)
Зрют, м 1,72 ± 0,01
Вага, кг 86,90 ± 1,85
BiK, роки 51,38 ± 1,40
1МТ, кг/м2 29,50 ± 0,59
Тривалiсть АГ, роки 7,18 ± 0,54
ПалЫня, n (%) 12 (22,6)
Алкоголь, n (%) 14 (26,4)
Офiсний САТ, мм рт.ст. 156,77 ± 0,66
Офюний ДАТ, мм рт.ст. 95,19 ± 0,98
Офюна ЧСС, уд/хв 70,98 ± 0,65
САТ 24, мм рт.ст. 141,40 ± 1,80
ДАТ 24, мм рт.ст. 84,86 ± 1,33
ЧСС 24, уд/хв 72,60 ± 1,41
Холестерин, ммоль/л 6,00 ± 0,15
Триглщериди, ммоль/л 1,75 ± 0,06
КреатинЫ, мкмоль/л 76,42 ± 0,83
Б^рубш, мкмоль/л 17,07 ± 0,84
Глюкоза, ммоль/л 5,07 ± 0,15
1ММЛШ, г/л 135,68 ± 3,87
Примтка: 1ММЛШ — Шдекс маси м'юкарда л1вого шлуночка.
Таблиця 2. Динамка офсного САТ, ДАТ та ЧСС (n = 53), M ± m
Показник Початок 1 мюяць 3 мюящ 6 мiсяцiв
САТ, мм рт.ст. 156,77 ± 0,66 144,72 ± 1,13* 134,98 ± 1,31** 128,10 ± 1,09**
ДАТ, мм рт.ст. 95,19 ± 0,98 86,49 ± 1,09* 83,18 ± 0,96** 80,62 ± 0,73**
ЧСС, уд/хв 70,98 ± 0,65 70,21 ± 1,03 68,70 ± 1,02 70,16 ± 1,07
Примтка: достов1рн1сть змШ пор1вняно з початком лкування: * — р < 0,05; ** — р < 0,01.
Таблиця 3. Динамка показниюв ДМАТ у загальнй rpyni пац1ент1в, як приймали периндоприл (Хтен), M ± m
Показник До лшування (n = 53) Через 6 мюящв (n = 50)
1 2 3
САТ 24, мм рт.ст. 141,40 ± 1,80 127,26 ± 0,59**
ДАТ 24, мм рт.ст. 84,86 ± 1,33 77,31 ± 0,72*
ПАТ 24, мм рт.ст. 59,35 ± 1,40 47,27 ± 0,85*
макс. САТ 24, мм рт.ст. 181,91 ± 2,45 152,28 ± 1,49*
макс. ДАТ 24, мм рт.ст. 112,43 ± 1,94 96,98 ± 1,62
макс. ПАТ 24, мм рт.ст. 86,11 ± 2,01 71,60 ± 1,36
мш. САТ 24, мм рт.ст. 105,92 ± 2,41 93,72 ± 1,36
мш. ДАТ 24, мм рт.ст. 56,55 ± 1,40 51,30 ± 1,32
мш. ПАТ 24, мм рт.ст. 35,62 ± 1,42 30,34 ± 1,07
ЧСС 24, уд/хв 72,60 ± 1,41 71,00 ± 1,24
макс. ЧСС 24, уд/хв 106,21 ± 3,23 106,72 ± 2,73
мш. ЧСС 24, уд/хв 53,83 ± 1,47 56,86 ± 1,13
СВ САТ 24, мм рт.ст. 17,37 ± 0,66 13,92 ± 0,39
СВ ДАТ 24, мм рт.ст. 13,08 ± 0,54 10,67 ± 0,40
СВ ПАТ 24, мм рт.ст. 11,74 ± 0,43 9,54 ± 0,30
Д1 САТ 24, % 10,01 ± 1,23 11,51 ± 0,97
Д1 ДАТ 24, % 16,07 ± 1,39 14,81 ± 1,34
1Ч САТ 24, % 63,35 ± 3,47 13,87 ± 1,87*
1Ч ДАТ 24, % 35,42 ± 3,79 10,56 ± 2,05*
1П САТ 24, мм рт.ст. • год 314,57 ± 31,79 29,03 ± 4,91**
1П ДАТ 24, мм рт.ст. • год 95,09 ± 13,53 19,53 ± 4,08**
Д САТ, мм рт.ст. 147,14 ± 1,93 125,11 ± 1,02*
Д ДАТ, мм рт.ст. 87,52 ± 1,48 76,75 ± 1,04*
Д ПАТ, мм рт.ст. 59,43 ± 1,48 48,38 ± 0,87*
Д макс. САТ, мм рт.ст. 180,08 ± 2,32 152,02 ± 1,53*
Д макс. ДАТ, мм рт.ст. 111,36 ± 2,02 96,80 ± 1,67
Д макс. ПАТ, мм рт.ст. 83,92 ± 2,07 70,96 ± 1,45
Д мш. САТ, мм рт.ст. 112,70 ± 2,67 100,56 ± 1,57
Д мш. ДАТ, мм рт.ст. 62,42 ± 1,52 58,54 ± 1,72
Д мш. ПАТ, мм рт.ст. 37,72 ± 2,00 32,64 ± 1.25
ДЧСС, уд/хв 77,14 ± 1,62 76,33 ± 1,36
Д макс. ЧСС, уд/хв 105,19 ± 3,24 106,46 ± 2,73
Д мш. ЧСС, уд/хв 57,72 ± 1,59 59,94 ± 1,30
Д СВ САТ, мм рт.ст. 15,89 ± 0,63 12,39 ± 0,32
Д СВ ДАТ, мм рт.ст. 11,36 ± 0,52 8,98 ± 0,37
Д СВ ПАТ, мм рт.ст. 11,26 ± 0,41 8,72 ± 0,29
Д 1Ч САТ, % 61,42 ± 3,98 13,20 ± 1,93
Д 1Ч ДАТ, % 40,61 ± 4,23 11,18 ± 2,24
Д 1П САТ, мм рт.ст. - год 291,17 ± 32,03 26,80 ± 4,66**
Д 1П ДАТ, мм рт.ст. - год 113,50 ± 16,69 18,91 ± 3,99**
Н САТ, мм рт.ст. 132,05 ± 2,19 110,16 ± 1,24*
НА ДОПОМОГУ КЛ1Н1ЦИСТУ / ТО НЕЬР ШМСШБ
Заюнчення табл. 3
1 2 3
Н ДАТ, мм рт.ст. 72,95 ± 1,49 65,19 ± 1,28*
Н ПАТ, мм рт.ст. 59,19 ± 1,50 44,94 ± 0,94*
Н макс. САТ, мм рт.ст. 156,40 ± 2,98 126,44 ± 1,62
Н макс. ДАТ, мм рт.ст. 89,57 ± 1,54 79,60 ± 1,76
Н макс. ПАТ, мм рт.ст. 74,11 ± 1,98 56,43 ± 1,24
Н мн САТ, мм рт.ст. 113,42 ± 2,25 95,19 ± 1,71
Н мн ДАТ, мм рт.ст. 59,66 ± 1,43 53,58 ± 1,59
Н мн ПАТ, мм рт.ст. 47,06 ± 1,66 37,04 ± 1,51
Н ЧСС, уд/хв 65,50 ± 1,17 64,47 ± 1,49
Н макс. ЧСС, уд/хв 78,85 ± 2,19 79,54 ± 2,30
Н мн ЧСС, уд/хв 56,79 ± 1,44 59,60 ± 1,34
Н СВ САТ, мм рт.ст. 13,14 ± 0,74 9,88 ± 0,42
Н СВ ДАТ, мм рт.ст. 9,53 ± 0,47 9,22 ± 0,60
Н СВ ПАТ, мм рт.ст. 9,06 ± 0,43 7,96 ± 0,48
Н 1Ч САТ, % 67,73 ± 4,21 15,07 ± 2,91*
Н 1Ч ДАТ, % 29,10 ± 4,13 14,32 ± 3,53*
Н 1П САТ, мм рт.ст. • год 359,72 ± 43,07 31,45 ± 6,90**
Н 1П ДАТ, мм рт.ст. • год 68,29 ± 12,69 27,75 ± 7,43**
Примтки: ПАТ — пульсовий АТ; достов1рн1сть змн пор1вняно з початком л'1кування: * — р < 0,05; ** — р < 0,01.
Ми проан^зували динашку офюного АТ залежно вщ додавання пдрохлорпазиду. У 32 % пащенпв через 1 мiсяць терапи додавався пдрохлортаазид у дозi 12,5 мг один раз на добу. Динамша показниыв АТ подана в табл. 4. У шдгруш монотерапи Хггеном 8 мг зниження офiсного АТ становило 29,68/14,77 мм рт.ст. (р < 0,01 для обох значень), у шдгруш з додаванням ГХТ 12,5 мг зниження офюного АТ становило 26,76/14,29 мм рт.ст. (р < 0,01 для обох значень). Достовiрноl динамши ЧСС у шдгрупах не було.
Цтьовий АТ (п = 50) було досягнуто у 88 % пашентав при офюному вимiрюваннi (< 140/90 мм рт.ст.) та 78 % пащенпв при добовому монггоруванш (< 130/80 мм рт.ст.).
Отже, можна зробити висновок, що терашя Хггеном (периндоприлом) у дозi 4—8 мг один раз на добу з додаванням пдрохлорпазиду або без нього ефек-тивно знижувала АТ як при офюному вимiрюваннi, так i при добовому мошторуванш. Вiдмiна препарату мала мюце тiльки в 3 пашенпв (5,6 %) через появу сухого кашлю.
Обговорення
Рашше в бшьшост дослiджень антигшертен-зивна ефективнiсть та позитивний вплив на прогноз та регрес ураження оргашв-мшеней були показаш для комбшацп периндоприлу (2—8 мг) та шдапамщу (0,625—1,25 мг). Так, у дослщжен-
Таблиця 4. Динам1ка показниюв офсного АТ та ЧСС у пдгрупах л1кування (М ± т)
Показник На початку л^ування У кшц лiкування
Монотерапя (Хтен) (п = 36)
ЧСС, уд/хв 70,61 ± 0,81 68,27 ± 1,24
САТ, мм рт.ст. 156,50 ± 0,76 126,82 ± 1,31**
ДАТ, мм рт.ст. 94,44 ± 1,26 79,67 ± 0,86**
Комб'шац 'я (Хтен ¡з ГХТ) (п = 17)
ЧСС, уд/хв 71,76 ± 1,11 72,02 ± 1,78
САТ, мм рт.ст. 157,35 ± 1,29 130,59 ± 1,86**
ДАТ, мм рт.ст. 96,76 ± 1,48 82,47 ± 1,27**
Примтка: достов1рн1сть змН пор1вняно з початкомл'1кування: * — р < 0,05; ** — р < 0,01.
Hi PROGRESS (6105 пацieнтiв, яш перенесли ш-сульт) лiкування периндоприлом у комбшаци з iндапамiдом сприяло зменшенню ризику розвитку повторного порушення мозкового кровооб^у на 43 %. У дослщженш ADVANCE (11 140 пащенпв) прийом периндоприлу/iндапамiду знижував за-гальну смертнють на 14 %, а ризик смертност вiд серцево-судинних захворювань — на 18 % у хворих
3 АГ та ЦД. У дослщженш HYVET була доведена ефектившсть периндоприлу з iндапамiдом у па-цieнтiв, старших вiд 80 рошв. Зменшення альбу-мiнурiï у хворих на ЦД було продемонстровано в дослщженш PREMIER, зниження центрального та пульсового тиску — в дослщженш REASON, зменшення гшертрофи лiвого шлуночка — в досль дженш PIXEL. Усi цi позитивнi ефекти продемон-струвала комбiнацiя периндоприлу з шдапамщом. Необхiдно наголосити, що вс вищеперерахованi дослiдження були проведенi з використанням периндоприлу тертбутиламшу 4 мг та 8 мг.
У нашому дослщженш ми також використо-вували периндоприлу тертбутиламiн у виглядi генеричного препарату Хiтен. Результатом стало зменшення як офюного АТ, так i АТ при до-бовому мошторуванш на 28,67/14,57 мм рт.ст. та 14,14/7,55 мм рт.ст. вщповщно.
L. Qi зi сшвавт. у багатоцентровому рандомь зованому подвшному слiпому дослiдженнi вивчав ефективнiсть та безпечнють прийому 5 мг периндоприлу аргшшу та 4 мг периндоприлу тертбутиламшу в 524 пащенпв з м'якою та помiрною АГ [16]. Через 12 тижшв лiкування офiсний САТ знизився в груш периндоприлу аргшшу на 19,8 ± 16,2 мм рт.ст. i в груш периндоприлу тертбутиламшу — на 19,6 ± 16,3 мм рт.ст. (р < 0,001). Зниження ДАТ також було подiбним в обох групах: —12,0 ± 10,0 мм рт.ст. та —11,0 ± 8,9 мм рт.ст. (р < 0,0001) вщпо-вiдно. Автори дшшли висновку, що периндоприлу аргшш 5 мг мае однакову ефектившсть з периндоприлу тертбутиламшом 4 мг у зниженш АТ у па-цieнтiв з м'якою та помiрною артерiальною гшер-тензieю. Обидва препарати мали добрий профшь безпеки та добре переносилися хворими.
А.1. Малихiна зi спiвавт. вивчали ефектившсть та переносимють генеричного периндоприлу ви-робництва «Озон», Росiя, порiвняно з оригшаль-ним периндоприлом компани Servier, Франщя, у 45 пацieнтiв з м'якою та помiрною АГ. Зниження офь сного АТ становило через 2 мюящ 28/17 мм рт.ст. у груш генеричного препарату та 27/16 мм рт.ст. у груш оригшального периндоприлу (р < 0,001). Досягнення цшьових рiвнiв АТ < 140/90 мм рт.ст. було досягнуто в 95 % при прийомi оригшального периндоприлу й у 90 % випадшв — при прий-омi генеричного. Розвиток побiчних ефекпв, що потребували вщмши препарату, спостертався в
4 пацieнтiв у даному дослщженш переважно за рахунок розвитку сухого кашлю. Отримаш даш А.1. Малихiноï зi спiвавт. засвщчили порiвняннiсть
гiпотензивного ефекту двох препарапв — орип-нального та генеричного — у пацieнтiв iз м'якою та помiрною АГ. Результати цього дослщження збiгаються з даними в нашому дослщженш, де досягнення цшьового офiсного АТ вiдзначено у 88 % випадшв. Зниження офюного АТ у нашому досль дженш становило 28,67/14,57 мм рт.ст. У нашому дослщженш вiдмiна препарату через появу сухого кашлю була в 3 пацieнтiв (5,6 %).
J.J. Brugts зi спiвавт. вивчали розвиток сухого кашлю у 27 492 пацieнтiв iз серцево-судинними захворюваннями при прийомi iнгiбiторiв АПФ, а саме периндоприлу. У 3,9 % пацieнтiв виник сухий кашель, що потребувало вщмши препарату. Причинами розвитку кашлю були похилий вш, жшо-ча стать та паралельний прийом лшщознижуючих препарапв.
J. Ochsner зi спiвавт. у метааналiзi порiвню-вали вплив периндоприлу та еналаприлу в пащ-eнтiв iз серцевою недостатнютю. Периндоприл значно покращував клас серцево!' недостатностi за NYHA, сприяв зменшенню натршуретично-го пептиду та покращував фракцш викиду ЛШ порiвняно з еналаприлом. BPLTTC-лабораторiя показала, що шпбггори АПФ, а не блокатори ре-цепторiв до ангiотензину II незалежно вщ впливу на АТ впливають на ризик розвитку коронарних подiй. Метааналiз BPLTTC показав 28% зниження розвитку шсульту, 22% зниження виникнення великих серцево-судинних подш, 20% зменшення серцево-судинно!' смертности 20% зменшення час-тоти розвитку 1ХС, 18% зменшення серцево!' недо-статностi та 12% зменшення загально!' смертностi при прийомi iнгiбiторiв АПФ порiвняно з плацебо. Так данi свiдчать про те, що шпбггори АПФ, у тому чи^ периндоприл, сприяють запоб^ан-ню серцево-судинним подiям незалежно вiд зни-ження АТ.
Отже, наше дослщження пiдтвердило переваги застосування периндоприлу як монотерапп' або в комбшаци' з ГХТ у пацieнтiв iз м'якою та помiрною АГ, засвiдчило його високу ефектившсть та добру переносимють.
Висновки
1. Застосування Хтену (периндоприлу 4—8 мг) у хворих iз м'якою та помiрною артерiальною гшертен-зieю забезпечуe достовiрне та ефективне зниження як офюного АТ — на 28,67/14,57 мм рт.ст., так i ар-терiального тиску при добовому мошторуванш — на 14,14/7,55 мм рт.ст.
2. У хворих iз м'якою та помiрною артерiальною гiпертензieю в цшому по групi цiльовий рiвень офiсного артерiального тиску (< 140/90 мм рт.ст.) було досягнуто у 88 % випадшв, а за даними добо-вого мошторування (< 130/80 мм рт.ст.) — у 78 % випадшв.
3. Терашя Хтеном 4—8 мг була безпечною та добре переносилася хворими.
Список лператури
1. Малыхина А.И., Журавлева М.В., Стародубцев А.К., Ро-гачева О.А. Сравнительное изучение эффективности и переносимости оригинальных и генерических препаратов периндопри-ла//Лечащий врач. — 2013. — № 2. — С. 15-23.
2. Brugts J.J., Arima H, Remme W. et al. The incidence and clinical predictors of ACE-inhibitor induced dry cough by perindopril in 27,492patients with vascular disease//Int. J. Cardiol. — 2014. — Vol. 20, 176(3). — P. 718-723.
3. DiNicolantonio J.J., O'Keefe J.H. Perindopril for improving cardiovascular events // Vasc. Health Risk Manag. — 2014. — Vol. 30, 10. — P. 539-548.
4. Qi L., Zhao S., Li H. et al. Efficacy comparison between 5 mg perindopril arginine salt and 4 mg perindopril tert-butylamine salt for patients with mild to moderate essential hypertension // Zhon-ghuaXinXue Guan Bing ZaZhi. — 2015. — Vol. 43(10). — P. 863867.
5. Sindone A., Erlich J., Lee C. et al. Cardiovascular risk reduction in hypertension: angiotensin-converting enzyme inhibitors, angiotensin receptor blockers. Where are we up to?//Intern. Med. J. — 2016. — Vol. 46(3). — P. 364-372.
OTpuMaHO 27.06.16 ■
Рековец О.Л.
ГУ «ННЦ «Институт кардиологии имени академика Н.Д. Стражеско» НАМН Украины», г. Киев, Украина
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРЕПАРАТА ХИТЕН (ПЕРИНДОПРИЛ) У БОЛЬНЫХ С МЯГКОЙ И УМЕРЕННОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ
Резюме. Цель: изучить антигипертензивную эффективность и переносимость препарата Хитен (периндоприл) производства компании «Ауробиндо Фарма Лимитед», Индия, у больных мягкой и умеренной артериальной гипертензией. Методы. В исследование были включены 53 пациента. Осуществлялся контроль офисного артериального давления (АД) и частоты сердечных сокращений, эффективнисти проводимой терапии, регистрировались случаи развития побочных реакций, проводились амбулаторное мониторирование АД, контроль биохимических показателей сыворотки крови, общий анализ крови. Хитен в дозе 4—8 мг 1 раз в день назначался в течение 30 дней. В случаях, когда не был достигнут целевой уровень офисного АД, при необходимости добавлялся гидрохлортиазид в дозе 12,5 мг 1 раз в день. Общий курс лечения для одного пациента составлял 6 месяцев. Средний возраст больных составил 51,38 ± 1,40 года, индекс массы тела — 29,50 ± 0,59 кг/м2. Исходный уровень офисного среднего систолического АД (САД) и диастолического АД (ДАД) в целом по группе составил
156,77 ± 0,66 мм рт.ст. и 95,19 ± 0,98 мм рт.ст. Результаты. Установлено, что у больных мягкой и умеренной артериальной гипертензией лечение Хитеном (периндоприлом) в дозе 4— 8 мг (одним или в комбинации с гидрохлортиазидом) обеспечивает достоверное снижение как офисного САД — на 28,67 мм рт.ст., ДАД — на 14,57 мм рт.ст., так и среднесуточного САД — на 14,14 мм рт.ст. и ДАД — на 7,55 мм рт.ст., а также снижение индексов времени и давления. Целевое АД по данным офисного измерения (< 140/90 мм рт.ст.) было достигнуто в 88 %, по данным суточного мониторирования АД (< 130/80 мм рт.ст.) — в 78 % случаев. Отмена препарата была у 3 пациентов (5,6 %). Выводы. Результаты проведенного исследования свидетельствуют о высокой антигипертензивной эффективности и хорошей переносимости терапии Хитеном (периндоприлом) как в качестве монотерапии, так и в комбинации с гидрохлортиазидом у больных с мягкой и умеренной АГ.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, Хитен, лечение, эффективность.
Rekovets O.L.
State Institution «National Scientific Center «Institute of Cardiology named after Academician M.D. Strazhesko» of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
ANTIHYPERTENSIVE EFFECTIVENESS OF HITEN (PERINDOPRIL) IN PATIENTS WITH MILD TO MODERATE ARTERIAL HYPERTENSION
Summary. Aim. To study antihypertensive efficacy and tolerabil-ity of the drug Hiten (perindopril) manufactured by «Aurobindo Pharma Limited», India, in patients with mild to moderate arterial hypertension. Methods. The study included 53 patients. The control of office blood pressure (BP) and heart rate, effectiveness of the therapy was made, we have recorded the cases of adverse reactions, performed ambulatory BP monitoring, the control of biochemical parameters of the blood serum, total blood count. Hiten at a dose of 4—8 mg 1 time a day was administered for 30 days. In cases when the target level of BP was not reached, if necessary, hydrochlorothiazide 12.5 mg 1 time per day was added. The total course of treatment for one patient was 6 months. The average age of the patients was 51.38 ± 1.40 years, body mass index — 29.50 ± 0.59 kg/m2. Baseline level of average office systolic BP (SBP) and diastolic BP (DBP) in the whole group was 156.77 ± 0.66 mmHg and
95.19 ± 0.98 mmHg. Results. It was found that in patients with mild to moderate hypertension, the treatment by Hiten (perindopril) in a dose of 4—8 mg (alone or in combination with hydrochlorothiazide) provides a significant decrease in both office SBP — by 28.67 mmHg, DBP — by 14.57 mmHg, and average daily SBP — by 14.14 mmHg and DBP — by 7.55 mmHg, as well as lowers the indices of time and pressure. Target BP according to office measurements (< 140/90 mmHg) was achieved in 88 % of patients, according to ambulatory BP monitoring (< 130/80 mmHg) — in 78 % of cases. Withdrawal of the drug was in 3 patients (5.6 %). Conclusion. Results of the study indicate a high antihypertensive efficacy and good tolerability of therapy with Hiten (perindopril) — both as monotherapy and in combination with hydrochlorothiazide in patients with mild to moderate hypertension.
Key words: arterial hypertension, Hiten, treatment, efficiency.
