CC BY
105
УДК-612.39:613.25 Шевченко Ю.С.
ПОЗИТИВНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ БАЛАНС ПРИЗВОДИТЬ ДО П1ДВИЩЕННЯ МАСИ Т1ЛА У МОЛОДИХ ОС1Б
НД1 генетичних та iмунологiчних основ розвитку патологи та фармакогенетики ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Ожирння е енергетичним дисбалансом з бльшим надходженням енергй' з Ужею та меншим УУ викори-станням, в результатi чого в органiзмi накопичуеться надлишок енергй'. Метою роботи стало ви-значення енергетичноУ цiнностi харчового рацону та УУ в'1дпов'дност'1 потребам у молодих оаб з нормальною та пдвищеною масою тла. Обстежено 68 оаб обох статей вком 18-25 роюв, визна-ченi маса тла, зрст, обхват талй, стегон, Ух сп'тв'дношення. За iндексом маси тла (1МТ) сформовано контрольну групу - 20 юнаюв та 21 дiвчина (1МТ 18,5-24,9 кг/м2) та основну - 11 юнаюв та 16 д/'вчат (1МТ вище 25 кг/м2). Харчовий статус досл'джували методом 24-годинного вдтворення ¡з заповненням харчового щоденника за дв1 доби. У добовому рацiонi анал'зували загальну юльюсть спожитих продуктв, енергоемнсть та вмст харчових речовин. Величину основного обмну енергй' розраховували за формулами Харрса-Бенедикта та Мiффлiна-Сан Джеора для чоловтв та ж/'нок, рекомендоване добове споживання енергй' для пiдтримки юнуючо'У маси тла розраховували з вико-ристанням коефiцiенту фiзичноУ активностi для оаб з мiнiмальним фiзичним навантаженням 1,2. Визначено нев'дпов'дн'сть кiлькостi енергй, що надходить в органiзм у виглядi поживних речовин УУ добовим потребам. Особи з пдвищеною масою тла обох статей отримували б'тьше енергУУ з Ужею, нiж потребували в'дпов'дно до рiвня основного обмну та коефiцiенту фiзичноУ активностi. Обсяг позитивного енергетичного балансу у в'дсотках для чоловтв за другий день спостережень становив 91,75%, у жiнок - за перший день 59,49%, за другий - 54,67%, що при постшному юнуванш за умов низького р'тня енергетичних витрат е можливим п'дфунтям формування ожирiння у наступи роки.
Кпючов1 слова: глдвищена маса т1ла, енергетична цЫнють харчового рацюну, енергетичний обм1н, позитивний енергетичний баланс. Робота е фрагментом науково-дослiдноУ роботи Вищого державного навчального закладу УкраУни «УкраУнська медична стоматологiчна академiя» «Розробка стратеги використання епiгенетичних механiзмiв для профлактики та лкування хвороб, пов'язаних ¡з системним запаленням», № ДР 0114U000784.
ниш з розвитком шсулшорезистентносл та сер-цево-судинноТ патологи [10]. Одним з ключових пункпв внутршньокттинноТ сигнапiзацiТ, вщпо-вщальних за розвиток шсулшорезистентносп е сигнальний шлях ядерного фактору транскрипци кВ [4]. Було припущено, що порушення регуляци активносл NF-кВ призводить до «прекондицю вання системи IkB/NF-kB», що визначае розвиток шсулшорезистентносп, лтотоксичносп, системного запалення, артерiапьноТ ппертензи [2].
При ожиршш жирова тканина стае основним джерелом хрошчного запалення [25], а його розвиток, на думку Кайдашева 1.П. (2013), може бути регуляторним сигналом мюцевого локального рiвня та системним - для енергетичного обмшу, зокрема, витрат енергп [3].
Незважаючи на велику ктькють дослщжень та постшну увагу науков^в, доа вщсутня ч^ка стратепя розвитку пщвищеноТ маси тта, особливо у молодому вщк Тому метою нашого до-слщження стало вивчення енергетичноТ цшносл харчового рацюну та ТТ вщповщносп потребам у молодих оаб з нормальною та пщвищеною масою тта.
Матерiали та методи
В дослщженш взяли участь 68 оаб обох статей вком 18-25 роюв, у яких проведено визна-чення маси тта, зросту, обхвату тали (ОТ), стегон (ОС), розраховано Тх стввщношення. 1ндекс маси тта розраховували за формулою: маса ть ла (кг)/зрют (м2) (1МТ, WHO, 1998). Особи з 1МТ
Серед факторiв зовшшнього середовища, що впливають на оргашзм людини, харчування е единим, який в органiзмi перетворюеться у внут-ршнш фактор - енерпю фiзiологiчних функцш та елементи структури тта. У сучасному свт проблема харчування пов'язана з розвитком ожи-ршня, яке прийняло масштаби пандеми. Ожирш-ня, не зважаючи на багатофакторну етюлопю, виникае через дисбаланс в узагальненому рiв-нянш балансу енерги [24]. Ожиршня формуеться як енергетичний дисбаланс з бтьшим надходженням енерги з Ужею та меншим и викорис-танням, в результат чого в органiзмi накопичуеться надлишок енерги, що включаеться в реак-ци синтезу триглицеридiв та посилено накопичуеться у жирових депо.
Оптимальний режим харчування потребуе вщповщносп фiзiологiчним потребам та ритмам оргашзму, забезпечення рiвноваги надходження енерги в оргашзм його енерговитратам. Дослн дження показали, що д^и та пщл^ки набирають вагу поступово в результат невеликого, але по-стшного щоденного позитивного енергетичного балансу вщ 70 до 160 ккал вище повноУ енерги, яка потрiбна для росту [20]. За даними нацюна-льного опитування середнш дорослий отримуе приблизно 0,5 кг додатковоУ ваги щорiчно [19]. Прирют 0,5-1 кг додатковоУ ваги у рк вщбуваеть-ся завдяки споживанню лише 10-20 ккал на добу за умов дефщиту енергетичних витрат.
Сучасш дослщники пов'язують накопичення вюцеральноУ жировоУ тканини у черевнiй порож-
2
18,5-24,9 кг/м увшшли в контрольну групу (20 юнаш та 21 дiвчина, загалом 41 особа), особи з 1МТ вище 25 кг/м2 сформували основну групу з пщвищеною масою тiла (з них 11 юнаш та 16 дiвчат, загалом 27 оаб).
Перед проведенням дослiдження було отри-мано дозвiл комiсiУ з бюетики Вищого державного навчального закладу УкраУни «УкраУнська ме-дична стоматолопчна академiя» та пiдписано добровтьн згоди на участь у дослщженнк
Харчовий статус дослiджували на основi аналiзу добового рацiону методом 24-годинного вiдтворення [7] iз заповненням харчового що-денника за двi доби - робочий та вихщний день. Додатково респонденти вщповщали на питання стосовно об'ему фiзичноУ активностi за добу.
Метод 24-годинного вщтворення дозволяе встановити кiлькiсть фактично спожитих харчо-вих продуктiв та страв шляхом проведення ш-терв'ю, коли респонденту пропонуеться згадати Ужу, яку вш з'Ув протягом попередньоУ доби. Ре-еструеться назва продукту, страви, напою, Ух склад, споаб приготування та кулшарноУ оброб-ки, розмiр порцп страви. З метою коректного вн дображення кiлькостi спожитоУ Уж використову-ються побутовi мiри: кiлькiсть ложок, стакашв, чашок, тарiлок, штук, шматш i т.д. Кiлькiсть спожитоУ Уж за добу оцiнювали за допомогою альбому з фотографiями перших та других страв, хшбобулочних виробiв, сала^в, рiзних видiв фруктiв, овочiв, найбтьш поширених про-дуктiв Fast food та напоУв [6]. Кожен продукт був наданий у ктькох варiантах за величиною та масою порцп. При опитуванн респонденту про-понували обрати вщповщний варiант продуктiв та страв. У добовому рацюн аналiзували зага-льну кiлькiсть спожитих продук^в, енергетичну цiннiсть та вмiст харчових речовин [8, 9].
Розрахунок величин основного обмшу енергП' (ОО) проводили за класичною формулою Харрн са-Бенедикта [13]:
чоловiки: ОО = 66,4730 + 13,7516 * маса тта (кг) +5,0033 * зрют (см) - 6,7550 * вк (роки), жшки: ОО = 655,0955 + 9,5634 * маса тта (кг) + 1,8496 * зрют (см) - 4,6756 * вк (роки),
та адаптованою формулою 1^ффлша-Сан Джеора [11,17]:
чоловки: ОО = 10,0 * маса тта (кг) + 6,25 * зрют (см) - 5,0 * Biк (роки) + 5,
жiнки: ОО = 10,0 * маса тта (кг) + 6,25 * зрют (см) - 5,0 * вк (роки) - 161.
Рекомендоване добове енергетичне спожи-вання для пщтримки юнуючоУ маси тта розра-ховували за формулою [12] з використанням ко-ефiцieнту фiзичноУ активностi для оаб з м^ма-льним фiзичним навантаженням (1,2): добове споживання енергп = ОО * 1,2. Статистичну обробку даних проводили з ви-користанням програмного пакету STATISTICA 6.1 (StatSoft Inc, USA). Розраховували середне арифметичне (М) та його похибку (m). Статисти-чну достовiрнiсть розраховували за допомогою t-критерiю Ст'юдента, вiдмiнностi вважали статис-тично достовiрними при вiрогiдностi похибки р<0,05.
Результати та 1х обговорення
Проведення антропометричних дослщжень надало можливiсть згрупувати обстежених у основну та контрольну групи за шдексом маси тта. Враховуючи вщмшносп енергетичного метаболн зму у чоловшв та ж1нок, ми роздтили додатково основну та контрольну групи за статтю (табл. 1).
Нами було визначено вiрогiдно вищу масу ть ла чоловiкiв в основнш групi на 32,04%, жшок -на 38,85%, 1МТ у чоловшв - на 24,93%, у жшок -на 42,79% в порiвняннi з особами контрольно' групи. Визначено бтьшу величину обхвату тали у чоловтв основноУ групи на 22,82%, жшок - на 22,36%, обхвату стегон у чоловшв - на 13,11%, жшок - на 16,32%, ыж в контрольнш груш (р<0,05). Сшввщношення ОТ/ОС було вiрогiдно вищим у чоловiкiв з пщвищеною масою тта на 9,33% (табл. 1).
Таким чином, значення антропометричних показниш чоловтв та жшок з пщвищеною масою тта були вiрогiдно вищими.
Результати 24-годинного вщтворення харчу-вання оаб дослщжуваних груп представлен у таблицi 2.
Таблиця 1
Антропометричн1 показники oci6 досл1джуваних груп (М±т)
Показники Чоловки Жшки
з нормальною масою тта n=20 з пщвищеною масою тта n=11 з нормальною масою тта n=21 з пiдвищеною масою тта n=16
Вк, роки 20,0 ± 0,24 19,30 ± 0,99 18,48 ± 0,20 19,19 ± 0,33
Зрют, см 177,93 ± 1,17 182,41 ± 2,52 169,88 ± 0,90 167,53 ± 1,92
Маса тта, кг 69,88 ± 0,71 92,27 ± 4,56* 59,17 ± 1,03 82,16 ± 3,06*
1МТ, кг/м2 22,10 ± 0,24 27,61 ± 0,93* 20,52 ± 0,37 29,30 ± 1,03*
Обхват тали, см 73,80 ± 1,42 90,64 ± 3,18* 69,67 ± 1,05 85,25 ± 2,52*
Обхват стегон, см 98,10 ± 0,99 110,96 ± 2,10* 95,48 ± 0,90 111,06 ± 2,70*
Сшввщно-шення обхвату тали до стегон 0,75 ± 0,01 0,82 ± 0,03* 0,71 ± 0,03 0,77 ± 0,02
Прим1тка: тут i далi в таблицях 1-3 * - р<0,05 у порiвняннi з особами з нормальною масою тла.
Таблиця 2
Характеристика добового рацону харчування ôo^iô^yBaHux груп (М±т)
Показники Чоловки Жшки
з нормальною масою тта n=20 з пiдвищеною масою тiла n=11 з нормальною масою тта n=21 з пiдвищеною масою тта n=16
I день дослщження (робочий)
Загальна маса продуклв, г 1911,80±158,39 2671,91±303,89* 1605,38±137,65 2428,50±274,70*
Енергетична цшнють, ккал 2212,99±184,75 3507,50±615,83* 1705,97±186,79 3085,99±550,50*
Бтки, г 84,64 ± 14,26 142,35 ± 29,51 52,69 ± 5,91 95,10 ± 14,02*
Жири, г 104,2 ± 16,79 176,65 ± 44,19 71,61 ± 8,43 144,09 ± 30,21*
Вуглеводи, г 250,57 ± 25,47 371,94 ± 56,60* 226,48 ± 27,10 365,66 ± 60,73*
II день дослщження (вихщний)
Загальна маса продуклв, г 2168,95±220,06 3680,46±640,49* 1705,86±146,73 2427,61±186,71*
Енергетична цшнють, ккал 2662,69±406,13 4529,51±951,36* 2015,19±193,83 2992,74±391,99*
Бтки, г 83,75±13,08 122,54 ± 26,66 69,99 ± 8,69 100,14 ± 12,05*
Жири, г 100,19±22,21 153,38 ± 34,05 87,34 ± 10,73 131,42 ± 22,12
Вуглеводи, г 284,63±47,38 355,05 ± 72,04 254,22 ± 32,54 322,89 ± 44,30
Загальна маса спожито' 'ж та ïï енергетична цшнють в рацюы oci6 з пщвищено' масою т1ла вщр1знялась вiд показникiв oci6 з нормальною масою. Середне значення загально' маси проду-KTiB у чоловiкiв основно' групи перевищувало показники осiб контрольно!' в перший день дослщження на 39,76%, у другий день - на 69,69%, у жшок основно' групи перевищення даного по-казника становило вiдповiдно в перший день до-слiдження 51,27%, у другий - 42,31% (р<0,05). Енергетична цшнють харчового рацюну чоловн мв основно' групи була достовiрно вище на 58,50% при опитуванн у 1-й день та на 70,11% у другий день дослщження, у жшок вщповщно на 80,89% у перший день дослщжень та на 48,51% у другий день в порiвняннi з показниками оаб з нормальною масою.
Споживання нутрiентiв особами двох груп та-кож мали вщмшностк Для оаб основно' групи чоловiчоï стат достовiрно вище визначено споживання вуглеводiв у перший день дослщжень на 48,44%, у жшок з пщвищеною масою тта вн рогщно бтьшими було споживання бiлкiв на 80,49%, жирiв - на 101,21%, вуглеводiв - на 61,45% у перший день дослщження, у другий день маса спожитих бтюв на 43,08% переважа-ла показник контрольно!' групи.
Встановлено, що у бтьшосп оаб основно' групи харчування було одномангтним, спостер^алась повторюванiсть в споживанн одного продукту про-тягом дня. Повноцшний гарячий обiд був вщсутнш в рацiонi переважно' бтьшосп опитаних. Також вiдмiчено низький рiвень споживання яець, молока, бобових, зернових. Фактичне харчування осiб з пщвищеною масою тта характеризувалось незба-лансованiстю рацiону в кiлькiсному i якiсному вщ-ношеннi та нерацюнальним режимом харчування. 1нтервали мiж прийомами 'ж не мали чiткоï посл^ довностi, майже не дотримувався штервал мiж останнiм прийомом 'ж та сном та прийом 'ж в один i той же час.
На наступному етап дослiдження було визначено рiвень основного обмшу енергп та до-
бове споживання енергп, що рекомендуеться для пщтримки юнуючо' маси тта. При проведены опитування в^^чено, що практично ва респонденти з нормальною масою та ва з пщвищеною вели пасивний споаб життя, не займа-лись у спортивних сек^ях та не придтяли до-статньо' уваги фiзичнiй активностi. Це дало нам пщстави при розрахунку рекомендованого добового споживання енергп використати коефiцiент фiзичноï активностi 1,2 для «сидячого» способу життя (табл. 3).
Для отримання даних про м^мальну кть-кiсть енергп', яку потребуе оргашзм, проведено визначення основного обмшу енергп (табл. 3). За результатами розрахунку за формулою Хар-рюа-Бенедикта у чоловшв з пщвищеною масою тта величина основного обмшу на 18,38% пе-ревищувала значення групи контролю, у жшок -на 14,78% (р<0,05). Розраховане на основi фор-мули Харрюа-Бенедикта значення рекомендованого добового споживання енергп було бть-шим у чоловтв та ж1нок з пiдвищеною масою ть ла в порiвняннi з групою контролю (вщповщно на 18,38% у чоловшв та на 14,81% у жшок, р<0,05).
Для бтьш точного пщтвердження результатiв нами було проведено розрахунок основного обмшу енерги за сучасною формулою 1Мффлша-Сан Джеора. За даними розрахунш величина основного обмiну енергiï також у чоловтв основно' групи була на 16,58 % вище, у жшок основно' групи - на 15,10% вище вщповщних показни-кiв груп контролю (р<0,05). Вiдповiдно такi ж вiдмiнностi були i у рекомендованого добового споживання енергп.
З метою визначення наявност енергетичного дисбалансу проведено порiвняння рекомендованого об'ему споживання енергп з ïï фактичним надходженням за добу (табл. 4). Вщмшносп мiж показниками енергетично' цшносп 'ж, яку спо-живали особи контрольних груп обох статей та рекомендованими обсягами добового споживання енергп були рiзноспрямованими (р>0,05).
Таблиця 3
Рвень основного обмну енерги та добове споживання енерги у осб досл/'джуваних груп (М±т)
Показники Чоловки Жiнки
з нормальною масою тта n=20 з пiдвищеною масою тiла n=11 з нормальною масою тiла n=21 з пiдвищеною масою тта n=16
Основний обмш (за Харрюом- Бенедиктом) ккал/доб 1778,37±14,37 2105,2 ± 74,58* 1441,91±10,11 1655,08±31,26*
Добове споживання енергй', ккал/доб 2489,72±20,12 2947,38±104,41* 2018,29±14,18 2317,11 ±43,76*
Основний обмш (за МИффлшом-Сан Джеором), ккал/доб 1688,58±33,19 1968,46±60,05* 1400,93±12,63 1612,41 ±37,47*
Добове споживання енергй', ккал/доб 2026,35±39,84 2362,16±72,06* 1681,11±15,16 1934,89±44,97*
Таблиця 4
Пор1вняння енергетичноУ ц1нност1 харчового району та рекомендованого добового споживання енерги у оаб досл/джуваних груп (М±т)
Показники Чоловки Жiнки
з нормальною масою тта n=20 з пiдвищеною масою тта n=11 з нормальною масою тта n=21 з пщвищеною масою тта n=16
Енергетична цiннiсть, ккал I день дослщження 2212,99±184,75 3507,50±615,83 1705,97±186,79 3085,99±550,50
Енергетична цiннiсть, ккал II день дослщження 2662,69±406,13 4529,51±951,36 2015,19±193,83 2992,74±391,99
Добове споживання енергй', ккал/доб (за Харрюом-Бенедиктом) 2489,72±20,12 2947,38±104,41 2018,29±14,18 2317,11 ±43,76
Добове споживання енергй', ккал/доб (за МИффлшом-Сан Джеором) 2026,35±39,84 2362,16±72,06** 1681,11±15,16 1934,89±44,97*,**
Прим1тка: - * р<0,05 у пор1внянн1 м'ж енергетичною ц1нн1стю за I день досл'джень та добовим споживанням енерги в'дпов'дно за Харрсом-Бенедиктом та М1ффл1ном-Сан Джеором;
- ** р<0,05 у пор1внянн1 м1ж енергетичною ц1ннютю за II день досл!джень та добовим споживанням енерги в1дпов1д-но за Харрсом-Бенедиктом та М1ффл1ном-Сан Джеором.
Слщ вщзначити, що показники енергетичноУ цшносп спожитоТ |'ж1 за обидва дн дослщжень у oci6 з пщвищеною масою тта обох статей були односпрямовано вищими, шж показники рекомендованого добового споживання енерги, розра-хованого за формулою Харрюа-Бенедикта (р>0,05).
Чоловки з пщвищеною масою тта у перший день отримували на 48,49% (р>0,05), а у другий день на 91,75% бтьше (р<0,05) в порiвняннi з показником рекомендованого добового споживання енерги, розрахованого з використанням даних формули 1^ффлша-Сан Джеора (табл. 4). Жшки з пщвищеною масою тта фактично спо-живали у перший день дослщжень на 59,49 %, а у другий - на 54,67% ккал бтьше в порiвняннi з показниками, розрахованими з використанням даних формули 1Мффлша-Сан Джеора (р<0,05).
Результати свщчать, що особи з пщвищеною масою тта обох статей фактично отримували бтьше енерги з Ужею, шж потребували вщповщ-но до рiвня основного обмшу та коефiцieнту фн зичноТ активность Ктькють, склад та калорш-нють Тж1 повинш повнютю забезпечувати енерге-тичш та пластичн потреби, нормальну регуля-цш фiзiологiчних функцiй в залежносп вiд виду дiяльностi, маси тта, величини навантаження
[1]. Споживання енерги особами дослщжених груп в^знялись за загальною масою спожитих речовин, енергетичною цшнютю, вмiсту нутрiен-^в, що спiввiдносилось з рiзницею у маа тiла.
Безперечно, фiзiологiчнi потреби в енерги та в поживних речовинах не е постшними, а перюдич-но змiнюються у зв'язку зi змiною умов проживан-ня, пращ способу життя та поведшки. За даними ЛисцовоТ Н.Л. та ЛепуновоТ О.Н. (2013), енерге-тична та харчова цшнють рацiону харчування студенев вiдрiзняеться в залежностi вщ сезонiв року та мае вщхилення вiд державних стандартiв харчування. Зокрема, в^^чено, що надлишкова калорiйнiсть харчування та пщвищене споживання основних нутрiентiв спостерiгалось у осiннiй перюд та подовжувалось узимку [5].
Як показано Nikolaou C.K. та сшвав. (2014), для студентiв, якi проживають на вщсташ вiд дому, е особливо високим ризик набрати вагу завдяки специфiчнiй поведшц та способу життя, що сприяе розвитку ожиршня. В той же час шви-дкш набiр ваги викликае занепокоення у молодих оаб [18]. Навпъ така тенден^я, щоб «очис-тити» свою тарiлку пiд час Тж1, асоцiюеться зi збiльшенням маси тта i може являти собою фактор ризику збтьшення ваги [21].
З метою оцшки вщповщносп надходження
енергп добовим потребам, нами було визначено рiвень основного обмшу енерги. Основний обмш - м^мальна ктькють енергп, що е необхщною для нормально' життедiяльностi за умов вщнос-ного фiзичного та психiчного спокою та витрача-еться на процеси кл^инного метаболiзму, кро-вообiгу, дихання, видтення, пiдтримання сталоУ температури тта, функцюнування нервових центрiв та ендокринних оргашв. Добовi витрати енергiУ формуються трьома факторами - величиною основного обмшу, пщвищенням обмшу при споживанш Уж1 (специфiчна динамiчна дiя Ужi) та пiдвищенням обмiну у результат вико-нання фiзичноУ або розумовоУ працi.
Нами визначенi вiрогiднi вiдмiнностi рiвня основного обмшу енерги, розрахованого за класи-чною формулою Харрюа-Бенедикта у молодих оаб з пщвищеною та нормальною масою тта. Наразi дослщникам рекомендована до викорис-тання адаптована до сучасних умов споживання формула Мiффлiна-Сан Джеора [11], за допомогою якоУ отримано вiдмiнностi мiж дослiдженими групами по основному обмшу та по рекомендо-ваному добовому споживанню енергп.
Як показали дослщження, е певна невщповн днють кшькосп енергiУ, що надходить в органiзм у виглядi поживних речовин IT добовим потребам. Особи з пщвищеною масою тта обох статей фактично отримували бтьше енергп з Ужею, шж потребували вiдповiдно до рiвня основного обмiну та коефiцiенту фiзичноУ активностi. Обсяг позитивного енергетичного балансу у вщсотках для чоловiкiв за другий день спостережень ста-новив 91,75%, у жшок - за перший день 59,49%, за другий - 54,67%, що при постшному юнуванш за умов низького рiвня витрат (практична вщсут-нють фiзичних навантажень) цiлком можливо стане пщфунтям формування ожирiння у насту-пнi роки.
Аналiз багаточисленних дослщжень свщчить, що багато груп населення поступово набирають вагу, яка пiдживлюеться вщносно невеликою рн зницею мiж споживанням та витратою енергп. В середньому, бтьшють оаб споживають тiльки трохи бтьше калорш, нiж вони витрачають та поступово набирають вагу в середньому 0,5-1 кг/рк [14].
Ряд дослщжень довели, що деяк групи набирають вагу набагато швидшими темпами, шж населення в цтому. У цих популяцiях енергети-чний розрив становить >100 ккал/добу. Levitsky D.A. та сшвавтори [16] проведено спостережен-ня за студентами пщ час першого семестру в коледжк Результати показали, що середнiй при-рiст ваги був майже 2 кг протягом перших 12 ти-жшв навчання у коледж1, що вщповщало енерге-тичному розриву 367 ккал/добу.
Запропонована концепцiя так званого «енергетичного розриву» («Energy Gap») як середня рiзниця мiж споживанням та витратою енергiУ, коли рiвень споживання перевищуе витрати та е причиною пщвищення ваги [15]. Додаткове над-
ходження 15 ккал/добу не призведе до подаль-шого збiльшення маси тiла, якщо не буде пере-вищувати витрати енергп на таку величину. Ку-мулятивне накопичення енергп, яке вщбуваеться при розвитку ожиршня, потребуе значного пщвищення витрат енергп. Енергетичний розрив надае оцшку ступеню змiн поведшки, якi потре-буються для досягнення потрiбноУ ваги. Для особи з ожиршням енергетичний розрив при спробi повернутися до нормального 1МТ буде значно бтьшим, нiж у особи з нормальною масою при спробi УУ тримати постiйною [23].
Даш, отримаш з використанням сучасного методу визначення енергетичного балансу з по-двшною мiткою води свiдчать про необхщнють бiльше уваги придiляти мехашзмам, якi призво-дять до невщповщносп мiж споживанням та витратою енергп, а не постшним акцентам на споживанш енергп чи витрат енергп поодинц [22]. Результати дослщжень припускають, що невеликих змш у щоденнiй харчовiй поведшц та фь зичнiй активностi може бути достатньо, щоб по-передити майбутне пщвищення маси тта у цш популяцп [20]. Поеднання стратеги обмеження калоршносп харчового рацiону та збтьшення обсягу фiзичноУ активностi е найбтьш обнадiй-ливою тенденцiею на шляху боротьби з накопи-ченням енерги, що в свою чергу, обмежуе фак-тори ризику розвитку хрошчного системного за-палення [3].
Висновки
Таким чином, в основi формування пщвище-ноУ маси тта у представниш студентськоУ мо-лодi е енергетичний дисбаланс мiж надлишко-вим надходженням в органiзм поживних речовин та досить низьким рiвнем Ух витрат, що може стати провщним фактором розвитку ожиршня у наступш роки. Запоб^и формуванню пщвище-ноУ маси тiла повинна радикальна змша способу життя шляхом збтьшення витрат енергп за ра-хунок пщвищення фiзичноУ активностi, зниження споживання продук^в харчування та Ух енерге-тичноУ цiнностi.
Литература
1. Зубар Н.М. Основи фЫологм та гiгiени харчування: Пiдручник / Н.М. Зубар. — К. : Центр учбовоУ лп"ератури, 2010. — 336 с.
2. Кайдашев И.П. NF-кВ-сигнализация как основа развития системного воспаления, инсулинорезистентности, липотоксичности, сахарного диабета 2-го типа и атеросклероза / И.П. Кайдашев //Международный эндокринологический журнал. - 2011. - № 3 (35) [Электронный ресурс]. - Режим доступу : http://www.mif-ua.com/archive/article/17762.
3. Кайдашев И.П. Изменение образа жизни, нарушение энергетического метаболизма и системное воспаление как факторы развития болезней цивилизации / И.П. Кайдашев // Укр. мед. часо-пис. - 2013. - № 5 (97), IX-X. - C. 103-108.
4. Лавренко А.В. Влияние метформина на продукцию провоспали-тельных цитокинов и инсулинорезистентность (NF-kB-сигнальный путь) / А.В. Лавренко, Н.Л. Куценко, И.П. Кайдашев // Проблемы эндокринологии. - 2012. - № 2. - С. 25-28.
5. Лысцова Н.Л. Особенности рациона питания первокурсников / Н.Л. Лысцова, О.Н. Лепунова // Успехи современного естествознания. - 2013. - № 5. - С. 17-18.
6. Мартинчик А.Н. Альбом порций продуктов и блюд / А.Н. Марти-нчик, А.К. Батурин, B.C. Баева [и др.]. - М. : НИИ питания РАМН,
1995. - 64 с.
7. Мартинчик А.Н. Методические рекомендации по оценке количества потребляемой пищи методом 24-часового (суточного) воспроизведения питания: № С1-19/14-17 /А.Н. Мартинчик, А.К. Батурин, А.И. Феоктистова, И.В. Свяховская. - М. : Минздрав РФ,
1996. - 32 с.
8. Скурихин И.М. Химический состав российских продуктов питания: Справочник / И.М. Скурихин, В.А. Тутельян. - М. : ДеЛи принт, 2002. - 236 с.
9. Химический состав пищевых продуктов: Книга 1: Справочные таблицы содержания основных пищевых веществ и энергетической ценности пищевых продуктов / Под ред. И.М. Скурихина, М.Н. Волгарева. - М. : ВО «Агропромиздат», 1987. - 224 с.
10. Bays H. Role of adipocytes, FFA, and ectopic fat in the pathogenesis of type 2 diabetes mellitus: PPAR agonists provide a rational therapeutic approach / H. Bays, L. Mandarino, R.A. De Fronzo // J. Endocrinol. Metab. - 2004. - Vol. 89. - P. 463-478.
11. Frankenfield D. Comparison of predictive equations for resting metabolic rate in healthy nonobese and obese adults: a systematic review / D. Frankenfield, L. Roth-Yousey, C. Compher // J. Am. Diet. Assoc. - 2005. - Vol. 105 (5). - P. 775-789.
12. Harris Benedict formula for women and men // GottaSport.com. -Retrieved on 2011-10-27.
13. Harris J. A. A Biometric Study of Human Basal Metabolism / J.A. Harris, F.G. Benedict // Proc. Nat. Acad. Sci. - 1918. - Vol. 4 (12). -P. 370-373.
14. Hill J.O. Can a small-changes approach help address the obesity epidemic? A report of the Joint Task Force of the American Society for Nutrition, Institute of Food Technologists, and International Food Information Council / J.O. Hill // Am. J. Clin. Nutr. - 2009. - Vol. 89 (2). - P. 477-484.
15. Hill J.O. Obesity and the environment: where do we go from here? / J.O. Hill, H.R. Wyatt, G.W. Reed [et all.] // Science. - 2003. - Vol. 299. - P. 853-855.
16. Levitsky D.A. The freshman weight gain: a model for study of the epidemic of obesity / D.A. Levitsky, C.A. Halbmaier, G. Mrdjenovic // Int. J. Obes. - 2004. - Vol. 28. - Р. 1435-1442.
17. Mifflin M.D. A new predictive equation for resting energy expenditure in healthy individuals / M.D. Mifflin, St Jeor S.T., L.A. Hill [et all.] // Am. J. Clin. Nutr. - 1990. - Vol. 51 (2). - P. 241-247.
18. Nikolaou C.K. Weight changes in young adults: a mixed-methods study / C.K. Nikolaou, C.R. Hankey, M.E. Lean // Int. J. Obes. (Lond). - 2015. - № 39 (3). - P. 508-513.
19. Ogden C.L. Mean body weight, height, and body mass index, United States 1960-2002 / C.L. Ogden, C. D. Fryar, M.D. Carroll [et all.] // Adv. Data. - 2004. - Vol. 347. - P. 1-17.
20. Pereira H.R. Childhood and adolescent obesity: how many extra calories are responsible for excess of weight? / H.R. Pereira, T.G. Bobbio, M.A. Antonio [et all.] // Rev. Paul. Pediatr. - 2013. - № 31 (2). - P. 252-257.
21. Robinson E. Is plate clearing a risk factor for obesity? A cross-sectional study of self-reported data in US adults / E. Robinson, P. Aveyard, S. A. Jebb // Obesity (Silver Spring). - 2015. - Vol. 23 (2). - P. 301-304.
22. Schoeller D.A. Insights into energy balance from doubly labeled water / D.A. Schoeller // International Journal of Obesity. - 2008. - Vol. 32. - P. S72-S75.
23. Schutz Y. Energy Gap in the Aetiology of Body Weight Gain and Obesity: A Challenging Concept with a Complex Evaluation and Pitfalls / Y. Schutz, N.M. Byrne, A. Dulloo, A.P. Hills // Obes. Facts. -2014. - Vol. 7. - P. 15-25.
24. Spiegelman B.M. Obesity and the Regulation of Energy Balance / B.M. Spiegelman, J.S. Flier // Cell. - 2001. - № 104 (4). - P. 531-543.
25. Ye J. Hypoxia is a potential risk factor for chronic inflammation and adiponectin reduction in adipose tissue of ob/ob and dietary obese / J.Ye, Z. Gao, J.Yin, Q. He //Am. J. Physiol. Endocrinol. Metab. -2007. - Vol. 293 (4). - P. E1118-E1128.
References
1. Zubar N.M. Osnovi fiziologn ta gigieni charchuvannya: Pidruchnik / N.M. Zubar. - K. : Zentr uchbovoi literaturi, 2010. - S. 336.
2. Kaydashev I.P. NF-KB-signalizaziya kak osnova razvitiya sistemnogo vospaleniya, insulinorezistentnosti, lipotoksichnosti, sacharnogo diabeta 2-go tipa i ateroskleroza / I.P. Kaydashev //Mezhdunarodnyy endokrinologicheskiy zhurnal. - 2011. - № 3 (35) [Elektronnogo resurs]. - Rezhim dostupu : http://www.mifua.com/archive/article/17762.
3. Kaydashev I.P. Izmenenie obraza zhizni, narushenie energeticheskogo metabolizma i sistemnoe vospalenie kak faktory razvitiya bolezney zivilizazii / I.P. Kaydashev // Ukr. med. chasopis.
- 2013. - № 5 (97), IX-X. - C. 103-108.
4. Lavrenko A.V. Vliyanie metformina na produkziyu provospalitel'nych zitokinov i insulinorezistentnost' (NF-KB-signal'nyy put') / A.V. Lavrenko, N.L. Kuzenko, I.P. Kaydashev // Problemy endokrinologii.
- 2012. - № 2. - S. 25-28.
5. Lyszova N.L. Osobennosti raziona pitaniya pervokursnikov / N.L. Lyszova, O.N. Lepunova // Uspechi sovremennogo estestvoznaniya.
- 2013. - № 5.- S. 17-18.
6. Martinchik A.N. Al'bom porziy produktov i blyud / A.N. Martinchik, A.K. Baturin, B.C. Baeva [i dr.]. - M. : NII pitaniya RAMN, 1995. - 64 s.
7. Martinchik A.N. Metodicheskie rekomendazii po ozenke kolichestva potreblyaemoy pischi metodom 24-chasovogo (sutochnogo) vosproizvedeniya pitaniya: № S1-19/14-17 / A.N. Martinchik, A.K. Baturin, A.I. Feoktistova [i dr.]. - M. : Minzdrav RF, 1996. - 32 s.
8. Skurichin I.M. Chimicheskiy sostav rossiyskich produktov pitaniya: Spravochnik / I.M. Skurichin, V.A. Tutel'yan. - M. : DeLi print, 2002.
- 236 s.
9. Chimicheskiy sostav pischevych produktov: Kniga 1: Spravochnye Tablizy soderzhaniya osnovnych pischevych veschestv i energeticheskoy zennosti pischevych produktov / Pod red. I.M. Skurichina, M.N. Volgareva. - M. : VO «Agropromizdat», 1987. -224 s.
10. Bays H. Role of adipocytes, FFA, and ectopic fat in the pathogene-sis of type 2 diabetes mellitus: PPAR agonists provide a rational therapeutic approach / H. Bays, L. Mandarino, R.A. De Fronzo // J. Endocrinol. Metab. - 2004. - Vol. 89. - P. 463-478.
11. Frankenfield D. Comparison of predictive equations for resting metabolic rate in healthy nonobese and obese adults: a systematic review / D. Frankenfield, L. Roth-Yousey, C. Compher // J. Am. Diet. Assoc. - 2005. - Vol. 105 (5). - P. 775-789.
12. Harris Benedict formula for women and men // GottaSport.com. -Retrieved on 2011-10-27.
13. Harris J. A. A Biometric Study of Human Basal Metabolism / J.A. Harris, F.G. Benedict // Proc. Nat. Acad. Sci. - 1918. - Vol. 4 (12). -P. 370-373.
14. Hill J.O. Can a small-changes approach help address the obesity epidemic? A report of the Joint Task Force of the American Society for Nutrition, Institute of Food Technologists, and International Food Information Council / J.O. Hill // Am. J. Clin. Nutr. - 2009. - Vol. 89 (2). - P. 477-484.
15. Hill J.O. Obesity and the environment: where do we go from here? / J.O. Hill, H.R. Wyatt, G.W. Reed [et all.] // Science. - 2003. - Vol. 299. - P. 853-855.
16. Levitsky D.A. The freshman weight gain: a model for study of the epidemic of obesity / D.A. Levitsky, C.A. Halbmaier, G. Mrdjenovic // Int. J. Obes. - 2004. - Vol. 28. - P. 1435-1442.
17. Mifflin M.D. A new predictive equation for resting energy expenditure in healthy individuals / M.D. Mifflin, St Jeor S.T., L.A. Hill [et all.] // Am. J. Clin. Nutr. - 1990. - Vol. 51 (2). - P. 241-247.
18. Nikolaou C.K. Weight changes in young adults: a mixed-methods study / C.K. Nikolaou, C.R. Hankey, M.E. Lean // Int. J. Obes. (Lond). - 2015. - № 39 (3). - P. 508-513.
19. Ogden C.L. Mean body weight, height, and body mass index, United States 1960-2002 / C.L. Ogden, C. D. Fryar, M.D. Carroll [et all.] // Adv. Data. - 2004. - Vol. 347. - P. 1-17.
20. Pereira H.R. Childhood and adolescent obesity: how many extra calories are responsible for excess of weight? / H.R. Pereira, T.G. Bobbio, M.A. Antonio [et all.] // Rev. Paul. Pediatr. - 2013. - № 31 (2). - P. 252-257.
21. Robinson E. Is plate clearing a risk factor for obesity? A cross-sectional study of self-reported data in US adults / E. Robinson, P. Aveyard, S. A. Jebb // Obesity (Silver Spring). - 2015. - Vol. 23 (2).
- P. 301-304.
22. Schoeller D.A. Insights into energy balance from doubly labeled water / D.A. Schoeller // International Journal of Obesity. - 2008. - Vol. 32. - P. S72-S75.
23. Schutz Y. Energy Gap in the Aetiology of Body Weight Gain and Obesity: A Challenging Concept with a Complex Evaluation and Pitfalls / Y. Schutz, N.M. Byrne, A. Dulloo, A.P. Hills // Obes. Facts. -2014. - Vol. 7. - P. 15-25.
24. Spiegelman B.M. Obesity and the Regulation of Energy Balance / B.M. Spiegelman, J.S. Flier // Cell. - 2001. - № 104 (4). - P. 531-543.
25. Ye J. Hypoxia is a potential risk factor for chronic inflammation and adiponectin reduction in adipose tissue of ob/ob and dietary obese / J.Ye, Z. Gao, J.Yin, Q. He //Am. J. Physiol. Endocrinol. Metab. -2007. - Vol. 293 (4). - P. E1118-E1128.
Реферат
ПОЛОЖИТЕЛЬНЫЙ ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЙ БАЛАНС ПРИВОДИТ К ПОВЫШЕНИЮ МАССЫ ТЕЛА У МОЛОДЫХ ЛИЦ Шевченко Ю.С.
Ключевые слова: повышенная масса тела, энергетическая ценность пищевого рациона, энергетический обмен, положительный энергетический баланс.
Ожирение является энергетическим дисбалансом с большим поступлением энергии с пищей и меньшим ее использованием, в результате чего в организме накапливается избыток энергии. Целью работы стало определение энергетической ценности пищевого рациона и его соответствия потребностям у молодых людей с нормальной и повышенной массой тела. Обследовано 68 человек обоих полов в возрасте 18-25 лет, определены масса тела, рост, окружность талии и бедер, их соотношение. По индексу массы тела (ИМТ) сформированы контрольная группа - 20 юношей и 21 девушка (ИМТ 18,5-24,9 кг/м2) и основная - 11 юношей и 16 девушек (ИМТ выше 25 кг/м2). Пищевой статус исследовали методом 24-часового воспроизведения с заполнением пищевого дневника за двое суток. В суточном рационе анализировали общее количество потребленных продуктов, энергоемкость и содержание пищевых веществ. Величину основного обмена энергии рассчитывали по формулам Харриса-Бенедикта и Миффлин-Сан Джеора для мужчин и женщин, рекомендованное суточное потребление энергии для поддержания существующей массы тела рассчитывали с использованием коэффициента физической активности для лиц с минимальными физическими нагрузками 1,2. Определено несоответствие количества энергии, поступающей в организм в виде питательных веществ ее суточным потребностям. Лица с повышенной массой тела обоих полов получали больше энергии с пищей, чем нуждались в соответствии с уровнем основного обмена и коэффициента физической активности. Объем положительного энергетического баланса в процентах для мужчин за второй день наблюдений составил 91,75%, у женщин - за первый день 59,49%, за второй - 54,67%, что при постоянном существовании в условиях низкого уровня энергетических затрат является возможной основой формирования ожирения в последующие годы.
Summary
POSITIVE ENERGY BALANCE LEADS TO INCREASED BODY WEIGHT IN ADOLESCENTS Shevchenko Yu.S.
Key words: overweight, food value, energy metabolism, positive energy balance.
Obesity is described as energy imbalance with large energy intake with food and its lower use, whereby the body accumulates excess energy. The aim of the work was to determine the energy value of the diet and its compliance with the needs of normal and overweight adolescents. 68 persons of both sexes aged 18-25 years were determined weight, height, waist and hip circumferences and their ratio. According to the body mass index (BMI) the control group of 20 boys and 21 girls (BMI 18.5-24.9 kg / m2) was formed. The basic group involved 11 boys and 16 girls (BMI above 25 kg / m2). Nutritional status was examined by analyzing 24-hour food diary filled in for two days. The daily diet was analyzed by the total amount of food consumed, by food energy output and content of nutrients. The value of basal metabolic rate was calculated by Harris-Benedict and Mifflin STJeor equations for men and women. The recommended daily energy intake to maintain the current body weight was calculated by using the ratio of physical activity for individuals with minimal physical exertion 1,2. We identified the disparity between the quantity of energy delivered to the body with daily nutrients, and its requirement. Persons with increased body mass of both sexes received more energy from food than needed in accordance with the level of basal metabolic rate and with physical activity ratio. The capacity of positive energy balance as a percentage of men in the second day of observation amounted to 91.75%, and in women up to 59.49% on the first day, and to 54.67% on the second day, that in the conditions of continuing existence of low energy consumption might be a basis for obesity development in later years.
