CC BY
18
Summary
FEATURES OF CORRELATIONS BETWEEN PRO- AND ANTI-INFLAMMATORY FACTORS IN ELDERLY PATIENTS WITH ACUTE FORMS OF CORONARY ARTERY DISEASE Prikhodko N.P., Shaposhnik O.A.
Key words: correlation indices, acute myocardial infarction, unstable angina, acute forms of CAD.
33 persons with acute myocardial infarction and unstable angina were examined to determine the ratio of pro- and anti-inflammatory factors in patients with acute forms of coronary artery disease (CAD) over 60 years. The findings showed some differences: the ratio of indices between chaperone autoantibodies and leukocytes of the first days and absolute number of phagocytes in patients with acute myocardial infarction over 60 years was lower compared with patients of the same age group who had progressive exertional angina. The quotient of the division of the C-reactive protein to the absolute number of phagocytes in patients with progressive exertional angina over 60 years was higher compared with patients with acute myocardial infarction.
УДК: 616.12-008.3-073.96:616-071-053.7 Пилипонова В.В., Рикало Н.А.
ВЗАЕМОЗВ'ЯЗКИ М1Ж ПОКАЗНИКАМИ КАРДЮШТЕРВАЛОГРАФП ТА АНТРОПО-СОМАТОТИПОЛОГ1ЧНИМИ ПАРАМЕТРАМИ У ЗДОРОВИХ М1СЬКИХ ЮНАК1В I Д1ВЧАТ ПОД1ЛЛЯ
Вшницький нацюнальний медичний ушверситет iM. М.1. Пирогова, м. Вшниця, Укра'на
У 134 здорових д{вчат та 133 юнакгв Подшьського регюну Украгни встановлею взаемозв'язки м1ж показниками кардюттервалографп та антропо-соматотиполог{чними параметрами. Встановле-но, що у юнакгв взагал при зростаню сили зв'язтв з бшьшими показниками обхватних розм{р{в та м'язовог маси тша спостеркаеться зростання активност{ парасимпатичног частини АНС, а при паралельному збшьшенш сили зв'язк1в з бшьшими показниками товщини штрно-жирових складок (ТШЖС) та жировог маси т1ла - зростання активност{ симпатичног частини автоном-ног нервовог системи (АНС). У д{вчат взагал при зростаню сили зв'язк1в з бшьшими показниками ширини дистальних етф{з{в (ШДЕ) довгих трубчастих кгсток нижтх ктщвок та тстковог маси тша спостергаеться зростання активност{ симпатичног частини АНС, а при паралельному збшьшенш сили зв'язк1в з бшьшими показниками ТШЖС на нижтх кгнщвках - зростання актив-ност{ парасимпатичног частини АНС.
Ключовi слова: варiабельнiсть серцевого ритму, юнаки, дiвчата, особливост будови тша.
Тема дисертацп е фрагментом планово''' науково''' роботи науково-дослщного центру ВНМУ iM. М.1. Пирогова "Розробка нор-мативних критерпв здоров'я рiзних вкових та статевих груп населення (юнацький вш, серцево-судинна система)" (№ державно' реестрацп: 0106U010085).
Вступ
Варiабельнiсть серцевого ритму (ВСР) е уш-версальною реак^ею оргашзму у вщповщь на дш чинниш зовшшнього i внутршнього середо-вища. Бтьшють дослщниш [3, 4, 7] розглядають серцевий ритм як штегральний маркер стану ба-гатьох функцюнальних систем, що забезпечують гомеостаз оргашзму. Змши ктькюних i якюних параметрiв оргашзму, в тому чи^ i ВСР, е об'ективними корелятами штегрального функцюнального стану людини.
Ааналiз сучасно' науково' л^ератури свщчить про те, що бтьшють проведених дослщжень стосуються встановлення та вивчення змш по-казниш кардюштервалографп (К1Г) у д^ей, пщ-л™в та дорослих оаб, переважно, при рiзних захворюваннях [1, 2, 4, 5, 8, 11]. Однак в теперн шнш час в медицин все бтьшого i бтьшого значення набувае шдивщуально-типолопчний шдхщ у вивченш рiзних показникiв органiзму здорових i хворих людей з урахуванням 'х кон-ституцiйних особливостей [9, 10].
Мета дослвдження
Встановити особливостi взаемозв'язкiв пока-
зникiв кардюштервалографп у здорових мюьких юнакiв i дiвчат Подтля з антропометричними i соматотипологiчними параметрами тша.
Матерiали та методи
У результат попереднього анкетування та за-гального клшко-лабораторного обстеження вщн брано 134 практично здорових дiвчини вiком вщ 16 до 20 рокiв та 133 юнамв вiком вiд 17 до 21 року. Уа вони у третьому поколшш були мешка-нцями Подiльського регiону УкраТни.
За допомогою кардiологiчного дiагностичного комплексу, згщно рекомендацiй европейськоТ' та ^вшчноамериканськоТ' кардюлопчноТ' асо^аци [1996], були визначенi показники варiацiйноТ пульсометрiТ (ВП), статистичнi i спектральнi показники ВСР.
Серед статистичних показниш ВСР визнача-ли: стандартне вщхилення довжини нормальних R-R iнтервалiв (SDNN, мс); квадратний коршь iз суми квадратiв рiзницi величин послщовних пар нормальних R-R iнтервалiв (RMSSD, мс); вщсо-ток ктькосп пар послiдовних нормальних R-R iнтервалiв, що вiдрiзняються бiльш нiж на 50 мс вщ загальноТ ктькосп послiдовних пар штерва-лiв ^NN50, %).
Актуальт проблеми сучасно! медицини
Серед показниш варiацiноT пульсометри ви-значали: середне значення R-R iнтервалу (NNM, мс); моду (Мо, мс) - значення R-R штервалу, що найбiльш часто зус^чаеться (вiдповiдае максимуму пстограми); амплiтуду моди (Амо, %) -ктькють R-R iнтервалiв, що вщповщають модi; мiнiмальний R-R iнтервал (Min, мс) (аномальн R-R iнтервали виключали); максимальний R-R iнтервал (Max, мс) (аномальн R-R iнтервали виключали); варiацiйний розмах (ВАР, мс) - вира-ховують як рiзницю мiж Max i Min.
За допомогою формул визначали наступнi показники вегетативного гомеостазу (ВГ) за методом Баевського: шдекс вегетативно! рiвноваги 1ВР = АМо / ВАР; шдекс напруги регуляторних систем (1Н = АМо / (2 х ВАР х Мо)); вегетативний показник ритму (ВПР = 1 / (Мо х ВАР)).
При спектральному аналiзi ВСР весь спектр розбивали на загальноприйнят частоты дiапа-зони: низькочастотний (VLF, 0,003-0,04 Гц), се-редньочастотний (LF, 0,04-0,15 Гц) i високочас-тотний (HF, 0,15-0,4 Гц). Для кожного дiапазону визначали потужнють сигналу i вщсоток кожно! коливально! складово! у загальну потужнiсть спектру.
Антропометрiчне дослщження проведене за методикою В.В. Бунака [1941], що включало ви-значення тотальних (довжини i маси тта), пар-цiальних (поздовжнiх, обхватних, поперечних, передньо-задых) розмiрiв та товщини шюрно-жирових складок. Соматотип визначений за методикою J. Carter i B. Heath [1990]. Компонент-ний склад маси тта - за методикою J. Matiegka [1921]. Статистична обробка отриманих результат проведена в статистичному пакет "STATISTICA 5.5" (належить ЦН1Т ВНМУ iм. М.1.Пирогова, лiцензiйний №
AXXR910A374605FA).
Результати та ix обговорення
Мiж показником SDNN i конституцiональними показниками у дiвчат загалом зафiксований лише один достовiрний зв'язок - слабкий зворотнш з шириною дистального епiфiзу (ШДЕ) правого стегна (r= -0,19). Не зафксовано достовiрних ко-реляцш мiж показником RMMSD i конституцю-нальними показниками у дiвчат. Виявлена наяв-нiсть достовiрних слабких прямих взаемозв'язш мiж показником PNN50 i ТШЖС на боцi й на го-мiлцi (r= 0,18 в обох випадках).
Показник моди у дiвчат мав достовiрнi слабкi прямi зв'язки з висотою вертлюговоТ точки (r= 0,20) i ТШЖС на гомтц (r= 0,18). Мiж ампл^у-дою моди i конституцiональними показниками у дiвчат зафiксованi достовiрнi зв'язки: слабк прямi - з ШДЕ лiвого стегна i обхватом перед-плiччя у верхнiй третинi (r= 0,20 в обох випадках) та слабкий зворотнш - з ТШЖС на гомтц (r= -0,19). У дiвчат визначенi достовiрнi слабк прямi зв'язки мiж середнiм значенням R-R штервалу i висотою вертлюговоТ точки (r= 0,20) та ШДЕ право! гомiлки (r= 0,18). Встановлений до-
стовiрний слабкий прямий зв'язок (г= 0,21) максимального значення R-R iнтервалу з висотою вертлюговоТ точки i мiнiмального значення R-R iнтервалу з висотою вертлюговоТ точки (г= 0,27), ШДЕ правоТ й лiвоТ гомiлки (в обох випадках г= 0,24), обхватом передплiччя у нижнiй третинi (г= 0,24), ТШЖС на заднш поверхнi плеча (г= 0,22), ендоморфним компонентом соматотипу (г= 0,18). Показник варiацiйного розмаху R-R штер-валу мав достовiрний слабкий зворотнiй зв'язок з ШДЕ правого стегна (г= -0,21).
Щодо зв'язку показникiв вегетативного гомеостазу за методом Баевського та спектраль-них показниш К1Г з конституцюнальними параметрами та показниками динамометрп кистей у дiвчат загалом встановлена наявнють достовiр-них слабких прямих зв'язш 1ВР, ВПР i 1Н регуляторних систем з ШДЕ правого стегна (вщповн дно, г= 0,24; г= 0,22; г= 0,23) й лiвого стегна (вщ-повщно, г= 0,23; г= 0,20; г= 0,22). Також ВПР мав слабкий прямий зв'язок з кютковою масою тiла за Матейко (г= 0,18), а 1Н регуляторних систем -слабкий зворотнш зв'язок з ТШЖС на гомтц (г= -0,18).
Не зафксовано достовiрних кореляцiй, або тенденцш до них мiж показниками сумарноТ по-тужностi запису в уах дiапазонах i потужностi в дiапазонi дуже низьких частот та конституцюнальними показниками, що вивчали. Показник по-тужносп в дiапазонi низьких частот мав достовн рнi слабк прямi зв'язки з висотою плечовоТ (г= 0,18) й вертлюговоТ точки (г= 0,19), м'язовою масою тта за Матейко (г= 0,20), силою стискання лiвоТ кистi (г= 0,19). Показник потужностi в дiапа-зонi високих частот у дiвчат мав достовiрнi слаб-кi зворотн зв'язки з ШДЕ правого стегна (г= -0,19) i обхватом передплiччя у нижнiй третинi (г= -0,18). Встановлена наявнiсть достовiрних слабких прямих зв'язмв показника вщношення поту-жностей в дiапазонах низьких i високих частот з масою (г= 0,23), довжиною (г= 0,19) й площею поверхнi тiла (г= 0,24), висотою надгрудинноТ точки (г= 0,18), ШДЕ правого стегна (г= 0,24) й лн вого стегна (г= 0,22), обхватом плеча в напруже-ному (г= 0,21) й в спокшному станi (г= 0,19), пе-редплiччя у верхнш (г= 0,20) й у нижнш третинi (г= 0,22), обхватом стегон (г= 0,19) i кистi (г= 0,25), м'язовою (г= 0,19) i кiстковою масою тiла за Матейко (г= 0,22).
Серед зв'язкiв статистичних показниш К1Г i показникiв варiацiйноТ пульсометрiТ з конституцн ональними параметрами та показниками динамометрп кистей у юнаш загалом зафксоваш достовiрний середньоТ сили прямий зв'язок мiж показником SDNN i обхватом стегна (г= 0,30) i достовiрнi слабк прямi зв'язки мiж показником SDNN i ШДЕ правоТ гомiлки, обхватом гомтки у верхнiй й у нижнш третин (г= 0,21 в уах випадках), обхватом кисп, м'язовою масою тта за Матейко (г= 0,27 в обох випадках). Показник RMMSD мав достовiрнi слабк прямi зв'язки з ШДЕ правоТ гомтки (г= 0,18), обхватом стегна
(г= 0,26), гомтки у нижнш третиш (г= 0,19) й кист (г= 0,24), м'язовою масою тта за Матейко (г= 0,21). Виявлеш достовiрнi слабкi прямi зв'язки показника PNN50 з ШДЕ правоТ гомтки (г= 0,18), обхватом стегна (г= 0,20) й кистi (г= 0,22).
Мода мала достовiрнi слабкi прямi зв'язки з ШДЕ правого плеча (г= 0,18) й лiвого передплiч-чя (г= 0,20), поперечним нижньогрудинним роз-мiром (г= 0,21), силою стискання лiвоТ кистi (г= 0,21). Встановлена наявнють достовiрних слаб-ких обернених зв'язш мiж показником ампл^уди моди i ШДЕ правоТ гомтки (г= -0,23), обхватом стегон (г= -0,19) i кистi (г= -0,20). Достовiрнi сла-бкi прямi зв'язки встановлен для середнього значення R-R iнтервалу i ШДЕ лiвого передплiч-чя (г= 0,18), обхватом стегна (г= 0,19), силою стискання лiвоТ кистi (г= 0,18). Показники максимального i мiнiмального значення R-R iнтервалу мали достовiрнi слабкi прямi зв'язки з масою ть ла (вщповщно, г= 0,24 i г= 0,23), площею повер-хнi тта (вщповщно, г= 0,24 i г= 0,22), ШДЕ правого (вщповщно, г= 0,20 i г= 0,25) й лiвого плеча (вiдповiдно, г= 0,21 i г= 0,25), обхватом стегна (вщповщно, г= 0,29 i г= 0,23), гомiлки у верхнш третинi (г= 0,21 в обох випадках), тали (вщповщно, г= 0,19 i г= 0,21), стегон (вiдповiдно, г= 0,20 i г= 0,26), грудноТ клiтки в спокшному станi (вщпо-вiдно, г= 0,18 i г= 0,20), поперечним нижньогрудинним розмiром (вiдповiдно, г= 0,22 i г= 0,29), мiжвертлюговим розмiром таза (вiдповiдно, г= 0,19 i г= 0,23), м'язовою масою тiла за Матейко (вiдповiдно, г= 0,28 i г= 0,22). Крiм того, показник м^мального значення R-R штервалу мав до-стовiрнi слабкi прямi зв'язки з ШДЕ лiвого пе-редплiччя (г= 0,24), обхватом грудноТ кттки на видиху (г= 0,20), поперечним середньогрудин-ним розмiром (г= 0,19), ТШЖС на заднiй поверх-нi плеча (г= 0,26), пщ лопаткою (г= 0,24), ендо-морфним (г= 0,24) i мезоморфним компонентом соматотипу (г= 0,18), жировою масою тта за Матейко (г= 0,24), силою стискання правоТ кист (г= 0,25). Мiж показником варiацiйного розмаху R-R iнтервалу i конституцiональними показника-ми, що вивчали, зафiксований лише один досто-вiрний зв'язок - слабкий обернений з ТШЖС на грудях (г= -0,19).
Щодо взаемозв'язш показниш вегетативного гомеостазу за методом Баевського та спект-ральних показниш К1Г з конституцiональними параметрами та показниками динамометри у юнаш загалом встановлена наявнiсть достовiр-них слабких обернених зв'язш 1ВР з ШДЕ правоТ гомтки, обхватом гомтки у нижнш третиш, стопи (г= -0,19 в уах випадках) й кист (г= -0,21). Виявлений достовiрний слабкий обернений вза-емозв'язок ВПР i обхвату кистi (г= -0,19). 1Н ре-гуляторних систем мав достовiрнi слабкi обер-неш зв'язки з ШДЕ правого плеча (г= -0,19) i правоТ гомтки (г= -0,21), обхватом гомiлки у верхнш (г= -0,19) й у нижнш третиш (г= -0,19), стегон (г= -0,19) i кистi (г= -0,24).
Зафiксованi достовiрнi зв'язки показника су-
марно! потужностi запису в уах дiaпaзонaх: середньо! сили прямi - з обхватом стегна (r= 0,33) i м'язовою масою тта за Матейко (r= 0,31); сла-бкi прямi - з ШДЕ право! гомтки, обхватом гомн лки у верхнш (r= 0,21 в обох випадках) й у нижнш третиш (r= 0,18), обхватом кист (r= 0,25); слабкий обернений - з ТШЖС на переднш пове-рхнi плеча (r= -0,18). Показник потужностi в дia-пaзонi дуже низьких частот мав достовiрнi слaбкi прямi зв'язки з обхватом стегна (r= 0,21) i м'язовою масою тiлa за Матейко (r= 0,20). Вияв-ленi достовiрнi зв'язки показника потужностi в дiaпaзонi низьких частот: середньо! сили прямi -з обхватом стегна (r= 0,38) i м'язовою масою т-ла за Матейко (r= 0,36); слабк прямi - з масою (r= 0,24) i площею поверхн тiлa (r= 0,22), ШДЕ право! (r= 0,23) i лiво! гомтки (r= 0,19), обхватом плеча в спокшному сташ (r= 0,20), гомтки у верхнш третиш (r= 0,23), тали (r= 0,18), кист (r= 0,24), грудно! клiтки на вдиху (r= 0,26), на видиху (r= 0,20) i в спокшному сташ (r= 0,2б). Встановлена наявнють достовiрних слабких прямих зв'язш показника потужностi в дiaпaзонi високих частот i обхвату стегна (r= 0,24), гомiлки у нижнш третинi (r= 0,19) i кист (r= 0,27). Не виявлено достовiрних взaемозв'язкiв мiж показником вщ-ношення потужностей в дiaпaзонaх низьких i високих частот i конституцшними показниками, що визначали.
Необхiдно вiдзнaчити, що у здорових мюьких д'тчаток пщл^кового вiку взaгaлi нaйбiльш чис-ленними i вираженими виявилися зв'язки охват-них розмiрiв тiлa з NNM, Max i Min; а у хлопчике - мiж габаритними, поздовжшми i охватними розмiрaми тiлa та Mo, NNM, Max i Min. Причому загальна ктькють статистично значимих, пере-важно прямих, кореляцшних зв'язш у хлопчикiв (118) була майже в два рази бтьшою, шж у дiв-чаток (63), з них кореляцшних зв'язш середньо! сили у хпопчиш було виявлено у п'ять рaзiв бь льше (20), шж у дiвчaток (4). У хлопчиюв також вiдмiчено i значно бтьшу кiлькiсть статистично значимих зв'язш зворотного характеру (11), нiж у дiвчaток (4) [12].
Таким чином, при aнaлiзi взaемозв'язкiв пока-зниш К1Г з антропометричними, соматотиполо-пчними показниками й показниками динамомет-ри право! й лiво! кистi у здорових мюьких юнаюв i дiвчaт Подiлля взaгaлi встaновленi нaступнi особливосп:
- у юнаКе взагалi зростання сили зв'язш з бiльшими показниками обхватних розмiрiв та м'язово! маси тта супроводжуеться зростанням aктивностi парасимпатично! частини АНС (пiд-тверджуеться багаточисельними прямими зв'язками з SDNN сумарною потужнютю запису в уах дiaпaзонaх i оберненими зв'язками з 1Н ре-гуляторних систем), однак якщо паралельно зростае сила зв'язш з бтьшими показниками ТШЖС та жирово! маси тiлa спостерiгaеться зростання активносп симпатично! частини АНС (пiдтверджуеться прямими зв'язками з м^маль-
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
ним значенням R-R штервалу та оберненими зв'язками з варiацiйним розмахом);
- у д'вчат взагалi при зростанш сили зв'язш з бiльшими показниками ШДЕ довгих трубчастих KicTOK нижнiх кш^вок та кютково!' маси тiла спо- 1 cтерiгаeтьcя зростання активноcтi симпатично!' частини АНС (пщтверджуеться прямими зв'язками з уама показниками вегетативного го- 2 меостазу за методом Баевського та показником вiдношення потужностей в дiапазонах низьких i 3 високих частот), однак якщо паралельно зростае сила зв'язш з бiльшими показниками ТШЖС на нижшх кiнцiвках спостер^аеться зростання акти- 4 вноcтi парасимпатичноТ частини АНС (пщтверджуеться прямими зв'язками з модою та оберненими - з ампл^удою моди й 1Н регуляторних 5 систем).
Висновки
1. У юнаш взагалi при зростанш сили зв'язш 6 з бiльшими показниками обхватних розмiрiв та м'язовоТ маси тша cпоcтерiгаетьcя зростання ак- 7 тивност парасимпатично!' частини АНС, а при паралельному збшьшенш сили зв'язюв з бшьшими показниками ТШЖС та жировоТ маси тша 8 - зростання активност симпатично! частини АНС.
2. У дiвчат взагалi при зростанш сили зв'язш 9 з бшьшими показниками ШДЕ довгих трубчастих кюток нижшх кш^вок та кютково!' маси тша спо-cтерiгаетьcя зростання активност симпатично!' частини АНС, а при паралельному збшьшенш сили зв'язш з бшьшими показниками ТШЖС на нижшх кш^вках - зростання активност парасимпатично!' частини АНС.
отриманих даних побудувати регресшш моделi iндивiдуальних значень показниш К1Г.
Лiтература
1. Амосова Е.Н. Вариабельность сердечного ритма и ее взаимосвязь с функциональным состоянием миокарда левого желудочка у больных ишемической болезнью сердца с начальной сердечной недостаточностью / Е.Н. Амосова, М.П. Бойчак, Л.Л. Сидорова // Серце i судини. - 2003. - № 4. - С. 88-95.
2. Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике / [О.В. Коркушко, А.В. Писарчук, В.Б Шатило и др.]. - К., 2002. -192 с.
3. Баевский Р.М. Анализ вариабельности сердечного ритма: история и философия, теория и практика / Р.М Баевский // Клиническая информатика и телемедицина. - 2004. - № 1. - С. 5464.
4. Бобров В.О. Дослщження варiабельноcтi серцевого ритму у кардюлопчнш практицк Методичш рекомендацп' / В.О. Бобров, В.М. Чубучний, О.Й Жаршов. - К. : Укрмедпатентшформ, 1999. - 25 с.
Вариабельность сердечного ритма. Стандарты измерения, физиологической интерпретации и клинического использования / Рабочая группа Европейского Кардиологического общества и Северо-Американского общества стимуляции и электрофизиологии // Вестник аритмологии. - 1999. - № 11. - С. 53-78. Волянський О.М. Визначення шдивщуальноТ норми варiабель-ност серцевого ритму / О.М. Волянський, Й.Р. Левп" // Лкарська справа. - 2005. - № 8. - С. 17-21.
Жаршов О.Й. Дослщження варiабельноcтi ритму серця: чи з'являться новi узгоджен рекомендацп? / О.Й. Жаршов, У.П. Черняга-Ройко // УкраТнський кардюлопчний журнал. - 2007. -№ 6. - С. 98-102.
Коваленко В.Н. Вариабельность ритма сердца как показатель функции вегетативной нервной системы у больных с сердечнососудистыми заболеваниями / В.Н. Коваленко, Е.Г. Насукай, Е.В. Дмитриченко // Украинский кардиологический журнал. -2006. - № 3. - С. 68-72.
Корнетов Н.А. Клиническая антропология - методологическая основа целостного похода в медицине / Н.А. Корнетов // Актуальные вопросы интегративной антропологи : сборник трудов республиканской конференции, Красноярск. Т. 1. - Красноярск: издательство КрасГМА, 2001. - С. 36-44.
Малюга Ю.Г. Типологические особенности адаптации подростков к физическим нагрузкам : дисс. канд. мед. наук / Ю.Г. Малюга. - М., 1988. - 101 с.
Подпалов В.П. Прогностическое значение параметров вариабельности ритма сердца как фактора риска развития артериальной гипертензии / В.П. Подпалов, А.Д. Деев, В.П. Сиваков // Кардиология. - 2006. - № 1. - С. 39-42.
Сергета I. В. Особливост кореляцшних зв'язюв показниюв варн абельност серцевого ритму з антропометричними i соматоти-полопчними показниками у практично здорових мюьких пщлп"-юв Подтля / I. В. Сергета, М. М. Шшкарук-Диковицька // Вюник Вшницького нацюнального медичного ушверситету. - 2008. -Т.12, №1. - С 34-38.
10.
11.
12.
Перспективи подальших розробок:
В подальшому плануеться встановити взае-мозв'язки показниш К1Г з антропометричними й соматотиполопчними показниками в здорових юнаш i дiвчат рiзних соматотитв та на основi
Реферат
ВЗАИМОСВЯЗИ МЕЖДУ ПОКАЗАТЕЛЯМИ КАРДИОИНТЕРВАЛО-ГРАФИИ И АНТРОПО-СОМАТОТИПОЛОГИЧЕСКИМИ ПАРАМЕТРАМИ У ЗДОРОВЫХ ГОРОДСКИХ ЮНОШЕЙ И ДЕВУШЕК ПОДОЛЬЯ Пилипонова В.В., Рикало Н.А.
Ключевые слова: вариабельность сердечного ритма, юноши, девушки, особенности строения тела.
У 134 здоровых девушек и 133 юношей Подольского региона Украины установлены взаимосвязи между показателями кардиоинтервалографии и антропо-соматотипологическими параметрами. Установлено, что у юношей вообще при росте силы связей с большими показателями обхватных размеров и мышечной массы тела наблюдается рост активности парасимпатического отдела автономной нервной системы (АНС), а при параллельном увеличении силы связей с большими показателями толщины кожно-жировых складок (ТКЖС) и жировой массы тела - рост активности симпатического отдела АНС. У девушек вообще при росте силы связей с большими показателями ширины дисталь-ных эпифизов (ШДЭ) длинных трубчатых костей нижних конечностей и костной массы тела наблюдается рост активности симпатического отдела АНС, а при параллельном увеличении силы связей с большими показателями ТКЖС на нижних конечностях - рост активности парасимпатического отдела АНС.
Summary
CORRELATION BETWEEN INDICES OF CARDIOINTERVALOGRAPHY AND ANTHROPOSOMATOTYPOLOGICAL PARAMETERS OF HEALTHY URBAN YOUNG PEOPLE OF PODILLIA Pylyponova V.V., Rykalo N.A.
Key words: variability of heart rhythm, boys, girls, peculiarities of body build.
Correlation between indices of cardiointervalography and anthroposomatotypological parameters of 134
healthy girls and 133 boys of Podillia region, Ukraine were established. It was found out the boys showed the growth of parasympathetic activity under the elevation of correlation between the circumference sizes and muscular body weight while the growth of sympathetic activity of autonomic nervous system was observed under the parallel increase of correlation between the thickness of cellulocutaneous folds and fat body weight. The girls demonstrated the growth of correlation between the width of distal epiphyses of long bones of lower extremities and bony body weight determined the growth of sympathetic activity of autonomic nervous system.
УДК:612.12-008.331.1:616-08:616.24 РаспутЫа Л.В.
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 ТА БЕЗПЕЧНОСТ1 АНТИППЕРТЕНЗИВНОТ ТЕРАП1Т РАМ1ПРИЛОМ В КОМБШАЦП З Г1ДРОХЛОРТИАЗ1ДОМ У ХВОРИХ З Г1ПЕРТОН1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ ТА ХРОН1ЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ
ВЫницький нацюнальний медичний уыверситет iм. М.1. Пирогова
В статт{ представлен результаты кл{тчного досл{дження ефективност{ та безпечност1 за-стосування фтсованог комбтаци рамтрилу з г{дрохлорт1азидом у хворих гтертотчною хворобою та хронгчним обструктивним захворюванням легень. Встановлено, що через 6 м1сяц{в лжу-вання у хворих в1дм1чалось зниження оф1сного як систол{чного, так I д1астол1чного артер1ально-го тиску (-20±2,6 мм рт ст та -15,2±1,8 мм рт ст, в{дпов{дно). В{дм{чали достов{рне зменшен-ня середньодобових ргвнгв тиску, що е св{дченням контролю за артер{альною гтертенз{ею та зниження частоти серцево-судинних ускладнень. Особливо важливим е зменшення тдексу часу, що е св{дченням меншого навантаження на органи мшет за умови артер{альног гтертензп. Жорсткий контроль гтертензп був безпечним у хворих цгег групи, про що св{дчать дан спгро-графп, а також сприяв зменшенню серцево-судинних ускладнень.
Ключов1 слова: ппертожчна хвороба, хронлчне обструктивне захворювання легень, рам1прил, пдрохлортиазщ, добове монлторування артер1ального тиску.
Робота е фрагментом планово!' науковоТ роботи кафедри пропедевтики внутр1шньоТ медицини ВНМУ ¡м. М.1. Пирогова «Особливост1 надання медичноТ допомоги на амбулаторному та стацюнарному етапах хворим за розповсюджених захворювань внутр1шн1х оргаыв з урахуванням параметр1в якост1 життя та фармакоеконом1чних показниюв».
Вступ
У кл^чнш практик найбтьш часто спостерн гаеться поеднання захворювань оргашв дихання та серцево-судинно'Г системи, саме вони нерщко приречен на сшвюнування, адже часто дебюту-ють в одному й тому ж вщ^ мають спiльнi доведен чинники ризику, низку схожих патофiзiолоri-чних механiзмiв, зокрема хронiчна ппошя, рео-логiчнi змiни кровi тощо. Також на сьогодшшнш день юнують передумови до такого формування [6]. Тенден^я до „старшня" населення за останн 10 рокiв призвела до значного збтьшення числа осiб, що мають поеднання захворювань внутрн шшх органiв.
Поширенiсть хронiчного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) в свт серед чоловн кiв та жшок складае 9,3 та 7,3%, серед кур^в -26,2 та 23,7%, вщповщно. Смертнiсть вiд ХОЗЛ с^мко зростае. За даними бвропейського рес-пiраторного товариства (ERS) прогнозуеться зростання смертност вiд ХОЗЛ до 2020 року, коли вона вийде на 4 мюце шсля таких захворювань як iшемiчна хвороба серця (1ХС), церебро-васкулярнi захворювання, рак легень, - така те-нден^я характерна як для Схщно'Г, так i для За-хщно'Г 6вропи[4,5].
Артерiальна гiпертензiя (АГ) становить осно-вну проблему здоров'я в бтьшосп краш внаслн док його впливу на показники смертносп i за-хворюваностi населення, недостатнього контро-
лю та профтактики у суспiльствi та на шдивщу-альному рiвнi. 20-25% дорослого населення страждають на АГ. Це два найбiльшi за чисель-нiстю захворювання, з якими мають справу як кардюлоги, так i лiкарi-терапевти. Поеднання ХОЗЛ та захворювань серцево-судинноТ системи, особливо АГ коливаеться у широких межах вщ 6,8% до 72,3% за даними рiзних [2,5,8].
Лiкування хворого АГ, що мае супутне ХОЗЛ, становить одну з актуальних проблем сучасноТ медицини, адже вибiр тактики лкування окрiм високоТ ефективностi, повинен бути безпечним, не впливати негативно на функцш зовшшнього дихання, легеневу гемодинамку та мукоцилiар-ний клiренс. 1снують науковi думки, що пщтвер-дженн рядом рiзних дослiджень, що у хворого з поеднаною патолопею можуть застосовуватись всi групи препратiв, рекомендовав для лкуван-ня артерiальноТ гтертензп. Проте вибiр антип-пертензивних препаратв обмежуеться рядом побiчних ефектiв, котрi реалiзуються у хворих з ХОЗЛ. Тому проблема вибору антиппертензив-ноТ терапiТ у хворого з супутым ХОЗЛ е актуальною як на рiвнi суспiльства так i iндивiдуума.
Мета роботи: метою нашоТ роботи було ви-вчити ефектившть та безпечнiсть антиппертен-зивноТ терапп рамiприлом в комбiнацiТ з пдро-хлортiазидом у хворих, що мали поеднання ХОЗЛ М-М стадiТ та ГХ 11-1П стади, вплив рiзних схем лiкуванняна рiвень АТ, показники добового
